CC BY
16
10. Salinero E.C. Wildland fire danger: estimation and mapping: the role of remote sensing data / E.C. Salinero, E. Chuvieco. - World Scientific, 2003-264 pp.
11. Конев Э.В. О физических основах контроля пожарной опасности в лесу по условиям увлажнения / Э.В. Конев // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - Архангельск, 1989. - № 5. -С. 17-23.
12. Гришин А.М. Постановка и решение задачи о сушке слоя лесных горючих материалов / А.М. Гришин, А.М. Голованов, Л.Ю. Катаева, Е.Л. Лобода // Физика горения и взрыва : сб. науч. ст. - 2001. - Т. 37, № 1. - С. 65-76.
13. Rutter A.J. A predictive model of rainfall interception in forests. I. Derivation of the model from observations in a plantation of Corsican pine / A.J. Rutter, K.A. Kershaw, P.C. Robbins et al. // Agricultural Meteorology. - 1971. - Vol. 9. - Pp. 367-384.
14. Stevens W.R. Stickel on the measurement and interpretation of forest-fire weather in the Western Adirondacks / W.R. Stevens // Monthly Weather Review. - 1932. - January. - Pp. 25.
Кузык А.Д. Экспериментальные исследования процессов сушки лесного горючего материала
Приведены результаты экспериментальных исследований сушки свежесорванных фрагментов растений наземного яруса леса, листьев и хвои. Получены зависимости влажности и скорости сушки от времени. Установлена начальная и равновесная влажность. Выявлено, что свежесорванные листья и фрагменты растений быстрее теряют влажность в течение первой и второй суток, а далее процесс сушки замедляется. Хвоя сосны обыкновенной высушивается медленнее, но почти с постоянной скоростью. Низкие значения равновесной влажности свойственны, в основном, тем растениям, которые имели низкую начальную влажность. Для листьев деревьев такая зависимость не наблюдается.
Ключевые слова: сушка, лесной горючий материал, начальная влажность, равновесная влажность.
Kuzyk A.D. Experimental Research of Drying of Combustible Forest Materials
The results of experimental drying of terrestrial forest plants fresh fragments, leaves and pine needles are presented. The dependencies of moisture and speed on drying time are obtained. Initial and equilibrium moisture content is obtained. Fresh leaves and fragments of plants are proved to most likely lose moisture during the first and second day, and then the drying process slows down. Pine needles dried slowly, but with almost constant speed. Low values of equilibrium moisture are characteristic mainly for those plants that had low initial moisture content. For tree leaves such dependence is not observed.
Key words: drying, forest fuel, initial moisture content, equilibrium moisture content, combustible forest materials.
УДК 712.4 Астр. 1.1. Гнатишин1 -НЛТУ Украти, м. Львiв
В1ДКРИТ1 ПРОСТОРИ МАЛИХ М1СТ ПРИКАРПАТТЯ
Наведено визначення термша "мале мюто" та обгрунтовано виб1р об'екпв досль дження. Описано планувальну структуру м1ст та зазначено сшльш та вщмшш арх1тек-турно-просторов1 елементи. На основ1 анал1зу генплашв видшено основш функщональш зони, а також подано класифшацвд житлово! забудови, що е типовою для вих малих м1ст. Значну увагу придшено детальному анал1зу структури вщкритих простор1в малих м1ст прикарпатського регюну. Виявлено кшьюсне сшввщношення простор]в по кожному населеному пункту, а також простежено законом1рност1 розмщення простор]в на терито-рц м1ста.
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р. с.-г. наук
Ключов1 слова: вщкрип простори, мале мiсто, архкектурно-просторова оргашза-цiя, функцiональне зонування.
Шд системою вiдкритих просторiв мiста варто розумии вiльнi вiд забудо-ви територп, що виконують певне функщональне призначення. Разом з архггек-турою вони е важливим елементом планувально!' структури мiста. У зв'язку з тим, для ефективного використання мкьких територiй, у мiстобудiвному проек-туванш цi два елементи розглядають комплексно. У перюд iнтенсивноí урбашза-цп детальний аналiз структури вiдкритих просторов дае змогу регулювати урбаш-зацшш процеси як на окра'нах мкта, так i забудови внутрiмiських територш.
Об'ект, предмет та методи дослщження. Розглянуто вiдкритi простори мiст Прикарпаття: Самбiр, Старий Самбiр, Турка та Сколе. У дослщженш вико-ристано картографiчнi та iконографiчнi матерiали, на основi яких проаналiзовано структуру ввдкритих просторiв.
Як вiдомо, до категорп малих мiст вiдносять мiста з чисельнктю населения до 50 тис. жителiв. Саме до таких ввдносяться дослiджуванi Самбiр (35000 жи-телiв), Старий Самбiр (6266 жт^в), Турка (7114 жителш) та Сколе (6269 жите-л1в) [9, 10]. Ус щ населенi пункти були засноваш в перiод Середньовiччя, що по-яснюе 'х планувальну структуру - наявнкть ринково!' площi з ратушею в цен^ та регулярне планування вулиць. Так, Самбiр, Турка та Сколе мають чiтко сфор-моване центральне ядро, яке слугуе адмiнiстративним та культурним осередком. Дещо вiдрiзняеться Старий Самбiр - мкто мае стрiчкову структуру, тобто розта-шування адмiнiстративних та громадських будiвель вздовж центрально!' вулипi. Загалом, житлова забудова в мктах розвивалась навколо кторичного ядра та вздовж основних шлях1в. Так пояснюеться нагромадження просторiв вздовж цен-тральних дорiг мiжмiського сполучення [2, 5-8, 11].
Результати дослщжень. Опрацьовуючи генплани мiст, чико видно, що архiтектурно-просторова органiзапiя представлена громадською та житловою за-будовою, зеленими зонами та водними об'ектами, сшьськогосподарськими землями та об'ектами комушкацш, промисловою та складськими зонами [11].
У житловш забудовi видшяемо багатоповерхову та малоповерхову забу-дову. Остання в малих мiстах е переважаючою (до 25 %) i представлена садиб-ною (лiнiйна забудова, що використовуеться при розмщенш житлових будинкiв вздовж транспортно!', пiшохiдноí магiстралi або водойми) та груповою (характеризуемся розмiщенням житлових будинкш окремими групами з утворенням по-рiвняно невеликих внутрiшнiх дворiв-садiв; представлена в центральшй частинi мiста) забудовами. Шд час детального аналiзу дшянок садибного типу видно, що забудова займае до 50 % дшянки, а вщкрип простори представленi декоративни-ми насадженнями, садом, городами. Багатоповерхова забудова в малих мктах не перевищуе п'яти поверив i формуе квартали з власною iнфраструктурою. У кварталах високоповерхово!' забудови передбачено паркшги та гаражнi територп, ввд-починковi зони, спортивнi та дитячi майданчики.
Якщо детально розглядати просторову оргашзацда кожного з мiст, то в Самбор^ площею 24 км2, стввщношення просторiв розподiлилось таким чином: забудована територк займае 24 % (зокрема громадська - 4 %, багатоповерхова -6 %, малоповерхова - 14 %), насадження загального користування, що представ-леш в мiстi двома парками, скверами та мiським садом, становлять 12 %. За наяв-
ностi на теpитоpiï мiстa pодючих фунтш вагомою e частка aгpapних земель -16 %. Оскшьки мiсто в недaвньомy минулому 6уло важливим вшськовим та ^о-мисловим центpом, значну площу (З0 %) займають вщповщш об,eкти. Пiд кому-нiкaцiï выведено близько 1V %, що включae вyлицi та площi, а також землi заиз-ницi та автостанцп (pис. 1).
Рис. 1. Просторова оргашзащя м. Самб1р
Пpостоpовa оpгaнiзaцiя Сколе (площа мiстa 4,590 км2) зосеpедженa мiж зaлiзницею та piкою Опip i таким чином y плат мae витягнуту фоpмy з Пн.-Сх. на Пд.-Зх. Мюто мae чiтко сфоpмовaнy комплексну зелену зону, оскшьки знахо-диться в оточенш лiсiв, а також на його теpитоpiю заходить нaцiонaльний запо-вщник мСколiвськi Бескиди". Загалом, зеленi насадження на теpитоpiï мiстa ста-новлять ЗЗ %. Гpомaдськa забудова зaймae 4 %, житлова - 26 %. Пеpевaжaючим типом тут e ^ивата садиби. Пpомисловiсть пpедстaвленa пеpевaжно лiсопеpе-pобними пiдпpиeмствaми, тому 15 % теpитоpiï вiдведено пiд пpомисловi та склaдськi об,eкти. Зaлiзниця зaймae близько 4 %, а шляхи сполучення - V % фис. 2).
З-помiж дослiджyвaних мiст Typo e найменшим за площею - З км2. З них половину зaймae забудова. Решта пpостоpiв pозподiляeться мiж пpомисловими теpитоpiями - 1З %, складськими - 15 %. Пiд озеленення вiдводиться 11 %, а ву-лицi та площi становлять б %. Землi заизнищ та теpитоpiя автостанцп* займають ^иблизно 4 % загально'1 площi фис. З).
Стapий Сaмбip зaймae площу 14,50 км2. Як вже зазначалось, пpостоpовa оpгaнiзaцiя мiстa фоpмyвaлaсь вздовж своа основно'1 мaгiстpaлi Сaмбip - Typ^ i e видовжена в плат з Пн. на Пд. Оскшьки вщсутж цешральне ядpо мюта, то гpомaдськa забудова зосеpедженa також вздовж головно'1 вyлицi i становить З %. Житлова забудова ^едставлена, здебiльшого, садибними дiлянкaми - 24 %, а б % становить бaгaтоповеpховa забудова. Значну частину теpитоpiï мiстa займа-
ють аграрш землi - це близько 36 %. Промисловiсть майже не розвинена, i тому промисловi i складсью територи становлять ттьки 5 %. Насадження загального користування представленi скверами та насадженнями вздовж вулиць i займають 7 %. Землями заизнищ зайнято 8 %, а комушкацшш шляхи становлять 9 % (рис. 4).
Рис. 2. Просторова оргатзащя м. Сколе
Рис. 3. Просторова оргатзащя м. Турка
Рис. 4. Просторова оргашзацш м. Старий CaMÔîp
Висновки. Просторова органiзацiя малих mïct мае кiлька спiльних рис. По-перше, це спiльний перелк функцiональних зон та аналопчне розмщення npocTopiB на територп* мiста. По-друге, якщо поpiвнювати кiлькiснe стввщно-шення кожного з пpостоpiв мiж мiстами, то ютотно'1 процентно'1 piзницi, врахову-ючи диференщацш за чисeльнiстю населення та площД, не спостepiгаеться.
Лiтература
1. Габрель М.М. Методолопчт основи просторово'1 органiзацГi мiстобудiвних систем (на прикладi Карпатського perioHy Украши) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра техн. наук.
- К. : Вид-во НД1ТАМ, 2002. - 285 с.
2. Гайда Ю. Турка - нова столиця Бойювщини / Ю. Гайда. - Ужгород : Вид-во "Патент", 2006. - 104 с.
3. Кучерявий В.П. Урбоекологш / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2002. - 440 с.
4. Мазур Т.М. Роль комплексного тдходу до благоустрою системи вщкритих просторов мк-та (на приклад житлового району Сих1в у Львовi) / Т.М. Мазур, G.I. Король // Вкник Нацюналь-ного yнiверситетy "Львiвська полггехнжа". - Сер.: Проблеми економiки та управлшня. - Львiв : Вид-во НУ "Львшська полiтехнiка". - 2007. - № 574. - С. 84-90.
5. Пархуць Л. Розвиток територш Старого Самбора / Л. Пархуць. - Сер.: XIII - юн. XX ст. Старосамбiрщина : зб. праць. - 2003. - Т. 3. - 236 с.
6. Пархуць Л. Територiальна структура мкт Бойювщини у басейш верхнього Днiстра. / Книга мкт Галичини. Мiждисциплiнарнi дослiдженя у мiстознавствi // Вiсник Державного ушверсите-ту "Львiвська полiтехнiка". - Сер.: Архтгектура. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка". -Львiв : Вид-во ДУ "Львiвська полiтехнiка". - 1999. - № 379. - С. 123-128.
7. Рабш ro.G. Княжий Город Самбiр / Ю^. Рабiй. - Львiв - Самбiр - Ютика, 1998. - 236 с.
8. Slownik Geograficzny Krolestwa polskiego I innyh krajow slowianskich. T X. Warszawa, 1889.
- 228 s.
9. Державш будавельш норми Украши. Мстобудування. Планування i забудова населених пyнктiв. ДБН Б.2.2-1-01. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://document.ua/mistobudu vannja-planuvannja-i-zabudova-naselenih-punktiv-nor2592.html
10. Арх]в управлшня архтектури, м1стобудування та шфраструктурних проекйв Льв]всько'1 области [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org/wiki.
Гнатишин И.И. Открытые пространства малых городов Прикарпатья
Приведено определение термина " малый город " и обоснован выбор объектов исследования. Описана планировочная структура городов и указаны общие и отличительные архитектурно-пространственные элементы. На основе анализа генпланов выделены основные функциональные зоны, а также указана классификация жилой застройки, являющейся типичной для всех малых городов. Значительное внимание уделено детальному анализу структуры открытых пространств малых городов региона Прикарпатья. Выявлено количественное соотношение пространств по каждому населенному пункту, а также прослежены закономерности размещения пространств на территории города.
Ключевые слова: открытые пространства, малый город, архитектурно-пространственная организация, функциональное зонирование.
Gnatyshyn I.I. The Open Spaces in Small Towns of Precarpathian Region
The definition of a small town is provided. The selection of research objects is justified. The urban planning structure is described; common and distinctive architectural and spatial elements are determined. The main functional areas are highlighted according to the general plan analysis. The residential development that is typical for all small towns is classified. Special attention is paid to the detailed analysis of the structure of open spaces in small towns of Precar-pathian region. The proportion of space in each locality and patterns of space distribution in the town are observed.
Key words: the open spaces (outdoor spaces, exterior spaces), a small town, the organization of architectural and spatial zoning.
УДК 712.253(477-25) Здобувач В.В. Мтдер\- доц. I. О. Сидоренко,
канд. бюл. наук - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ПАРКИ КИеВА З УМОВАМИ СКЛАДНОГО РЕЛЬбФУ
Проаналiзовано територiальний розподш парюв рiзного функщонального призна-чення вщповщно до умов рельефу мкта Киева. Встановлено, що парки зi складним рельефом локалiзованi у п'яти адмшстративних районах на правому березi Дншра. За методикою В.В. Баулшо! видшено парки мюта зi складним рельефом, створено !х картосхему з розподшом паркових площ. За створеною схемою встановлено, що складш умови рельефу мають 52 iз 124 парюв мкта Киева. Парки, що мютять умови складного рельефу, займають 6,4 тис. га, що становить близько 80 % вщ загально! площi парюв Киева. Наго-лошено на особливому статуи таких територш, що вимагае нестандартных компози-цшних ршенъ та застосування рiзних шженерних заходiв щодо укршлення схилiв, яр]в, балок.
Ключовi слова: парк, складний рельеф, ухил, ерозiйнi процеси, територiальний розподш, картосхема, агролкомелюраидя, композицiйнi особливосп.
Нинi у багатьох крашах свиу придшяють увагу проблемi рацiонального використання земель у процесi урбанiзацií. Зростання мiст змушуе дбайливо ста-витись до 1х земельного фонду. За умов розширення мiських меж до íх складу потрапляють територií, непридатш для будiвництва за умовами рельефу i геоло-гií - яри, балки, крутосхили, зсувнi площi тощо, яш водночас включаються генпланами мкт до складу озеленювальних територш [3].
1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
