CC BY
14Таблиця 5
Показник тонусу судин (M±m) у пащенлв трьох нгашчних груп
Термш проведення група До проведення лжу-вання Шсля проведення ши-нування або остеосинтезу Через 14 дшв тсля втру-чання
1 група (n=9) 0,30±0,029 0,30±0,026 Рп>0,1 0,20±0,024 Рп<0,001
2 група (n=8) 0,31±0,031 0,29±0,016 Рп<0,001 Р1 <0,001 0,16±0,025 Рп<0,001 Р1<0,001
3 група (n=8) 0,31±0,024 0,30±0,019 Рп<0,001 Pi>0,1 Р2<0,001 0,15±0,008 Рп<0,001 Р1<0,001 Р2<0,001
npuMimKa : Рп - Bipor^mcib розбiжностi з попередтм TepMiHOM дослiдження зпдно критерш Стьюдента; Р1 - вipогiднiсть розбганосп з показником першо1 кл1шчно1 групи згiдно критерта Стьюдента; Р2 - Bipor^mcib pозбiжностi з показником друго1 кл1шчно1 групи згiдно критерта Стьюдента.
Висновок. При порiвняннi реограм здорових людей та хворих з переломами тдборщного вщдь лу нижньо1 щелепи визначено, що всi проаналiзо-ват показники достовiрно вiдрiзняються, що свщ-чить про порушення кровообiгу в дшянщ перелому. При цьому до нормальних значень кiлькiснi показники наближаються в другiй та третш кштч-них групах в термш 14 днiв пiсля втручання, що демонструе бiльш ефективне вiдновлення кровоо-бiгу толя ирурпчио! фшсаци фрагмента перелому порiвняно з консервативним лiкуванням.
Список лтератури
1. Фишкин В. И. Регионарная гемодинамика при переломах костей / Фишкин В. И., Львов С. Е., Удальцов В. Е. - М.: Медицина, 1981. - 184 с.
2. Прохончуков А. А. Функциональная диагностика в стоматологической практике / А. А. Прохончуков, Н. К. Логинова, Н. А. Жижина. - М.: Медицина, 1980. - 277 с.
3. Рубникович С. П. Методы исследования микроциркуляции у пациентов с болезнями периодонта / С. П. Рубникович // Медицинский журнал. - 2008. - № 3. - С. 65-69.
4. Рубникович С. П. Методы исследования микроциркуляции тканей периодонта у пациентов с частичной вторичной адентией / С. П. Рубникович, А. В. Лагойский // Стоматолог. - 2012. - № 4. - С. 26-30.
5. Гулюк А. Г. Сравнительный анализ влияния триге-мино-симпатической блокады различными анестетиками на состояние регионарной гемодинамики при переломах нижней челюсти / А. Г. Гулюк, В. И. Себов // В1сник стоматологи. - 2012. - № 2. - С. 71-74.
6. Влияние блокады тройничного нерва у овального отверстия на состояние регионарной гемодинамики при переломах нижней челюсти / Г. И. Семенченко, Г. Г. Крыкляс, А. Г. Гулюк [и др.] // Вестник стоматологии. - 1996. - № 1. - С. 36-39.
7. Себов В. И. Особенности местной гемодинамики у больных с переломами нижней челюсти / В. И. Себов // В1с-ник стоматологИ. - 2003. - № 1. - С. 45-47.
8. Себов В. 1 Прогнозування [ профшактика травматичного остеометту у хворих з переломами нижньо! щелепи: автореф. дис. на здобуття вченого ступеню канд. мед. наук: 14.01.22 «Стоматолопя» / В. I. Себов - О., 2013. - 20 с.
Надшшла06.07.15
УДК: 616.314-089.843-036-092.4/.9-038
В. В. Русин ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» ОПТИМ1ЗАЦ1Я ЕФЕКТИВНОСТ1 1ММЕД1АТ-ШПЛАНТАЩ1
В роботi проведенi дослгдження по використанню ¡мплантатгв з модифжованою наноструктурованою кальцш-фосфатними сполуками поверхнею i опороно-утримуючого та направляючого стабтзатора з метою пiдвищення первинно'1 стабiльностi iмплантату при iммедiат-iмплантацii з рантм функцюнальним наванта-женням. Проведено аналiз динамжи змт коефщента стабiльностi iмплантату в ргзт термiни за допомогою Osstell Mentor по модифжоватй методицi на закритих iмплантатах.
Ключовi слова: iммедiат-iмплантацiя, модифкована поверхня, опорно-утримуючий стабшзатор, КС1.
© Русин В. В., 2015.
В. В. Русин ГВНЗ "Ужгородский национальный университет" ОПТИМИЗАЦИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИММЕДИАТ-ИМПЛАНТАЦИИ
В работе проведенные исследования по использованию имплантатов с модифицированной нанострукту-рированной кальций-фосфатными соединениями поверхностью и опороно-удерживающего, направляющего стабилизатора с целью повышения первичной стабильности имплантата при иммедиат-имплантации с ранней функциональной нагрузкой. Проведен анализ динамики изменений коэффициента стабильности имплантата в разные сроки с помощью Osstell Mentor по модифицированной методике на закрытых имплантатах.
Ключевые слова: иммедиат-имплантация, модифицированная поверхность, опорно-удерживающий стабилизатор, КС1.
V. V. Rusyn
SHEE "Uzhgorod National University", Department of Dentistry of Postgraduate Education Faculty of Dentistry OPTIMIZATION OF EFFICIENCY OF IMMEDIATE - IMPLANTATION
In the paper studies the use of implants with modified surface by nanostructured calcium phosphate compounds and supporting and directing stabilizer with the aim of improving the primary implant stability at immediate-implantation with early functional loading. The analysis of the dynamics of changes in implant stability coefficient at different times by Osstell Mentor according to a modified technique for closed implants has been conducted.
Keywords: Immediate-implantation, modified surface, supporting and directing stabilizer, ISC.
Вступ. Сьогодш все очевидшше прослщко-вусться зв'язок якост життя людини 3i станом зубощелепно! системи - одше! з найважливших складових оргашзму. Це особливо актуально для пащент1в, яю з певних причин не можуть вико-ристовувати зшмш зубш протези i при виршент проблеми оклюзшно! реабштаци альтернативу зшмним протезам складають внутрiшньокiстковi дентальш iмплантати [1-3].
За останш десятилотя метод дентально! iм-плантаци став одним з провщних при замщенш дефекпв зубних рядiв, скерованих не тшьки на вщновлення жувально! функци, але i на високий прогнозований естетичний результат [4].
Тепер в Укра!ш е достатня кiлькiсть втиз-няних та зарубiжних систем дентальних iмплан-татiв i методик реконструкци альвеолярного вщ-ростка з направленою кiстковою регенерацiею [5, 6]. Аналiз показникiв, отриманих M. Kronstrom et al. [7] та шшими дослщниками, вказуе на те, що, не дивлячись на число дентальних iмплантацiй, що збшьшуегься з кожним роком, втрата iмплан-татiв, на жаль, залишаеться поширеним усклад-ненням. Найчастшою причиною втрати iмплан-татiв е !х дезiнтеграцiя з наростаючою втратою юстково! тканини в периiмплантацiйнiй дшянщ i розвитком периiмплантиту [8]. Перспективним, проте з не до кшця вивченими бiологiчними перевагами, е метод iмплантацi! в лунку видалено-го зуба [9]. Безпосередню iмплантацiю прово-дять, зазвичай, в дшянщ видалених однокорене-вих зубiв. Майже вiдсутнi повiдомлення про осо-бливосп та ефективнiсть iммедiат-iмплантацi! багатокореневих зубiв. Залишаються невирше-
ними проблеми вибору матерiалiв для iмпланта-тiв, 1х конструкцii, протоколу iмплантацii з ураху-ванням термiнiв протезування та бюмехашки в рь зних клiнiчних ситуащях. Окремо розглядаеться проблема оптимiзацii репаративного остеогенезу, що впливае на усшшшсть остеоштеграци [10].
Проводяться дослiдження, в яких вивчають фактори, що спричиняють негативний результат дентальних iмплантацiй [11]. Вивчаються особ-ливостi та помилки техшки iмплантацiй, вплив бактерiальних чинниюв бiомеханiчних переван-тажень та рiвень бiосумiсностi матерiалiв, з яких виготовляються iмплантати [12].
Тому дослiдження ефективносп лiкування пацiентiв iз частковими дефектами зубних рядiв шляхом вивчення впливу факторiв на успiшнiсть остеоiнтеграцii дентальних iммедiат-iмплантатiв е актуальною в практичнш iмплантологii.
Матерiали i методи. Нами було проведено iммедiат-iмплантацiю у 22 пащештв вiком вiд 19 до 56 роюв. Всього було встановлено 36 дентальних iмлпантатiв (Д1) з модифiкованою прин-ципово новим методом керованого формування нано-структурованоi ендосально! поверхнi з мк-рогетерогенним перехвдним шаром на основi ла-зерночмпульсного впровадження частинок каль-цiй-фосфатних сполук в поверхню титану iз створенням фаз з високою механiчною та хiмiч-ною стабiльнiстю в лунки видалених зубiв з включенням в протокол iмплантацii опорно-утримуючого та направляючого стабiлiзаторiв модифiковоних за пею ж методикою. Показами до видалення зубiв були: перелом кореня зуба -16 випадюв, безуспiшнiсть ендодонтичного лiку-
вання - 13 випадюв, резорбщя кореня - 7 випад-kíb. У bcíx пащенпв збирали ретельний медич-ний i стоматолопчний анамнези i проводили говне ктшчне та рентгенологiчне обстеження. Ко-жний пацieнт отримав шформащю про операти-вне втручання i шдписав вiдповiдну шформацш-ну згоду на участь у дослщженш, форма яко! схвалена Комiсieю по етищ УжНУ.
Успiшнiсть iмплантацil оцiнювали за крите-рiями T. Albrektsson, G.A.Zarb et al. 1986 [13]. Ощнку рухливостi дентальних iмплантатiв проводили за допомогою приладу Osstel mentor (Швещя), який аналiзуe амплiтуду i частоту ре-зонансних коливань та визначае коефiцieнт ста-бiльностi iмплантату (КС1), величина якого зна-ходиться в межах вщ 0 до 100 ум.од.
Вимiр рiвня втрати маргшально! кiстки з ме-дiальноl та дистально! сторiн iмплантату ощню-вали за серiею периапiкальних рентгенограм за Rungcharassaeng K. et al., 2002. Модифкований iндекс зубного нальоту визначали за Mombelli et al., 1987. Змши м'яких тканин i рiвня медiальних
i дистальних сосочюв оцiнювали методом фотог-рафування за допомогою цифрово1 камери Nikon D90 перед видаленням зуба, пiсля установки iм-плантата та тимчасово! коронки, через 3 мюящ, через 6 мюящв пiсля установки постшно1 коронки, через 12 мюящв шсля iмплантацil за Kan J et al., 2004
Результати досл1джень та íx обговорення. У зв'язку з тим, що анатомiчна форма альвеоля-рно! лунки зуба нiколи не вщповщае формi i ро-змiру iмплантату, особливо в маргiнальнiй дшя-нцi, мiж поверхнею iмплантату i кютковою стш-кою альвеоли завжди утворюеться щiлиноподiб-ний дефект рiзноl величини, чим порушуеться первинна стабшьнють iмплантату та створюють-ся умови для сполучнотканинно-епiтелiальноl швагшаци, з чим школи пов'язують неустш-нiсть iммедiат-iмплантацil. З метою пiдвищення коефiцiента стабшьност iмплантату, протокол iммедiат-iмплантацil доповнений запропонова-ним нами опорно-утримуючим i направляючим стабшзатором (рис. 1, 2).
Рис.1.Опорно-утримуючий стабЫзатор в лунщ 45, 43 зуба.
Рис. 2. Опорно-утримуючий стабЫзатор разом з абатментом.
Рис. 3. Р1зновид стабЫзатора
конструкщй опорно-утримуючого
Рис. 4. Опорно-утримуючий стабЫзатор: а) нев1дпов1д-шсть д1аметра 1мплантата та форми альвеоли зуба; б) опо-рно-утримуючий стабЫзатор в лунщ 43, 45 зуба
Процес уведення i фшсацл iмплантату в зуб-нiй лунщ забезпечуеться шляхом шсталяци гви-нтового iмплантату з накрученням на нього опо-
рно-утримуючого i направляючого стабшзатора для забезпечення марпнально1 первинно1 iмобi-лiзацil iмплантату, який володiе обертово-
поcтyпaльним пepeмiщeнням по гвинтовш пове-pxm iмплaнтaтy до yropy в cтiнкy зубио1' лунки (пaтeнти Укpaïии Ha коpиcиy модель № 47817; № 47818).
У зaлeжноcтi вщ клiиiчиоï cитyaцiï мicця дефекту, ш^ини aльвeоляpиого гpeбeия, величи-ии, фоpми тa збepeжeиия стшок луики зyбa, опо-pио-yтpимyючиИ елемент може конструктивно
мaти pi3Hy кшькють клииоподiбииx eлeмeитiв опоpи (pиc. 3-4).
Пpоcтip мiж cтiикaми луики зyбa тa повepx-иею iмплaитaтy зaповнювaли гpaиyльовaиим 6í-окомпозитом СИHTEKIСTЬ ^в^щ^о пpо дep-жaвиy peecтpaцiю № 3653/2005), з поcлiдyючим иaклaдaииям колaгeновоï бiоpeзоpбyючоï мем-бpaии тa cлизово-окicного клaптя (pиc. 5-11).
Риc. 7. Опоpно-yтpимyючий cтaбiлiзaтоp в лyнцi зyбa 14.
Риc. 8. В лунку 14 зyбa вcтaновлeний iмплaнтaт.
Риа 9. Haклaдeнa колaгeновa бiоpeзоpбyючa мeмбpaнa
Риc. 10. Mобiлiзовaний тa ушитий cлизово-окicний Ena-поть.
Рис. 11. Решгенографш тсля встановлення супраструкту-ри.
Протягом першого мюяця тсля операци па-щентам рекомендували користуватись замють зубно! щ1тки, ватним тампоном, змоченим роз-чином Аква-парагель з метою виключення др1б-них травм, яю могли позитивно вплинути на процес загоення.
На сьогодш високу ктшчну ефективнють протезування з опорою на ¡мплантати зв'язують з1 строгим додержанням протоколу Бранемарка,
який регламентуе перюд загоення вщ 3 до 6 м> сящв, без функцюнального навантаження.
Однак результати останшх дослщжень, при-свячених ранньому протезуванню, порушили традицп класичного шдходу. Концепщю вщсут-ност навантаження на 1мплантат у перюд його штеграци змшила концепщя вщсутност м1кро-рухливост 1мплантату в цей перюд [14].
Первинна стабшьшсть ¡мплантату е ключо-вим фактором, що забезпечуе його остеоштегра-щю. В бшьшосп випадюв для визначення стану юстково! тканини навколо 1мплантат1в викорис-товують рентгенолопчш дослщження, комп'ютерну томографда. Ц в1зюрадюграф1чш дослщження надають характеристики тшьки р1в-ня оптично! щшьносп та структури юстки в д> лянщ 1мплантаци, а не дають змоги оцшити !! ре-акщю на величину функцюнального навантаження, що вкрай необхщно для розумшня опти-м1зацп усшшносп та прогнозу дентально! 1м-плантаци [15]. Тому нами були проведеш досл1-дження коефщента стабшьносп 1мплантат1в (КС1).
Таблиця 1
Величини КС1 на верхнiй та нижнiй щелепах за Osstell (Швецiя)
Параметри КС1 Верхня щелепа Нижня щелепа
Величина КС1:
На момент 1мплантацп 60,64±5,11 65,89±4,88
Через 3 мюящв 57,97±3,12 62,81±3,08
Через 6 мюящв 64,06±4,52 70,23±5,76
Через 12 мюящв 65,24±4,88 71,42±6,71
Динамжа змш КС1:
Через 3 мюящв - 2,67±0,11 -3,08±0,32
Через 6 мюящв 3,42±0,09 4,34±0,11
Через 12 мюящв 4,60±0,17 5,53±0,21
На сьогодш в клшщ1 1мплантологи для оцш-ки функцюнального р1вня штеграци ¡мплашапв використовують сучасний прилад Osstell mentor (Швещя), який рееструе ампл1туду { частоту ко-ливань ¡мплантату. В результат обробки цих да-них мшропроцесори приладу видають на диспле! значення коефщента стабшьносп ¡мплантату (КС1), величина якого знаходиться в рамках вщ 0 до 100 ум. од. Бшьш висою значення КС1 вщпо-вщають бшьш жорсткому утриманню 1мплантату в юстщ. Одшею з переваг методики е можливють реестраци цього показника на раншх стад1ях л1-кування, навггь в момент установки ¡мплантату. Ця методика дозволяе вщслщковувати динамшу процес1в остеоштеграци, своечасно вносити зм1-ни в термши ортопедичного лшування при ор1е-
нтаци на величину КС1, яка е об'ективним ¡нди-катором готовност 1мплантату до функцюналь-ного навантаження [16].
Вс дослщження КС1 з допомогою прилада Osstell mentor проводяться на вщкритих 1мплан-татах. Нами було вдосконалено протокол методики з можливютю визначення КС1 при закритих слизово-оюсним клаптем 1мплантатах з прове-денням вщповщного кал1брування апарату. Результати проведених вим1рювань наведет в табл. 1.
В1дм1чена тенденщя змш КС1 до 3 мюящв, показник якого знижувався, а з 3 по 12 мюяць ш-дшмався, перевищуючи його значення на момент ¡мплантаци, що вказуе на позитивний вплив ран-нього функцюнального навантаження (рис. 12).
Рис. 12. Динамка змш коефщента стабшьносп 1ммед1ат-1мплантат1в на верхнш та нижнш щелепах за Osstell mentor (Шве-Д1я).
Змши р1вня краю ясен в перюд до лшування, через 3 - 6-12 мюящв склали вщповщно 0,36±0,04 мм, 0,40±0,05 мм, 0,48±0,05 мм, 0,55±0,05 мм. Змши статистично достов1рш (Р<0,001) i за один р1к склали 0,55±0,05 мм (табл. 2).
Таблиця 2
Динамжа змiни маргiнального рiвня ясни
1нтервал спостережень Змши в середньому по грут, мм (М±т)
До операцй' - 0,36±0,04
Через 3 мюящ - 0,40±0,05
Через 6 мюящв - 0,48±0,05
Через 12 мюящв - 0,55±0,05
Таблиця 3
Динамжа змши р1вня ясенних coco4KÏb
1нтервал спостережень Мед1альний сосочок, мм Дистальний сосочок, мм
До операцй' - 0,31±0,03 - 0,21±0,04
Через 3 мюящ - 0,33±0,04 - 0,25±0,05
Через 6 мюящв - 0,49±0,04 - 0,39±0,04
Через 12 мюящв - 0,53±0,04 - 0,39±0,04
Змши р1вня мед1ального сосочка в той же перюд - 3, 6, 12 мюящв - склали вщповщно 0,31±0,03 мм, 0,33±0,04 мм, 0,49±0,04 мм, 0,53±0,04 мм. Змши за р1к склали 0,53±0,04 мм (Р<0,001).
Змши дистального сосочка в той же перюд склали 0,21±0,04 мм, 0,25±0,05 мм та 0,39±0,04
мм вщповщно. Змши за один р1к склали 0,39±0,04 мм (табл. 3).
У двох пащенпв на еташ тимчасового проте-зування, на р1вш з'еднання абатменту з ¡мплан-татом появились норищ, в двох розцементування тимчасово1 коронки. Пюля установки постшних коронок ускладнень не спостер1галось.
За результатами рентгенолопчного анатзу, через один р1к атроф1я маргшально1 частини кю-тки з мед1ально1 сторони 1мплантату склала 0,26±0.04мм, з дистально1 - 0,22±0.03 мм. Незна-чну втрату крайово1 кютки можна пояснити апо-зицшним ростом кютки м1ж 1мплантатом i стш-кою альвеоли видаленого зуба завдяки надшнш первиннш 1мобшзаци (коефщент стабшьносп 1мплантату - 60,64 ум.од. на верхнш щелеш, 65,89 ум.од. - на нижнш щелет). Ц даш узго-джуються з Anderson et. al. [17], яю спостер1гали у 88 % випадюв такий ефект змш марпнально1 кютки при ранньому навантаженш.
Не спостер1галось значних змш модифшова-ного 1ндексу зубного нальоту, який коливався вщ 0 до 1, що говорить про належний р1вень г1г1-ени порожнини рота.
При ощнщ естетичного результату реставра-ци враховували не тшьки форму коронки, але й гармоншнють ясенного контуру. Рецес1я ясен, як правило, завжди супроводжуе реставраци на ¡м-плантатах. Втрату м'яких тканин до 1 мм через 1 р1к спостериали Bengazi та ствавт. [18], Grunder [19]. В дослщженнях Small та Tarriow [20] реце-
шя ясен тсля установки формувача ясен склада-ла 0,85мм, втрата медiальних сосочюв через 12 мюящв склала 0,47 мм, дистальних - 0,78 мм.
Хоча в нашому дослiдженнi змiни м'яких тканин ощнювались вiдносно !х стану до видалення зуба i установки iмплантату, достовiрнi результати спiвставимi з результатами iнших дослiдникiв. Найбiльша частина змiн ясенного краю пройшла протягом перших 6 мiсяцiв пiсля операцп.
Висновки. Таким чином, одномоментна установка гвинтових iмплантатiв з модифшова-ною наноструктурованою поверхнею кальцiй-фосфатними сполуками з використанням опорно-утримуючого та направляючого стабiлiзатора в лунцi видаленого зуба дозволяе отримати ефек-тивний косметичний результат за рахунок фор-мування вщповщно! структури та архiтектури альвеолярно! кiстки та правильного контуру м'яких тканин. Ранне навантаження iмплантату та реставрацй дефекту зубного ряду дозволяе ви-ключити психо-емоцiйну травму, зв'язану з вщ-сутнiстю зуба в естетично значимш зонi, та ви-ключае необхiднiсть використання тимчасового зшмного протезу.
Успiшнiсть iмплантацil запропонованого протоколу методики iмплантацil 95,3 % можна розглядати як прогнозуючого у виконанш при умовi селективного вiдбору пащенпв з локаль-ними анатомiчними чинниками та керованого задуму планування лшування.
Список лтератури
1. Динатка морфолопчно! перебудови пертмпланта-тно! юстки та остеоштеграци циркошевих iмплантатiв / А. М. Потапчук, В.М. Криванич, В. Гегедуш [та ш.] // 1мплан-тологiя Пародонтологiя Остеологiя. - 2015. - № 2(38). - С. 44-54.
2. Мосейко О. О. Розробка та застосування стоматоло-пчних титанових iмплантатiв гвинтового типу з адаптивним моделюванням юсткового та 1мплантацшного ложа; авто-реф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук ; спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О. О. Мосейко. - Одеса, 2005. - 18 с.
3. Заблоцький Я. В. Планування, клшчне обгрунту-вання та оцшка ефективност дентально! 1мплантацИ у незшмному протезуванш; автореф. дис. на здобуття наукового ступеня докт. мед. наук ; спец. 14.01.22 «Стоматологш» / Я. В.Заблоцький. - Льв1в, 2007. - 18 с.
4. Опанасюк I. В. Методики верхньощелепово! субан-трально! аугментацл (синус-л1фтингу). Умови проведення / I. В. Опанасюк, А. З. Сюма // 1мплантологш, пародонтологш, остеологiя. - 2008. - № 1(9). - С. 29-41.
5. Потапчук А. М. Клшшко-шструментальний анал1з успшносп ортопедичного лжування дефекпв зубних рядiв незшмними протезами з опорою на циркошев1 1мплантатати / А. М. Потапчук, В. М. Криванич, В. В. Русин // 1мпланто-логш Пародонтологiя Остеолопя. - 2015. - № 3(39). - С. 6472.
6. Degidi M. 7-year follow-up of 93 immediately loaded titanium dental implants / M.Degidi, A.Piattelli // J. Oral Implantol. - 2005. - Vol. 7. - P.25-31.
7. Utilization of dental health services among middle-aged people in Sweden and Denmark / M. Kronstrom., S. Palmqvist,
B. Soderfeldt [et al.] // Acta Odontol. Scand. - 2002. - № 60. -P.276-280.
8. Гулюк А. Г. Некоторые патогенетические механизмы развития периимплантита в условиях экспериментального системного остеопороза / А. Г. Гулюк, Н. А. Борченко, О. А. Макаренко // Стоматолопчна iмплантологiя. Остеоштегращя: Матерiали другого Украшського мiжнародного конгресу, 11-13 травня 2006 р. - Кигв, 2006. -
C.180-183.
9. Маланчук В. А. Непосредственная дентальная имплантация: Научно-учебное издание для студентов и врачей / В. А. Маланчук, Э. А. Маммадов. - Киев, 2008. - 154 с.
10. Мазур 1 П. Локальш фактори регуляцп ремоделю-вання юстково1 тканини / I. П. Мазур // 1мплантоло^, па-родонтологiя, остеологiя. - 2009. - № 2(14). - С. 20-27.
11. Потапчук А. М. Аналiз результата устшносп 1м-медiат-iмплантацil з використанням дентальних iмплантатiв системи "Zircon prior fortis"/ А. М. Потапчук, В. М. Криванич, В.В. Русин, М. Ю. Гончарук-Хомин // Клшчна стома-толопя. - 2015. - №2. - С. 93-99.
12. Potapchuk A. M. Clinical and instrumental analysis of prosthetic treatment supported by Zircon prior dental implants / A. M. Potapchuk, V. M. Kryvanych, V. V. Rusyn, M. Y. Goncharuk-Khomyn // Intermedical Journal. - 2015. - Vol. 2. -P. 54-56.
13. Albrektsson T. The long-term efficasy of currently used dental implants. A review and proposed criteria for success / T. Albrektsson, G. A. Zarb, P. Worthington // Int. J. Oral Max.-Fac. Impl. - 1986. - № 1. - P.11-25.
14. Gapski R. Critical review of immediate implant loading / R.Gapski, H.L.Wang, P.Mascarenhas [et al.] // Clin. Oral Impl. Res. - 2003. - № 14. - Р. 515-527.
15. Мща О. В. Дослвдження напружено-деформованого стану нижньо1 щелепи в дшянщ 45 та 46 зубiв при безпосереднш дентальнш iмплантацil / О.В. Мща, А.М. Потапчук, В.В. Русин, В.М. Криванич // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Серiя Медицина. - Ви-пуск 37 - 2009. - С.147-150.
16. Sim C. P. Factors influencing resonance frequency analysis assessed by Osstell mentor during implant tissue integration: I. Instrument positioning, bone structure, implant lengt / C.P Sim, N.P Lang // Clin Oral Implants Res. 2010 Jun;21(6):598-604.
17. Anderson B. Single-tooth restorations supported by osseointegrated implants: Results and experiences from a prospective study after 2 to 3 years / B.Anderson, P.Odman, A.M.Lindval // Int. J. Oral Maxillofac. Implants. - 1995. - Vol. 10. - P.702-711.
18. Bengazi F. Recession of the soft tissue margin at oral implants. A 2-year longitudial prospective study / F. Bengazi, J. L. Wennstrom, U. Lekholm // Clin. Oral Implants Res. - 1996. -Vol. 4. - P.303-310.
19. Grunder U. Stability of the mucosal topography around single-tooth implants and adjacent teeth: 1-year resuts / U.Grunder // Int. J. Periodontics Restorative Dent. - 2000. -Vol. 20. - P. 11-17.
20. Small P. N. Gingival recession around implants: A 1-year longitudial prospective study / P. N. Small, D. P. Tarriow // Int. J. Oral Maxillofac. Implants. - 2000. - Vol. 15. - P. 527532.
Надшшла 24.07.15
