CC BY
10
Актуальт проблеми сучасно! медицини
нiсть застосування запропонованого методу ди- 3. БелоВ СГ Дискусси°нн0ые вопросы лечения острого аппенди-
. .. ' ' . цита / С. Г. Белов, А. П. Захарчук, С. Б. Кутепов // Харювська XI-
ференцшно! обробки культi ЧерBOПOДiбHOГO BiД- рурпчна школа. - 2002. - № 2. - С. 72-73.
ростка у хворих з деструктивними формами за- 4. Бойко В. В. Острый аппендицит и его осложнения / В. В. Бойко,
хворювання, що достовiрно зменшуе частоту ш- М^-гБЕГЖ!- С. Г0.Яновская // Хар"вська *рур"чна шко-
сля0перацiйних ускладнень (р<0,001). 5. Брайцев В. Р. Острый апендицит / Брайцев В. Р. - М. : Медгиз,
За результатами даного дослщження авто-
1986. - 82 с.
., . а 6. Власов А. П. Новые технологии в хирургической терапии аппе-
ром сумюно з Кузнецовим А.Я. отримано декла- ндицита / А. п. Власов, В. В. Сараев // Экспериментальная и
рацшний патент на корисну модель №51928 вщ клиническая мед^т. - 2°м. - № 3. - a 223-225.
10.08.2010 «Споаб диференцШ0ван0Т обробки 7 Вр^стАу^ в^ормФаиплпае:тди;цаитпеосилтеиоффелриатеи/оАннЫ1ХВ°лсалсоо,внеВн В
кулыч ЧерB0П0ДiбH0Г0 вiдр0сткa в 3aлежн0стi вщ Сараев, Н. А. Окунев // Вестник хирургии. - 2004. - Т. 163, № 5.
клшко-морфолопчно'Т форми гострого апенди- „ - С 60-64.
г т -1-1- 1- П 8. Кириченко Б. Б. Из опыта оптимизации хирургической тактики
циту». при остром аппендиците / Б. Б. Кириченко, А. А. Ольшанецкий
// Харювська хiрургiчнa школа. - 2002. - № 2. - С. 73-74. Лггература 9. Колесов В. и. Клиника и лечение острого аппендицита / Коле-
1. Акжигитов Г. Острый аппендицит [Електронний ресурс] / Г. Ак- 343 В. И. - Л. : Медицина, Ленинградское отделение, 1972. -жигитов, И. Белов // Медицинская газета. - 2004. - 17 сентябр. .
- Режим д0ступу д0 газети 10. Михайлович В. В. Л^ування гнiйних ускладнень гострого апен-
:http://medgazeta.rusmedserv.com/2004/73/article 1108.html дициту / В. В. Михайлович // Клiнiчнa хiрургiя. - 2008. - № 11-
12. - С. 54-57.
2. Бареев Т. М. К дискуссии о простом аппендиците / Т. М. Бареев // Хирургия. - 2000. - № 4. - С. 19-21.
Реферат
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОБРАБОТКИ КУЛЬТИ ЧЕРВЕОБРАЗНОГО ОТРОСТКА ПРИ ДЕСТРУКТИВНЫХ КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ФОРМАХ ОСТРОГО АППЕНДИЦИТА. Капустянский Д.В., Капустянская А.А.
Ключевые слова: аппендицит, культя отростка, демукозация, Октенисепт, лечение.
Целью исследования было уменьшение количества воспалительных осложнений у больных с острым деструктивным аппендицитом. Для достижения этой цели был разработан и внедрен в практическую деятельность способ обработки культи червеобразного отростка при деструктивных формах заболевания. Способ заключается в демукозация культи отростка с обработкой ее раствором Октенисепт. Применение предложенного метода обработки культи червеобразного отростка у больных с деструктивными формами заболевания достоверно уменьшает частоту послеоперационных осложнений с 5,2% до их полного отсутствия в исследуемой группе.
Summary
IMPROVEMENT FOR APPENDICULAR STUMP D-BRIDEMENT IN PATIENTS WITH DESTRUCTIVE FORMS OF ACUTE APPENDICITIS
Kapustyansky D.V., Kapustyanska A.A.
Keywords: appendicitis, appendicular stump, demucosation, Octenisept, treatment.
The research was aimed to reduce cases of inflammatory complications in patients with acute destructive appendicitis. To achieve this goal there has been developed and implemented into the clinical practice the appendicular stump d-bridement method for patients with destructive forms of the appendicitis. The method consists in the appendicular stump demucosation and its treatment with Octenisept solution. The application of this method for patients with destructive forms of the disease significantly reduces the incidence of postoperative complications from 5.2% to their complete absence.
УДК 616.233-002-053.4-07-08-084
КЫаш Ю.М., Неста 1.М., Шпехт Т.В., Коленко 1.О.
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОР1В РИЗИКУ НА ФОРМУВАННЯ РЕЦИДИВУЮЧОГО БРОНХ1ТУ У Д1ТЕЙ
МОЛОДШОГО В1КУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Актуальнсть проблеми РБ у дiтей визначаеться його поширетстю в структурi захворювань оргатв дихання та неоднозначтстю прогнозу, оскшьки близько 20% хворих трансформуе його в хротчний бронхт або бронхгальну астму. Результати реалiзацii РБ у дтей в подальшi втов{ перюди життя визначаються вкладом рiзних факторiв у формування хротчного запального процесу дихальних шляхiв. На пiдставi аналiзу факторiв ризику формування РБ у дiтей за до-помогою OR можна видшити найвпливовiшi фактори ризику. Серед них на першому мкщ зна-ходиться часте, часом не мотивоване призначення антибактерiальних препаратiв (OR=34,8, р<0,05), потiм зниження руховоi активностi та тривалостi прогулянок (OR=24,2, р<0,05), на-явтсть патогенноi мтрофлори в ноЫ (OR=11,5, р<0,05), куртня батьтв в помешканш ^=14,1, р<0,05).
Ключовi слова: дiти, рецидивуючий бронх^, фактори ризику, показник вщношення шанав.
Робота е фрагментом заплановано'Т НДР - Державно!' установи «1нститут педiатрií, акушерства та пнекологп АМН Укра'Тни»
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
та кафедри педiатрií №2 ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна акаде1^я»: «Розробка диференцiйованих iмунореабiлiта-цiйних комплексiв i3 застосуванням природних iмуномодуляторiв для дтей з рецидивуючою патологieю нижнiх дихальних шля-xiB» (державний реeстрацiйний номер № 01.07.U001076)
Ешдемюлопчш досл1дження за останш десять рок1в свщчать про зб1льшення в 3,6 рази к1-лькост1 захворювань бронхолегенево' системи у д1тей, в основному за рахунок гострих i рециди-вуючих запальних процеав верхнiх i нижшх дихальних шляхiв, поширенiсть яких, за даними рн зних авторiв, коливаеться вiд 0,85 до 9%о [1]. Останнiми роками зрiс штерес дитячих пульмо-нологiв до проблеми рецидивуючого бронх^у (РБ). Актуальнiсть проблеми РБ у дiтей визна-чаеться його поширенютю в структурi захворювань оргашв дихання та неоднозначнютю прогнозу, оскiльки близько у 20% хворих вш транс-формуеться в хрошчний бронхiт або бронхiальну астму [1,6]. Результати реалiзацií РБ у д^ей в подальшому визначаються вкладом рiзних фак-торiв у формування хрошчного запального про-цесу дихальних шляхiв.
Мета роботи
Вивчення комплексного впливу факторiв ри-зику на формування рецидивуючого бронх^у у д^ей молодшого вiку.
Матерiали та методи
З метою виршення поставлених завдань проведет кшшчш спостереження 142 д^ей вiком вiд 2 до 6 рош з РБ в пер^ ремiсií. Комплекс-не клшко-лабораторне обстеження проводилося в умовах педiатричного вiддiлення №2 ^муноло-гiчнi лiжка) та iмунологiчного кабiнету обласно' дитячо' полiклiнiки м. Полтава. Контрольну групу склали 44 здоровi дитини аналопчного вiку, обстеження яких здшснювали паралельно з об-стеженням хворих.
Пщ час вивчення анамнестичних даних, результат клiнiчного, лабораторного та шструме-нтального обстеження дiтей нами були проана-лiзованi та упорядковаш наявнi со^ально-бiологiчнi фактори ризику, а також патогенетичш ланки реалiзацií РБ. На першому етапi серед су-купностi факторiв були видтеш тi, якi вiрогiдно вiдрiзнялися при зютавленш 'х частоти в дослн джуваних групах дiтей.
Для оцшки частки кожного виявленого фактора в розвитку РБ на другому еташ ми викорис-тали розрахунок показника вщношення шансiв (Odds Ratio (OR)) за формулою: OR = (A/B)/(C/D), де А - наявнють впливу в основнш групi д^ей, В - вiдсутнiсть впливу в основнш груш д^ей, С - наявнють впливу в груш порiв-няння, D - вщсутнють впливу в груш порiвняння [5].
Обробка числових даних в процес наших до-слiджень здiйснювалася за допомогою загаль-ноприйнятих в медичнiй статистик методiв.
Проведенi дослiдження вiдповiдають сучас-ним науковим стандартам та морально-етичним нормам у вщповщносп до принцишв Гельсшгсь-
коТ декларацп прав людини, Конвенцп ради 6в-ропи щодо права людини i бiомедицини та вщ-повiдних законiв УкраТни, ва матерi обстежених дiтей дали письмову згоду на проведення дослн джень д^ей, що не спричиняють шкоди здоров'ю Тх дiтям i вщповщають етицi згiдно вимог Гельсн нгськоТ декларацiТ прав людини, мiжнародним рекоменда^ям та вiдповiдним законам УкраТни.
Результати дослвдження та 1х обговорення
Результати наших дослщжень виявили, що спадкова схильнють е одним iз факторiв ризику розвитку РБ та пщтверджуються даними, обфу-нтованими багатьма дослщниками [1,6,8]. Проведений клiнiко-генеалогiчний аналiз продемон-стрував, що показник успадкування схильност до частих ГРЗ та алерпчних реакцiй у групi д^ей з РБ був досить високий (37,3% та 31,8% вщпо-вщно) i вiрогiдно перевищував аналопчш данi у групi здорових д^ей (4,6% та 9,1%, р<0,05, вщ-повiдно).
Встановлено, що передумови для частоТ ма-нiфестацiТ респiраторноТ патологи вщбуваються внаслiдок взаемодiТ генетичних та екзогенних факторiв протягом пiзнiх пер^в внутршньоут-робного розвитку дитини. Згщно наших дослн джень, у матерiв дiтей з РБ, на вщмшу вiд обстежених контрольно!' групи, спостер^алась час-тiше загроза переривання ваптносп (31%), ток-сикози ваптних (26,8%), наявнiсть TORCH-(21%) та ресшраторно^русних iнфекцiй у мате-рi пiд час вагiтностi (21,1%), порушення дiети (19%), народження шляхом кесаревого розтину (36,6%), гiпоксiя (27,46%) та асфкая плода (16,2%).
Перелiченi фактори, за даними л^ератури, призводять до ушкодження плаценти, формування антенатальноТ ппоксп плоду, перинатального ураження центральноТ нервовоТ системи, функцiональноТ незрiлостi iмунноТ системи, що веде до порушень механiзмiв фiзiологiчноТ адап-тацiТ, вегетативного дисбалансу та дисрегуляцп iмунноТ вщпов^ф [2,6]. Зниження iмунноТ толера-нтност у таких дiтей обумовлюе виникнення в них частих ГРЗ внаслщок супреси Т-клiтинноТ ланки, пригнiчення штерферонпродукуючоТ фун-кцп та антитiлоутворення [10].
Аналiз результатiв наших дослiджень демон-струе, що до факторiв, як iндукують виникнення рБ, належать дефекти вигодовування д^ей на першому роц життя (пiзне перше прикладання до грудей, ранне штучне вигодовування, порушення дiети матера ранне введення прикорму), частота яких значно превалювала в груш хворих д^ей. Ниш вщомо, що ранне прикладання до грудей та тривале природне вигодовування по-кращуе адаптацш дитини до нестерильних умов життя. Навпаки, шзне прикладання призводить до масивноТ колонiзацiТ не бiфiдогенною, а умо-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
вно патогенною i внутршньолкарняною MiKpo-бною флорою [3,11].
Нашi дoслiдження також виявили, що половина д^ей з РБ мала обтяжений алерпчний анамнез. Тобто, у бшьшосп дiтей РБ формуеть-ся на фoнi алерпчно!' кoнституцiï, яка зумовлюе гoтoвнiсть до розвитку алерпчних захворювань. За даними л^ератури, у частини дiтей з РБ фо-рмуеться стан пперпродукци Ig E та зниження синтезу y-INF з наступним запуском Ig E-обумовленого механiзму формування алерпчно!' pеакцiï, гiпеppеактивнoстi бpoнхiв [12] та сенси-бiлiзацiï opганiзму до шфекцшних алеpгенiв, що е одним з основних фактopiв ризику формування бpoнхiальнoï астми в подальшому.
Аналiз результат катамнестичного дослн дження виявив, що для формування РБ важливе значення мали умови мешкання дiтей. Прожи-вання в старому будинку з проведенням ремонту в помешканш раз в 5-10 рош спостер^алось у дiтей з РБ вipoгiднo частiше, пopiвнянo з контрольною групою (p<0,05). Тобто данi умови про-живання можуть знижувати загальну загартова-нiсть дитини та стшкють до впливу фактopiв оточуючого середовища, головним чином шфекцшних аген^в.
Важливим фактором ризику виникнення РБ виявилося пасивне палшня, частота випадмв якого в сiм'ях дiтей даного контингенту вipoгiднo переважала пopiвнянo з групою контролю (40,1% проти 4,5%, p<0,05). Слщ зазначити, що у д^ей з наявнiстю у ам'Т пасивного палiння вщ-мiчався раннш дебют РБ та бiльша частота ви-падкiв тривалого пеpебiгу захворювання. Отри-манi данi спiвставнi з даними Романцова М.Г. 2006, осктьки при пасивному палшш, в першу чергу, страждае мiсцевий iмунiтет слизових обо-лонок веpхнiх дихальних шляхiв та шлунково-кишкового тракту. Виникае стан дефщиту sIgA (лiзoциму та кл^инно-опосередкованого iмунiте-ту слизових оболонок, що е причиною piзкoгo зниження пpoтивipуснoï pезистентнoстi оргашз-му [4].
Батьки переважно!' бiльшoстi дiтей з РБ час-тiше, нiж батьки здорових д^ей використовували громадський транспорт по дopoзi до дитячого садка, що пщвищувало ризик повторного шфку-вання та виникнення ГРЗ.
Зниження рухово!' активнoстi дитини та три-валoстi прогулянок переважало у д^ей з РБ (53,5% проти 4,5%, p<0,05), а це в свою чергу може знижувати вентиляцшну здатнють легень, !'х pезистентнiсть та оксигенацш кpoвi, що в свою чергу призводить до порушення процеав адаптаци', правильного формуванню opганiзму дитини.
Досить часто в ам'ях д^ей з РБ спостер^а-лися внутршньоамейш кoнфлiкти (44,4% проти 13,6%), що створюе, безумовно, тривале психо-емоцшне напруження у дитини. Отже, у д^ей iз РБ частiше в пopiвняннi з групою практично здорових д^ей спoстеpiгався впродовж життя вплив
piзнoманiтних стресорних чинникiв, особливо тривалих, що, згщно з даними л^ератури, ви-кликае пoстiйну стимуляцш вегетативно!' нерво-во!' системи i пщвищуе ймoвipнiсть pеалiзацiï спадково!' схильносл до гiпеppеактивнoстi брон-хiв та pеалiзацiï РБ [9].
Оцiнка даних мiкpoбioлoгiчнoгo обстеження показала, що у 47,9% д^ей з РБ в^^чалися по-зитивнi бактеpioлoгiчнi аналiзи на мiкpoфлopу в зiвi; 21,1% д^ей з РБ були нoсiями патогенно!' мiкpoфлopи в нoсi проти 13,6% позитивних результат мазкiв iз зiва та 2,27% iз носу у д^ей контрольно! групи (p<0,05). Найчастiше в гpупi дiтей з РБ виавались iз зiву золотистий стафто-кок (25,4%), ß-гемoлiтичний стрептокок (3,5%), Str. ада!айюае (2,1%), кишкова паличка (2,1%), ентерококи (1,4%), гриби роду Candida (1,4%), синьогншна паличка (0,7%), з носу - золотистий стафтокок (3,5%), ß-гемол^ичний стрептокок (16,9%),пневмококи у 2,1% випадкiв, що свщчить про низьку кoнтамiцiйну pезистентнiсть слизових оболонок верхшх дихальних шляхiв i наявнють дизбюзу у цих д^ей. Нoсiйствo патогенно!' мк-рофлори в носоротоглотщ за даними piзних вчених, приводить до формування пперчутливо-ст рецепторного апарату бpoнхiв, сенсибiлiзацi!' оргашзму з пiдвищенням IgE до вipусiв i бактеpiй на тлi дефщиту шших фактopiв мiсцевoгo захис-ту, що зумовлювало рецидивування ресшратор-но!' патологи у виглядi синуситiв, оти^в, бpoнхiтiв i iн. [4,11,12]. З шшого боку, pецидивуючi ваpiан-ти перебку iнфекцiйних захворювань opганiв ди-хання, а саме РБ здатн посилювати виpаженiсть pеспipатopнoгo дизбioзу. Таким чином, форму-еться «порочне» коло взаемного негативного впливу рекурентно!' ресшраторно!' патологи i ба-ктеpiйнoгo дизбюзу дихальних шляхiв.
Аналiз катамнестичних даних свщчить, що для д^ей з РБ характерний високий вщсоток захворювань ШКТ (40,8%), лop-opганiв та оргашв лiмфoïднo!' системи (57%). Провщне мiсце в стpуктуpi супутнiх захворювань шлунково-кишкового тракту у д^ей з РБ займае дискiнезiя жовчовивщних шляхiв (26,8%). Порушення фун-кцюнального стану жoвчoвивiдних шляхiв, печш-ки та пщшлунково!' залози призводить до зниження детоксикаци та екскреци велико! кiлькoстi ксенoбioтикiв i антигенних продук^в. Порушенню бар'еру травно!' системи, представленого ана-тoмiчним, фiзioлoгiчним та iмунним компонентами сприяють також хрошчш захворювання ШКТ (хpoнiчний гастрит - 2,8% та колп" - 0,7%) [7].
Найчаспше у д^ей з РБ в стpуктуpi патологи лор-оргашв та лiмфo!'днoï системи визначалась наявнють аденощних вегетацiй (28,2%) та реактивно! лiмфаденoпатiï (14,1%), дещо рщше -хpoнiчнoгo тoнзилiту (6,3%) та пперплази вилоч-ково! залози (7,8%), що е кл^чними проявами наявност лiмфатичнoï аномали' конституций
Проведений аналiз фактopiв ризику формування РБ у д^ей за допомогою OR дав змогу видтити найвпливовш фактори ризику. Серед
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
10.
11.
12.
Л^ература
Антипкин Ю. Г. Рецидивирующий бронхит у детей: дискуссионные вопросы / Ю.Г. Антипкин, В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец // «Здоровье Украины». - режим доступа к ресурсу: http://www.health-ua.org/golink/health-ua.com/ Евсюкова И.И. Влияние неблагоприятных факторов в антенатальном и раннем постнатальном онтогенезе на развитие аллергических реакций у детей / И.И. Евсюкова // Аллергология. -2001. - №1. - С.37-44.
Нетребенко О.К. Питание и развитие иммунитета у детей на разных видах вскармливания / О.К. Нетребенко // Здоров'я УкраТни. - 2006. - № 8 (141). - С. 62-63.
Романцов М.Г. Часто болеющие дети: современная фармако-терашя / М.Г. Романцов, Ф.И. Ершов. - М. : «ГЭОРТАР-Медиа». - 2006. - 8 с.
Серпик В.Г. Теоретические основы биостатистики при проведении фармакоэкономических исследований / В.Г. Серпик // Фармакоэкономика. - 2009. - №2. - С.9-14. Сучасш пщходи до дiагностики, профтактики рецидивуючих i хрошчних бронхтв у дп"ей / [Антипюн Ю.Г. Л.П. Арабська, О.А. Смiрнова та ш.].- К., 2003. - 124 с.
Хавкин А.И. Микробиоценоз кишечника и иммунитет // Режим доступа к ресурсу: www.rmj.ru.index.htm.
Хаитов Р.М. Система генов HLA в регуляции иммунного ответа / Р.М.Хаитов, Л.П. Флексеев // Аллергия, астма и клиническая иммунология. - 2002. - № 8. - С. 7-16.
Яценко Ю.Б. Психофiзiологiчний розвиток дп"ей дошюльного i молодшого шюльного вку та корек^я його порушень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. мед. н. : спец. 14.01.10 «Педн атрiя» / Яценко Ю.Б. - К., 2000. - 16 с.
Bellanti J.A. Reccurent respiratory tract infections in paediatric patients / J.A. Bellanti // Drugs. - 1997. - V. 54. - P. 1-4. COPD: diagnosis and treatment [ed. van Herwaarden CLA, Repine IE, Yermeire P, van Weel C]. - Excerpta Medica, Amsterdam. -Washington. - 1996. - 122 р.
Patrick L. Carolan. Bronchitis, Acute and Chronic. // Режим доступа к ресурсу: http: // www.emedicine.com/ ped/topic288.htm
них на першому мюц знаходиться часте, часом не мотивоване призначення aнтибaктерiaльних препаратв (OR=34,8, CI 95% 12,5-96,9, p<0,05), по™ зниження руховоТ активност та тривалост прогулянок (OR=24,2, CI 95% 5,64-103,75, p<0,05), наявнють патогенноТ мiкрофлори в нос (OR=11,5, CI 95% 1,52-87,10, p<0,05), куршня батьш в помешканн (OR=14,1, CI 95% 3,2860,50, p<0,05), нaявнiсть обтяженоТ спaдковостi на част ГРЗ (OR=12,5, CI 95% 2,9-53,8, p<0,05), використання суспiльного транспорту по дорозi до дитячого садка (OR=6,2, CI 95% 2,95-13,05, p<0,05), раннш початок, до 1 року, частих ГРЗ (OR=6,1, CI 95% 1,8 -20,89, p<0,05), введення прикорму з 4 мюя^в (OR=5,1, CI 95% 1,73-15,11, p<0,05) та нaявнiсть конфлiктiв в сiм'Т (OR=5,1 CI 95% 2,01-12,71, p<0,05).
Висновки
Таким чином, можна вказати, що основними факторами ризику формування РБ виявлялися: часте, не мотивоване призначення антибактерн альних препаратв (OR=34,8, CI 95% 12,5-96,9), зниження руховоТ активност та тривалост прогулянок (OR=24,2, CI 95% 5,64-103,75), наявнють патогенноТ мiкрофлори в ноа (OR=11,5, CI 95% 1,52-87,10) та куршня батьмв в помешканн (OR=14,1, CI 95% 3,28-60,50).
Реферат
ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРОВ РИСКА НА ФОРМИРОВАНИЕ РЕЦИДИВУЮЩЕГО БРОНХИ ТА У ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ВОЗРАСТА
К1наш Ю.М., Нес1на 1.М., Шпехт Т.В., Коленко 1.О.
Ключевые слова: дети, рецидивирующий бронхит, факторы риска, показатель отношения шансов.
Актуальность проблемы РБ у детей определяется его распространенностью в структуре заболеваний органов дыхания и неоднозначностью прогноза, поскольку около 20% больных трансформирует его в хронический бронхит или бронхиальную астму. Результаты реализации РБ у детей в последующие возрастные периоды жизни определяются вкладом различных факторов в формирование хронического воспалительного процесса дыхательных путей. На основании анализа факторов риска формирования РБ у детей с помощью OR можно выделить влиятельные факторы риска. Среди них на первом месте находится частое, не мотивировано назначение антибактериальных препаратов (OR = 34,8, p <0,05), затем снижение двигательной активности и продолжительности прогулок (OR = 24,2, p <0,05), наличие патогенной микрофлоры в носу (OR = 11,5, p <0,05), курение родителей в доме (OR = 14,1, p <0,05).
Summary
INVESTIGATION OF RISK FACTORS INFLUENCING ON THE DEVELOPMENT OF RECRUDESCENT BRONCHITIS IN YOUNG CHILDREN
Kinash Yu.M., Nesina I.N., Shpeht T.V., Kolenko I.O.
Keywords: children, recrudescent bronchitis, risk factors, index of chances relation.
The problems referring to recrudescent bronchitis (RB) in children become topical because its prevalence in the structure of respiratory diseases and ambiguousness of its prognosis. About 20 % of its cases turn into chronic bronchitis or bronchial asthma. The results of RB realization in children in their further life are determined by the contribution of different factors to the formation of chronic inflammatory process in the lungs. On the basis of analysis of risk factors leading to RB occurrence in children by OR it is possible to distinguish the most influential risk factors. The leading position among them ranks the frequent and sometimes groundless prescription of antibacterial medicines (OR=34.8, p<0.05), then follows the lessening of motion activity and any outdoor activity (OR=24.2, p<0.05), presence of pathogenic nasal microflora (OR=11.5, p<0.05), and the last position it taken by smoking of parents at home (OR=14.1, p<0.05).
