CC BY
47
© Зубченко С. О., Аюмова В. М., Лаповець Л. 6. УДК 616. 988:576. 858. 1]-036. 15-07:616. 15-07 Зубченко С. О., Акмова В. М., Лаповець Л. €.
ВИЯВЛЕННЯ ДОНОЗОЛОГ1ЧНИХ ПОРУШЕНЬ НА П1ДСТАВ1 ЗМ1Н 1НТЕГРАЛЬНИХ ГЕМАТОЛОГ1ЧНИХ 1НДЕКС1В У ПАЦ1СНТ1В З ЛАТЕНТНОЮ СТАД1СЮ ХРОНННОТ ЕПШТЕЙНА-БАРР В1РУСНО11НФЕКЦП
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького
(м. Львiв)
Дана робота е фрагментом НДР «ОцЫка взаемо-зв'язку iмунологiчних, генетичних, гормональних механiзмiв вторинних системних васкултв та пол1 iмунопатологiI за умов системних захворювань спо-лучно! тканини та оцiнка ефективностi i безпеки за-стосування терапiI супроводу бюфлавоно!дв i б^а-нiдiв», № держ. реестраци 011U000166.
Вступ. За даними науково! лiтератури Ыфек^я, викликана вiрусом Епштейна-Барра (EBV) е одыею з найпоширенiших серед герпесвiрусних шфекцм. Рiвень iнфiкованостi цим вiрусом дитячого населен-ня складае 50-80 %, а дорослого - 90-100 % [3, 11].
В iмунокомпетентних кгмтинах людського ор-ганiзму вiрус у бтьшост випадкiв знаходиться в латентному стан i переноситься з перифермною кров'ю в рiзнi органи i системи [2]. Вплив на оргаызм людини будь-яких незадовiльних чинникiв (стрес, фiзичнi/бiологiчнi/хiмiчнi тощо) iнiцiюе дизрегуляцiю в робот iмунноI системи, що е потенцмним триге-ром реплiкацiI вiрусу з рiзними клiнiчними наслщка-ми. Сьогодн EBV асоцiюють з низкою онколопчних, лiмфопролiферативних, аутоiмунних, алергiчних захворювань, синдромом хроычно! втоми, вторинни-ми iмунодефiцитами, неврологiчними синдромами, а також стертими та атиповими формами захворювань рiзного ^енезу, як не пiдцаються традицiйним методам л^вання [4, 8, 9, 12]. Окрiм цього, за по-вiдомленнями науков^в i практикуючих лiкарiв, сьо-годн EBV-iнфекцiя, особливо на УкраIнi, е первинно хроычним захворюванням, для якого гострий перюд е швидше винятком [7]. Тому важливо дiагностувати формування патолопчних порушень на донозолопч-ному етапг
За даними лiтератури вщомо, що використання iнтегральних гематологiчних показниюв (iндексiв кровi), частина з яких змшюеться, як правило, саме в донозолопчному перiодi або на бтыш раннiх стад^ ях захворювання, дозволяе оцшити в динамiцi стан рiзних ланок iмунноI системи [6].
Метою дано! роботи було вивчення iмунноI ре-активностi органiзму пацiентiв iз хронiчною персис-тенцiею EBV-iнфекцi! в латентнм стади на пiдставi розрахунку штегральних гематологiчних iндексiв.
Об'ект i методи дослiдження. Було обсте-жено 62 особи, як знаходились на амбулаторному
л1куванн1 та спостереженн1 у Льв1вському репональ-ному медичному центр! кл1н1чно! 1мунологИ та алер-гологИ впродовж 2013 року. В1к обстежених складав 22,6 ± 2,4 роюв, серед яких було 33 (53,3 %) ж1нок i 29 (46,7 %) чоловшв. Ус1м пац1ентам виконувались загальы, в т. ч. з пщрахунком абсолютних показник1в ЗАК та спец1альн1 лабораторн1 обстеження.
Проведено комплексне д1агностичне доотджен-ня сироваток з визначенням серолопчних маркер1в EBV (EBV-VCA- IgM/IgG, EBV-EBNA-IgG) методом непрямого двоступеневого хем1люм1несцентного 1муноанал1зу (CLIA) на тест-системах «DiaSorin» (1та-л1я) з використанням анал1затора «LiaiSon». Визна-чення ДНК EBV у кров1, слин1 та з1шкрябах слизово! задньо! ст1нки глотки виконували методом пол1ме-разно! ланцюгово! реакцИ (ПЛР) на д1агностикумах «AmpliSens» (Рос1я) при використанн1 «Rotor Geen 6000» (Corbett Recearch, Австрал1я).
Анал1з 1мунолог1чно1 реактивност1 зд1йснювали за розрахунками штегральних гематолопчних по-казник1в вщповщно класиф1кацИ Т. В. Овсянниковой (2007) [5], використовуючи математичн1 формули, представлен! в л1тератур1 [10].
Результати дослщжень анал1зували з використанням методу вар1ац1йно! статистики за допомо-гою програми STATISTICA 6 (Statsoft, USA) [1].
Контрольну групу склали 20 здорових ос1б в1дпов1дного в1ку i статг
Результати досл1джень та Ух обговорення. За результатами ПЛР при доогмджены слини, кровi та зiшкробiв слизово! задньо! стiнки глотки встанов-лено, що в 30 оЫб (48,4 %) ДНК вiрусу не виявлено. На пiдставi наявностi EBNA-IgG+ та низьких титрiв специфiчних EВV-VCA-IgG+ порiвняно з контрольною групою, у цих оЫб верифiкований дiагноз хроычно! EВV-iнфекцi! в латентнiй стадi!.
В шших 32 (51,6 %) па^ентв була виявлена ДНК EВV «+», з них у 13 (40,7 %) осiб - у зшкрябах слизово! задньо! стiнки глотки, шести (18,7 %) - у слинг п'яти (15,6 %) - у кров^ п'яти (15,6 %) - одночасно в кровi та зшкрябах слизово! задньо! стшки глотки, трьох (9,4 %) - одночасно в трьох бюлопчних середовищах.
На пiдставi виявлено! ДНК EВV «+» i збтыше-них у 5-10 разiв порiвняно з контрольною групою
Таблиця
Порiвняльний аналiз значення iнтегральних гематологiчних iHAeKciB у групах обстежених пацieнтiв (M ± m)
1ндекси кров1 Здоров1 особи, n = 20 Пац1енти з ДНК«+», n = 32 Пац1енти з ДНК«-», n = 30
1 група 2 група 3 група
1СЛЕ 11,10 ± 1,16 10,10 ± 1,42 8,60 ± 0,88*°
1СНЛ 2,00 ± 0,10 2,10 ± 0,10 2,80 ± 0,07*°
1СНМ 15,60 ± 2,24 15,90 ± 0,5 16,90 ± 1,14
Л11 1,61 ± 0,04 1,84 ± 0,02 1,50 ± 0,03*°
1ЛШОЕ 0,54 ± 0,03 0,60 ± 0,03 0,62 ± 0,05
Примiтка: * - BiporwHa вiдмiннiсть показниюв, порiвняно з показ-никами групи здорових oci6 (p < 0,05); ° - BiporwHa pi3HMU^ (p < 0,05) показниюв 2 групи з 3 групою.
титр1в EBV-VCA-IgG+ та EBNA-IgG+ пац1ентам був виставлений д1агноз хрон1чно1 ЕВV-iнфекцiI в ста-дп репл1кативно1 активност1. Результати детальних анамнестичних даних i кл1н1чних обстежень показали, що рецидиви хрон1чно1 ЕВV-iнфекцiI супрово-джувались наступними кл1н1чними проявами: синдром хроычно! втоми - у 29 (87,5 %) ос1б, синдром шфекцмного 1мунодеф1циту - у 18 (56,3 %), синдром тривалого субфебрилитету - у 18 (56,3 %), синдром л1мфаденопатИ - у 15 (46,9 %), алерпчний синдром -в 8 (25,0 %), ауто1мунний синдром - у 7 (21,8 %) ос1б i невролопчний синдром - у 5 (15,6 %) ос1б.
Таким чином, на пщстав1 проведених досл1джень було виокремлено три групи ос1б: контрольна група (здоров!) - 20 (24,4 %) ос1б; 1-а група - пац1енти з ДНК EBV «+», 32 (39,0 %) ос1б; 2-я група - пац1енти з ДНК EBV«-» - 30 (36,6 %) ос1б.
Для визначення 1мунно1 реактивност1 орган1зму проведений розрахунок 1нтегральних гематолопч-них Ыдекс1в (1ндекс сп1вв1дношення л1мфоцит1в та еозиноф1л1в (1СЛЕ), 1ндекс сп1вв1дношення нейтро-ф1л1в i л1мфоцит1в (1СНЛ), Ыдекс сп1вв1дношення ней-троф1л1в i моноцит1в (1СНМ), лейкоцитарний 1ндекс 1нтоксикацИ (Л11), 1ндекс сп1вв1дношення лейкоцит1в i ШОЕ (1ЛШОЕ) i пор1вняння 1хн1х значень у зазна-чених групах пац1ент1в (табл.). Оск1льки нас б1льше цкавили пац1енти з латентною стад1ею EBV-iнфекцiI, особливу увагу ми акцентували саме на цих особах. На основ! даних 1СЛЕ виявлена в1рог1дна (р < 0,05) вщм1ннють щодо зменшення цього показника в груп1
пац1ент1в з латентною стад1ею EBV-iнфекцiI (ДНК «-») пор1вняно з групами як здорових ос1б, так i хворих з хроычною EBV-iнфекцieю в стадп репл1кацИ в1русу (ДНК «+»), що вказувало на в1рогщно високий ризик формування у них алергопатологп. 1СНЛ був в1рогщ-но (р < 0,05) вищим у груп1 пац1ент1в з ДНК «-», пор1в-няно з групами здорових ос1б i пац1ент1в з (ДНК «+»), що може сигнал1зувати про потенц1йне формування 1мунодеф1цитних порушень через зниження числа л1мфоцит1в та переважання кл1тин гранулоцитарно-го ряду.
1СНМ у пац1ент1в як 2-1, так i 3-1 групи пор1вняно з групою здорових ос1б мав лише тенденцю до зро-стання (р > 0,05). Зростання цього Ыдексу вказуе на зниження функцюнально! активност1 1мунно1 си-стеми або наявнють внутр1шньокл1тинно1 1нфекцИ з активац1ею механ1зм1в апоптозу та некрозу. Показ-ник Л11 був в1рог1дно (р < 0,05) зниженим у пац1ент1в 1з латентною стад1ею EBV-iнфекцiI пор1вняно з пац1-ентами з активною стад1ею EBV-iнфекцiI та здоро-вими особами, що може свщчити про формування 1мунодеф1цитного стану, в т. ч. алергопатологп (за рахунок виявлено! абсолютно! еозинофшп у 13 ос1б i л1мфоцитозу у 5 ос1б). Щодо 1ЛШОЕ, то в1ропдно|' р1зниц1 у вид1лених групах обстежених не виявлено. Однак, спостер1галась незначна тенденц1я до зростання цього шдексу у пац1ент1в як з латентною стад1ею EBV-iнфекцiI, так i з1 стад1ею реплкативно! активност1, що може сигнал1зувати про п1двищений ризик формування у них запального процесу, у тому числ1 шфекцмного генезу.
Висновки.
1. На пщстав1 розрахунку штегральних гема-толог1чних 1ндекс1в виявлена в1рогщна р1зниця показник1в 1СЛЕ, 1СНЛ, Л11 у груп1 пац1ент1в з латентною стад1ею EBV-iнфекцiI, що вказувало на по-тенц1йну можлив1сть формування 1мунозалежно1 патологИ, в т. ч. шфекцмного Генезу.
2. Результати проведених доогмджень е пщста-вою для облку i подальшого спостереження за особами з латентною стад1ею EBV-iнфекцiI i зм1нами штегральних гематолог1чних 1ндекс1в для вчасно! донозолопчно! корекцИ стану 1мунно1 системи, в першу чергу з проф1лактичною метою.
Перспективи подальших досл1джень. На пщ-став1 проведених досл1джень плануеться облк i виконання специф1чних 1мунолог1чних дослщжень пац1ентам з хрон1чною Епштейна-Барр в1русною 1нфекц1ею в латентн1й стадИ в1русу i зм1нами зазна-чених штегральних гематолопчних 1ндекс1в.
Лiтература
1. Боровиков В. БТАИвТЮА: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков - С-Пб. : Питер, 2001. - 656 с.
2. Казмирчук В. Е. Диагностика и лечение инфекции, вызванной Эпштейна-Барр вирусом (вирусом герпеса человека 4 типа): методические рекомендации / В. Е. Казмирчук, Д. В. Мальцев // Кшшчна iмунологiя. Алерголопя. 1нфектолопя. - 2011. - № 4. - С. 69-75.
3. Крамарев С. О. Кшшчш прояви Епштейн-Барр вiрусноi Ыфекцп у дтей / С. О. Крамарев, О. В. Виговська // Сучасн шфекцп. - 2008. - № 4. - С. 63-70.
4. Маричев I. Л. Роль вiрусу Епштейна-Барр у захворюваност на шфекцмний мононуклеоз / I. Л. Маричев, Р. А. Сажок // Сучасш шфекцп. - 2008. - № 1. - С. 13-18.
5. Овсянникова Т. В. Особенности нарушения гемолимфоциркуляции в патогенезе обострения хронического воспалительного процесса органов малого таза у женщин и их коррекции лимфогенными технологиями : автореф. дис. на соискание научной степени доктора мед. наук : спец. 14. 01. 01 «Акушерство и гинекология / Т. В. Овсянникова. - Новосибирск, 2007. - 37 с.
6. Сперанский И. И. Общий анализ крови - все ли его возможности исчерпаны? Интегральные индексы интоксикации как критерии оценки тяжести течения эндогенной интоксикации, ее осложнений и эффективности проводимого лечения / И. И. Сперанский, Г. Е. Самойленко, М. В. Лобачева // Острые и неотложные состояния в практике врача. -2009. - № 6 (19). - С. 27-36.
7. Чоп'як В. В. Ефективнють застосування Гроприназину у хворих iз хрошчною Ыфек^ею, зумовленою вiрусом Епштейна-Барр, у стадп реплкацп вiрусу / В. В. Чоп'як, Г. О. Потьомюна // Кшшчна iмунологiя. Аперголопя. 1нфектолопя. -2011. - № 4. - С. 60-68.
8. A study of risk factors for acquisition of Epstein-Barr virus and its suptypes / D. C. Higgins, A. J. Swendlow, K. F. Macsween [et. al.] // J. Infect. Dis. - 2009. - Vol. 195. - P. 474-482.
9. Kawa K. Epstein-Barr virus-associated diseases in humans / K. Kawa // Inf. J. Hematol. - 2000. - Vol. 71. - P. 108-117.
10. Moliterno D. G. Angioplasty, inflammation, andantiplateletagents / D. G. Moliterno, M. S. Penn // Am. Heart. J. - 2003. -№ 145. - P. 13-20.
11. Multiple Epstein-Barr virus infections in healthy individuals / D. Walling, A. Brown, W. Etienne [et. al.] // J. Virol. - 2008. -Vol. 77, № 11. - P. 6546-6550.
12. Shiels M. S. Recept trends and future directions in human immunodeficiency virus-associated cancer / M. S. Shiels, J. J. Goedert, E. A. Engels // Cancer. - 2010. - Vol. 116. - P. 5344-5347.
УДК 616. 988:576. 858. 1]-036. 15-07:616. 15-07
ВИЯВЛЕННЯ ДОНОЗОЛОГ1ЧНИХ ПОРУШЕНЬ НА П1ДСТАВ1 ЗМ1Н 1НТЕГРАЛЬНИХ ГЕМАТОЛОГ1ЧНИХ 1НДЕКС1В У ПАЦЮНТ1В З ЛАТЕНТНОЮ СТАДЮЮ ХРОН1ЧНОТ ЕПШТЕЙНА-БАРР В1РУСНОТ1НФЕКЦМ
Зубченко С. О., Аюмова В. М., Лаповець Л. €.
Резюме. Проведено комплексне д1агностичне обстеження 62 пац1ент1в з виконанням загальних i спе-циф1чних лабораторних дослщжень. На пiдставi визначення серолопчних маркерiв вiрусу Епштейна-Барр (EI3V) у сироватц кровi та полiмеразноI ланцюгово! реакци (ПЛР) у 32 (51,6 %) оЫб встановлений дiагноз хроычно! ЕВV-iнфекцiI в стади реплкативно! активности у решти 30 оЫб (48,4 %) - хроычна ЕВV-iнфекцiя в латентнм стадiI. На пiдставi розрахунку iнтегральних гематологiчних ЫдекЫв проведено визначення iмунноi, реактивностi оргаызму пацieнтiв iз хронiчною персистенцieю EВV-iнфекцiI в латентнiй стадiI. У данм групi пацieнтiв виявлена вiрогiдна рiзниця показникiв iндексу спiввiдношення лiмфоцитiв та еозинофгтв (1СЛЕ), iндексу спiввiдношення нейтроф^в i лiмфоцитiв (1СНЛ), лейкоцитарного Ыдексу iнтоксикацiI (ЛII), що вка-зувало на потенцiйну можливiсть формування iмунозалежноI патологiI, в т. ч. Ыфекцмного ^енезу.
Ключовi слова: хроычна Епштейна-Барр вiрусна iнфекцiя, iнтегральнi гематолопчы iндекси, донозологiчнi порушення.
УДК 616. 988:576. 858. 1]-036. 15-07:616. 15-07
ВЫЯВЛЕНИЕ ДОНОЗОЛОГИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ НА ОСНОВАНИИ ИЗМЕНЕНИЙ ИНТЕГРАЛЬНЫХ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ ИНДЕКСОВ У ПАЦИЕНТОВ С ЛАТЕНТНОЙ СТАДИЕЙ ХРОНИЧЕСКОЙ ЭПШТЕЙНА-БАРР ВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ
Зубченко С. О., Акимова В. М., Лаповец Л. Е.
Резюме. Проведено комплексное диагностическое обследование 62 пациентов с выполнением общих и специфических лабораторних исследований. На основании определения серологических маркеров вируса Эпштейна-Барр (EBV) в сыворотке крови и полимеразной цепной реакции (ПЦР) у 32 (51,6 %) пациентов установлен диагноз хронической EBV-инфекции в стадии репликационной активности, у 30 лиц (48,4 %) -хроническая EBV-инфекция в латентной стадии.
На основании расчета интегральных гематологических индексов проведено определение иммунной реактивности организма пациентов с хронической Эпштейна-Барр вирусной инфекцией в латентной стадии. У данной группе пациентов выявлена вероятная разница показателей индекса соотношения лимфоцитов и эозинофилов (ИСЛЭ), индекса соотношения нейтрофилов и лимфоцитов (ИСНЛ), лейкоцитарного индекса интоксикации (ЛИИ), что указивает на потенциальную возможность формирования иммунозависимой патологии, в т. ч. инфекционного генеза.
Ключевые слова: хроническая Эпштейна-Барр вирусная инфекция, интегральные гематологические индексы, донозологические нарушения.
UDC 616. 988:576. 858. 1]-036. 15-07:616. 15-07
Detection Donozological Violations under Change of Integral Hematological Indices in Patients with Chronic Epstein-Barr Virus Infection in Latent Phase
Zubchenko S., Akimova V., Lapovetz L.
Abstract. It was conducted complex diagnostic observation of 62 patients that included carrying out of general and specific laboratory tests. On the basis of definition of serum markers of Enstein-Barr virus (EBV) in the blood
serum and polymerase chain reaction (PCR) in 32 (51,6 %) individuals the diagnosis of chronic EBV-infection was made, and chronic EBV-infection in latent phase was observed in other 30 (48,4 %) individuals. The control group included 20 healthy individuals of appropriate age and sex. Immune reactivity of organism of patients with chronic persistence of EBV-infection in latent phase was determined on the basis of calculation of integral hematological indices.
It was defined the decrease of lymphocytes - eosinophils index (LEI) in the group of patients with EBV-infection in latent phase in comparison with both groups of healthy individuals and patients with chronic EBV-infection in the phase of virus replication (р < 0,05), that indicated on possibly high risk of forming allergopathology in such patients. The neutrophils - lymphocytes index (NLI) was higher in the group of patients with latent phase of the infection, in comparison with healthy individuals and patients patients with the phase of replication activity of virus (р < 0,05), that can be a signal about potential forming of immunodeficiency disorders because of decrease the number of lymphocytes and predominating of granulocytic cells. Leucocytal index (LI) was possibly lower in patients with EBV-infection if latent phase in comparison with patients with EBV-infection in active phase and healthy individuals (р < 0,05), that can prove the forming immunodeficiency, including allergopathology (due to detected absolute eosinophilia in 13 individuals and lymphocytosis in 5 individuals). Neutrophils-monocytes index (NMI) in patients of two test groups in comparison with healthy individuals had a tendency to increase (р > 0,05). It was determined the slight tendency to an increase of index of leukocytes and erythrocyte sedimentation rate (ESR) in patients both with EBV-infection in latent phase and in the phase of replication activity of virus, that cab a signal about increased risk of forming infection in such patients, including infective genesis.
The results of research are the reason to calculate further observation for individuals with EBV-infection in latent phase and changes of integral hematological indices to conduct donozological correction of immune system in time, firstly with the purpose of prophylaxis.
Key words: chronic хроычна Enstein-Barr virus infection, integral hematological indices, donozologiczl disorders.
Рецензент - проф. Весн/на Л. Е.
Стаття надшшла 17. 07. 2014 р.
