CC BY
36
Перспективу подалыпих дослщжень вбачаемо у розробщ мотивацшного компонента шдготовки майбутшх учител1в початково! школи до зазначеного виду д1яльносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Використання штерактивних технолопй навчання в професшнш шдготовщ майбутшх учите л1в: монограф1я / Н. Г. Балщька, О. А. Бвда, Н. И. Волошина та ш.; за заг. ред. Н. С. Поб1рченко. — К.: Науковий свгг, 2003. — 138 с.
2. Дичювська I. М. 1нноващйш педагопчш технологи: навчальний помбник / I. М. Дичювська. — К.: Академвидав, 2004. — 352 с.
3. 1нтерактивш технолоп! навчання в початковш школ1: навчальний помбник / О. А. Бвда, О. В. Кравчук, Г. I. Коберник та ш. — Умань: РВЦ «Соф1я», 2007. — 212 с.
4. Коваль JI. В. Сучасш навчальш технолоп! в початковш школ1: навчально-методичний помбник / JL В. Коваль. — Донецьк: TOB «Юго-Восток, Лтд», 2006. — 225 с.
5. Комар О. А. Уроки в початковш школ1 ¿з застосуванням ¿нтеракгивних технолопй навчання: навчальна програма та методичш рекомендацп спецкурсу для студенпв вищих педагопчних заклад1в ocBmi / О. А. Комар. — Умань, 2007. — 68 с.
6. Комар О. А. Шдготовка майбутшх учител1в початково! школи до застосування штерактивних технолопй. Теоретико-методичш аспекти: монограф1я / О. А. Комар. — Умань: РВЦ «Соф1я», 2008. — 331 с.
7. Кремень В. Г. Осв1та i наука Укра!ни: шляхи модершзащ! (факти, роздуми, перспективи) / В. Г. Кремень. — К.: Грамота, 2003. — 216 с.
8. Метод проекта у початковш школ1 / упор.: О. Онощпенко, О. Кондратюк. — К.: ПМльний св1т, 2007. — 128 с.
9. Осв1тш технолоп!: навчально-методичний помбник / О. М. Пехота, А. 3. Юктенко, О. М. Любарська та ш.; за заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: АСК, 2001. — 256 с.
10. Шдготовка майбутнього вчителя до впровадження педагопчних технолопй: навчальний помбник/ О. М. Пехота, В. Д. Будак та ш.; за ред. I. А. Зязюна, О. М. Пехоти. — К.: АСК, 2003. — 240 с.
П.Пометун О. I. Шдготовка вчитетв початкових клаав: штерактивш технолоп! у ВНЗ / О. I. Пометун, О. А. Комар. — Умань: РВЦ «Соф1я», 2007. — 65 с.
12.Пометун О. 1нтерактивш технолоп! навчання: теор1я, практика, досввд / О. Пометун, Л. Пироженко. — К.: А.П.Н.,2002. — 136 с.
13. Химинець В. В. 1нновацп в початковш шкот /В. В. Хименець, М. Ю. Химинець. — Ужгород: 1нформащйно-видавничий центр ЗШПО, 2008. — 344 с.
УДК 37114 Галина ОДИНЦОВА
ВИКОРИСТАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПЕДАГОПЧНИХ ТЕХНОЛОПЙ У ПРОЦЕС1 Л1НГВ1СТИЧН01 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО? школи
У cmammi аналгзуються основт тновацшт педагоггчт технологи, яю використовуютъся у процеа лтгв1стично'1 тдготовки майбутшх учителгв початковог школи: модульт технологи, mecmoei технологи, тформацшт технологи, ттерактивт технологи, проектт технологи.
В статье анализируются основные инновационные педагогические технологии, которые используются в процессе лингвистической подготовки будущих учителей начальной школы: модульные технологии, тестовые технологии, информационные технологии, интерактивные технологии, проектные технологии.
The article deals with the analysis of the main innovative pedagogical techniques, which are applied during the linguistic training of the future primary school teachers. Special attention is paid to the module techniques, testing techniques, informational techniques, interactive and project-work techniques.
Входження Укра1ни у свпювий освптай npocrip ставить HOBi вимоги до професшно! гпдготовки майбутшх учител1в. Школа сьогодш очп<уе вчителя, який би штегрував у co6i штелектуальш зд1бносп, дослщницью умшня i творчий потеншал. характеризувався би високим р1внем культури мовлення, наявшстю комушкативних умшь та навичок тощо. Виконання соц1ального замовлення передбачае змши в yciii освптай парадиг\п. «Гуман1зац1я осв1ти, II ор1ентащя на розвиток особист1сного потенц1алу учня, запоб1гання безвиход1
змусили школу перейти на технолопчний стан розвитку, окреMi форми i методи повинш поступитися цЫсним педагопчним технологиям загалом i технолопям навчання — зокрема; виб1р освггньо! технологи — це Buoip стратеги, прюритеив, системи взаемоди, тактик навчання та стилю роботи вчителя» [6, с. 9].
Питаниям Teopii' i практики технолопзаци осв1тнього процесу присвятили сво! дослщження таю вчеш, як А. Алексюк, В. Бондар, В. Гузеев, I. Зязюн, О. Пехота, О. Савченко, Г. Сазоненко, С. Сисоева, П. Слкорський. А. Фурман та ш. Однак проблема використання педагопчних технологш у npoueci мовно! шдготовки вчител1в початкових клаав залишаеться маловивченою, чим i зумовлена актуальшсть нашого дослщження.
Мета cmammi — дослщити можлив1сть реал наш! у навчальному npoueci ¡нновашйних педагопчних технологш, яю б актив1зували лшгвютичну шдготовку майбутшх учител1в початково! школи.
Сама дефшкця «¡нновашйш технолоп!» шшомовного походження; тер Mi н «шноващя» запозичений з латинсько! мови (invasion) i перекладаеться як «оновлення», «новизна», «3MiHa», а «технология» — грецького походження (techne — мистецтво, logos — наука, вчення) i означав «наука про майстершсть, мистецтво». У сучаснш педагопчшй л1тератур1 науковш послуговуються терм ¡нам и «педагопчш ¡нновацп». «¡нновашйш технологи!», «педагопчн1 технолоп!», «осв1тш технолоп!» тощо, яю мають понад 300 формулювань, але суть яких зводиться до творчого пошуку оригшальних, нестандартних pinieHb р1зноман1тних педагопчних проблем через оновлення чи вдосконалення Teopii i практики осв1ти як процесу, який оптимпуе досягнення и мети [3, с. 6]. Тому шновацшш педагопчн1 технолоп! у !хньому загальнопедагопчному розу\шпп сл1д розглядати як цшсний процес з його метою, змютом, структурою, методами, засобами, прийомами.
У зв'язку i3 реал1зац1ею системою вищо! осв1ти Украши ¡дей Болонського процесу вщбуваеться и перех1д вщ класичного викладання дисципл1н до кредитно-модульно! системи opraHi'jauii навчального процесу (КМСОНП), що передбачае використання технолоп! модульного навчання.
Модульне навчання зародилось у 60-х роках XX столптя у вищих навчальних закладах i наукових шститутах США. Його родоначальником вважають С. Постлехвайта, який уперше запропонував «концепц1ю одиниць з\псту освпп, зпдно з якою невелику поршю навчального матер1алу можна вважати окремою темою i включати в програму занять» [2, с. 39]. 1де! модульного навчання у в1тчизнян1й науш розвинув А. Алексюк.
Технолоп! модульного навчання широко використовуються п1д час вивчення циклу лшгвютичних дисципл1н на факультет! шдготовки вчител1в початкових клаав TepHoni.ibCbKoro нац1онального педагопчного ун!верситету ¿мен! Володимира Гнатюка. Розроблено й затверджено навчалып програми вщповщно до вимог КМСОНП, в основ! яких покладено модульний принцип. Модуль — це «завершена частина осв!тньо-професшно! програми..., що реалпуеться в1дпов1дними формами навчального процесу» [7, с. 7]. У структур! навчальних дисциплш можна видшити так! модуле модуль 1 — аудиторна робота (лекцп, практичн! заняття, консультац!!, загпки, екзамени); модуль 2 — шдивщуальна робота (робота в лаборатор1ях (кабшетах) у позанавчальний час; модуль 3 — самостийна робота (опрацювання додатково! л1тератури, робота в ¡нформац1йних мережах). U,i модул! передбачен! ycivia мовознавчими дисциплшами, яю вивчаються на факультет!. У структур! залжового кредиту можлив! й iHmi модул!, а саме: модуль 4 — курсова, дипломна, мапстерська робота; модул! 5-6 — практики; модуль 7 — наукова робота (публжацп, участь у конференщях, ол!мшадах тощо) [7, с. 22]. Лопчним е подш окремих модул!в (особливо модуля 1) на зм!стов! модуль яю об'еднуються у блоки — роздши навчально! дисципл!ни.
Технолопя модульного навчання в основ! свош е накопичувальною i враховуе Bci досягнення студента, а не лише його навчальне навантаження. Окр1м того, вона актив!зуе ¿ндив!дуальну й самост1йну роботу, що сприяе формуванню навичок самоосвгги.
Накопичувальна система оцшювання навчальних досягнень студент ¡в немислима без використання тестових технологш. Сутшсть й основш положения тестологи знайшли свое воображения в роботах заруб1жних та в1тчизняних учених (В. Аванесов, Д. Вшфорд, К. 1нгенкамп, Г. Ковальова, А. Мандрика, I. ГПдласий. А. Фурман та iH.).
Терм1н «тест» уперше в науковий o6ir ув1в американський психолог Дж. Кеттел у 1890 рощ. Англшське «test» перекладаеться як «проба», «перев1рка або випробування яких-небудь якостей, здатностей» [5, с. 11].
Навчальною програмою з украшсько! мови передбачено оцшювання кожного студента з кожно! теми. 3 шею метою розроблено зб1рники тест ¡в для поточного контролю знань з наскрпною нумеращею. 3 цими тестами студента працюють лише в аудиторн пщ ке р i в н и цт во м викладача. Кожен тест \пстить чотири в ар ¡ант и вщповщей по чотири слова у кожному BapiaHTi. Це дае змогу, з одного боку, залучити для аналпу великий обсяг мовного Marepiauy i швидко й об'ективно оцшити знания кожного студента, а з шшого — стимулюе до систематичности у навчанш, шдвищуе яюсть знань, зумовлюе здорову конкуренщю.
OKpivi поточного тестування, яке вщбуваеться на паперових ноаях, у r<iнцi вивчення навчально! дисциплши студентам пропонуеться шдсумкове комп'ютерне тестування. За короткий час (30 хвилин) кожен мае змогу перев1рити сво! знания й одержати оцшку, яку виставляе комп'ютер. Тому використання тестових технологий е найбшып ефективним i об'ективним засобом перев1рки знань студенев в умовах кредитно-модульно! системи навчання.
Сучасне суспшьство характеризуеться глобальною ¡нформатизашею. що призвела до проникнення шформацшних технологий в yci сфери життед1яльиосп людини, у тому чиои й в осв1ту. G чимало фундаментальних наукових дослщжень з проблем використання шформацшних технологш навчання (М. Жалдак, Ю. Машбщ, С. Пейперт, I. Роберт та ш.).
На факультет шдготовки вчител1в початкових клаав створено комп'ютерний клас, де студенти мають змогу користуватися мережею 1нтернет, електронною б1блютекою та навчально-методичними матер1алами з кожно! л1нгв1стично1 дисциплши, яю е в електронному BapiaHTi (так званий штерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципл1ни — 1КНМЗД). Кожен 1КНМЗД хпстить навчальну програму, тексти лекцш, плани практичних занять i завдання для i'x виконання, шдивщуальш навчально-дослАднА завдання, терм1нолопчний словник, рекомендовану л1тературу, тести для самоконтролю, екзаменацшш питания, завдання для самостшно1 роботи. Скористатися 1КНМЗД студент може у зручний для нього час i самост1йно уточните, поглибити чи вдосконалити сво! знания. Використання шформацшних технологш у навчальшй д1яльност1 студент!в п1двищуе 1хню ¡нформац1йну культуру, сприяе формуванню у них ¡нформац1йно-пошукових умшь i навичок.
Актив1зувати навчально-ппнавальну д1яльн1сть студент ¡в на заняттях з мови допомагае також i використання штерактивних технолопй. «1нтерактивний» (в1д англ. inter — взаемний, act — д1яти) трактуеться як здатн1сть взаемод1яти або знаходитися в режн vii бес1ди, д1алогу з чим-небудь або з ким-небудь» [4, с. 95]. На заняттях практикуються таю форми роботи, яю розраховаш на взаемодш не лише викладача i студента, а й студент!в \пж собою. Особливо активно на лекц1ях та практичних заняттях обговорюються проблемш питания, яю часто набирають днскуслйного характеру, наприклад: сюльки голосних звуюв в украшсьюй мов1 — ш1сть чи безл1ч? Морфема -ти в шфштивах — заюнчення чи суф1кс? Слова Л1С i nicuuK, гора i горипи — спор1днен1 чи сшльнокореневГ.' Порядков! числ1вники в1дпов1дають на питания котрий? чи який? Чому правильною е форма дробових чиапвниюв оси mpemi а не dei mpemixl тощо. Под1бн1 обговорення часто набирають форми полшогу, де кожен учасник аргументуе свою думку, сшввщносить II i3 судженнями ¡ншнх.
На практичних заняттях часто практикуються рольов1 irpn. моделювання життевих ситуац1й. наприклад: скласти д!алог «У магазин!» з використанням чиаивниюв у pijHux
вшпнкових формах; обговорити з друзями проблему «Чи не шкодую я про евiй професшний Bn6ip» з використанням складношдрядних речень тощо.
1нтерактивш технологи розвивають комушкативш вмшня i навички студент!в. сприяють критичносп мислення та сошалпацн особистостг
На заняттях з украшсько! мови мають viicue i проектш технологи! (метод проегспв був розробленпй у 20-х роках XX столптя у США американським фшософом i педагогом Дж. Дью! та його учнем В. Килпатрпсом). У сучаснш педагоги^ розр1зняють декшька тишв проегспв: дослщницыа, твор1п. шформацшш та практичш. Виконання мовних проекпв зор1ентоване на самостшну роботу студекпв — ¡ндршдуальну (виконання з кожно! виучувано! дисциплши ¡ндивщуального науково-дослщного завдання) або групову, яка здшснюеться протягом певного перюду часу. В ochobI цих технологий лежить формування у студент ¡в дослщницьких умшь i навичок. Працюючи над проектом, майбутш педагоги повинш ознайомитися з науковою л1тературою, систематизувати й узагальнити набуп знания, видшити основне, оформити вщповщш мат ер ¡ал и i представити свое дослщження. Студентам пропонуються таю лшгшетичш проекти: укласти таблицю найтиповших афжеальних морфем (префжеальних та суфжсальних) ¡менника. прикметника i д1еслова (по групах), навести приклади ел ¡в п даними морфемами; укласти словнички термшолопчно! лексики за шдручниками початково! школи з вщповвдними шюстращями (математично!, образотворчо!, природознавчо!, музично! тощо); шдготувати методичш рекомендацн з роздшв «Цдкава фонетика», «Цнсава лексикология», «У ceiTi граматики» тощо. Такого типу лшгвютичш проекти мають науково-пошуковий характер i часто переростають у ui icaei м i к р о д о ел i д ж е п п я.
Таким чином, перех1д на навчання за кредитно-модульною системою веде до зростання рол1 самостшно! та ¡ндивиуально! роботи студент!в. а це вимагае широкого впровадження в оевтпй процес сучасних ¡нновашйних технолопй. У npoueci лшгвютично! шдготовки майбутшх учит ел ¡в початково! школи використовуються основш надбання модульних, тестових, штерактивних, ¡нформашйних та проектних технолопй, aici мають особиспсно зор1ентований характер i спрямоваш на розвиток творчих зд1бностей студенев, формування у них шзнавального iHTepecy, дослщницьких умшь i навичок, мовно-мовленнево! компетенцп. що становить мщний фундамент майбутнього квал1фнсованого спещалюта.
Стаття не вичерпуе Bcix acneicriB означено! проблеми. Подальшого дослщження потребують питания про використання шших ¡нновашйних технолопй (текстоцентричних, модеративних тощо) у навчальнш д1яльносп студенев.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексюк А. Педагопка вшцо! школи: курс лекцш / А. Алексюк. — К.: 1С ДО, 1999. — 220 с.
2. Дяченко JI. 1нноващйш методи навчання / JI. Дяченко // Дивослово. — 2005. — № 4. — С. 39^2.
3. Когут О. I. 1нноващйш технолоп! навчання украшсько! мови i лиератури / О. I. Когут. — Терношль: Астон, 2005. — 204 с.
4. Мацевко Н. 1нтеракгивш техшки навчання як замб розвитку шзнавально! активносп студента / Н. Мацевко / Шляхи модершзащ! вищо! освш1 в контекста евро1нтегращ1: матер1али репонального науково-пракгичного семшару / за заг. ред. Г. В. Терещука. — Терношль: Вид-во ТИПУ ¿м. В. Гнатюка, 2008. — С. 93-96.
5. Никорак Я. Тестов! технолоп! як провщний 3aci6 реал1защ! сучасних педагопчних шновацш в ocBiii / Я. Никорак // HayKOBi записки Терношльського национального педагопчного ушверситету (Сер1я: Педагопка). — 2006. — № 3. — С. 10-13.
6. Освпш технолоп!: навч.-метод. noci6. / О. М. Пехота. — К.: A.C.К., 2001. — 256 с.
7. Положения про оргашзащю навчального процесу в кредитно-модульшй систем! шдготовки фах1вщв. — Терношль: ТИПУ ¿м. В. Гнатюка, 2004. — 48 с.
8. Пультер С. До питания про впровадження нових оевтпх технолопй у середшй та вшцш школ! / С. Пультер // Дивослово — 2005. — № 3. — С. 2-4.
