CC BY
10
BÍCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде mí я»
УДК 616.12-009:331.1:3:616.24 Распутта Л. В.
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ СЕРЦЕВ0Г0 РИТМУ У ХВОРИХ ХР0Н1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ВАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ЗА СУПУТНЬО! АРТЕР1АЛЬН01 Г1ПЕРТЕНВМ
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. M.I. Пирогова, Украша.
Вивчено особливостл варгабелъност{ серцевого ритму (ВСР) у xeopux i3 поеднанням хротчного обструктивного захворювання легенъ (ХОЗЛ) та артер{алъною гтертенз1ею (АГ) i проведено поргвняннг показнитв ВСР у хворих без поднано'г патологи. Обстежено 125 хворих, що мали по-еднання ХОЗЛ та АГ, серед них було 68 чоловт1в, середнш вт 69±7,8 роте, 57 жток, середнш вт 65,6±4,6 роте, стаж ХОЗЛ становила 16,8±5,5 роте, АГ - 6,8±4,7 роте; 98 хворих, що мали diaz-ностований ХОЗЛ, без АГ, серед них було 52 чоловта середнш вт 67,2±8,2 роте та 46 жток, середнш вт 63,6±5,7 роте, стаж ХОЗЛ - 21,2±7,8 роте; 114 хворих, що страждали на АГ, чоловт1в було 51, середнш вт 56,7±5,3, жток 63, середнш вт 62,1±6,8 роте. Стаж АГ становив 13,2±9,5 роки, у хворих ХОЗЛ та при поеднант ХОЗЛ та АГ в{дм{чаютъся бшъш виражет змти показ-нитв ВСР пор{вняно з хворими без обструктивних змт. В{дм{чаетъся зниження впливу пара-симпатичного eiddmy, з eidnocHUM переважанням симпатичного eiddmy, що може бути одтею з причин великог частати д{агностування порушенъ автоматизму у цих хворих. Виявлено зниження Ц1 в цш zpyni хворих, що свгдчить про зменшення ампл{туди добових pumMie вегетати-вног активност1.
Ключов1 слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, артер1альна ппертенз1я, добове монггорування, вар1абельнють серцевого ритму.
Вступ
В cbítí зареестровано приблизно 44 млн випа-дюв xpoH¡4Horo обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Практично 4-10% дорослого населения мають клш1чно значим! випадки ХОЗЛ. Серед причин смертносп ХОЗЛ займають 4 míc-це в кражах Gb pon и июля таких патолопчних стажв, як ¡LueMÍ4Ha хвороба серця (IXC, цереб-роваскулярш захворювання, рак легень. В той же час серед серцево-судинних захворювань, одне з ключових м1сць выводиться артер1альнш ппертензи (АГ), поширенють яко'Г сягае понад 25% дорослого населения та становить одну з найпоширених причин смертносп, ¡нвалщ1заци населения економ1чно розвинених краш.
Одним ¡з найбтьш частих коморбп"них стаыв е поеднання ХОЗЛ та АГ, поширенють його ко-ливаеться у значно широких межах вщ 6,8 до 70,2%, в середньому 34,3% [4,6].
1снують та активно обговорюються на шпаль-тах вп"чизняних та росшськомовних наукових видань дв1 протилежы точки зору на патогенез поеднання ХОЗЛ та АГ. Так, зпдно одые'Г АГ та ХОЗЛ мають самостшш патогенетичш мехашз-ми, зпдно друго'Г - АГ виникае внаслщок ХОЗЛ на тл1 rinoKceMi'í, ппокси, легеневоТ недостатнос-tí, тощо.[2,3]. Проте АГ та ХОЗЛ об'еднують cni-льы фактори ризику, кот pi сприяють значному прогресуванню обох захворювань, а саме: курш-ня, надлишкова вага, низька ф1зична активнють, ппертензивний ефект глюкокортикоТд1в, В-aroHicTiB, легенева ппертенз1я. ГПдвищений нау-ковий ¡нтерес щодо цiе'Г проблеми зумовлений складнютю курацП' цих хворих, взаемообтяжли-вим nepe6iroM цих захворювань, швидким про-гресуванням стану за умов поеднаноТ патологй' та труднощами в лкувальнш тактиц1. Отже, ви-вчення p¡3hhx аспект1в поеднаного nepe6iry
ХОЗЛ та АГ, а також вивчення особливостей фармакотерапи цих захворювань е актуальною та сучасною темою, що допоможе у вир1шен1 од-шеТ з проблем внутр1шньоТ медицини.
Переб1г та прогресування ХОЗЛ характеризуемся порушенням регуляторних систем, що за-безпечують тонус бронх1альноТ мускулатури та мукоцил1арний транспорт, а також системними порушеннями автономно'!' нервовоТ регуляци. У пац1ент1в з ХОЗЛ порушення автономно'!' регуляци проявляються зниженням загальноТ потужно-ст1 спектра вар1абельносп серцевого ритму (ВСР), навпъ при вщсутност1 порушень газового складу кров1 [5]. ¡перкапн1я та ппокая, що супро-воджують переб1г важких форм ХОЗЛ, призво-дять до стшких зм1н параметр1в ВСР ¡з значним зниженням загальноТ потужност1 спектра та переважанням в нш активносп низькочастотно'1 ланки, з чим повязують активацш симпатично'!' нервовоТ регуляци. В той же час одним ¡з пато-генетичних механ1зм1в виникнення АГ е дисбаланс ланок вегетативно'!' нервовоТ системи з пщ-вищенням активносп симпатичного та пригш-ченням парасимпатичного вщдту [1,4]. Простим та нешвазивним методом для оцшки автономно'!' нервовоТ регуляцП' е методика визначення ВСР -кшькюний метод оц1нки механ1зм1в нейрогумо-ральноТ регуляцП' серця, сшввщношення м1ж симпатичним та парасимпатичним вщдтами вегетативно'!' нервовоТ системи.
Мета досл1джснни
Метою нашоТ роботи було вивчити пошире-нють поеднаного переб1гу ХОЗЛ та АГ у хворих, вивчити статево-вкову структуру хворих та провести анал1з вар1абельносп серцевого ритму у хворих поеднаною патолопею, пор1вняти Тх з хворими ХОЗЛ та АГ.
* Робота е фрагментом планово!' науковоТ роботи кафедри пропедевтики внутршньоТ медицини ВНМУ ¡м. M.I. Пирогова «Особливост1 надання медичноТ допомоги на амбулаторному та стацюнарному етапах хворим з розповсюджених захворювань внутршжх opraHÍB з урахуванням параметрш якост1 життя та фармакоекономнних показник1в».
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
Методи та матер1али
Клшко-функцюнальне обстеження проведено 337 хворим. Критери включения: д1агностоване ХОЗЛ, синусовий ритм, серцева недостатнють не вище IV ФК за NYHA. Критери виключення: перенесений гострий коронарний синдром до 6 мюяц1в, гостре порушення коронарного крово-o6iry до 3 мюяц1в, злоякюна артер1альна rinep-тенз1я, хрон1чн1 захворювання в стади декомпенсаций загострення ХОЗЛ. Bcix хворих подтено на III групи. I група - 125 хворих, що мали поед-нання ХОЗЛ та АГ, серед них було 68 чолов1к1в, середнш BiK 69±7,8 роюв, 57 жшок, середнш в1к 65,6±4,6 рок1в, тривалють захворювання на ХОЗЛ становила 16,8±5 рош, АГ-6,8±4,7 рок1в. ХОЗЛ II стади д1агностовано у 39 хворих, ХОЗЛ III стади у 82 хворих, у 14 хворих - ХОЗЛ IV стади.
II група 98 хворих, що мали д1агностований ХОЗЛ, без АГ, серед них було 52 чоловки середнш BiK 67,2±8,2 рок1в та 46 жшок, середнш BiK 63,6±5,7 рок1в, тривалють ХОЗЛ становила 21,2±7,8 рок1в, ХОЗЛ II стадП'д1агностовано у 43 хворих, ХОЗЛ III стади - у 35 хворих, ХОЗЛ IV стади - у 20 хворих.
III групу склали пац1енти, що не мали в анамнез! ХОЗЛ, а страждали на АГ, таких хворих було 114, чолов1к1в було 51, середнш BiK 56,7±5,3 , жшок 63, середнш BiK 62,1 ±6,8 рок1в. Стаж АГ становив 13,2±4,5 роки.
BciM патентам проведено кпшко-функцюнальне обстеження, яке включало KniHi-чне обстеження, сшрограму, з анал1зом ОФВ-ь добове мошторування ЕКГ, AT, з оцшкою Bapia-бельност1 ритму серця.
Добову вар1абельнють серцевого ритму до-слщжували за допомогою компютерноТ системи «Diacard» («Сольвейг», Кшв). Дослщження проводилось протягом доби безперервною реест-рац1ею ¡нтервал1в RR, показники автоматично розраховувались з частотою запису 5 хвилин, анал1зувались компюторною системою. За добу до початку дослщження пац1енти утримувались вщ алкогольних напоТв, кави, тощо. Оцшку вегетативного дисбалансу проводили за розрахову-нками часових та спектральних показниш ВСР. Вщповщно до рекомендацш Ком1тету експерт1в Свропейського товариства кардюлопв та ГПвыч-ноамериканського товариства кардюстимуляцп та електроф1зюлогП' оцшювали наступи часов! ¡ндекси ВСР: стандартне вщхилення середньоТ
Анал'13 спектрал
тривалост1 Bcix ¡нтервал1в RR протягом доби (SDNN), стандартне вщхилення середньо'Г три-валосп Bcix ¡нтервал1в RR протягом 5 хвилинних ¡нтервал1в (SDANN), квадратний коршь ¡з серед-нього квадрата р1зниц1 послщовних ¡нтервал1в RR ( rMSSD), процент послщовних ¡нтервал1в RR, р1зниця м1жякими перевищуе 50мс (pNN%). Збтьшення величини часових параметр1в ВСР розцшювали як пщсилення парасимпатичного впливу, зниження - як активацш симпатичного.
Активнють вщдт1в вегетативно'!' нервово'| системи оцшювали за допомогою спектрального анал1зу, визначали так1 частотн1 значения ВСР: потужнють спектру област1 низьких частот (0,05-0,15 Гц) - LF, що вщображае переважно активнють симпатичного вщдту ВНС, потужнють спектру обласн високих частот (0,15-0,40 Гц) - HF, що вщображае переважно активнють парасимпатичного вщдту ВНС, розраховували симпато-парасимпатичний ¡ндекс - стмввщношення низь-ко- та високочастотних компоненте (LF/HF) - чу-тливий показник, який вщображае баланс симпатично'!' та парасимпатично'1 активностк Даш заносили в базу Microsoft Excel та обробляли стандартними статистичними методиками.
Результати та ïx обговорення
Нами проведено анал1з медичноТ документацГ! пац1ент1в, що л1кувались в кард1олопчному вщдн ленн1 МКЛ №1 м. Вшниц1 з приводу rinepTOHi4HOï хвороби, встановлено, що поеднання ХОЗЛ та АГ в цш rpyni зустр1чаеться у 22,3% хворих, од-наково часто у чоловтв та ж1нок, середнш bîk 62,3±4,5 роюв. В той же час, серед хворих, що лкувались з приводу ХОЗЛ в пульмонолопчному вщдтены Tieï ж лкарш, фактЬчно у кожного тре-тього (77,0%) виявлено АГ, практично однаково у чоловтв та ж1нок, середнш bîk 69,8±2,4 роки.
В результат! проведеного дослщження нами встановлено змши статистичного анал1зу ВСР: у хворих I групи з поеднаною патолопею значно нижч1 статистичн1 показники ВСР, а саме таю як: NN, мс, SDNN мс (р<0,05), SDANN мс (Табл.1), що характеризують як загальн1 (SDNN мс), так i низькочастотш (SDANN мс) компоненти ВСР.
У хворих II групи, з ХОЗЛ без АГ нижними бу-ли показники ВСР, що характеризують високо-частотну активнють (RMSSD мс), отже в цш rpyni хворих значно бтьшим е пригшчення парасим-патичноТ aKTHBHOCTi.
Таблиця 1.
( показниюв вар/'абельноегш' ритму серця за добу
Показник 1 група (ХОЗЛ+АГ) II група (ХОЗЛ) III група (АГ)
М=125 М=98 М=114
NN, мс 812,3±15,45 857,9±34,1 834,1±26,2
SDNN мс 49,6±12,5* 69,2±4,9 52,5±17,5
SDANN мс 103,2±32,6 104,5±23,6 108,4±24,8
RMSSD мс 45,6±16,8 40,6±11,6 30,2112,5**
pNN50% 12,8±7,8* 8,4±8,6 16,3±9,8
* Результат docmoeipHuû (р<0,05); ** Результат docmoeipHuû (р<0,01).
Том 10, Выпуск 3
233
В1СНИК ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна акадежЬя»
Таблиця 2.
Анал'13 спектральных показниюв вар/'абельност/ ритму серця в активний та пасивний перюд часу
Показник Iгрупа (ХОЗЛ+АГ) М=125 II група (ХОЗЛ) М=98 III група (АГ) М=114
NN. мс день 778,4±43,5 785,0±41,3 785,6±35,6
ночь 877,9±24,8 927,4±25,6 926,2±24,7
ЭРЫИ мс день 54,8±12,6 66,2±11,7 48,4±10,9
ночь 56,8±14,5 69,8±7,8 59,8±12,4
ЭйДЫИ мс день 95,8±9,8 130,3±12,3 93,5±9,8
ночь 116,1±11,7 142,3±15,6 125,3±13,5
КМЭЭО мс день 56,7±15,7 36,3±18,3 25,7±8,9
ночь 54,8±7,8 44,6±13,6 38,4±10,9
рЫЫ50% день 12,6±8,9 11,8±6,7 5,75±3,4
ночь 13,4±9,4 19,6+11,2 13,3±10,9
Вщомо, що в норм1 добов1 коливання ВСР зу-мовленш чергуванням активности симпатично'1 нервовоТ' регуляци в активний перюд та параси-мпатичноТ' - в ычний час, що забезпечуе необ-хщний р1вень д1яльносп системи кровооб1гу вщ-повщно до потреб оргашзму. Нами встановлено, що у хворих ХОЗЛ та АГ (I групи) вщм1чалось значне зниження рЫЫ50%, що характеризуе па-расимпатичну нервову регуляцш, на вщмшу вщ хворих ХОЗЛ та АГ без Тх поеднання. Також у груш хворих з поеднаною патолопею вщм1чаеть-ся зниження коливання показниюв ВСР вдень та
Анал'13 показниюв
вноч1, наприклад рЫЫ50%, КМвБР мс.
Також, на нашу думку цкавим е вивчення ци-ркадного профтю серця на основ1 розрахунку циркадного ¡ндекса (Ц1) - вщношення середньоТ ЧСС в активний перюд до середньоТ шчноТ' ЧСС. Ц1 е специф1чним показником стшкосп структури добового серцевого ритму, змши якого незалеж-но вщ статп та в1ку знаходяться в д1апазон1 1,2-1,45 як у здорових, так \ у хворих серцево-судинними захворюваннями в стади компенсацП' (Табл.3).
Таблиця 3.
частоти серцевих скорочень та циркадного ¡ндексу
Показник Iгрупа II група III група
(ХОЗЛ+АГ) (ХОЗЛ) (АГ)
М=125 М=98 М=114
ЧСС 89,6±14,5 81,4±12,3 69,8±13,6
Циркадний ¡ндекс 0,96±0,02* 1,12+0,01 1,24±0,03
*результат достов1рний (р<0,05)
Загальновщомо, що у хворих з ХОЗЛ юнують патоф1зюлопчн1 передумови для виникнення тах1-карди, що мае компенсаторний характер, у пац1е-нт1в з ХОЗЛ середня ЧСС протягом доби стано-вить 81,4 удар1в, в той же час у хворих з АГ - 69,8
удар1в за хвилину, нами встановлено - у при по-еднаны ХОЗЛ та АГ середньодобова ЧСС була 89,6 удар1в. Найнижчим Ц1 виявили у хворих I групи, що мали поеднанння ХОЗЛ та АГ.
Таблиця 4.
Спектральний анал1з вар/'абельност/ ритму серця
Показник Iгрупа II група III група
(ХОЗЛ+АГ) (ХОЗЛ) (АГ)
М=125 М=98 М=114
Т1 17, 0±2,3 11,9±3,2 15,3±3,0
УЬР, мс2 1798,4±32,6 3280,5±34,7 1978,6±21,8
ЬР,мс2 2081,1 ±14,5 1967,5±17,8 1069,8±10,9
НР.мс2 1979,1 ±123,6 741,3±78,9 574,2±98,7
LF/HF 1,2±0,05 3,6±0,8 2,97±0,56
При спектральному анал1з1 ВСР визначаеться значне зниження Т1 у хворих ХОЗЛ, а також зниження високочастотних коливань, що харатери-зують парасимпатичну активнють (НР,мс2), при вщповщному пщвищены стмввщношення (1_Р/НР). Наш1 дан1 корелюють з л1тературними даними щодо ВСР у хворих ХОЗЛ. В той же час, у хворих I групи при поеднаны ХОЗЛ та АГ зниження спо-стер1гаеться за рахунок коливань дуже низькоТ' частоти \/1_Р, мс2 та б1льш значного зниження стввщношення (ЬР/НР), що свщчить про загальне зниження вегетативного тонусу, вщносне пере-
важання симпатично'!' регуляци, що можливо су-проводжуеться зменшенням функцюнальних ре-зерв1в серцево-судинно'1 системи, в1рогщно ство-рюючи передумови для попршення коронарного кровооб1гу, розвитку аритмш. Також е свщченням впливу гуморальних фактор1в на ВСР.
Обговорення отриманих результатов
Перш за все слщ сказати про р1зн1 точки зору щодо поширеносп коморб1тност1 ХОЗЛ та АГ. За лп"ературними даними така поширенють коли-ваеться у межах 18-72%, що мае певш пояснен-
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
ня, зокрема р1зш групи обстеження, р1зний стаж захворювання, р1зн1 методолопчы гпдходи до обстеження та трактування змш. Отримаы нами результати можна пояснити тим, що хвор1 зна-ходились з приводу загострення ХОЗЛ, що су-проводжувалось попршенням гемодинамки малого кола кровооб1гу, попршенням мукоцил1рно-го стану, змшами реолопчноих властивостей кров1, ппокаею тканин, ппоксем1ею, що створюе умови для пщвищення системного артер1ально-го тиску (АТ).
В результат! оцшки ВСР нами встановлено ряд змш, що сп1вставим1 з даними лп"ератури [2,5]. Це даш, що стосуються хворих з ХОЗЛ та АГ без Ух поеднання. В той же час при обсте-женш хворих з поеднаним переб1гом ХОЗЛ та АГ нами встановлено значну роль гуморальних змш кров1 (змши парц1ального тиску вуглекислого газу та кисню, змши кислотно-основного стану), геморецепторний рефлекс [1,5]. Зниження тонусу парасимпатичноТ регуляци поеднуеться з гу-моральними змшами, що зумовлено насамперед поеднанням двох захворювань.
Висновки
Отже у хворих ХОЗЛ та при поеднаны ХОЗЛ та АГ вщм1чаються бтьш виражеш змши показ-ниш ВСР пор1вняно з хворими без обструктив-них змш. Вщм1чаеться зниження впливу параси-мпатичного вщдту, з вщносним переважанням симпатичного вщдту, що може бути одыею з причин велико'!' частоти д1агностування пору-шень автоматизму у цих хворих. Виявлено зниження Ц1 в цш груп1 хворих, що свщчить про зменшення амплп"уди добових ритм1в вегетати-
Реферат
ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ СЕРДЕЧНОГО РИТМА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ ПРИ СОПУТСТВУЮЩЕЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ Распутина Л.В.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, артериальная гипертензия, суточное мониторирование, вариабельность ритма.
Изучены особенности вариабельности сердечного ритма (ВСР) у больных с сочетанием хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) и артериальной гипертензии (АГ), проведено сравнение показателей ВСР у больных без сочетанной патологии. Обследовано 125 больных, которые имели сочетание ХОБЛ и АГ, среди них было 68 мужчин, средний возраст 69±7,8 лет, 57 женщин, средний возраст 65,6±4,6 лет, стаж ХОБЛ становил 16,8±5,5 лет, АГ - 6,8±4,7 лет; 98 больных, имеющих диагностированную ХОБЛ, без АГ, среди них було 52 мужчин, средний возраст 67,2±8,2 лет, и 46 женщин, средний возраст 63,6±5,7 лет, стаж ХОБЛ - 21,2±7,8 лет; 114 больных, которые страдали АГ, мужчин было 51, средний возраст 56,7±5,3, женщин - 63, средний возраст 62,1 ±6,8 лет. Стаж АГ составляет 13,2±9,5 лет, у больных ХОБЛ а также при сочетании ХОБЛ и АГ наблюдаются более выраженные изменения показателей ВСР посравнению с больными без обструктивних изменений. Наблюдается снижение влияния парасимпатического отдела с относительным преобладанием симпатической активации, что может быть одной из причин значительной частоты диагностики нарушений автоматизма в этой группе обследованных. Выявлено уменьшение циркадного индекса в этой группе больных, что свидетельствует об уменьшении амплитуды суточных ритмов вегетативной активности.
bhoï активность Таким чином, анал1з ВСР дозво-ляе в достатнш Mipi оцшити параметри, що характеризуют вплив вегетативно'!' нервово'Г сис-теми на структуру ритму серця. Зниження ВСР е прогностично несприятливим фактором, який визначае ризик раптово'Г смерт1 та прогресуван-ня серцево-судинних захворювань.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку, на нашу думку, полягають у вивченш звязш ВСР у хворих з поеднаною патолопею з важкютю обструктивних змш, ремоделюванням л1вого та правого шлуночш, середым apTepia-льним тиском, наявнютю та важкютю порушень автоматизму, наявнютю ¡нших супутшх захворювань
JIÍTepaTypa
1. Бондаренко И.А. Вариабельность сердечного ритма и функция внешнего дыхания у пациентов хроническими обструктивными заболеваниями легких / И.А. Бондаренко, Н.И. Яблучанский // BicH.XapK.нац.ун-ту.-2004.-№639.-С.43-46.
2. Коваленко B.H. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечнососудистыми заболеваниями / B.H. Коваленко, Е.Г. Несукай, E.B. Дмитриченко // Укр.кард.журнал. - 2006. - №3. - С.68-73.
3. Войченко Т.Ю. Вариабельность сердечного ритма при ишеми-ческой болезни сердца в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких/Т.Ю. Войченко// Сибирский медицинский журнал. - 2008. - №6. - С.40-43.
4. Миронов М.Б. ХОБЛ и сочетанная патология / М.Б. Миронов, А.Ф. Шепеленко, Ю.А. Сидоров // Лечащий врач. - 2006. - №8. -С.22-26.
5. Козлова Л.И. Хронические обструктивные заболевания легких и ишемическая болезнь сердца: некоторые аспекты функциональной диагностики/Л.И. Козлова // Кардиология. - 2001. - №6. - С.9-12.
6. Cazzola M. Comparison of the effects of single oral doses of ne-bivolol and Celiprolol on airways of patients with mild asthma / M.Cazzola, P. Noschese, M. D. Amato, G.D. Amato.// Chest. -2000. -№118,- P. 1322-1326.
Tom 10, Выпуск 3
235
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна академ1я»
Summary
VARIABILITY OF HEART BEAT RATE IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE LUNG DISEASE AND CONCOMITANT ARTERIAL HYPERTENSION Rasputina L.V.
Keywords: chronic obstructive lung disease, arterial hypertension, heart rate variability
The research focuses on the study of heart beat rate variability (HBRV) in patients with chronic obstructive lung disease (COLD) and arterial hypertension (AH) and on the findings of comparative analysis of HBRV in persons having no associated diseases. The research involved 125 patients with COLD and concomitant AH, among them there were 68 men (mean age 69±7.8, 57 women (mean age 65.6±4.6). The COLD experience was 16,8±5,5 years, the AH experience - 6,8±4,7 years; 98 COLD patients had no AH, and among them men constituted 52 persons (mean age 67,2±8,2) and 46 women (mean age 63,6±5,7). In cases of associated COLD and AH there can be noticed more marked changes in HBRV than in patients having no obstructive changes. There is decrease of parasympathetic effect and relative prevalence of sympathetic activation that may be regarded as a cause of considerable occurrence in automatism disturbances in the test group. There has been found out the decrease of circadian index in this group of patients that proves the lowering of diurnal rhythm amplitude of vegetative activity.
УДК:616.1-009:616.24-002.5-091.8:615.28.015.8 Разнатовська O.M.
СТАН ВЕГЕТАТИВНО! РЕГУЛЯЦЙ СЕРЦЕВ0-СУДИНН0Т СИСТЕМИ У ХВ0РИХ НА ДЕСТРУКТИВНИЙ Х1М10РЕЗИСТЕНТНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Запор1зький державний медичний университет, Украша
Вивчено змти вегетативног регуляцй серцево-судинног системи у хворих на х{мюрезистентний деструктивний туберкулъоз легенъ. Для оцтки вегетативног регуляцй серцево-судинног системи використовували математичний анал{з серцевого ритму, який здшснювався за допомогою системи комп'ютерног кардюграфй "КардиоЛаб ВСР" на початку стащонарного етапу лтуван-ня. Резулътати досл{дженъ тддавали статистичнш обробщ на комп'ютер{ за програмою Excel - 2000.
Ключов1 слова: х1мюрезистентний деструктивний туберкульоз легень, вегетативна регуляц1я серцево-судинноТ системи.
В Укра'Гш в TenepiLUHm час туберкульоз е нацюнальною проблемою, яка сто'Гть перед сусптьством, медичною наукою та практичною охороною здоров'я [2,3,4,6,10]. Стшкють мкобактери туберкульозу (МВТ) до протитубер-кульозних препарате останшм часом значно за-гострила проблему епщемюлопчноТ ситуаци з туберкульозу в кра'Гш, що набуло глобального значения [9,11]. За даними лп"ературних джерел, х1мюрезистентний (ХР) туберкульоз, стае головною причиною захворюваносп i смертносп вщ цiе'Г недуги, та складае серйозну загрозу всьому людству [2,3,4,6,7,8,9,10]. ГНкування хворих, як1 видтяють xiMiope3HCTeHTHi МВТ за допомогою стандартних режим1в xiMioTepani'i не завжди виявляеться ефективним [17]. TaKi xBopi трива-лий час залишаються бактерювидтювачами та можуть ¡нфкувати oci6, як1 Тх оточують. Знижен-ня ефективносп xiMioTepani'i у дано'Г категори хворих також пов'язано 3i зростанням питомоТ ваги деструктивних форм, високою частотою супутньоТ патологи, непереносимють хворими xiMioTepani'i [2,3,8,9].
Bei органи i системи нашого оргашзму знахо-дяться пщ постшним нервово-гуморальним контролем. Розвиток специф1чного процесу в
значнш Mipi супроводжуеться стресорною актива^ею основних регуляторних систем оргашзму, до яких вщноситься i вегетативна нервова система (ВНС) [12,13,14]. Ппоксем1я, яка виникае, спричиняе прямий вплив на мюкард з розвитком дисбалансу м1ж транспортом кисню та його потребами, призводить до ¡шеми мюкарда, яка реал1зуеться у порушены регуляцй ритму серця. ВНС займае провщне м1сце у регуляцй серцевого ритму, порушення якого е ушверсальною реакц1ею оргашзму у вщповщь на змши його зовшшнього та внутршнього середо-вища [5]. Тому оцшка функц1онального стану серцево-судинноТ системи (ССС), и вегетативно'!' регуляц|| у хворих на туберкульоз останшм часом привертае велику увагу [15,16,17]. Bapia6e-льнють серцевого ритму (ВРС) е ¡ндикатором вщхилень в po6oTi ВНС i в тепершнш час визна-на найбтьш ¡нформативним не1нвазивним, на-д1йним, прогностично достов1рним методом комплексно'!' оцшки стану вегетативно'!' регуляцГ! серцевого ритму [1,12,13,14].
Проте, в л1тератур1 BiflcyTHi дан1 про стан вегетативно'!' регуляцГ! ССС у хворих на деструктивний х1мюрезистентний туберкульоз легень.
Мета дослщження - вивчити стан
* Зв'язок роботи з НДР кафедри фтиз1атрм i пульмонологи ЗДМУ "Покращення ефективност1 i переносимост1 полшмютера-пм у хворих на х1мюрезистентний деструктивний туберкульоз легень" (№ державно!' реестрацм 0110U000905).
