CC BY
22
тягом мюяця. Перша колонка табл. 2 вщображае середньобагаторiчний тер-мш настання фенофази, iншi вказують на вщхилення l'i настання вiд норми шд впливом температурних аномалiй в +3 °С.
Висновки. За сумами середньодобових температур можна здiйснювати прогноз настання фенодат у розвитку деревно-чагарникових рослин. Знаючи настання фази набухання бруньок та температурний режим проходження рослиною циклу, з використанням термофенолопчного методу можна визна-чити дати дозрiвання плодiв.
Наведений у робот фенопрогностичний календар початку дозрiвання плодiв калини звичайно'' мае пряме вщношення до сфери l'i використання, тобто збору необхщно! лжарсько! сировини, оскшьки дае змогу прогнозувати настання одте! з основних фенологiчних фаз. За такими календарями можна вираховувати температуру не тшьки на мюяць, але i на весь сезон, а також можна дати довгочасний фенолопчний прогноз на весь перюд розвитку да-ного виду. За наведеним у робот календарем можна за будь-якою вихiдною датою початку вегетаци визначити дату початку плодоношення калини зi врахуванням можливих температурних аномалш.
Представлений у роботi календар може бути використаний не тшьки на Прикарпатп, але i в шших областях Укра'ни. Для цього необхщно знати температурнi вiдмiнностi нового району вщ територи, на якш проводили дос-лiдження i для яко1' складенi данi календарi. Фенопрогностичш календарi мо-жуть знайти використання в тих галузях, що потребують фенологiчних прог-нозiв, а саме фармакогнози, медицинi, лiсовому господарствi.
Лггература
1. Валова З.Т. Прогнозирование урожая ягод в лесах БССР. - Минск: Ураджай, 1989. - 187 с.
2. Давитая Р.Р. Прогноз обеспеченности теплом и некоторые проблемы сезонного развития природы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1964. - 132 с.
3. Елагин И.Н. О методике регистрации фенологических наблюдений в растительных сообществах// Тр. фенологического совещания. - Л.: Гидрометеоиздат, 1960. - С. 365-368.
4. Подольский А.С. Фенологический прогноз. - М.: Колос, 1974. - 287 с.
5. Рябчук В.П. Прогнозирование сроков соковыделения березы и клена методом фенологических явлений-индикаторов// Лесной журнал. - 1985, №5. - С. 18-20.
6. Рябчук В.П. Прогнозирование сроков наступления фенологических фаз древесных растений// Рук. деп. в ЦБНТИ лесхоз. 11.11.87, №642-ЛХ. - С. 21-30.
7. Шиголев А.А. Температура как количественный агрометеорологический показатель скорости развития растений// Тр. Центр. ин-та прогнозов. - 1957, № 53. - С. 75-94.
УДК 630*232 Проф. М.1. Онисьмв, д-р с.-г. наук; Т.Р. Сандул;
М.В. Сбитна; Я.Д. Фучило, канд. с.-г. наук -НАУ
ДО ПРОБЛЕМИ ЗАЛ1СЕННЯ П1ЩАНИХ НЕУГ1ДЬ ПОЛ1ССЯ
Розглянута агротехшка створення i вирощування соснових культур на бщних пщаних землях, що не використовуються у сшьському господарст.
Даються пропозицп виробництву з вирощування для ще'1 мети спещального по-садкового матерiалу; з оброб^ку грунту i застосування до створення соснових насад-жень сидерацп i посадки листяних порщ з глибокою кореневою системою.
M.I. Onyskiv, T.R. Sandul, M.V. Sbytna, Ya.D. Fuchylo -NAU To the problem of aforestation of poor sandy oldtillage areas on Polissya
Agrotechnics of pine planting on poor sandy soil, not used for agriculture is discussed. Recommendations on special for this purpose seedlings planting and soil cultivation with plant fertilization and broadleaf species with deep root system planting before pine planting are proposed.
Постановка проблемы. Укра!на - малолюна, лкодефщитна кра!на. Люи вкривають лише 15,6 % li територй. На одного жителя припадае 0,2 га люу, тодi як у середньому по Сврош цей показник становить 1,3 га.
Проблема шдвищення люистост нашо! краши i забезпечення li дерев-ною сировиною може бути виршена за рахунок освоення земельних упдь, якi неефективно використовуються у сшьському господарствi. Згiдно з Пос-тановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни № 189 вщ 28.02.2001 року "Про першо-черговi заходи щодо створення захисних люових насаджень на неугiддях та в басейнах рiчок", площа невпдь становить 1 млн. 30 тис. га. Понад 180 тис. га iз них плануеться вщвести шд залiсення. Крiм цього, плануеться здшснити заходи з консервацп деградованих земель, використання яких у сшьськогос-подарському виробнищв е екологiчно небезпечним i економiчно не-доцiльним. За попередшми розрахунками, консервацп пiдлягають 2,4 млн. га, з них: 1,8 млн. га - шляхом залуження, а 0,6 млн. га - шляхом залюення.
Рельеф сшьськогосподарських невпдь, що будуть передаватися шд за-люення, - переважно рiвнинний, грунти - бщт пiщанi, глинясто пiщанi, рщ-ше - супiщанi, з гумусовим горизонтом завтовшки вiд 10-12 до 20-30 см. В основному вони мютять у своему складi 97-98 % кварцу i лише 1-2 % коло1д-но! глини (частинок дiаметром менше 0,005 мм), яка е основним ноЫем ро-дючост грунту i тому мають надзвичайно низьку вбирну здатшсть, малу во-логомiсткiсть i високу водопроникливiсть.
Грунтовi води залягають на глибинi вщ 70-80 см (що сприяе високш приживаностi створюваних тут лiсових культур) до 150 см i бшьше, де за-довiльнi приживанiсть i рiст культур можливi лише за умови застосування дуже високо! агротехшки !х створювання i вирощування.
Одним iз основних чинником, що незадовшьно впливае на рiст лiсових культур на староорних землях е несприятлива для деревних порщ будова грунтового профiлю, який дуже вiдрiзняеться вщ профiлю лiсового грунту. За умов довготривалого вирощування сiльськогосподарських культур, коли грунт систематично переорюеться на постшну глибину, пiд орним шаром часто утво-рюеться щшьний, слабо проникливий для води, мезофауни i корiння рослин горизонт, так звана "плужна пiдошва", втрачаеться грунтова архiтектонiка -зв'язна система каналiв iз коренiв, що розклалися, та ходiв тварин, якими атмосферна волога, пов^я та корiння нового поколшня лiсу досягають гли-боких горизонпв грунту [1]. Негативним чинником е також вщсутшсть тут ха-рактерних для лiсового середовища мiкроорганiзмiв та мезофауни.
Нашi дослiдження мали за мету визначення оптимально! агротехшки створення у даних умовах високопродуктивних та стшких люових насаджень. У зв'язку з наведеними вище особливостями староорних земель головною люоутворюючою породою тут е сосна звичайна.
Об'ект i методика до^джень. Об'ектом дослщжень слугували ль совi культури, створеш на староорних землях Полiсся Укра1ни, а також по-садковий матерiал, вирощений з насiння, отриманого у соснових насаджен-нях свiжого борового i суборового типiв лiсу.
Дослiдження проводилися за загальноприйнятими в лiсiвництвi, ль совому насiнництвi та люовш селекци методиками.
Результати до^джень та Их обговорення. Як вщомо, важливе зна-чення для успiшного люовирошування мае походження посадкового ма-терiалу. У лiсокультурнiй практицi неодноразово фшсувались випадки зни-ження якостi i продуктивностi насаджень i навiть загибелi культур сосни зви-чайно! внаслщок використання невiдповiдного за походженням насшного i посадкового матерiалу [2, 3]. Ми встановили, що в географiчних культурах, створених на межi Полюся i Лiсостепу Укра!ни, з насшня навiть не дуже вщ-далених мiж собою регiонiв (Укра!на, Гомельська область Бшоруш та Во-ронежська область Роси), посадковий матерiал мюцевого походження помгг-но переважае iншi за продуктивнiстю та бiологiчною стшюстю [4].
Крiм географiчного походження, як показують нашi дослiдження, важливе значення вiдiграе також едафiчне походження насiння. Для успiшного залюен-ня бiдних на поживнi речовини пщаних земель необхдао вирошувати спе-цiальний посадковий матерiал сосни звичайно!, враховуючи типи лiсорослинних умов насадження, в якому формувалося насiння, розсадника, де вирошувався посадковий матерiал i люокультурно! площ^ де вш буде висаджений.
На цей час на виробнищш не вирощуеться спещальний посадковий матерiал для залiсення бщних пщаних грунлв. Як правило, з метою отри-мання стандартного посадкового матерiалу сосни у найкоротший термш, роз-садники закладаються у суборах або судiбровах iз насiння дерев аналопчних лiсорослинних умовах. Потiм отримаш сiянцi використовують для створення люових культур на бiдних пiшаних, у тому чи^ - на староорних землях. Та-кий посадковий матерiал, потрапляючи в умови, якi ютотно вiдрiзняються вiд умов, в яких вш формувався, не дае бажаних результатв щодо бюлопчно! стiйкостi, якост i продуктивностi майбутнiх насаджень. Шдтвердженням ска-заного вище слугують результати проведених дослщжень.
Протягом 2001-2002 роюв, у пристигаючих насадженнях сосни звичайно!, що ростуть у свiжих борах (А2) i свiжих суборах (В2), заготовлялися шишки, з них добувалось насiння i, в умовах свiжого бору, вирощувалися одно-рiчнi сiянцi (табл. 1). Отриманий однорiчний садивний матерiал навеснi 2002 року був висаджений у лiсовi культури у свiжих борових умовах (табл. 2). Аналiз бiометричних показникiв шишок i насiння показав, що у дерев, як ростуть у борових умовах, вони були бшьшими як за масою (на 10,5-30,8 %), так i за об'емом (на 7,2-41,9 %), мiстили значно бшьше насiння (на 41,6-128,0 %). Ос-танне, у свою чергу, було бшьш повнозернистим, а його маса i лабораторна схо-ж1сть вiдповiдно на 12,9-41,9 % i на 2-5 % бiльшими.
1з даних табл. 1 видно, що насшня борового походження в борових умовах розсадника мае кращд показники грунтово! схожост (на 9,1-19,7 %), а сiянцi (у кшщ першого вегетативного перiоду) - бшьшу збереженiсть (на 10,1-13,3 %), висоту (на 22,4-24,4 %) i довжину коренево! системи (на 25-32 %).
Табл. 1. Грунтова схожьсть настня, збережешсть I р1ст сшнщв рюного _едаф1чного походження в розсаднику. Св1жий 61р, А2_
Тип умов мшцезрос-тання материнських дерев Грунтова схо-ж1сть насшня, % Збережешсть шянщв, % Висота с1ян-щв, см Довжина ко-ршня с1янщв, см
2001 рк
Св1жий б1р, А2 42,5 86,0 7,1±0'22 23,5±
Св1жий суб1р, В2 33,4 72,7 5,8±0'19 17,8±0'78
1-критерш 4,47 5,38
2002 р1к
Св1жий б1р, А2 62,4 86,9 6,1±°>24 21,8±0'67
Св1жий суб1р, В2 42,7 76,8 4,9±0'23 17,4±0'73
1-критерш 3,61 4,44
У 2002 рощ, як уже вщзначалось, шянщ як борового, так i суборового походження були використаш для створення культур у борових умовах на бщних шщаних землях.
Табл. 2. Приживлення г р1ст саджанщв у культурах, що закладет в умовах свьжих 6ор1в та пошкодження саджанщв личинками травневого хруща
Походження посадко-вого ма-тер1алу Прижив- люва-тсть, % Пошкод-жуватсть саджанщв личинками хруща, % Висота, см Р1чний прирют за висотою, см Д1аметр стовбурця у к.ш., мм Загальна маса сад-жанця, г
Св1жий б1р, А2 95,7 0,9 12,2 5,1±0'16 5,7±0'26 15,06±172
1-критерш
Св1жий су-б1р, В2 84,0 10,9 9,9 4,1±0'19 3,7±0'37 5,21±0'53
1-критерш 4,03 4,42 5,47
Бюметричш дослщження культур показали, що Ыянщ борового походження i на люокультурнш плошд мають бшьший генетично-життевий по-тенцiал: вони краще прижились (на 11,7 %), мають бшьшу висоту i рiчний прирют за висотою (вiдповiдно на 23,2 i 24,3 %), дiаметр стовбурця у корене-вiй шийцi (на 54,0 %), а також значно бшьшу, добре охвоену крону i кореневу систему, що позначилось на середнш мас саджанцiв: вона виявилася майже в три рази бшьшою, тж у саджанцiв суборового походження.
У наших дослщах вщзначаеться ще одна дуже суттева перевага посад-кового матерiалу з насшня борового походження: вiн у розсадниках i культурах iстотно менше пошкоджуеться личинками хрушiв. Так, наприклад, якщо у дослщних культурах у перший рш його загинуло 0,9 %, то саджанщв з су-борових умов - 10,9 %, а на другий рш - вщповщно 1,3 % i 22 %. Це важливе явище ми зараз продовжуемо вивчати, а за попередшми даними, причиною тако! значно! рiзницi е кiлькiсть i яюсть смоли, а також якiсть деревини ко-рiння сiянцiв рiзного походження, що узгоджуються з даними професо-ра З.С. Голов'янка [3]. Вш пояснюе резистентнiсть саджанцiв сосни проти личинок хруща !х енерпею росту, що проявляеться у величиш рiчного прирос-
ту, штенсивност видiлення смоли в мюцях пошкодження коренiв та силi росту i розвитку кореневих систем.
Важливим агротехнiчним елементом, що ютотно впливае на ефектив-нiсть залюення бiдних пiшаних староорних земель е обробггок грунту. Вста-новлено, що для залюення староорних пiшаних земель необхщно у майбутнiх рядах культур провести глибоке безполицеве розпушування грунту на 60-80 см - створення штучно! арх^ектошки (табл. 3).
Табл. 3. Збережешсть гр1ст соснових культур, створених на суцтьно _обробленому tрунту на тщаних староорних землях_
№ з/п Особливост1 створення культур Склад культур Вк, р°- к1в Збережешсть Середт Коренева система
% шт./га 4 см И, м
Дубровицький держлшгосп (св1жий б1р А2)
27 Глибоке рихлення розпу-шувачем РН-60. Посадка 2-х р1чних с1янщв ЛМД-1 Догляд у м1жряддях культиватором ДКЛН 6/8, в рядах - ручний. 10 С 7 70 5600 2,7 2,5 Стри-жнева, глиби-ною до 0,9-1,1 м
21 Контроль (без глибокого рихлення в рядах культур) 10 С 7 53 4240 2,2 1,9 Поверхнева, до 0,4-0,5 м
Раттвський держлшгосп (свiжий б1р, А2)
25 Глибоке рихлення розпу-шувачем РН-60. Посадка 2-х р1чних шянщв ЛМД-1. Догляд у м1жряддях культиватором ДКЛН 6/8, в рядах - ручний. 10 С 5 55 3025 - 0,51 -
24 Контроль (без глибокого рихлення в рядах культур) 10 С 5 44 2420 - 0,42 -
1з наведених даних видно, що 7^чш культури сосни звичайно! (пр. пл. 26, 27), при застосуванш глибокого розпушування грунту, мали на 17 % збережешсть, на 31 % висоту i на 25 % дiаметр на висот грудей бшьший, шж таю самi культури, створенi без глибокого розпушування. Крiм того, саджан-щ на варiантi з глибоким розпушуванням мали добре розвинуту кореневу систему, окремi кореш яко! заглиблювались до 1,1 м, тодi як у контрольних саджанщв вона поверхнева, !! корiння проникало у глибину, не бшьше нiж на 0,4-0,5 м. Вщповщно, коренева система саджанцiв у варiантi з глибоким розпушуванням займала у 2 рази бшьший об'ем грунту, нiж на контрол^ тому вони мали добрий рют як надземно!, так i пiдземно! частини.
П,ятирiчнi культури сосни звичайно! (пр. пл. 24, 25) також мали кращд по-казники на варiантi дослiду, де проводилось глибоке рихлення. Висота саджанцiв тут була на 21 % i збережешсть на 11 % бшьша, шж на контрольному варiантi.
Сосновi культури, створенi на бiдних шщаних староорних землях, мають таку особливють: у молодому вiцi вони ростуть добре, а починаючи з
жер динного вжу, або i ранiше, рют !х уповiльнюеться, прирiст знижуеться, дерева суховершинять i гинуть, насадження зрщжуються або залишаються у дуже розладнаному стат. Попршення стану дерев сосни звичайно! у даних умовах пояснюеться поверхневою будовою !х кореневих систем, повним зiмкненням коршня у верхнiх шарах грунту, що призводить до недостатнього забезпечення дерев вологою i поживними елементами та змшою бюлопчного кругообiгу речовин в грунть
Необхiдно мати на уваз^ що в грунтi дiлянок, яю довгий час викорис-товувались для вирощування сшьськогосподарських культур, у деюлька i на-вiть у десятки разiв менше безхребетних грунтових тварин, шж в грунтi ль сових зрубiв. Безхребетнi тварини (у першу чергу, дощовi черв'яки) своею життедiяльнiстю iстотно впливають на процеси розкладу рослинних решток, на хiд !х мiнералiзацi! i гумiфiкацi!, на фiзико-хiмiчнi властивостi грунту та iншi процеси1 [5].
Вщомо, що сила росту корешв листяних порiд бшьша, нiж хвойних [1]. Вони легше долають щшьш прошарки грунтового профшю. У зв'язку з цим, на староорних шщаних землях необхщно перейти до частково! замiни сосни березою, дубом червоним чи менш вимогливими до грунту видами то-полi, або створювати з них плантацшш культури на отримання балансово! де-ревини, яю змогли б у найкоротший час створити глибинну ризосферу. У по-дальшому, пiсля проведення рубання головного користування, на даних пло-щах можна перейти до створення високопродуктивних насаджень сосни зви-чайно!. Пщтвердженням цього висновку можуть послужити нашi дослщжен-ня, проведет у Поншювському лiсництвi Шепетiвського держлюгоспу. Нап-рикiнцi 50-х i на початку 60-х роюв минулого столггтя на полях мiсцевого нерентабельного колгоспу на шщаних грунтах на площд 600 гектарiв староорних земель були створеш чистi плантацп дельтовидно! (канадсько!) тополi, якi у 20-25 роюв були вирубаш i на !х мiсцi створенi лiсовi культури сосни звичайно! й шших порiд.
Розкопки кореневих систем топол^ яю збереглися до даного часу показали, що !х коршня проникало тут на глибину вщ 1,8 до 2,1 м. Коренева система то-полi добре розгалужена, потужна, завдяки чому " плужна пiдошвам виявилась повнiстю розпушеною, а створеш на мющ тополевих насаджень 20-25-рiчнi культури сосни звичайно! та ялини европейсько! ростуть за 1-1а класами бонiтету i випадюв ураження !х кореневого губкою, чи опеньком не виявлено.
Для пiдвишення родючост староорних земель, перед створенням ль сових насаджень можна застосовувати сидерацш - посiв люпину. Ефектив-шсть цього заходу була пiдтверджена нашими багаторiчним дослiдженнями, проведеними в Боярсьюй ЛДС. Агротехнiка створення дослiдних культур була такою: на дослщнш дшянщ (Боярське л-во, кв.49 i кв. 6 I) навесш пiсля юнно! оранки, на глибину 18-20 см був пошяний алкало!дний люпин, який у перюд
1 На староорних землях грунти втрачають властиву !м на зрубах арх1тектон1ку, чим 1 викликаеться всихання насаджень. При цьому встановлено, що всихають виключно люов1 культури сосни, тод1, як суадш природн1 л1состани того самого в1ку лишаються ц1лком здоров1. Пояснюеться це тим, що глибина ризосфери у природних л1сах представлена старими кореневими ходами дерев, по яких 1 ростуть коршня молодого насадження.
бутошзаци приорали в грунт, як зелене добриво. Насшня люпину перед Ывбою обробляли розчином нiтрагiну з метою зараження його бульбочковими бакте-рiями. При нормi висiву люпину 200 кг/га використовували 0,5 кг штрагшу.
Рис. 1. Розкопки коренево'1 системи тополь дельтовидное (Пошнтвське льсництво, Шепет1вський ДЛГ)
У наступний рж весною шд меч Колесова провели садшня берези повисло! i дуба червоного. Контролем були такi самi культури, створенi на дь лянщ, де люпин не висiвали.
Встановлено, що приживашсть, збереженiсть, рiст культур були на-багато вишi на дослщнш дiлянцi, де перед посадкою культур вирощували i заорювали люпин. Так, 8^чш саджанцi дуба червоного на дшянщ з сидера-щею, при 86 % збереженнi, досягли висоти 206,8 см, а без сидерацй, при 65 % збереженш мали висоту 123,0 см, тобто були нижчими на 68 %.
На культури берези повисло! сидеральш добрива теж мали позитив-ний вплив, але меншою мiрою, шж на культури дуба червоного. Так, 8^чш культури берези повисло! на дшянщ, де застосовувались сидеральш добрива, мали збережешсть 91 % i висоту 360 см, тод^ як на контролi - вщповщно 80 % i 320 см.
Висновки
1. Розширене вiдтворення лiсових ресурЫв в умовах Укра!ни, де спос-терiгаеться гострий дефiцит у деревиш й iнших продуктах лiсу, набувае особливого значення.
1з метою рацiонального використання земель та покращення екологiч-но! ситуацi! в Укра!нi, уже зараз необхщно вилучити з сiльськогосподарсько-го користування для створення люових насаджень 180 тис. га невпдь i 600 тис. га земель, що шдлягають консервацi!.
2. Обстеження невпдь, що передаються для залюення у Полiссi, показало, що це, переважно, воднольодовикового походження шски, яю надзви-чайно бiднi на колощну глину i гумус, мають слабу вбирну здатшсть i во-логомiсткiсть та високу водопроникнiсть. Тут сосна звичайна формуе широку поверхневу кореневу систему, що зосереджуеться у верхшх горизонтах грунту, не досягае грунтових вод, що сприяе зниженню бiологiчноï стiйкостi де-ревосташв, особливо у засушливi перiоди, i поширенню в них кореневоï губки, а вщтак - появи у "вшнах" свiтлолюбного опенька - незмiнного супутни-ка кореневоï губки.
3. Одшею iз причин формування сосною поверхневоï кореневоï систе-ми на староорних шщаних землях, що довгий час використовувалися для ви-рощування сiльськогосподарських культур, е "плужна пiдошва" - щiльний шар, який змшюе водно-температурний режим грунту, затрудняе мшрацш мiкро - i мезофауни i поширення коренево!" системи сосни у нижш горизонти грунтового профшю. З метою зменшення щiльностi та створення штучно1' ар-хiтектонiки грунту, що дасть змогу вирощувати в цих умовах бюлопчно-стiйкi сосновi насадження, необхiдно застосовувати глибоке безполицеве рихлення на глибину 60-70 см.
4. Шд час залюення бщних на поживнi речовини пiщаних земель необхщно використовувати спецiально вирощений мюцевий посадковий ма-терiал сосни з насшня борового походження, який, ^м кращого приживлен-ня та штенсившшого росту, вiдрiзняеться значно вищою стшюстю до об'щан-ня кореневих систем личинками травневого хруща.
5. Дослщження показали високу ефективнiсть застосування на бщних пiщаних староорних землях ротацшно1' системи лiсовирощування. На першо-му еташ необхiдно створювати плантацiйнi культури листяних порщ для от-римання дрiбних i середнiх сортиментiв, що ^м того сприяе формуванню глибинно1' архiтектонiки грунту. У подальшому, тсля проведення рубання головного користування, на даних площах можна перейти до створення ви-сокопродуктивних насаджень сосни звичайноь
Добрi результати при створенш лiсових культур на староорних землях можна одержати, застосовуючи сидеральнi добрива.
Лггература
1. Погребняк П.С. Дослщження грунпв i кореневих систем в люах Полюся Ук-ра'1нсько'1 ССР. Люова еколопя i типология лшв. Вибраш пращ. - К.: Наук. думка, 1993. -С. 282-314.
2. Вакулюк П.Г. Нариси з ютори лшв Украши. - Фаспв: Пошфаст, 2000- 624 с.
3. Головянко З.С. Причины усыхания сосновых насаждений. - К.: Изд-во АН Украинской ССР, 1949. - 44 с.
4. Фучило Я.Д., Сбитна М.В., Пилипенко 1.О., Ониськ1в М.1., Особливосп росту географ1чних культур сосни звичайно'1 у Боярськiй ЛДС// Наук. вюник НАУ. - 2003, вип. 63. -С. 249-253.
5. Зражевский А.Й. Дождевые черви как фактор плодородия лесных почв. - К. : Изд-во АН Украинской ССР, 1957. - 317 с._
