CC BY
18
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.831-005-08:615.24:612.822+612.821:615.849 DOI: 10.22141/2224-0586.2.81.2017.99693
Тещук В.Й., Тещук Н.В.
Вйськово-медичний кл1н1чний центр П/вденного регюну Укра'ни, м. Одеса, Украна
niBKyAbHi особливост впливу Медотилшу та резонансно!' магнггно-квантовоТ терапи на бiоeAeктpичнy активнють головного мозку пaцieнтiв, якi перенесли гостpi порушення мозкового кpовообiгy
Резюме. У сmаmmi подат результати комплексного аналiзу впливу курсового комплексного за-стосування Медотилну та резонансног магттно-квантово1 терапи (РМКТ) на боелектричну активтсть головного мозку (БА1М) у 43 пацieнтiв, ят перенесли гостре порушення мозкового кровообгу (ГПМК) за шемiчним типом (1Т) у вiдновному перюдi. Пащенти отримували сеанси РМКТ у комплека з внутршньом'язовим застосуванням Медотилшу (4,0 — 1000 мг в/м 1 раз на добу протягом 30 дiб). Встановлено, що в пацieнтiв даног (основног) групи порiвняно з хворими гру-пи плацебо, я^ отримували традицшне медикаментозне лкування ГПМК, курсове застосування запропонованого нами комплексного методу лжування справляло додатковий коригуючий вплив на БАГМ. Структурареоргатзаци БАГМтд впливом запропонованого нами методу лкування ГПМК мае твкульт особливостi. Позитивний вплив Медотилну в комплека з РМКТ за багаторiвневою методикою на БАГМ у пацieнтiв з ГПМК за 1Т дае тдставу рекомендувати включення даного методу в комплексну системуреабштаци даног групи пацieнтiв.
Ключовi слова: Медотилн; резонансна магнтно-квантова тератя; гостре порушення мозкового кровообку; електроенцефалограма
Вступ
Актуальшсть проблеми гострих порушень мозкового кровооб^ (ГПМК) обумовлена високими показниками захворюваност та смертности яю, за даними ВООЗ, продовжують неухильно зростати. У 2005 рощ у свт було зареестровано 16 млн упер-ше виявлених ГПМК i 5,6 млн смертей унаслщок ш-сульту, до 2015 року прогнозувалося 18 млн ГПМК i 6,5 млн смертей вщ шсульту, а до 2030 року пошире-шсть ГПМК досягне 30 млн, а смертшсть — 7,8 млн оаб [1].
Шсляшсультна iнвалiдизацiя впевнено посщае перше мюце серед причин первинно! швалщизацц й становить 3,2 на 10 000 населення. До пращ по-вертаеться тшьки 15—20 % пащентш, яю перенесли ГПМК, ус iншi стають швалщами рiзного ступеня тяжкост [2—4]. Усе це обумовлюе надзвичайну ак-
туальшсть удосконалення системи реабштаци пащ-енпв тсля перенесеного ГПМК.
Поеднання прогресивного клшчного та шже-нерного мислення протягом останшх 20 роюв привело до появи нового напрямку в реабштаци па-щенпв, якi перенесли ГПМК за iшемiчним типом (1Т), — резонансно! магштно-квантово! терапи (РМКТ) за багаторiвневою методикою [5, 6]. Упро-довж останшх п'ятнадцяти роюв дана методика на-була широкого застосування в клшщ нейрохiрургп й неврологи Вiйськово-медичного клшчного центру (ВМКЦ) Пiвденного регюну Укра!ни (ПРУ). РМКТ мае пролонгований ефект, тому що ц вплив зберiгаеться й пiсля припинення процедури [7— 10]. У минулому рощ на фармацевтичний ринок Укра!ни вийшов такий медикаментозний засiб, як Медотилш. З'явилися першi публжаци, що свщ-
© «Медицина невiдкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Тещук В.Й., Вшськово-медичний кл^чний центр Пiвденного perioHy УкраТни, вул. Пироговська, 2/4, м. Одеса, 65000, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: V. Teshchuk, Military Clinical Medical Center South region of Ukraine, Pirogovska st., 2/4, Odesa, 65000, Ukraine; e-mail: [email protected]
чать про ефективнiсть цього медикаментозного за-собу при лiкуваннi пащенпв i3 ГПМК, окрiм того, вш задовольняе пацieнтiв за такими критерiями, як вартiсть i якiсть [11, 12]. Застосування комплексного лжування (Медотилш + РМКТ) у системi реабштацп пацiентiв iз ГПМК за 1Т базуеться на уявленнi про м!жшвкульний баланс, в1дпов1дно до якого при ГПМК збудливють уражено! швкул! зни-жуеться на фон1 додаткового шпбуючого впливу з боку гшерактивовано! штактно! п1вкул1 [12]. Вра-ховуючи це, для вiдновлення порушеного мжшв-кульного балансу необхiдно знижувати збудливють штактно! п1вкул1 та пiдвищувати збудливють уражено! п1вкул1 за допомогою запропонованого нами комплексного лiкування (Медотилш + РМКТ за багатор!вневою методикою). Кр!м того, Медоти-л1н викликае 61льш ф1з1олог1чну реорганiзацiю функцiонального стану головного мозку [12]. Од-нак на даний час недостатньо вивчеш ф!зюлопчш та нейробiологiчнi механiзми, що визначають те-рапевтичну ефективнiсть запропонованого нами лжувального комплексу в пащенпв, як1 перенесли ГПМК за IT.
Електроенцефалограф!я (ЕЕГ) е iнформативним методом ощнки бюелектрично! активностi головного мозку (БАГМ) [13]. У зв'язку з цим ми проводили дослщження структури ЕЕГ для аналiзу мехашзм!в, що лежать в основ1 терапевтично! ефективностi запропонованого нами комплексу л!кування ГПМК за IT, а також для об'ектив!зацп впливу даного л!ку-вання на вiдновлення порушених моторних функ-ц1й у дано! групи пацiентiв.
Мета дослщження: визначити мехашзми впливу запропонованого нами комплексного лжування (Медотилiн + РМКТ) на БАГМ у пащенпв з ГПМК за IT з урахуванням твкульно! локалiзацГi осередку ураження.
Матерiали та методи
Нами обстежеш 43 пащенти з ГПМК за IT у виновному перiодi захворювання, яю перебували на стацiонарному лiкуваннi в ангюневролопчному вiддiленнi (АНВ) кл1н1ки нейрох!рургп й невролог!! Вiйськово-медичного кл1н1чного центру Швден-ного регiону Укра!ни. ЧоловЫв було 37 (86,05 %), жТнок — 6 (13,95 %) — специфжа в1йськового лiкувального закладу, середнш в1к пацiентiв — 67,31 ± 1,29 року. ус1 пацiенти були вщнесеш до основно! групи (n = 43). Залежно в1д локалiзацГi осередку ураження пацiенти основно! групи були роздшеш на дв1 тдгрупи: 23 (53,45 %) пацiенти з локалiзацiею осередку ураження в правш п1вкул1 та 20 (46,55 %) хворих — у л1вш. До групи плацебо ми вщнесли 30 пашен™, як1 залежно в1д локалiзацГi осередку ураження також були роздшеш на дв1 шд-групи: 15 (50 %) пашен™ з локалiзацiею осередку ураження в правiй швкул1 та 15 (50 %) — у л1вш. Пацiенти основно! та контрольно! групи були р1в-нозначш за в1ком, статтю, давнiстю захворювання та виражешстю неврологiчного дефщиту. Для оц1нки механiзмiв впливу запропонованого нами
комплексного л^вання (Медотилiн + РМКТ за багаторiвневою методикою) на функцюнальний стан центрального вщдшу нервово! системи у паць eнтiв з ГПМК за 1Т у реабштацшний перiод проводилось комплексне клшжо-шструментальне об-стеження:
— неврологiчний огляд;
— комп'ютерна томографiя головного мозку у ВМКЦ ПР (для щентифжащ!, верифжащ! й лока-лiзацiï розмiру, характеру осередку) на 16-зрiзово-му комп'ютерному томографi Neusoft-NeuViz-16 (2010 р.в.; КНР) та магнiтно-резонансна томографiя головного мозку в медичному центрi «Магш-тайм» (для верифiкацïï та локалiзащï розмiру, характеру осередку) проводилась на магштно-резонансному томографi 1,5 Тл Magnetom Espree, Siemens, Шмеч-чина, 2011 р.в.;
— ультразвукова + транскрашальна доппле-рографiя (аналiз центральноï гемодинамiки з ви-користанням ультразвукового дiагностичного апарата типу Logiq 500 MB, GE Medical Systems, 1вддя; 1998 р.в.). Визначалась лшшна систолiчна швидкiсть кровотоку та об'емна швидкiсть кровотоку в загальнш соннiй артерИ, внутршнш сон-нiй артерИ, середнiй мозковш артерИ, переднiй мозковiй артерп, вертебральнш артерИ, основнiй артерщ
— ЕЕГ (вивчення частотно-амплiтудних по-казникiв БАГМ здшснювалось за допомогою ЕЕГ комп'ютерного комплексу Braintest, Украша, 2014 р.в.);
— визначення стану ПЕД за допомогою герон-тологiчноï шкали депресщ
— дослiдження пам'ятi за допомогою тесту на запам'ятовування 10 ств;
— для аналiтичноï оцiнки отриманих резуль-татiв використанi програми Microsoft® Excel 97, Statistica® for Windows 6.0.
Критер1ями включення пацieнтiв в дослщження були: пiдтверджений дiагноз ГПМК за 1Т, пiвкульна локалiзацiя осередку ураження, атеротромботичний пiдтип, вщновний перюд захворювання.
Критер1ями виключення з дослщження були: на-явнiсть iмплантованих намагшчуваних пристроïв (пластини, шурупи, шунти, стенти тощо), штучнi водИ ритму серця та шших електронних засобiв, що управляють функц1ями органiзму, тяжка коморбщ-на патологiя, епiлепсiя або ознаки судомноï готов-ностi на ЕЕГ.
Пашенти основноï групи на фош базисноï тера-mï отримували Медотилш 4,0 — 1000 мг в/м 1 раз на добу протягом 30 дiб та сеанси резонансноï маг-нiтно-квантовоï терапИ за багаторiвневою методикою одночасно на дшянку проекцИ iшемiчного осередку й на проекшю ураженоï артерИ з частотною модуляшею 0,1—10 Гц. Найкращi результати були досягнутi, коли одночасно з дiею магнiтного поля (МП) i лазерного випромшювання (ЛВ) до-датково стимулюють специфiчнi зони, пов'язаш з регуляцiею мозкового кровообiгу, для цього при л^ванш ГПМК за 1Т у басейнi сонних артерш
спочатку використовують РМКТ з шдукщею МП 10—30 мТл, ЛВ у червоному дiапазонi потужнiстю 5—30 мВт, шфрачервоному 5—40 мВт з амплггуд-ною модуляцieю й додатково здшснюють РМКТ на такi специфiчнi зони: дшянку ока Kpi3b закриту по-вiку на боцi iшемiчного осередку з iндукцieю МП 10—30 мТл, потужшстю ЛВ червоного дiапазону 10—30 мВт на проекщю C7-Th3 сегменпв спинного мозку з шдукщею МП 10—30 мТл, потужшстю ЛВ шфрачервоного дiапазону 10—40 мВт, частотою 8—10 Гц протягом 10 хв. Реалiзацiя РМКТ здшсню-валась на сершному приладi «М1Т-1 МЛТ» вггчиз-няного виробництва фiрми НМЦ «Медштех». Осо-бливiстю цього приладу е те, що магнiтнi iндуктори поеднаш з лазерним випромiнювачем в одному термiналi (!х два). Це дозволяе одночасно вплива-ти МП i ЛВ на необхiдну дiлянку, а наявшсть двох термiналiв в апарап дозволяе одночасно дiяти на двi зони. Крiм того, цi фiзичнi чинники можуть дiяти в iмпульсному режимi, тобто е частотно-мо-дульованими. У прилад вмонтоваш таймери для автоматично! регуляцп тривалостi процедури (вщ 1 до 99 хв). Прилад укомплектований 4 магштно-лазерними термшалами (два з МП i червоним ЛВ i два з МП та шфрачервоним випромiнюванням), що забезпечуе необхщну комбiнацiю резонансного магнiтно-квантового впливу. Прилад працюе вiд мереж1 змшного струму.
Пацiенти групи плацебо отримували базисну медикаментозну терапiю вiдповiдно до локальних протоколiв надання спещал!зовано! анпоневроло-пчно! допомоги АНВ ВМКЦ ПРУ.
Статистичний аналiз отриманих даних проводили за допомогою програми Statistica for Windows 6.0 вiдповiдно до рекомендацш з обробки результата медико-бiологiчних дослiджень. Розраховували середне значення (M), середне квадратичне вщхи-лення (SD) та статистичну значимють за допомогою параметричного методу (t-критерш Стьюдента) для залежних груп з урахуванням того, що розпо-дiл ознак вiдповiдав закону нормального розподшу та дисперс!! розподшв ознак у двох порiвнюваних групах були р!вн!. Статистично значимими вважали результати при р!вш в!рог!дност! помилкового ви-сновку р < 0,05 [14].
Результати та обговорення
Анал!з динамжи частотно-iнтегративних по-казникiв основних ритм!в ЕЕГ у пацiентiв, як! перенесли ГПМК за 1Т, тд впливом запропонова-ного нами комплексного л!кування (Медотил!н + РМКТ за багатор!вневою методикою — основна група), а також хворих групи плацебо дозволив встановити розма!ття змш структури ЕЕГ у цих категорш пащенпв. Так, у пац!ент!в з л!вотвкуль-ною локал!зац!ею ГПМК за 1Т, як! отримували запропоноване нами комплексне л!кування, спо-стер!галася б!льш виражена позитивна динам!ка в структур! ЕЕГ, н!ж у пац!ент!в з групи плацебо. На фон! курсового застосування Медотилшу + РМКТ за багатор!вневою методикою у пащенпв !з л!во-
пiвкульною локалiзацieю ГПМК за 1Т вiдмiчаeться статистично значиме збшьшення iнтенсивностi в дiапазонi альфа-1-ритму уражено! (у лобнiй дшян-цi) та штактно! (у лобнiй та потиличнш дiлянках) пiвкуль, а також пщвищення iнтенсивностi в ура-женiй mвкулi в дiапазонi альфа-2-ритму (у лобнш та центральнiй дiлянках) на фош статистично значимого збiльшення в ураженш пiвкулi частоти альфа-ритму (у лобнш та центральнш дшянках). Тодi як у пацieнтiв тсля перенесених ГПМК за 1Т з ль вобiчною локалiзацieю осередку ураження в груш плацебо частота альфа-ритму статистично значимо збшьшувалась тшьки в штактнш пiвкулi (у лобнiй дшянщ).
У пацieнтiв, якi перенесли ГПМК за 1Т з пра-вобiчною латералiзацieю осередку ураження, застосування комплексного л^вання (Медоти-лiн + РМКТ) викликало зниження iнтенсивностi тета-ритму в лобнш дшянш уражено! та штактно! твкуль та збiльшення в штактнш mвкулi штен-сивностi альфа-2-ритму (у центральнш дшянш) на фош тдвищення частоти альфа-ритму в ураженш (у лобнш, центральнш та скроневш дшянках) та штактнш (у лобнш дшянш) твкулях. У пащенпв iз правотвкульним ГПМК, яю отримували плацебо, змши БАГМ характеризувалися збшьшенням в iнтактнiй пiвкулi iнтенсивностi тета-ритму (в лобнш дшянш) та штенсивносп в дiапазонi альфа-1-ритму (в лобнш та скроневш дшянках), а також штенсивносп альфа-2-ритму в скроневш дшянш вражено! та штактно! твкуль. Отже, у пащенпв, яю перенесли ГПМК за 1Т та отримували запропоноване нами комплексне лжування (Медотилш + РМКТ за багаторiвневою методикою), порiвняно з патентами, яю отримували плацебо, спостерiгався позитивний тип змш структури ЕЕГ, що свщчить про додатковий коригуючий вплив Медотилшу в поеднанш з РМКТ за багаторiвневою методикою на БАГМ у пащенпв з ГПМК. У результат аналь зу частотно-iнтегративних показниюв основних ритмiв ЕЕГ у пащенпв, якi перенесли ГПМК за 1Т, виявленi пiвкульнi особливостi впливу курсового застосування Медотилшу в комплекс з РМКТ на структуру БАГМ ще! групи пащенпв. У пацiентiв iз правопiвкульною локалiзацiею ГПМК за 1Т на фонi застосування Медотилiну в комплекс з РМКТ спостерiгаеться статистично значиме зниження ш-тенсивностi тета-ритму в ураженш (у лобнш дшян-щ) та iнтактнiй (у лобнш дшянш) твкулях та збшьшення штенсивносп в дiапазонi альфа-2-ритму штактно! швк^ (у центральнiй дiлянцi).
У пащенпв з лiвопiвкульною локалiзацiею ГПМК за 1Т при лiкуваннi Медотилшом у комп-лексi з РМКТ статистично значимо збшьшувалася iнтенсивнiсть альфа-1-ритму в ураженш (у лобнш дшянш) та в штактнш (у лобнш та потиличнш дь лянках) твкулях та шдвищувалась штенсившсть у дiапазонi альфа-2-ритму в ураженш твкут (у лобнш та центральнш дшянках) на фот пщвищення в ураженш твк^ частоти альфа-ритму (в лобнш та центральнш дшянках).
Отже, у пащенпв з лiвопiвкульною локалiзащею осередку пщ впливом курсового застосування Медотилшу в комплекс з РМКТ збшьшувалась штен-сившсть в дiапазонi альфа-ритму, тодi як у пащенпв з правопiвкульною локалiзащею осередку поряд i3 збiльшенням шгенсивносп в дiапазонi альфа-ритму вiдмiчалося зниження iнтенсивностi в дiапазонi тета-ритму, що свщчило про гармонiзацiю юрково-пщюркових взаeмозв'язкiв.
Крiм того, у пащенпв iз правопiвкульною ло-калiзащею ГПМК за 1Т на фош курсового застосування Медотилiну в комплекс з РМКТ за багато-рiвневою методикою бшьш виражено збшьшуеться частота альфа-ритму, н1ж у пащентш з лiвобiчною локалiзацieю ГПМК, тому що в ще! категорИ па-цieнтiв статистично значимо збiльшуеться частота альфа-ритму як в ураженш (у лобнш, центральнiй i скроневiй дшянках), так i в iнтактнiй (у лобнш дь лянцi) пiвкулях. Швкульш особливостi реоргаш-зацИ структури БАГМ у пащенпв, якi перенесли ГПМК за IT, пщ впливом курсового застосування Медотилшу в комплекс з РМКТ за багаторiвневою методикою пов'язаш з функцiонально-бiохiмiчною асиметрiею головного мозку [15].
Висновки
1. У пащентш, яю перенесли ГПМК за IT, тд впливом запропонованого нами комплексного ль кування (Медотилiн + РМКТ за багаторiвневою методикою) вщбуваеться реорганiзацiя БАГМ. Структура ще'1 реоргашзацИ мае пiвкульнi особливостi, що, iмовiрно, обумовлено функцiонально-бiохiмiч-ною асиметрiею головного мозку.
2. Курсове застосування Медотилшу i РМКТ у пащенпв iз правопiвкульною локалiзацiею ГПМК за 1Т пщвищуе функцiональну активнiсть ретикуло-гiпокампальних структур мозку, можливо, за раху-нок бiльшого взаемозв'язку правоï пiвкулi з дiенце-фальними та лiмбiчними утвореннями.
3. У пащентш iз лiвопiвкульною локалiзацi-ею ГПМК за 1Т курсове застосування Медотилшу в комплекс з РМКТ активуе таламокортикальш структури мозку, тому що лiва пiвкуля мае бiльш широкий дiапазон функцiонально-бiохiмiчних зв'язкiв iз ретикулярною формацiею.
4. Позитивний вплив Медотилшу в комплекс з РМКТ за багаторiвневою методикою на БАГМ у пащенпв, якi перенесли ГПМК за 1Т, дае пiд-ставу рекомендувати включення даного методу в комплексну систему реабЫтацИ цiеï категорп па-щенпв.
Конфлiкт 1нтерес1в. Не заявлений.
Список л^ератури
1. Гуляева М.В. Мультидисциплинарная модель оказания медицинской помощи пациентам с инсультом в условиях специализированного инсультного центра// V Международный конгресс «Нейрореабилитация», 3—4 июня 2013 г. — М., 2013. — С. 81-82.
2. Кузнецова С.М. Атеротромботический и кардиоэмбо-лический инсульт (восстановительный период). — Макаров: КЖТ«София», 2011. — 188 с.
3. Скворцова В.И. Ишемический инсульт / В.И. Сквор-цова, М.А. Евзельман. — Орел, 2006. — 404 с.
4. Тещук В.Й., Тещук В.В. Гострi порушення мозкового кровообку. — Одеса: Наука i техшка, 2011. — 200 с.
5. Медицинская реабилитация постинсультных больных: Производственное издание / З. Самосюк, Н.И. Само-сюк, П.В. Думин, А.А. Владимиров и др., Под ред. И.З. Са-мосюка, В.И. Козявкина, М.В. Лободы. — К.: Здоров'я, 2010. — 424 с.
6. Використання частотно-модульованог магштолазер-ног терапп в комплексному лжуванш iшемiчного iнсульту в гострому перiодi (методичш рекомендацп) / Самосюк I. З., Головченко Ю.1, Полщук М.6., Зозуля 1.С., Самосюк Н.1. — К., 2002. — 21 с.
7. Шмакова И.П., Тещук В.В., Тещук В.И. Эффективность применения магнитолазеротерапии в комплексном лечении больных в остром периоде ишемического инсульта// Вестник физиотерапии и курортологии. — 2011. — № 4. — С. 87.
8. Тещук В.Й., Тещук В.В. Застосування неотону в по-еднанш зрезонансною магшто-квантовою тератею в комплексному лжуванш гострих порушень мозкового кровообку: мехашзм дп та ефектившсть // Всник морськог медици-ни. — № 1(58). — 2013. — С. 52-59.
9. Тещук В.И., Тещук В.В. Эффективность применения резонансной магнито-квантовой терапии в реабилитации пациентов, перенесших ишемический инсульт // XIII чтения им. В.В. Подвысоцкого: Бюллетень материалов научной конференции (19—20 июня 2014 года). — Одесса: Укр. НИИ медицины транспорта, 2014. — С. 252-254.
10. Тещук В.Й., Тещук В.В. Вiдновне лжування при гострих порушеннях мозкового кровообйу в умовах Вш-ськово-медичного клнчного центру Швденного регюну Украти // Методичм рекомендацп для лiкарiв Вшсько-во-медичного клЫчного центру Швденного регюну Украти, лiкарiв-неврологiв, реанiматологiв, тераnевтiв, вш-ськових та Ымейних лiкарiв. — Одеса: Наука i техшка, 2016. — 48 с.
11. Тещук В.Й. Досвiд застосування медотилну при лi-куванш nацiентiв з гострими порушеннями мозкового крово-обку // Медицина невiдкладних сташв. — 7(78). — 2016. — С. 56-59.
12. Тещук В.Й., Тещук Н.В. Вплив Медотилну на функ-щональний стан nацiентiв тсля перенесених гострих порушень мозкового кровообку // Медицина невiдкладних сташв. — 2017. — № 1.
13. Зенков Л.Р. Функциональная диагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Л.Р. Зенков, М.А. Рон-кин. — М.: МЕДпресс-информ, 2011. — 488 с.
14. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statis-tica. — М.: Медиа Сфера, 2006. — 312 с.
15. Фокин В. Ф. Руководство по функциональной меж-полушарной асимметрии / В. Ф. Фокин, И.Н. Боголепова, Б.О. Гутник, В.И. Кобрина, В.В. Шульговский. — М.: Научный мир, 2009. — 836 с.
Отримано 24.01.2017 ■
Тещук В.И., Тещук Н.В.
Военно-медицинский клинический центр Южного региона Украины, г. Одесса, Украина
Полушарные особенности влияния Медотилина и резонансной магнитно-квантовой терапии на биоэлектрическую активность головного мозга пациентов, перенесших острые нарушения мозгового кровообращения
Резюме. В статье представлены результаты комплексного анализа влияния курсового комплексного применения Медотилина и резонансной магнитно-квантовой терапии (РМКТ) на биоэлектрическую активность головного мозга (БАГМ) у 43 пациентов, перенесших острое нарушение мозгового кровообращения (ОНМК) по ишемическому типу (ИТ) в восстановительном периоде. Пациенты получали сеансы РМКТ в комплексе с внутримышечным применением Медотилина (4,0 — 1000 мг в/м 1 раз в сутки в течение 30 суток). Установлено, что у пациентов данной (основной) группы по сравнению с больными группы плацебо, получавшими традиционное медикаментозное лечение ОНМК, курсовое
применение предложенного нами комплексного метода лечения оказывало дополнительное корректирующее влияние на БАГМ. Структура реорганизации БАГМ под влиянием предложенного нами метода лечения ОНМК имеет полушарие особенности. Положительное влияние Медотилина в комплексе с РМКТ по многоуровневой методике на БАГМ у пациентов с ОНМК по ИТ дает основание рекомендовать включение данного метода в комплексную систему реабилитации данной группы пациентов.
Ключевые слова: Медотилин; резонансная магнитно-квантовая терапия; острое нарушение мозгового кровообращения; электроэнцефалограмма
V.Y. Teshchuk, N.V. Teshchuk
Military Clinical Medical Center South region of Ukraine, Odesa, Ukraine
Hemispheric features of Medotilin and quantum resonance magnetic therapy influence on the brain bioelectrical activity of the patients after acute cerebrovascular accidents
Summary. The article presents the results of a comprehensive analysis of the impact of the course combined application of Medotilin and quantum resonance magnetic therapy (QRMT) on the bioelectric activity of the brain (BAB) in 43 patients, who suffered an acute cerebrovascular accident (ACVA) by ischemic type (IT), during the recovery period. Patients received QRMT sessions in combination with the intramuscular use of Medotilin (4.0 — 1.000 ^g 1 time a day for 30 days). It was found that in patients of this (study) group compared to the patients in the placebo group, who received conventional medical treatment
for ACVA, course application of integrated treatment method proposed by us provides an additional corrective effect on the BAB. Structure of BAB reorganization under the influence of our method for the treatment of ACVA has brain features. The positive impact of Medotilin in combination with QRMT according to a multi-level procedure on the BAB in patients with ACVA by IT gives reason to recommend the inclusion of this method into a comprehensive system of rehabilitation in this group of patients. Keywords: Medotilin; quantum resonance magnetic therapy; acute cerebrovascular accident; electroencephalogram
