CC BY
26
Нацюнальний лкотехшчний ун1верситет Украши
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630.284:578.087 Доц. Л.С. Осадчук, д-р с.-г. наук -НЛТУ Украти, м. Львiв
СЕЗОННА ДИНАМ1КА СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SYLVESTRIS L.)
Дослщжено сезонну динамiку виходу живицi методом мшропоранень у дерев pi3-но1 категорп смолопpодуктивностi залежно вiд метеоролопчних умов мiкpодовкiлля. Встановлено, що характер видшення живицi значною мipою залежить вiд мiнливостi погодних умов, особливо вщ температурного режиму. Таку тенденщю спостережено в дерев у вих категорш смолопродуктивносп. Проте дерева високо! смолопродуктивнос-ri активнше реагують на змшу температури та iншi чинники мiкpоклiматичних умов. Знатна сезонного циклу смоловидшення мае i практичне значения для планування шд-сочного виробництва та оптишзацн технологiчних pежимiв шдсочки.
Ключовi слова: сезонна динамика, смолопродуктившсть, сосна звичайна.
Вступ. З метеоролопчних факторiв, що значною мiрою впливають на смолопродуктивнiсть i зумовлюють Ii залежнiсть, варто зазначити температуру як постшно дгючий фактор для ще! територй. Кiлькiсть атмосферних опадiв ви-конуе роль iндикацiйного фактора для дослщжувано! територй', а пов'язанi з ними волопсть повiтря й Грунту - чинники, що можуть визначати динашку смо-лопродуктивностг Згадаш метеорологiчнi чинники, впливаючи на ркт, зумовлюють його виражену ршшчнкть, однак лише оптимальне спiввiдношення тепла й вологи визначае крашд умови життедiяльностi рослин та смоловидшення. Наприклад, у разi достатнього зволоження нестача або надлишок тепла пору-шуе механiзм видшення живиц! тою чи шшою мГрою.
Чимало проведених дослГдгв з виявлення сезонно! динамки смолопро-дуктивносп вказують на зумовленкть змши смоловидшення з! змшою температурного режиму повиря та Грунту, заболош дерева, прямо! сонячно! радГацп [79]. Науковець Б.Г. Вороненко встановив, що оптимальною для виходу живиц! е температура в межах +15-20°С [1]. За даними Е.Е. Шкапо, висока (+20-25°С) температура повггря в поеднанш з опадами, у вигляд дощу, також сприяе збшь-шенню смолопродуктивносп [6].
Дослщжень про взаемозв'язок сезонно! смолопродуктивносп з погодни-ми умовами для дерев рГзних категорш смолопродуктивносп обмаль. Як зазна-чае В Н. Дейнеко, одшею з причин значно! неоднорадносп показника смолопродуктивносп дерев е те, що сезонна динамша виходу живищ у високосмолоп-родуктивних дерев ктотно вГдрГзняеться вщ низькосмолопродуктивних [3, 5].
MaTepia™ i методика дослщжень. Сезонну динамшу смолопродуктивносп дослщжували в насадженнях сосни звичайно! ПЗ "Розточчя" методом мГк-ропоранень. Для цього було ввдбрано дослвдш дерева, яю за результатами смоловидшення подшено на три категори: низько! смолопродуктивносп - 0-80 %, середньо! смолопродуктивносп - 81-120 % та високо! смолопродуктивносп -понад 121 %. Поранення наносили кожно! декади мкяця впродовж вегетацшно-
8
Зб1рник науково-техшчних праць
го перюду, фжсувавши вихiд живицi за добу. Метеоролопчш данi в день прове-дення достду, а також за 10 дшв до нанесення поранення (декаду мiсяця) впро-довж вегетащйного перiоду отримано на метеостанщ! ПЗ "Розточчя".
Результати дослщжень. Вегетацiйний перюд сосни звичайно!' обме-жуеться кшькктю днiв зi середшми добовими температурами пов^я вище +5°С. Дати спйкого переходу середньо!' добово!' температури повиря вище +5°С припадають на перюд сходу сшгового покриву i початку швидкого роз-витку весняних процесш. У цей перiод (шнець березня - перша половина кви-ня) зростання температури повiтря зумовлюе початок вегетащйного перiоду. Дати стiйкого переходу середньодобово!' температури повiтря вище +7°С весною зумовлюють початок постшного смоловидшення. Активне смоловидшення вiдбуваеться за середньо!' добово!' температури повiтря вище +10°С, тому перiод з такою температурою називають перiодом активно!' вегетацц. Перехiд се-редньо!' добово!' температури пов^я вище +10°С спостережено в третш декадi квiтня. Восени перехвд середньодобово!' температури повiтря нижче +10°С у бiк зниження вiдбуваеться в першш декадi жовтня i вказуе на припинення активно!' вегетацií та активного смоловидшення. Осiннiй перехiд середньодобово!' температури повiтря нижче +5°С свiдчить про значне зниження смоловидшення, яке вщбуваеться наприкiнцi жовтня [5].
Подекадний вихщ живиц впродовж вегетащйного перюду сосни зви-чайно!' характеризуеться високою варiабельнiстю, при цьому найвищим цей по-казник е в категорц дерев iз високою смолоиродуктившстю (29-86 %), а найни-жчим у низькосмолопродуктивних дерев (29-51 %) Це свiдчить про те, що висо-космолопродуктивнi дерева штенсившше реагують на змiни погодних умов впродовж вегетащйного перюду. Вищд значения цього показника спостережено на початку та вкшщ перюду смоловидшення, як реакщя дерев на змшу темпе-ратурних показниюв мiкродовкiлля.
Динамiка сезонно!' смолопродуктивностi значною мiрою залежить ввд мiиливостi погодних умов, особливо вщ температурного режиму (рис.). Весь перюд смоловидшення можна подшити на дв частини: у першiй - смолопро-дуктивнiсть поступово збiльшуеться, а в другш - навпаки, зменшуеться. Друга половина смоловидшення за тривалктю бшьша, з деякими сезонними коливан-нями. Починаючи з першо!' декади липня, смоловидшення у дерев сосни поступово знижуеться, в той час температура повиря до юнця липня продовжувала зростати. Таку тенденцiю спостережено в дерев вах категорiй смолопродуктив-ностi. Зниження секрецп живицi в другш половиш сезону, яке починаеться з першо!' декади липня, ще не мае достатшх пояснень. Це може бути спричинене перiодичним виснаженням дерев та ослабленням фiзiологiчних процеав, пере-будовою внутрiшнiх процес1в метаболiзму, якi вiдбуваються у деревi, або змь ною погодних умов.
На початку та в кшщ вегетацiйного перiоду кривi виходу живицi у дерев сосни всх категорiй смолопродуктивнистi за характером змши дуже близькi до кривих змши температури пов^я. Усерединi вегетацiйного перюду у високо-та середньосмолопродуктивних дерев спостережено два максимуми виходу жи-вищ - у третш декадi червня та в першш-другш декадах серпня. Варто зазначи-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
9
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ши
ти, що низькосмолопродуктивш дерева майже не реагують на рiзкi перепади температури та шших чинникiв мiкроклiматичних умов. Це може вказувати на бтьш значний вплив на продуктивну здатнiсть смоляного апарату генетично'' складово'', а не факторiв зовнiшнього середовища у дерев низько'' категорп смо-лопродуктивностi. Високосмолопродуктивш дерева, маючи високу життездат-нють, бiльш активно реагують на поранення пiд дiею зовнiшнього середовища.
£ чУ- чЧ? ¿> х^ ^ & # # # ч?> # # «5> ^ «?>
^ ф. 4 ^ ф X ^ Ф X ^ х ^ ф. X ^ ф/ X' ^ ф. X ^ ф.
Декади мюяця
тжжжжл максимальна мЫ1мальна Т пов1тря Опади, мм -високо - --середньо - - - - - низькосмолопродуктивьп
Рис. Сезонна динамжа смолопродуктивностiу дерев рiзноi категори смолопродуктивностi та метеорологiчних умов мЫродовтлля
Одшею з умов активного смоловидтення е повне забезпечення рослини вологою, яка необхщна рослинам для смолотворення. Основним джерелом забезпечення рослин вологою е атмосферы опади. Однак сезонна реакщя смолоп-родуктивностi у дерев сосни на кшьюсть опадiв е неоднозначною. Так у весня-ний та осшнш перiоди пiсля опадiв спостережено зниження температури повгг-ря i, як наслщок, - зниження виходу живищ. А у лiтнi мiсяцi до зниження вихо-ду живицi, навпаки, призводить висока температура i дефщит вологи призво-дять. I лише тсля значних опадiв (понад 50 мм i бiльше) мiкроклiматичнi по-казники стають бтьш сприятливими для видтення живицi.
Варто зазначити, що о^м температури повiтря й опадiв, великий вплив на вихiд живищ мае й температура грунту. Вона значною мiрою впливае не тшьки на розкладання пiдстилки, але i на хiмiчнi процеси та штенсивнють кру-гообiгу органiчних i мшеральних речовин, якi вiдбуваються в ньому. Проведет дослщження з цього питання дали змогу встановити бтьш псний зв'язок виходу живицi з температурою грунту, шж з температурою повггря [4]. Однак кожен iз цих метеорологiчних факторiв i бiологiчних процесiв мае сво'' перюди максимуму й мiнiмуму, i вони не завжди можуть збiгатися мiж собою i зi змшою тем-ператури.
Висновки. Змiна сезонно'' смолопродуктивносп значною мiрою зале-жить вщ мiиливостi погодних умов, особливо вщ температурного режиму. На
10
Збiрник науково-технiчних праць
початку та в кшщ вегетацшного перiоду Kpmi виходу живицi за характером змши дуже близькi до кривих змши температури повiIря. Всерединi вегетацшного перюду, починаючи з першо!' декади липня, iнтенсивнiсть видшення живицi поступово знижуеться. Реакщя низькосмолопродуктивних дерев на рiзкi коливання температури та шших чинникiв мiкроклiматичних умов е низькою. Дерева ж високо!' та середньо!' смолопродуктивностi мають високу життездат-нкть, що дае змогу "м бшьш активно реагувати на поранення шд даею зов-нiшнього середовища. Знання сезонного циклу смолопродуктивностi мае прак-тичне значення для планування шдсочного виробництва та оптимiзацií техноло-пчних режимiв пiдсочки.
Лiтература
1. Вороненко Б.Г. Опытная подсочка в Советском Союзе / Б.Г. Вороненко. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1961. - 184 с.
2. Высоцкий А. А. Селекция смолопродуктивных форм сосны / А. А. Высоцкий // Лесоразведение и лесомелиорация. - М. : Изд-во ЦБНТИ. - 1979. - Вып. 3. - 34 с.
3. Денеко В.Н. Сравнительная характеристика деревьев различной категории смолопро-дуктивности / В.Н. Денеко // Леса России и хозяйство в них : журнал. - Екатеринбург : Изд-во Урал. гос. лесотехн. ун-та. - 2010. - Вып. 1(35). - С. 54-57.
4. Осадчук Л.С. Залежшсть смолопродуктивносп сосни звичайно! вщ факторш мжроумов довкшля / Л.С. Осадчук // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.12. - С. 65-68.
5. Осадчук Л.С. Фенолопчш особливост сезонного розвитку та смоловидшення сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) в умовах Украшського Розточчя / Л.С. Осадчук, Ю.А. Мельник, Л.М. Кондратюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.2. - 14-18.
6. Шкапо Е.Е. Некоторые придержки для определения смолопродуктивности сосен по внешним признакам / Е.Е. Шкапо // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1966. - № 1. - С. 24-26.
7. Antkowiak L. Podstawy zasad technologii zywicjwania sosny zwyczajnej (Pinus sylvestris L.) / L. Antkowiak // Sylwan. - 1985. - Vol. 129, № 12. - S. 49-55.
8. Grochowski W. Uboczna produkcja lesna / W. Grochowski. - Warszawa : Panstwowe Wydaw. Naukowe, 1990. - 544 s.
9. Zelicho J. Zywicowanie sosny / J. Zelicho, M. Mislawski. - Warszawa : Panstwowe Wydawn. Rolnicze i Lesne, 1954. - 168 p.
Осадчук Л.С. Сезонная динамика смолопродуктивности сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.)
Исследована сезонная динамика выхода живицы методом микроранений у деревьев различной категории смолопродуктивности в зависимости от метеорологических условий окружающей среды. Установлено, что характер выделения живицы в значительной степени зависит от изменчивости погодных условий, особенно от температурного режима. Такую тенденцию обнаружено у деревьев во всех категориях смолоп-родуктивности. Однако деревья высокой смолопродуктивности более активно реагируют на колебания температуры и других факторов микроклиматических условий. Знание сезонного цикла смоловыделения имеет и практическое значение для планирования подсочного производства и оптимизации технологических режимов.
Ключевые слова: сезонная динамика, смолопродуктивность, сосна обыкновенная.
Osadchuk L.S. Seasonal Dynamics of Resin Productivity of Scots Pine (Pinus Sylvestris L.)
Seasonal dynamics of the effluence of resin by micro wounds in trees of different categories of resin productivity depending on the meteorological conditions of the environment is studied. Oleoresin character effluence is found to be largely dependent on the variability of
1. Лкове та садово-паркове господарство
11
HamoHa^bHHH McoTexmuHHH ymBepcHTeT yKpaiHH
the weather conditions, especially temperature. This trend was found in trees in all categories of resin productivity. However, high wood resin productivity is more responsive to variations in temperature and other factors of micro climate. Knowledge of the seasonal cycle of resin allocation has practical importance for the planning and optimization of production of resin tapping technological modes.
Keywords: seasonal dynamics, resins productivity, Scots pine, effluence.
YffK630*238 npotp. H-fl. Oymno1, d-p c.-z rnyK; cm. rnyK. cniepo6.
M.B. C6umm1, rnHd. c.-z. rnyK; acnip. Oymno1;
dou,. M.M. Oininoea2, KaHd. c.-z. rnyK
OCOB.AHBOCTI yKOPIHEHHfl ^HB^B I POCTy ^HB^BHX CAfl^AH^B flEAKHX Ky^bTHBAPIB TOnO^I y niBflEHHIH HACTHHI KHIBCbKOrO nO^ICCH
^ocaig^eHo ocoSuHBocri BHKopacTaHHa y aicoKyatTypHoMy BapoSHmTBi ogHopra-hhx 3gepeB'amaHx ®hb^b KyatTHBapiB Tononi: Bepana, KeaeSepgaHctKa, .Haga PoraHctKa, HoBoSepamctKa 3, HoBoSepamctKa 7, CaKpay 79, CTpiuonogiSHa Ta HaniB3gepeBamaHx ®hb^b KnoHiB ^py®6a, KaHagctKa x Sant3aMraHa, HoBoSepumctKa 3, CTpinonogiSHa Ta TpoHKo. Оцiнeнo nepcneKTHBH BHKopacTaHHa gocnig^yBaHax kiohib gga aicoBigHoBaeHHa Ta iicopo3BegeHHa y niBgeHHia nacTHHi KmBctKoro noiicca. BciaHoBieHo, ^o b perioHi gociig^eHt nepcneKTHBHHMH gga cTBopeHHa nicoBax KyntTyp b yMoBax cBi^o'i cygiSpoBH e KyntTHBapa: PoraHctKa, CaKpay 79, HoBoSeparnctKa 7 i ^aga.
3a noTpeSa, gna BHpo^yBaHHa cagaBHoro MaTepiany Mo^Ha 3acrocoByBaTH HaniB3ge-peB'aHini KnomB ^py^Sa, CTpinonogiSHa Ta TpoHKo.
KjitonoBi cnoBa: Tonona, KyatTHBapa, 3gepeB'amai Ta HaniB3gepeB'amai ®hb^, ®hb-^Bi cag®am;i yKopiHeHicTt, 3Sepe®eHicTt, giaMeTp, BacoTa.
ImeHcH^iKauia nicorocnogapctKoro Bapo6HHUTBa, Heo6xigHicTt 3a6e3ne-HeHHa noipe6 cycnintcTBa y nicocapoBHHHHx pecypcax cnoHyKae нaукoвцiв i npaK-THKiB niciBHHUTBa go mupmoro BHKopacTaHHa nig Hac nicoBapomyBaHHa mBagKo-pocnax gepeBHax BagiB. Cepeg ocTaHHix HaH6intm nepcneKTHBHHMH e Baga, ri6pa-ga i ^opMa Tononi (Populus L.). BapomyBaHHro Tononi y»e TpHBanaH Hac HagaroTt 3HanHoi yBara aK Ha perioHantHoMy, TaK i Ha rno6antHoMy piBHax [ 1-9].
flna 3a6e3neneHHH Hane»Hoi npogyKTHBHocri Hacag»eHt Tononi i peani3auii ix BenaHe3Horo noTeHuiany, noipi6Ho gocnig»yBaTH picT, po3bhtok Ta cTiHKicTt pi-3hhx BagiB i ^opM y thx hh mmax ipyHTOBo-KniMaTHHHHx yMoBax [1, 2, 4, 5] Ta BgocKoHanroBaTa TexHonoriHHi cxeMH cTBopeHHa Ta BapomyBaHHa ix Hacag»eHt [1, 3]. Ochobhhm BHgoM cagHBHoro MaTepiany gna 6e3nocepegHtoro cTBopeHHa Haca-g»eHt Tononi a6o BHxigHHM MaTepianoM gna BupomyBaHHa ii »HBueBHx cag»aHuiB e ogHopiHHi 3gepeB'aHini »HBui [2, 3]. 3a Heo6xigHocri cTBopeHHa Hacag»eHt Tononi »hbusmh y gpyriH nonoBHHi BereTauiHHoro nepiogy Ba»nHBo 3'acyBaTH, hh mo»-Ha gna utoro BHKopacTOByBaTH HaniB3gepeB'aHini »HBui.
MeTa gocnig^eHt - BHBHeHHa gouintHocri BHKopacTaHHa gna cTBopeHHa Hacag»eHt Tononi HaniB3gepeB'aHinax »HBuiB Ta ouiHroBaHHa nepcneKTHBH bhko-pacTaHHa geaKax KyntTHBapiB Tononi gna nicoBigHoBneHHa Ta nicopo3BegeHHa y niBgeHHiH HacTHHi KaiBctKoro nonicca.
1 Нацiона^Lннн yHiBepcHTeT 6iopecypciB i npHpogoKopHCTyBaHHa YKpaiHH, m. khib;
2 Ewo^pKiBCLKHE: нaцioнa^Lннн arpapHHH yHiBepcHTeT, m. Ei^a Цepквa
12
36ipHUK HayKOBO-TexHi^HHX прaцb
