CC BY
14УДК 616.314-089.843-073.756.8
В.1. Вакуленко, д. мед. н., С. В. Гончаренко, С.А. Шнайдер, д. мед. н., I. П. Ковшар
Одеський нацюнальний медичний утверситет
ВИКОРИСТАННЯ КОНУСНО-ПРОМЕНЕВО1 ТОМОГРАФП ПРИ ПЛАНУВАНН1 ЕНДОСАЛЬНО1 ДЕНТАЛЬНО1 1МПЛАНТАЦ11
Стаття присвячена методам планування ендоссальной дентальное iмплантаци, насамперед рентгеноло-г1чним. Проведено огляд кнуючих методик планування з позицп iнформативностi та шкiдливостi для пащен-та. Методом вибору aniд вважати конусно-променеву комп'ютерну томографiю як найбшьш безпечну i тфо-рмативну.
Ключовi слова: планування дентальное' iмплантацii, конусно-променева комп'ютерна томографiя.
В. И. Вакуленко, Е. В. Гончаренко С. А. Шнайдер, И. П. Ковшарь
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
ПРИМЕНЕНИЕ КОНУСНО-ЛУЧЕВОЙ ТОМОГРАФИИ ПРИ ПЛАНИРОВАНИИ ЭНДОССАЛЬНОЙ ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ
Статья посвящена методам планирования эндоссальной дентальной имплантации, прежде всего рентгенологическим. Проведён обзор существующих методик планирования с позиции информативности и вредности для пациента. Методом выбора следует считать конусно-лучевую компьютерную томографию как наиболее безопасную и информативную.
Ключевые слова: планирование дентальной имплантации, конусно-лучевая компьютерная томография.
V. I. Vakukenko, E. V. Goncharenko, S. A. Schneider, I. P. Kovshar
Odessa National Medical University
USE OF CONE-BEAM TJMOGRAPHY IN THE PLANNING OF ENDOSSAL DENTAL IMPLANTATION
The article is devoted to the methods of planning of endossal dental implantation, foremost roentgenologic. The review of existent methods ofplanning is conducted from position of informing and harmfulness for a patient. It is necessary to consider cone-beam computed tomography, the method of choice as most safe and informing.
The aim of the investigation was the comparison of the primary stability of implants, fixed according to the data of orthopantomography and cone-radial computer tomography.
46 patients with partial secondary adentia of lower jaw, whom the fixation of one implant at lateral part was prescribed, were studied. The implantation was carried out by two-stage delayed method.
The methods of diagnostics, which determine the structure of the investigated area in three dimensions without summation and geometrical deformations (computer axial tomography), especially cone-radial computer tomography, should be considered the most promising ones. Cone-radial computer tomography can be taken as the method for the estimation of the local state of osseous tissue at diagnostics and planning of implantation.
Key words: planning of dental implantation, cone-beam computed tomography.
I
«Тнноваци в стоматологи», № 1, 2014
ОРТОПЕДИЧНИЙ РОЗД1Л
Дентальна ¡мплантащя на сьогодт е компле-ксним методом вщновлення втрачено! жувально! ефективносп при р1зних формах аденти, що до-зволяе добитися ортопедично! реабштаци в тих випадках, коли традицшш методи протезування недостатньо ефективш [1, 2]. Одним з пошире-них метод1в дентально! ¡мплантаци е ендосальна ¡мплантащя.
Не дивлячись на значш усшхи, досягнул в збшьшенш ефективносп i прогнозованосн дентально! ¡мплантаци, проблема адекватно! передопе-рацшно! дiагностики i планування ¡мплантаци е вщкритою. Дiагностика i планування ¡мплантаци це комплекс методик, направлених на з'ясування можливосн проведення iмплантацi!' у принцит,
© Вакуленко В. 1., Гончааренко С. В., Шнайдер С. А.,
Ковшар 1. П., 2014
«Ыноваци в стоматолога», № 1, 2014
визначення зони iмплантацi!, типу та розмiру i кiлькостi необхщних iмплантатiв, особливостей !х установки i подальшо! ортопедично! реабш-таци [1, 2]. Одними з найважливших методик д> агностики е рентгенологiчнi методи [1, 2].
Найбшьш поширеним методом рентгеноло-гiчного дослiдження в стоматологи е внутрш-ньоротова контактна рентгенографiя [12]. Слiд зазначити, щопланування iмплантацi! за даними контактно! рентгенографи не застосовуеться у зв'язку з обмеженою зоною дослiдження i знач-ними проекцшними спотвореннями, що не до-зволяе провести вимiрювання вiдстанi до приле-
глих анатомiчних структур i оцiнити кiлькiсть ш-стково! тканини в зош iмплантацi! [1, 2, 12], да-ний метод може використовуватися як допомiж-ний для штраоперацшного контролю.
Найбiльш поширеним методом дослщження е ортопантомографiя [12]. Вона дозволяе одер-жувати розгорнене на площиш зображення верх-ньо! i нижньо! щелеп i зубiв. Найбшьш зручним варiантом е цифрова ортопантомографiя, оскiль-ки програмне забезпечення, що поставляеться з цифровими ортопантомографами, дае можли-вiсть проводити рiзнi лiнiйнi i кутовi вимiрюван-ня а змшювати параметри вiдображення (рис. 1).
Рис. 1. В1зуал1защя та анал1з даних цифров!' ортопантомографи.
Такi знiмки легко шддаються аривацп, ко-пiюванню, передачi по цифрових каналах зв'язку [12]. Важливим е також те, що iз-за вищо! чутли-востi датчика, в порiвняннi з плiвковими апара-тами цифровi забезпечують нижчу дозу опром> нювання [4].
Проте ортопантомографiя мае ряд недолiкiв. Даний метод е сумацшним, тобто одержане зображення е результатом накладення тканин, що знаходяться у фокус зшмка завтовшки 1см у фронтальному вiддiлi, 1,5 см - в бiчних вщдшах щелеп [12]. Можливi також накладення навко-лишнiх структур, що утрудняють iнтерпретацiю знiмка, спотворення лiнiйних розмiрiв при по-рушеннi правильного позицюнування [14]. Але найважливiшим недолiком дано! методики е представлення даних тшьки в двох вимiрюван-нях, тобто на площиш [12].
Пошук нових методик дослщження привiв до розробки транстомографии (лшшно! томо-графп) [13], методу, що дозволяе одержати попе-речш зрiзи щелеп. Таким чином, можливо визна-чити не тшьки висоту, але i товщину i форму щелеп. Проте, даний метод мае ряд серйозних не-
долiкiв, що утрудняють його впровадження. Одержуванi знiмки нечiткi, вiзуалiзуються накладення вщ навколишнiх структур iз-за чого неможливо об'ективно оцiнити яюсть юстково! тканини [13]. Методики позицюнування дуже складш для виконання, що також знижуе вiрогi-днiсть отримання якiсних знiмкiв.
Для отримання точно! шформаци про будову дослiджувано! област i точного планування iм-плантаци багато авторiв рекомендують застосо-вувати комп'ютерну аксiальну томографiю [9]. Комп'ютерна томографiя е методом рентгеноло-пчного дослiдження, що передбачае цифрову ре-конструкцiю сери аксiальних зрiзiв дослщжува-ного об'екту з використанням геометрично коре-ктних математичних алгоритмiв [8]. Таке представлення даних дозволяе проводити дослщжен-ня будови органу в трьох вимiрах без яких-небудь спотворень. Спецiалiзоване програмне забезпечення дозволяе проводити реконструкшю зрiзiв в будь-якш довiльнiй площинi, у тому чис-лi i по кривш, а не тiльки в акшальнш площинi (рис. 2).
«Ыновацй в стоматологи», № 1, 2014
Рис 2 Biзyaлiзaцiя тa aнaлiз дaниx cпipaльноï комп'ютepноï томогpaфiï.
Рис 3 Плaнyвaння опepaтивного втpyчaння по дaним конycно-пpомeнeвоï комп'ютepноï томогpaфiï.
Можливо вимipювaння кyтовиx i лiнiйниx pозмipiв, визнaчeння щiльноcтi кicтковоï ткaнини в будь-якш точцi [1, 2], пpовeдeння тpивимipноï peконcтpyкцiï доcлiджyвaноï облacтi.
Мeтодикa комп'ютepноï томогpaфiï зaзнaлa знaчнy eволюцiю, нa cьогоднi вищим cтyпeнeм ïï pозвиткy e cпipaльнi комп'ютepнi томогpaфи, якi з ycпixом зacтоcовyютьcя лiкapями piзниx OTe^-aльноcтeй. Нeдолiкaми дaного мeтодy e нeдоcтa-тня точнють, оcкiльки мiнiмaльнa вiдcтaнь мiж зpiзaми cклaдae 0,5 мм, що можe бути нeдоcтaт-ньо для плaнyвaння iмплaнтaцiï [11]. Пpотe тай-
cepйознiшою пpоблeмою cлiд ввaжaти дyжe ви-cокy дозу опpомiнювaння, що одepжye пaцieнт пpи тaкомy обcтeжeннi ^a дaними piзниx до^-дникiв вщ 400 до 2100 мкЗв) [15]. Ta^ дозу опpомiнювaння можe випpaвдaти виконaння до-cлiджeння зa житгевими cвiдчeннями, до якиx нe вiдноcитьcя пpовeдeння дeнтaльной iмплaнтaцiï.
Нaйновiшою i пpогpecивнiшою тexнологieю комп'ютepноï aкciaльноï томогpaфiï e конуото-пpомeнeвa комп'ютepнa томогpaфiя. Bонa мaк-cимaльно вiдповiдae потpeбaм iмплaнтологiï [3]. Дaний мeтод мae низький piвeнь опpомiнювaння
«1нноваци в стоматологи», № 1, 2014
(6-120 мкЗв) [15]. Висока розподшьна здатнють (до 0,07 мм) забезпечуе вщмшну деталiзацiю не-обхiдних анатомiчних утворень. Метод простий i швидкий в проведеннi, апаратура достатньо компактна i вщносно недорога, що дозволяе прово-дити таю дослщження на базi стоматолопчних клiнiк. Програмне забезпечення максимально адаптоване для потреб стоматологи (рис. 3), дозволяе одержати вс необхщш проекци i викона-ти рiзнi вимiрювання [5].
Мета даного до^дження. Порiвняння пе-рвинно! стабiльностi iмплантатiв встановлених за данними ортопантомографп та конусно-променево! комп'ютерно! томографп.
Матерiали i методи. У дане дослщження увiйшли 46 пацiентiв з частковою вторинною адентiею нижньо! щелепи, яким була показана установка одного iмплантату в бiчному вiддiлi. Iмплантацiю проводили за двухетаповою вщ-строченою методикою. Зпдно застосовуваним для планування iмплантацil методам пацiенти були подiленi на двi рiвнi групи (по 23 пащента).
У контрольнiй групi дiагностику i планування iмплантацil проводили з використанням зага-льноприйнятих методик за даними цифрово! ортопантомографп. Для цього проводили вимiрю-вання вщсташ вiд вершини гребеня альвеолярного вщростка до верхньо! межi нижньощелепного каналу. Вiдразу пiсля операци i перед другим xi-рурпчним етапом пацiентам дано! групи також проводили ортопантомографда.
Для визначення мехашчно! стабiльностi встановленого iмплантату використовували метод частотно-резонансного аналiзу штраопера-цшно iз використанням апарату Osstell mentor фiрми "Integration Diagnostics" (Швецiя). Вш пе-редбачае об'ективну оцiнку стабшьносп iмплан-тату з використанням коефщента стабiльностi iмплантату (КС1) за шкалою вщ одного до ста [10]. Даний аналiз повторювали при вщкриванш iмплантатiв на етапi протезування. Пащентам основно! групи додатково до описаних досл> джень проводили конусно-променеву комп'юте-рну томографiю областi iмплантацil перед опе-рацiею i тсля не!. Дiагностику та планування операци в основнш групi проводили за даними конусно-променево! комп'ютерно! томографi!.
Результати та обговорення. Визначили, що стабшьшсть iмплантату за даними шсляопе-рацшного дослiдження була вище у пащеипв основно! групи, що пояснюеться бiльш точним плануванням оптимального напрямку для установки iмплантату за даними конусно-променево! комп'ютерно! томографп з урахуванням будови щелепи i щшьносп кiстково! тканини, в порiв-нянш з ортопантомографiею. Слiд зазначити, що
в основнш rpyni в 20 випадках (87%) КС1 був вище або дорiвнював 65, що дозволяе проводити одномоментне протезування на iMraamaTi [7]. У контрольнш rpyni таке значення КС1 було отри-мане тшьки в 10 випадках (43,5%), що пов'язано з браком шформаци про будову юстково! тканини в зош iмплантацi! при плануванш за даними ортопантомографп. Середне значення КС1 в ос-новнiй груш становило 68,9 ± 8,4, в контрольнш - 62,6 ± 13,1. В основнш груш КС1 був достовip-но (р <0,05) вище.
При вщкритп iмплантатiв на другому еташ данi визначення КС1 в основнш груш перевищу-вали контрольну (в основнiй - 70,3 ± 3,1, в конт-pольнiй - 69,1 ±4,7), в^м, вiдмiнностi мiж двома групами не були статистично достовipними (р > 0,05), що свщчить про те, що навт при недоста-тнiй первинно! мехашчно! фшсацп iмплантатy при вiдстpочено!' навантаженш можна очiкyвати полiпшення стабiльностi iмплантатy завдяки бю-логiчнiй фазi остеоштеграцн. Внyтpiшньогpyповi вiдмiнностi виражалися в статистично достовip-ному збiльшеннi (р <0,05) стабшьносп iмпланта-ту в обох групах, бшьш вираженому в контрольнш груш. Цей факт узгоджуеться з вщомими л> тературними даними [6], де зазначено, що у iм-плашапв, при yстановцi мають низьке значення КС1, з часом стабшьшсть збшьшуеться. Однак тi ж дослщники вiдзначають, що iмплантати мають первинну стабшьшсть нижче критично! (40-45), як правило, дезштегруються [7].
Висновки. Таким чином, юнуе i застосову-еться значна кiлькiсть методик планування iм-плантацн, найбiльш пpедставленi рентгенолопч-нi методи дослiдження. При призначенш подiб-них дослiджень слiд враховувати шформатив-нiсть методу i сшввщносити !! з променевим на-вантаженням на пацiента. Найбiльш перспектив-ними слщ вважати методики дiагностики, що ви-значають будову дослiджyвано! обласп в трьох вимipюваннях без сумаци i геометричних спо-творень (комп'ютерна аксiальна томогpафiя) особливо конусно-променева комп'ютерна томогра-фiя. Конусно-променеву комп'ютерну томогра-фiю можна вважати методом вибору для оцшки мiсцевого стану юстково! тканини при дiагнос-тиш i планyваннi iмплантацi!. Достовipно бшьш низька первинна стабшьшсть iмплантатiв в контрольнш груш свщчить про необхщнють !! вико-ристання при плануванш iмплантацi! з метою максимально полшшити первинну фiксацiю iм-плантату, знизити кшьюсть помилок i усклад-нень i зробити можливим первинне протезування на iмплантатах при наявносп тако! необхiдностi.
Особливу увагу подальших дослiджень в данiй областi слщ придшити pозpобцi i yнiфiка-
«Тнноваци в стоматологи», № 1, 2014
цп методик планування з використанням про-грам для перегляду i аналiзу конусно-променево! комп'ютерно! томографп, зважаючи на специфiку апаратури i програмного забезпе-чення, що поставляеться рiзними виробниками. Слiд ввести проведення таких дослщжень в ста-ндартний протокол обстеження i планування ль кування при проведеннi реабiлiтацi! з використанням дентальних iмплантатiв.
Список лтератури
1. Основы дентальной имплантации / Е. Д. Ба-бов, В. Г. Шутурминский, Е. В. Гончаренко, С. А. Гу-люк [под редакцией Обуховского В. А.] - Одесса: Первая рекламно-полиграфическая группа; Изд. «ВМВ», 2010. - 112 с.
2. Дентальна iмплантацiя: навч. поабник / [С. Д. Бабов, В. О. Обуховський, С. В. Гончаренко та ш.]. - Одеса: ОНМедУ, 2012. - 144 с. - (Сер1я «Б1бл1отека студента-медика»).
3. Clark Stanford / Thomas Oates, Ross Beirne, Jan-Eirik Ellingsen, Thematic Abstract Review: Current Role of Cone-Beam Imaging Tomography in Implant Dentistry // The International Journal of Oral & Maxillofacial Implants May / June 2007 Volume 22 , Issue 3
4. Danforth RA, Clark DE. Effective dose from radiation absorbed during a panoramic examination with a new generation machine. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 2000:89(2);236-43
5. Dirk Schulze /M. Heiland Diagnostic Advantages and Possibilities for Secondary Reconstruction of New-Tom 9000 Data Sets Using eFilm // International Journal of Computerized Dentistry 2004, Volume 7, Issue 1: 6166
6. Friberg B., Sennerby L., Meredith N., Lekholm
U. A comparison between cutting torque and resonance frequency measurements of maxillary implants - a 20-month clinical study. Int J Oral Maxillofac Surg 1999; 28: 297-303.
7. Glauser R., Sennerby L., Meredith N., Ree A.
et al. Resonance frequency analysis of implants subjected to immediate or early functional occlusal loading. Successful vs. failing implants. Clin Oral Implant Res 2004; 15: 428-434.
8. Hu H. Multi-slice helical CT: scan and reconstruction. Med Phys 1999; 26: 5-18.
9. Jacobs R, Adriansens A, Naert I, Quirynen M, Hermans R, van Steenberghe D. Predictability of reformatted computed tomography for pre-operative planning of endosseous implants. Dentomaxillofac Radiol 1999;28:37-41.
10. Jurgen Zix, Stefan Hug, Gerda Kessler-Liechti, Regina Mericske-Stern. / Measurement of Dental Implant Stability by Resonance Frequency Analysis and Damping Capacity Assessment: Comparison of Both Techniques in a Clinical Trial // Int J Oral Maxillofac Implants 2008;23:525-530
11. Loubele M, Maes F, Schutyser F, Marchal G, Jacobs R, Suetens P. Assessment of bone segmentation quality of cone-beam CT versus multislice spiral CT: a pilot study. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 2006; 102: 225-234.
12. Ludlow JB, et al. Dentomaxillofacial Radiology 2003;32:229-34
13. Naitoh M, Kawamata A, Iida H, Ariji E. Cross-sectional imaging of the jaws for dental implant treatment: accuracy of linear tomography using a panoramic machine in comparison with reformatted computed tomography. Int J Oral Maxillofac Implants 2002; 17: 107-112.
14. Schift Th Ambrosia J., Glass B. et al. Common positioning and technical errors in panoramic radiography // J. Amer. Dent. Ass. — 1986. — Vol. 111. No. 3. P. 422-426.
15. Schulze D, Heiland M, Thurman H, Adam G.
Radiation exposure during midfacial imaging using 4- and 16-slice computed tomography, cone beam computed tomography systems and conventional radiography. Den-tomaxillofac Radiol 2004; 33: 83-86.
