CC BY
6
84. Mystectvo. Navchal'na programa dlja zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv 1-4 klasy. Ministerstvo osvityi nauky Ukrai'ny. Available at: http://mon.gov.ua/activity/education/ zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html
85. Obrazotvorche mystectvo. Navchal'na programa dlja zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv 1-4 klasy. Ministerstvo osvityi nauky Ukrai'ny. Available at: http://mon.gov.ua/acti-vity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html
Рекомендовано до публжацп д-р пед. наук, професор Коваленко О. А.
Дата надходження рукопису 15.01.2016
Жукова Оксана Анатолнвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра педагопки, Харювський нацю-нальний ушверситет iMem В. Н. Каразша, пл. Свободи, 4, м. Харюв, Украша, 61022 E-mail: edu.pedagogika@gmail.com
Стратилат Викторы Федорiвна, кафедра iсторii Украши, Харкiвський нацiональний ушверситет iM. В. Н. Каразша, пл. Свободи, 4, м. Харюв, Украша, 61022 E-mail: vika.stratilat.91@mail.ru
УДК 373.57. 048 (042.3)
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60889
ВИМОГИ ДО ПРОФЕС1ЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИКЛАДАЧА В КОНТЕКСТ ПОЛ1КУЛЬТУРНО1 ОСВ1ТИ
© I. В. Ковалинська
Стаття метить виявлення соцiальних npomupi4 та основних проблем учасниюв мiжкультурного спшкування. Надано визначення полiкультурностi як принципу освти у мультикультурному cycnabcmei. Визначено прiоритети европейськог освiти. Описано вимоги до компетентностей викладача. Надано визначення ознак пол^льтурног освти (за Ф. Дервтом). Виявлено проблеми, як стоять перед шюльною системою у свiтлi впровадження полiкультурностi у процес навчання. Описано прийоми, що сприяють впровадженню полiкультурностi у систему пiдготовки вчителiв
Ключовi слова: пол^льтуртсть, мультикультурний, еттчно гетерогенний, полiетнiчний, компетент-нкть, европейська iдентичнiсть, селективтсть, парадигма
The article deals with problems of polycultural education of teachers. The main problem of the society today is that it is becoming multicultural, and different cultural patterns, views, beliefs and attitudes make it difficult to communicate. Ukraine is standing on the threshold of these cultural changes due to economic and educational mobility. So Ukrainian pedagogical science needs to get ready to the challenges of a multicultural world. The article states that new socio-economic environment needs new approaches to teaching and new competencies of teachers. They are: language of instruction skills, mother tongue of their students ' skills, intercultural communication skills, working in a diverse educational environment skills etc. The main problem that all teachers face is their reluctance to admit that multiculturalism is a part of today's reality and they need to be ready not only tolerate it but accept it and see the benefits of it. They have to learn use these advantages due to polycultural approach that is to be implemented into the system of education. In the article we describe some methods of teachers' possible work with their students with the aim of im plementing polycul-turalism into school daily life and teaching activities provided by M. Sinclair. Polycultural approach views culture as an evolving and constantly changing phenomenon (F. Dervin). Polycultural education is the education of all the students not only minorities. According to this educational principle a new education paradigm should be constructed that would unite administrators, teachers, students, parents, community. The problem with administrative stuff is that there are much more representatives of minority groups among students then among the teaching stuff and administrators. On the other hand a teacher or an administrator should not be appointed only thanks to his/her ethnical or cultural background. A special attention should be given to the position of minority female teachers. Issues of teachers/community; teachers/parents co-operation in multiethnic educational environment are still to be studied
Keywords: polyculturalism, multicultural, ethnically heterogeneous, polyethnic, competency, European identity, selectivity, integration, educational paradigm, globalization
1. Вступ
У сучасному cbítí одночасно сшвюнуютъ pÍ3HÍ народи i кулътури, як псно взаемодшть один з одним. Люди орieнтуютъся на найрiзноманiтнiшi сис-
теми цшностей, керуються у своему житп часто вза-емовиключними принципами, уявленнями, стереотипами, образами. 1снування у свт, що повен рiзнома-нгтних культур та спшкування, яке змушуе долати
KygbrypHi BigMiHHocri, cTago $aKTOM cyHacHoro ®ht-Ta, BOHO BHK^HKae imegeKTyagbHi h nogiruHHi rpyg-HO^i. Kygbrypa, aK HeBig'eMHa HacrHHa co^agbHoro ®Hrra, ^o BH3Hanae h nigrpuMye KogeKTHBHy igeHTHH-HicTb, cuMBogu, цiннocтi, 3HaneHHa, Mogegi ®Hrra, CbOrOgHi e rOgOBHHM ^aKTOpOM i npHHHHOro pO36i®HO-creH y cynacHOMy rgo6agi3OBaHOMy CBiTi. nopag 3 OHe-BHgHHMH пpoцecaмн iHTerpaqii b XX cTogiTTi cnocTe-pirarorbca i TeHgeH^i, aK noB^am 3 gu^epeH^a^ero, aKa BHTiKae 3 nogiTHHHoro npoTHCToaHHa, pegiriHHHx BigMiHHOCTen. fly®e HacTO b ynacHHKiB пpoцecy cnig-KyBäHHa cnocrepiraroTbca 3HaHHi po36i®HocTi aKi bh-HHKaroTb Hepe3 oco6gHBocTi Kygbryp, rpagu^H, cпeцн-$iKy 6aHeHHa CBiTy i cnoco6u cnpHHHarra Ta iHTepnpe-Ta^i' nogiH. nogi6Hi CKgagHO^i BHTiKarorb i 3 oco6gu-BOCTen cTHgro ®Hrra, pegiriHHoro pi3HOMaHirra, Kygb-TypHHx ^HHOcren.
2. nocTaHOBKa npoßgeMH
y 3B'a3Ky 3i rgo6agi3a^ero Ta nocrinHoro rpygo-Boro Mirpaqiero HaBHagbHe cepegoBH^e TaKO® CTae no-giKygbTypHHM. OT®e, npo6geMa nigroTOBKH yHHTega go po6oTH y eTHiHHO reTeporeHHHx rpynax CborogHi CTae aK HiKogu rocTpo.
3. Orgag npani» 3 TeMaTHKH goegig:»:eHHH
npo6geMH nogiKygbTypHocTi o6rpyHTOByBagu b CBol'x gocgig®eHHax TaKi 3apy6i®Hi нayкoвцi, aK fl. BeHKC [1], C. HieTO [2]. IxHi gocgig®eHHa crocyroTb-ca 3anpoBag®eHHa nogiKygbTypHoi ocBiru, po3po6KH KOH^n^i, Mogegi TaKoi ocBiru to^o. CborogHi npo-6geMH nogiKygbTypHoi ocBiru BHBHarorb TaKi 3apy6i®Hi gocgigHHKu: flepBiH, go c^epu HayKOBHx iHTepeciB aKoro BKgroHeHO BHBHeHHa MHO®HHHocri Kygbryp Ta eBogro^i KygbTypu [3]; M. KeMagb-AägiH, hhi po6oTH cTocyroTbca BHBHeHHa coцio-eкoнoмiнннх nepegyMOB BnpoBag®eHHa nogiKygbTypHoi' cbhu y BegHKo6pHTaHii [4]: C. HyxTeH6epr, ^o gocgig®yBaga cTaHOBgeHHa nogiKygbTypHoi' ocBiru b HiMeHHHHi Ta BuaBHga TeHge-H^i po3BHTKy nogiKygbTypHoi' ocBiTH y ^h KpaiHi [5]; K. TpenTKe, ^o 3ocepegugaca Ha BHBHeHHi cKgagoBHx nogiKygbTypHoi ocBiTH Ta 3agyHeHHa 6aTbKiB i rpoMagu go ^opMyBaHHa ochob nogiKygbTypHocTi y cycnigbcTBi [6]. y 3apy6i®HOMy HayKOBOMy gucKypci icHyroTb po-6oth, npucBanem BHMoraM go oco6HcTocri BHKgagaHa, aK ogHoro 3 rogoBHx yHacHHKiB nogiKygbTypHoro Ha-BHagbHoro пpoцecy, 3OKpeMa po6oTa X. Angrna Ta B. ToH6ygorgy [7], b aKiH aBTopu HarogomyroTb Ha Ba-®gHBocri ^opMyBaHHa MygbTHKygbrypHoi oco6HcTocri BHKgagaHa.
npo6geMy nogiKygbTypHoi ocBiru y gpyrin no-goBHHi XX cTOgirra po3rgagagu y cBoix gocgig®eHHax TaKi pociHcbKi Ta yKpaiHcbKi нayкoвцi: .H. nyxoBcbKa [8], aKa BHBHaga oco6HcricHy Mogegb BHHTega y Kpai-Hax 3axigHoi GBponu, O. MigroTiHa, ^o 3ocepegugaca Ha BHBHeHHi nogiKygbTypHoi ocBiTH mKogapiB y Begu-Ko6pHTaHii [9], O. ®pogoBa [10], HayKOBHM imepecoM aKoi 6ygu eTHiHHi cTepeoTunu, B. ApaKegaH [11], ^o HaMaraBca BuaBHTu cyTHicTb nogiKygbTypHoi ocBiTH.
OgHaK, He guBganucb Ha OKpeMi HaMaraHHa yKpaiHcbKux gocgigHHKiB bhbhhth, y3aragbHHTH i o6-rpyHTyBaTH ochobh BnpoBag^eHHa nogiKygbTypHocTi b
ocBiTi, b yKpaiHcbKOMy HayKOBOMy npocTopi ^e He c^opMyBagaca цigicнa $igoco$ia nogiKygbTypHocTi aK HOBiTHbOi napagurMH ocBiTH. Oco6guBO 6paKye b yKpaiHcbKOMy HayKOBOMy npocTopi gocgig^eHb, npucBaHe-hhx BH3HaHeHHro BHMor go BHKgagaHa, aK ogHoro 3 yHa-cHHKiB nogiKygbTypHoro HaBHagbHO-BuxoBHoro пpoцe-cy y MygbTHKygbTypHOMy cBiTi.
4. OßrpyHTyBaHHH BHMor go npo^eeiÖHHx Ta oeoÖHCTieHHx HKoeTeö BHKgagana y MygtTHKygfcTy-pHOMy eyenigtCTBi.
MeToro Hamoi cTarri e BuaBgeHHa h onuc eBpo-neHcbKux BHMor go npo^eciÖHux Ta oco6hcthx aKocTeH BHKgagaHa, ^o cnpuaroTb Horo npo^ecinHin giagbHocri b yMOBax po6oTH y cyHacHOMy eTHiHHO reTeporeHHOMy KogeKTHBi. 3 nignucaHHaM BogoHcbKoi кoнвeнцii yKpa-iHcbKa negaroriHHa Teopia i npaKTHKa y3agu opieHTupu Ha eBponeHcbKi цiннocтi. ^k BKa3yroTb goKyMeHTH pagu GBponu, cucTeMa ocBiTH cborogHi Mae ^opMyBaTH eB-poneHcbKy igeHTHHHicTb, aKa 6a3yeTbca Ha пpннцнпax nogiKygbTypHocTi, a caMe: BH3HaHHa ycix KygbTyp piB-hhmh Ta ogHaKOBO Ba^guBHMH gga po3BHTKy цнвigiзa-цii, nigTpuMaHHa BgacHoi KygbTypHoi igeHTHHHocTi Ta BH3HaHHa 3aragbHogrogcbKux цiннocтeн aK npiopuTeT-Horo HanpaMy ^opMyBaHHa oco6ucTocTi yHacHHKiB ocBiTHboro пpoцecy; BH3HaHHa oco6gHBocTeH Ta Kygb-TypHux BigMiHHocTen aK MO^gHBocri po3mupeHHa Bga-cHoro Kpyro3opy Ta BHBHeHHa HOBoro, piBHHH gocTyn ycix go ocBiTHix MO^guBocTen.
Пpннцнп nogiKygbTypHocTi yBiHmoB b y^HTOK b ocBiTHin, HayKOBHH Ta negaroriHHHH npocTip 3 60-x pp. MHHygoro cTOgirra. CaMe Togi, y 3B'a3Ky 3 noBoeHHoro мirpaцiero HapogiB, nepeg ocBiTaHaMH eBponeHcbKux KpaiH cTago nuTaHHa HaBHaHHa gireH, ^o noxogaTb 3 eTHiHHux MeHmuH. 3apa3 b GBponi c^opMyBagoca ngropagicTHHHe cycnigbcTBO, aKe xapaKTepu3yeTbca mupoKoro KygbTypHoro pi3HOMaHiTHicTro. yKpaiHcbKe cycnigbcTBO cTOiTb Ha nopo3i TaKux 3MiH. AKage-MiHHa Mo6igbHicTb cTygeHTiB i BHKgagaHiB, yHacTb y pi3HOMaHiTHux Mi^HapogHux npoeKTax, мirpaцia, noB'a3aHa 3 Bupo6HHHoro Heo6xigHicTro e peagbHicTro cborogeHHa. OT^e, yKpaiHcbKa HayKOBO-negaroriHHa rpoMaga 3aMucgroeTbca Hag npo6geMoro HaBHaHHa eTHiHHO reTeporeHHux rpyn. flocBig KpaiH 3axigHoi GBponu 3acgyroBye Ha ocMucgeHHa h TBopHy aganTa-^ro go yMOB KpaiHu.
Paga 3 nuraHb Mogogi Ta ocBiTH GBponencbKoro Coro3y npuHHaga geKigbKa goKyMeHTiB, b aKux 6ygo HarogomeHO Ha Hag3BHHaHHin Ba^gHBocTi Mi^Hapog-Horo cпiвpo6iтннцтвa y c$epi BH^oi ocBiTH. Paga no-rogugaca nigTpuMyBaTH iнiцiaтнвн Ta nporpaMH, aKi cnpuaroTb po3BHTKy cпiвpo6iтннцтвa 3 ypaxyBaHHaM eBponeHcbKux BHMipiB, Ta nigTpuMyBaTH aKageMiHHi,
HaBHagbHi h HayKOBi iHcTHTy^i, ^o npauroroTb Hag cnigbHHMH npoeKTaMH, KOTpi gonoMararoTb 3MeHmHTH 6ap'epu Mi® HaqioHagbHHMH ocBiTHiMH cucTeMaMH. Paga 3anponoHyBaga po3BHBaTH Mi®HapogHy cTpaTeriro po3BHTKy BH^oi ocBiTH, ^o HaqigeHa Ha noKpa^eHHa y3rog®eHocTi h B3aeMogonoBHroBaHocTi Mi® icHyroHH-mh Mi®HapogHHMH ocBiTHiMH iнiцiaтнвaмн aK Ha 3ara-
gbHoeBponencbKOMy, TaK i Ha Ha^OHagbHOMy piBHi, ^o,
6e3yMOBHO, cgyryBaTHMe po3BHTKy yKpaiHcbKoi ocBiT-
ньо1 системи.
Мiжнародна комгая з освiти ХХ1 столiтгя Ради £вропи визначила так1 0CH0BHi освиш цiлi: на-вчання навчатися, навчання бути, навчання працюва-ти, навчання жити разом, навчання жити з шшими. В багатьох крашах £вропи питання полжультурно1 освiти викладачiв, яка дала б 1м змогу продуктивно працювати в мультикультурному навчальному сере-довищ^ виходить на переднiй план у CTcreMi шдго-товки вчителя. Так, в документах Ради £вропи з пи-тань освiти i культури «Освгга i пiдготовка вчителiв 2020. Тематична робоча група «Професшний розви-ток вчителя» («Education and Training 2020 Thematic working Group «Professional Development of Teachers») [12] вказуеться, що для яшсно! професшно! дiяльностi в умовах глобалiзацii та iснування муль-тикультурного навчального середовища вчителю не-обхiднi так компетентностi:
- спiлкування iноземною мовою;
- сшлкування рiдною мовою учшв;
- навички роботи у етшчно гетерогенному ко-лективi;
- навички навчання етшчно гетерогенних клаав;
- активна громадянська позицiя;
- мiжкультурна компетенцiя;
- комунiкативна компетенцiя;
- активне впровадження рiзноманiтних куль-турних зразкiв у повсякденну поведiнку учшв.
Головне завдання европейського учителя сьо-годнi - не просто слугувати джерелом iнформацii, яку бiльшiсть його учшв забудуть через деякий час. Завдання учителя сьогодш - навчити сво!х учнiв сш-вiснування, жити разом. Постае питання, як учитель мае об'еднати виконання програми, викладання предмету, розвиток предметних компетентностей з фор-муванням компетенцп iснування в полжультурному суспiльствi. Науковцi Захiдноi Свропи визнали, що традицiйнi методи навчання уже не спрацьовують у полiетнiчних класах. Контингент учнiв в уах школах Свропи сьогоднi е мультикультурний, навiть якщо у класах немае представнишв меншин. Усi учнi вiдрiз-няються за рiвнем освiти !хшх батькiв, релiгiею, со-цiо-економiчним статусом, формою амейних ввдно-син, етичними цiнностями, культурою, стилем життя тощо. Отже, етшчна або нацiональна ознака - не единий фактор, який робить клас культурно рiзнома-ниним. Наявнiсть представникiв етнiчних меншин робить акцент на тш культурнiй рiзноманiтностi, яка вже iснувала [13].
Завдання полшультурно! освiти - розглядати культурну рiзноманiтнiсть як позитивний фактор, вбачати переваги навчання у полiетнiчному середо-вищi, а не просто тертти ii та передбачати проблеми, як можуть виникнути. Тобто, учителю, для того, щоб устшно працювати у полжультурному середовищi, необхiдно змiнити ставлення до питання пол^льту-рностi на позитивне i користуватися перевагами, яш надае багатство i рiзноманiтнiсть культур у навчаль-ному середовищi. Це - принципова вiдмiннiсть навчання учителiв вiд органiзацiйно-методичних форм навчання педагопв, якi використовувалися ранiше.
Якщо вчитель не змiнить свого внутршнього налаш-тування, то нiякi методи i форми роботи не спрацьо-вуватимуть.
Учитель потребуе спецiальноi шдготовки для того, щоб органiзувати роботу щодо впровадження принципiв полiкультурностi у повсякденне життя учнiв. М. Сшклер пропонуе проводити спецiальнi заняття принаймн один раз на тиждень, протягом яких учнi будуть задiянi у виконанш завдань, якi сто-суються поведшки, практики спiлкування у мультие-тнiчному соцiумi, пiсля чого вщбуватимуться обго-ворення, оцiнювання та будуть зроблеш певнi висно-вки. Вбачаеться необхвдним озброiти вчителя спеща-льними знаннями для проведення такоi роботи, нада-ти йому спецiальну лггературу та провести попереднi тренiнги, осшльки тематика спiлкування може вида-тися незручною, бентежити та бути важкою для об-говорення: наприклад, питання примирення з колиш-нiми ворогами, толерантнiсть до представнишв ш-ших культур та етноав, питання рiвностi чоловiкiв та жшок або сексуально1' поведiнки [14]. Для того, щоб учитель був компетентним у проведенш подiбних заходiв, пропонуеться створення спецiальних ресурс-них цен^в для вчителiв та постiйно дiючоi он-лайн п^дтримки для забезпечення учителiв всiма необхiд-ними матерiалами.
Як вказуе Ф. Дервш, основними ознаками по-лiкультурноi освiти е таш:
а) вона охоплюе усiх учшв, це освгга не тiльки меншин, а представнишв уах етносiв;
б) при застосуванш полiкультурного п;дходу до навчання культура розглядаеться як широке по-няття, як явище не статичне, а таке, що постшно змi-нюеться [3]. Завдяки полжультурному п;дходу всi учнi стають полжультурно-компетентними, вони вчаться бачити рiзноманiтнiсть в цшому, а не тiльки етшчш вiдмiнностi, вчаться вбачати переваги куль-турноi рiзноманiтностi. Таким чином вони набувають компетентностi справлятися з культурною, етшчною, расовою рiзноманiтнiстю й жити у рiзноманiтному суспiльствi. Отже, таким чином в учшв формуеться полжультурна компетентнiсть [15].
Виникае питання, яш органiзацiйнi засоби не-обхiднi для формування полiкультурноi компетент-ностi. Шшльна система не зовсiм готова до того, щоб впроваджувати полiкультурний шдхщ. Як зазначало-ся вище, основним у процеа впровадження полiкуль-турносп в освiтню систему е вщношення самого вчителя до проблеми полжультурносл, змiни його свiто-гляду i намагання втiлити цей освинш принцип у дiю. Другим постае питання, чи готова сама шшльна система до впровадження пол^льтурносп. Загалом шшльна система - скорше явище селективне, а не шклюзивне. 1снуе безлiч шкiл, якi е селективними у доборi учнiв. Наприклад, у Шмеччиш взаемозв'язок мiж соцiальним походженням та набуттям полiкуль-турно1' компетенцп дуже несприятливий. В Iсландii уа школи е iнклюзивними; тiльки 0, 5 % уах учнiв навчаються у певних спецiалiзованих школах. Проблемою шшльного адмiнiстрування у крашах-реципiентах iммiгрантiв е те, що, як правило, серед члешв викладацького складу та адмiнiстративно-
керiвного апарату значно менше представнишв мен-шин, нiж серед учшв. Це викликае певнi непорозу-мшня й iнодi звинувачення в упередженостг Вважа-еться, що учитель, який походить з того з самого культурного середовища, що й учень, може створити сприятливий мшроклГмат, краще зможе зрозумгга учня i надати допомогу в навчант у випадках, коли учень недостатньо володiе мовою навчання. Отже, черговим завданням системи освгга е пiдготовка ад-мiнiстративно-керiвного та викладацького складу до роботи у мультикультурному навчальному середо-вищi. Однак, як застернають представники Мшютер-ства Освгга i Культури Ради £вропи, етнiчна чи ра-сова приналежшсть не мае бути единим критерiем призначення на посаду керiвника чи викладача. Осо-бливим е питания становища жiнок-вчителiв, як1 по-ходять з нацiональних меншин. Це питання стштъ дуже гостро у кранах, де протягом 20-го столiття жшки вибороли рiвнi права з чоловжами, але жшки-представницi етнiчних меншин все ще вГдчувають на собi упереджене ставлення i не мають рiвних прав щодо вибору професи. Рекомендаци Ради Свропи з питань освгга наголошують на необхiдностi надавати ж1нкам-представницям нацiональних меншин мож-ливосп професiйного зростання й самореалГзацп [16].
Полжультуршсть - освггаш принцип, який мае лягти в основу створення всесвиньо! полжуль-турно! системи освгга. Зарубiжнi дослщники вбача-ють необхщним створення рекомендацiй для онов-лення нащональних програм навчання й узгодження !х на над-нацiональному рГвнг НеобхГдно також розробити рекомендаци щодо Гмплементацп прин-цитв полжультурносп для окремих шкш та освГт-тх програм недержавних оргашзацш. Основою таких програм мають стати загальнолюдсьш щнносп, такi як: мир, повага до прав людини, активна грома-дянська позищя, запобiгання розповсюдження хвороб, пов'язаних з антисощальною поведiнкою. Завданням европейсько! ради з питань культури та освгга в цьому напряму е визначення наявностi людських ресурсiв, здатних до проведення досль джень, проведення попереднього вивчення цього питання на нащональних рГвнях та визначення не-обхщних ресурсiв для подальшо! роботи.
5. Результати дослщжень
У нашiй статтi ми описали вимоги, яш вису-ваються у захГдноевропейських кра!нах до особистю-них та професшних якостей викладача у зв'язку Гз необхiднiстю роботи у етшчно гетерогенних групах. Наголошуеться на необхвдносп внутршшх психоло-пчних змш та ставлення самого вчителя до проблеми полжультурносп. Описано компетентности якими мае володгга викладач для устшно! професшно! дГя-льносп у полГкультурному навчальному середовищг Обгрунтовано необхщнють реоргашзацп школьного адмшстрування та системи шкшьно! освгга для того, щоб вона вщповщала вимогам полГкультурного сус-тльства.
6. Висновки
Потребують подальшого вивчення та висвГт-лення питання готовносп учителя до сшвпращ у
мультикультурному професшному колектив1 та питання взаемодп учителя i батьк1в, учителя i громади. У подальшому дослщжент ми будемо висвiтлювати можливiсть творчо! адаптацп та iмплементацil дос-вщу захiдноeвропейських кра!н щодо полжультур-но! освiти вчителiв у професiйно-педагогiчний про-стiр Укра!ни.
Лiтература
1. Banks, J. A Handbook of Research on Multicultural Education [Text] / J. Banks. - New York: MacMillan Publishing, 1995.
2. Nieto, S. Affirming diversity: the sociopolitical context of multicultural education [Text] / S. Nieto. - New York: Pearson Publishing, 2010.
3. Dervin, F. Towards post-intercultural teacher education: analzing "extreme" intercultural dialogue to reconstruct interculturality [Text] / F. Dervin // European Journal of Teacher education. - 2014. - Vol. 38, Issue 1. - P. 71-86. doi: 10.1080/02619768.2014.902441
4. Aydin, K. British Multiculturalism: Diversity Issues and Development of Multicultural Education in Britain. Chap. 3 [Text] / K. Aydin // Academia. - 2013. - P. 58-91. - Available at: https://www.academia.edu/5445586/British_ Multicultural-ism_Diversity_Issues_and_Development_of_Multicultural_Edu cation_in_Britain
5. Luchtenberg, S. Multicultural Education: Challenges and Responses [Text] / S. Luchtenberg // JSSE. - 2005. - Issue 1. - P. 31-55. doi: 10.4119/UNIBI/jsse-v4-i1-978
6. Trepptke, C. Multicultural Approaches in Education: A German Experience Multiculturalism in Early Childhood Programs [Text] / C. Trepptke // Turkish Children and Mothers Project (ECAP Collaborative). - Available at: http://ecap.crc. illinois.edu/eecearchive/books/multicul/trepptke.html
7. Aydin, H. Graduate students perceptions on multicultural education: a qualitative case study [Text] / H. Aydin,
B. Tonbuloglu // Eurasian Journal of Educational Research. -2014. - Vol. 14, Issue 57. doi: 10.14689/ejer.2014.57.3
8. Пуховська, Л. П. Особиспсна модель тдготовки викладачiв на Заходi [Текст] / Л. П. Пуховська // Науюж пращ. - Миколагв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. - Т. 7. -
C. 20-22.
9. Милютина, О. К. Поликультурное образование учащихся со средней общеобразовательной школы в Великобритании [Текст]: дис. ... канд. пед. наук / О. К. Милютина. - Житомир, 2008. - 260 с.
10. Фролова, О. В. Етшчш стереотипи як чинник структурування комушкативного поля особистосп [Текст]: дис. ... канд. псих. наук / О. В. Фролова. - K., 2013. - 208 с.
11. Аракелян, О. В. Поликультурное образование: Сущность и содержание [Текст] / О. В. Аракелян. - М., 2001. - 148 с.
12. Education and Training 2020 [Electronic resource]. - ETUCE Circular 1/2010. - Brussel, 2010. - 11 p. -Available at: http://www.csee-etuce.org/images/attachments/ ETUCECircular2010EN.pdf
13. Perotti, A. The case for intercultural education [Text] / A. Perotti. - Council of Europe press, 1994. - 158 p.
14. Sinclair, M. Learning to live together: Building skills, Values and Attitudes for the twenty-first century [Text] / M. Sin-clear. - UNESCO: International Bureau of Education, Geneva, 2004. - 167 p. - Available at: http://s3.amazonaws. com/inee-assets/resources/doc_1_48_Learning_to_Live_ Together.pdf
15. Us, Them, Ours. Points for attention in designing in-terculturallly sound learning materials [Text] / S. Sierens (Ed.) // Centre for intercultural education. Ghent, Belgium, 2000.
16. Ozbarlas, Y. Perspective on Multicultural Education: Case Studies of a German and an American Female Minority Teacher [Text] / Y. Ozbarlas. - Dissertation, Georgia
State University, 2008. - Available at: http://scholarworks. gsu.edu/msit_diss/34
References
1. Banks, J. (1995). A Handbook of Research on Multicultural Education. New York: MacMillan Publishing.
2. Nieto, S. (2010). Affirming diversity: the sociopolitical context of multicultural education. New York: Pearson Publishing.
3. Dervin, F. (2014). Towards post-intercultural teacher education: analysing "extreme" intercultural dialogue to reconstruct interculturality. European Journal of Teacher Education, 38 (1), 71-86. doi: 10.1080/02619768 .2014.902441
4. Aydin, K. (2013). British Multiculturalism: Diversity Issues and Development of Multicultural Education in Britain. Chap. 3. Academia, 58-91. Available at: https://www.aca-demia.edu/5445586/British_Multiculturalism_Diversity_Issues_ and_Development_of_Multicultural_Education_in_Britain
5. Luchtenberg, S. (2005). Multicultural Education: Challenges and Responses. JSSE, 1, 31-55. doi: 10.4119/ UNIBI/j sse-v4-i1-978
6. Trepptke, C. Multicultural Approaches in Education: A German Experience Multiculturalism in Early Childhood Programs. Turkish Children and Mothers Project (ECAP Collaborative). Available at: http://ecap.crc.illinois.edu/ eece-archive/books/multicul/trepptke.html
7. Aydin, H., Tonbuloglu, B. (2014). Graduate students perceptions on multicultural education: a qualitative case study. Journal of Educational Research, 14 (57). doi: 10.14689/ejer. 2014.57.3
8. Pukhovs'ka, L. P. (2000). Osobystisna model' pidhotovky vykladachiv na zakhodi [Personality model of teachers' training in the West]. Naukovi praci. Mykolaiv: Vyd-vo MF NaUKMA, 7, 20-22.
9. Miliutina, O. K. (2008). Polikul'turna osvita shkoliariv u Velykobrytanii [Polycultural education of schoolchildren in Great Britain]. Zhytomyr, 260.
10. Frolova, O. V. (2013). Etnichni stereotypy iak chynnyk strukturuvannia komunikatyvnoho polia osobystosti [Ehtnical stereotypes as a factor of structuralizing the communicative personality scope]. Kyiv, 208.
11. Arakelian, V. O. (2001). Polykul'turnoe obra-zovanye: suschnost' y soderzhanye [Polycultural education: essence and contents]. Moscow, 148.
12. Education and Training 2020 (2010). ETUCE Circular 1/2010. Brussel, 11. Available at: http://www.csee-etuce. org/images/attachments/ETUCECircular2010EN.pdf
13. Perotti, A. (1994). The case for intercultural education. Council of Europe press, 158.
14. Sinclair, M. (2004). Learning to live together: Building skills, Values and Attitudes for the twenty-first century. UNESCO: International Bureau of Education, Geneva, 167. Available at: http://s3.amazonaws.com/inee-assets/resources/ doc_1_48_Learning_to_Live_Together.pdf
15. Sierens, S. (Ed.) (2000). Us, Them, Ours. Points for attention in designing interculturallly sound learning materials. Centre for intercultural education. Ghent, Belgium.
16. Ozbarlas, Y. (2008). Perspective on Multicultural Education: Case Studies of a German and an American Female Minority Teacher. Dissertation, Georgia State University. Available at: http://scholarworks.gsu.edu/msit_diss/34
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Тернотльска В. I.
Дата надходження рукопису 14.01.2016
Ковалинська 1нна Володимир1вна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра перекладу, Гу-машгарний шститут, Кшвський ушверситет iменi Бориса Грiнченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail: kovalynskinna@gmail.com
УДК 37.013.83
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60499
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ ЦЕНТРУ ОСВ1ТН1Х 1ННОВАЦ1Й 1НСТИТУТУ П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
© В. Ю. Лушна
У статт1 описано педагоггчний експеримент 1з перевгрки ефективностг розроблено1 автором модел1 ро-звитку творчого потенцгалу вчителя в умовах Центру освтнгх тновацш тституту тслядипломног пе-дагоггчног освти. Розкрито особливостг кожного етапу експериментального досл1дження. Особлива увага придтяеться iнтерпретацИ отриманих результатгв та перевгрцi 1хньо1 статистично'1 значу-щостг
Ключовi слова: творчий потенцiал учителя, педагогiчний експеримент, Центр освiтнiх тновацш, методична робота
In the article was described pedagogical experiment on the examination of effectiveness of the model of teacher creative potential development in educational innovation Center of the institute ofpedagogical postgraduate education.
Experimental study continued from September 2011 till October 2015. 500 teachers took part in it: 2 experimental groups (200 persons) and 3 control ones (300 persons) with almost equal qualitative and quantitative contingent.
