CC BY
14
УДК 616.248-002.1-018.73:616.6-084:612.017-053.2
С. О. Моюя-СербЫа, ОСОБЛИВОСТ1 1МУН1ТЕТУ ПРИ
Т.В. Литвинова ПЕРСИСТУЮЧ1Й 1НФЕКЦП У Д1ТЕЙ,
ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ, ЩО ОДЕРЖУЮТЬ ПРЕВЕНТИВНУ БАЗИСНУ ТЕРАП1Ю
Дтпропетровська державна медична aKadeMin кафедра nediampii та лабораторног дiaгностики (зав.-д.мед. н., проф. С. О.Моюя-Сербта)
Ключовi слова: dimu, бронхiaльнa астма, превентивна базисна тeрaпiя, збудники, показники системного шунтету Key words: children, bronchial asthma, preventive basic, therapy, pathogenic organisms, systemic immunity
Резюме. Изучена частота острых респираторных заболеваний у детей, страдающих бронхиальной астмой. Установлено, что 64,0% детей болеют ОРЗ 4 и более раз в течение года. Проведенные исследования позволили выявить у 33,9% детей персистенцию бактерий, у 30,9% - вирусов, у 24,5% - микст-инфекцию, у 10,7% - хламидии. У 164 детей, больных БА, первые 2 недели ремиссии, а также через 3-6 месяцев от начала превентивной базисной терапии изучены показатели системного иммунитета. Изменение показателей свидетельствует об иммунодеп-рессии всех его звеньев. Отмечено, что показатели иммунологического гомеостаза подвержены депрессивному воздействию микст-инфекции, прежде всего, это касается клеточного звена иммунитета и фагоцитарной активности макрофагов. Изменения показателей системного иммунитета сохраняются на всех этапах проведения базисной терапии Summary. The incidence of acute respiratory diseases (ARD) in children with bronchial asthma (BA) was studied. It was determined that 64,0% of children fall ill with ARD 4 times and more within a year. The researches performed allowed to reveal persistence of bacteria in 33,9% of children, viruses - in 30,9%, mixed infection - in 24,5%, chlamidias - in 10,7%. In 164 children with BA the indices of systemic immunity were studied in first 2 weeks of remission and in 3-6 months after the onset of preventive basic therapy. Changes of indices testify to immunodepression of all its links. It was noted that indices immunolodic homeostasis are subjected to depressive affect of infection mixtures, first of all it concerns cellular link of immunity and phagocytic activity of macrophages. Changes of systemic immunity indices retain at all stages of basic therapy.
Бронхiальну астму (БА) можна вщнести до найбшьш розповсюджених захворювань дитя-чого та шдл^кового вшу. Частота ще! патологи з року в рш неухильно зростае. Зпдно з даними ешдемюлопчних дослщжень, розповсюджешсть БА серед дггей досягае 15-20% [3,13 ]. Серед фа-кторiв, що сприяють розвитку БА, можна вид> лити генетичт та фактори зовшшнього середо-вища. При наявносп у члешв им'1 алерпчних захворювань ризик розвитку алерпчного захво-рювання у дитини становить 60-80%. 1з факторiв зовшшнього середовища особливе значення ма-ють промислов^ транспорты та iншi викиди, яю мають iмунотоксичнi, iмуносупресивнi та сенси-бiлiзуючi сполуки. Для виникнення та розвитку БА велике значення мае „спошб життя"- палшня матерi тд час вагггносп, характер вигодову-вання дитини, стреси, шфекци. [5,8].
Пщходи до визначення ролi шфекци як пуско-
вого мехашзму виникнення БА неоднозначно Ктшчш спостереження [6] свiдчать про те, що тяжю шфекци у дiтей перших роюв життя мо-жуть шщювати розвиток алергiчного процесу.
Згiдно з ппешчною гiпотезою, причиною росту частоти розвитку алерпчних захворювань е зниження мшробного антигенного навантаження на оргашзм дитини у зв'язку зi зменшенням розмiрiв им'1 та покращенням умов життя. Змен-шення частоти шфекцшних захворювань заважа-ють своечаснш трансформацп iмунноl системи дитини вщ переваги Th2 при народженш в бш рiвноваги мiж системами ТЪ] та Th2. Змiщення рiвноваги в бш Th2 може привести до посилення синтезу ^Е та сприяти розвитку IgЕ - опосе-редкованих алергiчних реакцiй .[12,15,17].
1снуе третш погляд на цю проблему [1,2]. Перенесет на першому роцi життя повторш ш-фекци верхшх дихальних шляхiв знижують ри-
зик розвитку БА у дггей раннього вшу, в той час як перенесет шфекцл нижшх дихальних шляхiв збiльшують цей ризик. Протективний по вщ-ношенню до БА ефект шфекцш верхнiх дихальних шляхiв у дiтей першого року життя поясню-ють активацieю iнфекцiйними агентами Th1 - кль тинно! вщповда i можливою супресieю Th2 -iмунноl вiдповiдi. Хоча друга група авторiв вва-жае, що деяю вiруснi шфекцл, зокрема викликанi риносинтищальним вiрусом, можуть стимулю-вати розвиток алергл та БА [14,16,18].
Але не викликае сумнiвiв, що шфекцшш зах-ворювання дихальних шляхiв вiрусного чи бак-терiального походження е одшею iз причин заго-стрення БА. В останш роки велике значення в патогенезi придiляеться персистенцл вiрусiв, бактерiй та хламiдiй, яю здатнi пiдвищувати бро-нхiальну гшерреактившсть [7,11,13].
БА - iмунозалежне захворювання, в патогене-зi якого особливе значення мають порушення як кттинно!, так i гуморально! ланок iмунноl сис-теми, а також змши мiсцевого iмунiтету дихальних шляхiв [9,10].
Метою нашого дослiдження е вивчення розповсюдженост персистенцл вiрусiв та бак-терiй в перiодi ремюл у дiтей, хворих на БА, виз-начення 1'х впливу на показники системного iмунiтету.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Робота виконана на базi дитячого пульмо-нологiчного центру м .Кривого Рогу.
Щд нашим наглядом знаходилось 168 дтей вшом 7-14 рокiв, хворих на персистуючу брон-хiальну астму, iз них у 57 дiагностовано легкий стушнь перебiгу, а у 111 хворих - середньо-тяжкий. Всi дiти дослщжувались у перiодi рем> сл. Серед обстежених було 112 хлопчиюв та 56 дiвчаток. Контрольну групу склали 30 здорових дiтей того ж вшу.
1з дослiдження виключенi хворi, якi перенесли гостру рестраторну iнфекцiю, мали тяжкi супутнi захворювання, одержували антибiотики 1 мiсяць. Загальноктшчш методи дослiдження включали анамнез хвороби та життя, алерго-логiчний анамнез, даш клiнiчного огляду та до-помiжнi методи. У зв'язку з цим нами проведений аналiз карт шдивщуального розвитку, iсторiй хвороб дтей, хворих на бронхiальну астму, як проживають у м. Кривий Рт Усiм дiтям проводили вiрусологiчнi (iмунофлюоресцентним методом) та бактерiологiчнi обстеження змивiв iз носоглотки. За допомогою тест-системи Gene Pak для виявлення ДНК збудника шфекцшних захворювань методом полiмеразноl ланцюгово! реакцл проводили дослщження на Clamydophila pneumoniae.
Для визначення популяцiй та субпопуляцiй лiмфоцитiв використовували моноклональнi ан-титiла: ICO-90, ICO-86, ICO-31, ICO-116, ICO-180, ICO-105, ICO-166, ICO-1 (виробництво МедБiоСпектр, Москва, аналог антитш фiрми Бестон Дюкшсон), що, згiдно з мiжнародною CD класифшащею, вiдповiдають панелi CD3+ (Т-клiтини), CD4+ (Т-хелпери), CD8+ (Т-супре-сори/кiлери), CD16+ (NK-клiтини), CD20+ (В-лiмфоцити), CD25+ (рецептор iнтерлейкiну-2), CD45RA (В, Т, NK-кттини), HLADR. Вмют ос-новних класiв iмуноглобулiнiв у сироватщ кровi визначали iмуноферментним методом i3 застосу-ванням наборiв „IgG-ИФА-БЕСТ-стрип", IgE-ИФА-БЕСТ-стрип" виробництва ЗАО <Вектор-Бест> та аналiзатора iмуноферментних реакцш „Уншлан 2000". Фагоцитарну активнiсть нейтро-фiлiв та фагоцитарне число визначали з викори-станням тест-наборiв НВО „реакомплекс". Функ-цiональну активнiсть фагоцитувальних нейтро-фiлiв дослiджували за допомогою тесту з штро-синiм тетразолем (НСТ-тест).
1мунний статус дослiджувався 3 рази в дина-мiцi - через 2 тижш пiсля нападу БА, через 3 та 6 мюящв вщ початку превентивно!' базисно! тера-пiï.
Аналiз отриманих цифрових даних прово-дився у пакет Statistica 5,1; використовувалася також програма Microsoft Excel 2000. При цьому визначалися основш статистичнi характеристики: (m) та середньоквадратичне вiдхилення (о). Перевiрка нормального розподiлу, враховуючи вщносно малу кiлькiсть даних, проводилась вь зуально по графiках. Нами виявлена близьюсть експериментальних даних до прямоï лiнiï, що дозволило не вщкидати гiпотезу про нормальний розподiл.
Достовiрнiсть вiдмiнностей мiж середнiми встановлювали за допомогою критерда Стью-дента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Анамнестичнi данi свщчать, що обстеженi дь ти мали високий шфекцшний iндекс. Привертае увагу схильнють дiтей, хворих на бронхiальну астму, до респiраторних вiрусних шфекцш.
Як видно iз таблицi 1, бшьше половини (64,0%) обстежених нами дтей хворiли на ГРЗ частше, нiж 4 рази на рш, i представляли групу часто хвордачих дiтей. При цьому часто хвор> ючi дiти частiше (44,0% проти 20,2%) зустр> чались у вшовш групi 7-10 рокiв.
Нами проаналiзованi причини виникнення першого нападу ядухи у обстежених дггей. У 138 (82,1%) обстежених дтей першi напади ядухи виникли на фош гостроï респiраторноï iнфекцiï, i
в подальшому вiруснi шфекцп провокували за-гострення БА. Одержат нами результати узго-джуються з даними ряду автс^в [2], яю вщм> чають провiдну роль гострих вiрусних iнфекцiй як тригерного фактору перших та наступних приступiв БА.
У вшх дiтей, хворих на бронхiальну астму, з великою частотою рееструетъся патологiя ЛОР-органiв. Зокрема, рецидивний стрептококовий тонзктт дiагностовано у 62 (36,9%) пащенпв, аденощш вегетацп - у 49 (29,1%), комбшована патолопя: рецидивуючий стрептококовий тонзи-лiт та аденощш вегетаци - у 40 (23,8%), гайморит - у 17 (10,2%) дгтей.
Таблиця 1
Частота захворюваносл на ГРЗ у дггей, хворих на бронх1альну астму, в залежност1 в1д в1ку
Частота захворюваност1 В1к Всього
7-10 10-15 обстежень
на ГРЗ на р1к абс. % абс. % абс. %
До 2 разш 0 0 10 6 10 6
2-3 рази 16 9,5 34 20,2 50 30
4 рази i 51льше 74 44 34 20,2 108 64
Всього обстежених 90 53,6 78 46,4 168 100
Таблиця 2
Розподш хворих на персистуючу бронх1альну астму за ступенем тяжкост зг1дно з
виявленими збудниками
Ступшь тяжкосп БА
Група I (в1руси) Група II (бактерй) Група III (мшст-шфекщя) Група IY (хламвдн) Всього
к1льк1сть | % к1льк1сть % к1льк1сть % к1льк1сть % юльюсть %
Легка
Середньо тяжка
Всього:
26 50,0
26 50,0
52 100
31 54,4
26 45,6
57 100
41 41
100 100
18 18
100 100
57 33,9
111 66,1 168 100
За результатами бактерюлопчного дослщжен-ня мазюв iз носоглотки у 33,9% хворих на БА в перiодi повно! ремюп була виявлена колошзащя верхшх дихальних шляхiв патогенними мГкроор-гашзмами. Найчастiше виявлялися зеленячий стрептокок (13,1%) та золотистий стафшокок (12,5%), рщше - стафiлокок епiдермальний (8,3%).
Результати вiрусологiчного дослiдження, про-веденого у дГтей з персистуючою бронхiальною астмою, свщчать, що у 30,9% дГтей мала мiсце висока персистенцiя вiрусiв. З високою частотою виявлявся аденовiрус (14,2%) хворих та рино-синтищальний вiрус (10,7% хворих), значно рщ-ше - вiруси парагрипу та грипу А, В (2,4%). Bi-русно-бактерiальна мiкрофлора (мiкст-iнфекцiя) спостерiгалась у 24,5% дггей.
У 18 (10,7%) хворих на персистуючу БА д> тей, вшом 10-15 роюв, у перюдГ ремюи, виявленi Chlamydophila pneumoniae та psitaci.
Нами був проведений аналiз впливу вияв-лених збудниюв на характер перебГгу БА. Одержат результати наведенi в таблицi 2.
Як видно ¡з таблицi, вГруси однаково часто виявлялись у перюдГ ремюи, як при легкому сту-пеш - 26 (50,0%), так i при середньотяжкому ступеш - 26 (50,0%) персистуючо1 БА. Але в гру-
120
т дгтей з легким перебiгом захворювання част> ше видiлялись збудники бактерiального похо-дження, в той час як мшст-шфекщя та хламщи були виявлеш у дiтей iз середньотяжким пере-бiгом захворювання.
Ми проаналiзували частоту перенесених гострих рестраторних захворювань у дiтей, хворих на БА, яю одержували базисну терапiю, в залеж-ностi вiд персистуючого збудника. Одержат результати наведеш в таблищ 3.
Як видно з таблищ, незалежно вiд виду персистуючого збудника, бшьша частина дтей, хворих на БА, яю одержували базисну терапiю, пе-реносять ГРЗ частше, нiж 4 рази на рш. Особливо високий вщсоток часто хворiючих дiтей з персистенщею мiкст-iнфекцiй (78,0% ) та хла-мiдiй (66,6%).
Результати вивчення основних показникiв кл> тинного iмунiтету (табл.4) свiдчать, що в першi два тижнi перiоду ремюи мае мюце зниження загальних Т-лiмфоцитiв та !х основних субпо-пуляцiй СD4+ та СD8+. Дисбаланс хелперно-супресорно! субпопуляцп Т-лiмфоцитiв супрово-джуеться вiрогiдним пiдвищенням iмунорегу-ляторного iндекса. Майже в 2 рази збшьшуеться юльюсть клiтин СD45RA+, якi е маркером „на-1вних" нестимульованих Т-клiтин та СD25+. При
ШЧ1
подальшому обстеженн хворих, через 3 мюящ но! ланки iмунiтету не вщбуваеться, залишаеться
вiд початку проведення базисно! терапп, вияв- високим показник iмунорегуляторного iндексу.
лено статистично вiрогiдне збшьшення СD3+, Через 6 мiсяцiв установлена нормалiзацiя кшь-
СD4+, СD8+, але нормалiзащ! показникiв клiтин- костi клгтин iз маркером СD45RA+.
Таблиця 3
Частота перенесених ГРЗ у дггей, хворих на бронх1альну астму, як1 одержували превентивну базисну терап1ю, в залежност1 в1д персистуючого збудника
Вид збудника Всього
Частота захворюваносп на ГРЗ на р1к в1руси бактерй мжст-тфекщя хламвдй обстежених
шльшсть хворих
Абс % Абс. % Абс % Абс % Абс. %
До 2 раит 4 7,6 4 7,0 0 0 2 11,1 10 6
2-3 рази 17 32,7 20 35,1 9 22 4 22,2 50 30
4 рази 1 51льше 31 59,6 33 57,9 32 78 12 66,6 108 64
Всього 52 100 57 100 41 100 18 100 168 100
У пюлянападовому перiодi виявлено збшь-шення показникiв В-лiмфоцитiв та зниження !х функщонально! активностi, про що свщчать низькi показники IgА, IgМ, IgG. На фонi проведення базисно! терапи знижуеться показник В-лiмфоцитiв, але значно збiльшуеться вмiст сиро-ваткового IgА та нормалiзуеться рiвень вмiсту IgМ та IgG. Рiвень загального IgЕ майже в 4 рази перевищуе вiковi показники i пiсля закiнчення базисно! терапi! не досягае референтних величин. Стан неспецифiчного захисту в перiодi рем> сi! БА характеризувався зниженням функщо-нально! активностi нейтрофiльних гранулоцитiв, про що свщчать низькi показники числа активно фагоцитуючих клiтин (ФЧ), !х поглинально! здатностi (фагоцитарний iндекс (Ф1) та кисне-возалежного метаболiзму (НСТ-тест). Зменшу-еться також кiлькiсть NK - клiтин (СD16+) та !х функцiональна активнiсть. Нормалiзацiя кшькос-т та функцiонально! активностi NK- клгтин нас-тае на третьому мюящ профшактичного лiку-вання.
Таким чином, ктшчна ремiсiя хворих на БА, яю одержують превентивну базисну терапiю, су-проводжуеться зниженням показникiв клiтинно!, гуморально! ланок iмунiтету та уроджено! резистентность
Нами проведено дослщження впливу персис-тенцi! збудникiв на показники системного iмунi-тету (табл.5, 6, 7). Обстеження проведено через 2 тижш пiсля загострення бронхiально! астми.
Як видно iз таблицi 5, при наявносп перси-тенцi! вiрусiв виявляеться достовiрне зниження загальних Т^мфоципв (CD3+) та !х субпопу-ляцш CD4+, CD8+ (р<0,05). При цьому коефщ> ент спiввiдношення CD4+/CD8+ залишаеться в межах референтних величин. Збшьшуеться кшь-кiсть нестимульованих Т-клiтин (CD45RA+). Ви-явленi змiни показникiв кттинного iмунiтету не залежали вiд тяжкост перебiгу захворювання.
При персистенцi! бактерш достовiрно уста-новленi однаково направлен змiни в показниках клiтинного iмунiтету, якi також не залежали вщ тяжкостi перебiгу захворювання та виду персис-туючого збудника.
Закономiрнiсть змiн показникiв кл^инного iмунiтету встановлена також при персистенци мiкст-iнфекцi!, як i при персистенци вiрусiв та бактерiй, але виявляеться, вiрогiдно, бiльш низь-кий показник загальних Т^мфоципв.
При аналiзi гуморально! ланки iмунiтету (табл.6) ми бачили, що рiвень
В-лiмфоцитiв (CD20+) збшьшувався, але зни-жувалась !х функщональна активнiсть, про що свiдчать достовiрно низькi показники lgA, lgG. Аналопчш змiни показникiв загальних В^мфо-ципв, lgA, lgМ, lgG виявленi i при персистенцi! бактерiй та мшст-шфекцп. В пiсля нападовому перiодi персистуючо! БА був високим показник загального ^Е, (р<0,05). Виявленi змiни не залежали вщ тяжкостi перебпу захворювання.
Таблиця 4
Динамика показнмкчв системного 1муштету у д1тей, хворих на персистуючу бронх1альну
астму, що одержують базисну терап1ю (М±т)
Показники системного шуттету Здоров1 д1ти П=30
CD3+, % 55,2±5,7
CD4+, % 38,6±4,9
CD8+, % 29,7±3,3
CD4+/ CD8+, % 1,29±0,02
CD25+, % 19,9±6,7
CD45RA+, % 28,2±4,3
CD20+, % 20,7±3,7
IgA, г/л 1,05±0,01
^М, г/л 1,15±0,05
IgG, г/л Загальний ^Е, М/Е Ц1К опт.Од 11,0±2,3 55,0±2,3 1,5±0,06
Ф1, % 54,8±5,76
ФЧ 4,60±0,76
НСТ-тест, % 8,6±0,7
NK (CD16), % 23,6±3,9
Хвор1 на персистуючу БА (п=168)
етапи обстеження
2 тижд.
1 етап
3 м1с.
2 етап
6 м1с.
3 етап
47,7±7,3[ 31,8±3,6[ 23,7±4,0[ 1,34±0,02[ 23,8±6,0[ 40,1±3,2[ 22,4±2,6 0,35±0,01[ 0,9±0,04' 8,6±1,8' 212±137,6'
I,5±0,07 34,0±7,98[
2,9±0,3[ 4,1±1,1'
II,0±2,5[
51,5±6,01)2 33,2±3,41)2 24,7±3,01)2 1,35±0,09[ 21,6±3,71)2 40,3±2,5[ 18,5±2,51)2 1,2±0,041)2 1,0±0,03 10,4±1,01)2 165,3±92,01)2 1,6±0,091)2 37,8±3,831)2 3,8±0,31)2 7,2±1,01)2 19,0±2,21)2
51,8±7,01)8 37,1±4,91)3 26,8±5,01)3 1,39±0,01 18,2±2,23 29,0±2,6 18,9±1,9[ 1,5±0,031)3
I,2±0,04
II,9±1,23 87,0±45,41)3
1,6±0,04' 40,1±3,291)3 3,9±0,41)3 8,8±0,71)3 22,8±3,81)3
П р и м I т к а : достов1ршсть р1зиищ ¡мунолопчних иоказииюв у хворих: у иор1внянт з1 здоровими дгтьми (р<0,05); у иор1внянт з 1 етапом обстеження (р<0,05); у иор1внянт з 2 етапом обстеження (р<0,05)
У результат проведених дослiджень (табл.7) (Ф1, ФЧ, спонтанного НСТ-тесту). Змши цих по-установлено, що при персистенцi! збудниюв мае казникiв також не залежали вiд тяжкостi перебiгу мiсце достовiрне зниження функцiонально! ак- захворювання (р<0,05). тивностi фагоцитiв, про що свщчить зниження
Таблиця 5
Показники клггинного 1мун1тету в залежност1 в1д виду персистуючого збудника та
тяжкост1 переб1гу захворювання (М±т)
Показники Здоров1
системного д1ти
1муттету п=30
Хвор1 на бронх1альну астму при иаявиостi персистенци збудниюв
в1руси бактерй мшст-шфекщя
незалежно ввд тяжкост1 переб1гу (п=62) в залежносп в1д тяжкост1 переб1гу (п=57) незалежно в1д тяжкост1 переб1гу (п=65) в залежносп в1д тяжкост1 перебпу (п=61) незалежно в1д тяжкосп переб1гу (п=37) в залежносп ввд тяжкосп переб1гу (п=37)
легкого ступени тяжкосп (п=25) середньо- го ступеня тяжкост1 (п=32) легкого ступеня тяжкост1 (п=29) середнього ступеня тяжкост1 (п=32) легкого ступеня тяж-кост1 (п=0) середнього ступеня тяжкост1 (п=37)
CD3+, % 55,2±5,7 48,8±3,51)
CD4+, % 38,6±4,9 31,7±3,51)
CD8+, % 29,7±3,3 23,7±4,31)
CD4+\CD8+, 1,29±0,02 1,4±0,021)
%
CD25+, % 19,9±6,8 22,2±6,0
CD45CD+% 28,2±4,3 41,4±3,91)
49,6±4,81) 49,1±3,71) 50,0±5,4[) 49,3±3,9[) 46,5±3,4[)
31,9±3,41) 31,9±3,71) 32,6±3,51) 32,2±3,7[) 32,3±3,5[)
23,1±4,01) 23,7±4,41) 25,0±4,2[) 23,3±4,0[) 25,0±2,41)2
1,4±0,021) 1,2±0,02 1,4±0,021) 1,3±0,02[) 1,4±0,01[)
22,5±6,3 23,0±5,01) 24,1±6,4[) 23,0±6,9[) 25,5±5,6[)
40,5±3,81) 40,5±3,01) 40,6±3,4[) 40,0±2,3[) 40,8±4,1[)
44,9±10,01) 31,2±3,71) 23,0±3,41) 1,4±0,011)
24,5±5,81) 40,5±3,01)
44,9± 10,01)2)3 31,2±3,711)
23,0±3,4 1,4±0,01
1)
1)
24,5±5,81) 40,5±3,01)
П р и м I т к а : достов1ршсть р1зиищ 1муиолопчиих иоказииюв у хворих: " у иор1внянт з1 здоровими дгтьми (р<0,05); "у иор1внянт з персистенщею в1рус1в (р<0,05); 3-у иор1внянт з иерсистеищею бактерш (р<0,05)
Знижeння фyнкцioнaльнoï aктивнocтi фагоци-тiв ^и пepcиcтeнцiï мiкcт-iнфeкцiï виpaжeнe в бшьшш мipi (34,0±2,98%, y пopiвняннi з 42,2±5,2%; 41,9±3,1%).
Зacвiдчeнo тaкoж знижeння кiлькocтi NK-кль тин (CD16+). Виявлeнi змiни пoкaзникiв нe зaлe-
жали вiд виду пepcиcтyючoгo збyдникa та тяж-кocтi пepeбiгy зaxвopювaння.
Отжe, пpи пepcиcтeнцiï вipycнo-бaктepiaльнoï флopи мае мюц бiльш знaчнe знижeння piвня Т-лiмфoцитiв та фyнкцioнaльнoï aRra^ocn фаго-цитiв.
Таблиця б
^казники гумopaльнoгo iмунiтeту в зaлeжнoстi вщ виду пepсистуючoгo збудника та
тяжкoстi пepeбiгу зaxвopювaння (M±m)
Хвopi на бpoнxiaльну астму при наяв^ст пepсистeнцiï збудникiв
вipуси бaктepiï мiкст-iнфeкцiя
Здopoвi дiти п=30 нeзaлeжнo вiд тяж^сп пepeбiгу (п=62) в зaлeжнoстi ввд тяж^си пepeбiгу (п=57) нeзaлeж- нo вiд тяж^сп пepeбiгу (п=65) в зaлeжнoстi ввд тяж^си пepeбiгу (п=61) газа-лeжнo в зaлeжнoстi ввд тяж^си пepeбiгу (п=37)
систeмнoгo iмунiтeту лeгкoгo ступeня тяж^сп (п=25) сepeдньo-гo сту^-ня тяж-кoстi (п=32) лeгкoгo ступeня тяж^сп (п=29) сepeдньo-ro ступe-ня тяж-кoстi (п=32) вiд тяж-radi пepe-бiгу (п=37) лeгкo- ro сту^-ня тяж-кoстi (п=0) сepeд-ньoгo ступeня тяж^сп (п=37)
CD20+, % 20,7±3,7 22,3±2,61) 23,0±2,51) 21,8±2,21) 21,6±2,91) 22,6±2,41) 21,5±3,3' - - 23,0±2,41)
lg A, г/л 1,05±0,01 0,42±0,021) 0,4±0,011) 0,3±0,011) 0,34± 0,011) 0,08±0,04 0,3±0,071) 0,3±0,091) - - 0,4±0,081)
lg M, г/л 1,15±0,05 0,9±0,04 0,9±0,03 0,9±0,04 0,8±0,03' 0,9±0,05 - - 1,0±0,04
lg G, г/л 11,0±2,3 8,9±2,181) 8,3±1,81) 7,8±2,41) 8,7±2,21) 8,4±1,91) 8,8±2,01) - - 9,0±1,31)
lg, E, M/E 47,3±15,9 198,1± 57,91) 228,5± 28,51) 201,7± 53,21) 186,1± 53,11) 217,8± 25,7" 173,7± 51,81) - - 198,6± 54,41)
ЩК^пт.Од 1,45±0,06 1,6±0,07 1,4±0,07 1,7±0,06 1,5±0,06 1,5±0,06 1,5±0,06 - - 1,4±0,11)
П p и м i т к а : дocтoвipнicть piзницi iмyнoлoгiчниx пoкaзникiв y xвopиx: 1-y пopiвняннi 3i здopoвими дтми (p<0,05); 2"y пopiвняннi з пepcиcтeнцiею вipyciв (p<0,05); 3"y пopiвняннi з пepcиcтeнцiею бaктepiй (p<0,05)
Рeзyльтaти пpoвeдeниx дocлiджeнь cвiдчaть, щo бpoнxiaльнa астма - нaбyтe iмyнoдeфiцитнe зaxвopювaння, в пaтoгeнeзi якoгo ocoбливe зна-чeння мае дeпpeciя вcix лaнoк cиcтeмнoгo iмyнi-тeтy i cтвopюютьcя вш yмoви для poзмнoжeння
та пepcиcтeнцiï вipyciв, бaктepiй, xлaмiдiй, щo c^^e пoвтopним гocтpим pecпipaтopним зaxвo-pювaнням та зaгocтpeнню бpoнxiaльнoï acтми. Пpeвeнтивнa бaзиcнa тepaпiя cyттeвo нe c^^e лiквiдaцiï нaявнoгo iмyннoгo дeфeктy.
Таблиця 7
^казники пpиpoджeнoï peзистeнтнoстi в зaлeжнoстi в1д виду пepсистуючoгo збудника
та тяжкoстi пepeбiгу зaxвopювaння (M±m)
Хвopi на бpoнxiaльну астму при наяв^ст пepсистeнцiï збудникiв
вipуси бaктepiï мiкст-iнфeкцiя
Hokaninikii Здopoвi в зaлeжнoстi ввд тяж^си пepeбiгу (п=57) в зaлeжнoстi ввд тяж^си пepeбiгу (п=61) газа-лeжнo в зaлeжнoстi ввд тяж^си пepeбiгу (п=37)
систeмнoгo iмунiтeту дiти п=30 вiд тяж^сп пepeбiгу (п=62) лeгкoгo ступeня тяж^сп (п=25) сepeдньo- ro ступeня тяж^сп (п=32) вiд тяж^сп пepeбiгу (п=65) лeгкoгo студня тяж^сп (п=29) сepeдньo- ro ступeня тяж^сп (п=32) вiд тяж-кoстi пepe-бiгу (п=37) лeг-кoгo сту-iiciiu тяж-кoстi (п=0) сepeдньo ro стуганя тяж^сп (п=37)
Ф1, % 54,8±5,76 42,2±5,21) 41,6±5,11) 41,1±4,01) 41,9±3,11) 41,8±5,21) 41,3±4,91) - 34,0± 0,981)2)3)
ФЧ, 4,6±0,7 3,9±0,41) 3,7±0,21) 3,8±0,61) 3,8±0,41) 3,6±0,31) 3,5±0,51) - - 2,9± 0,31)2)3)
Спoнтaнний НСТ,% 8,6±0,7 4,1±1,41) 4,1±1,61) 3,8±1,31) 4,1±1,11) 4,5±0,91) 3,7±1,11) - - 3,9±0,91)
NK(CD16),% 23,6±3,9 10,7±2,51) 10,8±3,51) 10,5±1,61) 11,7±3,71) 11,7±3,61) 11,7±1,61) - - 11,1±1,91)
П p и м i т к а : дocтoвipнicть piзницi iмyнoлoгiчниx пoкaзникiв y xвopиx: -y пopiвняннi зi здopoвими дтми (p<0,05); -y пopiвняннi з
пepcиcтeнцieю вipyciв (p<0,05); -y пopiвняннi з пepcиcтeнцieю бaктepiй (p<0,05)
ВИСНОВКИ
1. У 82,1% обстежених дгтей, хворих на пер-систуючу бронхiальну астму, rocTpi ресшраторш захворювання е тригерним фактором перших та наступних загострень. У перiодi повно! ремюп в неепiдемiчний перюд у 33,9% хворих виявленi бактерiальнi збудники, у 30,9% - перситенщя вiрусiв, у 24,5% мiкст-iнфекцiя, у 10,7% - Chla-midophilla pneumonioe та psittaci. Установлена залежнiсть виду персистуючого збудника вiд ста-ri, вiку обстежених та тяжкостi перебиу захворювання. Персистенцiя збудникiв часпше зустр> чалась у хлопчикiв, хламщп та мiкст-iнфекцiя - у дгтей у вiцi 10-15 рокiв та при середньотяжкому перебiгу захворювання. Часто хворiючi дiти ста-новили 64,0% вшх обстежених. Установлений високий вщсоток часто хворiючих дiтей при персистенцп хдамiдiй (66,6%) та мiкст-iнфекцiй (78,0%).
2. У першi 3 мюящ превентивно! базисно! терапи бронх1ально! астми змши iмунного статусу характеризувалися депресiею всiх його ла-
нок. Знижувалась кiлькiсть Т-лiмфоцитiв i !х суб-популяцiй CD4+, CD8+, що супроводжувалось пiдвищенням iмунорегуляторного iндекса, та зб> льшувалась кiлькiсть нестимульованих Т-клгтин i CD25+; рiвень В-лiмфоцитiв, iмуноглобулiнiв А i G, функцiональна актившсть фагоцитiв, про що свiдчать низью показники числа активно фаго-цитуючих клiтин, !х поглинально! здатностi, НСТ-тест. Низьким залишався рiвень NK клгтин. Змiни в показниках системного iмунiтету збер> гались i через 6 мюящв вiд початку проведення базисно! терапи.
3. При персистенцп вiрусiв та бактерiй вияв-ленi однаково! направленостi змiни в показниках системного iмунiтету, якi не залежали вщ виду збудника та тяжкостi перебпу захворювання. При персистенцп вiрусно-бактерiально! флори виявлено найбшьш значуще зниження рiвня Т-лiмфоцитiв та функцiонально! активност фаго-цитiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Балаболкин И.И.Раннее лечение детей с ато-пией // Педиатрия.-2005.-№2 .-С.56-58.
2. Балаболкин И.И. Современная концепция патогенеза и принципы терапии аллергических заболеваний у детей // Педиатрия.-2003.-.№4.-С.52-57.
3. Беш Л.В., Беш Д.1. «Трудна» астма у дггей, проблеми дiагностики i л^вання // Соврем. педиатрия. - 2005.-№2.- С.181-183.
4. Больбот Ю.К., Алифанова С.В Iмунологiчнi аспекти бронхiальноi астми та рецидивуючого брон-хиу у дiтей // Актуальнi питания медичноi науки та практики: Зб. наук. праць.-Запорiжжя, 2004. - Вип. 67. -С.17-21.
5. Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача - К.: ЗАО „Атлант UMS", 2001.-263с.
6. Ласица О.Л., Охотникова О.М. Бронхiальна астма у дггей: проблеми i перспективи дiагностики та лшування // Нова медицина.-2003.-№1.- С.44-49.
7. Применение циклоферона в лечении детей с бронхиальной астмой / А.В.Ляпунов, И.И.Балаболкин, В.В.Батвиньева и др. // Педиатрия.-2002.-№4.-С.62-67.
8. Ревякина В.А. Эпидемиология аллергических заболеваний у детей и организация педиатрической аллергологической службы в России // Педиатрия.-2003.-№4.-С.47-52.
9. Тотолян А.А. Иммуноглобулин Е. Структура, продукция, биологические эффекты и диагностическое использование // Аллергология.-1998.-№2.-С.2-7.
10. Тузанкина И.А., Синявская О.А., Шерш-нев В.Н. Иммунологическое состояние в педи-
атрической практике.-Екатеринбург: 1998. - 135с.
11. Хламидийная этиология заболеваний нижних отделов дыхательных путей у детей раннего возраста / К.А.Охлопова, О.В.Суслова, Н.И.Ахмина и др. // Пед-иатрия.-2001.-№5.-С.40-42.
12. Эксль Б-М., Нетребко О.К. Гипоаллергенное питание у детей первого года жизни // Педиатрия -2003.-№2.-С.41-45.
13. Юлиш Е.И, Прилуцкий А.С., Гадецкая С.Г. Оптимизация терапии бронхиальной астмы у детей, сочетающейся с респираторным хламидиозом // Соврем. педиатрия-2005.-№°1.-С.41-43.
14. Asthma and immunoglobulin E antibodies after respiratory Syncytial virus bronchiolitis: a prospective cohort study with matched controls / Sigurs N., Bjorksten B. et al. // Pediatriks.-1995.-Vol. 95.-P.500-505.
15. Cross sectional retrospective study of prevаlеnce of atopy among Italian military students with antibodies against hepatitis A virus / Matricardi P.M., Ferrigno L. et al. // BMJ.-1998.-Vol.314.-P.999-1003.
16. Martinez F.D. Role of viral infections in the inception of asthma and allergies during childhood: could tney be protective // Thorax.-1994.-Vol. 49.-P. 11891191.
17. Measles and atopy in Guinea-Bissau / Shaheen S.O., Hall A.J. et al. // Lancet.-1996.-Vol. 347.-P.1792-1796.
18. Respiratory Syncytial virus bronchiolitis in ih-fancy is an important risk factor for asthma and allergy at age 7 / Sigurs N., Kjellman B. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care. Med.-2000.-Vol. 161.-P.1501-1507.
