CC BY
36
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4
ють середньов1ков1 деревостани складу - 6Я2Г1Лп1Д+Кл од.Ос. Висота граба -16-18 м, ясена - 21-22 м. У тдтску подекуди знаходимо свидину кров'яну, л1щи-ну. Серед домшанлв трав'яного вкриття - копитняк европейський, з1рочник лан-цетовидний, гравшат м1ський. На вершинах вузьких грив граб тшьки зрщка трап-ляеться поодинокими деревами товщиною до 18 см i висотою 10-11 м в майже чи-стих дубових деревостанах з густим лщиновим тдшском, тд наметом яких най-частше трапляються осока волосиста, тонкошг д1бровний та латками - перел1ска багатор1чна.
Отже, граб у заплав1 р.Десни зростае у досить р1зномаштних умовах рельефу, беручи участь у формувант деревосташв у вологш суд1бров1 на схилах борово! те-раси, у сирш д1бров1 - на схилах швтчно! експозицц невисоких грив, що приля-гають до заболочених м1жгривних знижень, у св1жш та вологш д1бровах - у центра-льнш частит заплави на вир1вняних мюцеположеннях та схилах грив. Необхвдно сприяти збереженню таких насаджень у заплав1 р. Десни з метою ix подальшого до-слвдження для шзнання еколопчних особливостей граба на меж1 його ареалу.
Лггература
1. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1964. -388 с.
2. Гроздова Н. Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Граб обыкновенный// Деревья, кустарники и лианы. - М.: Лесная пром-сть,1986. - С. 138-139.
3. Двораковский М.С. Грабовые леса вблизи восточной границы распространения граба (Carpinus betulus L.)// Вестник Моск. гос. ун-та. - 1948, № 3. - С. 113-126.
4. Двораковский М.С. О грабе (Carpinus betulus L.) и грабовых лесах// Вестник Моск. гос. ун-та. Сер. Физ.-матем. и естеств. наук. -1949, №3. - С.131-149.
5. Качалов A.A. Граб обыкновенный// Деревья и кустарники. - М.: Лесная пром-сть, 1970.
- С. 74.
6. Клеопов Ю.Д. Геоботашчний есюз л1вобережжя Середньо! Наддншрянщини// Журн. 1н-ту боташки ВУАН.- 1934, № 2 (10). - С. 29-73.
7. Слободян М.П. До вивчення природного поширення граба (Carpinus betulus L.) у Черш-пвськш обласи УРСР// Укр. ботан. журн. - 1963, т. 20, № 4. - С. 73-79.
8. Соколов С.Я. Граб обыкновенный// Ареалы деревьев и кустарников СССР. -Л.: Наука, 1977, т.1. - С. 107-108.
9. Шеляг-Сосонко Ю.Р. До питания про поширення та схщну межу граба (Carpinus betulus L.)// Укр. ботан. журн. - 1966, т. 23, № 5. - С. 75-81.
10. Юркевич И.Д., Тютюнов А.З. Грабовые леса Белоруссии. - Минск: Наука и техника, 1985. - 206 с.
УДК 630х228.7:630х17:582.475.4[477]В.В. Гртченко, к.с.-г.н.; В.О. Рибак, к.с.-г.н.;
А.О. Грищенко - Боярська л1соеа досл{дна станцт, м. Боярка
В1ДНОВЛЕННЯ КОР1ННОГО ТИПУ ДЕРЕВОСТАН1В - ВАЖЛИВИЙ ЗАХ1Д П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ТА Б10Л0Г1ЧН01 СТ1ЙКОСТ1 СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Розглянуто досвщ створення культур дуба звичайного та ¡нших листяних порщ шд наметом чистих 30-50 р1чних соснових насаджень. Встановлено, що швидгасть розкладу шдстилки у сосняках з пщнаметовими культурами листяних порщ зростае бшьше, шж на 13-30 %. В опад1 цих змшаних насаджень загальна юльюсть зольних елеменпв живлення бшьша пор1вняно з чистим сосняком у 1,1-1,9 раза. Бшьшою також е емшсть елеменпв бюкругообшу - у 1,1-1,4 раза бшьше, шж у чистому сосновому люосташ.
Лкознавство, лЫвництво
47
V.V. Grinchenko, V.O. Ribak, A.A. Grischenko
Restoration of natural forest type is important measure of productivity rising and biological stability of pine stands.
Experience of creation of Quercus robur L., and other leaves plantations under the canopy of 30-50 years old pure pine stands is presented. Intensity of forest litter decomposing in the pine stands with broadleaves species is 13-30 % more then in pure pine stands. Total amount of units in the mixture stands in 1,1-1,9 times and general capacity in the biological turnoves more then in 1,1-1,4 times in pure ones.
Петро Степанович Погребняк, академж АН Украши, посщае видатне м1сце серед класиюв л1сознавства i nicoBoi екологл. BiH продовжив i творчо збагатив вчення про л1сову типолопю Г.Ф. Морозова [3] та G.B. Алексеева [1], обгрунтува-вши переваги насаджень коршних титв л1су над насадженнями тимчасових титв. Основана щея вчення Г.Ф. Морозова полягае у тому, що "першим принципом ль швництва i л1совирощування" е стшюсть л1мв. Вона одержала у працях П.С. По-гребняка конкретне втшення [4].
Вщомо, що одшею ¿з головних проблем л1совирощування на Укра!ш, як i у Сврот у цшому, е зниження бюлопчно! стшкоста л1сових насаджень i масове всихання л1шв [6]. Зниження бюлопчно! стшкосп л1сонасаджень призводить до зниження IX продуктивносл. Тобто, вирощування насаджень високо! продуктив-HOCTi неможливе без дотримання принципу 1хньо1 бюлопчно! стшкостг
На площ1 300 га у чистих соснових культурах св1жих cy6opiB Боярсько! ль coboi дослщно! станцп у 1967-1972 роках створено тднаметов1 культури дуба звичайного та шших листяних порщ [2]. Мета цього науково-виробничого досл1ду - вивчити можлив1сть перетворення сосняюв тимчасового типу л1су у насадження кор1нного типу.
В 1995-2000 pp. проведено дослщження соснових 60-85-р1чних культур з другим ярусом дуба звичайного та червоного, липи др1бнолисто!, клена-явора, лщини. Пщнаметов1 культури були закладеш посадкою однор1чних мянщв i по-ciBOM жолуд1в дуба звичайного тд наметом 30-40-р1чних високоповнотних культур теля проведения у них рубок догляду. 1нтенсивтсть зрщження була - 1520 %.
Дослщження показали (табл. 1) устшшсть цього л1швничого заходу: через 26-30 роюв утворився другий ярус ¿з з1мкнешстю крон 0,3-0,8 та висотою вщ 5 м (дуб звичайний) до 13 м (дуб червоний, клен гостролистий, клен-яв1р). Залежно вщ породи та кшькосп дерев, другий ярус листяних порщ мае запас 8-45 м3/га, i сприяе тдвищенню запасу соснового ярусу на 18-55 м3/га. Отже, загальний запас змшаних насаджень бшьший на 25-80 м3/га (6-17 %) пор1вняно з чистими сосно-вими культурами.
Встановлено, що швидюсть розкладу тдстилки у сосняках з тднаметови-ми культурами листяних порщ зросла на 13-30 % за рахунок опаду листя (1,3-2,6 т/га). Другий ярус листяних порщ шдвищуе родюч1сть Грунту за рахунок збшь-шення в опад1 азоту (у 1,2-2,2 рази), кал1ю, кальщю i магтю (у 1,5-2,0 рази). Зага-льна кшьюсть зольних елеменпв живлення в опад1 двоярусних насаджень (151256 кг/га), бшьша пор1вняно з чистим сосняком (136 кг/га) у 1,1-1,9 рази. Бшьша вона на дшянках з лщиною (202 кг/га), кленом-явором (256 кг/га) та дубом зви-чайним (193 кг/га). У шдстилщ соснових л1состатв з шднаметовими культурами
48 Л1с1вницьга дослщження в Укра*1ш (VI-i Погребнягавсьга читання)
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4
листяних пор1д кшьюсть елеменлв живлення зростае з 380 до 710-922 кг/га, тобто у 1,9-2,4 рази. Зростае також запас азоту [ зольних елеменлв у однометровому шар1 Грунту.
Табл. 1. Соснов1 культури св1жого субору 1а боштету Боярського лгсництва з тднаметовими культурами листяних пори)
№ п.п. Квартал В1к, рок1в Пов-Нота Запас Число Середш
Склад стовбур1в у кор1 дерев, шт./га Н, м Д, см змша запасу, м3 га-1
1 61 10Сз 76 0,76 512 498 28,8 31,2 6,7
10 Дч 27 0,70 32 1170 12,8 6,9 1,2
2 61 10Сз 76 0,75 470 500 28,0 31,0 6,2
10 Дз 27 0,50 9 1200 5,4 5,0
3 61 10Сз 72 0,76 457 436 28,4 32,0 6,3
4 62 10Сз 85 0,73 478 483 28,4 31,7 5,6
10 Дз 6 0,50 2 873 4,8 5,0
9 64 10Сз 69 0,84 513 620 26,8 29,4 7,4
10 Дч 26 0,8 16 1987 10,9 5,0 1,0
10 64 10Сз 69 0,98 609 743 26,3 29,0 8,8
10Лпд 26 0,60 32 3343 7,0 5,6 2,0
13 80 10Сз 64 0,92 560 773 26,9 27,4 8,7
10 Дч 26 0,80 34 2455 8,3 5,7 1,3
14 80 10Сз 64 0,92 557 828 27,0 26,4 8,7
6 63 10 Сз 10 84 0,94 618 529 28,8 34,4 7,4
Кл 30 0,80 31 1288 13,0 7,2
11 77 10Сз 10 Лщ 88 29 0,73 0,70 484 377 30,2 4,5 35,7 5,5
15 36 10Сз 73 0,83 527 456 28,4 34,0 7,5
10 Дз 27 0,50 4 1076 4,7 3,8
Загальна маса азоту, фосфору, кал1ю, кальщю \ магшю в опад1, тдстилщ та метровому шар1 Грунту, тобто емшсть кругооб1гу, у сосновому насадженш з другим ярусом липи бшьша, шж у чистому сосняку у 1,4 рази, з лщиною - у 1,3 рази, з кленом-явором та дубом червоним - у 1,2 рази, з дубом звичайним - у 1,1 рази (табл. 2).
Табл. 2. Загальний запас поживнихречовин (емшсть кругообщ) у чистому сосновому насаджент г з другим ярусом тднаметових культур Боярського _Л1сництва, кг/га_
№ п.п. Кв Умовне р1чне споживання Запас у тдстилщ Об'ем циклу (опад+тдстилка) Грунтовий запас у метровому шар1 Смшсть кругооб1гу
14 80 194,6 380,7 575,3 1117,7 1693,0
6 63 378,2 710,5 1088,7 950,6 2039,3
2 62 271,9 681,7 953,6 902,8 1856,4
9 64 294,2 750,3 1045,2 1015,2 2060,4
10 64 220,9 822,4 1043,3 11432,8 2476,1
11 77 337,5 878,8 1216,3 1053,4 2269,7
Таким чином, другий ярус тднаметових культур листяних порщ у сосно-вих культурах тдвищуе !х продуктившсть [ родюч1сть Грунту, що у свою чергу, сприяе покращенню бюлопчно! стшкоста змшаних насаджень. Це п1дтверджують результати ф1топатосан1тарних обстежень. 1ндекс ф1з1олог1чного стану насаджень з введеними п1д намет листяними породами досить високий (1,02-1,23). Значно
Л1сознавство, лйсйвництво 49
нижний цей показник (1,7-2,6) у типових для Боярського л1сництва чистих сосно-вих культурах [5]. Це дае шдставу вщнести насадження з другим ярусом шднаме-тових культур до здорових, а типов! чист1 cocHOBi культури - до ослаблих.
Проведен! дослщження показали, що чисп cocHOBi культури тимчасового типу л1су можна перетворити у насадження кор1нного типу створенням шднаме-тових культур дуба звичайного та тших листяних порщ теля проходження чистим сосняком стадп жердняка, коли насадження зрщжуеться i покращуються свалов! умови для росту та розвитку листяних порщ. Цей л1швничий захщ сприяе тдвищенню продуктивност1 i бюлопчно! стшкосл л1сових насаджень.
Лггература
1. Алексеев Е.В. Типы Украинского леса. Правобережье. - К.: Книгостлка, 1928. -183 с.
2. Гринченко В.В. Улучшение состояния и повышение продуктивности сосновых насаждений свежей субори Полесья Украины сохранением и вводом лиственных пород (на примере Боярского учебно-опытного лесхоза): Автореф. дис... канд. с.-г. наук. - К.: УСХА, 1972. - 32 с.
3. Морозов Г.Ф. О лесоводственных устоях. - М., 1962. - 16 с.
4. Погребняк П.С. Люова еколопя i типология лгав. - К.: Наук. думка, 1993. - 496 с.
5. Рибак В.О., Червонний А.Е., Фучило Я.Д. Всихання лгав Боярсько! ЛДС, та його причини/Науковий вюник НАУ. - К.: НАУ, 1998, вип. 8. - С. 162-167.
6. Самоплавський B.I. Люове господарство Укра1ни: стан та перспективи розвит-ку/Науковий в1сник НАУ. - К.: НАУ, 1998, вип. 8. - С.8-14.
УДК 630*53:674.032.475.542 Д.Ю. Карабчук - УкрДЛТУ
ПРО М1НЛИВ1СТБ Ф1ТОМАСИ ДЕРЕВН01 ЗЕЛЕН1 ЯЛИНИ
ЗВИЧАЙН01
Наведено регресшш модел1 для оцшки ваги xboi, показника вмюту абсолютно сухо! речовини у xboi, плках вище 1-го порядку i деревшй зелеш залежно вщ довжини крони.
D. Karabchuk - USUFWT About the change of twigs and needles phytomass of Picea abies (L.) Karst
This paper describes the regression models for the estimation of a needles mass and absolute dry matter of the twigs and needles in crown length.
Потреба в л1сосировинних ресурсах вимагае вивчення в л1сах Украти не тшьки стовбурно! деревини, a i Bciei ф1томаси насадження [1, 3]. Значить, виникае необх1дтсть вироблення нових i удосконалення ¿снуючих метод1в оцтки ще! ф1томаси. Крона становить значний вщеоток ф1томаси дерева [1, 4, 7] i до тепер облжовувалась тшьки незначна И частина, а саме, лжвщ з крони (tobctI гшки 1-го порядку) [4, 8]. Тому необх1дно анал1зувати склад тших компоненлв ф1томаси крони, що можуть використовуватись в народному господарств1, а саме хвою (ли-стя) i гшки. В останн1 десятилптя науковщ стали в ycix кратах бшьш детально займатися комплексними л1сотаксацтними дослщженнями надземно! ф1томаси насаджень i окремих дерев [1, 9]. Таю дослщження дозволяють повтше оцшити ресурси ф1томаси, що нагромаджуеться деревостанами [5, 8]. Однак детальних дослщжень змти таксацшних показниюв ф1томаси крони смереки (гшок, хво!) залежно в1д И вщносно! довжини е небагато [9, 10].
Для таких дослщжень були закладет пробш площ1 у природних вологих буково-ялицевих сусмеречинах. Зм1ну показниюв ф1томаси деревно! зелеш зале-
50
Л1с1вницьк1 дослщження в УкраТш (VI-i Погребнякзвськз читання)
