CC BY
10
возраста. Необходимость предоперационной подготовки и коррекции метаболических нарушений в послеоперационном периоде, обусловили более длительное стационарное лечение лиц старше 60 лет (Ме=8,0 сут против Ме-7,0 сут; р=0,042).
Summary
THE USE OF LAPAROSCOPIC CHOLECYSTECTOMY FOR TREATMENT OF ELDERLY PATIENTS WITH GALLSTONE DISEASE.
Tratch V.M., Syroid O.M., Tratch S.V.
Key words: laparoscopic cholecystectomy, elderly patients
The short-term outcome of use of laparoscopic cholecystectomy (LCE) for treatment of elderly (>60 years old) patients with gallstone disease (GSD) were analyzed. LCE was performed in 102 (32.0 %) elderly patients and in 217 (78.0 %) younger patients from 2003 to 2008. The elderly patients had lenger anamnesis of GSD than younger patients (Me=48 mo vs Me=12 mo; p=0.009). However no significant differences were found in the clinic signs of both groups of patients. The elderly patients had more frequent somatic diseases (p<0.001), hypercoagulation state (p=0.007), higher levels of glucose (p=0.044) and fibrinogen (p=0.002). Operative time, conversion and complication rates had no significant difference in elderly and younger patients. The necessary of preparation to LCE and correction of metabolic dysfunctions during postoperative period caused lenger hospital staying of elderly patients (Me=8.0 days vs Me=7.0 days; p=0.042).
УДК 616.366-003.7-089+617-089.168.1-06-084
ВИЗНАЧЕННЯ Д0ВЖИНИ ДОСТУПУ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ Ж0ВЧН0Г0 М1ХУРА 3 ЧЕРЕВН01 П0Р0ЖНИНИ ПРИ ЛАПАР0СК0П1ЧН1Й Х0ЛЕЦИСТЕКТ0МП 3 ПРИВ0ДУ Г0СТР0Г0 Х0ЛЕЦИСТИТУ, ЯК 3АС1Б ПР0Ф1ЛАКТИКИ УСКЛАДНЕНЬ 0ПЕРАЦ11 Федорук В.А.
Р1вненська обласна клУчна лкарня
Спос{б визначення довжини доступу для видалення жовчного м{хура з черевног порожнини при лапароскотчнш холецистектомИ з приводу гострого холециститу передбачае визначення мт{малъног довжини рани, достатнъог для видалення жовчного м{хура з черевног порожнини. Для передоперацшного прогнозування оптималъног довжини доступу соноfрафiчно визначаютъ найбшъший дiаметр жовчного мiхура та товщину його сттки, на основi чого розраховуютъ
довжину доступу 1а: 1 2 ^, де коеф^ент поправки д~0,678, а коеф^ент вiдповiдностi
довжини розрiзу штри до дiаметра рани цр1,1.
Ключов1 слова: лапароскоптна холецистектомт, гострий холецистит, доступ, попередження ускпаднень.
даними ТопоисЫ е! а1. [21] становить 0,65%-2,80% вщ числа операцш. Та ¡стинна частка кил може бути й значно бтьшою, осктьки невщомим е число пац1ент1в, як1 не звертаються за медичною допомогою, у зв'язку з безсимптомним переб1гом захворювання [15, 16].
Тому очевидним е те, що визначення перед операц1ею найменшоТ оптимально! довжини розр1зу рани дозволить забезпечити мш1мальну травматичнють операцшного доступу та зменшити в1рогщнють тракцшного розриву стшки жовчного м1хура пщ час видалення його з черевноТ порожнини. Окр1м того, вщмова в1д необ^рунтованого розширення рани сприятиме зменшенню к1лькост1 випадк1в формування п1сляоперац1йно1'кили [18].
Мета досл1дження. Вивчити залежн1сть розм1ру рани для видалення жовчного м1хура з черевноТ порожнини при лапароскотчнш холецистектомп з приводу гострого холециститу вщ товщини стшки жовчного м1хура та найб1льшого д1аметра його поперечного перер1зу.
Матер1али 1 методи.
При гострому холецистит!, внаслщок п1двищеного тиску р1динного вм1сту [2], жовчний м1хур приймае овоТдну форму. Тому площа поперечного перер1зу стшки жовчного м1хура Sí,
Видалення жовчного Mixypa з черевноТ порожнини nifl час лапароскоп1чно1 холецистектом1Т з приводу гострого холециститу нерщко вимагае розширення рани лапаропорта [20]. Зазвичай, у випадку нев1дпов1дност1 розм1ра препарату до д1аметра троакарного отвору, рану розширюють на 5-10 мм [1], а ¡нколи й б1льше [17]. Проте, передбачити необх1дний розм1р рани, який буде достатн1м для видалення жовчного Mixypa, на еташ його вилучення з черевноТ порожнини, об'ективно неможливо. В1дпов1дно при недостатньому доступ! виникають передумови до тракц1йного розриву жовчного Mixypa з вит1канням жовч1 та випадшням конкремент1в у черевну порожнину [19,23]. Пошук та видалення конкремент1в техн1чно е достатньо складними [10]. Надм1рний розр1з тканин забезпечуе легкий процес видалення жовчного Mixypa з черевноТ порожнини, проте зб1льшуе травматичнють операц1Т. Окр1м того, розширення параумбткальноТ рани, з метою видалення жовчного Mixypa, може стати приводом до формування пюляоперацшноТ кили [11,12]. Nassar et al. [13] вважають, що збтьшення дефекту апоневрозу в 30Hi пупка е найсуттев1шим фактором, який спричиняе килоутворення. Кила в 30Hi локал1зац1Т лапаропорта е одним ¡з специф1чних ускпаднень лапароскоп1чноТ xipypriT [9,14], частка якоТ за
яка мае вигляд ктьця (рис.1.), дор1внюе добутку числа п \ р1зниц1 квадрата зовышнього рад1уса п1 жовчного м1хура та квадрата рад ¡уса його порожнини п2:
5, =л(г,2 -г22)
!
Осктьки, р1зниця квадрат1в двох вираз1в дор1внюе добутку р1зниц1 цих вираз1в та ТхньоТ суми, то
г, - Г2 )(г, + Г2 )
Враховуючи, що р1зниця зовшшнього рад1уса жовчного м1хура та рад1уса його порожнини г1 -г2 е товщина стшки жовчного м1хура *, а сума зовышнього рад1уса жовчного м1хура та рад1уса його порожнини г1 + г2 е р1зниця зовшшнього д1аметра жовчного м1хура та товщини його стшки б - ^ ю площа поперечного перер1зу стшки жовчного м1хура дор1внюе:
г,2 -г22) г, -г2)(г, + г2) Ш(й-г)
Вщомо, що рана в мюц1 локал1зацп лапаропорта, а також теля и розширення трипелюстковим ретрактором, чи теля встановлення перехщноТ пльзи д1аметром 15 або 20 мм, у поперечному перер1з1 мае форму близьку до круга.
Очевидним е те, що при видалены з черевноТ порожнини звтьненого вщ рщинного вмюту жовчного м1хура, його стшки, складаючись поза конкрементами, приймають форму ранового каналу (рис.2.), а, отже, форму круга. Тому площа поперечного перер1зу ранового каналу дор1внюе площ1 поперечного перер1зу стшки жовчного м1хура. Очевидним е й те, що мш1мальна площа поперечного перер1зу ранового каналу Э2 мае дор1внювати максимально площ1 поперечного перер1зу стшки жовчного м1хура Э1, тобто в мюц1 його максимального д1аметра:
Враховуючи, що площа поперечного перер1зу ранового каналу Э2 дор1внюе добутку числа п \ квадрата рад1уса ранового каналу п
52 = пг2
!
то рад1ус ранового каналу пдор1внюе:
Осктьки, 32=31, то
Рис. 2. Поперечний перер1з жовчного м1хура з\ складеними стеками пщ час проходження кр1зь рану черевноТ слнки.
3 формули видно, що рад1ус ранового каналу п дор1внюе кореню квадратному з добутку товщини стшки жовчного м1хура та р1зниц1 найбтьшого зовшшнього д1аметра жовчного м1хура \ товщини його стшки:
г = ^ г ( й - г)
3 метою перев1рки вщповщносп рад1уса ранового каналу п, визначеного за формулою, до реального мш1мального рад1усу ранового каналу пу, достатнього для видалення жовчного м1хура, проведено емтричне дослщження.
Обстежено 35 пац1ет1в з гострим холециститом. Чоловшв було 4, жшок - 31. Д1агноз гострого холециститу пщтверджено морфолопчно у кожному випадку. Перед операц1ею виконували сонофаф1чне дослщження жовчного м1хура з визначенням його найбшьшого д1аметра та товщини стшки. Застосовували ультразвуковий сканер Ме<е1кот
БЬЕ-101. За формулою г " визначали
передбачуваний рад1ус ранового каналу п.
Осктьки, мш1мальна площа поперечного перер1зу ранового каналу мае дор1внювати максимально площ1 поперечного перер1зу стшки жовчного м1хура, то показник рад1усу ранового каналу пу дор1внюе найбтьшому реальному рад1усу поперечного перер1зу стисненого жовчного м1хура. Тому, теля операцп проводили морфометричне дослщження порожнього жовчного м1хура. Розм1ри визначали сантиметровою стр1чкою з цшою подтки 1 мм. Вим1рювали довжину кола I найбтьшого поперечного перер1зу жовчного м1хура з1 стисненими стшками до форми круга - за умов, що в мюц1 стиснення ст1нки щ1льно контактують м1ж собою та виключаеться наявн1сть порожнини. У подальшому зг1дно формули
довжини кола визначали найбтьший реальний рад1ус поперечного перер1зу стисненого жовчного м1хура, а отже, \ реальний мш1мальний рад1ус ранового каналу гч\ I
г = — У 2п .
Враховуючи, що для заведения лапаропорта з будь-яким зовшшым д1аметром, мш1мальний розр1з шмри мае бути вщповщно дещо бтьшим вщ д1аметра ¡нструмента, то очевидно, що е певне сшввщношення довжини розр1зу шмри до д1аметра розширеноТ' рани. У зв'язку з цим, проведено дослщження з метою визначення мш1мально!' довжини розр1зу шк1ри, необхщноТ' для заведения лапаропорт1в ¡з р1зним зовшшым д1аметром. Вим1рювання здшснювали лшшкою з цшою подтки 0,5 мм. У випадку застосування кожного з лапаропорт1в проведено по 15 вим1рювань довжини розр1зу шмри (п=45). Критер1ями оц1нки в1дпов1дност1 довжини розр1зу шк1ри були: в1дсутн1сть порушення кровооб1гу по краю рани шк1ри, яке у випадку малого розр1зу
проявляеться вираженою бл1д1стю шк1ри краТ'в рани навколо лапаропорта та вщсутнють ознак травми шк1ри навколо краТ'в рани, яка проявляеться появою струпа на rnKipi навколо рани чи потемн1нням IT краТв через добу п1сля операцИ'.
Статистичний анал1з результате досл1дження проведено з використанням програми SPSS 16.0.1 for Windows (SPSS Inc., Chicago, IL, USA). Тест Колмогорова-См1рнова застосовували для перев1рки ппотези про нормальний розпод1л зм1нних величин. Для пор1вняння середн1х значень застосовували t-тест для парних виб1рок. Взаемозв'язок м1ж зм1нними вивчали за допомогою кореляц1йного анал1зу за Шрсоном. Прийнятною межею статистичноТ значущост1 вважали р1вень p<0,05. Результати з р1внем р<0,01 розглядали як статистично значущ1, з р1внем p<0,001 - як високо значущ1.
Результати досл1джень та iix обговорення.
Результати досл1дження в1дображен1 в таблиц!.
Таблиця.
Результати сонофаф^чного, морфометричного досл/дження жовчного Mixypa при гострому xoneujucmumima данi
розрахунюв.
Досп'1дж. Товщина ДШметр Довж. кола Передбач. Реальний Коеф1ц1ент Padiyc
№ cmiHKu t, жовчного поперечного padiyc padiyc поправки q ранового
мм. Mixypa d, nepepi3y ранового ранового каналу ra,
мм. стисненого жовчного Mixypa l, мм. каналу r, мм. каналу rv, мм. мм.
1 5 37 57 12,65 9,07 0,717 8,58
2 4 44 50 12,65 7,96 0,629 8,58
3 4 39 45 11,83 7,16 0,605 8,02
4 7 46 74 16,52 11,78 0,713 11,20
5 5 39 55 13,04 8,76 0,671 8,84
6 4 37 51 11,48 8,12 0,707 7,78
7 5 40 56 13,22 8,91 0,674 8,96
8 3 42 46 10,81 7,32 0,677 7,33
9 6 46 75 15,49 11,94 0,771 10,50
10 4 53 58 14,00 9,23 0,659 9,49
11 5 57 61 16,12 9,71 0,602 10,92
12 6 50 72 16,25 11,46 0,705 11,01
13 5 55 70 15,81 11,14 0,705 10,71
14 5 40 61 13,23 9,71 0,733 8,97
15 5 51 67 15,17 10,67 0,703 10,28
16 5 39 52 13,04 8,28 0,635 8,84
17 8 54 84 19,18 13,38 0,697 13,00
18 5 45 64 14,14 10,19 0,721 9,59
19 4 57 60 14,56 9,55 0,656 9,87
20 5 40 57 13,22 9,07 0,686 8,96
21 9 55 90 20,35 14,33 0,704 13,79
22 4 41 51 12,17 8,12 0,667 8,25
23 4 39 47 11,83 7,48 0,632 8,02
24 6 45 67 15,30 10,67 0,697 10,37
25 5 48 66 14,66 10,51 0,717 9,94
26 4 43 48 12,49 7,64 0,612 8,47
27 9 56 92 20,57 14.65 0,712 13,94
28 6 41 59 14,49 9,39 0,648 9,82
29 5 53 64 15,49 10,19 0,658 10,50
30 4 37 50 11,49 7,96 0,693 7,79
31 7 56 82 18,52 13,06 0,705 12,55
32 5 42 54 13,60 8,59 0,632 9,22
33 3 36 41 9,94 6,52 0,656 6,74
34 4 45 50 12,80 7,96 0,622 8,68
35 6 51 73 16,43 11,62 0,707 11,14
Середне 5,17+1,45 45,69+6,81 61,40+12,88 14,36+2,56 9,76+2,01 0,678+0,0402 9,73+1,73
значения
У обстежених пац1ен"пв стшка жовчного м1хура мала товщину в межах вщ 3 до 9 мм, у середньому - 5,17+1,45 мм. Показник найбтьшого зовшшнього д1аметра жовчного м1хура становив вщ 36 до 57 мм, з серед шм значениям - 45,69+6,81 мм. Довжина кола поперечного перер1зу стисненого жовчного м1хура була в межах вщ 41 до 92 мм, у середньому - 61,40+12,88 мм. При цьому розрахований реальний мш1мальний рад1ус гч ранового каналу становив вщ 6,52 до 14,33 мм, у середньому - 9,76+2,01 мм. Передбачуваний рад1ус ранового каналу г, залежний вщ товщини стшки жовчного м1хура та його найбтьшого д1аметра, мае значения у межах вщ 9,94 до 20,57 мм з середшм показником - 14,36+2,56 мм.
Результати статистичного анал1зу свщчать, що реальний мш1мальний рад1ус гч ранового каналу, середне значения якого становить - 9,76+2,01 мм, е меншим вщ прогнозованого рад1уса ранового каналу г ¡з середшм показником -14,36+2,56 мм (р<0,001). Це пояснюеться здатнютю тканин стшки жовчного м1хура змшювати сво1 форму та об'ем за рахунок стиснення ззовш (в умовах дослщження -сантиметровою стр1чкою, а пщ час операцп -тканинами черевноТ стшки).
Даш кореляцшного анал1зу свщчать про наявнють статистично значущоТ кореляци м1ж показниками передбачуваного рад1уса ранового каналу г та реального мш1мального рад1усу ранового каналу г„, (г=0,965, р<0,001). Тому для кожного спостереження визначено
сшввщношення Г , яке е коефщ1ентом поправки д. Даш вщображено в таблиц!.
Середне значения коефщ1ента поправки становить: д=0,678.
г
- = Ч
Оскшьки г то, рад1ус га ранового каналу, достатнього для видалення жовчного м1хура, дор1внюе:
Га = Ч ■ Г = Ч чЩ^-*)
, де
Ч - 0,678
3 метою перев1рки достов1рносп значения коефщ1ента поправки д, за вищевказаною формулою визначено рад1ус га ранового каналу для кожного з1 спостережень (див. табл.) При пор1внянш (рис.3.) середшх значень рад1уса га ранового каналу та реального мш1мального рад1усу ранового каналу гч, за результатами 1-
тесту для парних виб1рок, достов1рно пщтверджено вщсутнють значущоТ р1зницк га=9,73+1,73 мм, Гу=9,76+2,01 мм (р=0,814). Окр1м того, м1ж змшними обох виб1рок ¡снуе значуща кореляц1я (г=0,965, р<0,001). Це вказуе на вщповщнють визначеного коефщ1ента поправки д.
Реальний :ад ус ранового каналу гч, мм.
Рис. 3. Поршняння значень передбачуваного рад1уса ранового каналу га та реального мш1мального рад1усу ранового каналу гу.
За результатами дослщження м1шмально!' довжини розр1зу шк1ри, необхщноТ' для заведения лапаропорт1в ¡з р1зним зовшшшм д1аметром, встановлено, що для 11-мт1метрового лапаропорта ¡з зовшшшм д1аметром 12 ммдовжина розр1зу мае становити 13 мм (п=11), для 14,5-мш1метрового лапаропорта ¡з зовшшшм д1аметром 15 мм вщповщно - 16,5 мм (п=11), та для 20-мт1метрового лапаропорта ¡з зовшшшм д1аметром 21 мм - 23 мм (п=9).
Шляхом подту показника довжини розр1зу шк1ри на показник зовшшнього д1аметра лапаропорта визначено коефщ1ент вщповщносп довжини розр1зу шмри до д1аметра рани д. У випадку застосування 11-мт1метрового лапаропорта ¡з зовшшшм д1аметром 12 мм коефщ1ент др1,083, 14,5-мт1метрового лапаропорта ¡з зовшшшм д1аметром 15 мм -др1,1 та 20-мт1метрового лапаропорта ¡з зовшшшм д1аметром 21 мм - др1,095. Таким чином, за результатами дослщження середнш показник коефщ1ента вщповщносп довжини розр1зу рани до и д1аметра д,- становить =1,093. 3 метою зручносп розрахунш д,- округлено до 1,1.
Тому, за необхщну довжину розр1зу шмри 1а прийнято значения мш1мального д1аметра, а,
V
отже, подвшного мш1мального рад1уса га рани, достатньоТ' для видалення жовчного м1хура, помножену на коефщ1ент вщповщносп довжини розр1зу шмри до д1аметра рани д,-:
I = 2г • а
а а
Таким чином, довжина розр1зу шмри 1а, дор1внюе подвоеному кореню квадратному з добутку товщини стшки I жовчного м1хура та р1зниц1 його найбтьшого д1аметра d \ товщини стшки *, помноженому на коефщ1ент поправки д та коефщ1ент вщповщносп довжини розр1зу шк1ри до д1аметра рани д,- , а саме:
К = 2а • а де а « 0,678 а
а1 -1,1. '
На основ! результате дослщження розроблено споаб визначення довжини доступу для видалення жовчного м1хура з черевноТ' порожнини при лапароскошчнш холецистектомп з приводу гострого холециститу [7]. Останнш апробовано при виконанш 14 лапароскотчних холецистектомш. При цьому рану розширювали до передбачуваного розм1ру. Шийку жовчного м1хура, звтьненого вщ рщинного вмюту, виводили назовш вщ черевно!' стшки та розкривали м1хур. Вкончатим затискачем одночасно здшснювали лпютршаю та видаляли конкременти з порожнини жовчного м1хура. Порожнш жовчний м1хур вилучали з черевноТ порожнини. Екстракцш жовчного м1хура в 13 випадках здшснювали через розширений латеральний пщреберний доступ та в 1 випадку - через параумбшкальний. У жодному випадку не було необхщносл в розширены доступу.
Таким чином, споаб дозволяе до операци визначити довжину доступу для видалення жовчного м1хура при лапароскотчнш холецистектомп з приводу гострого холециститу. Вщповщнють розм1р1в рани доступу до розм1р1в жовчного м1хура виключае ймов1рнють тракцшного розриву жовчного м1хура. Це дозволяе уникнути можливих пюляоперацшних ускладнень, пов'язаних ¡з витканням ¡нфкованоТ жовч1 та випадшням конкременив у черевну порожни ну.
Окр1м того, довжина доступу сприяе визначенню обласп, в якш доцтьно провести видалення жовчного м1хура. Так у випадку, коли передбачувана довжина розр1зу шк1ри не перевищуе 15-17 мм та немае необхщносл в дренуванш черевноТ порожнини, то видалення жовчного м1хура здшснюють через параумбшкальний чи ешгастральний доступ. При цьому видалення через етгастральний доступ супроводжуеться достов1рно меншою ктькютю випадш формування пюляоперацшноТ кили [3, 22]. Це пов'язано з тим, що у вертикальному положены град1ент тиску на черевну стшку та грав1тацшне напруження в ешгастральнш обласл менш1 ыж в умбшкальнш
[8].
За обставин, коли достатшм для адекватного дренування е встановлення единого трубчастого дренажа та довжина розр1зу шк1ри не перевищуе 20-22 мм, то видалення жовчного Mixypa, з м1ркувань найкращого косметичного ефекту, рацюнально здшснити через параумбткальний доступ.
За умов, коли розрахована довжина розр1зу перевищуе 15 мм, i мали мюце емп1ема жовчного Mixypa з перфорац1ею стшки останнього, або паравезикальний абсцес, чи ненадшний гемостаз, то видалення жовчного Mixypa здшснюють через розширений до передбачуваного розм1ру переднш акстярний пщреберний доступ - у мюц1 локал1заци 5-мт1метрового лапаропорта. Такий доступ здебтьшого не потребуе зшивання м'язових та апоневротичних шар1в рани [6], водночас забезпечуе можливють адекватного дренування пщпечшкового та пщфафрагмального простор1в ктькома трубчастими дренажами й гумовою смужкою [4, 5, 6]. Окр1м того, виключення необх1дност1 розширення параумбткальноТ рани забезпечуе зменшення ктькосл TT нагноень, а, отже, i випадш формування параумбткальноТ' пюляоперацшноТ' кили. Згщно даних Ткачука О.Л. та сшвавт. [6] при видалены жовчного Mixypa через розширений пщреберний доступ виникнення кили спостер1гали лише у
0.04. пащенлв.
Висновки.
1. Застосування способу забезпечуе мш1мальну травматичнють операцшного доступу.
2. Передбачувана довжина доступу дозволяе обфунтувати доцтьнють екстракцп жовчного Mixypa кр1зь параумбткальний, етгастральний або пщреберний доступ - залежно вщ характеру екстравезикальних ускладнень гострого холециститу, надшносл гемостазу в 30Hi операци та показань до дренування черевноТ порожнини.
3. У пщсумку cnociö зменшуе ймов1рнють виникнення ¡нтраоперацшних, paHHix та ni3Hix пюляоперацшних ускладнень.
Л1тература
1. Ковальчук Л.Я., Пол1щук В.М., Ничитайло М.Ю., Ковальчук О.Л. Лапароскопнна xipyprm жовчних шляхт. -Терноп1ль-Р1вне: Вертекс, 1997. - 154 с.
2. Кондратенко П.Г., Васильев A.A., Эллин А.Ф. Экстренная хирургия желчных путей. - Донецк, 2005. - 434 с.
3. Оскретков В.И., Литвинова О.М., Скрипицына О.В. Причины возникновения и методы профилактики троакарных грыж после видеолапароскопической холецистэктомиии // Эндоскопическая хирургия. - 2008. -№2 - С.13-17.
4. Сипливий В.А., Петренко Г.Д., Гузь А.Г. та ¡н. Особливост1 лапароскопнноТ холецистектомп у хворих з деструктивними формами гострого холециститу // Практична медицина. - 2003. - Т. IX, №1. - С. 86-87.
5. Сипливий В.А., Петренко Г.Д., Петренко Д.Г. и др. Оптимизация техники видеолапароскопической холецистэктомии при остром деструктивном холецистите // КлУчна xipyprm. - 2004. - №4-5. - С. 59.
6. Ткачук О.Л., Шевчук I.M., Герич Р.П. та ¡н. Порщняльний аналЬ cnoco6ie видалення жовчного Mixypa з черевноТ порожнини при лапароскопннш холецистектомп // Шпитальна xipyprm. - 2007. - №4. - С.93-95.
7. Федорук В.А. Cnoci6 визначення довжини доступу для видалення жовчного Mixypa з черевноТ порожнини при лапароскотчнш холецистектомп з приводу гострого холециститу. Заявка на корисну модель № u2008l4712 Bifl 22.12.2008 p.
8. Agaba A.E., Appleyard D., Sasthakonar V. et al. Strangulated lateral port-site hernia: Lessons to be learned. // Surgical Rounds. - 2007. - P. 388-391.
9. Callery M.P., Strasberg S.M., Soper N.J. Complications of laparoscopic general surgery // Gastrointest Endosc Clin N Am. - 1996. - V.6. - P.423-444.
10. Hand A.A., Self M.L., Dunn E. Abdominal wall abscess formation two years after laparoscopic cholecystectomy. // J. Soc. Laparoendosc. Surg. - 2006. - V.10, №1. - P.105-107.
11. Horgan P.G., O'Connell P.R. Subumbilical hernia following laparoscopic cholecystectomy // Br J Surg. - 1993. - V.80. -P.1595.
12. Mayol J., Garcia-Aguilar J., Ortiz-Oshiro E. et al.. Risks of the minimal access approach for laparoscopic surgery: mul-tivariate analysis of morbidity related to umbilical trocar insertion // World J Surg. - 1997. - V.21. - P. 529-533.
13. Nassar A.H., Ashkar K.A., Rashed A.A., Abdulmoneum M.G. Laparoscopic cholecystectomy and the umbilicus // Br J Surg. - 1997. - V.84. - P. 630-633.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДЛИНЫ ДОСТУПА ДЛЯ УДАЛЕНИЯ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ ИЗ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ПРИ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ ПО ПОВОДУ ОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТА КАК СРЕДСТВО ПРОФИЛАКТИКИ ОСЛОЖНЕНИЙ ОПЕРАЦИИ Федорук В.А.
Ключевые слова: лапароскопическая холецистэктомия, острый холецистит, доступ, предупреждение осложнений.
Способ определения длины доступа для удаления желчного пузыря из брюшной полости при лапароскопической холецистэктомии по поводу острого холецистита предусматривает определение минимальной длины раны, достаточной для удаления желчного пузыря из брюшной полости. Для предоперационного прогнозирования оптимальной длины доступа сонографически определяют наибольший диаметр желчного пузыря и толщину его стенки, исходя из чего рассчитывают длину
доступа /а: ~ 2 q' ^*^, где поправочный коэффициент q==0,678, а коэффициент соответствия длины разреза кожи к диаметру раны qp1,1-
Summary
DETERMINING THE LENGTH OF THE ACCESS FOR REMOVAL OF GALLBLADDER FOR LAPAROSCOPIC CHOLECYSTECTOMY ON ACUTE CHOLECYSTITIS AS MEANS OF THE PREVENTION OF OPERATION COMPLICATIONS Fedoruk V.A.
Key words: laparoscopic cholecystectomy, acute cholecystitis, access, prevention of complications.
The method for determining the length of the access for removal of gallbladder for laparoscopic cholecystectomy under acute cholecystitis consists in the identification of the minimal length of wound, sufficient for removal of gallbladder from abdominal cavity. For preoperative prediction of optimal length of access, it is necessary to measure sonographically the greatest diameter of gallbladder and
thickness of its wall. Based on such measurements, the length of the access /a, is calculated: = 2q'q, where correction factor is q=0,678 and factor of conformity of the length of the skin incision to diameter of wound is q,~1,1.
14. Paya K., Wurm J., Fakhari M. et al. Trocar-site hernia as a typical postoperative complication of minimally invasive surgery among preschool children // Surg Endosc. - 2008. -V.22. - P.2724-2727.
15. Plaus W.J. Laparoscopic trocar site hernias // J Laparoendosc Surg. - 1993. - V.3. - P. 567-570.
16. Sanz-Lopez R., Martinez-Ramos C., Nunez-Pena J.R. et al. Incisional hernias after laparoscopic vs open cholecystectomy // Surg. Endosc. 1999. - V.13. - P.922-924.
17. Scott-Conner C.The SAGES Manual: Fundamentals of Laparoscopy, Thoracoscopy and GI Endoscopy. - 2nd ed., -N.Y.: Springer, 2006. - 840 p.
18. Singh P., Kaushik R., Sharma R. Umbilical port hernia following laparoscopic cholecystectomy // J Min Access Surg. - 2006. - V.2. - P.29-30.
19. Steerman P.H., Steerman S.N. Unretrieved gallstones presenting as a Streptococcus bovis liver abscess // J. Soc. Laparoendoscop. Surg. - 2000. - V.4, №3. - P. 263-265.
20. Teixeira F., Jin H.Y., Rodrigues Júnior A.J. Incisional hernia at the insertion site of the laparoscopic trocar: case report and review of the literature // Rev Hosp Clin Fac Med Sao Paulo. - 2003. - V.58, №4. - P. 219-222.
21. Tonouchi H, Ohmori Y, Kobayashi M, Kusunoki M. Trocar site hernia // Arch. Surg. - 2004. - V.139. - P.1248-1256.
22. Uslu H.Y., Erkek A.B., Cakmak A. et al. Trocar site hernia after laparoscopic cholecystectomy // J Laparoendosc Adv Surg Tech A. - 2007. - V.17, №5. - P. 600-603.
23. Zehetner J., Shamiyeh A., Wayand W. Lost gallstones in laparoscopic cholecystectomy: all possible complications. // Am. J. Surg. - 2007. - V.193, №1. - P. 73-78.
