Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.831-005.1-005.4-008:615.21 DOI: 10.22141/2224-0586.1.80.2017.94454
Тещук В.Й., Тещук Н.В.
Вйськово-медичний кл1н1чний центр П/вденного регюну Укра'ни, м. Одеса, Украна
Вплив Медотилшу на функцюнальний стан пащенпв шсля перенесених гострих порушень
мозкового кровооб^у
Резюме. Обстежет 32 пащенти вком вiд 60 до 80 ротв, ят перенесли гострi порушення мозкового кровообгу (ГПМК) за шемiчним типом (1Т) у каротидному басейт та знаходилися на стащонарному лшувант в ангiоневрологiчному вiддiленнi клшки нейрохiрургii i неврологи Вшсько-ео-медичного клМчного центру Швденного регону УкраЫи, м. Одеса, з травня 2016 р. Лшування Медотилном 4,0 — 1000мкг в/м тривало 30 дiб. Для ощнки механiзмiв впливу Медотилшу на функцюнальний стан центрального вiддiлу нервовоi системи в пацiентiв iз ГПМК за 1Т проводились: об'ективний та детальний неврологiчний огляд; комп Ютерна та магнтно-резонансна томографiя головного мозку; визначення стану психоемоцiйноiдiяльностi; долдження пам'ят^ультразвукова та транскратальна допплерографiя; електроенцефалографiя. Шсля курсу лкування Медотилном вiдмiчалося покращення церебральноi гемодинамки (ЦГД), тдвищувався рiвень бюелектричноi ак-тивностi головного мозку, розширювався дiапазон регуляци ЦГД, що надае тдстави рекомендува-ти застосування Медотилну при лшувант пацiентiв з шемiчним нсультом та включення Медотилшу в клМчт протоколи.
Ключовi слова: гострi порушення мозкового кровообгу; Медотилн; метаболiзм; церебральна ге-модинамка; бюелектрична активтсть головного мозку
Вступ
rocTpi порушення мозкового KpoBoo6iry (ГПМК) — основна проблема сучасно! медицини. Укра!на впевнено посдае перше мюце в бврош за piB^M захворюваносп, швалщизацп та смертнос-Ti вщ ГПМК. Це спонукае невролопв до розробки ефективних методiв л^вання та реабштацп па-щенпв шсля ГПМК [1]. За уявленнями загально! патофiзiологп, змши в центральному вщдш нер-вово! системи (ЦВНС) у пащенпв шсля ГПМК характеризуються певними особливостями церебрально! гемодинамжи (ЦГД), звуженням дiапа-зону адаптацшно-пристосувальних механiзмiв регуляци функщонального стану ЦВНС, зниженням piвня метаболiзмy в окремих структурах головного мозку (ГМ) [2—4]. Для вщновлення ЦГД та мета-болiчних процеав у пащенпв шсля перенесених ГПМК застосовуються медикаментозш засоби (МЗ), що справляють вазоактивний, ноотропний, нейpотpофiчний ефект [5, 6]. Стутнь вщновлен-ня функщонального стану ЦВНС та серцево-су-
динно! системи у пащенпв, яю перенесли ГПМК, значною мiрою визначаеться адекватнiстю медикаментозного лжування [7—9]. Високоефективним МЗ комбшовано! дл е Медотилiн, що застосову-вався нами при лiкуваннi ГПМК у гострому перiодi [6]. Медотилш (альфа-ОРС, холiну альфосцерат, L-a-gliceryl рИо8рИогу1 сИоИп) — це новий зааб, що мiстить 40,5 % холшу, який здатний проникати через гематоенцефалiчний бар'ер i служить донором для бюсинтезу нейротрансмiтера ацетилхолiну в пресинаптичних мембранах холшерпчних нейро-шв. Вiдсутнiсть токсичностi та достатня широта терапевтично! дози роблять Медотилiн прюри-тетним засобом при лiкуваннi ГПМК [6]. Складш морфофункцiональнi та метаболiчнi змiни ЦВНС у пацiентiв, яю перенесли ГПМК [10—12], а також комбшована вазоактивна, ноотропна дiя Медотилшу та ефектившсть його застосування в гострому перiодi ГПМК визначили необхщшсть комплексного аналiзу впливу курсового прийому Медотилшу на функцюнальний стан ЦВНС у пащенпв,
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Тещук В.Й., Вiйськово-медичний кл^чний центр Пiвденного perioHy УкраТни, вул. Пироговська, 2/4, м. Одеса, 65000, Украина; e-mail: [email protected]
For correspondence: V. Teshchuk, Military Clinical Medical Center South region of Ukraine, Pirogovska st., 2/4, Odesa, 65000, Ukraine; e-mail: [email protected]
якi перенесли ГПМК за iшемiчним типом (1Т), i3 метою розробки рекомендацш щодо використан-ня Медотилшу в системi реабштацИ пацieнтiв i3 ГПМК.
Матерiали i методи досл^дження
Обстеженi 32 пацieнти вiком вщ 60 до 80 рокiв, яю перенесли ГПМК за 1Т у каротидному басейт без вирaженоï кaрдiaльноï патологИ та порушень серцевого ритму i знаходилися на стацюнарному лжувант в ангiоневрологiчному вщщлент Вш-ськово-медичного клiнiчного центру Швденно-го регюну Украши (ВМКЦ ПРУ). Курс лжування Медотилiном проводився за такою схемою: 4,0 — 1000 мкг внутршньом'язово 1 раз на добу впродовж 30 дiб.
Для оцшки механiзмiв впливу Медотилiну на функцiональний стан ЦВНС у пащентш iз ГПМК за 1Т у реабiлiтацiйний перюд проводилося таке комп-лексне клшжо-шструментальне обстеження:
— неврологiчний огляд;
— комп'ютерна томографiя ГМ у ВМКЦ ПРУ (для щентифжацщ верифiкацïï й локалiзацïï розмiру, характеру вогнища) на 16-зрiзовому комп'ютерному томографi «Neusoft-NeuViz-16» (2010 рж випуску, КНР) та магттно-резонансна томограф1я ГМ в медичному ценщ «Магш-тайм» (для верифiкацïï та лок^зацН розмiру, характеру вогнища) на МР-томографi 1,5 Тл MAGNETOM Espree (2011 року ви-пуску, Siemens, Нiмеччина);
— ультразвукова та транскрашальна доппле-рографiя (аналiз ЦГД iз використанням ультразвукового дiагностичного апарата типу Logiq 500 MB (GE Medical Systems, 1998 року випуску, 1вддя)). Ви-значалася лшшна систолiчна швидкiсть кровотоку (ЛШК) та об'емна швидкiсть кровотоку (ОШК) в загальнш соннiй артерïï (ЗСА), внутршнш соннiй артерïï (ВСА), середнiй мозковш артерïï (СМА), пе-реднiй мозковш артерщ вертебральнiй артерïï (ВА), основнш артерïï;
— ЕЕГ (вивчення частотно-амплггудних показ-никiв бiоелектричноï активностi ГМ (БАГМ) здш-снювалось за допомогою ЕЕГ комп'ютерного комплексу BRAINTEST (2014 року випуску, Украша));
— визначення стану психоемоцiйноï дiяльнос-т за допомогою геронтологiчноï шкали депресив-ностi;
— дослiдження пам'ятi за допомогою тесту на запам'ятовування 10 ^в;
— для аналiтичноï ощнки отриманих результатiв використанi програми Microsoft® Excel 97, Statistica® for Windows 6.0.
Результати та обговорення
Бaгaтофaкторiaльнa нейротропна, вазоактив-на дiя Медотилшу визначила необхщшсть комплексного aнaлiзу впливу Медотилiну на психо-емощональний стан (ПЕС), мозковий кровообiг, БАГМ та вщношення ЦГД та бюенергетики ГМ у пaцieнтiв, якi перенесли ГПМК. Установлено, що в пащенпв iз ГПМК за 1Т тд впливом курсового
прийому Медотилiну статистично вГропдно збГль-шилося значення шдексу активнoстi повсякден-hoï життeдiяльнoстi (шдекс Бартел) i3 79,4 ± 2,72 до 93,2 ± 2,12, р < 0,01, покращився ПЕС (рГвень депpесивнoстi до лiкування — 9,93 ± 0,05, пiсля — 7,13 ± 0,03, р < 0,05) та пщвищився piвень мнестич-них функцш (тест на запам'ятовування 10 слГв до ль кування — 70,12 ± 0,2, пiсля — 83,16 ± 0,4, р < 0,05). У пащенпв, якi перенесли ГПМК за IT, курсовий прийом Медотилшу справляв регулюючий вплив на ЦГД. Медотилш збiльшував об'емну швидюсть кровотоку в судинах уражено! та штактно! пiвкуль, однак гемoдинамiчний ефект був бГльш вираже-ним у судинах уражено! пiвкулi. Так, гад впливом Медoтилiну статистично вipoгiднo збГльшилась ОШК в СМА (до лжування — 0,190 ± 0,011, тс-ля — 0,276 ± 0,030, р < 0,05), ВСА (до лжування — 0,140 ± 0,011, тсля — 0,185 ± 0,013, р < 0,05) та у ВА (до лжування — 0,041 ± 0,013, тсля — 0,076 ± 0,014, р < 0,05) на бощ уражено! твкул^ у судинах штактно! пiвкулi статистично вipoгiднo пiдвищувалась ОШК тiльки в СМА (до лГкуван-ня — 0,240 ± 0,012, пiсля — 0,290 ± 0,011, р < 0,05). Ноотропний та нейротропний ефекти Медотилшу pеалiзуються в особливостях його впливу на БАГМ. У пащенпв i3 ГПМК за IT пад час курсового прийому Медотилшу вщзначена позитивна дина-мiка в стpуктуpi частoтнo-амплiтудних пoказникiв ЕЕГ. Частота а-ритму в трьох дiлянкaх ГМ в ш-тaктнiй та ураженш пiвкулях у таких пaцieнтiв до i тсля прийому Медотилшу свщчила про репонарш та пiвкульнi особливост змiни цього показника — piвнoцiнне загальне збiльшення в iнтaктнiй та ураженш твкулях (вiдпoвiднo 2,28 та 2,29 Гц). Змши штенсивносп основних pитмiв ЕЕГ пiд впливом Медотилшу характеризувалися пщвищенням ш-тенсивност в дiaпaзoнi а-ритму та зниженням iнтенсивнoстi в ô-дiaпaзoнi в потиличнш дiлянцi штактно! пiвкулi. Пaтoфiзioлoгiя перебпу i форму-вання пiсляiнсультних синдpoмiв значною мipoю визначаеться дiaпaзoнoм взаемозв'язюв м1ж ЦГД та бioелектpичними процесами у ЦВНС. M. Arnold iз ствавторами [13] на пiдстaвi синхронного ана-лiзу pезультaтiв безперервного штраоперативного мoнiтopувaння швидкoстi кровотоку в СМА та по-кaзникiв ЕЕГ пад час каротидно! ендартеректомГ! в пащенпв Гз церебральним атеросклерозом вста-новили статистично вГропдну корелящю м1ж зниженням ЛШК та змшами ЕЕГ (р < 0,001). Врахо-вуючи те, що пад впливом Медотилшу в пащенпв Гз ГПМК за IT статистично вГропдно пщвищува-лася частота а-ритму як в ураженш, так i в штак-тнш твкулГ, а також збГльшувалася ОШК у суди-нах каротидного та вертебробазилярного басейну (ВББ), особливий акцент ми зробили на аналГзГ кореляцшних вщношень м1ж частотою а-ритму та ОШК. У пащенпв Гз ГПМК за IT був проведений кореляцшний аналГз ОШК у судинах каротидного басейну i ВББ та частотно-амплгтудних показни-юв ЕЕГ. Так, у пащенпв Гз ГПМК за IT вщзначе-но дев'ять фонових кореляцшних зв'язюв, п'ять Гз
них — кореляцп мж ЛШК у судинах уражено! тв-кулi та частотою а-ритму, пiсля застосування Ме-дотилiну кiлькiсть кореляцiй зменшилася до трьох. Пд впливом Медотилiну зменшуеться й кiлькiсть кореляцiйних зв'язкiв м1ж показниками ЛШК та iнтенсивнiстю окремих ртадв ЕЕГ. Так, у пащ-ентiв iз ГПМК за 1Т дев'ять фонових кореляцш-них зв'язюв iнтенсивностi а-ритму з ЛШК, ам iз них — кореляцп м1ж ОШК у судинах уражено! тв-кулi та iнтенсивнiстю а-ритму. Шсля застосування Медотилiну визначаеться тiльки один вiрогiдний кореляцiйний зв'язок. В обстежених пащенпв Ме-дотилiн також зменшуе й кiлькiсть кореляцiйних зв'язкiв м1ж ЛШК та iнтенсивнiстю в дiапазонi 0- та Р-ри™в. У пащенпв iз ГПМК за 1Т вщзна-чено шiсть фонових кореляцiйних зв'язюв, п'ять iз них — кореляцп ЛШК у судинах уражено! mвкулi з штенсившстю дiапазону 0-ритму. Шсля курсового застосування Медотилшу в цих пащенпв конста-туеться тiльки три кореляцп. Значна реорганiзацiя кореляцiйних зв'язюв пiд впливом Медотилiну характерна й для структури кореляцш м1ж ЛШК та штенсившстю Р-ритму. В обстежених пащенпв до застосування Медотилiну було вiсiм кореляцш-них зв'язкiв, шсля лжування вiдмiченi двi кореляцп м1ж ЛШК у ЗСА штактно! та уражено! пiвкуль та штенсившстю Р-ритму в центральних вщщлах уражено! твкуль Кiлькiсть кореляцiйних зв'язкiв ЛШК з штенсившстю 5-ритму пiд впливом застосування Медотилшу статистично вiрогiдно не змь нилася. Таким чином, аналiз динамiки кореляцш-них зв'язюв ЛШК у судинах каротидного басейну та у ВББ iз частотою а-ритму та показниками ш-тенсивносп в дiапазонi а-, 0- й Р-рш^в свiдчить про те, що в пaцiентiв iз ГПМК за 1Т пiд впливом Медотилiну зменшуеться юльюсть кореляцiйних зв'язкiв i переважно нiвелюються кореляцп ЛШК у СМА уражено! пiвкулi з частотою а-ритму та ш-тенсивнiстю в дiaпaзонi а-, 0-, P-ритмiв. За цере-броваскулярних захворювань, зокрема при ГПМК, збшьшення кореляцiй м1ж ЦГД та показниками метaболiзму головного мозку, м1ж ЦГД та системною гемодинамжою певною мiрою свiдчить про звуження дiaпaзону авторегуляцп мозкового кровотоку та тдвищення ризику розвитку гострих по-рушень ЦГД за рiзномaнiтних психоемоцiйних та фiзичних впливiв. Зменшення числа кореляцiйних зв'язкiв м1ж ЦГД i чaстотно-aмплiтудними показниками ЕЕГ в пащенпв iз ГПМК за 1Т пiсля прове-деного л^вання Медотилiном слiд розглядати як покращення процесiв регуляцп мозкового крово-обпу в ще! категорп хворих та зменшення ступеня впливу гемодинамжи в судинах уражено! пiвкулi (зокрема, в СМА) на рiвень БАГМ.
Висновки
1. Таким чином, клшчна та шструментальна оцiнкa Медотилiну дозволила охарактеризувати його як безпечний та високоефективний препарат, що мае влaстивостi метaболiчного захисту, для лжу-вання пaцiентiв iз ГПМК за 1Т.
^т
2. Медотилш здатний:
— змшювати CTyniHb тяжкостi, тривалiсть пере-6iry ГПМК;
— вкорочувати перiод та знижувати CTyniHb ви-раженостi тяжкого розладу свiдомостi за рахунок активГзацп кiркових та стовбурових структур головного мозку;
— вiрогiдно покращувати когнiтивнi, емоцiйнi та nоведiнковi функцп. У nацieнтiв iз ГПМК за 1Т без виражено^ кардГально^ патологи та порушень серцевого ритму пд впливом курсового прийому Медотилiнy розширюеться дiаnазон сощально-по-бутово^ активностi, покращуеться ПЕС та пдвищу-еться рiвень мнестичних фyнкцiй.
3. Пiсля курсового лГкування Медотилiном у nацieнтiв iз ГПМК за 1Т збГльшуеться ОШК у СМА уражено^ та штактно^ niвкyль та у ВСА та ВА ура-жено^ niвкyлi, пГдвищуеться частота а-ритму в центральна, скроневiй та nотиличнiй дiлянках обох твкуль.
4. Медотилiн викликае реоргашзацго зютав-лень iнтенсивностi основних ритмГв ЕЕГ за рахунок збiльшення в стрyктyрi ЕЕГ iнтенсивностi а-ритму в потиличнш дiлянцi, зменшення кiлькостi кореля-цiйних зв'язкiв м1ж ЛШК у судинах каротидного та вертебробазилярного басейшв i показниками штен-сивностi основних ритмГв ЕЕГ.
Таким чином, курсовий прийом Медотилiнy по-кращуе ЦГД, тдвищуе рiвень БАГМ, розширюе дГа-пазон регуляцп ЦГД, що надае тдстави рекоменду-вати застосування МедотилГну в системi реабiлiтацГi nацiентiв, яю перенесли ГПМК за IT. До того ж в ап-течнш мереж Медотилiн значно дешевший вГд глГа-тилГну, хоча не поступаеться йому за ефективнютю.
Конфлiкт штерес1в. КонфлГкт ГнтересГв не заявлений.
Список лператури
1. Евлоева Д.А., Посохов С.И., Макеева Г.Р., Вейн А.М. Особенности клинических проявлений острого и восстановительного периода у больных разного пола с инсультом // Инсульт. — 2002. — № 6. — С. 32-35.
2. Скворцова В.И., Гудкова В.В., Иванова Г.Е. Принципы ранней реабилитации больных с инсультом // Инсульт. — 2002. — № 7. — С. 28-34.
3. Kuznetsova S.M. Systemic mechanisms of formation et hereditary disposition to stroke // Atherosclerosis XII International symposium on Aterosclerosis Stockholm. — 2000. — 176p.
4. Miller L. Stroke Therapy. — Wiley-Liss, 1999. — 436p.
5. Гусев Е.И., Скворцова В.И., Платонова И.А. Терапия ишемического инсульта //Неврология. — 2003. — С. 18-25.
6. Тещук В.Й. Досвiд застосування Медотилшу при лжуванш пацieнтiв i3 гострими порушеннями мозкового кровообйу // Медицина неотложных состояний. — 2016. — № 7(78). — С. 56-59.
7. Тещук В.Й., Тещук В.В. Гострi порушення мозкового кровообйу. — Одеса: Наука i технжа, 2011. — 200 с.
8. Скоромец А.А., Ковальчук В.В. Анализ эффективности различных лекарственных препаратов в лечении инсультов. — К., 2002. — С. 1-8.
v
■
9. Kaplan C. Rehabilitation of Stroke. — Butterworth, 2003. —180p.
10. Кузнецов В.В. Полушарные особенности функционального состояния ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Актуальт питан -ня медичног науки та практики. — Запорiжжя, 2004. — С. 109-115.
11. Сергиевский С.Б., Бурцев Е.М. Состояние церебральной и центральной гемодинамики у больных ишемиче-ским инсультом // Журн. неврол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. — 1992. — № 3. — С. 11-18.
12. Pereira A.C., Saunders D.E. et al. Measurement of Initial N-Acetyl Aspartate Concentration by Magnetic Resonance Spectroscopy and Initial Infarct Volume by MRI Predicts Outcome in Patients With Middle Cerebral Artery Territory Infarction // Stroke. - 1999. - 30. - P. 1577-1582.
13. Marcel A., Sturzenegger M. Continuons Intraopera-tire Monitoring of Middle Cerebral Artery Blood Flow Velocities and Electroencephalography During Carotid Endarterectomy // Stroke. - 1997. - 28. - P. 1345-1350.
OTpuMaHO 11.12.2016 ■
Тещук В.И., Тещук Н.В.
Военно-медицинский клинический центр Южного региона Украины, г. Одесса, Украина
Влияние Медотилина на функциональное состояние пациентов после перенесенных острых нарушений мозгового кровообращения
Резюме. Обследованы 32 пациента в возрасте от 60 до 80 лет, которые перенесли острые нарушения мозгового кровообращения (ОНМК) по ишемическому типу (ИТ) в каротидном бассейне и находились на стационарном лечении в ангионеврологическом отделении клиники нейрохирургии и неврологии Военно-медицинского клинического центра Южного региона Украины, г. Одесса, с мая 2016 г. Лечение Медотилином 4,0 — 1000 мкг в/м продолжалось 30 суток. Для оценки механизмов влияния Медотилина на функциональное состояние центрального отдела нервной системы у пациентов с ОНМК по ИТ проводились: объективный и детальный неврологический осмотр; компьютерная и магнитно-резонансная
томография головного мозга; определение состояния психоэмоциональной деятельности; исследование памяти; ультразвуковая и транскраниальная допплерография; электроэнцефалография. После курса лечения Медотили-ном отмечалось улучшение церебральной гемодинамики (ЦГД), повышался уровень биоэлектрической активности головного мозга, расширялся диапазон регуляции ЦГД, что дает основания рекомендовать применение Медоти-лина при лечении пациентов с ишемическим инсультом и включение Медотилина в клинические протоколы. Ключевые слова: острые нарушения мозгового кровообращения; Медотилин; метаболизм; церебральная гемодинамика; биоэлектрическая активность головного мозга
V.V. Teshchuk, N.V. Teshchuk
Military Medical Clinical Center of the Southern Region of Ukraine, Odesa, Ukraine
The impact of medotilin on the functional status of patients after acute cerebrovascular accidents
Abstract. We have examined 32 patients aged 60 to 80 years, who have had acute ischemic cerebrovascular accident (AICVA) in carotid system and were hospitalized in angio-neurology department of neurosurgery and neurology clinic of the Military Medical Clinical Center of the Southern Region of Ukraine, Odesa, from may 2016. Treatment with Medotilin 4.0 — 1,000 ^g i.m. lasted for 30 days. To assess the mechanisms of Medotilin effect on the functional state of the central nervous system, patients with AICVA underwent: objective and detailed neurological examination; computer and magnetic resonance
imaging of the brain; evaluation of the psycho-emotional state; study of memory; ultrasound and transcranial Doppler; elec-troencephalography. After treatment with Medotilin, there was marked an improvement of cerebral hemodynamics (CHD), increased levels of brain activity, expanded range of CHD regulation that gives reason to recommend the use of Medotilin in patients with ischemic stroke and Medotilin inclusion into the clinical protocols.
Keywords: acute cerebrovascular accidents; Medotilin; metabolism; cerebral hemodynamics; bioelectric activity of the brain