CC BY
35
Жмурко Н.В., Стаховская М.Й. Анализ уровня финансовой автономии местного самоуправления в Украине
Рассмотрены основные положения финансовой автономии местного самоуправления в Украине. Одновременно с этим определены признаки автономии в контексте местного самоуправления, а также организационно-правовые основы ее существования. Исследована система количественных показателей финансовой автономии местных органов власти. Рассчитаны и проанализированы показатели финансовой автономии с предоставлением их характеристики. Выявлены проблемные аспекты обеспечения финансовой автономии, в частности сделан акцент на недостаточном уровне финансовой автономии местного самоуправления для выполнения своих полномочий. Предложены пути решения имеющихся проблем.
Ключевые слова: органы местного самоуправления, финансовая автономия, количественные показатели финансовой автономии.
Zhmurko N. V., Stakhovska M. Y. The Analysis of the Level of Financial Autonomy of Local Self-government in Ukraine
Some main issues of the financial autonomy of local self-government in Ukraine are described. The signs of autonomy in the context of local self-government are simultaneously identified, as well as organizational and legal basis of its existence. The system of quantitative indicators of financial autonomy of local authorities is studied. The requliarities of financial autonomy with providing their characteristics are analysed. Some problematic aspects of ensuring financial autonomy, in particular the emphasis on the insufficient level of financial autonomy of local self-government to carry out its authority are identified. Solutions to existing problems are proposed.
Keywords: local self-government, financial autonomy, quantitative financial autonomy, authority.
УДК 330.[3+322] Ст. викл. О.М. Куштрчук-Ставнича -
Львiвський тститут економти i туризму
ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРС1В КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ: РЕАЛЬНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ
Визначено рацюнальне використання та охорону туристичних ресурив як прюри-тетний напрямок сучасно! туристично! пол^ики Карпатського регюну Украши. Охарактеризовано швестицшш преференцп в дослщжуваному регюш. Систематизовано та згруповано в розрiзi областей актуальш швестицшш пропозицп щодо використання та розвитку туристичних ресурив Карпатського регюну. Висвгглено шляхи покращення використання наявних у регюш туристичних ресурив, зокрема визначено ключовi нап-рямки швестування, як сприятимуть шдвищенню ефективност функщонування турис-тично! галузi регiону.
Ключовi слова: туристичш ресурси; Карпатський регiон; радiональне використання ресурив; iнвестицiйнi пропозицп; оптишзацш.
Наявний сьогоднi ршень використання туристичних ресурсов е недостат-шм та гальмуе розвиток туристично! сфери Карпатського регюну Украши. Адже ввд стану використання компонент природи й кторико-культурних пам'яток за-лежить функцiонування туристично!' щдустрц загалом. У сучасних умовах особливого значення набувае урiзномаштнення, а також вiдхiд вiд традицшних до нових та iнновацiйних форм i способiв використання туристичних ресурав.
Проблематика використання туристичних ресурсiв останшми роками пе-ребувае в цеи^ уваги. У цш площинi здайснювали сво! дослiдження вiтчизнянi
науковщ, зокрема таю географи: О. Бейдик, М. Борущак, В. Кифяк, Ю. Туниця [3, 4]. Використання ж туристичних ресурсiв з економ1чного погляду, проблематика 1'х 1нвестування та ефектившсть залучення у туризм, залишаються поза ува-гою. Сьогодт в науковому 1 практичному середовищах спостертаеться недос-татшсть методичного шструментарда, який дав би змогу оцшити ефектившсть використання туристичних ресурс, рiвень !х залучення до р1зних видiв туризму.
Визначення стану та р1вня використання туристичних ресурав е немож-ливим без ч1ткого розумшня цього поняття. Переважно тд туристичними ресурсами розумдать сукупшсть природних, клiматичних, оздоровчих, кторико-куль-турних, сощально-економ1чних ресурсiв, як1 можна використати з туристичною метою. Основний перелш туристичних ресурйв за видами наведено у табл. 1.
Табл. 1. Види туристичних ресурав
Група туристичних ресурсiв
Iсторико-культурнi Природнi Соцiально-економiчнi
археолопчт бальнеолопчт iнфраструктурнi
меморiальнi пам'ятки фiтолiкувальнi компоненти
пам'ятки учасникам юторичних подiй ландшафтнi
се архiтектура та пам'ятки мютобудування клiматичнi
& обороннi споруди пляжнi
ч> & сакральнi споруди, культова архиектура спелеоресурси
К « народна архiтектура
К в громадськi споруди
палацово-парковi ансамблi
народнi художнi промисли
музейш ресурси
фольклор
Поняття ращонального використання туристичних ресурйв найбшьш точно розкривае Л.Ю. Матв1чук, шд яким розум1е "економне, високоефективне, планом1рне використання, яке забезпечуе вщтворення ресурсного потенщалу, створюючи еколопчно безпечш умови для нишшшх та майбуттх поколшь. Своею чергою, рацюнальна охорона туристичних ресурав - це природоохорон-ш заходи, як1 забезпечують самов1дновлення та вдаворення туристичних ре-сурс1в (з урахуванням 1х здатносп виснажуватись), збер1гають туристичне значения, красу та продуктивнкть туристичного потенщалу територц" [3].
Таким чином, сьогодт в прюритеп регюнально! та державно!' туристич-но! политики стойъ рацюнальне використання та охорона туристичних ресурав. Карпатський регюн Украши, як найважливший туристичний регюн держави, мае перебувати у фокус уваги в контекста ще!' проблематики. Вщомо, що у найбшьш розвинених економжах свиу сфера послуг займае значну частку (40 % 1 бшьше), а вщтак, бшьше 1нвестуеться 1 отримуе стимул до подальшого розвитку. Без швестищйно! шдтримки неможливою е шдтримка та рацюнальне використання туристичних ресурйв.
Акценти ж сучасно!' економiки Украши i Карпатського регюну зокрема зосередженi на шдтримщ та iнвестуваннi ресурсiв та шфраструктури виробни-чо1 сфери. Це промисловкть, дiяльнiсть транспорту i зв'язку, будшництво. Така ситуация зумовлена iсторично складеними традициями господарювання у регь ош На туристичнi ресурси i туристичну iнфраструктуру припадае лише 5,5 % вщ загального обсягу iнвестицiй у Карпатському регюш (у 2014 р.). Натомкть у промисловiсть вкладено 42 %, у будавництво - 17 % швестищй.
Найбiльше туристичних швестицш приймае Львiвська обл. (1/10 частина вщ усiх iнвестицiй областi), менше - Закарпатська та Iвано-Франкiвська (46 %). Чернiвецька обл. за рiвнем iнвестування у Карпатському регюш ктотно вiдстае (менше 1 % швестицш у туризм^. Проте туристичний потенцiал Закар-патсько!' i Чершвецько!' обл. е високим, зокрема перевагами цих областей е уш-кальна природа, численнi фестивалi та iншi атракцií. Проте цей потенцiал не розкриваеться повною мiрою через низку факторiв: по-перше, недостатнiм е рь вень використання туристичних ресурсiв цих областей, !'х залучення в туристичну галузь; по-друге, недостатньою е увага iнвесторiв до цих областей. Ниж-че у табл. 2 подано перелж актуальних станом на червень 2015 р. пропозицш з розвитку i використання туристичних ресурсiв областей Карпатського регiону.
Табл. 2.1нвестицшт пропозицп щодо використання та фтансування туристичних ресурсов у розрiзi областей Карпатського региону
№ з/п Область Пропозицп щодо розвитку та використання туристичних ресурив
1 2 3
1 1вано-Фран-кiвська - спорудження туристичного комплексу "Чорногора"; - спорудження прськолижного комплексу "Кринта" (с. Красник Верховинського р-ну); - рекреацшний комплекс в урочищi Гаджина; - будiвництво санаторно-оздоровчо! та тренувально! бази олiмпiйського резерву в с. Вишюв Долинського р-ну; - розвиток бальнеологiчного (СПА) туризму в м. Долина на основi використання оздоровчих властивостей соляно! ропи з родовища "Барбара"; - спорудження прськолижного комплексу на гер Михалкова (Коивський р-н); - аквапарк у м. Яремча; - фунiкулер у м. Яремча; - будiвництво спортивно-оздоровчого комплексу для заняття дельта- i пара планеризмом в с. Ода!в Тлумацького р-ну; - оздоровчо-лiкувальний центр "Аштерашя" у м. Галич; - туристичний комплекс "Сарахмансью озера" м. Болехiв; - вiдтворення бойкiвського села - створення етнопоселення у селi Лолин До-линського р-ну; - облаштування туристично! iнфраструктури в заказнику державного значения болото Ширковець (с. Старий Мiзунь); - облаштування спiвочого поля в урочищi "Розтока" для проведення масових розважальних i спортивних заходiв; - будiвництво туристичного центру "Торунський перевал"; - створення дитячого табору "Карпати" у с. Новоселиця Долинського р-ну; - створення центру спадщини Вигодсько! вузькоколiйки; - модернiзацiя прськолижно! бази "Високий перевал" у с. Вишюв; - вщпочинковий комплекс "Баш" у м. Долина; - будiвництво фуникулера в урочищi Запiдок; - будiвництво залiзни:чноí вузькоколiйки мiж Верховинським р-ном (Укра-!на) та мютом Вшеу-де-Сус (Румунiя).
1 2 3
2 Закар-патська - реставрацiя Чииадпвського замку; - будiвництво садиби в с. Синяк; - створення курортного комплексу на полониш Головчиска; - створення комплексу оздоровчо-вадпочинкового на базi товариства "Катод"; - створення вщпочиикового комплексу на базi г. Полонила Руна; - створення розважального центру на базi юнотеатру "Мир" в смт Великий Березний; - будгвництво аквапарку в м. Мукачево; - санаторно-лшувальний комплекс у с. Розгвка Ужгородського р-ну; - санаторш Теребля-2; - термальш води Тереблянського родовита; - прськолижний комплекс Полонила Апецька; - спелеоцентр "Солотвино".
3 Черш-вецька - культурно-мистецький оздоровчий комплекс "Фортеця Гетьманiв"; - будiвництво бази вщпочиику на березi р. Дшстер у с. Рашкiв; - будiвництво бази вщпочиику на березi р. Днiстер у с. Анадоли; - будiвництво бази вщпочиику на березi р. Днiстер у с. Атаки; - будiвництво бази вщпочиику на березi р. Днiстер у с. Рухотин; - будiвництво спортивно-оздоровчо! бази в с. Малиищ; - вщкриття туристично-iнформацiйного центру у м. Хотин; - лижна траса "8КО"^парк"; - будiвництво лiкувально-оздоровчого центру "Герца!всью джерела"; - будiвництво вiдпочинкового комплексу "Чистий вщпочииок".
4 Львiвсь-ка - будiвництво конгрес-холлу; - оздоровчо-лшувальний готельний комплекс; - будiвництво стадiону в Трускавщ; - земельна дiлянка; - пдтримка громадського центру створення iсторико-культурно! спадщини в Бродах; - будiвництво туристичного об'екта на земельнiй дiлянцi; - каштальний ремонт !дальнi в Самбiрському р-нi; - створення рекреацшно! бази на базi пiдземних джерел мшеральних вод; - будiвництво придорожшх мотелiв (будиночки); - будiвництво готелю у Волосянщ; - створення музею-скансена видобутку нафти в Бориславi та паломницького центру.
*Джерело: даш Державно! служби з туризму i курортiв Укра!ни [5].
Як видно з поданих даних у табл. 2, основний обсяг ^естицшних про-позицiй припадае на розвиток ресурав для бальнеологiчного туризму та рекре-ацií. Натомiсть ресурсна база кторико-культурного туризму перебувае поза увагою швесторш. В Iвано-Франкiвськiй та Закарпатськiй обл. значна кшьккть ^естицшних пропозицiй спрямована на розбудову ресурсно! бази для прсько-лижного та екотуризму (табл. 2). У Львiвськiй обл. найактившшою е пiдтримка i розвиток готельно! iнфраструктури. Окр1м цього, тут е багато пустуючих дшя-нок, на яких, в перспективi, можливе будiвництво вiдпочинковоí' шфраструкту-ри, закладiв оздоровчо-рекреацшного призначення.
Варто зауважити, що сьогодш в станi руйнування перебувае велика кшьккть культурних пам'яток Закарпаття та 1вано-Франк1всько! обл. До прикладу, протягом останнiх п'яти рокiв Хустський замок Закарпатсько! обл. опинився в майже зруйнованому станi. Таких прикладiв е безлiч, проте вiдсутнiми е кон-кретнi дií' щодо вщновлення та iнвестування цих об'ектiв. Дослщження у попе-реднiх публiкацiях перспективних напрямкiв розвитку i використання турис-тичних ресурсiв виявило, що найбшьш ефективним е фiнансування розвитку таких напрямтв:
• тдвищення транспортно! доступностi iсторико-культурних та природних ту-
ристичних об'екив;
• розбудова соцiально-економiчних туристичних ресурав, закладiв тимчасового
розмщення i харчування турисив;
• тдтримка розвитку ресурсiв для мистецтва, спорту, розваг та вщпочинку.
Отже, без фшансових капiталовкладень неможливим е рацiональне ви-
користання туристичних ресурсов. Покращення та оптимiзацiю сучасного стану використання туристичних ресурсiв потрiбно проводити в площинi !х активного ^естування.
Насамперед необидно звернути увагу на вщновлення та використання кторико-культурних пам'яток, якi на сьогоднi перебувають у станi активного руйнування. Окр1м цього, вагомим чинником ефективного використання туристичних ресурав е активiзацiя уваги до наявних iнвестицiйних пропозицш, якi сьогоднi перебувають у сташ очiкування. На завершення, варто наголосити, що пiдвищення iнвестицiйноí активностi в туристичнш сферi та активнiше використання уах видiв туристичних ресурав може вивести цшу туристичну галузь на високорентабельний р1вень розвитку.
Лггература
1. Закон Украши "Про стимулювання швестицшно! д1яльност1 у прюритетних галузях еко-иомжи з метою створення нових робочих мюць" вщ 06.09.2012 р. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://zakon1 .rada.gov.ua/laws/show/5205-17.
2. Кабшет Мш1стр]в Украши. Розпорядження. Про затвердження перелжу прюритетних га-лузей екоиомши: вщ 14.08.2013 р., № 843-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon2.rada.gov.ua/laws/show/843-2013-%D1 %80. - (Офщшний сайт Верховно! Ради Украши)
3. Матвшчук Л.Ю. Анал1з рацюнального використання туристичних ресурав Украши / Л.Ю. Матвшчук // Вюник национального ун1верситету водного господарства та природокористу-вання. - Сер.: Економжа. - 2011. - Вип. 2(54). - С. 145-150.
4. Матвшчук Л.Ю. 1нституцшш аспекти рацюнального використання туристичних ресур-ив / Л.Ю. Матвшчук // Науковий вюник Чершвецького торговельно-економ1чного шституту КНТЕУ : зб. наук. праць. - 2012. - Вип. 2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tourlib.net/ statti_ukr/matvij chuk4.htm
5. Державне агентство Украши з туризму та курортв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourism.gov.ua/ua/25020/27508/. - (Офщшний сайт)
Кушнирчук-Ставныча О.М. Использование туристических ресурсов Карпатского региона Украины: реальное состояние и пути улучшения
Рациональное использование и охрану туристических ресурсов определено как приоритетное направление современной туристической политики Карпатского региона Украины. Охарактеризованы инвестиционные преференции в исследуемом регионе. Систематизированы и сгруппированы в разрезе областей актуальные инвестиционные предложения по использованию и развитию туристических ресурсов Карпатского региона. Показаны пути улучшения использования имеющихся в регионе туристических ресурсов, в частности определены ключевые направления инвестирования, которые будут способствовать повышению эффективности функционирования туристической индустрии региона.
Ключевые слова: туристические ресурсы; Карпатский регион; рациональное использование ресурсов; инвестиционные предложения; оптимизация.
Kushnirchuk-Stavnycha O.M. Use of tourism resources in Carpathian region of Ukraine: real state and ways of improvement
The rational use and protection of tourism resources is defined as a priority direction of modern tourism policy in Carpathian region of Ukraine. The investment preferences in the
studied region are characterized. The actual investment proposals, which are concerned with use and development of tourism resources in Carpathian region are grouped and systematized by the regions. The ways of using improvement of existing tourism resources in the region are shown, in particular defined the key vectors of investment that, will improve the efficiency of regional tourism industry in general.
Keywords: tourism resources; Carpathian region; rational resources using; investment proposals; optimization.
УДК 658:005.922.1:33 Ст. викл. В.В. Лашза - НУ "Львiвська полтехтка" СУТШСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ШДПРИ6МСТВА
Вщзначено актуальшсть превентивних заходiв стосовно рiзного роду небезпек на об'ектах господарювання Укра!ни, а також пiдвищення !х здатностi до ефективно! дь яльностi та забезпечення економiчно! безпеки шляхом розвитку виробничого потенць алу шдириемств за допомогою актишзуваиня iнновацiйного розвитку. Проаналiзовано шдходи та уточнено дефiнiцiю поняття "економiчна безпека", визначено !! основнi цш та компоненти, взаемозв'язок мiж структурними елементами, складовi частини еконо-мiчно! безпеки шдприемства, сформовано рекомендацп щодо напрямш удосконалення економiчно! безпеки шдприемства.
Ключовi слова: економiчна безпека, загрози, захищешсть, гаранш, система.
Постановка проблеми. На момент сьогодення варто вщзначити акту-альнiсть питань попередження та нейтр^зацп загроз i небезпек на шд-приемствах Укра!ни, а також актишзування !х потенцшних спроможностей щодо забезпечення економiчноí' безпеки та збшьшення ефективностi функцюну-вання. Шдприемства, будучи вщкритими системами, дiють шд впливом нес-тiйкого, мiнливого зовшшнього середовища, яке вносить сво! корективи у виз-начення прiоритетiв у процес управлiння, коли основними е яшсш та кiлькiснi властивостi шдприемства стосовно спроможносп до забезпечення розвитку за таких обставин, коли немае можливосп спрогнозувати динамiку факторiв внут-рiшнього середовища. У цьому випадку лопчним буде перехiд до штенсивного варiанта розвитку за допомогою виробничого потенщалу пiдприемства шляхом активiзування шновацшного розвитку, на якому зокрема базуеться економiчна безпека пiдприемства.
Перманентно зростаюча значимiсть мiсця пiдприемства у конкурентному середовишд, формування його економiчноí' безпеки, вiдсутнiсть належного методичного забезпечення процесу вирiшення перерахованих вище проблем функщонування пiдприемства свiдчать про актуальшсть дослщжувано! проблематики i потребу надання практичних рекомендаций стосовно !! вирiшення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Як означено вище, питання економiчноí' безпеки пiдприемства перебувають у сферi наукових дослiджень сьогоденно! проблематики шновацшного розвитку. Дослщження у цьому нап-рямку здiйснювали як вичизняш, так i зарубiжнi науковщ, зокрема: О. !вашлов, Ю. Шемшученко, Г. Пухтаевич, О. Користiн, Г. 1ващенко, А. Кiрiенко, В. Белокуров, Такулов, В. Понамарьов, С. Шкарлет, О. Судакова, Е. Олейникова, М. Бендиков, Н. Капустин, Е. Раздинина, В. Мунткн, Ф. бвдокшов, О. Мзша, О. Бородiна, О. Терещенко, В. Грунин, П. Сенчагов, В. Соснин та ш.
