CC BY
9
Ключевые слова: пихта, елово-буково-пихтовые древостой, оптимальный состав, Прикарпатье.
Kolyadzhyn I.F. The Dynamics of the Composition of Mixed Fir Stands of the Lukva and the Limnytsya River Basins
The dynamics of the composition of mixed fir stands in seven wet beech-fir forest arrays of the Precarpathians during 45 years in the period from 1967 to 2012 is observed. Natural two-level forest stands aged 35-50 years with the advantage in the composition of spruce (60-80%) are formed on the site of the postwar clear-cut areas. Beech, due to excessive soil moisture, is only to grow up. As a result of intensive sanitation felling over the next 30-35 years coeval plantations with significant share, but more often with a predominance of fir have been formed. Stands that are optimal by species composition 5-6 S 2-3 F 1-2 B + 6-7 S and 67 S 1-2 F 1-2 B + Syc can be further formed using selective or landscape felling. Stands that are optimal by species composition 5-6 F 2-3 S 1-2 B + Syc and 6-7 F 1-2 S 1-2 B + Syc can be further formed using selective or landscape felling. In these plantations canopy thinning is possible with canopy density being not lower than 0.7. The composition of the stand should be constantly adjusted, increasing the share of fir, beech, and sycamore, while reducing the share of spruce.
Keywords: fir, fir-beech-spruce stands, optimal composition, the Precarpathians.
УДК 630 *232 Здобувач B.I. Блиств - УкрНДЫрлк;
проф. В.С. Олшник, д-р с.-г наук -Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
В1ТРОВАЛИ I СН1ГОЛАМИ У ГРАБОВИХ БУЧИНАХ ЗАКАРПАТТЯ
Розглянуто показники в^овшпв у буковому та ялиновому поясах Карпат. Оцше-но 1х поширення у висотнш смузi грабових бучин. Наведено рангування лiсотвiрних порщ букового поясу за ступенем посилення 1х в^остшкосй. Охарактеризовано особ-ливост виникнення в^овальних ситуацш у басейш рiчки Латориця залежно вщ експо-зици i крутизни схилiв та висоти мюцевосп. Висв^лено процеси формування сшгола-мш. Запропоновано заходи щодо посилення стшкост букових лiсiв шляхом вщтворен-ня коршних деревосташв та впровадження системи против^овального 1х захисту.
Ключовi слова: всовали, сшголами, насадження, лiсотвiрнi породи, крутизна i експозищя схилiв, висота н.р.м.
Ввдомо, що на спйккть насаджень у прських умовах негативно вплива-ють екстремальш метеоролопчш умови. У цьому плаш досить небезпечними е сильш вiтри та випадання мокрого снiгу, наслiдком яких е вiIровали i снiгола-ми лку.
Вiтровали - перманентне стихшне явище, яке виникае при вирах i3 швидкiстю понад 15 м-с-1, особливо бшьше 20 м- с-1, шсля попереднього перез-воложення лiсових rрунтiв. Найб1льше вираженi в 40-юлометровш смузi вздовж головного вододшу Карпат у верх1в'ях басейнiв рiчок Тересви, Тиси, Лiмницi, Бистриць Солотвинська i Надвiрнянська, Пруту i Черемошу, в лiсовому покривi яких домiнують чистi ялиновi i, меншою мiрою, буково-ялиновi лiси [5, 6]. Найбiльшi вiтровали виникали в 1868-1869, 1885, 1957, 1964 i 1989-1990-х роках, ят пошкодили вiд 150 до 5200 тис. м3 деревини [3, 5]. При цьому вировали 1957-1964 рр. охопили площу 520 тис. га i повалили 21,8 тис. м3 деревини, що вщповвдно становить 39 % вiд лкопокрито!' площi регiону Карпат та 6,7 % ввд загального запасу деревини.
Природу вiтровалiв добре вивчено для центрально!' i пiвнiчно-схiдноí частини Карпат та Передкарпаття [1-4, 7, 9], у насадженнях яких домiнуe ялина. Виявлено, що найбiльше лiс пошкоджуеться на висотах 700-1300 м н.р.м. на стрiмких i дуже стршких схилах зах1дних i пiвнiчних експозицiй. За ступенем в^овальносп лiсовi породи рангуються у такому порядку: ялина, ялиця, осика, вiльха чорна, дуб звичайний, бук, береза, сосна, граб. При цьому в^овальшсть ялини переважно у шкть разiв вища, нiж у бука. Виходячи iз таких закономiр-ностей сформувалася думка, що для поясу букових лiсiв Карпат проблема в^о-вал1в не актуальна, а тому кшьккну !'х оценку в лiтературi майже не висвiтлено.
Пiд час еколого-лкшничих дослiджень мало придшено уваги також сш-голамам. Найчастше вони виникають на низьких гiпсометричних рiвнях - до висот 800-900 м н.р.м., де внаслвдок м'яких зим атмосферш опади iнодi випада-ють у виглядi мокрого снiгу, який налипаючи на крони дерев, спричиняе 'х пошкодження. Вiд цього явища переважно страждають хвойнi породи. Так, узимку 1962 р. запас пошкоджених ним ялинових насаджень становив 478 тис. м3 [8]. Зазвичай, мокрий сшг спричиняе у хвойних порвд зламування крони, а у листяних порiд, зокрема бука, окрiм цього, ще й деформацiю стовбура (сшго-вал). Проте кiлькiсних даних щодо особливостей поширення цього виду стихи у букових лках у лiтературi не наведено.
З метою з'ясування поширення вiтровальних i снiголомних явищ у букових лiсах Закарпаття проаналiзовано реляцiйну базу ВО "Укрдержлкпроект" станом на 2009-2010 рр. для ДП "Мукачшське ЛГ", "Свалявське ЛГ" i "Воло-вецьке ЛГ", ят розмiщенi в басейнi рiчки Латорищ i приуроченi до таких висот: 200-1000 м н.р.м., 250-1280 м i 400-1280 м н.р.м. Вони достатньою мiрою реп-резентують лкорослинш умови букових лiсiв, зокрема грабових бучин у висот-нiй смузi 200-800 м. Пiд час аналiзу поширення вiтровалiв i снiголамiв врахову-вали типи лiсу, орографо-лiсiвничi характеристики - експозищю, крутизну i ви-соту схилш, а також лiсотвiрнi породи корiнного i похiдного походження в осе-редках стихií.
Перш шж аналiзувати наведенi у релядшнш базi данi, коротко розгляне-мо особливосп поширення вiтровалiв на лкогосподарських пiдприемствах За-карпатсько! обл. у ялиновому i буковому поясах за 1964 р., iз найбшьшим про-явом за останне столiття ще!' стихií. Як видно iз даних табл. 1, складешй на осно-вi джерела [5] та картографiчних матерiалiв, на пiдприемствах букового поясу об'ем пошкоджено! деревини був переачно у 10 раз1в меншим, нiж у ялинових лiсах. При цьому в буковому пояа спостеркалася досить чiтка картина змен-шення об'ему вiтровальникiв у мiру зменшення висотного розташування лiсо-комбiнатiв. На низьких гшсометричних р1внях - 150-1000 м н.р.м. - обсяг пош-коджень був у 4-9 разiв меншим, шж на рiвнях 400-1300 м. Наведене свщчить, що шд час сильних вiтрiв провiдну роль у формуванш вiтровалiв вiдiграе домь нантний склад лiсових формацiй та 'х висотне розташування на гiрських схилах.
Про вагому роль висоти мкцевосп та складу лiсотвiрних порщ у форму-ваннi вiтровалiв свдаать наведенi у табл. 2 даш лiсопроекту про 'х площi у сму-зi грабових бучин (200-800 м) трьох держлiсгоспiв водозбирання рiчки Латори-ця. 1х показники тут зростають у мiру збiльшення гшсометричних рiвнiв пiд-
приемств - вiд 0,8 до 12,4 %. Що ж стосуеться породного складу насаджень, то найменше вировш дiяльностi пiддаються твердолистянi породи - граб, дуб скельний i бук.
Табл. 1. Об'еми вiтровалiву 1964 р. налкогосподарських тдприемствах
Люокомбшат Висотний дiапазон, м н.р.м. Пошкоджена деревина, тис. м3
Пiдприeмства з переважанням ялини
1. Усть-Чорнянський 550-1500 838
2. Ясинянський 650-1500 421
3. Рахiвський 450-1500 416
середнi 570-1500 558
Пiдприeмства з переважанням бука
1. Буштинський 500-1340 137
2. Воловецький 400-1280 56
3. Велико-Бичювський 300-1340 32
4. Жорнавський 200-1100 23
5. Дубриницький 150-1000 15
середш 330-1160 53
Табл. 2. Площа вiтровалiв i снiголамiв у грабових бучинах
Характеристика Бучини Лiсотвiрнi породи
загалом бук граб | дуб скельний ялина ялиця
ДП "Мукачiвське ЛГ"
Загальна площа, га 14810 14461 143 117 88 2
Площа вiтровалiв га 117 117 - - - -
% 0,8 0,8 - - - -
Площа снiголамiв га 390 385 - 3 2 -
% 2,6 2,7 - 2,6 2,3 -
ДП "Свалявське ЛГ"
Загальна площа, га 28386 26721 569 424 658 14
Площа вiтровалiв га 404 378 7 15 4 -
% 1,4 1,4 1,2 3,5 0,6 -
Площа снiголамiв га 2 1 - - 1 -
% 0,01 0 - - 0 -
ДП "Воловецьке ЛГ"
Загальна площа, га 15057 12000 245 116 1902 794
Площа вiтровалiв га 1872 1276 11 6 518 61
% 12,4 10,6 4,5 5,2 27,2 7,7
Площа снiголамiв га 185 149 - - 36 -
% 1,2 1,2 - - 1,9 -
Разом для 3-х шдприемств басейну рiчки Латориця
Загальна площа, га 58253 53182 957 657 2648 810
га 2393 1771 18 21 522 61
% 4,1 3,3 1,9 3,2 19,7 7,5
О • • га 577 535 - 3 39 -
% 1,0 1,0 - 0,5 1,5 -
1х пошкодження у лковш плошд водозбирання пересiчно невеликi i майже не виходять за межi статистичних похибок визначення показникiв (<5 %). Лише у ДП "Воловецьке ЛГ" iз бшьш значними висотами пошкодження
твердолистяних порщ бiльш iстотне (>5-10 %). Вщносно стiйкою до вiтру е ялиця бiла. Найменш витривала похiдна порода - ялина европейська. Площа вироваив у 11 насадженнях становить 20-27 %. Загалом лiсотвiрнi породи ще! смуги букових лiсiв за ступенем посилення вiтростiйкостi можна рангувати таким чином: ялина, ялиця, бук, дуб скельний, граб. 1з наведеного випливае вис-новок, що виведення ялини iз складу насаджень i вiдновлення корiнних типiв деревостанiв - першочергова умова посилення вiтростiйкостi букових лiсiв.
Частка снiголамiв у люорослинних умовах букових лiсiв неiстотна. Як свщчать данi табл. 2, 1х площi пересiчно меншi нiж 2 %. Вiдносно чiткiше вони проявляються у ДП мМукачiвське ЛГ", де внаслщок теплих зим е бшьша ймо-вiрнiсть випадання мокрого сшгу, порiвняно з бiльш холодними умовами ДП "Свалявське ЛГ" i, особливо, ДП "Воловецьке ЛГ". Загалом у твердолистяних порщ букового поясу снiговi пошкодження найчастiше вираженi у формi сшго-валу, тобто деформацп стовбура (рис. 1).
Рис. 1. Сшговали у букових молодняках II класу вжу ДП "Мукачiвське ЛГ":
а) Чтадтсъке лкництво; б) Майданське л^ництво
Як вщомо, у формуванш вiтровалiв поясу ялинових лiсiв ютотна роль належить орографiчним особливостям прсько! територп - крутизнi, експозицп та висоп гiрських схилiв. Значною мiрою це явище проявляеться i для букових лiсiв. У табл. 3 наведено показники розподшу вiтровальних площ за названими елементами рельефу у повному дiапазонi висот трьох люгоств басейну рiчки Латориця, тобто вiд 200 до 1280 м. Вони свщчать про таке.
Найбшьша частина вiтровалiв приурочена до схилiв твшчно-захщно! орiентацil. За певно'1 1х варiабельностi у межах окремих пiдприемств, для басейну рiчки Латориця загалом на таю схили припадае 55 % осередюв цього яви-ща. Така ситуащя дуже подiбна до картини розподшу вiтровалiв на твшчно-схщному мегасхилi Карпат. Це пов'язано з тим, що в обох випадках панують твшчно-захщш вiтри. Проте е й вщмшносп щодо впливу орiентацii схилiв на виникнення вiтровалiв, а саме, в букових люах Закарпаття понад третини площi цього явища приурочена до схилiв пiвденних експозицш. Це спричиненоя про-никненням сюди зимових циклонiв iз Середземного моря. На твшчно-схщному мегасхилi Карпат таю явища вщсутш. Щодо залежностi вiтровалiв вiд крутизни схилiв, то у букових, як i в ялинових люах, добре виражена тенденцiя '1х виникнення на спадистих особливо, стрiмких схилах, частка яких найбiльша в люо-вому фонд!
Деталiзацiя розподДлу вiтровалiв за 100-метровою градацieю висот зас-вДдчила, що у передгДр'ях i нижнiх гiрських ступенях (200-600 м, ДП "Мука-чiвське ЛГ") це явище мало залежить вiд змiни цieí характеристики територií. НатомДсть у суто гiрських умовах рельефу (400-1280 м, ДП "Воловецьке ЛГ") залежнДсть вiтровалiв вiд висоти схилДв чiтко виражена. Ця закономiрнiсть при-таманна й басейну рiчки загалом. Тут на висотах до 400 м н.р.м. формуеться лише близько 5 % вДд íх загально! кiлькостi, до дiапазону висот 400-700 м - приурочено 38 % вДтровальних ддлянок, i вище 700 м - вони становлять майже 57 %. Очевидно, що iз висоти 400 м дощльно впроваджувати систему противгг-ровального захисту лiсу, а iз висоти 700 м вона повинна бути невДд'емною скла-довою частиною ведения лДсового господарства. Методичнi аспекти оргашзацп тако! системи для Карпат детально висвДтлено у прайд [3].
Табл. 3. Розподш площ в1тровал1в залежно в1д орограф1чних особливостей _мкцевостг, %_
Характеристика Люогосподарсью тдприемства Для водозбору р1ч-
СХИЛ1В Мукачшське Свалявське Воловецьке ки Латориця
Розпод1л за експозищею схил1в
Зх 3,2 26,3 6,2 7,8
Пн Зх 0,3 2,1 0,3 0,5
Пн 13,4 36,0 47,1 43,7
Пн Сх 11,1 25,1 0 3,1
Сх 3,9 5,9 8,7 8,1
Пд Сх 1,8 1,0 0,5 0,6
Пд 48,1 1,5 37,2 34,8
Пд Зх 18,2 2,1 0 1,5
Розподш за крутизною схил1в
Полой (до 10 °) 52,7 1,5 3,4 6,7
Спадисй (11-20 °) 45,7 26,2 34,6 34,6
Стр1мк1 (21-30 ° на пд. 1 1,6 64,2 57,0 53,7
21-35 ° на пн. схилах)
Дуже стр1мю (>30 ° на - 8,1 5,0 4,9
пд. 1 >35 ° на пн. схилах)
Розподш за висотою мкцевосй
200-300 м 62,5 1,1 - 2,0
301-400 м 4,7 22,0 0,8 2,8
401-500 м 3,1 35,2 3,3 6,1
501-600 м 29,7 14,3 13,1 13,7
601-700 м - 22,0 18,5 18,3
701-800 м - 5,5 25,1 22,3
>800 м - - 39,2 34,6
Висновки. ВДтровальнДсть букових лДсДв у 10 разiв менша, шж ялинових. 1з збшьшенням висоти гДрських схилДв стшккть букових насаджень проти виру ослаблюеться. На висотах понад 700 м н.р.м. формуеться понад 50 % вДтроваль-них ситуацш. НайбДльша вДтростшккть властива твердолистяним корДнним породам - буку, дубу скельному Д грабу. Найменша - насадженням похвдно! яли-ни. Розподш площ вДтровалДв у букових лДсах залежно вДд орографц мДсцевостД приблизно такий же, як Д в ялинових лДсах, а саме вони, в основному, приуроче-
Hi до CTpiMKHx i дуже стршких схил1в пiвнiчно-захiдних експозицiй. При цьому в букових лiсах Закарпаття мiсцевi особливосп атмосферно!' циркуляцií можуть зумовлювати понад третину вiтровальних ситуацiй й на схилах пiвденних ек-спозицiй. Частка сшголам1в у лiсорослинних умовах бучин неiстотна - менша нiж 2 %.
Лiтература
1. 1ванюк А.П. Природа вiтровалiв та i'x вплив на продуктивнiсть лiсу в прських i перед-гiрських умовах Украшських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ, 1996. - 20 с.
2. Калинин М.И. Оценка ветровальной опасности в еловых лесах Карпат / М.И. Калинин // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1991. - № 2. - С. 59-66.
3. Калуцький 1.Ф. Всовали на пшычно-схщному макросхилi в Украшських Карпатах / 1.Ф. Калуцький. - Львш : Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.
4. Юселевський-Бабшш Р.Г. Природа вiтровалiв у Карпатах / Р.Г. Юселевськнй-Бабшш, В.М. Дьяков // Природы умови та природы ресурси Украшських Карпат : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 48-58.
5. Перехрест С.М. Шкiдливi стихшы явища в Украшських Карпатах та засоби боротьби з ними / С.М. Перехрест, С.Г. Кочубей, О.М. Печковська. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 200 с.
6. Прох Л.З. Ветровалы леса и штормовые ветры в Украинских Карпатах / Л.З. Прох // Метеорология. Обзор. - Обнинск : Изд-во ВНИИГМИ-МЦД, 1976. - 80 с.
7. Рибш М;М. Вггровали в Буковинських Карпатах, к наслщки i способи боротьби з ними / М.М. Рибш, А.Й. Швиденко // Природы умови та природы ресурси Украшських Карпат : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 67-74.
8. Стойко С.М. Природа - Стихия - Человек / С.М. Стойко, П.Р. Третяк. - Львов : Изд-во "Вища шк."; Изд-во при Львов. ун-те, 1983. - 120 с.
9. Трибун П.А. Про причини масових впровалш на Прилуквинськш височиы 1вано-Фран-кшсь^' област в 1964 р. / П.А. Трибун // Природы умови та природы ресурси Украшських Карпат : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 59-66.
БлыстивВ.И., ОлийныкВ.С. Ветровалы и снеголомы в грабовых бу-чинах Закарпатья
Рассмотрены показатели ветровалов в буковом и еловом поясах Карпат. Дана оценка их распространения в высотной полосе грабовых бучин. Приведено ранжирование лесообразующих пород букового пояса по степени усиления их ветроустойчивости. Охарактеризованы особенности возникновения ветровальных ситуаций в бассейне речки Латорица в зависимости от экспозиции и крутизны склонов и высоты местности. Освещены процессы формирования снеголомов. Предложены меры по усилению устойчивости буковых лесов путем восстановления коренных древостоев и внедрения системы противоветровальной их защиты.
Ключевые слова: ветровалы, снеголомы, насаждения, лесообразующие породы, крутизна и экспозиция склонов, высота над уровнем моря.
Blystiv V.I., Olijnyk V.S. Windfalls and Snow Breaks in the Hornbeam-Beech Stands of Transcarpathia
Indicators of windfalls in the beech and spruce zones of the Carpathians are considered. The estimation of their distribution on the altitude of hornbeam-beech stands is done. Wind resistance ranking of the forest species for the beech forest zone is adduced. The features of the windfalls situations occurrence in the Latoritsa basin depending on exposure and steepness of slopes and on the altitude are characterized. The processes of a snow breaks formation are illustrated. Measures on the beech forests stability strengthen by natural forest stands restoring and by implementation of the against windfall protection system.
Keywords: windfall, snow break, stand, forest tree species, slope steepness, slope exposure, altitude.
