CC BY
38
УДК 616.12-008.331.1:57.085):577.115.3:615.272.4
Довгань Р.С., Загородний М.1., Брюзгна Т.С., Горчакова Н.О.
ВИВЧЕННЯ ДП МЕТАБОЛ1ТНИХ ПРЕПАРАТ1В НА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД Л1П1Д1В ТКАНИН ЩУР1В З1 СПОНТАННОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ16Ю
Нацiональний медичний уыверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. КиТв
Досл/'джений вплив кверцетину та ТТЗ на жирнокислотний склад л1п1д1в нирок та серця гпертен-зивних шур'т протягом 3х м1сяц1в. Встановлено, що при артер1альн1й г1пертензп падае р'тень наси-чених жирних кислот, пдвищуеться ненасичених. Кверцетин та тютриазол1н диференц1йовано нормал'зують сп'тв'дношення насичених i ненасичених жирних кислот в тканинах нирок та серц щур'т 3i спонтанною артер1альною г'тертенз 'ею.
Ключов1 слова: жирнокислотний склад л1п1д1в, кверцетин, тютриазолЫ, спонтанна артер1альна ппертенз1я.
Дана робота е фрагментом НДР «Експериментальне обфунтування комб1нованого застосування кардотропних препара-т1в» № держ. реестрацТ 0111U009417.
Вступ
За останш роки вчен свггу продовжують про-водити дослщження по вивченню рiзних аспекпв патогенезу артерiальноТ ппертензи (АГ) та пошу-ку рацюнальних комбiнацiй фармакотерапи, що зумовлено значним зростанням ктькосл даного захворювання та недостатньою ефективнютю фармакотерапи [1, 2, 18, 19].
В експеримент та клУц дослiдження генетич-ноТ природи АГ проводять по трьом основним на-прямкам: моделi спадковоТ спонтанноТ АГ у щурiв, симптоматично!' форми АГ та есен^альноТ Аг у людей. Спонтанна Аг у щурiв е експерименталь-ною моделлю, що за патогенетичними мехаызма-ми найбтьш вiдповiдае АГ у людей. Тому в усьому свт на данш моделi вивчають патогенетичнi ме-ханiзми розвитку даноТ патологГ'' та ефективнють фармакотерапи антигiпертензивними засобами
[14]. Але патогенетичн механiзми розвитку та вплив препара^в на патогенетичнi мшен при АГ дослiдженi недостатньо [1, 2].
Моделi АГ у щурiв отриманi за допомогою селекци тварин з пiдвищеним артерiальним тис-ком (АТ) в нешбреднш популяци, що дозволило вивести тварин з вродженим пщвищеним тис-ком. Найбтьш вивченими е лши SHR, SHR/stroke-prone (SP), Lyone та лiнiя чутливих до солi щурiв Dahl. Однак, слщ визнати, що, не-зважаючи на безумовну важливють всiх генети-чних дослiджень, якi проводяться на щурах, ре-зультати експериментiв поки що не наблизили нас суттево до розумшня генетичноТ природи АГ у людини[5].
Важливу роль лт^в в органiзмi у значнiй мiрi обумовлюе Тх участь у пщтримц цiлiсностi та метаболiчноТ активностi мембранних структур i у здiйсненнi енергетичних функцш [3]. При артер^ альнш гiпертензiТ порушуеться спiввiдношення в мiокардi насичених, ненасиченихжирних кислот, що сприяе розвитку оксидативного стресу, пош-кодженню м^охондрш мембран i шших органел
[15]. Тому одним iз наслiдкiв пiдвищення АТ е ураження внутршшх органiв: серця, мозку, нирок, а також судин [11].
Артерiальна гiпертензiя (АГ) характеризуеть-ся не ттьки високою поширенiстю у свт, але й призводить до значного попршення якостi життя
хворих за рахунок тяжкост наслiдкiв ТТ неефек-тивного лiкування: iнфаркту мюкарда, iнсультiв, хрошчноТ нирковоТ недостатностi (ХНН) i захво-рювань периферичних артерш, що обумовлюе значнi медичнi, со^альш та економiчнi пробле-ми. Даш доказовоТ медицини демонструють, що адекватне лкування АГ, тобто стабiльне зни-ження АТ до цiльового рiвня, суттево знижуе ри-зик ускладнень i збiльшуе тривалiсть життя пац^ ентiв [11].
За сучасним представленням лкування ар-терiальноТ гiпертензiТ повинне приводити не ттьки до зниження артерiального тиску, але й до гальмування поразки оргашв-мшеней, запо-б^анню розвитку ускладнень i зниженню смерт-ностi хворих [20].
Вирiшити дану проблему можна за допомогою метабол^них та метабол^отропних препарат, якi мають високу антиоксидантну ефективнють, а також викликають м^мальну ктькють побiчних ефектiв [16]. Такими представниками е препарат рослинного походження кверцетин та синтетичний зааб тютриазолш.
В основi протекторноТ ди тютриазолшу при iшемiТ лежить його властивють активувати анае-робний глiколiз, знижувати стушнь пригнiчення окисних процесiв у ци^ Кребса зi збереженням внутршньоклггинного фонду АТФ та пщвищен-ням рiвня глiкогену, стабiлiзувати мембрани кл^ тин [4, 6].
Тiотриазолiн стимулюе активнють антирокис-нювальних ферментiв - супероксиддисмутази i каталази, гальмуе утворення початкових i кшце-вих продук^в реакцп перекисного окиснювання лiпiдiв у патолопчно змiнених тканинах, вмiст вь льних жирних кислот, захищаючи цим структур-но-функцiональну цiлiснiсть мембрани клггин. Препарат запобiгае швидкому виснаженню енергетичних ресурав клiтин i переходу Тхнього ме-таболiзму на енергетично менш вигiдний анае-робний шлях окиснювання глюкози. ^м антиок-сидантноТ, препарат виявляе антигiпоксичну, ка-рдю-, нейро-, гепатопротекторну активнiсть [12].
Кверцетин, природний бюфлавоноТд, мае пряму антиоксидантну дю зменшуючи накопи-чення продук^в ПОЛ, а також захищае вщ окис-нення аскорбiнову кислоту i адреналiн, продукти
АктуальН проблеми сучасно! медицины
перетворення яких стимулюють процеси лтщо-переокиснення. Це пояснюе кардiопротекторну дiю кверцетину при доксорубщиновш кардюмю-патй", гострому коронарному синдрому атеро-склерозi [10]. У механiзмi протизапальноТ та про-тиалерпчноТ дм кверцетину основна роль нале-жить впливу на метаболiзм арахщоновоТ кисло-ти, зокрема, iнгiбiцiТ циклооксигенази та лтокси-генази. Також протизапальна активнють препарату може пов'язуватись з його шпбуючою дieю на палуронщазу i процеси окисного фосфори-лювання [17]. Для кверцетину, як представника флавоно'Тфв, характерна цiкава властивють -блокувати транспортнi системи, як переносять в органiзмi токсичнi речовини, зменшуючи Тх нега-тивний вплив на людину. У щурiв застосування кверцетину в розчиш веде до пониження ктько-стi пошкоджених хлоридом ртуп кардiомiоцитiв [7]. Вiдомо також, що кверцетин впливае на фе-рментативнi системи, iмуннi та обмшш процеси в органiзмi [8].
Кверцетин - Ыпбтор оксидазних ферментiв, особливо лтоксигеназ, завдяки цьому проявляе антиоксидантн властивостi, а останнiм часом встановлено, що препарат також сприяе пщви-щенню вмiсту окису азоту в iшемiзованих клiтинах.
Однак змiни лодного обмiну в патогенезi спонтанно' АГ у щурiв, а також вплив на ц процеси тю-триазолiну та кверцетину вивченi недостатньо.
Мета до^дження
Метою наших дослщжень було вивчення змiн жирнокислотного складу лт^в тканин ппертен-зивних щурiв до i пiсля лiкування метабол^ними препаратами (кверцетином, тiотриазолiном) методом газорщинноТ хроматограф^.
Об ект i методи дослщження
Дослiдження виконанi на 28 експерименталь-них щурах обох статей, з яких 21 щур був лшп Н1САГ (генетично обумовлена спонтанна арте-рiальна гiпертензiя), а 7 щурiв iнтактних лiнiТ Вю-тар. Всi тварини були масою 180-300 г, з систо-лiчним тиском - 100-105 мл.рт.ст. (штактш) та 170-180 мл.рт.ст. (артерiальна гiпертензiя), якi утримувались у вiварiТ НМУ iм. О.О. Богомольця. Утримання тварин та експерименти проводили-
Вплив кверцетину та тотриазолну на жирнокисл
ся вщповщно до положень «европейськоТ кон-венци про захист хребетних тварин, як викорис-товуються для експериментiв та iнших наукових цтей» (Страсбург, 2005), «Загальних етичних принцишв експериментiв на тваринах», ухвале-них П'ятим нацiональним конгресом з бюетики (КиТв, 2013).
При проведены експерименту видтяли 4 групи тварин:
1. група - Ытактш тварини,
2. група - ппертензивш тварини (АГ)
3. група - лкування кверцетином (внутршньоо-черевинно), протягом 3 мюя^в, доза 25 мг/кг
4. група - лкування тютриазолшом (ТТЗ)внутрiшньоочеревинно, протягом 3 мiсяцiв, доза 25 мг/кг.
Тварин декаштували пщ хлоридно-уретановим наркозом. Тканини нирок та серця гомогенiзували у фiзiологiчному розчиш, подготовку бiологiчного матерiалу i газохроматогра-фiчний аналiз лiпiдiв тканин проводили за методикою 1.С.Чекман [9].
У спектрi ЖК лт^фв було iдентифiковано 9 найбiльш шформативних ЖК: С14:0 - мiристи-нову, С15:0 - пентадеканову, С16:0 - пальм^и-нову, С 17:0 - маргаринову, С 18:0 - стеаринову серед насичених ЖК; С 18:1 - олеТнову, С 18:2 -лшолеву, С 18:3 - лшоленову, С 20:4 - арахщо-нову серед ненасичених.
Пки ЖК iдентифiкували шляхом порiвняння з часом утримання шмв стандартних ЖК. Юлькюну оцiнку лiпiдiв тканин нирок та серця щурiв проводили методом нормування площин пшв ети-льованих похiдних Жк i визначали Тх склад у вь дсотках. Отримаш результати обробляли методом варiацiйноТ статистики з використанням t-критерiю Стьюдента.
Результати дослiдження та 1х обговорення
У гiпертензивних тварин при порiвняннi з контролем в нирках понижуеться вмют стеариновоТ Жк на 29%, спостерiгаеться тенден^я до змен-шення олеТновоТ ЖК, а також збтьшуеться рь вень лшолевоТ кислоти на 29% та арахщоновоТ -на 12% (табл.1). Мае мюце зростання ненасиче-ност i рiвня ПНЖК.
Таблиця 1
й склад л1п1д1в нирок шур1в з артер1альною г1пертенз1ею ( %)
Назва ЖК Ни рки
1нтактш АГ Кверцетин ТТЗ
С14:0 1,6±0,3 1,6±0,3 1,5±0,3 1,0±0,4
С15:0 1,2±0,3 0,5±0,1 0,3±0,1 0,3±0,1
С16:0 20,7±1,0 20,0±1,0 19,6±1,5 21,5±1,3
С17:0 0,4±0,1 0,7±0,3 0,4±0,1 0,3±0,1
С18:0 11,6±0,8 8,2±1,0* 11,9±0,9** 10,4±0,9**
С18:1 12,9±1,0 10,0±0,8 17,6±1,0** 11,5±1,0
С18:2 8,9±0,9 11,5±1,0* 14,0±1,0** 11,9±1,1
С18:3 0,6±0,1 0,5±0,1 0,4±0,1 0,3±0,1
С20:4 42,0±1,0 47,0±1,5* 34,3±1,5** 42,8±1,5
I нас. 35,5±2,0 31,0±1,8* 33,7±2,0 33,5±1,8
I ненас. 64,4±2,0 69,0±1,8* 66,3±2,0 66,5±1,8
I ПНЖК 51,5±1,8 54,0±1,6* 48,7±1,8** 55,0±1,6
Примтка: *Р<0,05 пор1вняно з контролем; **Р<0,05 пор1вняно з артер1альною г1пертенз1ею.
Таким чином, при АГ у щурiв пщвищений вмют ненасичених ЖК на фош зниження наси-ченост лiпiдного компоненту нирок.
Пiсля 3-х мюячного лiкування кверцетином в нирках експериментальних щурiв нормалiзуеть-ся вмют ЖК - стеариновоТ зростае на 45%, олеТновоТ ЖК на 76% через те, що вона може бути попередником арахщоновоТ кислоти, та знижу-еться вмiст арахщоновоТ ЖК на 27%, що обумо-влюе нормалiзацiю вiдношення насичених i ненасичених ЖК, а також рiвень ПНЖК зрiвняеться з контролем.
Пiсля 3-х мюячного лкування ТТЗ в нирках експериментальних щурiв також спостерiгаеться нормалiзацiя жирнокислотного складу лiпiдiв. Так, вмют пальм^иновоТ кислоти пiдвищуеться на 27%, також спостер^аеться тенденцiя до пщ-вищення олеТновоТ кислоти, вмiст арахщоновоТ ЖК проявляе тенденцш до пониження.
Таким чином, результати дослщження дозво-ляють зробити висновок, що кверцетин та ТТЗ диференцшовано впливають на жирнокислотний
Вплив кверцетину та тютриазолну на жирнокил
склад лт^в нирок при АГ.
У ппертензивних тварин при порiвняннi з контролем в серц достовiрно понижуеться вмют пальм^иновоТ кислоти на 34%, спостер^аеться тенденцiя до пониження стеариновоТ кислоти та зростае рiвень арахщоновоТ ЖК на 31%, що обумовлюе зростання ненасиченост лiпiдного комплексу серця i рiвня ПНЖК за рахунок арах^ доновоТ ЖК (табл. 2).
Таким чином, при АГ у щурiв в серц завище-ний вмют ненасичених ЖК на фош зниженого вмюту насичених ЖК. кверцетин пщвищуе рiвень пальмiтиновоТ кислоти на 67%, понижуе вмют арахщоновоТ на 26%. Пюля 3х мiсячного лку-вання ТТЗ в серц експериментальних щурiв пе-вною мiрою нормалiзуеться жирнокислотний склад лт^в. Так, вмiст пальм^иновоТ ЖК зростае на 61%, а арахщоновоТ понижуеться на 39%. Препарати нормалiзують суму насичених, ненасичених, полшенасичених жирних кислот в нирках i мiокардi.
Таблиця 2
й склад л1п1д1в серця шур1в з артер1альною г1пертенз1ею( %)
Назва ЖК Се ице
1нтактш АГ Кверцетин ТТЗ
С14:0 1,3±0,3 1,3±0,3 1,6±0,1 1,5±0,3
С15:0 0,6±0,1 0,5±0,1 1,0±0,1 0,8±0,1
С16:0 20,8±1,0 13, 7± 1,0* 23,1 ±1,0** 22,0±1,0**
С17:0 0,4±0,1 0,3±0,1 0,7±0,1 1,0±0,1
С18:0 12,7±1,0 10,9±1,0 9,4±0,7 13,0±0,9
С18:1 8,3±0,8 7,7±1,0 11,2±1,1 9,3±0,7
С18:2 18,8±1,3 17,4±1,0 16,8±1,1 19,3±1,3
С18:3 0,4±0,1 0,4±0,1 0,6±0,1 1,0±0,1
С20:4 36,6±1,8 47,8±1,5* 35,6±1,5** 32,1±1,5**
I нас. 35,6±1,6 26,7±1,8* 35,8±1,8** 38,3±1,6**
I ненас. 64,1±1,6 73,3±1,8* 64,2±1,8** 61,7±1,6**
I ПНЖК 55,8±1,3 65,6±1,5* 53,0±1,6** 52,4±1,5**
Примтка: *Р<0,05 порiвняно з контролем; **Р<0,05 порiвняно
Таким чином, проведен дослщження дозво-ляють зробити висновок, що кверцетин та ТТЗ ефективно впливають на жирнокислотний склад лт^в нирок та серця щурiв при АГ. Можливо, ц лшарсьм засоби запоб^ають розпаду фосфол^ пiдiв, стаб^зують мембрани клiтин, пригнiчуючи вiльнорадикальне окиснення, що пов'язане зi здатнiстю модулювати iнозитидний лiпiдний цикл та в цтому сигнальну систему клiтин.
Висновки
1. При артерiальнiй ппертензи в нирках щурiв понижуеться вмют стеариновоТ ЖК на 29%, спо-стер^аеться тенденцiя до зменшення олеТновоТ ЖК, а також збiльшуеться рiвень лiнолевоТ кислоти на 29% та арахщоновоТ' на 12%. В мiокардi щурiв понижуеться вмiст пальм^иново'Т кислоти на 34%. Спостерiгаеться тенден^я до пониження стеариновоТ кислоти та зростае рiвень арах^ доновоТ ЖК на 31%.
2. Кверцетин в нирках щурiв з АГ пщвищуе рiвень стеариновоТ кислоти на 45%, олеТновоТ на 76%, понижуе вмют арахщоновоТ ЖК на 27%. В серц щурiв з АГ кверцетин пщвищуе рiвень па-
з артер/альною апертензею.
льм^иновоТ кислоти на 67%, понижуе вмют арахщоновоТ на 26%.
3. Тютриазолш в нирках щурiв з АГ пщвищуе рiвень пальм^иновоТ' кислоти на 27%, викликае тенденцш до пiдвищення олеТновоТ та арахщоновоТ' кислот. В серц щурiв тiотриазолiн пщви-щуе вмют пальм^иновоТ' кислоти на 61% та понижуе рiвень арахщоновоТ кислоти на 39%.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться встановити вплив метабол^них препаратiв разом з антиппертен-зивними засобами I лшп (бета-адреноблокаторами, антагонiстами кальцiю, ш-гiбiторами АПФ i дiуретиками) на жирнокислотний склад лт^в щурiв зi спонтанною артерiаль-ною гiпертензiею.
Лiтература
1. Амосова Е.Н. Лечение артериальной гипертензии 2010: комментарии к основным положениям последних (2009) рекомендаций Европейского общества кардиологов и Европейского общества гипертензии. Часть первая. Консерватизм. Цели лечения и клиническая эффективность основных классов антигипе-ртензивных препаратов / Е.Н. Амосова // Серце i судини. -2010. - № 3. - С. 5-16.
Актуальн проблеми сучасно!' медицини
2. Амосова Е.Н. Лечение артериальной гипертензии 2010: комментарии к основным положениям последних (2009) рекомендаций Европейского общества кардиологов и Европейского общества гипертензии. Часть вторая. Фокус на комбинированную антигипертензивную терапию / Е.Н. Амосова // Серце i судини. - 2010. - № 3. - С. 17-28.
3. Афонина Г.Б. Липиды, свободные радикалы и иммунный ответ / Г.Б. Афонина, А.А. Кугон. - К. : НМУ, 2000. - 285 с.
4. Беленичев И.Ф. Механизмы энерготропного и антиоксидантно-го действия тиотриазолина / И.Ф. Беленичев, И.А. Мазур, Н.А. Волошин [и др.] // Фармаколопя i лкарська токсикол. - 2010. -№ 1-2. - С. 19-21.
5. Бойцов С.А. Десять лет поиска генетической основы гипертонической болезни: трудности и перспективы / С.А. Бойцов // Артериальная гипертензия. - 2002. - № 5. - С. 157-160.
6. Визир В.А. Антиишемическая эффективность тиотриазолина у пациентов с ишемической болезнью сердца: результаты рандомизированного плацебо-контролируемого исследования /
B.А. Визир, И.Н. Волошина, А.В. Демиденко [и др.] // Запорожский мед. журнал. - 2010. - Т. 12, № 5. - С. 14-18.
7. Каминский Р.Ф. Изменения в миокарде при хроническом воздействии хлорида ртути и исследование унитиола и кверцети-на в качестве кардиопротекторов / Р.Ф. Каминский // Укр. журнал з проблем медицини працг - 2010. - № 2. - С. 43-47.
8. Мамчур В.Й. Захисна дiя препарату кверцетинув умовах моде-лювання гострого iмобiлiзацiйного стресу / В.Й. Мамчур В.Ю. Слесарчук // Фармаколопя та лкарська токсиколопя. - 2008. -№ 2-3. - С. 38-42.
9. Пузиренко А.М. Вплив антиппертензивних та метаболиотроп-них препарат на жирнокислотний склад лшщв кардюмюциит у щурiв зi спонтанною артерiальною гiпертензiею / А.М. Пузиренко, 1.С. Чекман, Т.С. Брюзпна, Н.О. Горчакова // Укр.б^м. журн. - 2013. - Т. 85, № 4. - С. 67-74.
10. Роговский В.С. Перспектива применения препаратов кверцети-на для профилактики и лечения атеросклероза / В.С. Роговский, А.И. Матюшин, Н.Л. Шимановский // Межд. мед.журнал. -2011. - № 3. - С. 114-118.
11. Сиренко Ю.Н. Современная стратегия антигипертензивной терапии фиксированными комбинациями / Ю.Н. Сиренко // Артериальная гипертензия. - 2013. - № 1. - С. 52-56.
12. Солобюкова Н.А. Метаанализ эффективности и безопасности применения лекарственного средства тиотриазолина при стабильных формах ишемической болезни сердца / Н.А. Солобю-кова, А.А. Макаров, Е.П. Свищенко // Медицина неотл. сост. -2015. - № 7. - С. 61-66.
13. Танрук В.К. Метаанализ эффективности и безопасности применения лекарственного средства тиотриазолина при остром коронарном синдроме / В.К. Танрук, Н.А. Солобюкова, А.А. Макаров // Медицина неотл. состояний. - 2015. - № 7. - С. 78-84.
14. Тарасова К.В. Комплексний вплив активатс^в i блокатс^в мембранних кан^в на показники гемодинамки щурiв з норма-льним артерiальним тиском та зi спонтанною артерiальною п-пертензiею / К.В. Тарасова, 1.М. Карвацький, В.Г. Шевчук [та Ы.] // Физ. журнал. - 2004. - № 4. - С. 117-122.
15. Титов Н.В. Атеросклероз как патология полиеновых ЖК / Н.В. Титов. - М. : Медицина, 2002. - 205 с.
16. Чекман И.С. Метаболитные и метаболитотропные препараты в системе кардио- и органопротекции / И.С. Чекман, Н.О. Горчакова, С.Б. Французова, Е.А. Нагорная. - К. : Полiграф плюс,
2009. - 155 с.
17. Egert S. Serum Lipid and Blood Pressure Responses to Quercetin Vary in Overweight Patients by Apolipoprotein E Genotype / S. Egert, C. Boesch-Saadatmandi, S. Wolfram [et al.] // J. Natr. -
2010. - Vol. 140, № 2. - Р. 278-284.
18. James P.A. 2014 evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8) / P.A. James, S. Oparil, B.L. Carter [et al.] // JAMA. - 2014. - Vol. 311. -Р. 507-520.
19. Mancia G. Guidelines for the management of arterial hypertension : the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagart, K. Narkiewicz [et al.] // Blood Press. - 2014. - Vol. 23, № 1. - Р. 3-16.
20. Thomopoulos C. Effects of blood pressure-lowering on outcome incidence in hypertension: 5. Head-to-head comparisons of various classes of antihypertensive drugs - overview and meta-analyses /
C. Thomopoulos, G. Parati, A. Zanchetti // J. Hypert. - 2015. - Vol. 33. - P. 1321-1341.
References
1. Amosova E.N. Lechenie arterial'noj gipertenzii 2010: kommentarii k osnovnym polozhenijam poslednih (2009) rekomendacij
Evropejskogo obshhestva kardiologov i Evropejskogo obshhestva gipertenzii. Chast' pervaja. Konservatizm. Celi lechenija i klinicheskaja jeffektivnost' osnovnyh klassov antigipertenzivnyh preparatov / E.N. Amosova // Serce i sudini. - 2010. - № 3. - S. 516.
2. Amosova E.N. Lechenie arterial'noj gipertenzii 2010: kommentarii k osnovnym polozhenijam poslednih (2009) rekomendacij Evropejskogo obshhestva kardiologov i Evropejskogo obshhestva gipertenzii. Chast' vtoraja. Fokus na kombinirovannuju antigipertenzivnuju terapiju / E.N. Amosova // Serce i sudini. -2010. - № 3. - S. 17-28.
3. Afonina G.B. Lipidy, svobodnye radikaly i immunnyj otvet / G.B. Afonina, A.A. Kugon. - K. : NMU, 2000. - 285 s.
4. Belenichev I.F. Mehanizmy jenergotropnogo i antioksidantnogo dejstvija tiotriazolina / I.F. Belenichev, I.A. Mazur, N.A. Voloshin [i dr.] // Farmakologija i likars'ka toksikol. - 2010. - № 1-2. - S. 1921.
5. Bojcov S.A. Desjat' let poiska geneticheskoj osnovy gipertonicheskoj bolezni: trudnosti i perspektivy / S.A. Bojcov // Arterial'naja gipertenzija. - 2002. - № 5. - S. 157-160.
6. Vizir V.A. Antiishemicheskaja jeffektivnost' tiotriazolina u pacientov s ishemicheskoj bolezn'ju serdca: rezul'taty randomizirovannogo placebo-kontroliruemogo issledovanija / V.A. Vizir, I.N. Voloshina, A.V. Demidenko [i dr.] // Zaporozhskij med. zhurnal. - 2010. - T. 12, № 5. - S. 14-18.
7. Kaminskij R.F. Izmenenija v miokarde pri hronicheskom vozdejstvii hlorida rtuti i issledovanie unitiola i kvercetina v kachestve kardioprotektorov / R.F. Kaminskij // Ukr. zhurnal z problem medicini praci. - 2010. - № 2. - S. 43-47.
8. Mamchur V.J. Zahisna dija preparatu kvercetinu v umovah modeljuvannja gostrogo imobilizacijnogo stresu / V.J. Mamchur V.Ju. Slesarchuk // Farmakologija ta likars'ka toksikologija. - 2008. - № 2-3. - S. 38-42.
9. Puzirenko A.M. Vpliv antigipertenzivnih ta metabolitotropnih preparativ na zhirnokislotnij sklad lipidiv kardiomiociitiv u shhuriv zi spontannoju arterial'noju gipertenzieju / A.M. Puzirenko, I.S. Chekman, T.S. Brjuzgina, N.O. Gorchakova // Ukr.biohim. zhurn. -2013. - T. 85, № 4. - S. 67-74.
10.
11
18.
19
Rogovskij V.S. Perspektiva primenenija preparatov kvercetina dlja profilaktiki i lechenija ateroskleroza / V.S. Rogovskij, A.I. Matjushin, N.L. Shimanovskij // Mezhd. med.zhurnal. - 2011. - № 3. - S. 114118.
Sirenko Ju.N. Sovremennaja strategija antigipertenzivnoj terapii fiksirovannymi kombinacijami / Ju.N. Sirenko // Arterial'naja gipertenzija. - 2013. - № 1. - S. 52-56.
12. Solobjukova N.A. Metaanaliz jeffektivnosti i bezopasnosti primenenija lekarstvennogo sredstva tiotriazolina pri stabil'nyh formah ishemicheskoj bolezni serdca / N.A. Solobjukova, A.A. Makarov, E.P. Svishhenko // Medicina neotl. sost. - 2015. - № 7. -S. 61-66.
13. Tanruk V.K. Metaanaliz jeffektivnosti i bezopasnosti primenenija lekarstvennogo sredstva tiotriazolina pri ostrom koronarnom sindrome / V.K. Tanruk, N.A. Solobjukova, A.A. Makarov // Medicina neotl. sostojanij. - 2015. - № 7. - S. 78-84.
14. Tarasova K.V. Kompleksnij vpliv aktivatoriv i blokatoriv membrannih kanaliv na pokazniki gemodinamiki shhuriv z normal'nim arterial'nim tiskom ta zi spontannoju arterial'noju gipertenzieju / K.V. Tarasova, I.M. Karvac'kij, V.G. Shevchuk [ta in.] // Fiz. zhurnal. - 2004. - № 4.
- S. 117-122.
15. Titov N.V. Ateroskleroz kak patologija polienovyh ZhK / N.V. Titov.
- M. : Medicina, 2002. - 205 s.
16. Chekman I.S. Metabolitnye i metabolitotropnye preparaty v sisteme kardio- i organoprotekcii / I.S. Chekman, N.O. Gorchakova, S.B. Francuzova, E.A. Nagornaja. - K. : Poligraf pljus, 2009. - 155 s.
17. Egert S. Serum Lipid and Blood Pressure Responses to Quercetin Vary in Overweight Patients by Apolipoprotein E Genotype / S. Egert, C. Boesch-Saadatmandi, S. Wolfram [et al.] // J. Natr. -2010. - Vol. 140, № 2. - R. 278-284.
James P.A. 2014 evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8) / P.A. James, S. Oparil, B.L. Carter [et al.] // JAMA. - 2014. - Vol. 311. -R. 507-520.
Mancia G. Guidelines for the management of arterial hypertension : the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagart, K. Narkiewicz [et al.] // Blood Press. - 2014. - Vol. 23, № 1. - R. 3-16.
20. Thomopoulos C. Effects of blood pressure-lowering on outcome incidence in hypertension: 5. Head-to-head comparisons of various classes of antihypertensive drugs - overview and meta-analyses / C. Thomopoulos, G. Parati, A. Zanchetti // J. Hypert. - 2015. - Vol. 33. - P. 1321-1341.
Реферат
ИЗУЧЕНИЕ ДЕЙСТВИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ НА ЖИРНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ ЛИПИДОВ ТКАНЕЙ КРЫС СО
СПОНТАННОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Довгань Р.С., Загородний М.И., Брюзгина Т.С., Горчакова Н.А.
Ключевые слова: жирнокислотный состав липидов, кверцетин, тиотриазолин, спонтанная артериальная гипертензия.
Изучено влияние кверцетина и ТТЗ на жирнокислотный состав липидов почек и сердца гипертен-зивных крыс в течение 3 месяцев. Установлено, что при артериальной гипертензии падает уровень насыщенных жирных кислот, повышается ненасыщенных. Кверцетин и тиотриазолин дифференцированно нормализуют соотношение насыщенных и ненасыщенных жирных кислот в тканях почек и сердца крыс со спонтанной артериальной гипертензией.
Summary
INVESTIGATIONS OF METABOLITE DRUGS ACTION ON FATTY ACID COMPOSITION OF LIPIDS IN TISSUES OF RATS WITH SPONTANEOUS HYPERTENSION
Dovgan R.S., Zagorodny M.I., Bruzgina T.S., Gorchakova N.O.
Key words: fatty acid composition of lipids, quercetin, thiotriazolin, spontaneous arterial hypertension.
In recent years, scientists throughout the world are continuing to research various aspects of hypertension pathogenesis and the possibility of combine therapy to improve therapeutic effectiveness. According to the up-to-date conceptions on hypertension pathogenesis the treatment must include the antihypertensive drugs and medicines correcting metabolism and morphology of target organs. This problem may be solved by metabolite and metabolite trophic drugs including the drugs of basic therapy. Such representatives are quercetin and thiotriazolin, of herbal and synthetic origin. That may protect prooxidant-antioxidant homeostasis and energy metabolism in myocardium, liver, kidney, brain tissues. The aim of research was to investigate the changes of fatty acid composition of lipids in the heart and kidney of rats with hypertension before and after quercetin and thiotriazolin treatment. The experiments have been performed on 21 HSIAH test rats of both sexes with genetically determined arterial hypertension (systolic pressure 170180 mm Hg) and 7 normotensive WKY rats (systolic pressure - 100-105 mm Hg), which were kept in the vivarium of NMU O.O. Bogomolets. Experiments were carried out on 4 groups of the animals: group 1 -intact animals; group 2 - hypertensive animals; group 3 - quercetin treatment (25 mg/kg) during 3 month; group 4 - thiotriazolin treatment (25 mg/kg) during 3 month. The drugs were injected intragastrically during 3 months. The animals were decapitated under urethane anaesthesia. In the kidney and myocardium fatty acid composition of lipid was determined by gas-liquid chromatography. In the spectrum of lipids we identified following fatty acids: C14:0 - myristic acid; C15:0 - pentadekan acid; C16:0 - palmitic acid; C17:0 -margarine acid; C18:0 - stearic acid that are saturated fatty acids; C18:1 - oleic acid; C18:2 - linoleic acid; C18:3 -linolenic acid; C20:4 - arachidonic acid that were unsaturated. It was found that in the kidney of hypertensive rats the content of stearic acid decreased by 29%. There was a tendency to reduce the level of oleic acid. It was shown that the linoleic acid content increased by 29%, and arachidonic acid content elevated by 12%. Thus, in the kidney under hypertension the level of saturated fatty acids diminished and level of unsaturated fatty acids increased. After 3 months of quercetin therapy the level of stearic acid increased by 45% and oleic acid by 76%. The last fatty acid might be precursor of arachidonic acid and the arachidonic acid content diminished by 27%, resulting in the normalization of the ratio of saturated and unsaturated fatty acids. The assessment following 3-month thiotriazolin therapy showed that the stearic acid content increased by 27%; the oleic acid content had tendency to increase, the arachidonic acid content had tendency to diminish. In hypertensive animals were recorded to demonstrate the changes in saturated and unsaturated fatty acids in the heart. So the content of palmitic acid diminished by 34%, level of stearic acid had tendency to decrease and arachidonic acid content grew by 31%. In general, the content of unsaturated acids increased. 3 month Quercetin therapy increased palmitic acid level by 67%, and lowered the arachidonic acid content by 26%. 3 month Thiotriazolin therapy increased the content of palmitic acid by 61% and decreased arachidonic acid content by 39%. Thus, metabolite drugs of herbal and synthetic origin (quercetin, thiotriazolin) normalize the amount of saturated, unsaturated, polysaturated fatty acids in the kidney and myocardium.
