CC BY
23
Vlasyuk V.P. Some Nutrition Peculiarities of Grey Hare (Lepus Europaeus Pall.) in Zhytomyr Forest Lands in Winter Period
Some nutrition peculiarities of grey hare (Lepus europaeus Pall.) in Zhytomyr forest lands in winter period are considered. The species structure of plants which hares eat is established. These data are important in biotechnical measures planning. It is also established that in winter period at forest edge grey hare mainly feeds on blueberry (34 %), trefoil (12 %), raspberry and calluna (7 % each); in deciduous forests of different forests of different class and age - blueberry (16 %), genista tinctoria (12 %), trefoil (8 %); in mixed forests - blueberry (22 %), laburnum Rus (19 %) and genista tinctoria (17 %); in pure coniferous forests - blueberry (28 %), laburnum Rus (25 %) and genista tinctoria (19 %).
Key words: grey hare, biotop, station, nutrition, forage, forest edge, winter period.
УДК 630*23:504 Доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук -
Житомирський тщональний агроекологiчний утверситет
В1ДТВОРЕННЯ СОСНОВИХ Л1С1В У БОРОВИХ УМОВАХ РШНЕНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто особливост вщтворення соснових лгав у борах Ршненського Полюся. Показано динамжу люовщновних процесш, а також особливост росту i фактично! продуктивной! середньовжових i пристигаючих культур сосни звичайно! в борових умовах.
Встановлено, що бiльшiсть площ свiжих i вологих борiв закультивовано сосною звичайною, причому частина цих деревосташв досягае вiку стиглостi. Iснуючi технологи створення i вирощування лiсових культур, а також заходи 3i сприяння природному вщ-новленню стойких соснових деревосташв у борах необхщно удосконалювати на основi виявлених закономiрностей росту i розвитку лiсостанiв.
Ключовi слова: сосна звичайна, лiсовi культури, вщтворення, лiсовiдновлення, бо-ровi умови.
Вступ. Серед основних лiсоутворювальних порiд Украши у борових умовах Ршненського Полкся найбiльш поширеною е сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), насадження яко1, поряд i3 задоволенням потреб господарств у деревиш, вико-нують середовище захиснi, санiтарно-гiгiенiчнi та iншi кориснi функцц.
Для вирiшення проблеми безперервного i невиснажливого лкокористу-вання, вирощування високопродуктивних лiсових насаджень вiдповiдно до типу лiсорослинних умов, одержання максимального лiсiвничого ефекту за мшшаль-них затрат першорядне значения мае вщтворення лiсових ресурсiв шляхом створення лкових культур. Навiть у багатьох типах лку, де природне вiдновления порiд вiдбуваеться добре, щоб запобiгти замiнi головних порiд другорядними, дощльно вдатися до штучного лiсовiдновлення. Саме лiсовi культури повиннi збагатити породний склад лiсiв, не допустити його збвднення [1]. Склад штучного насадження мусить вiдповiдати конкретному типу лку, шакше знижуеться продуктивнкть, цiннiсть культур, погiршуеться !х саштарний стан. Крш цього, варто брати до уваги складш взаемозв'язки мiж деревними породами: цiннi породи з меншою конкурентоздатнiстю можуть випадати зi складу насадження або рости погано [3].
Об'екти i методика дослщжень. Об'ектом дослiджень були рiзновiковi культури сосни звичайно!', створенi у борових умовах ДП "Зарiчненське лкове господарство" Р1вненсько1 обл. Враховуючи, що наслвдки цiлеспрямованого зас-тосування вiдповiдних заходш зi створення та вирощування штучних насаджень
сосни звичайно'' можна визначити т1льки п1сля достигання деревостанами певно-го вшу, тому основну частину дтянок для закладання пробних площ було пщб-рано у середньовшових 1 пристигаючих насадженнях. Обстеження проведено вщповщно до загальноприйнятих у люшництш та люовш таксацп методик [2, 4, 5]. У насадженнях штучного походження враховано особливост1 'х створення: пробш площ1 закладали прямокутно'' форми, для мшаних культур - 1з включен-ням усього циклу змшування. ЛЫвничо-таксацшш показники деревосташв виз-начено за нормативно-довщковими матер1алами На пробних площах виконано суцтьний облж дерев, вим1ряно висоти для побудови криво'' висот, визначено середш д1аметр 1 висоту, в1к, склад насадження, клас боштету, повноту 1 запас деревини на одинищ площ1 [6].
Результати дослщжень та 1х анал1з. Як вщомо, найкращою формою вь дображення динамжи таксащйних елеменлв насаджень через встановлеш 5- чи 10-р1чш пром1жки часу е таблиц ходу росту вщповщно'* деревно'' породи. Для повних соснових деревосташв штучного походження у Полюс1 Укра'ни цю роль найкраще виконують таблиц П.1. Лакиди й А. А. Строчинського. За цими табли-цями, культури сосни у багатших, перехщних до В2, св1жих борах характеризу-ються показниками I класу боштету, а типов1 свш1 бори та перехщш до А1 - II класу боштету (рис. 1).
Рис. 1. Ркт за висотою культур сосни звичайно'1 вумовах свiжого бору
Х1д росту 1 фактична продуктивнють модальних деревосташв часто ютот-но вщр1зняються вщ табличних даних [7]. Звичайно, певним чином на динамку таксацшних елемент1в впливае специфка люорослинних умов. Основною ж причиною розб1жност1 показниюв е висока штенсившсть ведення люового госпо-дарства, обов'язков1 рубки догляду за люом, потреба саштарних рубок, шсля яких набрати ряд повних деревосташв р1зного вку для вщповщних умов практично неможливо.
Для анал1зу експериментальних даних, насадження на пробних площах були розподшеш за 5-р1чними групами за вком. Виявлеш змши середшх висот, д1аметр1в, суми площ поперечного перер1зу, ктькосл стовбур1в та запасу вщ вь ку виражеш вщповщними р1вняннями апроксимацп (табл. 1), причому вир1вню-вання даних виконане за кривою параболи другого порядку.
Динамка таксащйних показниюв штучних деревосташв сосни в умовах св1жого бору (табл. 2), пор1вняно 1з даними таблиць ходу росту, свщчить, що фактичний рют за висотою люових культур вщхиляеться в1д лшп I класу боштету у бк зменшення, особливо у середньовкових насадженнях 40-60-р1чного вь ку. Пор1вняння середшх таксащйних показниюв 20-30-р1чних змшаних насаджень з показниками чистих соснових показуе, що середш висота 1 д1аметр сос-
ни звичайно! у змiшаних культурах менша, шж у чисто соснових. Рiст лкових культур за дiамеIром мае таку ж тенденцда, але вiдхилення ввд табличних даних не перевищуе величини похибки.
Табл. 1. Рiвняння апроксимаци лШй ходу росту культур сосни звичайноI
у свiжих борах_
Таксацiйний показник Рiвняння апроксимацп Достовiрнiсть апроксимацп
Середня висота, м у= - 0,021x^+1,702 х+5,841 0,93
Середнш дiаметр, см у= - 0,022х2+1,861 х+7,538 0,97
Кшьюсть стовбурiв, шт. на 1 га у= 16,034x^+435,04 х+2516,8 0,91
Сума площ перерiзу, м2 на 1 га у= - 0,215x^+4,243 х+16,052 0,71
Запас стовбурiв, м3 на 1 га у= - 2,069x^+48,431 х+39,907 0,88
Порiвияния експериментальних даних динамки висот i дiаметрiв з табличною лшею II класу боштету свiдчить про значне перевищення на користь фактичних величин (див. рис. 1, табл. 1). Отже, загалом зктавлення пiдтверджуе висновок про те, що рiст соснових культур на пробних площах у ДП "Зарiч-ненське ЛГ" в основному вiдповiдае суборовому пiдтипу свiжих борш.
Продуктивнкть культур, яка у нашому випадку характеризуеться фактич-ним запасом деревини на одинищ площi, як i очiкувалось, нижча, нiж у повних деревостанах (табл. 2). Динамiка таксацшних показниюв сосни звичайно!' в умо-вах свiжого бору показана у 20-80 рiчних насадженнях, через кожш 5 рокiв.
Табл. 2. Динамта таксацшних показниюв штучних деревосташв сосни ДП "Зарiчненське ЛГ" в умовах свiжого бору
Вк, рокiв Середня висота, м Середнш дiаметр, см Кшьюсть дерев, шт. на 1 га Сума площ перерiзу, м2 на 1 га Запас, м3 на 1 га Змша запасу, м3 на 1 га/рш
середня поточна
20 8,5 8,4 3097 19,3 93 4,5 -
25 10,3 10,3 2703 22,4 142 5,3 9,8
30 12,3 12,5 2345 25,7 187 6,1 9,7
35 13,4 14,5 2021 28,4 228 6,4 8,0
40 15,2 15,8 1733 30,7 265 6,5 7,5
45 17,3 17,7 1477 32,5 298 6,7 6,7
50 18,3 19,5 1258 34,5 326 6,4 5,9
55 20,1 20,7 1065 35,3 351 6,2 4,8
60 21,5 21,7 907 35,3 371 6,1 4,3
65 22,5 24,5 788 36,5 388 5,8 3,4
70 24,0 25,4 701 35,4 399 5,4 2,5
75 25,3 27,3 654 35,8 408 5,5 1,7
80 26,2 28,1 637 33,7 412 5,4 0,7
Лш1я змши запаав деревини проходить нижче ввд таблично!' лши II класу бонiтету, причому зменшення спочатку незначне (2,5-3,5 %), шсля 55 рокiв зрос-тае й у вщ 80 роюв досягае 10 %, а поршняно з лiнiею I класу боштету - до 35 % (рис. 2). У зв'язку з цим постае питания, наскшьки таке зниження запаав деревини можна попередити шляхом оптишзацп способiв i технологи лкокультурного виробництва?
Рис. 2. Змта запаяв деревини у соснових культурах свiжого бору
OpiernyBaHM на штучне вщновлення соснових деревосташв базуеться в основному на таксацiйних показниках середньовшових, piдше - стиглих культур сосни, яю поpiвнюються з показниками залишюв природних деpевостанiв i яю, без сумнiву, не можуть бути еталоном. O^ím цього, результати стосуються тшь-ки короткотермшових змш розвитку одного поколшня люу i не можуть передба-чити тих змш, яю можуть вщбутися у майбутньому. Висновки:
1. Показники росту середньовжових i пристигаючих насаджень сосни зви-чайно1 за висотою i дiаметром у свiжих борах вiдповiдають даним I-II класiв бонiтету. Штучне люовщновлення у Рiвненському Полiссi призводить до спрощення структури деревостанiв, а також до зменшення середовищеза-хисно1 функцп лiсу.
2. Вивчення динамiки росту соснових насаджень свiдчить, що до 20-40^чного вiку вони ростуть за II класом бонiтету, у вщ понад 40 рокiв - за III, а тсля досягнення 80 роюв - знову за II. Це необхщно враховувати у процес такса-цй' цих деревостанiв.
3. Без додаткових дослщжень не можуть бути л^щоваш прогалини й невщпо-вiдностi в iснуючiй технологи створення й вирощування стшких соснових насаджень у борових умовах Рiвненського Полюся. Тому й надалi потрiбно дослщжувати особливостi лiсовiдновлення сосни звичайно!', що е головною породою у борових умовах, а також установити умови росту i розвитку молодого поколiння деревних видiв до вiку зiмкнення як шд наметом лiсу, так i на зрубах.
Лггература
1. Вакулюк П.Г. Лiсовiдновлення та лiсорозведення в piB^Hrax районах Украши / П.Г. Ва-кулюк, В.1. Самоплавський. - Фаслв : Вид-во мПолiфастм, 1998. - 508 с.
2. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению исследованию лесных культур. - К. : Вид-во УСХА, 1979. - 90 с.
3. Гордаенко М.1. Лiсовi культури / М.1. Гордаенко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк. - Л^в : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
4. ГОСТ 16128-70. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. - М. : Изд-во 1971. - 25 с.
5. ОСТ 56-92-87. Культуры лесные. Оценка качества. - М. : Изд-во ЦБНТИ; "Лесн. хоз-во", 1987. - 33 с.
6. Швиденко АС. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / АС. Швиденко, ЮН. Савич, А.А. Строчинский и др. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. -559 с.
7. Гордаенко М.1. Лiсовi культури сосни звичайноТ на пшдт КиТвського Полюся / М.1. Гор-дiенко, В.О. Рибак, Н.М. Гордаенко та ш. - К. : Вид-во НАУ, 1996. - 192 с.
Вишневский А.В. Возобновление сосновых лесов в условиях боров Ро-венского Полесья
Рассмотрены особенности восстановления сосновых лесов в условиях боров Ровен-ского Полесья. Показана динамика лесовосстановительных процессов, а также особенности роста и фактической продуктивности средневозрастных и приспевающих культур сосны обыкновенной в боровых условиях.
Установлено, что большинство участков свежих и влажных боров занято сосной обыкновенной, при этом часть этих древостоев достигла возраста спелости. Существующие технологии создания и выращивания лесных культур, а также мероприятия по содействию природному возобновлению устойчивых сосновых древостоев в борах необходимо усовершенствовать на основе обнаруженных закономерностей роста и развития насаждений.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, лесные культуры, воспроизведение, лесо-восстановление, боровые условия.
Vishnevsky A.V. The Reproduction of Pine Forests under Coniferous Forest Conditions of Rivnenske Polissya
Some reproduction peculiarities of the pine forests in the woods of Rivnenske Polissya have been considered. The dynamic of reforestation processes and also the peculiarities of growth and the real productivity of common pine medieval plantations in the pinewood conditions are studied. The development of forest plantations in the Rivnenske Polissya pinewoods and the intensive forest management caused the situation when most territory of fresh and wet pine woods are cultivated with common pine and the parts of these species are of mature age. The technologies of forest creation and plantation and also the measures that cause the natural recreation of firm pine species in the pine woods need to be improved on the basis of the discovered growth principles and the development of the forest species.
Key words: pinus sylvestris, forest cultures, reforestation, reproduction, forest recovery, coniferous forest conditions.
УДК 630 *5:582.931.4 Доц. 1.П. Лакида, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ОНОВЛЕН1 МОДЕЛ1 ТА ТАБЛИЦ СУМ ПЛОЩ ПОПЕРЕЧНИХ
ПЕРЕР1З1В I ЗАПАС1В ПОВНИХ ЯСЕНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Проведено аналiз чинних нормативов сум площ поперечних перерiзiв повних дере-восташв ясена звичайного та !х зютавлення з емшричними даними, отриманими внасль док закладання тимчасових пробних площ. На осж^ масиву дослщних даних розробле-но математичш моделi залежност названого таксацшного показника, а також видового числа вщ середньо! висоти деревостану. Представлено удосконалеш таблицi сум площ поперечних перерiзiв i запасiв нормальних деревостанiв ясена звичайного. Здшснено анал^ичне обгрунтування доцшьност !х застосування у практищ люовпорядних i люо-господарських пiдприeмств.
Ключовi слова: повш деревостани, ясен звичайний, стандартнi таблицi, моделювання.
Вступ. Актуальш соцiально-економiчнi умови вимагають врахування де-далi бшьшого числа факторiв, ят здатнi прямо або опосередковано чинити вплив на лiсогосподарську галузь. Дедалi жорсткiшими стають негласнi вимоги до нормативно-довдаових матерiалiв, якi застосовують у науковш, освiтнiй та виробничiй сферах галузь Сучасне iнформацiйне забезпечення повинне заснову-ватися на значних обсягах дослщних даних, у процесi його розроблення мае зас-тосовуватися сучасний iнструментарiй методiв та пiдходiв. Зазначеш чинники обгрунтовують потреба невпинного удосконалення наявного нормативно-шфор-мацiйного забезпечення галузь
