CC BY
42
The article demonstrates that games, as a text, represent what needs to be decrypted through a system of symbols, allusions, archetypes, etc. On the material of specific games the author demonstrates how different archetypes, religious systems, morals are manifested here. Electronic games are a vivid manifestation of postmodern consciousness, based on the principles of pluralism, deconstruction, and relativity.
Key words: archetype, axiology, computer games, Postmodernism, sacral, text.
УДК 783.8.071.2
В. В. Шевченко, С. А. Добронравова, О. Ю. Ноздрша
ВИКОНАВСЬК1 АСПЕКТИ Д1ЯЛЬНОСТ1 ХОРОВОГО ДИРИГЕНТА
У cmammi розглядаються основт позицп, що стосуються виконавських аспектгв хорового диригування. Розвiдка метить дефтщю самого диригування, а також зазначае перелт якостей диригента та вимог до диригентськог майстерностi. Диригування, суть якого полягае в оргашзацп колективного виконання музики й забезпечент цiлiсностi та едностi функцюнування художнього ансамблю, вважаеться досить складною музичною спещальшстю, оскыьки вимагае цтого комплексу знань, умть, особист^них якостей i вiдрiзняеться полiфункцiональнiстю в структурi профестно'г дiяльностi, тому диригентськй майстерностi присвячена значна частина музично-педагогiчних творiв.
Клю^о^^ слова: виконавська майстертсть, музичне виконавство, хорове мистецтво, диригування, хорове диригування, дирижерський жест.
Тонкощi роботи диригента залежать вщ полiфункцiональностi його роль Диригент в один i той же час виступае мислителем, що формуе штерпретащю музичного твору, плануе конкретне звукове втшення ще'1 штерпретаци. ^iM того, його можна охарактеризувати як своерщного «диспетчера», який точно розподшяе час та якють звучання, а також як «контролера» якюно'! сторони цього звучання, який виступае для хору «майстром», що при необхщносп тдправляе деталi виконавсько'! сторони музичного твору. Серед функцш диригента також «вихователь» та «актор». Без сильно'! виконавсько'1 волi неможливо створювати шдивщуальш тлумачення та штерпретаци творiв, об'еднуючи виконавщв та хор у единий «шструмент». У контекст педагопки важливою в цьому сена виявляеться дисциплша «хорове диригування» у системi музично-педагопчно'! освгги, а саме диригування тут постае своерщним перекладом музики на жестову й мiмiчну мову, на мову невербалши взагал^ перекладом звукового образу на мову образiв вiзуальних - зорових, а головна мета цих процеав - забезпечення колективного виконання музичного твору та управлшня ним (у полi даного дослщження - хорове виконавство). У методищ викладання даного предмета необхщним напрямом е розвиток глибокого й емоцшного сприйняття музичного матерiалу, для чого потрiбна ретельна, тривала та кроттка тдготовка. Зважаючи на багатоаспектнють дослщжувано'! теми, звертання до не!' залишаеться актуальним.
Пращ, присвячеш ролi диригування у художньому свт взагалi та у свт музичному зокрема, належать Л. Т. Амiровiй, Б. В. Асаф'еву (який також е автором численних робгт з музикознавства та музично'! педагопки), В. О. Васильеву,
З. О. Касаткшш, Н. О. Колесшковш, I. О. Мусшу, К. А. Ольхову, А. В. Савадеровш, О. С. Тремзiнiй. Ц дослiдження торкаються теоретичних основ даного рiзновиду творчо! дiяльностi, сучасного хорового мистецтва та питань диригентсько-хорово! освгти, методик освоения майстерностi та професiоналiзму у цiй сферi, мови диригентського жесту та генези дослiджуваного явища як виду музичного виконавства.
Дослщження подiбного тематичного спрямування недостатньо висвгтлюють роль взаемопов'язаностi освiтнiх компонентiв та елеменпв майстерностi виконавства у контексп хорового диригування. Крiм того, важливо звернути увагу на прошарок виконання самостшних завдань, вiд якого залежить ця художня дiяльнiсть. Необхiдно поеднати воедино вже назваш компоненти, а також схопити тонкощi формування професшних знань i навичок, що дозволяють здiйснювати вокально -хорову роботу, направлену на виховання диригентського професiоналiзму.
Основна цшь даного дослiджения полягае у розкритп специфiки аспектiв виконавсько! дiяльностi хорового диригента. Мета конкретизуеться завданнями прояснення особливостей його майстерносп та само! професй.
«Музика живе тод^ коли й виконують та слухають <...> Диригент поставлений в особливi умови. Його «инструментом» виступае вже цший колектив виконавцiв. I основна вщповщальнють за повноцiнне вiдтворення музичного твору покладаеться на одну людину - диригента» [7, с. 11]. Можна навести таку схему:
З самого початку навчання мистецтву та техшщ диригування мютить в co6i безлiч специфiчних складнощiв, обумовлених, насамперед, неможливютю повсякденно спiлкуватися 3i сво'1'м «шструментом» - хором. Цей процес виявляе рису умовностi, яка втшюеться у тому, що диригент безпосередньо вщтворюе виконувану музику за допомогою рухiв рук, своерщно! «мови жеспв». Жестам майстра присвячуеться навiть окремий роздш при навчаннi технiцi диригування. Саме тому у музичнш педагопщ робиться акцент на засвоеннi «сумi прийомiв, що дозволяють диригенту передавати вс його iнтенцГï: нео6хiдну «шформацш» про темп, ритм, метр, характер, динамжу; показ основних вступiв хору; трактування твору самим диригентом» [1, с. 4]. Музиканти та дослщники музично! творчостi визнають цей вид художньо! дiяльностi особливим даруванням: можна бути блискучим музикантом, але так i не змогти опанувати мистецтво диригування, яке виявляеться художньою дiяльнiстю виконавсько! творчостi високо! складностi. Ця художня дiяльнiсть iснуе тiльки в колективному ансамблевому виконаннi, координуе творчють всiх учасникiв оркестру, хору, рiзних виконавських ансам6лiв.
Перед тим як перейти до дослщження виконавських аспекпв у контексп безпосередньо хорового диригування, необхщно з'ясувати дефiнiцiю вживаного поняття та основнi специфiчнi риси хорового виконавства. Диригування (вщ франц. «diriger» - «направляти», «управляти», «керувати») е одним з рiзновидiв музично -виконавського мистецтва. Воно виражае мистецтво керування музичним колективом
(оркестром, хором, ансамблем, оперною трупою тощо) у процесi тдготовки, а також пiд час публiчного виконання музичного твору та здшснюеться диригентом, який прагне передати колективу сво! художнi намiри, власне тлумачення задуму композитора, забезпечуе ансамблеву стрункють i технiчну досконалiсть виконання. Дане мистецтво засноване на системi рухiв рук. Воно вимагае вiд диригента всебiчноi освiченостi, охоплюе величезне коло завдань, функцш, включае в себе грунтовну музично-теоретичну пiдготовку, тонкий слух, хорошу пам'ять, активну волю, синтез психолопчного та iнформацiйного начал. Саме тому при навчанш професiйному диригуванню акцент робиться на тренуванш мануально! техшки, прийомiв i навичок. Фiзiологiчний розвиток людини проходить несвiдомо: через зiр, дотик i т. д. Таке навчання якюно вiдмiнне вщ безумовно-рефлекторного осягнення: тут за допомогою слуху реалiзуеться зв'язок мiж координащею рук i слухом. Н. Колесшкова, зокрема, наголошуе на значеннi таких якостей професюнала ще! областi:
1. музичш знання, певна ступiнь обдарованосп, якi мають базуватися на наявносп музичного слуху;
2. високий рiвень загально! музично! культури;
3. фiзична пiдготовка, психологiчнi вольовi данi, оргашзаторсько-педагопчш здiбностi та навички [5, с. 30-31].
На диригента покладаеться тдвищена вщповщальнють - це пов'язано зi специфiкою виконавсько! музично! культури в цшому. Повноцiнне художне розкриття образного змюту музичного твору - центральна проблема якраз виконавського мистецтва. Музичний твiр, на вщмшу вiд шших видiв мистецтв (живопису, скульптури чи лгтератури), не е за своею природою самостшно функцiонуючим результатом художньо! творчостi. Вiн нiби вiддае свою долю в руки музиканта-виконавця та тдпорядковуеться його розумiнню, художньому смаку; без його допомоги музичний твiр не може себе «оживити». Таким чином, без виконавського мистецтва музика не юнуе - так вважае бшьшють музикантiв та дослiдникiв музично! творчосп. Звучання, втiлення музичного образу е творшням двох iндивiдуальностей - композитора й виконавця. Композитор довiряе змют музичного твору, його життя виконавцю. Виконавське мистецтво, таким чином, поряд з вщносною самостiйнiстю включае наявнють творчого посередника - виконавця-штерпретатора. Першi враження направляють його творчий пошук.
Хорове виконавство мае свою специфжу. Воно, на думку Б. Асаф'ева, створюе «живе вiдчуття музики», таким чином хоровий спiв визнаеться дослщником ключем до розумiння музики [2, с. 4-5]. Хорове мистецтво е одним з рiзновидiв музичного мистецтва взагал^ а хорове виконавство - рiзновид музичного виконавства, який характеризуеться наявнютю зв'язку музики зi словом, особливютю «iнструменту» -людського голосу, а також вiдрiзняеться колективним характером творчосп й залежнiстю вщ диригента - творчого посередника мiж авторами (композитором, поетом) i стваками хорового колективу, якi сво!м виконанням теж впливають на слухачiв. «Синтез музики й слова пщсилюе вплив на слухачiв, а музиканту-виконавцю надаеться можливють не тiльки iнтонацiйним шляхом пщшти до розумiння сенсу змюту твору, а й через смисловий змют поетичного тексту» [5, с. 69].
У музикознавсга утвердилося розумшня виконавства як найважлившо! частини нескшченно рiзноманiтного у сво!х проявах мистецтва - форми суспшьно! свiдомостi, специфiчного роду духовно-практичного освоення свiту, едносп пiзнання й оцiнки спiлкування мiж людьми. Диригування е творчим процесом передачi виконавських намiрiв диригента колективу виконавщв, воно мае на ме^ розкриття музичних образiв i мютить в собi бiльше умовностей, шж будь-яка iнша з виконавських спещальностей.
1сторично склалися декiлька титв тако! творчо! дiяльностi вiдносно хорового виконавства:
1. для виконання творiв, призначених для хору без шструментального супроводу (вони звучали переважно в храмi та виконувалися пщ управлiнням хормейстера);
2. для виконання хорових творiв з шструментальним супроводом - у такому випадку керiвництво хором пщ час концертного виконання забезпечував оркестровий диригент [8, с. 165].
Необхщно детальшше розписати функци диригента у даному контексп. Перша функцiя - тактування. У нш переважае чисто техшчна задача: рухи майстра вщображаються в просторi в певному темт й умовних напрямках, цi рухи - точш й економнi, тому що тiльки точнiсть i економiчнiсть складають основу точного метрономування. Завданням же диригування е експреая художньо! функци, а саме: втiлення й розкриття внутрiшнього сенсу виконувано! музики, художнього образу твору, емоцшного характеру музики, щейно-образного змiсту музики. Завдання професюнала - пробудити творчу силу колективу. Вш захоплюе щеею, розкриваючи при цьому новi звуковi перспективи.
Таким чином, мета тактування - це оргашзащя виконання в час1 Артистичне начало, художне почуття диригента, вольовий вплив на виконавщв за допомогою управлiння рухами рук - це завдання керування музичним ансамблем чи хором. Отже, техшка диригування юнуе як система виразносп. Вона е важливим компонентом у величезному комплекс засобiв i прийомiв, необхiдних майстровi. Цей комплекс називають основою диригентсько! мови жестiв, за допомогою особливо! техшки вiдбуваеться вплив на колектив виконавщв, втшення художнього образу твору, передача вае! необхщно! шформащ! про темп, ритм, характер, динамку твору.
Особлива увага нерщко придшяеться саме диригентському жесту: «За кожним жестом диригента завжди сто!ть природна мова. Вш не просто робить необхщний ауфтактний рух, а й одночасно звертаеться внутршньо до оркестру або групи: «зкрайте, будь ласка...» <...> диригентська мова головним чином е мануальною альтернативою мовi вербальнш» [9, с. 115-116]. Техшка диригування - це сума вах прийомiв, оволодiти якою повинен кожен майстер. «Жестова мова. - це не мова глухошмих або мiмiв, не мова балетного мистецтва i не якась умовна сигналiзацiя. Мова диригента, за допомогою яко! вш спiлкуеться з виконавцями, впливае на !хню свiдомiсть; вiн виник i розвинувся в результатi потреб ансамблевого музичного виконавства» [6, с. 7]. Для К. Ольхова цей аспект дослщжувано! художньо! дiяльностi теж виявлявся особливим. Вш, зокрема, звертався до аналiзу «взаемин» образно! вiдповiдностi диригентських жеспв i музики. К. Ольхов ставив вимогу до виконання, що стосувалася мiмiчних функцш. Для дослщника жест професiонала був невiддiльний вщ мiмiки обличчя i, перш за все, очей [4, с. 115]. Хор - живий шструмент, вш повинен не тшьки виконувати вимоги диригента, але також передбачати творчi намiри керiвника колективу. Причому деяю дослiдники наголошують на важливостi власного вкладу - самостшно! роботи, тренувань - у розвиток майстерносп метра [3, с. 155].
Отже, для того щоб оволодгги художньо-виразною стороною диригентсько! технiки, потрiбно розiбратися в природi жесту, в джерелах його походження, в причинах, що породжують образнють. Перш за все, необхщно усвщомити, що диригентський жест - це споаб вираження музики, яю не лише взаемопов'язаш, але ще й взаемозумовлюють один одного. Це пов'язано з тим, що музика потребуе виразносп жесту, а сам жест робить сутнють, iдею виконувано! музики бiльш конкретною, допомагаючи у розкритп змiсту музичного твору. Джерела ж виразносп жестiв мiстяться не стшьки у самiй музицi, скшьки у музичнiй мовi. Музика та !! змiстовна
наповненють - джерело певних моторики та рухових навичок, pyxiB, що характеризуються так званою музичною осмисленiстю. Ця сторона руху необхщна в диригентськiй практицi. Але жест повинен не слщувати за музикою, не просто iлюстрyвати И, а викликати до життя те чи шше звучання, впливати на виконавщв i на саме виконання. Серед засобiв емоцiйного впливу (мiмiка, пантомiмiка) жест е основним засобом. Решта з перерахованих iнстрyментiв залишаються додатковими. Жести для право! та лiвоi рук диригента - великий пласт, який потребуе подальших дослщжень.
Таким чном, виконавська майстернють у контекст диригування виражаеться у творчiй задачi диригента, а саме: донесення художньо-творчого результату до слухача, який сприймае кшцевий музичний продукт. Вищесказане вкладаеться у художньо-шформацшну схему: «поет - композитор - диригент - хор - слухач». Диригент у цьому ланцюгу виконуе найбшьш вщповщальну творчу роль, оскшьки вш, по -перше, мае внyтрiшньо сприйняти й трансформувати хyдожнiй змiст музичного твору, а по-друге, диригент штерпретуе твiр та доносить результати свое! штерпретацп до хору, щоб врештi плоди стльног працi диригента й хору були сприйнят слухачем. Тому вш виконуе роль подвшног вiдповiдальностi: з одного боку, вш е хyдожнiм керiвником хору, а з шшого - диригент - це вихователь музичних смаюв слухача. Результат музичного твору залежить вщ розумшня майстром архiтектонiки виконуваного твору, темпу, артикуляцп, агогiки, штрихiв та нюанав, динамiки, тембру, вiд способiв диригування та обраних пiдходiв до другорядних частин твору та головног кульмшацй, вiд знання законiв музичног драматурги, якi базуються на прийомах зютавлення, контрастностi, асоцiативного мислення, вмшня розкривати основний конфлiкт. Вiдповiдно, для виршення цих складних завдань диригент мае опанувати не лише музичну культуру, але й засвогти загальш художш зразки.
Список використано1 лггератури
1. Амирова Л. Т. Дирижирование и чтение хоровых партитур : практ. пособ. / Л. Т. Амирова. - Уфа : Изд-во БГПУ, 2011. - 60 с. ; Amirova L. T. Dirizhirovanie i chtenie khorovykh partitur : prakt. posob. / L. T. Amirova. - Ufa : Izd-vo BGPU, 2011. -60 s.
2. Асафьев Б. В. О хоровом искусстве: сб. статей / Б. В. Асафьев; сост. А. Павлова-Арбенина. - Ленинград : Музыка, 1980. - 216 с. ; Asafev B. V. O khorovom iskusstve: sb. statey / B. V. Asafev; sost. A. Pavlova-Arbenina. - Leningrad : Muzyka, 1980. - 216 s.
3. Васильев В. А. Современное хоровое искусство и вопросы совершенствования дирижерско-хорового образования / В. А. Васильев // Вестник Санкт-Петербургского государственного университета культуры. - 2013. - № 2. - С. 154-158 .; Vasilev V. A. Sovremennoe khorovoe iskusstvo i voprosy sovershenstvovaniya dirizhersko-khorovogo obrazovaniya / V. A. Vasilev // Vestnik Sankt-Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta kultury. - 2013. - № 2. - S. 154-158.
4. Касаткина З. А. Теоретические аспекты дирижерской техники в творчестве К. А. Ольхова / З. А. Касаткина // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. - 2007. - Т. 16, № 40. - С. 113-116 ; Kasatkina Z. A. Teoreticheskie aspekty dirizherskoy tekhniki v tvorchestve K. A. Olkhova / Z. A. Kasatkina // Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. A.I. Gertsena. - 2007. - T. 16, № 40. - S. 113-116.
5. Колесникова Н. А. Основы теории и методики обучения дирижированию : учеб.-метод. пособ. / Н. А. Колесникова. - Владимир: Изд-во ВлГУ, 2012. - 351 с. ; Kolesnikova N. A. Osnovy teorii i metodiki obucheniya dirizhirovaniyu : ucheb.-metod.
posob. / N. A. Kolesnikova. - Vladimir: Izd-vo VlGU, 2012. - 351 s.
6. Мусин И. А. Язык дирижерского жеста / И. А. Мусин. - Москва : Музыка, 2006.
- 232 с.; Musyn Y. A. Yazbik dyryzherskoho zhesta. - M.: Muzиka, 2006. - 232 s.
7. Ольхов К. А. Теоретические основы дирижерской техники / К. А. Ольхов. -Санкт-Петербург : Музыка, 1984. - 160 с. ; Olkhov K. A. Teoreticheskie osnovy dirizherskoy tekhniki / K. A. Olkhov. - Sankt-Peterburg : Muzyka, 1984. - 160 s.
8. Савадерова А. В. История развития дирижирования как вида музыкального исполнительства / А. В. Савадерова // Символ науки. - 2015. - № 7. - С. 163-167 ; Savaderova A. V. Istoriya razvitiya dirizhirovaniya kak vida muzykalnogo ispolnitelstva / A. V. Savaderova // Simvol nauki. - 2015. - № 7. - S. 163-167.
9. Тремзина О. С. Художественная функция дирижерского жеста / О. С. Тремзина // Вестник Челябинской государственной академии культуры и искусств. - 2013. - № 4.
- С. 115-118 ; Tremzina O. S. Khudozhestvennaya funktsiya dirizherskogo zhesta / O. S. Tremzina // Vestnik Chelyabinskoy gosudarstvennoy akademii kultury i iskusstv. -2013. - № 4. - S. 115-118.
Стаття надшшла до редакци 26.02.2018
V. Shevchenko, S. Dobronravova, O. Nozdrina
PERFORMANCE ASPECTS OF A CHORAL CONDUCTOR
The article is devoted to the main positions concerning the performance aspects of choral conducting. The study contains the definition of conduct, as well as a list of the music conductor's qualities and requirements for conducting skills. The essence of conducting is the organization of collective music performance and it is also expressed in ensuring the integrity and unity of the artistic ensemble's functioning. At the same time conducting, in particular choral conducting, is considered as quite a complicated musical speciality, since it requires a whole range of knowledge, skills, personal qualities and it is multifunctional in the structure of professional activity. Therefore, a significant part of musical and pedagogical works is devoted to the conductor's skills. The performing skill in the context of conducting is expressed in the creative master's task, namely: the presentation of the artistic and creative result to the listener who perceives the final musical product. This can be expressed through the art and informational scheme: "poet - composer - conductor - choir - listener". The conductor, in this chain, performs the most responsible creative role because he must perceive and transform the musical art content of the work; also the conductor interprets the work and communicates the results of his interpretation to the choir. Therefore, he performs the role of double responsibility: on the one hand, the conductor is the art director of the choir, and on the other, he is the teacher of the listener's musical tastes. The musical work's result depends on the understanding by the master of the architectonics of the work performed, the tempo, articulation, agogics, strokes and nuances, dynamics, timbre, the methods of conducting and chosen approaches to the next parts of the work and the acme, from the knowledge of the laws of musical drama, based on the methods of comparison, contrast, associative thinking, ability to reveal the main conflict.
Accordingly, without strong performing liberty, it is impossible to create individual interpretations and handlings of the works, combining performers and the choir into a single "instrument". In the context of pedagogy, the discipline "choral conducting" in the system of musical and pedagogical education is important in this sense, and the conduction here appears as a kind of transfer of music into a sign and mimic language, into the language of body and language in general, the transfer of the sound image into the language of visual images - optical, and the main purpose of these processes is to ensure the collective
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) BICHHK MAPLYnOHLCLKOrO ^EP^ABHOTO YHIBEPCHTETY CEPLS: OLHOCOOLS, KY^LTYPOnOn^, CO^OnOrLS, 2018, BHn. 15
performance of the musical composition and to manage it (in the field of this research -choral performance). In the method of teaching this subject, the necessary direction is the development of the deep and emotional perception of musical material, which requires careful, long and hard preparation. The author gives the multidisciplinary nature of the topic under study; addressing to it remains relevant.
Key words: conducting, conductor's gesture, choral art, choral conducting, musical performance, performing skill.
