CC BY
25
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.5
УДК 911.3:331.5:338.48-44(477.86) Доц. А.1. Невенченко, канд. географ. наук -
1вано-Франтвський НТУ нафти i газу
ЕКОЛОГО-РЕКРЕАЦ1ЙНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ - ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ОПТИМ1ЗАЦН ТУРИСТИЧНО1 1НФРАСТРУКТУРИ КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ
Розглянуто рекреацш Карпатського регюну, яка е не просто частиною економжи краю, а становить основу '11 господарсько! системи. Актуальшсть цього дослщження випливае 1з необхщност здшснення комплексних наукових дослщжень функщонуван-ня рекреацшних систем. У цьому аспект штегрування наукового знання, вдосконален-ня наявних 1 розроблення нових метод1в дослщження е необхщними умовами наукового шдходу ращонал1защ'1 використання рекреацшних ресурив та формування рекре-ацшно'1 шфраструктури. Запропоновано основш засади стратеги використання природ-них ресурив Карпатського регюну - рекреацшний.
Ключовi слова: екологш, рекреацш, шфраструктура, техшчне забезпечення, Кар-патський регюн, туристична галузь.
Актуальнiсть дослщження. Вивчення особливостей функцiонування та перспектив розвитку рекреацiйноí iнфраструктури регiону, а також величини техногенного навантаження на довкшля.
Аналiз попереднiх дослщжень. Теоретичним та методичним основам формування рекреацшно1 iнфраструктури значну увагу придiляли О.О. Любще-ва, П О. Масляк, В. Кравщв, I. Смаль та ш. Вiддаючи належне науковим напра-цюванням, варто зазначити, що на сьогодш недостатньо дослiдженi оргашза-цiйно-економiчнi засади шфраструктурного забезпечення розвитку рекреацш-них регiонiв.
Постановка проблеми. У сучасних ринкових умовах розвиток рекре-ацшно1 iндустрií можливий за розвинено1 шфраструктури. Рекреацiйна шдус-трiя потребуе модершзацц та подальшого нарощування найрiзноманiтнiших складових частин рекреацiйноí iнфраструктури. Тiльки такий шдхвд здатний створити сприятливi умови для ефективного використання наявного в Кар-патському регiонi рекреацiйного потенциалу, який становить основу його госпо-дарсько!' системи.
Виклад основного матерiалу. Украíнськi Карпати щороку стають деда-лi популярнiшим мiсцем вiдпочинку як для украшських, так i для шоземних ту-ристiв. Карпатський регюн належить до найбагатших в УкраЫ на рекреацшно-туристичнi ресурси територш. Природно-клiматичнi умови та кторико-куль-турна спадщина регiону створюють можливостi для бшьшосп сучасних видав туризму. Це головний економiчний потенцiал краю, проте економiчнi умови тут дуже бiднi. Тому розвиток нових видш еколопчно зорiентованого бiзнесу рек-реацiйно-туристичноí шдустрп е основою для оптимiзацií перспективно! ш-фраструктури Карпатського регiону. 1нтенсифшащя нових видiв бiзнесу в цьому зв'язку важлива для пiдвищення якосп та ршня життя гiрських райошв Украшських Карпат. Однак при цьому потрiбно враховувати, що пропонованi види бiзнесу, окрш користi для людини, можуть мати негативнi екологiчнi, а в майбутньому й економiчнi наслщки. Тому нагальним завданням сучасностi е розроблення тако1 тактики i стратеги господарювання в регiонi, яка б виртува-
2. Екологiя та довкшля
161
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
ла проблему гармошзацц взаeмовiдносин суспiльства i природи. Таким чином, природний, економiчний i культурний потенцiал використання стане основою для економiчного та соцiального прогресу цього регiону. Саме екологiчно зо-рieнтований бiзнес i розвиток рекреащйно-туристично1 iндустрií стане запору-кою для шдтримки природно1 стабiльностi гiрсько-лiсових басейшв екосистем та економiчного добробуту краян у Карпатському регюш.
Людина впродовж трудового життя найбiльш повно користуеться водни-ми, земельними, лiсовими та iншими бiологiчними ресурсами, iстотно впливае на змiну природних ландшафтiв. Карпатський регiон помiтно вiдрiзняеться вiд iнших регiонiв Украши за бiльшiстю показникш, що характеризують якiснi властивостi i рiвень використання земельних ресурсiв. Вш мае найнижчi показ-ники землезабезпеченоста на душу населения. Родючiсть сшьськогосподарських угiдь також значно нижча, шж в iнших областях.
Потенцiал водних ресурс1в регiону характеризуеться задовiльним ршнем забезпечення потреб населення, виробництва та комунально-побутових шд-приемств. Проте територiальна нерiвномiрнiсть у розподiлi рiчкового стоку, нестабшьшсть його рiчного режиму ускладнюють водозабезпечення населення, промисловостi та шших споживачiв. Близько 50 % рiчкового стоку тут фор-муеться у повеневий i паводковий перiоди. Аналiз водогосподарських балансiв регiону свiдчить, що дальше збшьшення обсягiв водопостачання неможливе.
Лiси Карпатського регiону - найбшьша лiсорослинна база Украши. 1х сучасний стан значною мiрою зумовлений íх минулою багаторiчною експлуата-цiею. Внаслвдок тривалого та iнтенсивного лiсокористувания на окремих пло-щах майже вдвое зменшилась лiсистiсть територií, верхня межа лку значно знижена, на великих площах корiннi деревостани замiненi похвдними. Маемо небажану вiкову структуру лкових насаджень: 81 % займають молодняки i се-редньовiковi лiсостани, 11 % - достигаючi i тальки 8 % - стиглi та перестайш. Оптимальнi значення показниюв розподшу вкрито!' лiсом площi за групами вiку мають бути приблизно такими: молодняки - 30 %, середньовiковi - 30 %, дос-тигаючi - 20 %, стиглi i перестiйнi - 20 % [1]. Порушення екологiчноí р1вноваги в Карпатських лiсах зумовлюе негативнi змiни пдролопчного режиму та водного балансу, е причиною катастрофiчних повеней i вiтровалiв, якi негативно впливають на економшу областей регiону.
Для значно! частини Карпатського регюну характернi антропогенна трансформацк ландшафтiв i певна забруднешсть середовища. Це сталося внас-лвдок розвитку виробництва i господарсько! даяльноста, в ходi яких використо-вувалася все бшьша кiлькiсть природних ресурав [2]. Таким чином це призвело до порушення рiвноваги в навколишньому природному середовищi та попр-шення екологiчноí ситуацií. Економiчний i соцiальний розвиток, який здшсню-вався в регюш на принципах максимального використання природних ресурсов без дотримання екологiчних вимог, иризв1в до зниження стiйкостi ландшафт1в, 1х здатностi до самоочищення i самовiдтворення, посилив суперечноста мiж зростаючими потребами людини та можливостями природних компонент. Прогресуюча урбашзащя, iнтенсивний розвиток промисловостi та енергетики
^укрвий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G15. - Вип. 25.5
зумовили виникнення низки екологiчниx пpоблем. Екологiчнy ситyaцiю сього-дення в pегiонi сфоpмyвaв комплекс екологiчниx пpоблем.
Дослiджениями встановлено, що пpиpоднi ландшафти надзвичайно вpaз-ливi до aнтpопогенного впливу i легко pyйнyються. Тому е потpебa застосову-вати i викоpистовyвaти таю види господapськоï дiяльностi, якi б найповшше вiдповiдaли pесypсозбеpiгaючомy пpиpодокоpистyвaнию та пеpедбaчaли опти-мiзaцiю впливу людини на пpиpодy i збеpежения нaтypaльниx ландшафтов [2].
Демогpaфiчнa ситуащя в pегiонi складна, до певно!' мipи також усклад-нюе сощальну та екологiчнy обстановку. Стан i piвень динaмiки безpобiття е значним. Особливу тpивогy вiн викликае в гipськиx paйонax. Внaслiдок екстен-сивного нapощyвaния виpобничиx потужностей, нaсaмпеpед у ^^одоексплу-aтyючиx гaлyзяx, благодатний ^ай був фактично пеpетвоpений на с^овинний пpидaток колишньоï iмпеpiï.
Пpиpоднi умови Kap^TOb^ro pегiонy забезпечують можливостi ефек-тивного pозвиткy тут pекpеaцiйного комплексу. Мaльовничi ландшафти, pельeф i клшат спpиятливi для тypизмy, вiдпочинкy, а мiнеpaльнi води зумовлюють ви-сокий попит на оздоpовлення та лжування. 3apas pекpеaцiйний потенцiaл вико-pистовyeться недостатньо. На фонi безпеpечниx пеpевaг, якi iгноpyвaлися в по-пеpеднi pоки, i чеpез вiдсyтнiсть обгpyнтовaноï стpaтегiï pозвиткy сощально-економiчне життя pегiонy поступово занепадало. Зупинити ni ^опеси i забез-печити ^о^естт економiчнi зpyшения та сопiaльний ^о^ес теpитоpiï, ïï екологiчнy безпеку можна шляком здiйснения ефективноï деpжaвноï полиики pозвиткy Kapпaтського pегiоиy, основою якоï мае стати pозвиток пpiоpитетниx сфеp i, пеpедyсiм, pекpеaпiйного комплексу [3, 4].
Найбшьш ефективний та дощльний нaпpямок викоpистaння пpиpодниx pесypсiв - pекpеaцiйний. На найближчу пеpспективy в основу pекpеaцiйноï по-лiтики бажано покласти таке: деpжaвнy пiдтpимкy еколого-економiчно обфун-товaноï pекpеaпiйноï гaлyзi як однieï з нaйпеpспективнiшиx для гipськоï части-ни pегiонy; конпентpaпiю та pеaлiзaщю коштiв i pесypсiв з метою влаштування доpiг у контексп виконання " Деpжaвноï пpогpaми бyдiвниптвa лiсовиx шляxiв в pегiонi Kapпaт", водопостачання i кaнaлiзaпiï, зв'язку, служби сеpвiсy, гaстpоно-мiчноï бази, ят б в майбутньому пpaпювaли на iнфpaстpyктypy pекpеaпiйно-бaльнеологiчного pинкy; ствоpення вiдповiдниx умов для залучення iноземниx iнвестипiй у pозвиток pекpеaпiйноï гaлyзi на спiльниx зaсaдax; активне с^иян-ня пpивaтномy pекpеaпiйномy бiзнесy; фоpмyвaння потyжноï pеклaми тощо.
З огляду на це, потpiбно здайснити комплекс нayково-оpгaнiзaцiйниx за-xодiв для забезпечення екологiчно можливиx масштаб1в, темпiв i теpитоpiaль-ниx пpопозипiй pозвиткy pекpеaцiйного комплексу. З пieю метою потpiбно ви-конати комплекснi екологiчнi до^дження; обфунтувати дифеpенпiйнi ноpми pекpеaпiйного навантаження на окpемi ландшафти чи гipсько-лiсовi бaсейновi екосистеми; опpaпювaти ноpми aнтpопогенного навантаження гpaнично допус-тимиx меж сyмapноï мiсткостi об'eктiв, pозмiщениx у pекpеaцiйниx пентpax; по-тенпiйнi й pезеpвнi зони; зaпpовaдити сyвоpi давила дотpимaния пpиpодооxо-pонного законодавства в pекpеaцiйниx зонax та сaнкпiï за ïx поpyшения.
2. Екoлoгiя Ta дoвкiлля
16З
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Висновки. На сьогодш Карпатський туристичний perioH, з огляду на свое унiкальне рекреацшно-reографiчне положения на схдаому прикордоннi бвро-пейського Союзу, розробляе масштабнi маркетингово-шформацшну та шфрас-труктурно-iнвестицiйну стратеги, спрямоваш на перетворення краю в один i3 ос-новних осередов стшкого туризму та збереження природно! й етнокультурно! спадщини на бвропейському континент! Проте потребують особливо!' уваги пи-тання, яш посприяють формуванню позитивного шщжу рекреацiйного регiоиу.
Лiтература
1. Голояд Б. Природы ландшафти Украшських Карпат та 1хне використання з рекреацшно-туристською метою // Краезнавець Прикарпаття : зб. наук. праць. - 2004. - № 4. - С. 57-61.
2. Приходько М.М. Региональна екологiчна мережа як фактор оптишзацл ландшафтiв 1ва-но-Франювсько! областi // Науковi записки Тернопшьського державного педагогiчного ушверси-тету : зб. наук. праць. - 2004. - № 2, ч. 2. - С. 215-221.
3. Кифяк В.Ф. Оргашзацш туристично! дiяльностi в Украiнi : навч. поибн. / В.Ф. Кифяк. -Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2003. - 312 с.
4. Мщан 1.М. Проблеми та перспективи розвитку туризму на Прикарпаттi / 1.М. Мiщан // Туристично-краeзнавчi дослщження : зб. наук. праць. - К., 2004. - Вип. 5. - С. 192.
5. Любщева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовi аспекти) / О.О. Любщева. -Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2003. - 436 с.
6. Анопр1енко В.О. Рекреацшна инфраструктура як основна складова рекреацшного простору регюну / В.О. Анопрieнко // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економжа" : зб. наук. праць, 2012. - № 10. - С. 123-129.
Невенченко А.И. Эколого-рекреационное направление развития -важная составляющая оптимизации туристической инфраструктуры Карпатского региона
Рассмотрена рекреация Карпатского региона, которая является не просто частью экономики края, а составляет основу ее хозяйственной системы. Актуальность данного исследования исходит из необходимости проведения комплексных научных исследований функционирования рекреационных систем. В этом аспекте интегрирование научных знаний, усовершенствование существующих и разработка новых методов исследования являются необходимыми условиями научного подхода рационализации использования рекреационных ресурсов и формирования рекреационной инфраструктуры. Предложены основные методы стратегии использования природных ресурсов Карпатского региона - рекреационный.
Ключевые слова: экология, рекреация, инфраструктура, техническое обеспечение, Карпатский регион, туристическая отрасль.
Nevenchenko A.I. Ecological and Recreational Direction of Development - a Very Important Component of the Carpathian Region Tourist Infrastructure Optimization
The article deals with the recreational in the Carpathian region which is not only a part of its economy, but makes the bases of its economical system. The actuality of this research is due to the necessity of carrying out some complex scientific studies of recreational system operation. Considering this aspect scientific knowledge integration, the improvement of existing and the development of new methods of investigation are necessary condition of scientific approach to the efficient use of recreational infrastructure formation. The strategic principles of using natural resources of the Carpathian region have been suggested. They are recreational ones.
Keywords: ecology, recreation, infrastructure, technical provision, Carpathian region, tourism branch of economy.
