Стан йодного забезпечення населення Вінницької області Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 612.126-054(477.44):546.15 ВЛАСЕНКО М.В., ПАЛАМАРЧУК А.В.

Внницький на^ональний медичний унверситет iM. М.1. Пирогова, м. Внниця, Украна

СТАН ЙОДНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ВННИЦЬКОТ ОБЛАСТ

Резюме. Проведено вивчення стану забезпечення йодом населення в 9 населених пунктах Вiнницькоi област'1. Обстежено 810 осб, iз них 540 дтей вком в'щ 7до 12 роюв, як проживають в умовах поеднаного впливу геохiмiчних / антропогенних еколопчних факторiв. Встановлено, що територ'т Вiнницько'i област'1 може бути вщнесена до територи з легким йододефцитом. Виявлено, що для школярiв з наявнстю ен-дем'чного збльшення щитоподiбноi залози характерна бльш висока поширенсть хронiчноi соматичноi патологи. Особливост зобно! ендемП св'щчать про складний патогенез тиреомегали у дтей в умовах комб'1нованого впливу антропогенних / геохiмiчних чинниюв, обумовлено! не тльки наявнстю абсолютно '!' йодно! недостатност'1, а й впливом додаткових струмогенних факторiв. Ц особливост визначають необ-хднсть комплексного п'\дходудо проведення профлактичних протизобних захо^в. Ключовi слова: йодний дефiцит, йодурiя, еховолюмометр'т щитопо^бно!'залози, антропогенн фактори.

—i Fl ® Клиническая тиреоидология

/Clinical Thyroidology/

International journal of endocrinology

Вступ

Згщно з класичною теор1ею, причиною ендем1ч-ного зоба е недостатне надходження йоду в оргашзм. Внаслщок цього виникае своерщна компенсаторна гшертрофгя щитопод!бно! залози (ЩЗ), яка може бути дифузною гшерплаз!ею (за рахунок пщвищення р1вня тиреотропного гормона) та ппертроф1ею (за рахунок да рютстимулюючого фактора ЩЗ при зниженш концентраций штратиреощного йоду) [1]. Будь-яка стимулящя подлу клггин може збтьшити ильисть соматичних мутацш, осильки в ЩЗ за умов йодного дефщиту шод! виникають аденоми 1 колощш ысти [2, 3]. Важливим моментом патогенезу ендем1чного зоба е порушення утитзац!! йоду тирео!дною тканиною, перетворення йоду в оргашчний йод, блокада ферментних систем синтезу тиреощних гормон1в, у першу чергу тиреоперокси-дази, що може призвести до вторинно! йодно! недостат-ност1. Одн1ею з основних причин розвитку вторинно! йодно! недостатноста е пог1ршення еколопчно! ситуац!! та д1я викид1в промислових пщприемств [4]. Важливу роль у розвитку ендем1чного зоба в1д1грае дисбаланс м1кроелемент1в 1 порушення 1мунно! системи. Доведен! мехашзми струмогенно! д!! селенодеф!циту, гшерйоди-заци, еко!нтоксикац!! [5—7]. Обговорюеться роль гене-тичних механ!зм!в (дом!нантний тип успадкування дефекту б!осинтезу тирео!дних гормошв).

Отже, ендем!чний зоб — це шрамща з багатьма гранями, вершиною яко! е недостатн!сть надходження йоду в оргашзм, а гран! — багаточисленш фактори вторинно-го йодного дефщиту [8].

При цьому 3o6i як популяцшний, i як шдивгдуаль-ний прояв е наслгдком складних взаемозв'язкгв рiзних екзо- й ендогенних факторiв. Ефективнiсть проведення корекцй дефiциту йоду у цих випадках буде рiзною, хоча доцгльшсть не пiдлягае сумшву. Мабуть, необидно обГрунтувати та розробити мiри системно! профилактики зобно! ендем!! з позицГ! багатофакторностi проблеми.

Ряд робгг останнiми роками показують, що у бага-тьох регiонах Укра!ни поширенють дифузного нетоксичного зоба у популяци перевищуе 5 %, i пов'язують бгльшють випадкгв !з недостатшстю вживання йоду [9]. Припинення йодно! профглактики антиструмiном i хар-човою сгллю призвело до збгльшення дггей з ендемiчним зобом. Найбiльш вразлива категоргя — це дiвчата вюэм 12—14 рок1в [10]. Проведення масових медичних заходiв щодо боротьби !з зобною ендемiею дозволить виршити задачi не тгльки загального оздоровлення дггей i пщлп"-ыв, покращити бюлопчну як!сть i тривалiсть !х життя, зберегти штелектуальний р!вень населення, але стане проявом турботи про дггородну функцш нишшнього поколшня i охорони здоров'я потомив.

Мета дослщження: вивчити особливосп стану ЩЗ у населення в умовах впливу антропогенних еколо-

Адреса для листування з автором: Власенко Марина Володимиргвна E-mail: [email protected] Паламарчук Анатолгй Васильович E-mail: [email protected]

© Власенко М.В., Паламарчук А.В., 2016 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016

пчних факторiв, стан йодно! 3a6e3ne4eHOCTi Вшни-цько! областi для лiквiдацiï йододефщитних захво-рювань та розробки системно!' профилактики зобно! ендеми'.

Матерiали та методи досл^дження

Рандомiзованим методом були вiдiбранi 9 кластерiв (населених пункпв Вiнницькоï областi), у кожному з них методом рiвномiрноï вибiрки вщбрано 30 жшок дiтородного вiку, 30 хлопчиыв i 30 дiвчаток вщ 7 до 12 роив (згщно з рекомендацiями Всесвiтньоï органiзацiï охорони здоров'я (ВООЗ) щодо вiкових категорш дiтей для оцiнки йодного дефщиту серед населення) [11]. Вiдiбранi населеш пункти аналiзувались за розташу-ванням до водоймiв, наявнiстю промисловостi, рiвнем сiльськогосподарчоï дiяльностi та забрудненостi тсля авари' на ЧАЕС. Обстеження проводилось у м. Гайсиш, м. Калишвка, смт Крижополi, м. Могилiв-Подiльську, смт Теплику, смт Чечельнику, м. БершадГ, смт Липов-цях Вiнницькоï област та м. Вiнницi.

Розроблено анкету опитування обстежених жшок i дггей про 1'х соцiальний стан, рiвень освiти, забезпе-ченiсть, споживання йодованих препарапв, збагаче-них йодом продукпв, спадковiсть за зобом, наявнiсть простудних захворювань та iнше.

Для ощнки ступеня вираженостi тиреощно! патологи' використовували: антропометричне вимiрювання (маса тiла, рют, iндекс маси тiла, поверхня тгла (BSA)); пальпа-торне дослiдження ЩЗ з оцiнкою розмiрiв за класифГка-цieю ВООЗ; ультразвукове дослщження iз визначенням об'ему та структури ЩЗ за традицшною методикою з використанням датчика частотою 7,5 МГц. Об'ем ЩЗ вираховували за формулою елшсо'щно! моделк

[(W х D х L) справа + (W х D xL) злiва] х 0,479,

де W, D, L — ширина, товщина i довжина кожно! част-ки; 0,479 — коефщент поправки на елiпсоïднiсть.

За нормативш показники взято об'ем ЩЗ у дггей i дорослих, яы проживають в умовах адекватного за-безпечення йодом [12, 15]. Визначення використання йодовано! солГ у шм'ях проводили на пiдставi аналь зу йоду у солГ, що приносили з дому жшки. Яысне визначення йоду проводилося за допомогою тест-си-стеми, змша кольору солГ на блакитний або синш при змочуванш il реактивом вказувала на наявшсть мшро-елемента у пробг Кльысний вмют йоду в пробах солГ визначали титруванням у масових частках на мгльйон (ррт) [13]. Вмют йоду в сечГ визначали церш-арсешт-ним методом [14]. Ощнку ступеня йодного дефщиту в окремих кластерах визначали вщповщно до рекомендаций ВООЗ i МГжнародного центру з контролю за йодозалежними захворюваннями ICCIDD.

Еколопчний стан джерел, Грунпв i стан радГацш-но! забрудненосп та оргашзованих викидГв забрудню-ючих речовин ощнювали за звгтами саштарно-епще-мюлопчного контролю Вшницько! область

Статистична обробка матерГалу проведена за допомогою програми Staris!^ 5.5 фГрми Statsoft.

Результати дослiдження

Поширенiсть зоба у дiтей становила 32,9 % за дани-ми вiзуально-пальпаторного обстеження (аналiзували вщповщно до класифкаци ВООЗ (1994)) та 57,1 % за результатами ультразвуково! волюмометри з урахуванням статi i площi поверхнi тiла. Отримаш показники (згiдно з класифiкацieю ВООЗ) свщчать про вщповщно тяжкий стутнь зобно! ендеми' [16]. Слщ вiдмiтити, що при пальпаци ЩЗ лк^ iнодi спостерiгали, навiть при нор-мальних пальпаторних розмiрах залози, Г! напруженiсть, неоднорiднiсть, недостатню еластичшсть. У таких ви-падках лк^ вщносили стан ЩЗ до I ступеня зоба.

Медиана йодури в обстеженш популяци дорiвнювала 71,41 мкг/л, що свщчить про легкий стутнь йодного дефщиту. Але слщ звернути увагу на показник у смт Кри-жополi (40,08 мкг/л), що вказуе про середнiй стутнь йододефщиту (табл. 1).

Значення йодури нижче норми [17] були вщшчеш у 68,82 % школярiв (табл. 2).

Лише 21,11 % iз обстеженого населення достатньою мiрою вживали йод. У 8,57 % обстежених них 7,71 % — дли) спостерiгали йодурiю 200 мкг/л i бiльше (споживання надлишку йоду), можливо, це пов'язано з лкуванням йодними препаратами, але може стати не-сприятливим для здоров'я жшки i дитини (табл. 3).

Попршення якостi протизобноГ профiлактики, що спостериаеться протягом останнього десятирiччя, при-звело до збтьшення поширеностi ендемiчного зоба у Вшницькш областi i в УкраГ'ш в цiлому [14].

Для бтьш детального аналiзу причинних факторiв високоГ поширеностi зоба було виконано сощальний маркетинг iз вивченням можливих додаткових джерел надходження йоду в оргашзм дитини i рiвня профтак-тично! активностi населення.

Встановлено, що тльки 7,2 % сiмей вживають при-вознi морепродукти (основне додаткове джерело надходження йоду в оргашзм) з частотою, достатньою для компенсаци фiзiологiчноi потреби у цьому мшроеле-ментi, — 7 разiв i бтьше на мiсяць. Прийом йодовмюних препаратiв i харчових добавок — тльки 12,7 % сшей вка-зали на !х вживання. Слiд вiдмiтити низьку профтак-тичну орieнтацiю обстеженого населення. На готовшсть виконувати профiлактичнi заходи не впливав навiть такий психогенний фактор, як ускладнена спадковiсть за патологieю ЩЗ у 11,4 %. Таким чином, отримаш даш свщчать про недостатнш рiвень природного надходження йоду в оргашзм дггей.

Поряд iз безумовним впливом на тяжисть зобно! ендемй складних соцiально-економiчних обставин у кра'!ш неможливо не враховувати можливють форму-вання зоба пiд впливом сучасних екологiчних факторiв. Невiдповiднiсть результат вiзуально-пальпаторного та ультразвукового обстеження ЩЗ вказуе вщповщно на тяжкий стутнь зобно! ендеми' i легку виражетсть йодного дефiциту (за рiвнем йоду), дозволяе уявити на-явнiсть додаткових струмогенних факторiв. Спостерь гали бтьш раннш скачок захворюваностi на зоб (вюэм 9—10 роив) на вщмшу вщ типового для йодно! ендеми вюэвого пiдйому захворюваностi у вщ 12 роив [11].

Таблиця 1. Результати досл1дження екскреци йоду iз сечею (мкг/л)

№ кластера Назва населеного пункту Загалом Д^и Жшки Р

М ± о Медiа-на М ± о Медiа-на М ± о Медiа-на

1 Гайсин (Г) 116,20 ± 110,70 83,03 123,20 ± 111,10 90,65 102,20 ± 110,20 71,06 > 0,05

2 Калиывка (К) 80,34 ± 76,66 57,96 74,22 ± 62,90 56,67 92,54 ± 98,76 63,13 > 0,05

3 Крижопть (Кр) 62,96 ± 66,41 40,08 58,79 ± 74,58 35,53 71,30 ± 45,95 70,04 < 0,01

4 Могилiв- Подiльськ (М-П) 146,90 ± 135,80 94,47 157,60 ± 145,70 95,84 125,50 ± 112,60 90,90 > 0,05

5 Теплик (Т) 91,38 ± 76,69 72,31 106,20 ± 83,26 86,91 61,70 ± 50,83 46,16 < 0,001

6 Чечельник (Ч) 91,06 ± 73,34 65,74 87,10 ± 63,93 65,47 98,98 ± 89,96 65,74 > 0,05

7 Бершадь(Б) 106,30 ± 73,06 86,29 115,90 ± 83,80 91,76 87,12 ± 39,07 82,60 > 0,05

Р1 < 0,01 < 0,001 > 0,05

Р2 < 0,001 < 0,001 > 0,05

Р3 < 0,05 > 0,05 > 0,05

Р4 > 0,05 > 0,05 < 0,05

Р5 > 0,05 < 0,05 > 0,05

Р6 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Р7 < 0,01 < 0,001 > 0,05

Р8 < 0,001 < 0,001 > 0,05

Р9 > 0,05 < 0,01 > 0,05

Р10 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Р11 < 0,001 < 0,001 > 0,05

Р12 < 0,001 < 0,001 < 0,05

Р13 < 0,001 < 0,001 > 0,05

Р14 < 0,001 < 0,001 > 0,05

Р15 < 0,001 < 0,001 < 0,05

Р16 < 0,001 < 0,05 < 0,001

Р17 < 0,001 < 0,001 > 0,05

Р18 > 0,05 > 0,05 > 0,05

Р19 > 0,05 < 0,05 > 0,05

Р 20 < 0,05 > 0,05 < 0,001

Р21 < 0,01 < 0,01 > 0,05

Примтки: Р — показник статистично/' значимост/ р/зниц/ мж детьми i жнками; Р1 — показник статистично/' значимостi р/зниц/ м'ж (Г) i (К); Р2 — показник статистичноi значимостi р/зниц/ мж (Г) i (Кр); Р3 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (Г) i (М-П); Р4 — показник статистично/' значимостi р/зниц м/ж (Г) i (Т); Р5 — показник статистичноi значимостi р/зниц м'ж (Г) i (Ч); Р6 — показник статистичноi значимост р1зниц1 м'ж (Г) i (Б); Р7 — показник статистичноi значимостi р/зниц м/ж (К) i (Кр); Р8 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (К) i (М-П); Р9 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (К) i (Т); Р10 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (К) i (Ч); Р11 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (К) i (Б); Р12 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (Кр) i (М-П); Р13 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (Кр) i (Т); Р14 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (Кр) i (Ч); Р15 — показник статистичноiзначимостiр/зниц мж (Кр) i (Б); Р16 — показник статистичноiзначимостi р/зниц мж (М-П) i (Т); Р17 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (М-П) i (Ч); Р18 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (М-П) i (Б); Р19 — показник статистичноi значимостi р/зниц мж (Т) i (Ч); Р20 — показник статистичноiзначимостiр/зниц мж (Т) i (Б); Р21 — показник статистичноiзначимостi р/зниц мж (Ч) i (Б).

Таблиця 2. Розподл результат'^ екскреци йоду ¡з сечею (мкг/л) удослджених кластерах

№ з/п Назва насе-леного пункту Вщсоток дослiджених проб i кiлькiсть результатiв

< 20 20-49 50-99 100-199 200-299 > 300

Д Ж Д Ж Д Ж Д Ж Д Ж Д Ж

1 Гайсин 3,33 (2) 3,33 (1) 20,0 (12) 20,0 (6) 35,0 (21) 43,33 (13) 26,67 (16) 16,67 (5) 8,33 (5) 3,33 (1) 6,67 (4) 6,67 (2)

2 Капиывка 5,0 (3) 13,33 (4) 38,33 (23) 23,33 (7) 33,33 (20) 40,0 (12) 21,67 (13) 16,67 (5) - - 1,67 (1) 6,67 (2)

3 Крижопть 33,33 (20) 6,67 (2) 31,67 (19) 26,67 (8) 20 (12) 53,33 (16) 6,67 (4) 13,33 (4) 5,0 (3) - 3,33 (2) -

4 MomniB- Подтьсь- кий - 6,67 (2) 6,67 (4) 13,33 (4) 50,0 (30) 33,33 (10) 25,0 (15) 36,67 (11) 6,67 (4) 3,33 (1) 11,67 (7) 6,67 (2)

5 Теппик 1,67 (1) 6,67 (2) 18,33 (11) 43,33 (13) 43,33 (26) 36,67 (11) 26,67 (19) 10,0 (3) - 3,33 (1) 5,0 (3) -

6 Чечельник 3,33 (2) 16,67 (5) 20 (12) 20 (6) 53,33 (32) 36,67 (11) 16,67 (10) 10 (3) 5 (3) 13,33 (4) 1,67 (1) 3,33 (1)

7 Бершадь 1,67 (1) - 8,33 (5) 20 (6) 46,67 (28) 56,67 (17) 31,67 (19) 20 (6) 5 (3) 3,33 (1) 6,67 (4) -

Усього 8,10 (34) 7,62 (16) 20,48 (86) 23,81 (50) 40,24 (169) 42,85 (90) 22,86 (96) 17,62 (37) 4,86 (18) 3,33 (7) 5,24 (22) 3,33 (7)

7,93 (50) 21,59 (136) 41,11 (259) 21,11 (133) 3,97 (25) 4,60 (29)

Оскгльки метод ультразвуково! волюмометри мае б1льш високу чутлив1сть, специф1чнють (пор1внюючи з паль-пац1ею), дозволяе визначити не тльки розм1ри, але й особливост1 залози, в1н бгльш в1рогщний в оц1нц1 поши-реносп тиреощно! патологи у популяци. Але до цих п1р немае загальноприйнятого стандарту, що вважати нормою при ультразвуковому зображенш ЩЗ у дггей.

Пор1вняльний анал1з р1вня здоров'я показав, що у дггей 1з г1перплаз1ею ЩЗ част1ше зустр1чаються хрошчш захворювання орган1в 1 систем, шж у д1тей 1з нормальними розм1рами ЩЗ. Найб1льш части-ми захворюваннями у д1тей 1з зобом була патолопя лор-орган1в, що спостер1галась у 14,3 % дггей (у дггей 1з нормальними розм1рами залози — 7,8 %; р < 0,05), 1 сколюз — у 14,8 % (при нормальнш у розм1рах ЩЗ — 4,3 %; р < 0,05).

При пор1внянш параметр1в ф1зичного розвитку було виявлено, що у дггей з1 зб1льшеною ЩЗ в1ропдно часть ше визначалась нижче середн1х параметр1в довжина т1ла. Ендем1чне збтьшення ЩЗ супроводжуеться попр-

шенням показник1в соматичного 1 ф1зичного розвитку дггей. Незважаючи на компенсаторне збтьшення роз-м1р1в ЩЗ, у частки д1тей збер1гаються явища субклшч-ного гшотиреозу, це негативно впливае на процеси росту 1 розвитку оргашзму.

Обговорення результат

Вщомо, що стан 1 штенсивнють тиреощного обмшу, а також процеси формування 1 розвитку нервово!, ен-докринно!, 1мунно1 1 репродуктивно! системи орган1зму визначаються впливом еколог1чних, сощально-еконо-м1чних 1 спадкових фактор1в [19, 20]. Щодо вивчення ан-тропогенних еколог1чних фактор1в, що мають широкий вплив, у тому числ1 1 антитирео!дний (шкель, хром, мар-ганець, ртуть, штргти, н1трати, цинк, м1дь, кобальт, заль зо), у водоймах 1 Грунта мют, де обстежувались д1ти, вмют вказаних речовин не виходить за меж1 ДСТУ державного контролю (звггають санепщслужби 2000—2005 рр.).

Таким чином, критичним в1ком для проведення гру-пово! 1 шдивщуально! профтактики препаратами йоду

Таблиця 3. Критери оц1нки отримання людиною клькост йоду за результатами його меданного значення в сеч/

Медiанне значення рiвня йоду в ce4i (мкг/л) Споживання йоду Постачання йоду

< 20 Недостатне Гострий йододефщит

20-49 Недостатне Середнш йододефщит

50-99 Недостатне Легкий йододефщит

100-199 Достатне Оптимальне

200-299 Бтьше ыж достатне Ризик ппертиреозу, викликаного йодом, через 5-10 роюв топя введення йодовано! солi в сприятливих групах

> 300 Надмфне Ризик виникнення несприятливих для здоров'я наопщюв (викликаний йодом ппертиреоз, автснмуны захворювання щитоподiбноl залози)

Таблиця 4. Добова потреба органзму в йодi

BiKOBi групи та iншi показники Потреба в йодi (мкг/добу)

Новонароджеы 50-80

Дошктьний BiK 100-120

Школярi 140-200

Пщлгтки 200

BariTHi жЫки, перюд лактацп 230-260

Середне споживання йоду в perioHi 40-80

Щоденний дефщит надходження йоду 100-200

е BiK, що передуе пубертатному перiоду, тобто 9—10 роив у дiвчат i 11—12 poKiB — у хлопцiв. Вiдсутнiсть у дитини пальпаторно визначеного зоба дозволяе рекомендувати постiйне вживання йодовано! солi з профiлактичною метою. Наявнiсть дифузного зоба I ступеня вимагае профтактичного використання фiзiологiчних доз йо-диду калiю п!д динамiчним спостереженням педаатра (табл. 4).

Пальпаторне виявлення неоднородно! за будовою ЩЗ або наявнють вiзуально визначеного II ступеня зоба вимагае поглибленого обстеження дитини ендокрино-логом iз наступним призначенням одше! iз схем терапй': монотерап1я препаратом йоду (до року), комбшована терапия препаратом йоду з L-тироксином (до 6—12 мюя-цiв), з наступним переходом до терапй' препаратом йоду у фiзiологiчних дозах.

Висновки

Результати дослщження дозволяють вiднести Вш-ницьку область до зони легкого йододефщиту. Вияв-ленi особливостi зобно! ендеми пiдтверджують наяв-нiсть сумiсного впливу геохiмiчних, антропогенних i генетичних факторiв, здатних не тiльки викликати абсолютну йодну недостатнiсть, але i порушити про-цеси тирео!дного гормоногенезу у дггей. Складний генез тиреомегал!! визначае необхщшсть комплексного пiдходу до проведення профшактичних проти-зобних заходiв, направлених не ттьки на запобиання йодному дефiциту, але i на корекцш додаткових стру-могенних вплив!в. Значне розходження в оцшщ нор-мативних розм!р!в ЩЗ за даними ультразвукового метода дослщження свщчить про необхiднiсть уточнення юнуючих стандарпв еховолюмометр!! залози у дiтей. Для школяр1в !з ендемiчним зобом характерна бтьш висока поширенiсть соматично! патологи.

Список лггератури

1. Позняк А.О. Роль некоторых факторов окружающей среды в развитии эндемического зоба // Гигиена и сан. — 2002. — № 4. — С. 13-15.

2. Терпугова О. В. Этиопатогенез и патофизиологическая сущность зобной трансформации. Современные апекты проблемы. — Ярославль: Александр Рутман, 2002. — 23 с.

3. Ефимова А.В. Корреляционный анализ клеточно-ткане-вых перестроек тиреоидной паренхимы в процессе гиперплазии

щитовидной железы/А.В. Ефимова, А.Л. Горбачев//Проблемы экологии человека: Материалы науч.-практ. Всероссийской конф. с международным участием «Проблемы экологии человека», Архангельск, 28—30 июня 2000 г. — Архангельск, 2000. — С. 80-82.

4. Черная Н.Л. Особенности зобной эндемии и состояния щитовидной железы у детей в крупном промышленном центре/ Н.Л. Черная, Е.В. Шубина, Ю.К.. Александров, Л.И. Мозжухина // Российский педиатрический журнал. — 2003. — № 3. — С. 29-33.

5. Тронько М.Д. Мжроелементи в ендокринологи / М.Д. Тронько, О. В. Щербак // Аспекти фармакологи. — 2002. — № 10. — С. 27-32.

6. Терещенко И.В. Микроэлементы и эндемический зоб / И.В. Терещенко, Т.П. Голдырева, В.И. Бронников // Клин. медицина. — 2004. — № 1. — С. 62-67.

7. Велданова М.В. Проблемы дефицита йода с позиции врача // Проблемы эндокринологии. — 2001. — Т. 47, № 5. — С. 10-12.

8. Аникина Л.В. Особенности эндемического зоба в местностях с сочетанным дефицитом селена и йода /Л.В. Аникина, В.Н. Иванов, Л.П. Никитина // Минеральная среда и жизнь: Материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием «Природные минералы на службе человека (Минеральная среда и жизнь)», Новосибирск, 1999. — С. 4-5.

9. Вацеба А.О. Епiдемiологiя захворювань щитоподiбноíза-лози вумовахйодноíнедостатностi/А.О. Вацеба, В.М. Гаври-люк, В.1. Паньшв, Л.В. Попович, Л.Д. Непорадна // Екологiчнi проблеми та здоров'я наци. — 2000. — № 2. — С. 1-3.

10. Кондратьев В.Г. К вопросу профилактики йоддефи-цитных состояний в условиях г. Томска / В.Г. Кондратьев, Г.Г. Адамович, Н.Г. Шнайдер, Г.И. Цыров // Сиб. мед. журнал. — 1998. — Т. 3, № 1-2. — С. 71.

11. Йододефщитт захворювання: дiагностика, профыак-тика та лкування: Метод. рекомендаци / М.Д. Тронько,

B.1. Кравченко, В.1. Паньшв, В.1. Боцюрко, В.В. Марков. — К, 2003. — 28 с.

12. Delange F., Benker G., Caron Ph. et al. // Eur. J. Endocrinol. — 1997. — Vol. 136. — P. 180-187.

13. Sulivun K., Houston R., Corstein J. Monitoring universal salf iodization grogrammes // PAMM/MI/ICCIDD, Atlanta, 1995. — P. 86-101.

14. WHO, UNISEF, ICCIDD Indicatrois for assessing iodin deficiency disorders and thein control programme// WHO/NUT. —

1993. — № 1. — P. 1-33.

15. Zimmermann M., Morinari L., Spehl M. et al. // Eur. J. Endocrinol. — 2001. — Vol. 144, № 3. — P. 213-220.

16. World Health Organization, United Nations. Children's Fund. International Council for control of Iodine Deficiency Disorders; Indicators for assessing Iodine Deficiency Disorders and Their Control Through Salt Iodization. WHO/NUT/94.6 — Geneva,

1994. — P. 1-55.

17. Кравченко В.1. До^дження йодного дефщиту в Украíнi на початку виконання державног'програми профыактики йодо-залежних захворювань / В.1. Кравченко, В.1. Турчин, Л.А. Тка-чук та т. // Буковин. мед. вкник. — 2004. — Т. 8, № 3-4. —

C. 103-106.

Отримано 18.03.16 ■

Власенко М.В., Паламарчук А.В.

Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина

СОСТОЯНИЕ ЙОДНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ ВИННИЦКОЙ ОБЛАСТИ

Резюме. Проведено изучение состояния йодообеспече-ния населения в 9 населенных пунктах Винницкой области. Обследовано 810 человек, из них 540 детей в возрасте от 7 до 12 лет, проживающих в условиях сочетанного воздействия геохимических и антропогенных экологических факторов. Установлено, что территория Винницкой области может быть отнесена к территории с легким йододефицитом. Выявлено, что для школьников с наличием эндемического увеличения щитовидной железы характерна более высокая распространенность хронической соматической патологии. Особенности

зобной эндемии свидетельствуют о сложном патогенезе тире-омегалии у детей в условиях комбинированного воздействия антропогенных и геохимических факторов, обусловленной не только наличием абсолютной йодной недостаточности, но и влиянием дополнительных струмогенных факторов. Эти особенности определяют необходимость комплексного подхода к проведению профилактических противозобных мероприятий.

Ключевые слова: йодный дефицит, йодурия, эховолюмоме-трия щитовидной железы, антропогенные факторы.

Vlasenko M.V., Palamarchuk A.V.

Vinnytsa National Medical University named after M.I. Pyrohov, Ukraine

IODINE SUPPORT OF POPULATION IN VINNYTSA REGION

Summary. In 9 localities in Vinnitsa region the study of iodine support of population was conducted. 810 persons were examined including 540 children aged 7—12 years old living under the conditions of combined influence ofgeochemical and anthropogenic ecological factors. Vinnitsa region was found to be the territory with the mild iodine deficiency. Schoolboys with endemic increase of thyroid gland appeared to have typically higher prevalence of chronic somatic pathology. The peculiarities of goitrous endemia confirm

complex pathogenesis of thyromegaly in children under conditions of combined influence of anthropogenic and geochemical factors, caused not only by the absolute iodine insufficiency but also by influence of additional goiterous factors. These peculiarities determine the necessity of complex approach to perform preventive antithyroid measures.

Key words: iodine deficiency, urinary iodine excretion, thyroid ultrasound, anthropogenic factors.