CC BY
54
мобiльностi застосування шдивщуальних адаптацiйних вiртуальних моделей у маркетингу i менеджментi. У сучасних умовах саме на такого типу трудовi ресурси юнуе пiдвищений попит з боку фiрм на Заход1
Л1тература
1. Башнянин Г.1. Метролопчш економiчнi системи: Вступ у загальну теорiю i методоло-гiю формування економ1чних параметр1в / Г.1. Башнянин. - Львгв : Вид-во "Новий Свгт", 2005.
- 1083 с.
2. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования : учебн. пособ. / Г.А. Дмитренко. - К. : Вид-во МАУП, 1999. - 176 с.
3. Долшнш М. Трансформащя системи освгги Укра1ни в контекст Свропейського вибо-ру / М. Дол1шн1й, Л. Сем1в // Вюник ТАНГ : наук. журнал. - 2003. - № 5. - С. 138-144.
4. Жамин В.А. Эффективность квалифицированного труда / В.А. Жамин, Г.А. Егиаза-рян. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - 189 с.
5. Жильцов Е.Н. Экономика общественного сектора и некоммерческих организаций / Е.Н. Жильцов. - М. : Изд-во "Наука", 1995. - 185 с.
6. Злупко С.М. Дослщження формування ринку вищо! освгги в Польщг та Укра1ш в контекст европейсько! штеграци / С.М. Злупко // Економют. - 2002. - № 5. - С. 70-72.
7. Каленюк 1.С. Економжа освгти / 1.С. Каленюк. - К. : Вид-во "Знання Укра!ни", 2005. -
316 с.
8. Куценко В. Освггаш потенщал сталого розвитку економ1ки / В. Куценко, I. Юнаш // Економжа Укра!ни : полiтико-економiчний журнал. - 2002. - № 4. - С. 94-96.
9. Новжов В. Кредитування вищо! освгга / В. Новжов // Економiка Укра!ни : жштико-економiчний журнал. - 2000. - № 4. - С. 72-76.
10. Скаленко О. Глобальш резерви поступу / О. Скаленко. - К. : Вид-во "Основи", 2000.
- 394 с.
Башнянин Г.И., Свинцов О. М., Гаврилко П.П., Шморгай М.Б. Социально-экономическая эффективность образовательного комплекса общества
Рассмотрены экономическая сущность и основные функции образовательного комплекса общества. Исследована социально-экономическая эффективность образовательного комплекса и ее взаимосвязь с экономической системой. Определены основные факторы повышения эффективности образовательного комплекса общества.
Ключевые слова: образовательный комплекс, эффективность, образовательная услуга, экономическая система, функции.
Bashnyanyn G.I., Svincov O.M., Gavrylko P.P., Shmorgay M.B. Social-economic efficiency of the educational complex of society
The economic essence and main functions of the educational complex of society is considered. The social-economic efficiency of the educational complex and its relationship to the economic system is explored. The main factors of increasing the efficiency of educational complex of society are defined.
Keywords: educational complex, efficiency, educational service, economic system, functions.
УДК 63.5.9 Викл. С.С. Шаряк; викл. М.М. Богомолова -
Екологiчний коледжЛьвiвськогоНАУ
ПАРКИ М1СТА ЛЬВОВА ЯК ОБ'ЕКТИ НАВЧАЛЬНО1 ПРАКТИКИ З ДЕНДРОЛОГИ
Для практичного навчання з дендрологи важливими е екскурси вщомими парками Львова. Студенти спещальност "Зелене будiвництво та садово-паркове госпо-
дарство" знайомляться з ландшафтами, стилями й ютор1ею створення парив. Особливо важливим е асортимент декоративних деревних i чагарникових рослин мюцево-го та екзотичного походження в рiзних типах насаджень. Об'ектами дослiджень i вивчення дендрофлори е вiдомi старовиннi парки Львова, яга е важливою складовою культурно! спадщини мiста. Серед них: парк iм. I. Франка, Стрийський парк, Висо-кий Замок.
Ключовi слова: ландшафти, парки, родина, види, екзоти, iнтродукцiя, стиль озеленення.
Дзнавати свгг, насолоджуватися його красою, черпати енерпю i нат-хнення можна з дивовижного джерела, яким е природа. Як неможливо прочи-тати книгу, не вивчивши абетку, так неможливо створювати прекрасш куточ-ки ландшафту, не знаючи морфологи дерев i чагарниюв, !х еколопчних, 6i-олопчних властивостей, використання та поширення на Земнш куль
Кожний вид рослини на вщповщнш територп i у своему природному зростанш, що називають природним ареалом, е неповторним i безцшним у рослинному царствi. У декоративних насадженнях парков зростають мiсцевi та iнтродукованi види дерев, кущiв i трав'яних рослин i е рiзними життевими формами рослинностi. Ддбираючи рiзноманiтний асортимент декоративних деревних та чагарникових рослин, можна створити природш архггектурш композицп високо! художньо! цшносп. Таким надбанням культурно! спадщини i садово-паркового мистецтва е парки Львова, знаш в Укра!ш та за !! межами.
Львiв - древне мюто, яке славиться своею iсторiею, архiтектурою хра-мiв, палацiв, великою культурною спадщиною рiзних епох, а також парками з природними i пейзажними ландшафтами. Мюто завжди неповторне i дина-мiчне. Особливо! уваги заслуговуе iсторична центральна частина, занесена до свиово! спадщини ЮНЕСКО.
У Львовi знаходиться один iз найстарших i перший мiський публiч-ний парк в Укра!ш - парк iм. I. Франка (ранiше парк iм. Костюшка). Розташо-ваний на твшчно-схщному схилi узгiр'я, що тдноситься над Львiвською котловиною площею 11,6 га. Парк закладений в пейзажному CTrai на горбис-тiй територп з терасами, де ранiше були посадки кипаришв i пiрамiдальних тополь. У середиш XIX ст. вщомий мiський садiвник Бауер упорядкував парк у ландшафтному стиль [4]. Впродовж юнування парк змiнювався, але i до сьогоднi вiн зберiгае красу ландшафтного стилю.
З Львiвським нацюнальним унiверситетом iм. I. Франка i партерною частиною парку, де встановлено пам'ятник !Я. Франковi в 1964 р. створено единий архiтектурний ансамбль. Сучасний парк поеднуе у своему плануванш пейзажний i класичний стилi та представляе змiшаний стиль озеленення.
Територт парку умовно роздiляе алея, яка е вюсю для композицшно! цiлiсностi парку. На початку але! знаходиться художня ваза з 1881 р. [4]. Вздовж але! ростуть клен гостролистий (Acerplatanoides L.), клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.) i ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.). Звивиста дорiжка вiд входу веде до верхньо! частини парку, де знаходиться будинок садiвника. Художшм акцентом у центральны частинi парку е ротонда, пам'ятка архиек-тури, збудована ще у XVIII ст.
Парк iм. 1вана Франка - рiзновiкове насадження. Однак його головний деревостан творять дерева, яю посаджено тд час реконструкцп, проведеноï в 18SS р. та 189Q р. [4]. У парку збереглося багато вiковiчних дерев мюцевого походження, таких як: дуб звичайний (Quercus robur L.), якому понад 3SQ ро-юв, ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), клен гостролистий (Acerplatano-ides L.), тополя бша (Populus alba), осоюр (Populus nigra L.), шьми (Ul-mus L.) - екземпляри, яю збереглися з давнiх часiв. У цьому парку росте один iз найстарiших екземплярiв акацiï бiлоï (Robinia pseudoacacia L.) в Украш, штродуковано з Пiвнiчноï Америки.
У верхнш частинi парку посаджено багато екзотичних порщ у пооди-ноких i в мальовничих групах. Пейзаж формують такi дерева, як: лiрiоден-дрон (Liriodendron tulipifera L.), магнолiя Кобус (Magnolia kobus L.), гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), гледичiя триколючкова (Gleditsia triacanthos L.), тис япдний (Taxus baccata L.), кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis law-soniana Pari), ятвець китайський (Juniperus chinensis L.), аралiя маньчжурсь-ка (Aralia mandshurica Rupr. et Maxim), катальпа прекрасна (Catalpa speciosa Engei) та шшь Пщ кронами дерев у затiнкy мальовничими групами ростуть снiжноягiдник бiлий (Symphoricarpus albus Blake.), акащя жовта (Caragana arborescens Lam), свидина бша (Thelycrania alba (L.)), маготя падуболиста (Mahonia agguifolium Nutt.), форзицiя европейська ( Forsythia europae Deg. et Bald ), гортензiя деревоподiбна (Hydrangea arborescens L.). Особливо мальов-ничим стае парк тд час цвiтiння яблуш Недзвецького (Malus Niedzwetzkyana Hemsl), калини звичайноï (Viburnum opulus L.), бузку звичайного (Syringa vulgaris L.), жасмину звичайного (Philadelphus coronarius L.), спiреï Вангутта (Spiraea vanhouttei Zab).
Поеднання хвойних i листяних дерев у декоративних насадженнях на-дае парку естетичного i неповторного вигляду в будь-яку пору року, притягуе i захоплюе вiдвiдyвачiв старовинного Львiвського парку. Наступним парком для ознайомлення з декоративною рослинтстю е Стрийський парк, знаний в Украш та Сврот. Цей пейзажний i мальовничий парк розкинувся на схилах i пагорбах вздовж Стрийського шосе. Парк об'еднуе верхне i нижне плато, займае площу понад 7Q га. Закладено Стрийський парк у 1898 р., коли прово-дилася Мiжнародна промислова виставка у Львовь Запроектував вiдомий майстер садово-паркового мистецтва шженер мiських плантацiй Арнольд Рьоршг. Основу парковоï системи становлять природш бyково-грабовi насадження з ялиною европейською (Picea abies L.), ялицею бiлою (Abies alba Mill), модриною европейською (Larix decidua Mill). Панораму парку вщкривае декоративна арка, яку збудував у 19S2 р. львiвський архiтектор Вiнницький.
Особливо естетичною е партерна частина парку з мальовничим невеликим озером, де плавають бЫ й чорнi лебедь У ^mpi водойми е також статуя русалки. Бшя озера та на схилах по обидва боки вщ дорiжок росте багато декоративних дерев, таких як: магнолiя Кобус (Magnolia kobus DC), магнолiя широколиста (Magnolia obovata Thunb), катальта прекрасна (Catalpa speciosa Engelm.), бундук канадський (Gymnocladus dioicus (L.) K. Koch), багряник японський (Cercidiphyllum japonicum Siebold et Zucc), яким понад сто роюв.
На 6epe3Í озера е мальовнича група сумаха пухнастого (Rhus typhina L.), а та-кож верби вавилонсько! (Salix babylonica L.).
Недалеко вiд озера закладено каскад Í3 каменю у вигл_вд прсько! pÍ4-ки. Прський ландшафт формують кущi тиса япдного (Táxus baccáta L.), ялiв-ця звичайного (Juniperus communis L.), самшита вiчнозеленого (Buxus sempervirens L.). 1сторичною пам'яткою парку е "Тарасова верба" бшя озера, яку посадили украшсью письменники, якi привезли гшочку дерева з далекого Казахстану в 1961 рощ. У глибиш парку iз хвойних екзопв можна побачити ялину колючу, ф. голуба (Picea pungens f. glauca Engelm.), сосну веймутова (Pínus stróbus L.), тсугу канадську (Tsuga canadensis L.).
Окрасою парку е довголггаш бук европейський ф. пурпурова (Fágus sylvática 'Purpurea') на rai газону. Не менш естетично виглядають екзотичш дерева i кущi, такi як: лipiодендpон (Liriodendron tulipifera L.), оксамитник амурський (Phellodendron amurense Rupr), бузок японський (Syringa japonica L.), айва японська (Chaenomeles japonica Lindl) у живоплотг
По горбистому ландшафту парку пролягають вимощенi доpiжки i стежки, що з'еднують верхне i нижне плато. З вулищ Стрийсько! до парку веде доpiжка, обабiч яко! закладена платанова алея. Елементом садово-паркового ландшафту е високий живопли iз граба звичайного (Carpinus betulus L.). Бiля кiнотеатpу "Львiв", вздовж верхньо! частини тягнеться липова алея, оба-бiч яко! ростуть групи свидини бшо! (Т. alba (L.) Pojark), снiжноягiдника 6í-лого (Symphoricarpos albus (L.) Blaket, бузини чорно! (Sambucus nigra L.).
Ефектними i привабливими е вiдкpитi й освилеш поляни парку iз со-лiтеpними посадками модрини европейсько! (Larix decidua Mill), ялини колю-чо! ф. голуба i сиза (Picea pungens "Coerulea"), (Picea pungens Glauca/ Щд кронами дерев та бшя доpiжок у пейзажних групах по всш територп парку трапляються тис япдний (Táxus baccáta L.), бузок звичайний (Syringa vulgaris L.), жасмин звичайний (Philadelphus coronarius L.), дейщя шорстка (Deutzia scabra Thunb), гоpтензiя деpевоподiбна (Hydrangea arborescens L.). У парку переважають листянi декоpативнi та кpасивоквiтучi породи, якi створюють гармошю кольоpiв та захоплюючих пейзажiв. Стрийський парк гостинно приймае мешканщв мюта i туpистiв, даруючи невичерпну красу i натхнення, енерпю i здоров'я.
"Високий замок" - парк на Замковш rapi у Львовi, пам'ятник садово-паркового мистецтва мюцевого значення. Парк належить до складу природо-заповiдного фонду Укра!ни як нащональне надбання, заснований в 1835 р. Розташований на схилах Замково! (Княжо!) гори поблизу парку "Знесiння". Загальна площа парку - 36,2 га i складаеться з двох терас.
До нижньо! тераси iз сторони вул. М. Кривоноса веде дорога, обсадже-на ясенем звичайним (Fraxinus excelsior L.). На нижнш тераш знаходяться бу-диночок садiвника, пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса, нижнш огля-довий майданчик, а на верхнш - штучний курган з оглядовим майданчиком (висота 413 н.р.м.), насипаний в 1869-1900 pp. на честь 300-лптя Люблшсько! уни, та залишки стiни замку. У тiй же частинi розташовано Львiвський телецентр, скульптуру кам'яного лева, перенесено сюди вщ pатушi в 1874 р.
На територп цього парку дендрофлору становлять переважно рослини мюцевого походження. Серед них переважаючими е листян породи, таю як: пркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), клен-явiр (Acer pseudop-latanus L.), клен гостролистий (Acerplatanoides L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), липа дрiбнолиста (Tilia cordata Mill), тополя бша (Populus alba L.), бша акащя (Robinia pseudoacacia L.), бук европейський (Fâgus sylvâtica L.), в'яз шорсткий (Ulmus glabra Huds), береза повисла (Betulapendula Roth) i лщина звичайна (Corylus avellana L.). Невеликими вкрапленнями по всш територп можна побачити хвойш породи. Серед них у невелиюй юлькосп росте сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ялина звичайна (Picea abies L.), модри-на европейська (Larix decidua Mill).
У твшчнш частит парку, неподалж пам'ятного каменя, розмщена найстарша в Украш каштанова алея iз пркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.). Ця алея веде до мальовничоï галявини, на якiй серед зеленi стойь будиночок садiвника i де можна ознайомитись з екзотичною дендроф-лорою. Тут у поодиноких насадженнях ростуть магнолiя Кобус (Magnolia ko-bus DC), гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), аралiя манчжурська (Aralia mandshurica Rupr. et Maxim.), катальпа бiгнонiеподiбна (Catalpa bignonioides Walt), бук червоний (Fagus Atropurpurea Kirchn), сосна веймутова ( Pinus strobus L.), дуб червоний (Quercus rubra Du Roi), туя захщна (Thuja occidenta-lis L.), бюта (Thuja orientalis L.), ялiвець козацький (Juniperus sabina L.), гор-тензiя садова (Hydrangea hortensis Smith), пюшя деревоподiбна (Paeonia arborea Don).
Вздовж стежки iз схiдцями, яка з'еднуе нижню i верхню тераси, ростуть клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), бук европейський (Fâgus sylvâtica L.), пркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.). Таке поеднання мю-цевих та штродукованих видiв у дендрофлорi парку е прекрасним матерiалом для ознайомлення i вивчення рiзноманiтного асортименту рослин та доскона-лого вивчення дендрологи.
Парки Львова з ïх природними ландшафтами та багатою рослинтстю е незамшними об'ектами практичного навчання з дендрологи. Це - зразки садово-паркового мистецтва рiзних стилiв озеленення та поеднання природноï i культивованоï дендрофлори. У парках трапляються рiзновiковi насадження, з яких можна почерпати ^ï для створення нових i перспективних рекре-ацiйних зон у мюькому середовищi. Пiд час навчальноï практики з дендроло-riï студенти пiзнають таемницi свiту дерев, а також проходять тдготовку фа-хiвцiв садово-паркового господарства. Така форма проведення навчальноï практики з дендрологи допоможе кращому засвоенню знань з дендрологи як базовоï дисциплiни спещальносп "Зелене будiвництво та садово-паркове гос-подарство".
Л1тература
1.Заячук В.Я. Денролопя : тдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. -
656 с.
2. Калтченко О.А. Декоративна дендролопя : навч. noci6H. / О.А. Калiнiченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
3. Кохно М.А. Дендрофлора Укра1ни. Дикоро^ й культивованi дерева i кущг Покрито-насiннi / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко. - Ч. II. Довщник. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2005. - 716 с.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : пiдручник / В.П. Кучерявий. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во "Свiт", 2008. - 456 с.
5. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2008. -
360 с.
Шаряк С.С., Богомолова М.М. Парки города Львова как объекты учебной практики по дендрологии
Для практического обучения по дендрологи важными являются экскурсии по известным паркам Львова. Студенты специальности "Зеленое строительство и садово-парковое хозяйство" знакомятся с ландшафтами, стилями и историей создания парков. Особенно важным является ассортимент декоративных древесных и кустарниковых растений местного и экзотического происхождения в различных типах насаждений. Объектами исследований и изучения дендрофлоры являются известные старинные парки Львова, которые являются важной составляющей культурного наследия города. Среди них: парк им. И. Франко, Стрыйский парк, Высокий Замок.
Ключевые слова: ландшафты, парки, семейство, виды, экзоты, интродукция, стиль озеленения.
Sharyak S.S., Bohomolova M.M. Lviv parks as an object of educational practice on dendrology
Well known tour parks of the city are important for practical training in dendrology. Students of "Green Building and Horticulture" an acquainted with landscapes, styles and history of the parks. Equally important is the range of ornamental trees and shrubs of local and exotic origin in different types of plants. The objects of research and study dendroflora are famous ancient city parks, which are an important part of the cultural heritage of the city. Among them, Franko Park, Stryiskyi Park, High Castle Park.
Keywords: landscape, parks, family, species, exotic, introduction, style of plantation.
УДК334.[714+722.1] Проф. О.€. Кузьмш, д-р екон. наук;
астр. Н.Ю. Солярчук - НУ "Львгвська полтехтка "
ФР1ЛАНС ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФР1ЛАНСЕРА
Сформульовано поняття "фршанс". Розглянуто основш iнтернет-бiржi фршан-серiв, масштаби 1х роботи та здатшсть забезпечити захист i гаранти як для фршансе-рiв, так i для 1х ктенпв. Наведено загальну характеристику фршансера за даними Глобального опитування фрiлансерiв.
Ключовг слова: фршанс, фршансер, штернет^ржг
Постановка проблеми у загальному виглядг В шновацшнш еконо-мщ1 швидко розвиваються гнучю форми зайнятосп, оскшьки стають необхщ-ними висококвал1фжоваш мобшьш кадри. Це спричиняе появу р1зномаштних нових форм зайнятосп, таких як фршанс.
Свггова практика показуе, що такий вид д1яльносп дае змогу скороти-ти витрати тдприемств, як ствпрацюють з фршансерами, а також дае змогу фршансерам працювати в кращих для них умовах, дае свободу вибору сфери д1яльносп, робочого графжа та багато шших переваг. Завдяки розвитку ш-тернет-комушкацш постшно зростае кшьюсть таких пращвниюв. Однак це
