CC BY
12
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
логического процесса в сеянцах сосны обыкновенной, инфицированных корневой губкой в разные периоды их роста, а также установлены профили экспрессии липидпере-носящего белка и дефензинов у здоровых и инфицированных растений с помощью полуколичественной ОТ-ПЦР
Ключевые слова: сосна обыкновенная, дефензин, липидпереносящий белок, экспрессия, корневая гниль.
УДК 630.284.2 Доц. Л. С. Осадчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ М1КРОПОРАНЕННЯ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1 ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Виявлено прямолшшний достовiрний сильно! псноти зв'язок мiж виходом живищ з мiкропоранення та з карошдновки. Визначення смолопродуктивностi методом мшро-поранення дае змогу встановити категорiю смолопродуктивност дерев, а через ршнян-ня залежностi оцiнювати смолопродуктивнiсть окремих дерев та !х сукупностi з достат-нiм ступенем точностi. Практично вс дерева, що належать до певно! категори смолоп-родуктивностi за виходом живищ, потрапляють в ту ж категорвд i за мiкропораненням. Помилки в розподiлi виявлено у 8 % дерев низько!, 68 % середньо! та 5 % високо! категорий смолопродуктивностi, якi за виходом живищ переважно знаходяться на межi су-сiдньо'í категори.
Ключовi слова: метод мшропоранення, смолопродуктивнiсть, сосна звичайна.
Вступ. Свiтове виробництво канiфолi та скипидару та ринки !х збуту на сьогоднi пов'язанi з Китаем, який е найбшьшим у свт виробником, спожива-чем й експортером продукпв пiдсочного виробництва - це приблизно 70 % вщ свiтового виробництва. На сьогоднi зростае попит у свт i в бврош на еколопч-но чисп продукти з живицi, зокрема, у виробнищш бiопалива, у медицинi, у харчовш промисловостi та парфумерií, що веде до стимуляцп виробництва у цш галузi загалом [8-11]. Позитивним фактором е також новi розробки з мехаш-зацií та системи заготiвлi живицi з метою тдтримки i розширення цього виробництва [4, 12, 13].
Потенцшш можливосп пiдсочки хвойних насаджень Украши, передуам у соснових лiсах, е значними. Одним iз можливих i економiчно виправданих напрямкiв подальшого удосконалення заготiвлi сосново! живицi, понижения ц собшартосп та росту продуктивностi працi шд час ц заготiвлi е вiдбiр високос-молопродуктивних дерев [3, 7].
Матерiали i методика дослiджень. Для досягнення достатньо! точностi дослiду проведено поршняння смолопродуктивностi у 100 дерев. На однш сто-ронi стовбура смолопродуктивнiсть визначали за звичайно! шдсочки з карошд-новки за кшьктстю живицi у приймачi [5]. Смолопродуктивнкть на одну каро-пiдновку визначено за 10 обходiв з паузою 3,5 дшв i кроком пiдновки 12 мм. Вихщ живицi вираховували шдивщуально в кожного дерева з точнктю до 1 г. Пiзнiше розраховували коефiцiеити смолопродуктивностi для кожного дерева. На шшш сторонi стовбура для визначення смолопродуктивносп застосо-вували метод мiкропоранения: на висотi 1,3 м спещальним свердлом наносили поранення глибиною i дiаметром у деревиш 5 мм. Вихвд живицi методом мжро-поранення встановлювали за добу, вимрюючи довжину трубки, заповнено! жи-
32
Збiрник науково-техшчних праць
вицею з точшстю до 0,1 см з подальшим переводом у масовi одинищ. Отриманi данi обробляли за допомогою методiв варiацiйноí статистики.
Результати дослщження. Найприйнятнiшим для оцiнення бiологiчноí смолопродуктивносп сосни звичайно! е коефiцieнт смолопродуктивносп. Цей показник показуе вихiд живищ, який зумовлений не тальки фiзiологiчною фун-кцiею деревного органiзму, але й не залежить вiд розмiру стовбура, технологií пiдсочки й шших кiлькiсних показникiв. Коефiцiент смолопродуктивностi прийнято визначати як вiдношення виходу живищ в грамах до дiаметра стовбура у сантиметрах [2]. Цей споаб дае найточнiшi результати шд час визначення смолопродуктивностi як окремих дерев, так i насаджень. Однак, у зв'язку з тру-домкткктю, великими затратами часу, потребою в шдсочних iнструментах та обладнанш i впливом на життедiяльнiсть дерев, застосування цього методу не-дощльне. Менш трудомiстким методом визначення смолопродуктивноста е метод мiкропоранень, який дае змогу визначити лише вщносну смолопродуктив-нiсть. Однак, коли потрiбно провести лише порiвняльну характеристику смо-лопродуктивностi дослiджуваних дерев, цей метод е найефектившшим. Визначення смолопродуктивноста мiкропоранень, якi здшснюють шляхом свердлшня отворiв або насiчок, рекомендують застосовувати для визначення смолопродук-тивностi й iншi автори [1, 2, 6]. При цьому вiдзначено, що визначення смолоп-родуктивностi дерев методом мшропоранень не чинить негативного впливу на !х життедiяльнiсть i стан.
Ус дерева за фактичним виходом живищ у варiантах з каропiдновки i мiкропоранення було подалено на три категорц смолопродуктивностi: низько! (менше 80 % ввд середнього у насадження), середньо! (80-120 %) та високо! (по-над 121 %). Смолопродуктивнкть дерев сосни звичайно!, яка визначена методом мшропоранення, характеризуеться дещо вищою варiабельнiстю поршняно iз виходом живищ iз каропiдновки (табл.).
Табл. Статистичш показники виходу живиц з каротдновки та з мтропоранення
Категорш смолопродуктивност1 Вих1д живиц1
КПД, г мшропоранення, г/добу
М ± т V, % М ± т V, %
Низька 38,22 0,80 10,43 4,33 0,19 23,30
Середня 56,39 0,85 10,96 7,45 0,11 10,49
Висока 74,20 1,66 10,50 10,44 0,28 12,63
Анатз отриманих даних показав, що практично вс дерева, якi належать до певно! категорií смолопродуктивностi за виходом живищ, потрапляють в ту ж категорш i за мiкропораненням (рис. 1).
Помилки в розподiлi виявлено у дерев низько! смолопродуктивностi на 1,9 %, а у дерев середньо! та високо! смолопродуктивностi - на 3,0 i 1,1 % вiдпо-вiдно. Це становить 7,9 % вщ кiлькостi дерев з низьким виходом живищ, а з се-реднiм та високим виходом - 5,6 та 4,9 % вiдповiдно, як знаходились на межах категорш. Встановлено, що мiж виходом живищ з мжропоранення i з карошд-новки е достовiрний сильно! ткноти зв'язок, який, за даними пробних площ, становить г = 0,88. За фактичними даними виходу живищ з м^опоранення i вихо-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
33
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ду живиц1 з кароп1дновки розв'язано р1вняння зв'язку м1ж цими показниками 1 розраховано коеф1щенти для перерахунку виходу живищ 1з м1кропоранення за добу на вихщ живиц1 з кароп1дновки за паузу м1ж п1дновками у грамах (рис. 2).
.о 1001
52,5 49,5 / / / /
/ / / // т /26,'7^ /////
РЯ низька |~~| середня И висока
КПД Мкропоранення
Рис. 1. Розподы дерев за категорiями смолопродуктивност1 за рiзних методiв визначення виходу живищ: КПД - каротдновки та мшропоранення
0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 12,0 14,0 16,0 Вихщ живищ з мшропоранення, г/добу Рис. 2. Залежмсть виходу живищ з каротдновки та з мшропоранення
За допомогою цих коеф1щент1в за вар1антами дослщу у вс1х дерев за довжиною трубки, заповненою живицею за добу, можна розрахувати вихщ живиц! в грамах 1з каротдновки за формулою
Смкпд = 0,07 • (5,12 • Ьхр +18,44),
де: Смкпд - вихщ живищ з каротдновки; Ьтр - довжина трубки, заповнено'1 живицею; 0,07 - коеф1щент переводу довжини трубки в масу.
Результати пор1вняння за допомогою ^Р-тесту виход1в живищ, отриманих фактично 1 обчислених за методом мшропоранень, показали, що на 95 %-му р1вт достов1рност1 = 1,28 1 е меншим Гкр = 1,39, що свщчить про адекват-н1сть отримано'1 математично'1 модел1.
Висновки. Вих1д живиц1, зокрема, довжина трубки, заповнено'1 живицею, за нанесення однакових за розм1рами м1кропоранень, мае прямол1н1йний достов1рний сильно'1 т1сноти зв'язок (г = 0,88) 1з виходом живиц1 з каротдновки за паузу пщновки п1д час пщсочки. Це дае змогу встановлювати категоргю смо-лопродуктивност1 дерев методом мшропоранення, а через р1вняння залежност1 з достатн1м ступенем точност1 ощнювати смолопродуктивн1сть окремих дерев та 1х сукупност1. Практично вс1 дерева, що належать до певно'1 категорп смолопро-дуктивност1, за виходом живиц1 потрапляють в ту ж категор1ю 1 за мшропора-ненням. Помилки в розподш виявлено у 8 % дерев низько'1, 6 % середньо'1 та 5 % високо'1 категорп смолопродуктивност1, як1 за виходом живищ переважно знаходяться на меж1 сусщньо!' категорп.
34 Збiрник науково-технiчних праць
Лiтература
1. Буянова Л. А. Ускоренный метод определения интенсивности истечения живицы из сосны виргинской / Л.А. Буянова, Н.Г. Сысоятин // Лесохимия и подсочка : реф. сб. науч. тр. - 1980. - Вып. 1. - С. 16.
2. Высоцкий А.А. Правила отбора плюсовых по смолопродуктивности деревьев сосны обыкновенной / А.А. Высоцкий. - М. : Изд-во НИИЛГиС. - 2000. - 8 с.
3. Осадчук Л.С. Сировинш ресурси для заготвдп живищ в Украгш / Л.С. Осадчук, В.П. Рябчук, Т.В. Юськевич, В.М. Гриб // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 66-70.
4. Осадчук Л.С. Заготшля живищ закритим способом / Л.С. Осадчук, В.П. Рябчук, Т.В. Юськевич // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 16-20.
5. ОСТ 13-80-79. Подсочка сосны. Термины и определения. - М., 1979. - 22 с.
6. Петрик В В. Определение смолопродуктивности сосны методом микроранений / В.В. Петрик, А.С. Ярунов // Лесохимия и подсочка : реф. сб. науч. тр. - 1987. - Вып. 1. - С. 7-8.
7. Рябчук В.П. Лiсiвничi та технолопчш методи шдвищення смолопродуктивности сосни звичайно! / В.П. Рябчук, Л.С. Осадчук // Науковi пращ Жсшничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 6. - С. 61-64.
8. Dorow P. Effect of a secretolytic and a combination of pinene, limonene and cineole on mucociliary clearance in patients with chronic obstructive pulmonary disease / P. Dorow, T. Weiss, R. Felix, H. Schmutzler // Arzneimittelforsch - 1987. - № 37. - Pp. 78-81.
9. Hodges A.W. Chemicals and biofuels from pine oleoresin / A.W. Hodges, T.C. Green // Southern Journal of Applied Forestry. - 1997. - № 7; 21(3). - Pp. 108-115.
10. Kaplan C. Engine Performance and Exhaust Emission Tests of Sulfate Turpentine and № :2 Diesel Fuel Blend / C. Kaplan, M.H. Alma, A. Tutu§, M. Qetinkaya // Petroleum Science and Technology. - 2005. - Vol. 23. - Pp. 1333-1339.
11. Mercieri B. The Essential Oil of Turpentine and Its Major Volatile Fraction (a-and P-Pinenes): A Review. Int. J. Occup / B. Mercieri, J. Prost, M. Prost // Med. Environ. Health. - 2009. - № 22 (4). - Pp. 331-342.
12. Sharma K.R. Effect of tree diameter and number of boreholes on oleoresin yield in Pinus rox-burghii Sargent / K.R. Sharma, D.S. Meena, C. Lekha, // Indian Forester. - 2014. - Vol. 140. - Pp. 875-881.
13. Spanos, K. Resin production in natural Aleppo pine stands in northern Evia, Greece / K. Spa-nos, D. Gaitanis, I. Spanos // Web Ecol. - 2010. - Vol. 10. - Pp. 38-43.
Осадчук Л.С. Использование метода микроранения для прогнозирования смолопродуктивности сосны обычной
Обнаружена прямолинейная достоверная сильной тесноты связь между выходом живицы по микроранению и с кароподновке. Определение смолопродуктивности методом микроранения позволяет установить категорию смолопродуктивности деревьев, а через уравнение зависимости оценивать смолопродуктивнисть отдельных деревьев и их совокупности с достаточной степенью точности. Практически все деревья, относящиеся к определенной категории смолопродуктивности по выходу живицы, попадают в ту же категорию и по микроранению. Ошибки в распределении отмечены у 8 % деревьев низкой, 6 % средней и 5 % высокой категорий смолопродуктивности, которые по выходу живицы, в основном, находятся на рубеже соседней категории.
Ключевые слова: метод микроранения, смолопродуктивность, сосна обыкновенная.
Osadchuk L.S. The Use of Micro Wound Method for Forecasting Resin Productivity of Scots Pine
Straight strong tightness reliable link between the release of resin from micro wound and streak is discovered. The definition of resin productivity by micro wounds method allows setting trees resin productivity category and evaluating individual trees resin productivity and their combination with sufficient accuracy using the equation of dependence. Almost all the trees that belong to resin productivity category by sap releasing belong to the same category by micro wound. Mistakes in the distribution were observed in 8 % of low trees, 6 % and 5 % of the average high category of resin productivity that according to sap release are preferably located on the border of a neighbouring category.
Keywords: method micro wound, resin productivity, Scots pine.
1. Лкове та садово-паркове господарство
35
