Використання багатої на тромбоцити плазми в стоматології Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

© УКРАНСЬКИЙ СТОМАТОЛОГ1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ

Х1РУРГ1ЧНА СТОМАТОЛОГ1Я

УДК 616.31+616.15+612.111.7

С. П. Ярова, Я. О. Коваленко, А. С. Максютенко

ВИКОРИСТАННЯ БАГАТО1 НА ТРОМБОЦИТИ ПЛАЗМИ В СТОМАТОЛОГИ

Донецький нацюнальний медичний уыверситет iM. М. Горького

Використання концентрованих аутотромбоцтчв - це сучасна бютехнолопя й один i3 нових напрямiв тканинно'' шженери та кттинно!' терапи. Багата на тромбоцити плазма все ширше використовуеться в рiзних галузях медицини (пластична i реконструкти-вна хiрургiя, стоматологiя, нейрохiрургiя, серцево-судинна хiрургiя та ш.) [1,2]. Багата на тромбоцити плазма (БаТп) - це суспензiя життездатних i гемос-татично активних тромбоцтчв у плазмi, яку виготов-ляють методом поетапного центрифугування. Нау-ково доведено, що стимуляцшна дiя багатоТ на тромбоцити плазми в процес прискорення регене-раци тканини проявляеться тод^ коли концентрацiя тромбоцитiв у нш дорiвнюе 1 млн/мкл [2,3]. Багата на тромбоцити плазма мае вщповщати таким вимо-гам [3,4]: не повинна мютити макроскопiчних агрега-тiв, видимих згусткiв, ниток фiбрину, наприкiнцi до-зволеного термiну збереження Т'х рН мае бути не нижче 6,0. Використання багата!' на тромбоцити плазми пщвищуе концентрацiю фактов росту, що продукуються тромбоцитами, стимулюе мiсцевий ангiогенез, приманюе недиференцiйованi стовбуровi клiтини в дiлянки ушкоджень i запускае процес под^ лу штин, що беруть участь у регенераци тканин. Багата на тромбоцити плазма мютить тромбоцитар-ний фактор росту (PDGF), трансформуючий фактор росту (TGF), фактор росту ендотелiю судин (VEGF), фактор росту епiтелiю (EGF) i адгезивнi молекули. Комбiнацiя цих фактов дозволяе скоротити строки росту i дозрiвання тканини [1,2,3].

Вщомо багато приладiв i методик для отримання БаТП. Robert E. Marx зазначае, що для видтення тромбоцтчв iз нативно'' кровi центрифуга мае пра-цювати у два етапи. На першому етапi еритроцити вщокремлюються вiд плазми i лейкоцитiв iз тромбоцитами. Пiд час другого етапу вщбуваеться остато-чне роздтення плазми, лейкоцитiв i тромбоцитiв iз незначною кiлькiстю еритроцитiв на БаТП i бiдну на тромбоцити плазму. При одноетапному роздтены кровi справжня БаТП не утворюеться. Замiсть цього утворюеться сумiш багато'' i бщноУ на тромбоцити плазми з украй низькою концентрацiею тромбоцитiв. Незалежно вщ швидкостi обертання центрифуги i

часу центрифугування роздтення еритроци^в i тромбоцтчв за один етап неможливе [5].

Трiфаненко С. I., Продан М. П. використовували БаТП у лкуваны переломiв нижньо''' щелепи з ускладненим перебiгом. Для виготовлення БаТП використовували антивiбрацiйну центрифугу „Хетпг" (Нмеччина). Кров забирали з периферично''' вени в об'eмi 20-40 мл. Перше центрифугування проводили протягом 10 хв. на швидкосл 1000 об/хв (95д). За допомогою шприца i голки довжиною 65 мм вщби-рали солом'яно-жовтий шар i переносили в чисту пробiрку без антикоагулянту. Вщбирання плазми за-кiнчували, доходячи до рiвня еритроцитiв. Далi пробiрки з плазмою пiдлягали повторному центри-фугуванню протягом 10 хв. при 1500 об/хв (145д). Актива^я вщбувалася за рахунок змiшування БаТП iз кальцiй-тромбiновим комплексом. Отриману БаТП уводили в лшю перелому. Поява стшко''' стаб^заци вiдламкiв спостерiгалась на 23,7±1,7 добу, нато-мiсть у контрольнш групi цей показник склав 27,3±1,9 дiб [6].

Матрос-Таранець 1.М., Калiновський Д.К. використовували БаТП у лкуваны запальних процесiв, травматичних ушкоджень та Тхых ускладнень, ре-тенци зубiв, природжених дефектiв i деформацiй, у пародонтологи, iмплантологN'. БаТП виготовляли за одноетапною методикою з використанням центрифуги лабораторно' медично''' «оПн-8», у якiй можна одночасно обробляти вщ 2 до 8 пробiрок на швидкосп вщ 100 до 8000 об/хвил. Схема отримання БаТП була така: безпосередньо перед опера^ею в патента виконували забiр 10-50 мл кровi з вени в стерильн пробiрки за загальновiдомою методикою, центрифугували 'х на швидкостi вщ 6000 до 8000 об/хв протягом 15 хв., унаслщок чого в пробiрках утворювалися три фракци: в нижнш частинi осiдали еритроцити, у верхнш частинi - плазма з низьким умютом тромбоцитiв, а мiж цих двох фракцiй - згу-сток тромбоцилв i фiбрину, який дютавали стериль-ним пiнцетом безпосередньо в операцшнш.

Пiсля виймання з пробiрки i вiддiлення за допомогою ножиць нижньо''' частини згусток використовували в рiзних формах: у виглядi згустка - для вщ-

№ 4 2013 р.

36

© УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОЛОГ1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ

новлення об'ему кютковоТ тканини в мiсцях вида-лення i для заповнення каналiв або великих порож-нин; у виглядi мембрани - для забезпечення проце-сiв направлено'' тканинно'' регенераци; в поeднаннi з iншими остеопластическими матерiалами, аутоген-ним або екзогенними трансплантатами.

За хiрургiчного лiкування неускладнених пере-ломiв кiсток обличчя, пщ час виконання остеосинте-зу, пюля ревiзil щiлини перелому, репозици та фк-саци кiсткових уламкiв безпосередньо в щтину перелому укладали згусток БаТП та (або) пщ окiстя укладали виготовлену зi згустку БаТП мембрану. Л^ куючи переломи нижньо' щелепи та 'х ускладнення, якi супроводжувалися дефектом кютковоТ тканини (осколковi переломи, остеомieлiти, хибнi суглоби тощо), за допомогою БаТП у чистому виглядi або в поеднанн з остеопластичними матерiалами запов-нювали дефект кютковоТ тканини [6,7]. Використан-ня згустку в комплексному лкуваны постраждалих iз травматичними ушкодженнями ЩЛД дозволило знизити ймовiрнiсть розвитку запальних ускладнень (на 3-4%), скоротити термши лiкування i реабiлiтацií| (на 7-8 дiб) завдяки створенню оптимальних умов для загоення перелому.

У лкуваны пацiентiв iз запальними захворюван-нями щелепно-лицьовоТ дiлянки БаТП використову-вали у виглядi згустку, який укладали в пюляопера-цшну рану пiсля попередньоТ и обробки розчинами антисептиш пiд час щоденних перев'язок, пюля чо-го виявили скорочення термУв епiтелiзацГí ран (на 3-4 доби).

Також БаТП було використано в комплекс лку-вання кiст щелеп (радикулярних, резидуальних, фо-лiкулярних, кератокют тощо). Пiд час оперативного втручання (цистектоми) пiсля видалення оболонки кюти кiсткову порожнину заповнювали одним чи ктькома (залежно вiд об'ему порожнини) згустками БаТП, що дозволило знизити ризик виникнення ускладнень (на 5-8%) i скоротити термши лкування та реабтп"аци хворих (на 6-9 дiб).

Пiд час атипового видалення ретенованих зубiв кiсткову порожнину (пiсля ретельного и очищення й антисептично'' обробки) заповнювали згустком БаТП. У лкуваны пацiентiв iз уродженими дефектами i деформацiями щелепно-лицьовоТ дiлянки БаТП у виглядi мембрани використовували пщ час операцiй щодо усунення залишкових дефектiв твердого пiднебiння.

Небагатий досвщ використання БаТП у лiкуваннi вроджених дефеклв i деформацiй щелепно-лицьовоТ дтянки поки що не дозволяе зробити якiсь певнi ви-

2.

сновки, але перш1 результати показали можпивють ефективного використання цього препарату в л1ку-ванн1 залишкових дефект1в твердого пщнебшня.

У пародонтологп та на х1рург1чному етап1 дентальной ГмплантацГ'' БаТП використовували за стандар-тними методиками як у чистому вигляд1, так i в комб|-нацГ'' з 1ншими синтетичними чи бюлопчними препаратами, що дозволило знизити ризик ускладнень (на 3-5%) i вщторгнення 1мплантат1в (на 2-4%) [7].

Отже, багата на тромбоцити плазма кров1 - це ефективний остеозамюний препарат як у чистому вигляд1, так i в комбшаци з шшими синтетичними чи б1олог1чними препаратами, який також можна вико-ристовувати для прискорення епггел1заци ран м'яких тканин. Поява нових методик отримання БаТП знач-но розширюе можливосп та перспективи цього за-собу.

Лтература

1. Адда Ф. Тромбоциты с высоким содержанием фибрина / Ф. Адда // Клиническая стоматология. -2003.-№1. - С. 67-69.

Composition and characteristics of an autologous thrombocyte gel / J. Altmeppen, E.Hansen, G.L. Bonnlander [et al.] // J. Surg.Res. - 2004. - Vol. 117.-P. 202-207.

Pertungaro P.S. Применение богатой тромбоцитами плазмы с факторами роста (аутогенный тром-боцитарный гель) [Електронний ресурс] / P.S. Pertungaro - . - Режим доступу : Http://www.rusdent.com/articles, вгльний. - Загол. з екрана.

Маркс Р. Получение тромбоцитарного концентрата в лабораторных условиях: сравнительный анализ мануальных и автомоделированных систем [Електронний ресурс] - Режим доступу : Http: //www.rusdent.com/articles, вгльний. - Загол. з екрана.

Маркс Р. Обогащенная тромбоцитами плазма: подтверждение эффективности использования / Р. Маркс // Международный журнал Чикагского Центра Современной Стоматологии. - 2004. - № 2. - С. 43-50.

Тргфаненко С.1. Ефективнгсть застосування збага-чено' тромбоцитами плазми для оптимгзаци репа-рацгйного остеогенезу при переломах нижньо'' щелепи з ускладненим клшмним перебггом / С.1. Трг-фаненко, М.П. Продан, Н.Б. Кузняк // Буковинський медичний вгсник. - 2012. - №4(64). - С.162-164. Матрос-Таранець 1.М. Варганти кл1н1чного викорис-тання тромбоцитарного концентрату в щелепно-лицевгй хгрурги / 1.М. Матрос-Таранець, Д.К. Калг-новський, М.В. Дзюба // 1мплантолог1я. Пародон-тологгя. Остеологгя. - 2006. - № 1. - С. 10-15.

Стаття надшшла 29.05.2013 р.

4.

7.

Резюме

Описанi методики отримання багатоТ на тромбоцити плазми KpoBi та досвiд IT використання в лкуваны травматичних ушкоджень i запальних процесiв щелепно-лицьовоТ дiлянки.

Ключовi слова: багата на тромбоцити плазма, щелепно-лицьова дiлянка, аутотромбоцити.

Резюме

Описаны методики получения богатой тромбоцитами плазмы крови и опыт её применения при лечении травматических повреждений и воспалительных процессов челюстно-лицевой области.

Ключевые слова: богатая тромбоцитами плазма, челюстно-лицевая область, аутотромбоциты.

Summary

The paper describes the procedures for preparing rich platelet plasma and the experience of its use in the treatment of traumatic injuries and inflammatory processes of the maxillofacial area.

Key words: rich platelet plasma, maxillofacial area, autothrombocytes.