CC BY
29
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 615.612.392.64
DOI: 10.22141/2224-0551.5.73.2016.78304
СТРОЙ O.A., СЛ1ПАЧУКA.B., КАЗАКОВА A.M. Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца, м. Ки!в, Укра/на
ВИВЧЕННЯ ЙОДНО'' ЗАБЕЗПЕЧЕНОСЛ ШК0ЛЯР1В м. КИ6ВА ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦй' ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ
Резюме. Актуальтсть. Нестача йоду в довкiллi е одтею з актуальних медико-сощальних проблем у бага-тьох кратах свту. Дефщит йоду е важливим чинником ризику вiдставання у фшчному розвитку, зни-ження пам 'ятi, здатностi до аналiзу та абстрактного мислення. Традицтно в Украш проблема йодноЧ недосmаmносmi була актуальною в захiднихрегонах, але до^дження остантхрошв свiдчать про кнування помiрного йододефициту на всш територП. Метою нашого до^дження була оцшка стану йодного забез-печення школярiв молодших клаав м. Киева. Матерiали та методи. Проведено обстеження 52 дтей вком 6—12 ррошв, яке передбачало анкетування родини з питань поiнформованосmi щодо на^дшв йодного дефщиту та частоти вживання продукmiв харчування, що мстять йод, об'ективне та ультразвукове до^дження щиmоподiбноiзалози, визначення йодури уразових порщях сечi. Результати. Йодна недостатшсть выявлена у 87 % школярiв, переважно легкого ступеня. Дифузний зоб 1-го ступеня дiагносmований у 23 % обстеже-них. З метою корекщ йододефщиту використовувався продукт нового поколшня — йодис-концентрат у виглядi водного розчину. Висновки. До^дження йодноi забезпеченосmi школярiв вком 6—12рошв м. Киева показало наявшсть йододефщиту легкого та середнього ступеня у 87% дтей (вiдповiдно у 68 та 19 %). У12 (23 %) дтей дiагносmовано збльшення об'ему щиmоподiбноi залози за нормальноI' ехогенносmi та однорiдноi ехоструктури. Недостатня забезпечетсть йодом зумовлена нерацональним харчуванням, вiдсуmнiсmю масово'1', групово'1' та iндивiдуальноi йодно1' профлактики, низькою саттарно-гтешчною культурою населения. Школярам з йододефщитом призначалась iндивiдуальна дотащя йоду у виглядi водного розчину йо-дис-концентрату протягом 12 мсящв, що дозволило суттево покращити стан йодного забезпечення дтей, нормалiзуваmи рiвень йодури. Ранне виявлення йодного дефциту та його корекщя е перспективним напрям-ком сучасно'1'педiаmрii щодо профлактики захворювань щиmоподiбноi залози та зниженняризишвреалЬзаци шфекцтно-рестраторно'1', алергiчноi та меmаболiчноi патологи.
Ключовi слова: дти, йододеф^ит, профлактика, йодис-концентрат, медiана йодури.
Нестача йоду в довк1лл1 е одшею з актуальних ме-дико-сощальних проблем у багатьох кра'шах свиу [1, 4]. Майже мшьярд мешканщв планети мають клш1чш прояви йододефщитних захворювань (ЙДЗ): принай-мш 750 млн страждають вщ зобу, у 6 млн вщм1чаеться крайнш стутнь йодно! недостатносп — кретишзм [5].
Дефщит йоду або йододефщит (ЙД) е важливим чинником ризику вщставання у ф1зичному розвитку, зниження пам'яп, здатносп до анал1зу та абстрактного мислення [13].
Традицшно в Укра!ш проблема йодно! недостатносп була актуальною в захщних регюнах, але до-слщження останшх роюв свщчать про юнування по-м1рного ЙД на всш територП [12]. Згщно з даними Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни, 80 % дггей мають ризик виникнення ЙД [15].
Вщомо, що найбшьш великий пул оргатчного йоду мютиться в щитопод1бнш залоз1 (ЩЗ), яка син-
тезуе два важливих гормони: трийодтиронш (Т3) та тироксин (Т4). Протягом усього життя людини тиреощш гормони (ТГ) пщтримують адекватний рiвень обмш-них процеав, штелекгуальну та фiзичну акгившсть.
У внутршньоутробному перкда ТГ забезпечують процеси ембрюгенезу, розвиток внутршнк оргашв i систем, формування й дозрiвання головного мозку майбутньо! дитини [3, 5]. Тому найбшьш тяжи наслщ-ки ЙД розвиваються при недостатньому надходженш йоду саме на цьому етапi та у ранньому дитячому вiцi.
Адреса для листування з авторами: Строй Олена Анатоливна E-mail: [email protected]
© Строй О.А., Слшачук Л.В., Казакова Л.М., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
У першому випадку розвиваеться вроджений гшоти-реоз у 7,5—13,3 % немовлят та його тяжкий ступiнь — кретишзм [10].
У ц1лому дiапазон проявiв ЙДЗ досить широкий i залежить вщ перюду життя, в якому оргашзм зазнав нестачi йоду [2].
Отже, внаслщок ЙД виникають численнi негатив-нi прояви, зумовлет неадекватним синтезом ТГ. На ршш популяцц — це, насамперед, загроза забезпечен-ню повноцшно! змiни поколшь, втрата штелектуаль-ного, професшного потенщалу нацй [10].
Вщомо, що йод потрапляе в органiзм людини з водою, повирям i продуктами харчування, проте вiн не депонуеться, тому його запаси мають постшно попо-внюватись. Добова потреба людини у йода (рис. 1) залежить вщ ф1зюлопчного стану оргатзму i становить 100-200 мкг [12].
Дослщження вмiсту йоду в харчових продуктах показали, що найб1льша його к1льк1сть мiститься у морепродуктах, вщносно невеликий вмiст йоду у продуктах тваринного походження, низький — в овочах, фруктах i зернових культурах.
Слщ зазначити, що населення Украши вживае вкрай мало св1жо! морсько! риби (менше 7-9 %), пе-реважае заморожена риба та виготовлена з не! про-дукц1я, iмпортована з таких краш, як Норвепя, Китай. Через багаторазове заморожування та розморожуван-ня йод втрачаеться переважно з водною фракцiею (до 64 %), а термiчна обробка риби призводить до втрати 35-74 % його вмюту.
Тому Всесвiтня оргатзащя охорони здоров'я (ВООЗ) та iншi мiжнароднi органiзацii вважають, що за-гальне йодування сол1 е основним 1 достатн1м методом масово! йодно! профилактики. Ефективн1сть загального йодування сол неодноразово продемонстрована у бага-тьох крашах 1 мае потужну наукову базу [11, 12].
С1ль — продукт харчування, що вживаеться майже вс1м населенням щоденно, технологи 1! йодування досить надшт та доступш. Украша — один 1з найб1ль-ших у бврош виробниюв йодовано! сол1, майже 2/3 яко! експортуеться в 1нш1 краши, а для украшського споживача придбання цього продукту харчування за-лишаеться предметом в1льного вибору [5].
Необхщно враховувати, що пщ час збер1гання сол1 вм1ст йоду в н1й зменшуеться, а пщ час терм1чно! об-робки йод частково вив1трюеться (до 70 %), тому со-лити !жу необхщно наприк1нц1 вар1ння. Вщомо, що, за критер1ями ВООЗ, для усунення ЙДЗ необх1дно, щоб йодовану с1ль вживало все населення та и викорис-товували не менше 90 % с1мей. Сл1д в1дзначити, що частота вживання йодовано! сол1 населенням Украши
знаходиться на р1вш 20 %, тому деяк1 категори населення потребують проведення шдивщуально! та гру-пово! проф1лактики.
Незважаючи на це, останшм часом з'явились пращ про негативш насл1дки багатор1чного використання йодовано! сол1, особливо у людей з вузловим зобом. Через 11-15 роыв тсля початку йодно! проф1лактики йодованою с1ллю в США, АвстралП, Н1меччин1 спо-стер1гали зростання захворюваносп на г1пертиреоз майже в 10 раз1в [6]. Тому вир1шення питання адекватно! проф1лактики захворювань, спричинених не-стачею йоду у довк1лл1, залишаеться актуальною проблемою.
КритерП, що дозволяють встановити наявшсть ЙД на певнш територП, були затверджен1 ВООЗ, ЮН1СЕФ та МРКЙДЗ (останн1й перегляд 2007 р.). Оптимальною ц1льовою групою для обстеження ви-знан1 дли в1ком 6-12 рок1в. Простим 1 матер1ально до-ступним методом оцшки йодно! забезпеченост1 населення е визначення концентрацП йоду в зразках сеч1, з1браних п1д час проведення скриншгу з подальшим розрахунком мед1ани [12].
Оптимальними вважаються показники медаани йо-дурц у д1тей шкшьного в1ку в д1апазон1 100-200 мкг/л. Значення медаани 50-100 мкг/л вщповщають легкому ЙД, 20-50 мкг/л — ЙД середнього ступеня тяжкостд, а нижче 20 мкг/л — тяжкому ЙД. Надмдрним вважа-еться надходження йоду в оргашзм при медданд йодурП понад 300 мкг/л.
Одним 1з найб1льш значущих показникдв поши-реностд й тяжкостд ЙДЗ е частота зоба в обстежува-них ддтей. Проведет останшм часом скрин1нгов1 дослщження в межах окремих регдонДв Украши про-демонстрували високу поширешсть дифузного зоба (5,5-65 %) серед датей шкшьного в1ку [5, 10]. Дефщит йодного забезпечення вважаеться доведеним, якщо частота зоба перевищуе 5 % [11].
Клшдчним методом оцшки стану ЩЗ е пальпа-ц1я, хоча такий спосдб визначення розм1р1в ЩЗ мае суб'ективний характер. Б1льш точним е ультрасоно-графдчне визначення и об'ему [14].
Отже, дослщження остантх рокдв довели актуаль-нють проблеми ЙД для вс1е! територП Украши.
Метою нашого дослщження була оцшка стану йодного забезпечення школярДв молодших класДв м. Киева.
Матер1али та методи
Всього було обстежено 52 дитини вдком 6-12 ро-кдв. Дослщження передбачало: анкетування родини з питань пошформованоста щодо наслщюв ЙД 1 час-тоти вживання продукпв харчування, що м1стять йод,
Таблиця 1. Рекомендован! ВООЗ р1вн1 щоденного споживання йоду
Вт або категорiя населення Рекомендоване добове споживання, мкг
Дiти 0-5 рокiв 90
Дiти 6-12 рокiв та дорослi 120
Пдл^ки, старшi за 12 рокiв 150
Ваптш 250
Жiнки пiд час лактацií 250
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
антропометр1ю, визначення йодури у разових порцшх сеч1 з подальшим розрахунком мед1ани, пальпац1ю ЩЗ, при визначент розм1р1в яко! користувались кла-сиф1кац1ею ВООЗ/МРКЙДЗ (2001) [12]. Також проводилось ультразвукове дослщження ЩЗ з ощнкою и об'ему та структури апаратом ЛЬОКЛ SSD-1400.
Ум1ст йоду в сеч1 визначали перекисно-катал1тич-ним нашвкшьюсним методом, а результати оцшюва-ли за критер1ями ВООЗ/МРКЙДЗ (2001, 2007) [12].
Результати та обговорення
Наше опитування продемонструвало, що 60 % батьюв мало знають про вплив йоду на стан здоров'я дитини, и псих1чний та штелектуальний розвиток. За даними анкетування, заморожену рибу та морепро-дукти мали у рац1он1 харчування 5 (9,7 %) д1тей, але отримували !х еп1зодично. Т1льки 10 (19 %) анкетова-них постшно споживали йодовану с1ль.
Найтипов1шими скаргами обстежених д1тей були зниження уваги, концентраци, працездатнос-т1, пам'ят1, слабюсть, пщвищена втомлюван1сть. У 40 (77,2 %) датей був пщвищений шфекцшний щдекс — вони хвор1ли на гостр1 респ1раторно-в1русн1 шфекцц вщ 8 до 12 раз1в на р1к, часто мали ускладнення у ви-гляд1 синуситу, пневмони тощо.
На пщстав1 проведеного дослщження виявлено йодну недостатн1сть у б1льшо! частини обстежених школяр1в.
Мед1ана йодури у 35 (68 %) дггей була в межах 70100 мкг/л, що е показником ЙД легкого ступеня. У 10 (19 %) датей мед1ана становила менше 70 мкг/л, що вщ-повщало ЙД середнього ступеня тяжкост1. У 7 (13 %) датей екскрец1я йоду з сечею була в даапазош 100200 мкг/л, що е оптимальним показником. Результати анкетування показали, що ц1 дли вживали йодовану с1ль або йодовмюш в1там1нно-м1неральн1 комплекси.
Важливим показником йодно! забезпеченост1 вважаеться частота зоба серед дитячого населення. Наше дослщження довело, що, за даними пальпаци, зб1льшення розм1ру ЩЗ (дифузний зоб 1-го ступеня), зумовлене надм1рною и стимуляц1ею в умовах йодного дефщиту, виявлено у 12 (23 % ) дггей. У вс1х обстежених ЩЗ була м'якоеластично! консистенцП, рухли-вою, поверхня р1вна. При проведены УЗ-обстеження д1агностовано зб1льшення об'ему ЩЗ при нормальнш ехогенност та однорщнш ехоструктур1 у 9 (17 %) д1тей.
Отже, школярам, у яких була виявлена йодна недо-статнють, ми призначили шдивщуальну дотац1ю йоду. Для цього використовувався продукт нового поколш-ня йодис-концентрат (ЙК) у вигляда водного розчину з концентращею б1олог1чно активного йоду 20 мг/дм3 або 40 мг/дм3. За базу при виробництв1 даного продукту береться йодид або йодат кал1ю та м1неральна артез1анська вода (технолопчний патент № РСТ/ иЛ.99/00020, м. Женева, Швейцар1я, 22.08.2001). В1д-мшшсть ЙК вщ 1нших препарат1в йоду в тому, що з йо-дидом або йодатом утворюються асощати по сильних кисневих зв'язках. Це пояснюе його високу б1олог1чну актившсть, ст1йк1сть при збер1ганн1 та термообробщ. Продукт рекомендовано МОЗ Укра!ни для вживання
дiтьми з метою профшактики дефщиту йоду (додаток до Висновку саштарно-ещдемюлопчнош1 експергизи № 05.03.02-06/49526 вщ 01.11.2005).
Дли, якi були пщ спостереженням, отримували ЙК у вжових дозуваннях протягом 12 мiсяцiв. Призначен-ня ЙК дозволило суттево покращити стан 1х йодного забезпечення; на rai регулярного прийому препарату полiпшилися когттивш функцй: увага, мовлення, контакти з датьми та дорослими, пам'ять, пщвищився апетит, нормалiзувався сон. 1ндив1дуальна саплiмен-тацiя йоду полiпшила фiзичний i психомоторний розвиток дiтей, у яких зменшилась частота та тривалють iнтеркурентних захворювань, нормалiзувався рiвень медаани йодурй (до 150 мкг/л).
Висновки
1. Дослщження йодно'1 забезпеченостi школяр1в вь ком 6—12 рокiв м. Киева показало наявшсть ЙД легкого та середнього ступеня у 87 % датей (вщповщно у 68 та 19 %).
2. При проведенш УЗ-обстеження дiагностовано збшьшення об'ему ЩЗ при нормальнш ехогенносп та однорщнш ехострукгурi у 12 (23 %) дней.
3. Недостатня забезпечешсть йодом зумовлена не-ращональним харчуванням, вiдсутнiстю масово1, гру-пово'1 та шдивщуально! йодно'1 профшактики, низь-кою санiтарно-гiгiенiчною культурою населения.
4. Для подолання щього негативного явища необ-хщно проведення ефективних профшактичних заходав серед уск верств населення, зусилля влади та фахiвцiв.
5. Школярам iз ЙД призначалась iидивiдуальна дотацiя йоду у вигляда водного розчину йодис-кон-центрату протягом 12 мiсяцiв, що дозволило суттево покращити стан 1х йодного забезпечення, нормалiзу-вати рiвень йодурй.
6. Ранне виявлення ЙД i його корекц1я е перспек-тивним напрямком сучасно'1 педаатри щодо профшак-тики захворювань ЩЗ, зниження ризиюв реалiзащI шфекцшно-ресшраторно!, алерпчно! та мегаболiчноI патологи.
Список лiтeрaтyри
1. Белих Н.А. Неонатальний скритнг на вроджений гипотиреоз: можливостi використання для ощнки та мотторингу йодного забезпечення населення / Белих Н.А, Маменко М.6. // Здоровье ребенка. — 2011. — № 5(32). — С. 102-106.
2. Белих H.A. Функцюнування гiпофiзарно-тиреоiдноiсисте-ми матерi та плода в умовах йодного дефщиту / Белих Н.А. // Современная педиатрия. — 2011. — № 6(40). — С. 166-169.
3. Белих Н.А. Вплив йодного дефщиту на тиреогдний гормо-ногенез матерi та плода/Белих Н.А. //Перинатология и педиатрия. — 2012. — № 1(49). — С. 9-14.
4. Ващенко Л.В. Йодо-фолиевый дефщит — актуальная мультидисциплинарная проблема современной медицины / Ващенко Л.В., Бадогина Л.П., Вакуленко Л.И., Коваленко А.В., Логинов Д.В., Посмитюха И.В., Гарбуз Л.П. // Современная педиатрия. — 2012. — № 2(42). — С. 27-31.
5. Зелшська Н.Б. Профыактика йододефцитних захворювань у дтей / Зелшська Н.Б. // Здоров 'я Украни. — 2009. — № 4. — С. 18-20.
6. Корзун В.Н. Новi методи у л^вант та профыактищ йододефцитних захворювань у дтей / Корзун В.Н., Воронцова Т.О., Болохнова Т.В., Деркач А.В. // Актуальт питання педi-атрИ, акушерства та гiнекологü'. — 2011. — № 2. — С. 128-130.
Кл№чна neAiorpifl / Clinical Pediatrics
7. Лебединець Н.В. Сучаст аспекти динамки ендокринног патологи дитячого населення / Лебединець Н.В., Парубо-ча О.М. //Environment & Health. — 2012. — № 3. — С. 21-25.
8. Маменко М.6. Сучаст тдходи до профыактики йододефщитних захворювань у дтейраннього вжу (частина I) /Маменко М.6., Белих Н.А. //Здоровье ребенка. — 2012. — № 2(37). — С. 71-76.
9. Маменко М.6. Сучаст тдходи до профыактики йододефщитних захворювань у дтей раннього вгку (частина II) / Маменко М.6., Белих Н.А. // Здоровье ребенка. — 2012. — № 3(38). — С. 77-80.
10. Маменко М.Е. Йодный дефщит и йододефицитные заболевания: стоит ли ставить знак равенства? / Маменко М.Е. // Дитячий лкар. — 2012. — № 3-4(16-17). — С 5-13.
11. Маменко М.Е. Йодный дефицит в Украине: законодательные шаги к решению проблем / Маменко М.Е. // Здоров 'я Украгни. — 2012, березень. — С. 12-13.
12. Маменко М.6. Клжчт рекомендаци з дiагностики, лкування та профыактики йододефцитних захворювань у дтей/Маменко М.6., Белих Н.А. — К., 2014. — 31 с.
13. Пирогова В.Г. Вплив йодног недостатностi на фiзичний та штелектуальний розвиток дтей Закарпатсьог областi / Пирогова В.Г., Кравченко B.I. // Ендокринологiя. — 2011. — Т. 16, № 2. — С. 128-139.
14. Протокол надання медичног допомоги дтям, хворим на зоб простий нетоксичний (ендемiчний i спорадичний). Наказ МОЗ Украгни № 254 в^д 27.04.2006р.
15. Тронько М.Д. Науковi аспекти виршення проблеми йододефциту у населення Украгни / Тронько М.Д, Полум-брик М.О., Кравченко В.1., Бальон Я.Г. // Ендокринологы. — 2011. — Т. 16, № 2. — С. 189-199.
Отримано 29.06.16 ■
Строй Е.А., Слипачук A.B., Казакова Л.Н.
Национальный медицинский университет имени академика А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
ИЗУЧЕНИЕ ЙОДНОЙ ОБЕСПЕЧЕННОСТИ ШКОЛЬНИКОВ
Резюме. Актуальность. Недостаток йода в окружающей среде является одной из актуальных медико-социальных проблем во многих странах мира. Дефицит йода — важный фактор риска отставания в физическом развитии, снижения памяти, способности к анализу и абстрактному мышлению. Традиционно в Украине проблема йодной недостаточности была актуальной в западных регионах, но исследования последних лет свидетельствуют о существовании умеренного йододефицита на всей территории. Целью нашего исследования была оценка состояния йодного обеспечения и коррекция его недостаточности у школьников младших классов г. Киева. Материалы и методы. Проведено обследование 52 детей в возрасте 6—12 лет г. Киева, которое включало: анкетирование семьи по вопросам питания, объективное и ультразвуковое обследование щитовидной железы, определение медианы йоду-рии в разовой порции мочи. Результаты. Йодная недостаточность виявлена у 87 % школьников, преимущественно легкой степени. Диффузный зоб 1-й степени диагностирован у 23 % детей. С целью коррекции йододефицита использовался продукт нового поколения йодис-концентрат
г. КИЕВА И ПУТИ КОРРЕКЦИИ ВЫЯВЛЕННЫХ НАРУШЕНИЙ
в виде водного раствора. Выводы. Исследование йодной обеспеченности школьников в воздасте 6—12 лет г. Киева показало наличие йододефицита легкой и средней степени у 87 % детей (соответственно у 68 и 19 %). У 12 (23 %) детей диагностировано увеличение объема щитовидной железы при нормальной эхогенности и однородной эхоструктуре. Недостаточная обеспеченность йодом обусловлена нерациональным питанием, отсутствием массовой, групповой и индивидуальной йодной профилактики, низкой медицинской культурой населения. Школьникам с йододефи-цитом назначалась индивидуальная дотация йода в виде водного раствора йодис-концентрата на протяжении 12 месяцев, что позволило существенно улучшить состояние их йодного обеспечения, нормализовать уровень йодурии. Раннее выявление йододефицита и его коррекция является перспективным направлением современной педиатрии относительно профилактики заболеваний щитовидной железы и снижения рисков реализации инфекционно-ре-спираторной, аллергической и метаболической патологии.
Ключевые слова: дети, йододефицит, профилактика, йо-дис-концентрат, медиана йодурии.
Stroi O.A., SlipachukL.V., Kazakova L.M.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
THE STUDY OF IODINE STATUS AMONG SCHOOLCHILDREN FROM KYIV AND WAYS TO CORRECT THE REVEALED VIOLATIONS
Summary. Relevance. Lack of iodine in the environment is one of the topical medico-social problems in many countries of the world. Iodine deficiency is an important risk factor for the developmental delay, memory loss, or the ability for analysis and abstract thinking. Traditionally in Ukraine the problem of iodine deficiency was relevant in Western regions, but recent studies indicate the existence of moderate iodine deficiency in all areas. The aim of our study was to assess the iodine status of primary schoolchildren from Kyiv. Materials and methods. The examination of 52 children aged 6—12 years was performed, which involved a survey of families on awareness of the consequences of iodine deficiency and frequency of consumption of foods containing iodine, objective and ultrasound thyroid investigation, determination of urine iodine content in single portions of urine. Results. Iodine deficiency was detected in 87 % of pupils, mostly mild. Diffuse goiter grade 1 was diagnosed in 23 % of patients. To correct iodine deficiency, we have used new generation product — jodis-concentrate as an aqueous so-
lution. Conclusions. Research of iodine status in schoolchildren aged 6—12 years in Kyiv showed the presence of mild iodine deficiency in 87 % of them (in 68 and 19 %, respectively). In 12 (23 %) children, we have diagnosed thyroid volume increase under normal echogenicity and homogeneous echostructure. Lack of iodine nutrition is caused by poor nutrition, lack of mass, group and individual iodine prophylaxis, low sanitary hygienic culture of the population. Pupils with iodine deficiency were administered an individual subsidy of iodine in the form of an aqueous solution of jodis-concentrate for 12 months, which has significantly improved the iodine status of children, normalized the level of urine iodine content. Early detection of iodine deficiency and its correction are the promising directions of modern pediatrics in terms of the prevention of thyroid diseases and reducing the risks of infectious and respiratory, allergic and metabolic diseases.
Key words: children, iodine deficiency, prevention, jodis-concentrate, median of urine iodine content.
