CC BY
18
Key words: students, educational services, motivation entering the university, social portrait student.
УДК 316.28:316.723 Б. В. Слющинський
ВПЛИВ ЕТН1ЧНО1 СТРУКТУРИ УКРАШСЬКОГО ПРИАЗОВ'Я НА ВИРОБНИЧУ (ГОСПОДАРСЬКУ, ПРОФЕС1ЙНУ) СТРУКТУРУ РЕГ1ОНУ
Стаття присвячена досл1дженню залежност1 господарськог та профестно'г структури регюну в1д етшчног структури. Розглядаючи багатонацюнальний склад населення украгнського Приазов 'я, автор виявляе специфту кожного етносу, наявтсть рк. мгжетнгчного конфлттного стану, характерш особливост1, як впливають на виб1р майбутньог професи, м1сця працевлаштування ефективтсть ствпращ з Iншими етносами, що зад1ян1 у сум1сн1й пращ. Автор доходить висновку, що в регюн1 створюеться специф1чна комбтащя ментальних рис вс1х етноЫв, в результатг чого виник «приазовський тип» сустльного етосу, який визначае виробничу та господарську структуру регюну.
Клю^о^^ слова: етнос, еттчна нер1втсть, еттчна структура, специф1чна комбтащя ментальних рис, «приазовський тип» сустльного етосу.
Украшське Приазов'я - багатонацюнальний регюн. У кожного етносу е сво! особливосп, яю торкаються уах сфер його життедiяльностi. Одшею iз сфер життедiяльностi спшьноти е саме виробнича. I тут дуже важливе значення мае наявшсть або ш мiжетнiчного конфлштного стану. Адже на нього в першу чергу в полiетнiчних державах впливають проблеми етшчно'1 структури. Сюди вщнесемо етшчну нерiвнiсть у володшш матерiальними благами, у суспшьному подш пращ, у достут до освгги, що часто й викликае невдоволення сво!м положенням у суспiльствi.
Етшчна нерiвнiсть у дослiджуваному регiонi мала мюце за часiв СРСР, особливо це торкалося грецького, нiмецького та еврейського представництва (можливють отримання вищо! освiти, керiвноi посади тощо) i наклала досить вагомий вiдбиток на сьогодшшне життя етносiв. Вiд чого це залежить? По-перше, вщ адмшютративно-пол^ично'1 влади. За певно! етнонащонально! та економiчноi полiтики однi етноси видшяються як основнi, а iншi - як другоряднi. Такий стан речей призводить до прихованих конфлштсв i недружелюбних вiдносин мiж етносами, бо одш етноси вважають себе прившейованими, а iншi - перебувають у дискримiнацiйному становищi. По-друге, вщ бажання вижити та створити належш умови для майбутнього сво!х д^ей. За таких обставин вiдбуваються процеси пристосування: змши нащонально'1 належностi (греки, евре!), змiшанi шлюби з метою змшити нацiональнiсть сво!м майбутнiм д^ям, протистояння, намагання когось зiштовхнути, аби зайняти його мюце на щаблях сощально'1 iерархii тощо. По-трете, вщ етнонацiонального розселення. Якщо та чи шша етнiчна група проживае компактно, то вона бшьш впевнено себе почувае, ашж та, що «розчинена» у великому просторi. У дослщжуваному регiонi е i компактне розселення (греки) i дисперсне (мешканцi м. Марiуполя). Саме дисперсне розселення ускладнюе етнонацiональнi вiдносини, тут утворюеться особлива етшчна структура, яка впливае не тшьки на вщносини мiж членами спшьноти, але й створюе особливу виробничу (професшну, господарську)
структуру регюну.
Отже, метою дано! статп буде дослщження особливостей етнiчних структур саме у виробничих вщносинах, у виборi професп та виду дiяльностi. Для досягнення поставлено! мети необхщно вирiшити наступш завдання: дослiдити особливостi етнонащонально'1' структури регюну; виявити вплив пол^ичних та економiчних чинникiв на адаптацiю представниюв етносiв до умов життя i працi; визначити особливостi мiжетнiчного спшкування, подолання труднощiв у встановленнi мiжетнiчних вiдносин.
Проблеми мiжетнiчних вiдносин дослщжували такi зарубiжнi вченi, як: Г. Гофстеде, К. Казмiр, К. Клакхон, Ф. Стродбек, Е. Стюарт, Дж. Трагер, Ф. Тромпенаарс, Е. Холл та шшь Свш внесок у висв^лення основ комушкащйних процесiв, способiв i засобiв мiжетшчноi взаемодп здшснили такi росiйськi дослiдники -М. Василик, М. Вершинш, Т. Волошинова, В. Павлов, В. Петров, С. Гурieва та iн., укра'шсью - Л. Аза, О. Вишняк, С. Головаха, Н. Костенко, М. Наумова, А. Ручка, Л. Скокова, В. Степаненко, М. Шульга та шшь
Для виявлення особливостей етшчно! структури украшського Приазов'я (м. Марiуполь, с. с. Сартана, Старий Крим та населенш пункти Першотравневого району, п = 1300) ми розглянули украшщв, роаян, грекiв, нiмцiв та евре!'в (найбiльш яскраво вираженi етнiчнi групи). Саме вони, були першими переселенцями до даного регюну ^ як нам здаеться, вплинули на мiжетнiчнi вiдносини в регiонi, на створення умов для розвитку життя в Приазов'!, у тому чист виробничого.
Вщ початку заселення земель украшського Приазов'я й до наших дшв мiж представниками рiзних етносiв вщбуваеться встановлення контактiв: переселенцi, мiгранти зустрiчаються з новою культурою, iз труднощами мiжнацiонального спiлкування та взаемодп, ставлення до сусвдв, у сприйняттi шшого етносу тощо. I культура мiжетнiчного спiлкування стае тим полем, на якому оргашчно проявляються рiвнi сустльно'1' свiдомостi i духовно'1' культури наци [1, с. 82]. Цi рiвнi обумовлюються системою об'ективних та суб'ективних обставин: подоланням протирiч в економiчнiй, полiтичнiй, духовнiй сферах, ступенем розвитку шститу^в громадян, суспiльства, його вщкритосп, демократизаций а також - рiвнем виховання св^оглядно'1', етично'1' культури, освiченостi, духовностi, етшчно'1 толерантностi учасникiв мiжетнiчного спiлкування. Звичайно, це залежить вщ рiвня освiти, з яким прибули переселенца
Як показують результати дослщження, не дивлячись на обмеження отримання вищо! освiти, вища освiта переважае у етшчних евре'1'в (57,4%), далi iдуть росiяни (41,8%), украшщ (38,6%), шмщ (28,9%) i греки (21,9%). Причому, у бшьшосп iз названих етносiв, вища освiта переважае у жшочо'1 частини населення. На однаковому рiвнi вона знаходиться у шмщв, а на нижчому - у греюв. Це пiдкреслюе етнонацiональнi особливосп даних представникiв населення. А ще можна констатувати той факт, що грецьке населення проживае компактно у селищах, а не в мсп, що, очевидно, теж впливае на отримання ними вищо! осв^и.
Щодо середньо'1' спещально'1' освiти, то тут перше мюце посiдають етнiчнi нiмцi (43,3%), по^м греки (32%), украiнцi (31,2%), роаяни (25,7%) i евреi (21,1%). Як бачимо, в етшчних шмщв та греюв переважае середня спещальна освгта. Справа в тому, що шмщв досить мало в дослщжуваному регюш i вони проживають у мють Стосовно грекiв, то тут це можна пояснити тим, що в селищах, де вони в основному проживають, е менша потреба в спещалютах з вищою осв^ою, а от у хороших спещалютах середнього рiвня - бшьша. Слiд зазначити й те, що на рiвень осв^и впливае етнонацiональна характеристика (традицiйнi щнносп свое'1' культури, морально-етичнi настанови, взiрцi поведiнки, мотивацiя дiй тощо). Крiм цього, сьогоднi
багато людей отримують i другу вищу осв^у. А тут вже вступае в д^ вiковий ценз.
Дослiдження, взаемозв'язку мiж вiком та освiтою показали, що вш у всiх етнонащональних групах iстотний, а щiльнiсть його у роаян i нiмцiв слабка, а в украшщв, грекiв та евре!в - помiрна. Отже, у кшькосп отримано! вищо! освiти представниками рiзних етнонацiональних груп вiковий ценз визначального значення немае. Звичайно, переважна бшьшють сучасного населення вищу осв^у отримуе вщразу пiсля закiнчення школи. Взаемозв'язок мiж статтю та осв^ою у всiх етнонацiональних груп, за винятком евре!в, iстотний, щiльнiсть його в украшщв, роаян
60 50 40 30 20 10 0
□ Середня
□ Середня спефальна
□ Неповна вища
□ Повна вища
% УкраТнц Роаяни Греки Нмц ввреТ
Рис. 1. Мвень освти етнонащональних груп укратського Приазов'я
i нiмцiв - слабка, у греюв - помiрна, а у евре!в - практично вiдсутня (прагнуть до вищо! осв^и, незалежно вiд стап). Взаемозв'язок мiж нацiональнiстю та осв^ою iстотний, а щiльнiсть його слабка, але юнуе (див. рис. 1).
Отже, повна вища осв^а переважае у евре!в, середня спецiальна - у шмщв, а середня - у греюв. Це пiдкреслюе деяю особливостi етнонацiональних груп.
Як вщомо, мiжетнiчнi стосунки визначаються повсякденною свщомютю людей, суспiльною атмосферою та настроями. Тут на перше мюце випливае проблема сощально-психолопчного спорiднення мiж народами. Спробуемо загострити увагу на психолопчних настановах мешканщв укра!нського Приазов'я, що належать до рiзних етносiв вщносно наявностi спiльних рис в характеристиках украшщв та представниюв iнших нащональностей (росiян, грекiв, нiмцiв, евре!в) з якими пов'язуеться !х спiльне юнування. Це дасть можливiсть визначити риси «ментал^ету» кожного етносу, побачити дiалектику мiжетнiчного спiлкування у розрiзненнi партнерiв та !хньому прагненнi до едносп. Оскiльки мета спiлкування - наближення суб'екта один до одного, оргашзащя спшьних дiй чи набуття ними едносп, - кожен партнер повинен вщкритися iншому у сво!й справжнш природi, намiрах, можливостях, прагненнях, щеалах, щоб iнший, знаючи це все, зм^ узгодити сво! дп з дiями партнера [1, с. 82-83]. Тут i проявляеться менталiтет, який регулюе поведiнку людей. Поведiнка ж людей, у першу чергу, залежить вщ самощентифшацп. Як показують дослщження, якщо в украшщв та роаян (акцентуеться увага на дослiджуваних етносах) переважае самощентифшащя на мовному грунп, у грекiв - на духовних елементах традицшно-побутово! культури, а шмщв - на актуалiзацii юторично! пам'ятi, то у евре!в самощентифшащя концентруеться навколо юторп власного народу i професшно! культури. Хоча потрiбно сказати, що сьогоднi в Укра!ш взагалi вiдбуваеться актуалiзацiя юторично! пам'яп, а це призводить до вщродження сво!х нацiональних мов, традицiй, звича!в, одним словом - культури взагаль
Як вже зазначалося, кожний етнос намагаеться зберегти свою нащональну культуру i виробляе свш соцiотип поведiнки. Серед регуляторiв сощотитв поведiнки велику роль вiдiграють морально-етичш норми (система уявлень про правильну та неправильну поведшку). Морально-етичнi норми вщтворюються щоденно у процесi взаемодп та спiлкування людей певно'1 етшчно'1 групи через силу масових звичок, велшь та оцiнок суспiльноï думки, переконань i спонукань, що виникають у людей внаслщок зростання ïx нацiональноï свiдомостi. Вони вiддзеркалюють життево-практичний та iсторичний досвiд i впливають на вс сфери життедiяльностi людей.
Слiд зазначити, що моральш норми спiвжиття, стереотипи поведiнки та дiяльностi одного етносу iнтровертнi щодо подiбниx утворень iншого. Наприклад, заперечення етнонащональних стереотипiв вiдносно «чужих» грунтуеться на традицiйниx цiнностяx своеï культури, або спираеться на етнонащональш щнностг Вони виступають як рiзновиди форм сощальних цiнностей, що утворюються культурою певного етносу i е продуктом його свщомосп. Кожен етнос мае специфiчний, властивий лише йому, набiр та iерарxiю соцiальниx цiнностей, що в цшому й надае останшм етнонацiональноï особливостi. Ця система виступае найвищим рiвнем соцiальноï регуляцп. Саме в нш зафiксованi критерп сощального цiнного, визнаним даним етнонацiональним формуванням, на грунт якого й розгортаються конкретнiшi i спецiалiзованi системи нормативного контролю, вщповщш соцiальнi iнститути i цшеспрямоваш iндивiдуальнi чи колективнi дп людей. Засвоення цих критерив на рiвнi структури особистостi складае основу формування етнонащонально!' свiдомостi людей. Вони й забезпечують цшсшсть етнiчного формування, оскшьки в них втшена особлива значущють (за М. Вебером) певних матерiальниx i духовних благ для юнування та розвитку етнонацiональноï спшьноти.
Аналiз, проведеного автором соцiологiчного дослщження, також показав, що кожному етнонащональному утворенню вiдповiдае i вiдповiдний рщ занять, а значить вибiр мюця прикладання сво'1'х, набутих знань. 1нтел^ентами найбiльше себе вважають етнiчнi евре'1 (32%), потiм украшщ (23%), хоча за рiвнем освiти вони посщали трете мiсце, росiяни (21,8%), греки (21%) i - шмщ (14,8%).
Щодо виконувано'1 роботи у якосп iнженерно-теxнiчниx працiвникiв, то тут перше мюце посiдають етнiчнi росiяни (25,0%), потм евре'1 (24,2%), нiмцi (23,4 %), украшщ (10,9%) i - греки (8,9%), а от стосовно виконувано! роботи у якосп службовщв, то тут перше мiсце у греюв (21%), пот1м iдуть - евреï (18,7%), нiмцi (18,3%), украшщ (15,2%) i росiяни (7,4%).
Дослiдження взаемозв'язку мiж вiком та профеаею у представникiв рiзниx етнонацiональниx груп показали, що вiн у вах групах iстотний, а щiльнiсть його значна в украшщв, грекiв та шмщв. Помiрною вона виявилася у роаян та еврйв. Це свщчить про те, що у вах етнонацiональниx групах iснуе залежнiсть мiж вiком та обраною професiею.
Щодо взаемозв'язку мiж статтю та профеаею, то вiн у всix етноав iстотний, а щiльнiсть його помiрна, що i пiдтверджуе те, що вибiр професп залежить вiд стат людини, але найбiльше ця залежнють проявляеться у еврйв, нiмцiв та греив, а найменше - в украшщв та роаян. Взаемозв'язок мiж нацiональнiстю та професiею iстотний, що тдтверджуе, наведенi вище характеристики етноав, а щiльнiсть його вiдсутня. Чому так вщбулося?
Проаналiзуемо спiввiдношення штел^енцп, iнженерно-теxнiчниx працiвникiв, службовцiв та роб^ниюв у кожнiй етнонацiональнiй групi та взаемозв'язок iз отриманою вищою осв^ою (див. табл. 1).
Таблиця 1
Взаемозв'язок виконуваноУ роботи, нац1ональност1 та рiвня осв1ти
_(п=1300, %)_
№ п/п Нащональ шсть 1нтел^ент, iнженерно-технiчний працiвник, службовець (у %) Роб^ник (у %) Всього (у %) Зв'язок iз вищою осв^ою (у %)
1 Свре! 74,9 12,5 87,4 57,4
2 Нiмцi 56,5 22,6 87,7 28,9
3 Росiяни 54,2 23,8 86,2 41,8
4 Греки 50,9 33,6 97,0 21,9
5 Украшщ 49,1 29,3 82,5 38,6
Як бачимо, найбшьший вiдсоток людей, що займають посади у якост iнтелiгента, iнженерно-технiчного працiвника та службовця вщноситься до етнiчних евре!в (74,9%), що ствпадае iз отриманням вищо! освiти (57,4%). За ними - шмщ (56,5%) з деяким розходженням iз наявною вищою освiтою (28,9%), роаяни (54,2%), хоч освiта досить висока (41,8%), греки (50,9%) i - украшщ (49,1%), не дивлячись на те, що рiвень осв^и так само як i у роаян досить високий (38,6%). Таким чином, бачимо, що в основному робочi мюця в регiонi займають роаяни (23,8%), греки (33,6%) та украшщ (29,3%). Зобразимо результати даного дослщження за допомогою рис. 2.
35 -1 30-' 25-' 20-" 15 10-' 5 0-
% УкраТнц Росiяни Греки Нiмцi евре'Т
□ Учень, студент
□ Робiтник
□ 1нденерно-техшчний працiвник
□ Службовець
□ 1нтел^ент
□ 1нше
Рис. 2. Взаемозв 'язок професш та виконуваног роботи у рiзних етнонащональних групах
Опираючись на власш дослщження, можна стверджувати, що ютотно! нерiвностi за етнонащональними ознаками щодо доступностi до осв^и, працевлаштування та отримання тих чи шших матерiальних (комунальних) благ у сучасно! спiльноти не виявлено. Принаймш, чисельнiсть деяких груп у вибiрковiй сукупностi не дае можливостi робити статистично обгрунтоваш висновки, хоча невелика розбiжнiсть все-таки iснуе, але, як нам здаеться, залежить вона вщ етнонащональних особливостей (працьовитосп, ощадливосп, ч^ко! мети, мотивацп, культури, адаптацшних властивостей тощо).
Иншим показником етнонацюнально! стратифшаци е мiсце етшчних груп у виробничiй дiяльностi (становище !х на ринку працi). Як показують результати дослщження, у секторах економши та поза ними е деяю статистично визначенi вiдмiнностi. Однак, вони стосуються не вах нащональностей. Але в загальному, принаймнi, за дослщжуваний перiод (2010-2012 рр.) секторна стратифшащя за мiсцем роботи не накладаеться на етнонацюнальну. Хоча, знову ж таки, деяю вiдмiнностi е. Так, представники етшчних евре!в, прагнуть займати керiвнi посади, працювати державними службовцями, науковцями, лшарями тощо. Досить шдивщуально налаштованi педантичнi i ращональш нiмцi теж не дуже вщстають вiд останнiх, а от статистично значущо! рiзницi мiж присутнiстю роаян та украшщв, що проживають у мсп, у рiзних секторах виробництва не зафшсовано. Чи е присутшсть у цьому секторi сiльського населення виявити досить важко через постшну змшу кiлькостi присутнiх, але можна стверджувати, що вони в основному зайнят на таких пщприемствах, як ВАТ «Металургшний комбiнат iм. Илшча» у якостi робiтникiв. Це викликано достойним зароб^ком та певними пшьгами (гарячий стаж, наявнiсть соцiальних закладiв тощо).
Отже, освiта та виконувана робота значно впливають на чинники виробничо! дiяльностi населення. Вiд цього залежить сощальне самопочуття i ставлення людей до власного становища у суспшьствь Хоча ставлення людей до власного становища у суспiльствi мають дещо суб'ективний характер, але несхожють у судженнях може бути свщченням неоднаково! адаптацп етнонацiональних груп до нових сощальних реалiй. Особливо це актуально у випадку появи ново! незалежно! держави, де не титульш етноси можуть загострено реагувати не тшьки на соцiально-економiчнi труднощi посттотал^арно! трансформаций а й на можливу дискримiнацiю в етнокультурнш царинi, тим бiльше, що появилася можливють змiнити мiсце проживання, ви!хати, наприклад, на iсторичну батьювщину (за кордон). Оскiльки у даному регюш немае корiнних мешканцiв, то саме вщповщь на запитання стосовно бажання змшити мiсце проживання, дасть нам можливють визначити чи задоволеш етнонацiональнi групи сво!м становищем у сощальному середовищi.
Як свiдчать результати соцюлопчного опитування, найбiльш схильнi до змши мiсця проживання нiмцi (34,7%), причому шщатива за чоловiками (на 2,3% бшьше). Потiм - евре! (28,9%), переважають чоловiки на 20,4%, греки (28,5%) з перевагою чоловтв на 4,1%, роаяни (25%) з переважанням чоловшв на 3,2% i - украiнцi (18%), переважають жшки на 7,8%. Отже, можна зробити висновок, що майже кожний четвертий мешканець Приазов'я мрiе його покинути. Цей факт тдтверджуеться й тим, що тут не почуеш на вулищ ошв, сказаних з гордютю: ^<Я марiуполець (марiупольчанка)». Звичайно, тих, хто не бажае покидати свое мюце проживання бшьше (35%) i тут на першому мiсцi - укра!'нщ (51,9%), потiм - евре! (42,6%), греки (39,8), роаяни (28,1%) i нiмцi (12,9%). Ще 24% мешканщв укра!нського Приазов'я деколи подумують про вщ'!зд, а 9,6% хочуть, та не мають змоги. Тобто кожний третш мешканець регюну е потенцшним мiгрантом. Крiм цього, не дали вщповвд 2,8% населення: шмщ (7,4%), росiяни (3,9%) та евре! (1,1%). Ще 0,8% висловили думку про те, що хочуть по!хати на зароб^ки i повернутись назад (евре! - 2,7%, греки - 0,8%). Отже, бшьшють громадян (64,2%) невдоволена сво!м життям у даному регюш, тобто майже кожний другий.
Дослщження взаемозв'язку мiж вшом та прагненням етнонацiональних груп до змши свого мюця проживання показали, що вш неiстотний лише в украшщв, у вах шших етнонацiональних групах - iстотний, а щшьшсть його в украiнцiв, греюв та нiмцiв значна, у роаян та евре!в - помiрна. Це пщтверджуе думку, що украiнцi найменш схильш до змiни мiсця проживання.
Стосовно взаемозв'язку мiж статтю та прагненням етнонацiональних груп змiнити свое мiсце проживання, то вш iстотний лише у роаян та евре!в, у всiх шших етнонацiональних групах - неiстотний, а щшьшсть його вiдсутня в украшщв, грекiв i нiмцiв, у роаян вона слабка, а от у евре!в - помiрна. Тобто, гендернi особливостi вагомо! ролi у змiнi мiсця проживання не ввдграють, за винятком евре!в, бо тут вочевидь нацiональнi особливосп, якi впливають навiть на визначення нащональносп дiтей (за матiр'ю).
60 50 40 30 20 10 0
□ Так
□ Н
□ 1нколи виникае
□ Виникае та немае змоги
□ Важко вщповюти
□ 1нше
% УкраТнц Роаяни Греки Нiмцi евреТ
Рис. 3. Прагнення етнонацюнальних груп змтити м^це проживання
Взаемозв'язок мiж нащональшстю та прагненням етнонацюнальних груп змшити свое мюце проживання iстотний, а щшьшсть його вщсутня. Це пiдтверджуе думку про те, що все-таки нащональшсть вiдiграе певну роль при змш мiсця проживання (див. рис. 3).
Розглянемо етнонацюнальний подiл населення Приазов'я за рiвнем задоволення сво!м мюцем проживанням у даному регiонi (див. табл. 2).
Таблиця 2
Етнонацюнальний подш населення Приазов'я за рiвнем задоволення своТм
мiсцем проживанням у даному регюш
_(п=1300, %)_
№ п/п Етнонащон альний склад Так И 1нколи виникае Виника е та немае змоги Важко вщповюти Бажаю ви!хати для покращення життя i повернутися
1 Имщ 34,7 12,9 31,6 12,5 7,4 -
2 Свре! 28,9 42,6 17,1 5,8 1,1 2,7
3 Греки 28,5 39,8 19,1 10,1 - 1,5
4 Роаяни 25,0 28,1 26,9 15,2 3,9 -
5 Украшщ 18,0 51,9 25,7 4,3 - -
Всього 27,0 35,0 24,0 9,6 2,8 0,8
Таким чином, можна стверджувати, що у спшьноти сучасного укра!нського Приазов'я все ж наявна етшчна стратифiкацiя як специфiчна форма сощально! диференщацп. Хоча економiчнi культури як титульного етносу, так i нащональних меншин дещо подiбнi, але !х не можна назвати тотожними, тому що у кожного етносу е своя, притаманна лише йому культура: мовленнева, поселенська, буттевюна, економiчна, пол^ична, е сво! традицп та звички, риси характеру та ставлення до пращ i
до !! результат тощо. Шаприклад, нiмцi i греки трудяться рацiонально, вони все прораховують. Вiдрiзняються наполегливiстю у сво!й дiяльностi й украшщ. Росiйська ж працьовитють носить бiльш «азартний характер». Тобто, шмщ i росiяни - це абсолютно протилежш за характером працьовитосп, люди. Шiмцi педантичнi, !х вирiзняють хорошi органiзаторськi якостi (чiткiсть, точшсть, порядок, планування, розподiл функцiй тощо). Якщо вони беруться за роботу, то доводять !! до кшця, не шукаючи можливостi вiдмовитися, чи отримати бшьш «легку» роботу, чого не скажеш про евре!в. Але шмщ бiльшi iндивiдуалiсти, вони об'еднуються лише за необхщносп. Працьовитiсть роаян носить бiльш акордний характер - варiант мобшзацп всiх сил для виконання будь-якого трудового завдання, а потм зниження трудово! активностi, тобто розмiренiсть та органiзованiсть працi для них е бшьше виключенням, шж правилом. Саме тому, тут вщступае на заднiй план якiсть виконувано! роботи. Результат роботи -це грошова винагорода. Для украшщв характерним е штерес до виконання справи, наполегливють, вмiння i бажання показати себе, свою роботу, охайшсть, дшовитють, самостiйнiсть, працьовитiсть. 1х вiдрiзняе стараншсть, сумлiнне виконання доручено! справи. У дшовому вiдношеннi украшщ ощадливi, наполеглив^ але й дещо жадiбнi. Вони полюбляють порядок, законшсть, нетерпимо ставляться до крадiжок та iнших форм поведшки несумлiнних людей, смiливо щуть з ними на конфлiкт, виявляючи надмiрну емоцiйнiсть.
1ншу характеристику мае ставлення до професп у греюв та евре!в. Воно вирiзняеться вибiрковiстю. Тут переважае прагнення заробити «легю» грошi. Представники даних етносiв займаються здебшьшого торгiвлею та сферою послуг. Бшьша частина грекiв вiдрiзняеться працьовитютю, ощадливiстю. Вони дуже пiклуються про влаштування свого майбутнього. Свре! не так терпляче вщносяться до важко! виснажливо! працi, надаючи перевагу «легким грошам» - торпвл^ фiнансовим операщям. Дуже багато з них стають лшарями, вчителями, науковцями, артистами, юристами. На думку багатьох етноав, вони люблять «загрiбати жар чужими руками», тому вони досить часто конфлштують iз тим народом, по сусщству з яким проживають. Украшщ, наприклад, вважають, що евре'1 не люблять виготовляти матерiальнi засоби, а лише - розподшяти !х. Це й тдтверджують дослiдження, проведенi I. Александровичем та шшими дослiдниками ще тд час заселення Приазовських земель. Та й результата дослщжень, показують, що евре'1 прагнуть до комерцiйноi та штелектуально'1 дiяльностi, яка й визначае !х економiчну активнiсть, чи, скаж1мо, спосiб життя.
Як бачимо, тут ч^ко прослiдковуеться зв'язок мiж етноментальними особливостями та родом й спрямовашстю трудово! дiяльностi, чи економiчною актившстю. Те, яким е етнонацiональна група, багато в чому залежить вщ того, iз яким середовищем вона опосередковуе себе своею працею. Звщси можна зробити висновок, що превалюючий вид дiяльностi того чи шшого етносу накладае певний вщбиток на його ментальш риси [2, с. 119], але й ментальш риси впливають на вибiр професiй, напрямiв трудово! дiяльностi. Отже, можна констатувати, що етнознаковi функцii досвiду людсько! життедiяльностi, разом iз нацiональною свщомютю, нацiональною iдеею, етнiчною ментальнiстю, шшими чинниками е важливою детермiнантою становлення та буття народiв, а здшснений у роботi аналiз дослiджень деяких ментальних рис певних етносiв, що проживають на теренах Приазовського регюну, виявив, що особливють етнонацiональних утворень визначаеться специфiчною комбiнацiею ментальних рис та !хньою спрямованiстю, заданою ментальними настановами i виступае як чуттево розумовий iнструментарiй освоення свiту. Все це, звичайно, створило своерщний «приазовський тип» суспiльного етосу. Крiм цього проведене дослщження пщтверджуе думку про те, що в регюш наявне специфiчне
сплетшня ментальних рис, своя мiжкультурна комунiкацiя, а отже i своя eKOHOMi4Ha активнiсть. Все це i е етнонацiональними особливостями виробничо'1 i господарсько'1 дiяльностi населення даного регюну. Але, KpiM цього, для ствюнування у даному регюш, для вирiшення нагальних проблем, уникнення конфлштних ситуацiй тощо, чи, просто, щоб бiльш вiльно i впевнено себе почувати, створюються вiдповiднi сощокультурш угруповання, якi мають сво'1 особливосп та тенденци розвитку.
Список використано1 л1тератури
1. Афанасьева Л .В. Нацiональна iдентичнiсть та менталiтет етшчних спiльнот у спiвiснуваннi / Л. В. Афанасьева, I. Г. Денисов, А. В. Орлов // Етнонащональне буття народiв Запорiзького Приазов'я в геокультурному контексп : моногр. / за заг. ред. I. П. Аносова, Л. В. Афанасьевой М. В. Крилова, М. В. Пригаро. - Запорiжжя ; Мел^ополь : Обласна державна адмшютращя; МДПУ. - Омферополь, 2005. - С. 6995.
2. Павленко В. Н. Факторы этнопсихологии: уч. пособ. / В. Н. Павленко, С. А. Таглин. - Харюв : ХГУ, 1993. - 160 с.
Стаття надшшла до редакцп 17.02.2015
B. V. Sliushchinskiy
THE EFFECT MADE BY ETHNIC STRUCTURE OF UKRAINIAN PRYAZOV'YE ON ECONOMIC AND PROFESSIONAL STRUCTURE OF THE
REGION
The dependence of economic and professional structure of the region on the ethnic structure is under analysis in the present article. Considering the multinational composition of the population of Ukrainian Pryazov'ye, the author reveals the specifics of each ethnic group, the existence or absence of the conflict between ethnic groups, characteristics that influence the choice of future profession, the place of employment and effectiveness of cooperation with other ethnic groups who are involved in the joint work. The author concludes that a specific combination of mental traits of all ethnic groups is being created in the region. It resulted in the creation of «pryazovskiy» type of social ethos that defines industrial and economic structure of the region.
Key words: ethnicity, ethnic inequality, ethnic structure, the specific combination of mental traits, «pryazovskiy» type of social ethos.
УДК 364
О. А. Ташкшова
ЕФЕКТИВШСТЬ НАДАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ПОСЛУГ З ПЕРВИННОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ БЕЗРОБ1ТНИМ МОЛОДИМ ФАХ1ВЦЯМ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛ1ЗУ
Стаття присвячена анал1зу ефективност1 надання сощальних послуг з первичного працевлаштування випускникам вищих та профестно-техтчних навчальних заклад1в (безробтним молодим фах1вцям) центрами зайнятостг, об'ективних та суб'ективних фактор1в, що впливають на процес гхнього працевлаштування, розробц технологт зниження сощальних ризишв у сфер1 зайнятостг на приклад1 д1яльност1 центр1в зайнятостг.
