CC BY
20
5. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
нлты
ы КРАЖИ
wi/ган
Науковий в!сн и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270437
Article received 15.05.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 316.776
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
й> EE3 Correspondence author M. V. Davydov [email protected]
М. В. Давидов, О. В. Лозинська, В. В. Паачник
Нащональнийушверситет "Львiвська полтехшка", м. Львiв, Украша
ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДЬМИ З ВАДАМИ СЛУХУ СУЧАСНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розглянуто шформацшш технологи для сшлкування людей з вадами слуху, яш допомагають у вивченш, розшзнаванш та перекладi жестово'1 мови. Ця проблема е надзвичайно актуальною та сощально значущою. Основну увагу приIцiлено мож-ливостi сшлкування з людьми, що чують використання телебачення, iнтернет, сощальних мереж i засобiв зв'язку для доступу до шформацп. Проаналiзовано повноту використання нечуючими сучасних шформацшних технологiй i дослiджено фак-тори, яю обмежують Тх повноцiнне використання. Розглянуто сучасш програмнi засоби, що допомагають сшлкуванню та навчанню нечуючих людей, такi як системи сурдоперекладу тексту жестовою мовою, системи розшзнавання звуку i тран-сляцй в жест, системи дистанцшного навчання жестовш мовi, системи спiлкування жестовою мовою на ввддалГ Проведено опитування людей з вадами слуху для виявлення основних потреб цього сегмента населення. Бiльшiсть з опитуваних пос-тшно спiлкуються з людьми, якi не розмовляють жестовою мовою. При цьому найбiльшi труднощi полягають у складност розумiння чуючоТ людини i донесення думки до спiврозмовника. Також значною проблемою виявилося те, що нечуючi не можуть зрозумiти те, що люди говорять голосом мiж собою, що створюе значш бар'ери у спшкуванш i довiрi. Проведене опитування дае змогу визначити напрямки подальших дослiджень у створеннi нових шформацшних технологш та програм-них застосувань для покращення умов життя нечуючих людей. Опитування показало, що значну увагу шд час розроблення допом!жних засобiв потрiбно приIцiлити можливостi сурдоперекладу.
Клю^ое^ слова: жестова мова; система перекладу; система розшзнавання звуку; ввдеословник; програмний застосунок.
Вступ. У сучасному шформацшному та комушка-цiйному суспiльствi повсякденне життя немислиме без використання шформацшних технологш. 1нформацшш та комушкацшш технологи з року в ргк стають дедалi б1льшим помiчником для людей з особливими потребами. За статистикою ММстерства охорони здоров'я, людей iз порушеннями слуху в УкраМ бiльше мiльйона, тих, як спiлкуються жестовою мовою - 0,2 %, тобто близько 80 тис. Майже щодня 1м доводиться долати рiз-номанiтнi бар'ери. Адже в нашш краМ бiльшiсть уста-нов та iнституцiй розрахованi на тих, хто чуе й добре розмовляе.
Нечуючi люди майже не можуть користуватися го-лосовим зв'язком телефону; не чують оголошень у транспорп, не знають, про що говорять на телебаченш й радю. В УкраМ нечуючi навчаються тiльки у спецшколах i мають обмежений доступ до вищо! освь ти. Спiлкуватися ж iз тими, хто не знае жестово! мови, можуть тiльки за допомогою блокнота та ручки - та й то, якщо погодяться п, хто чуе.
Саме в умовах шформацшно! iзоляцil живуть укра-шщ з порушеннями слуху. Обмежений доступ до ш-формаци - одна з нашстотшших проблем нечуючих.
Для старшого поколшня ця проблема ктотшша, нiж для молодi, яка активно використовуе сучасш технологи та гаджети. Жителi великих мкт, де дтоть оргашза-
ци УТОГ i е великi спiльноти нечуючих, значно менше вiдчувають такi обмеження, нiж мешканцi областi.
Люди з вадами слуху використовують для обмiну шформащею мiж собою жестову мову. Жестова мова -це мова, яка дае змогу позначати цШ слова, а також т-тери алфавiту певними жестами.
Одним з перших учених-лшгвктав, який описав жестову систему, ввдому нинi як американська жестова мова (АБЬ), був В. Стокоу. Стокоу зазначив, що iстотнi вiдмiнностi мiж жестовим i усним мовленням виплива-ють з вщмшностей у здатностi оргашв зору та слуху сприймати шформацго. Багатьом чуючим людям, нез-найомим з мовою жестiв глухих, важко уявити, через принципово рiзнi способи передач^ що вона мае таку саму силу сшлкування, як усне мовлення (Б1окое, 1960). Столiттями люди розглядали жестову мову як жестику -лювання, яке не вiдповiдае за багатограншстю i вираз-нiстю усному мовленню. В. Стокоу, дослiджуючи АЖМ (американську жестову мову), довiв, що жестова мова - багаторгвнева лшгвктична система, яка володiе широким набором лексичних, граматичних засоб1в для висловлення думки й аналiзу шформацп, а жест - е основною значущою (семантичною) одиницею, що мае складну структуру.
На цей час питання украшсько1 жестово1 мови дос-лiджують украшсью науковцi (Аёаш1ик & СИерсИупа, 2009; ¡уашшИеуа & Ки1Ыёа, 2005).
Цитування за ДСТУ: Давидов М. В., Лозинська О. В., Паачник В. В. Використання людьми з вадами слуху сучасних
шформацшних технологш. Науковий вкник НЛТУ Укра'ши. 2017. Вип. 27(4). С. 177-180. Citation APA: Davydov, M. V., Lozynska, O. V., & Pasichnyk, V. V. (2017). The Use of Modern Information Technology for People with Hearing Impairments. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 177-180. https://doi.org/10.15421/40270437
Зважаючи на стр1мкий розвиток iнформацiйних тех-нологiй, !х використання нечуючими людьми так само швидко змiнюeться. Люди все менше використовують телевiзор для доступу до шформацп, а все б1льше використовують 1нтернет, Youtube i соцiальнi мережi.
У досл1дженнях доступностi комп'ютеризованих за-собiв для людей з вадами слуху (Zhuk & Zuienko, 2004; Krak, et al., 2008) бiльшу увагу зосереджено на замiнi звукових повiдомлень на шформацшш вiзуальнi спов1-щення, взаемод1ю з використанням свiтовиx та в1бро-сигналiв, перетворення мовлення у текст. Проте це дос-лiдження показуе, що зараз актуальнi зовсiм iншi аспек-ти доступу до шформацп, а саме розумiння i вшьне використання писемно! мови значно ускладнюеться для глухих, оскiльки для них р1дною мовою спiлкування е жестова мова, яка не ввдповвдае за сво!ми семантични-ми одиницями писемнiй мовi.
Аспектам використання жестово! мови в шформа-цшних технолопях у сучаснiй лiтературi прид1лено не-достатню увагу.
Одним з шдходгв до вирiшення зазначено! проблеми повноцшного розумiння мовлення i писемно! мови е тдхщ на основi автоматичного перекладу на жестову мову i навпаки, яка е актуальною загалом свiтi, про що свiдчать численш проекти у США (Sign Smith Studio (Vcom3D, 2007)), Великобританп (SiSi (Tomasco, 2007)), Францп (Artemis (Ouhaddi & Horain, 1999)), Ро-си (SLEd (Voskresenskii, 2003)), Укра!н1 (Образний комп'ютер (Krak, et al., 2008)).
Серед готових програмних застосунк1в е таю системи:
• системи сурдоперекладу тексту жестовою мовою з арти-кулящею губами (SiSi для британсько! жестово! мови, (Tomasco, 2007));
• системи розтзнавання звуку i трансляци в жест (Krown ASL Pocket для американсько! жестово! мови (Smith, 2013));
• системи дистанцшного навчання жестовiй мовi (Signing Savvy (Cartwright, 2017));
• системи спiлкування жестовою мовою на вщддт, такi як системи вщеотелефони (Tran, et al., 2011)).
Так1 розроблення мають велике сощальне значення, зокрема дають можлив1сть особам з вадами слуху активно долучатись в комунiкацiйний процес як м1ж собою, так 1з людьми без цих вад. З шшого боку, розроблення i комп'ютерна реалiзацiя укра!нсько! мови жеспв дасть змогу широкому загалу людей в1льно спiлкувати-ся з нечуючими людьми.
Засоби перекладу жестово!' мови у текст на сьогодш залишаються на р1вн1 дослвдницьких прототип1в. Також в1домий стартап (MotionSavvy, 2017), який нацiлений на виршення проблеми перекладу.
Украiнськi вченi з шституту кiбернетики 1м. В. М. Глушкова НАН Укра!ни мову активно досл1джу-ють жестову у рамках проекту "Образний комп'ютер". Основну увагу придщяють розробленню засоб1в анал1зу та синтезу укра!нсько! мови жест1в, м1м1ки й артикуля-цп укра!нсько! розмовно! мови. П1сля проведеного ана-л1зу сучасного стану проблеми сп1лкування людей з вадами слуху з людьми, що чують, розроблено концепщю комплексно! шформацшно! технологи природного ш-терфейсу людини з комп'ютером за допомогою мови жест1в (Krak, et al., 2008).
Досл1дження перекладу укра!нсько! жестово! мови у текст i навпаки проводять i в Нац1ональному ушверси-
теп "Львiвська полiтехнiка". Дослiдники (Баууёоу, й а1., 2009) розробили вiдеословник укра!нсько! жестово! мови, який мiстить 2176 сл1в, 13 дiалогiв i 7 монолопв. На базi жестiв ввдеословника розроблено програмний комплекс перекладу укра!нсько! словесно! мови в ано-товану укра!нську жестову мову з використанням гра-матично доповнено! онтологi!.
Серед рiзноманiтних дослiджень мало уваги придь лено використанню нечуючими сучасних шформа-цiйних технологiй. У пропонованiй робот дослiджено саме це питання.
Постановка проблеми. Сучаснi шформацшш технологи надають людинi широк можливостi щодо отри-мання шформацп, сшлкування, навчання, роботи. Про-аналiзовано повноту використання нечуючими сучасних шформацшних технологiй i дослiджено фактори, як обмежують !х повноцiнне використання. Дослвдже-но проблеми використання телебачення, мережа 1нтер-нет, соцiальних мереж i засоб1в зв'язку.
Матерiали та методи дослщження. Для дослвджен-ня проведено опитування двох груп слабочуючих. До першо! групи увiйшли учш старших класiв шкiл штер-нат1в для дiтей з вадами слуху, до друго! групи - особи працездатного вiку. В опитуваннi взяли участь чоловжи i жiнки, здебшьшого жителi захiдних регiонiв Укра!ни. Серед опитаних 91 % постiйно користуються жестовою мовою.
Для проведения опитування було створено елек-тронну анкету. Питання анкети розбито на 8 груп: за-гальнi питання, телебачення, штернет, соцiальнi мере-жi, використання допомiжних засоб1в. Проведення опи-тування вимагало додатково! допомоги сурдоперекла-дача, оскшьки часто треба було пояснювати значення окремих слiв i змкт питань. Як виявилося, серед опиту-ваних тих, хто зовс1м не чують звуюв, т1льки 41 %. Бiльшiсть з опитуваних здатнi розрiзняти окремi звуки. У табл. 1 подано розподи опитаних за тим, наск1льки добре вони чують окремi звуки.
Табл. 1. Розподiл респонденпв за можливiстю _чути окреми звуки_
№ з/п Наскшьки добре чують звуки Частка серед опитуваних, %
1 Зовшм не чують звуюв 41
2 Чують окремi звуки 17
3 Чують окремi звуки з використанням слухового апарату 25
4 Все чують з використанням слухового апарату 17
Серед учн1в 8-11 клас1в проведено опитування щодо того, чи планують вони поступати у ВНЗ. За результатами опитування, 10 % респондентов планують посту-пати у вищий навчальний заклад (табл. 2).
Табл. 2. Плани щодо вступу до ВНЗ
№ з/п Плани щодо поступлення до ВУЗу Частка рес-понIцентiв, %
1 Планують поступати 10
2 Ще не визначилися 47
3 Не планують 43
Табл. 3. Результати опитування щодо важливост повноцшного слуху у ^p'epi
№ з/п Чи вважають ввдсутшсть слуху значною завадою у кар^ Частка рес-понденпв, %
1 Hi, це тшьки незручнiсть, яку можна обшти 58
2 Так, це значна проблема 42
Пщ час опитування щодо того, чи вважають учнi вiдсутнiсть повноцiнного слуху значною завадою у кар'eрi, 42 % респонденпв вiдповiли позитивно, що свiдчить про потребу розроблення допомiжних засобiв для ще! категорп населения (табл. 3).
Табл. 4. Результати опитування щодо важливост _сурдоперекладу на телебаченн_
№ з/п Наскшьки сурдопереклад важливий на телебаченш? Частка респондента, %
1 Важливо, щоб програма була i3 сурдоперекладом 56
2 Достатньо субтищв для розумшня 44
Навиъ тд час перегляду вiдео на YouTube, де наяв-не автоматичне субтитрування, тiльки 19 % респондента вказали, що сурдопереклад не потрiбен, i для розу-мшня достатньо субтитрiв. Бiльшiсть респондентiв вважають за потрiбне, щоб на телебаченш фщьми, новини i розважальш телепередачi можна було дивитися у вер-сп iз сурдоперекладом (табл. 4-8).
Табл. 5. Результати опитування щодо важливост _сурдоперекладу на YouTube_
№ з/п Наскшьки сурдопереклад важливий для YouTube? Частка респондента, %
1 Так, це би значно спростило перегляд вь део 56
2 Це iнодi було б корисним 25
3 Hi, достатньо субтищв 19
Табл. 6. Результати опитування щодо читання друкованих видань
№ з/п Як часто Ви читаете газети, журнали або книги? Частка респондента, %
1 Кожен день 10
2 Декшька раз!в на тиждень 48
3 Раз на тиждень або рвдше 42
Практично в« респонденти використовують ввдеод-звiнки для сшлкування. Бiльшiсть з них стикаеться з проблемами повшьного зв'язку i неяюсного вiдео. 1з зростанням потужностi мобшьних пристро1в, якостi вбудованих камер i швидкостi бездротових мереж ця проблема мае зникнути.
Табл. 7. Результати опитування щодо _вмшня зчитувати з губ_
№ з/п Чи вмiете Ви зчитувати з губ? Частка респондента, %
1 Так, розушю майже все 48
2 Так, можу зрозумии окремi слова 47
3 Hi 5
Табл. 8. Наявшсть труднощiв у сшлкуванш з використанням текстових повщомлень
№ з/п Труднощi у сшлкуванш з використанням текстових повщомлень Частка респондента, %
1 Постшно виникають 16
2 Iнодi виникають 78
3 Hi, не виникае 6
Незважаючи на труднощi спiлкування за допомогою текстових повiдомлень практично вс опитуванi корис-туються соцiальними мережами. Найпопуляршшими мережами виявилися ВКонтакте, Facebook, Instagram. При цьому 64 % опитуваних хотiли б, щоб сощальш мережi надавали можливiсть спiлкуватися жестовою мовою.
Бiльшiсть з опитуваних постшно спiлкуються з людьми, як1 не розмовляють жестовою мовою (табл. 9). При цьому найбiльшi труднощi полягають не у незруч-ностi використання ручки та паперу для сшлкування, а
в складносп розумiння чуючо! людини i донесення думки до сшврозмовника (табл. 10). Також значною проблемою виявилося те, що нечуючi не можуть зрозу-мiти те, що люди говорять голосом мiж собою, що ство-рюе значш бар'ери у спiлкуваннi i довiрi.
Табл. 9. Спiлкування з людьми, ям не володiють жестовою мовою
№ з/п Як часто Вам доводиться вiч-на-вiч сшлкуватися з людьми, яю не волод^ ють жестовою мовою? Частка респондента, %
1 Постшно 64
2 Сшька разiв на день 26
3 5аз на день або рщше 10
Табл. 10. Найбiльшi проблеми, ям виникають у сшлкуванш з людьми, ям не володмть жестовою мовою
№ з/п Проблеми, яю виникають у розмовi з чуючими Частка респондента, для яких ця проблема е значною, %
1 Не можу зрозумии те, що вони хо-чуть сказати меш 63
2 Не можу 1м пояснити свою думку 52
3 Не розушю складних речень 52
4 Не можу зрозумии те, що вони говорять мiж собою 26
5 Витрачаю багато часу на написання тексту 26
Попри велию проблеми у сшлкуванш т1льки невелика частина з опитуваних використовуе засоби розшзна-вання голосу для спiлкування з людьми, яю не знають жестово! мови. Це можна пояснити недосконалктю су-часних засобiв розпiзнавання мовлення, яю практично не можуть правильно розшзнати мовлення у текст за наявносп iнших звук1в. Людина здатна видшяти голос спiврозмовника навiть у зашумленому примiщеннi, чо-го не здатш зробити сучаснi алгоритми опрацювання звуку.
Обговорення результа^в дослщження. Проведене опитування дае змогу визначити напрямки подальших дослiджень у створенш нових iнформацiйних техноло-гш та програмних застосувань для покращення умов життя нечуючих людей. Опитування показало, що сурдопереклад е важливим для сприйняття шформацп людьми, яю спiлкуються жестовою мовою i недос-татньо врахований пiд час розробленш допомiжних за-собiв.
Висновки. Дослвдження, наведенi у роботi, мають важливе соцiальне значення, оскiльки висвгглюють ак-туальну науково-прикладну проблему створення комплексу iнформацiйних технологiй, яю забезпечать рiвнi умови для сшлкування, сприйняття та оволодшня ш-формащею людям iз вадами слуху в сусшльств^
Перелiк використаних джерел
Adamiuk, N. В., & Chepchyna, I. I. (2009). Syntaksychni osoblyvosti UZhM: na prykladi prostoho rechennia. Zhestova mova i suchas-nist: zb. nauk. prats, 4, 170-191. [in Ukrainian]. Cartwright, B. (2017). Signing Savvy. Retrieved from:
https://www.signingsavvy.com/ Davydov, M. V., Pasichnyk, V. V., Nikolskyi, Iu. V., & Tykhanskyi, S. M. (2009). Prohramnyi trenazher navchannia surdoperekladu. Problemy osvity: Naukovo-metodychnyi zbirnyk, 60, 108-113. [in Ukrainian].
Ivaniusheva, N. V., Kulbida, S. V. (2005). Ukrainska zhestova abetka. Kyiv: Kyivska Rus. [in Ukrainian].
Krak, Yu. V., Kryvonos, Yu. H., Barmak, O. V., & Ternov, A. S. (2008). Informatsiina tekhnolohiia neverbalnoho spilkuvannia liu-dei z vadamy slukhu. Shtuchnyi intelekt, 3, 325-331. [in Ukrainian].
MotionSavvy. (2017). A communication platform for the deaf. Retrieved from: http://motionsavvy.com/.
Ouhaddi, H., & Horain, P. (1999). 3D hand gesture tracking by model registration. In Workshop on Synthetic-Natural Hybrid Coding and Three Dimensional Imaging (pp. 70-73).
Smith, H. (2013). Krown Sign Language Translator. Retrieved from: http://madaportal.org/assistive-technologies/pocket-sign-language-translator.
Stokoe, W. C. (1960). Sign Language Structure: An Outline of the Visual Communication Systems of the American Deaf, Studies in linguistics: Occasional papers. Buffalo: Dept. of Anthropology and Linguistics, University of Buffalo.
Tomasco, S. (2007). IBM Media Relations IBM Research Demonstrates Innovative 'Speech to Sign Language' Translation System.
Retrieved from: http://www-03.ibm.com/press/us/en/ pressrele-ase/22316.wss.
Tran, J. J., Kim, J., Chon, J., Riskin, E., Ladner, R., & Wobbrock, J. O. (2011). Evaluating quality and comprehension of real-time sign language video on mobile phones. Proc. ASSETS, 4, 115-122. https://doi.org/10.1145/2049536.2049558
Vcom3 D. (2007). Vcommunicator signing avatar. Retrieved from: http://www.vcom3 d.com/.
Voskresenskii, A. L. (2003). Kompiuternyi bank zhestovoi rechi. Kompiuternaia lingvistika i intellektualnye tekhnologii. Trudy Mezhdunar. konferentciiDialog'2003 (pp. 688-691). [in Russian].
Zhuk, T. B., & Zuienko, Z. O. (2004). Problema zastosuvannia kom-piuterno oriientovanykh zasobiv navchannia u navchalnii diialnosti osib iz vadamy slukhu. Aktualniproblemy navchannia ta vykhovan-nia liudei z osoblyvymy potrebamy: zb. nauk. prats, 1(3), 395-399. [in Ukrainian].
М. В. Давыдов, О. В. Лозынская, В. В. Пасичник
Национальный университет "Львовская политехника", г. Львов, Украина
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЛЮДЬМИ С НАРУШЕНИЯМИ СЛУХА СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Рассмотрены информационные технологии для общения людей с недостатками слуха, которые помогают в изучении, распознавании и переводе жестового языка. Эта проблема является чрезвычайно актуальной и социально значимой. Основное внимание уделено возможности общения со слышащими людьми, использованию телевидения, интернет, социальных сетей и средств связи для доступа к информации. Проведен анализ полноты использования неслышащими современных информационных технологий и исследованы факторы, ограничивающие их полноценное использование. Рассмотрены современные программные средства, помогающие общению и обучению глухих людей, такие как системы сурдоперевода текста на жестовый язык, системы распознавания звука и трансляции в жест, системы дистанционного обучения жестовому языку, системы общения жестовым языком на расстоянии. Проведен опрос людей с нарушениями слуха для выявления основных потребностей этого сегмента населения. Большинство из опрошенных постоянно общаются с людьми, которые не знают жестового языка. При этом наибольшие трудности заключаются в сложности понимания слышащего человека и донесения мысли до собеседника. Также большой проблемой оказалось то, что глухие не могут понять, что люди говорят голосом между собой, что создает значительные барьеры в общении и доверии. Проведенный опрос позволяет определить направления дальнейших исследований в создании новых информационных технологий и программных приложений для улучшения условий жизни глухих людей. Опрос показал, что значительное внимание при разработке вспомогательных средств нужно уделить возможности сурдоперевода.
Ключевые слова: жестовый язык; система перевода; система распознавания звука; видеословарь; программное приложение.
M. V. Davydov, O. V. Lozynska, V. V. Pasichnyk
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine
THE USE OF MODERN INFORMATION TECHNOLOGY FOR PEOPLE WITH HEARING IMPAIRMENTS
The use of assistive technologies for hearing impaired people is investigated. For this reason, a survey was conducted. Two groups of people were chosen: pupils of 8-11 classes of specialized schools for hearing impaired people and group of 20-50 year old people. A questionnaire included 20 questions divided into 8 groups: common questions, questions about hearing, use of TV, the Internet, social networks, communication means, use of assistive technologies, and reading journals and books. This survey showed that in spite of rapid development of modern communication means and assistive technologies their use is limited for hearing impaired people because of insufficient quality and lack of sign language support. Most of available technologies for hearing impaired people translate speech into text. As it was shown this approach is not fairly efficient because sign language turned out to be the most convenient way of communication for the respondents. More than a half of the target audience have preferred a sign language interpretation over subtitles for watching TV and YouTube videos. They also tend to choose visual communication over text while using mobile phones or in social networks. Nevertheless, most of hearing impaired people are optimistic and think that their hearing defect is not an obstacle but rather inconvenience. Most of them use the Internet and video calls for communication, actively use social networks and texting. Research presented in the article is of great social importance as it highlights current scientific and applied problems of creating the complex of information technologies that will provide equal opportunities for communication, education and access to information for people with hearing disabilities in society.
Keywords: sign language; translation system; sound recognition system; video dictionary; software application.
1нформащя про aBTopiB:
Давидов Максим Володимирович, канд. техн. наук, доцент, Нацюнальний ушверситет '^bBÎBCbKa полтехшка", м. Львiв,
Украша. Email: [email protected] Лозинська Ольга Володимирiвна, канд. техн. наук, асистент, Нацюнальний ушверситет '^bBÎBCb^ полтехшка", м. Львiв,
Украша. Email: [email protected] Паачник Володимир Володимирович, д-р техн. наук, професор, Нацюнальний ушверситет '^bBÎBCb^ полтехшка", м. Львiв, Украша. Email: [email protected]
