CC BY
17
УДК 631*529: 635.9: 631*53 Ст. наук. ствроб. Т.Р. npumadiecbrn,
канд. с.-г. наук; наук. ствроб. Я.Я. Бтик; мол. наук. ствроб. В.М. Палш;
мол. наук. ствроб. В. С. Кучерявий - НЛТУ Украти, м. Rbeie
В1ДД1Л БОТАН1ЧНОГО САДУ НЛТУ УКРА1НИ НА РОЗТОЧЧ1: ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ НАУКОВО1 ТА КОЛЕКЦШНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто сучасний стан та перспективи наукових дослщжень вщдшу Бота-шчного саду НЛТУ Украши на Розточчi. Наведено кшматичш особливостi району Розточчя порiвняно з прилеглими територiями i пов'язаш з ними аспекти штродукцп деревних рослин, а також причини, яю стримують подальший розвиток дослiджень. Показано доцшьшсть поеднання робiт iз розмноження декоративних таксонiв з роз-робленням пропозицш з ix композицiйного використання в зеленому будiвництвi. Запропоновано конкретш методичнi пiдxоди з оптимiзацii науково-колекцшно'1 ро-боти вiддiлу та ii впровадження у практику декоративного садiвництва.
Ключов1 слова: Розточчя, арборетум, ^мат, iнтродукцiя, розмноження рослин.
Основш напрями науково-дослщних робгг Боташчного саду НЛТУ Украши визначаються загальними для вЫх боташчних сад1в проблемами ш-тродукцп та акшматизацп рослин, збереженням та примноженням бюлопч-ного р1зномашття [4, 13-15, 33, 36-38]. З перших дшв заснування Боташчного саду вс його вщдши, вщповщно до затвердженого "Положення про Боташч-ний сад загальнодержавного значення Украшського люотехшчного ушверси-тету", ведуть науково-дослщницьку д1яльшсть, пов'язану саме з такими аспектами охорони природи та прикладно" боташки.
У вщдш Боташчного саду НЛТУ Украши в с. Страдч Явор1вського р-ну Льв1всько" област^ територ1я якого знаходиться в ушкальному природному райош Украшського Розточчя, протягом останнього п'ятнадцятир1чного перюду проводили р1зноб1чш дослщження, спрямоваш на вивчення бюлогп, екологп та систематики автохтонних та штродукованих рослин [6-10].
Головний складник територп вщдшу - арборетум, закладений у 1962 р. на плошд 5,7 га, який е багатою експериментальною базою для вивчення широкого спектра питань з штродукцп як родових комплекЫв, так i ок-ремих вид1в рослин та виявленням таких важливих для застосування особли-востей цих рослин як зимостшюсть, реакщя на шзш весняш та ранш осшт заморозки, а також шш1 фактори середовища, що визначають можливють i усшшшсть "х штродукцп в умовах регюну [1-3, 5, 11, 24, 25]. Майже швсто-р1чний перюд юнування арборетуму дае змогу розглядати його як регульова-ний культурфггоценоз з уЫма юнуючими в ньому зв'язками, як м1ж самими рослинами, так i м1ж рослинами й середовищем, i використовувати як дослщ-ну модель для розроблення наукових основ створення насаджень садово-паркового типу з врахуванням специфжи кшмату Розточчя.
Анашз абютичних фактор1в навколишнього середовища показав, що головним стримувальним фактором для штродукцп нових вид1в виступае саме кл1мат, оскшьки едаф1чш умови арборетуму мають цшком сприятлив1 ль сорослинш властивосл, Хоча Украшське Розточчя е частиною р1внинно" ль сово" та люостепово" шдобласт Атлантично-континентально" люово" та ль состепово" област [43], яка загалом характеризуеться м'яким пом1рно-конти-
нентальним кшматом, воно вирГзняеться вiд прилеглих частин регюну певни-ми менш сприятливими для процесу штродукци клiматичними особливостя-ми [12, 35]. Насамперед, це збшьшена загальна кiлькiсть опадiв, яка е наслщ-ком наближеностi до Карпат i виразного горбистого рельефу (що зумовлюе пiдвищену конденсацiю вологого атлантичного повпря), а також нерГвномГр-ний розподiл опадiв протягом року, який проявляеться у перевищенш кгль-костi опадiв лiтнього перiоду над зимовим у 2-3 рази. По-друге, це ютотно менша сумарна сонячна радiацiя у зв'язку iз великою кшьюстю хмарних днiв (150 за рж). По-трете, лiто i зима на Розточчi починаються ранiше i тривають довше, нiж на прилеглих рiвнинах, а тривалiсть весни i осенi, вiдповiдно, ско-рочуеться. Абсолютш показники температури та вологостi характеризуются наступними цифрами. Середня рiчна температура повггря становить +8,1 °С, середнш мшГмум температури повпря -21,4 °С, абсолютний мшмум -32 °С, середнш максимум +33,0 °С, абсолютний максимум +37,2 °С. Сума середнiх добових температур повпря з показником понад +5 °С за рш дорiвнюе 2103 °С, а вище +10 °С становить 1105 °С. Метеоролопчний перiод вегетаци тривае в середньому 213 дшв. Середня кшьюсть опадГв становить 764 мм (вщ 561,8 до 1054,1 мм на рж). Кшьюсть дшв гз сшговим покривом в середньому становить 62 днг, а його висота 4-30 см (максимально 72 см) [2, 3].
Так клгматичнг особливостг ставлять шддослгдш рослини у бгльш жорсткг, поргвняно з прилеглими територгями, умови адаптацп, а це, безсум-нгвно, забезпечуе аклгматизованим на Розточчг рослинам певний "запас мщ-ностг" у разг 1х впровадженнг в клгматичних умовах Волинг, Подглля, Полгсся.
Нагромаджений за тривалий пергод об'емний фенологгчний матергал з характеристики росту i розвитку дерев та чагарникгв в умовах Украшського Розточчя дав змогу шдготувати низку узагальнювальних наукових праць за результатами акшматизаци i дати змогу створити на 1х основг новг бази даних гнтродукованих видгв [1-3].
В останнг роки у вгддглг розпочато цглеспрямоване вирощування рос-лин для поповнення експозицгй арборетуму. Ця робота, яка у попереднгй пе-ргод мала спорадичний характер, потребуе ргзнобгчних знань i застосування ргзномангтних методгв агротехнгки вирощування. На спещальнш дшянщ культивуються переважно новг для ботангчного саду, рангше некультивованг, рослини. Особливу увагу придгляють пошуку оптимальних, економгчно ви-ггдних, способгв розмноження малопоширених та декоративних таксонгв, який базуеться на комплексному вивченнг 1х бюлоги, аспектгв сезонного розвитку, ощнюванш декоративних властивостей та розробленнг пропозицгй з агротехнгки вирощування i впровадження у практику зеленого будгвництва [28, 30]. Кргм того, до програми дослгджень внесено таксони, якГ досить складно розмножуються i мають високий ступгнь ризику для штродукци в цьому реггонг, а також види, занесет до Червоно! книги Украши та до Свро-пейського Червоного списку.
Виходячи з того, що Укра1нське Розточчя можна розглядати як опти-мальну платформу для експериментальних дослгджень з штродукци нових рослин не тгльки у прилеглг ргвниннг територи, а також i у передггрськг райони ЛьвГвщини, де знаходяться найбгльш перспективш пункти для широ-
кого впровадження декоративних таксошв - курорти Трускавець, Моршин, Схщниця, з метою збагачення рослинних ресурЫв цього регiону розпочато роботу з шдбору асортименту арборифлори для використання у ландшафтному дизайш та озелененш. Оскiльки в цей час для створення штучних лан-дшафтiв, фахiвцям доводиться виршувати не тiльки сангтарно-гтешчш i еколопчш питання [13, 18, 19, 22, 23], як виступають як основш в динамiцi розвитку зелених насаджень, а i композицiйнi [26, 40, 41, 42], пращвники вщ-дшу започаткували напрям з розроблення наукових основ декоративного са-дiвництва i ландшафтного дизайну [20, 21, 27, 29, 31]. На превеликий жаль, бшьшють iснуючих в регiонi новостворених посадок свщчать про вiдсутнiсть теоретичних передумов тд час !х формування i характеризуються недос-татньою продумашстю асортименту рослин та варiантiв ландшафтних рь шень, тому науково-дослiдна робота з штродукци та акшматизаци нових таксошв доповнюеться не тшьки пропозицiями з 1х впровадження в зелене бу-дiвництво, а також i демонстрацiею застосування композицiйних прийомiв шляхом створення тематичних експозицiй на територи вщдшу.
Пiдводячи певний шдсумок вже виконано! роботи i розмiрковуючи над перспективами розвитку, доцiльно зазначити, що на сучасному етапi на-уково-колекцiйноi роботи вiддiлу доводиться констатувати низку об'ектив-них несприятливих факторiв, частина яких, до певно! мiри, притаманна також iншим науковим установам i пiдроздiлам аналогiчного профшю, що ут-руднюе подальший розвиток робгт з штродукци, а саме: 1) переважна частина чагарниюв арборетуму досягла вжово! межi i потребуе видалення або замiни; 2) вщсутшсть належного фiнансування утруднюе утримання в належному станi та поповнення колекцшних фондiв i спостереження за ними; 3) незначш обсяги робiт зi створення та реконструкци зелених насаджень загального ко-ристування в населених пунктах обмежують перспективи впровадження i ап-робаци виконаних дослiджень.
Враховуючи наведене, можна констатувати, що подальший розвиток науково-колекцшних робiт з штродукци деревних рослин на Украшському Розточч^ завдяки яким можна зберегти нагромаджений генофонд, шдвищити ефективнiсть експерименту, вдосконалити декоративнiсть експозицiй, не зни-зити рiвень практично! спрямованостi, вдасться забезпечити за рахунок таких дш i заходiв:
• поетапного штродукцшгого освоения дендрофлор, що дасть змогу зосереди-ти зусилля на найбшьш перспективних групах таксотв 1 формування спещ-алiзоваиих експозицiйиих об'екпв;
• скорочення дiапазоиу нагромадження феиологiчиоi шформаци за рахунок ввдбору модельних феиологiчиих рослин, реестраци тшьки иайбiльш шфор-мативних фенофаз, припииеиия феиологiчиих спостережень за рослинами iз стабiльиими ритмами сезонного розвитку (коли наступне фiксуваиия фаз вже не дае ново! шформаци);
• розроблення i застосування iииовацiйиих агротехиiчиих прийомiв, як1 знижу-ють рiвеиь впливу клiматичиих факторiв ^зноматтт субстрати, сезоииi ук-риття, вплив на фiзiологiчиi процеси стимуляторами росту тощо);
• переорiеитацii роботи з впровадження нових видiв у напрямку приватного садiвиицтва, яке набувае дедалi бiльшого розвитку.
Л1тература
1. Бшик Я.Я. Сезонш аспекти дендрофлори Страдчiвського арборетуму Ботсаду НЛТУ Украши / Я.Я. Бшик, Ю.Г. Гринюк // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 35-37.
2. Бшик Я.Я. Пщсумки десятирiчних фенолопчних спостережень у Страдчiвському арборетумi (1998-2008 рр.) / Я.Я. Бшик, Ю.Г. Гринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.11. - С. 11-17.
3. Бшик Я.Я. Фенолопчш спостереження на об'ектах природно-заповщного фонду як складова мошторингу клiматичних змiн / Я.Я. Бшик, Ю.Г. Гринюк // Природно-заповщний фонд Украши - минуле, сьогодення, майбутне : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено'' 20-рiччю природного заповiдника "Медобори" (26-28 травня 2010 р., смт. Гримайшв). - Тернопiль : Вид-во "Пщручники i посiбники". - 2010. - С. 237-241.
4. Булах П.Е. Методические аспекты оптимизации интродукционных исследований / П.Е. Булах // 1нтродукщя рослин - 1999. - № 2. - С. 15-21.
5. Бутейко Л.Ф. Дендрарш 1вано-Франювського учбово-виробничого люгоспзагу / Л.Ф. Бутейко, Ф.В. Прокопюк // Лавницью дослщження на Розточчi. - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1972. - С. 211-229.
6. Гринюк Ю.Г. Деревш iнтродуценти в лiсах Янiвського Розточчя: досвщ i перспективи / Ю.Г. Гринюк, Я.Я. Бшик // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 43-48.
7. Гринюк Ю. Вивчення стшкосп деревних штродуценпв шляхом акшматизацп на люовш дослщнш станцп / Ю. Гринюк, Я. Бiлик, А. Мельник // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовища - Сер.: Фiзiолого-бiохiмiчнi та екологiчнi аспекти : тези доп. III М1жнар. конф., присвячено'' 100-рiччю заснування кафедри фГзюлоги та екологи рослин у Львiвському НУ iм. 1вана Франка, м. Львiв (Украïна), жовтень, 4-6, 2007". -Львiв. - 2007. - С. 124.
8. Гринюк Ю.Г. Люова iнтродукцiя на Розточчк результати i завдання / Ю.Г. Гринюк, Я.Я. Бшик, О.В. Павлiв // 1нтродукщя рослин, збереження та збагачення бiорiзнома-нiття в боташчних садах i дендропарках : матер. М1жнар. наук. конф. присвячено'' 75^ччю заснування Нацiонального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка НАН Украши, 15-17 вересня 2010 р. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2010. - С. 166-168.
9. Гринюк Ю.Г. Страдчiвська лiсодослiдна станцiя - експериментальна база лшвниц-тва та озеленення / Ю.Г. Гринюк, А.С. Мельник, Я.Я. Бшик // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 31. - С. 66-70.
10. Гринюк Ю.Г. Високопродуктивш види хвойних iнтродуцентiв / Ю.Г. Гринюк, I.I. Мякуш, Я.Я. Бiлик // До 75^ччя Ботанiчного саду Днiпропетровського НУ. - Сер.: Сучасш проблеми iнтродукцiï' та акшматизацп рослин : тези доп. М1жнар. наук.-практ. конф., м. Дншропетровськ, 8-11 вересня 2008 р. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2008. - С. 114-115.
11. Гринюк Ю.Г. Iсторiя та перспективи Страдчiвського арборетума / Ю.Г. Гринюк, I.I. Мякуш, Я.Я. Бшик // До 215^ччя парку "Олександрiя". - Сер.: Старовинш парки i боташчш сади: проблеми та перспективи функцюнування : тези доп. III Мiжнар. наук. конф., 29 вересня - 3 жовтня 2008 р. - Бша-Церква : Вид-во БНАУ. - 2008. - С. 4-5.
12. Дебринюк Ю.М. Розточчя як люокультурний район та особливосп лiсокультурноï' дiяльностi в ньому / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2001. - Вип. 11.4. - С. 12-26.
13. Дорошенко О.К. Сучасний стан i формування колекцш дендрарш Нащонального боташчного саду iм. М.М. Гришка НАН Украши / О.К. Дорошенко, С.! Кузнецов // !нтродукщя рослин - 2000. - № 3-4. - С. 19-23.
14. За1менко Н.В. Нащональний боташчний сад iм. М.М. Гришка: досягнення i перспективи розвитку наукових дослщжень у XXI ст. / Н.В. Заiменко, П.А.Мороз, М.Б. Гапоненко // ^тродукщя рослин. - 2005. - № 3. - С. 11-17.
15. Заповщш територп Украши. Боташчш сади та дендропарки. - К. : ТОВ "Майстерня книги", 2009. - 296 с.
16. 1нтродукщя рослин, збереження та збагачення бiорiзноманiття в боташчних садах i дендропарках // Матер. М1жнар. наук. конф. присвяченоï' 75^ччю заснування Нащонального боташчного саду iм. М.М. Гришка НАН Украши, 15-17 вересня 2010 р. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2010. - 631 с.
17. Казаков Л.А. Основные направления развития дендроинтродукционных исследований на Крайнем Севере / Л. А. Казаков // Проблемы дендрологии на рубеже ХХ1 века : тези доп. Международной конф., посвященной 90-летию со дня рождения члена-корреспондента РАН П.И. Лапина. - М., 1999. - С. 131-132.
18. Кохио М.А. Внесок вщдшу дендрологи та паркознавства у вивчення дендрофлори Украши i полшшення довкшля / М.А. Кохно, С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон // 1нтродукщя рослин. - 2005. - № 3. - С. 18-25.
19. Кузнецов С.1. Бюеколопчт та ф1томелюративш засади паркознавства / С.1. Кузнецов, Ю.О. Клименко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 317-320.
20. Кучерявий В.С. Особливосп вщновлення об'екпв ландшафтно! архГтектури (на приклад1 ЗолочГвського замку на ЛьвГвщиш) / В.С. Кучерявий // Еколопчш проблеми природокористування та охорони природного середовища : матер. Всеукрашсько! наук.-практ. конф. студенпв i асшранпв, м. ЛьвГв, 14-16 квГтня 2010 р. - ЛьвГв, 2010. - С. 32-34.
21. Кучерявий С.В. Туя захщна (Thuja occidentalis L.) та 11 форми в озеленены мюта Львова / С.В. Кучерявий // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12. - С. 270-273.
22. Левон Ф.М. Створення зелених насаджень в умовах урбашзованого середовища: вимоги, л1м1туючи чинники, шляхи оптим1зацГ1 / Ф.М. Левон // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 157-162.
23. Мазепа М.Г. 1нтродукщя в мюьке техногенне середовище нових деревно-чагарни-кових вид1в / М.Г. Мазепа, Д.В. Артемовська, Т.В. Ган // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 331-334.
24. Мельник А.С. Природне поновлення штродуценпв в арборетумГ Боташчного саду Нацюнального люотехшчного ушверситету Украши / А.С. Мельник, А.1. 1вченко, Ю.А. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 52-56.
25. Мельник А.С. Особливосп природного насшневого поновлення Гнтродуцентгв арборетуму Боташчного саду / А.С. Мельник, А.1. 1вченко, Ю.А. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 57-61.
26. Надрага М.Д. Основш принципи формування колекцГ! боташчно'1 системи Боташчного саду Льв1вського НУ Гм. 1вана Франка / М.Д. Надрага, А.1. Прокошв // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 345-348.
27. Приклад1вська Т.Р. Колористичш аспекти використання деревно-чагарникових культиварГв у композиц1ях малих сад1в / Т.Р. Приклад1вська // Р1зномашття ф1тоб1оти: шляхи вГдновлення, збагачення i збереження. 1стор1я та сучаснГ проблеми : матер. М1жнар. наук. конф., присвячено! 200-р1ччю заснування Кременецького боташчного саду (18-23 червня 2007 р., Кременець). - Кременець-Тернопшь : Вид-во "Пщручники i посГбники". - 2007. - С. 214-215.
28. Приклад1вська Т. ОсобливостГ онтогенезу деревовидних представниюв роду Hypericum у БотанГчному саду НЛТУ Украши / Т.Р. ПрикладГвська // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищГ. - Сер.: ФГзюлого-бюхГмГчш та екологГчнГ аспекти : тези доп. III МГжнар. конф., присвячено! 100-рГччю заснування кафедри ф1зюлогп та екологП' рослин у ЛьвГвському НУ Гм. 1вана Франка, м. ЛьвГв (Укра!на), жовтень, 4-6, 2007. -ЛьвГв. - 2007. - С. 38.
29. Приклад1вська Т.Р. Декоративно-листяш чагарники як невщ'емна складова частина ландшафтних композицГй м. Львова / Т.Р. ПрикладГвська // До 75-рГччя Боташчного саду Дншропетровського НУ. - Сер.: СучаснГ проблеми штродукци та акл1матизаци рослин : тези доп. МГжнар. наук.-практ. конф., м. Дншропетровськ, 8-11 вересня 2008 р. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2008. - С. 169-170.
30. Приклад1вська Т.Р. Вивчення особливостей вегетативного розмноження вГчнозелених декоративно-листяних видГв у БотанГчному саду НЛТУ Украши / Т.Р. ПрикладГвська // До 215-рГччя парку "ОлександрГя". - Сер.: Старовинш парки i боташчш сади: проблеми та перспективи функцюнування : тези доп. III Мгжнар. наук. конф., 29 вересня -3 жовтня 2008 р. - Бша-Церква : Вид-во БНАУ. - 2008. - С. 55-56.
31. Приклад1вська Т.Р. Малi сади у штучно замкненому просторГ проблеми та особливосп ландшафтного дизайну / Т.Р. ПрикладГвська // Iнтродукцiя рослин, збереження та збагачення бюрГзномашття в боташчних садах i дендропарках : матер. МГжнар. наук. конф., присвячено'' 75-рГччю заснування Нащонального боташчного саду Гм. М.М. Гришка НАН Украши, 15-17 вересня 2010 р. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2010. - С. 422-425.
32. Природа ЛьвГвсько'' обласп / за ред. KI. Геренчука. - ЛьвГв : Вид-во ЛьвГв. ун-ту, 1972. - 151 с.
33. Проблемы дендрологии на рубеже XXI века // Тезисы докладов Международной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения члена-корреспондента РАН П.И. Лапина. - М., 1999. - 404 с.
34. Собко В.Г. Рщкюш види флори Украши у Свропейському Червоному списку / В.Г. Собко, В.В. Гриценко, А.Н. Гнатюк, О.В. Деркач, Ю.В. Мшша // Iнтродукцiя рослин - 2002. -№ 3-4. - С. 4-13.
35. Сорока М.1. Рослиннють Украшського Розточчя / М.Г Сорока. - ЛьвГв : Вид-во "Свп", 2008. - 432 с.
36. Старовинш парки i боташчш сади: проблеми та перспективи функщонування // До 215-рГччя парку "ОлександрГя" : тези доп. III МГжнар. наук. конф., 29 вересня - 3 жовтня 2008 р. - Бша-Церква : Вид-во БНАУ. - 2008. - 73 с.
37. Сучасш проблеми штродукцп та аклГматизацп рослин // До 75-рГччя Боташчного саду Дншропетровського НУ : тези доп. Мгжнар. наук.-практ. конф., м. Дншропетровськ, 8-11 вересня 2008 р. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2008. - 186 с.
38. Цицин Н.В. Ботанические сады СССР / Н.В. Цицин. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 191 с.
39. Червона книга Украши. Рослинний свт - К. : Вид-во "Укра'нська енциклопедГя Гм. М.П. Бажана", 1996. - 606 с.
40. Шумик М.1. Декоративш форми деревних рослин: теоретичш передумови використання в озелененш / М.I. Шумик // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 376-379.
41. Шумик М.1. Ландшафтна архГтектура в боташчних садах / М.Г Шумик // Науковий вГсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12. - С. 149-152.
42. Шумик М.1. Колекцшно-експозицшш дГлянки як об'екти садово-паркового ландшафту / Шумик М.Г, Рубцова О.Л., Пилипчук В.Ф., Казанська Н.А., Вахновська Н.Г., Дяченко Г.Д., Счешцька Т.С., Клименко А.В., Клюенко О.В., Гайдаенко М.В. // ^тродукщя рослин. - 2005. - № 3. - С. 52-60.
43. Щербань М.И. Климат / М.И. Щербань // Украина и Молдавия. - М. : Изд-во "Наука", 1972. - С. 84-120.
Прикладовская Т.Р., Билык Я.Я., Палий В.М., Кучерявый В.С. Отдел Ботанического сада НЛТУ Украины на Расточьи: приоритетные направления научной и коллекционной деятельности
Рассмотрены современное состояние и перспективы научных исследований отдела Ботанического сада НЛТУ Украине на Расточье. Приведены климатические особенности района Расточья по сравнению с прилегающими территориями и связанные с ними аспекты интродукции древесных растений, а также причины, сдерживающие дальнейшее развитие исследований. Показана целесообразность сочетания работ по размножению декоративных таксонов с разработкой предложений по их композиционному использованию в зеленом строительстве. Предложены конкретные методические подходы по оптимизации научно-коллекционной работы отдела и его внедрению в практику декоративного садоводства.
Ключевые слова: Расточье, арборетум, климат, интродукция, размножение растений.
Prykladivska T.R., Bilyk Ya.YaPaliy V.M., Kucheryaviy V.S. Department of Botanical Garden of NUFWT of Ukraine in Roztochia region -main directions of scientific research and collection work
The present condition and perspectives of development of scientific researches in Department of Botanical Garden of NUFWT of Ukraine in Roztochia region are examined. Peculiarity of Roztochia climate and some negative factors for introduction researches in
the future are shown. Necessity of application of ornamental trees and shrubs in department expositions is proved. Concrete methodical principles for optimization of scientific researches and better practical using of arbor plant in garden design are suggested. Keywords: Roztochia, arboretum, climate, introduction, propagation of plant.
УДК 581.9+581.527 Доц. M.I. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв РАРИТЕТНИЙ КОМПОНЕНТ ФГГОБЮТИ РОЗТОЧЧЯ
Проведено ф^осозолопчну оцшку ф^огено- i ф^оценофонду Розточчя з пози-цш мiжнародноï созолопчно'1 категоризацп. Виявлено, що 280 видiв судинних рослин потребують охорони, 97 видiв занесено до Червоноï книги Украши, 140 - до Червоноï книги i Списку видiв, що перебувають тд загрозою зникнення у Польщ^ 4 види - до Свропейського Червоного списку тварин i рослин, 13 видiв - до Додатку I Бернсько конвенцп. 150 рщкюних видiв виявлено на охоронних територiях. 39 ви-дiв мають категорiю ЕХ (зниклi). З 194 рослинних асощацш Розточчя 23 мають син-ф^осозолопчний iндекс вище середнього, з них на територiях, що охороняються, ви-явлено 17.
Ключов1 слова: Розточчя, созолопчна оцшка, рiдкiснi види, рiдкiснi угрупован-ня, бiосферний резерват.
Охорона фггобюти на вЫх р1внях, збереження вододшьних екосистем та рацюнальне використання природних ресурЫв Розточчя на засадах стало-го розвитку - важлива проблема европейського масштабу, оскшьки через ре-гюн проходить л1н1я Головного Свропейського вододшу i формуються р1чки Полюся, Ошлля та Днiстровсько-Сянськоï низовини. Найважлив1ш1 природо-охоронш документи, зокрема, "Конвенщя щодо збереження бюлопчного р1з-номашття" (1992), "Всеевропейська стратепя збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномашття" (1995) та документи Свропарламенту, таю як "Стратепя Свропейського Союзу в галуз1 люового господарства" (1997), ого-лосили боротьбу зменшенню бюр1зномашття Свропи. Одним з метод1в реаль зацiï "Всеевропейськоï стратеги..." е побудова Всеевропейсь^ екомереж1 та штегращя у не'' Укра'нсько'' нац1онально'' екомереж1 шляхом створення м1ж-народного бюсферного резервату "Розточчя". Професор С.М. Стойко детально обгрунтував еколопчш та сощально-економ1чш мотиви створення в регь ош бшатерального укра'нсько-польського резервату та наголосив на його значенш для збереження природи Розточчя [9-11].
Проведет дослщження фггобюти транскордонного регюну Розточчя на основ! ушверсальних европейських методик, вщповщно до ст. 11 Бернсь-ко'' конвенцп, яка "мае на мет охорону дико'' флори i ïï природних середовищ юнування, особливо тих вид1в i середовищ юнування, охорона яких вимагае сшвробггництва декшькох держав" (1979), стали шдосновою для обгрунту-вання проекту та створення номiнацiйноï форми бюсферного резервату "Розточчя" [7]. Проведено швентаризащю флори та рослинност регюну Розточчя на територи Украши та Польщд, встановлено видовий склад раритетного фь гено- та фггоценофонду та виявлено рщюсш бютопи, як шдлягають охорош в систем1 мереж1 Natura 2000 (табл. 1-3).
