CC BY
18dentition at patients with moderate and large defects of dentition. Ukrai'ns'kyj stomatologichnyj al'manah. 2009;3:23-25.
4. Makjejev V.F., Telishevs'ka U.D., Kulinichenko R.V. Results premorbid identification of possible symptoms of temporomandibular disorders in young persons, and their analysis. Novyny stomatologii'. 2009;1:63-67.
5. Dujoncquoy J. P., Ferri J., Raoul G. [et al.] Temporomandibular joint dysfunction and orthognathic surgery: a retrospective study. Head & Face Medicine. 2010:6:27. [Elektronnyj resurs]. Rezhym dostupu: http://www.biomedcentral.com/content/pdf/1746-160X-6-27.
6. Hvatova V. A., Chykunov S. O. Okkljuzionnye shiny [Occlusal splints]. M.: «Medicinskaja kniga»;2010:53.
7. Dmytrenko I. A., Ozhogan Z. R. [The method of using the tire-Kappa patients with moderate and large defects of dentition] Ukrai'ns'kyj stomatologichnyj al'manah. 2009;5:28-30.
Надшшла 19.02.18
УДК: 616.31+616.21
Ю.М. Воляк, З.Р. Ожоган, д. мед. н.
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний ушверситет»
ВИБ1Р ОПТИМАЛЬНОГО МЕТОДУ Л1КУВАННЯ ПАЦ1СНТ1В 13 ЗВУЖЕННЯМ ВЕРХНЬО1 ЩЕЛЕПИ ТА ЛОР-ПАТОЛОГ1СЮ
На даний час аномала зубощелепно'1 системи у дтей та тдлтюв займають одне з перших Mi^b серед за-хворювань щелепно-лицево'1 дшянки. При супуттх захворюваннях iнших систем орган1зму, зокрема i ЛОР-органiв, порушення зубощелепно'1 системи виявляються eid 60% до 90% випадюв. Одним iз найважливших етi-ологiчних факторiв розвитку звуження зубних рядiв, е порушення функци дихання i, як на^док, виникнення ротового дихання. До цього призводять захворювання ЛОР - органiв: викривлення носово'1 перегородки, гтерт-рофiя носових раковин, глоткових i пiднебiнних мигдалин, риносинусити, аденогдт розростання.
Мета - вивчення поширеностi зубо-щелепних аномалт i деформацш у пацiентiв iз поеднаною патологiею ЛОР-оргатв та оцiнка i обтрунтування проведених методiв л^вання.
Mamepimu та методи. Нами було обстежено 239 пацiентiв з зубощелеповими аномалiями, вiком 6-18 ротв, з метою виявлення Их поеднання з патологiею ЛОР-оргатв, з цих дтей було обрано 85 дтей i проведено ортодонтичне л^вання. У залежностi вiд в¿ку, статi, наявностi патологи ЛОР-оргатв щ дти були розподi-лет на три групи: I група- пащенти iз звуженням верхньог щелепи без ЛОР-патологИ - 30 оаб, II група- пацiе-нти ¿з звуженням верхньо'1 щелепи та ЛОР патологiею - 30 оаб, III група - пащенти iз звуженням верхньо'1 щелепи та ЛОР патологiею, яким проводилось л^вання запропонованим методом - 25 оаб. Обстеженим дi-тям проведено клiнiчнi, антропометричн до^дження. Середн значення змiн, що виникали при розширенш верхньо'1 щелепи у пацiентiв у трьох групах рееструвалися до використання ортодонтичного апарату (Т1), 2 мкящ тсля фжсаци ортодонтичного апарату, тсля зняття апарата (Т3), та через 6 мкящв зняття апарату (Т4). У данш сmаmmi наведено результати обстеження пацiентiв трьох груп у вщ 10 - 14 роюв.
Результати. При обсmеженнi i л^ванш пацiенmiв 1 групи нами проведено анализ показниюв ширини верх-ньо' щелепи в дшянщ 4 \ 4, б\ 6, склетння тднебтня i глибина склетння тднебтня. Нами встановлено, що дан показники у пацiенmiв вах груп перед л^ванням були приблизно на одному рiвнi. Однак, пся проведеного лжу-вання цi показники досmовiрно зростали через 6 мiсяцiв пiсля зняття апарату у пацiенmiв вах груп у порiвняннi зрiвнем до лжування. Показники ширини верхньоi щелепи в дшянщ 4 \ 4 i в дшянщ 6\ 6у пацiенmiв III групи були досmовiрно кращими вiд показнитв у I i II групах пацiенmiв, що вказуе на високу ефективтсть запропонованого методу комплексного лщвання iз застосуванням хiрургiчних меmодiв л^вання ЛОР патологп i апаратурного лкування зубощелепних деформацш.
Висновки. Результати проведеного л^вання пацiенmiв трьох груп, вжом 10-14 ротв iз звуженням верхньо'1' щелепи та ЛОР паmологiею показали що, у III гр^ пацiенmiв, яким проведено л^вання запропонованим комплексним методом досягли досmовiрно кращого та стабшьного результату.
Показники ширини верхньоi щелепи в дшянщ 4 \ 4, 6\ 6, склетння тднебтня i глибини склетння тднебтня були досmовiрно кращими в mермiни тсля зняття апарата та через 6 мкящв зняття апарату у порiвняннi з термтами до л^вання у пацiенmiв всх груп, однак досmовiрно вищими i найкращими вони були у пацiенmiв III групи.
Ключовi слова: звуження верхньоi щелепи, зубощелепнi деформаци, ЛОР паmологiя.
© Воляк Ю. М., Ожоган З. Р., 2018.
Ю.Н. Воляк, З.Р. Ожоган
Ивано-Франковский национальный медицинский ушверситет
ВИБОР ОПТИМАЛЬНОГО МЕТОДА ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С СУЖЕНИЕМ ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ И ЛОР-ПАТОЛОГИЕЙ
В настоящее время аномалии зубочелюстной системы у детей и подростков занимают одно из первых мест среди заболеваний челюстно-лицевой области. При сопутствующих заболеваниях других систем организма, в том числе и ЛОР-органов, нарушения зубочелюстной системы проявляются с 60% до 90% случаев. Одним из важнейших этиологических факторов развития сужения зубных рядов, является нарушение функции дыхания и, как следствие, возникновение ротового дыхания. К этому приводят заболевания ЛОР - органов: искривление носовой перегородки, гипертрофия носовых раковин, глоточных и небных миндалин, риносинуситы, аденоидные разрастания.
Цель исследования. Изучение распространенности зубо-челюстных аномалий и деформаций у пациентов с сочетанной патологией ЛОР-органов и оценка и обоснование проведенных методов лечения.
Материалы и методы. Нами было обследовано 239 пациентов с зубочелюстными аномалиями в возрасте 6-18 лет с целью выявления их сочетания с патологией ЛОР-органов. Из этих детей были отобраны 85 детей для проведения ортодонтического лечения. В зависимости от возраста, пола, наличия патологии ЛОР-органов эти дети были разделены на три группы: I группа-пациенты с сужением верхней челюсти без ЛОР-патологии
- 30 человек, II группа-пациенты с сужением верхней челюсти и ЛОР патологией - 30 человек, III группа - пациенты с сужением верхней челюсти и ЛОР патологией, которым проводилось лечение предложенным методом
- 25 человек. Обследованным детям проведены клинические, антропометрические исследования. Средние значения изменений, которые возникали при расширении верхней челюсти у пациентов в трех группах регистрировались до использования ортодонтического аппарата (Т1), через 2 месяца после фиксации ортодонтическо-го аппарата, после снятия аппарата (Т3), и через 6 месяцев после снятия аппарата (Т4). В данной статье приведены результаты обследования пациентов трех групп в возрасте 10 - 14 лет.
Результаты. При обследовании и лечении пациентов 1 группы нами проведен анализ показателей ширины верхней челюсти в области 4\4, б\б, свода неба и глубина свода неба. Нами установлено, что данные показатели у пациентов всех групп перед лечением были примерно на одном уровне. Однако, после проведенного лечения эти показатели достоверно росли через 6 месяцев после снятия аппарата у пациентов всех групп по сравнению с уровнем до лечения. Показатели ширины верхней челюсти в области 4\4 и в области б\б у пациентов III группы были достоверно лучше показателей в I и II группах пациентов, что указывает на высокую эффективность предложенного метода комплексного лечения с применением хирургических методов лечения ЛОР патологии и аппаратурного лечения зубочелюстных деформаций.
Выводы. Результаты проведенного лечения пациентов трех групп в возрасте 10-14 лет с сужением верхней челюсти и ЛОР патологией показали, что, в III группе пациентов, которым проведено лечение предложенным комплексным методом достигли достоверно лучшего и стабильного результата.
Показатели ширины верхней челюсти в области 4\4, б\б, своды неба и глубины свода неба были достоверно лучше в сроки после снятия аппарата и через 6 месяцев снятия аппарата по сравнению со сроками до лечения у пациентов всех групп, однако достоверно выше и лучшими они были у пациентов III группы.
Ключевые слова: сужение верхней челюсти, зубочелюстные деформации, ЛОР патология.
Yu. M. Volyak, Z.R. Ozhogan
Ivano-Frankivsk National Medical University
SELECTION OF THE OPTIMAL TREATMENT METHOD IN PATIENTS WITH THE UPPER JAW NARROWING AND ENT DISORDERS
Currently dentition abnormalities in children and adolescents occupy first place among the diseases of the maxillofacial area. With concomitant diseases of other systems of the human body, in particular, ENT organs, the violation of the tooth-jaw system is detected from 60 % to 90 % among all our clinical cases. One of the most important etiological factors at the development of the dentition narrowing is the dysfunction of breathing and, as a consequence, occurrence of the oral respiration. All these dysfunctions provoke the diseases of the ENT - organs: distortion of the nasal septum, hypertrophy of the nasal concha, pharyngeal and palatine tonsils, rhinosinusitis, adenoid growth.
Aim. Our purpose is to study the prevalence of tooth-jaw anomalies and deformations in patients with combined pathology of the ENT organs and to evaluate and substantiate proposed by us treatment methods.
Materials and methods. We examined 239 patients with tooth-jaw anomalies, aged from 6 to 18 years, in order to identify the combination with the ENT pathology. 85 of them got orthodontic treatment. Depending on the age, gender, presence of ENT pathology, they were divided into three groups: I group - patients with narrowing of the upper jaw without ENT pathology - 30 children, II group - patients with narrowing of the upper jaw and ENT pathology - 30, III
group - patients with narrowing of the upper jaw and ENT pathology, which were treated by the proposed method - 25 people. We conducted clinical and anthropometrical research for all children. The average values of changes that occurred during the expansion of the upper jaw at all three groups ofpatients were registered before the using of the orthodontic apparatus (T1), 2 months after the fixation of the orthodontic apparatus, after removal of the apparatus (T3), and 6 months after the removing of this orthodontic apparatus (T4). This article presents the results of the examination ofpatients in three groups aged from 10 to 14 years.
Results. During the examination and treatment ofpatients in 1 group, we performed an analysis of the width of the upper jaw at the 4\4, 6\6 area, the arche of the palate and the depth of the palate arch. We found that at all groups these parameters before treatment were approximately equal. However, after treatment, these rates significantly increased especially 6 months after the removal of the apparatus at the patients of all groups. The parameters of the upper jaw width at the 4 \ 4 area and at the 6\ 6 area in patients of the III group were significantly better than those in the I and II groups. It indicates to the high efficiency of the proposed method of complex treatment with the use of surgical methods of treating ENT pathology and apparatus treatment of tooth-jaw deformations.
Conclusions. The results of the performed treatment at all three groups aged from 10 to 14 years with narrowing of the upper jaw and ENT pathology showed that patients of the third group treated with the proposed comprehensive method achieved a significantly better and more stable result.
The parameters of the width of the upper jaw at the 4\4, 6\6 area and the depth of the palate arche were significantly better after the removing of the apparatus and 6 months after removing compared with the terms before treatment at all 3 groups, but significantly higher and the best results we achieved at patients of the III group.
Key words: narrowing of the upper jaw, dental maxillary deformation, ENT pathology.
Вступ. Аномали зубощелепно! системи у дгтей та шдлгтюв займають одне з перших мюць серед захворювань щелепно-лицево! д^нки [3, 5]. За останш десятилотя частота виявлення аномалш прикусу збшьшуеться, а потреба в ль кувально-профшактичних заходах становить при змшному прикус 36,9 %, а в перюд постшного прикусу бшьше, шж 40 %, i постшно збшьшу-сться з вшом [3]. При супутшх захворюваннях шших систем оргашзму, зокрема i ЛОР-патологп, порушення зубощелепно! системи ви-являються вщ 60 % до 90 % випадюв [3]. Серед аномалш форми зубних рядiв у трансверзальнш площиш, звуження зубних рядiв у постшному прикус на нижнш щелет зустрiчаeться в 37,8 % випадюв, а на верхнш щелет - в 57 % випадюв вщ числа обстежених. У 95 - 98 % звуження вер-хньо! щелепи поеднусться з дистальним або ме-дiальним прикусом, глибоким рiзцевим перек-риттям, вертикальною рiзцевою дезоклюзiею та шшими зубощелепними деформащями [1,2].
У лiтературi вщзначено велику рiзноманiт-шсть варiантiв звуження зубних дуг, як зустрь чаються в клжчнш практищ. Так, Н.1. Агапов (1953) при нейтральному прикус (I клас за Енг-лем) видшяе наступш варiанти аномалш форми зубних рядiв: рахитична верхня , V-подiбна вер-хня щелепа, рахгтична нижня щелепа.
Зубощелепна система розвиваеться в процес росту людини тд впливом багатьох зовшшшх i внутрiшнiх факторiв, причому порушення росту окремих частин черепа призводить до форму-вання аномалiй прикусу (Лаботкша P.O., 1989).
Л.С. Персiн (2005), N. Sugawari et al. (1998) вщзначають, що спадковiсть мае величезну роль у розвитку зубощелепних аномалш, так як вщ
батькiв до дггей передаються особливостi будови лицьового скелета, розмiр i форма зубiв, щелеп, зубних дуг, профiль лиця. Однак частота спадко-вих аномалш не велика i приблизно становить 14% вщ загал ьного числа. Тому необхщно вра-ховувати вплив декшькох етiологiчних факторiв зовнiшнього середовища, що призводять до рiз-номаштних вiдхилень у розвитку ЗЩС.
Серед хвороб раннього дитячого вшу, що викликають зубощелепш аномали, необхiдно ви-дiлити рахiт, при якому спостер^аеться недоста-тне зростання кiсток основи черепа i зменшення його висоти, сплощення потилицi, звуження вер-хньо! щелепи, високе готичне пiднебiння, вщста-вання зрощення щелеп (1ль!на-Маркосян Л.В., 1976; Janzen DI et гЦ 1998).
Одним iз найважливiших етюлопчних фак-торiв розвитку звуження зубних рядiв, е порушення функцп дихання i, як наслiдок, виникнен-ня ротового дихання. До цього призводять за-хворювання ЛОР - оргашв: викривлення носово! перегородки, гiпертрофiя носових раковин, глот-кових i пiднебiнних мигдалин, риносинусити, адено!дш розростання та iншi [3, 5]. На даний час зростае частота захворювань алерпчно! при-роди, що порушують прохiднiсть порожнини носа (астматичний бронхiт, бронхiальна астма, але-рпчний ринiт), що впливае на розвиток носолоб-них дуг в дшянках верхнiх носових ходiв, призводить до звуження верхньо! щелепи, протрузи верхнiх зубiв, нижньо! ретрогнати (Атмачщу М.К. з спiвавт., 1997; Афанасьева Л.Р., 2001).
Для осб з порушенням носового дихання характерно збшьшення висоти пiднебiння, при якому викривлена перегородка носа, що, як вва-жають призводить до аномалiй прикусу [2, 6].
Деяю автори вважають, що утруднення носового дихання е причиною виникнення звужен-ня щелеп i iнших зубощелепних аномалiй, а iншi навпаки, вважають, що звужена верхня щелепа викликае порушення дихання [4, 5, 7]. Достат-ньо часто, поряд Í3 порушенням прохiдностi но-сових ходiв, присутнi хронiчнi бронхолегеневi захворювання, такi як бронхiальна астма, хрош-чний бронхiт, хронiчнi бронхопневмони [5].
Тому, на даний час е актуальним визначення найефективнiшого методу лшування пацiентiв i3 звуженням верхньо! щелепи та лор патологiею.
Мета роботи. Вивчення поширеносп зубощелепних аномалш i деформацiй у пащен^в iз поеднаною патологiею ЛОР-органiв та оцшка i обгрунтування проведених методiв лiкування.
Методи досл1дження. Нами було обстеже-но 239 пацiентiв з зубощелеповими аномалiями, вiком 6-18 роюв, з метою виявлення !х поеднан-ня з патологiею ЛОР-органiв, з цих дiтей було обрано 85 дтей i проведено ортодонтичне лшу-вання.
Для вирiшення поставлено! мети i завдань роботи проведено клшчш, антропометричш до-слiдження.
Клiнiчне обстеження пащенпв iз звуженням
верхньо! щелепи включае опитування: скарги пацiента, данi анамнезу життя, стан матерi пiд час вагггносп, протiкання пологiв, стан дитини при народженш, спосiб та термши вигодовуван-ня, загальний стан здоров'я дитини, перенесет та супутш захворювання, термши прорiзування молочних зубiв, початок змши та прорiзування постiйних зубiв. Далi з'ясовуються данi анамнезу хвороби, що включають вiдомостi про те, коли вперше були помiченi патолопчш ознаки та якою була динамша !х розвитку, чи звертався па-цiент до спецiалiстiв ранiше, чи проводилось будь-яке лшування. Окремо акцентуеться увага на виявленш факторiв, що сприяли розвитку ор-тодонтично! патологи, тобто захворювань ЛОР-органiв. Наступним етапом клшчного обстеження е об'ективне дослщження, яке починаеться iз зовнiшнього огляду пацiента. Також обстежують ротову порожнину, форми зубних рядiв та поло-ження окремих зубiв, зуби, прикус, оцiнюють прикрiплення вуздечок верхньо! i нижньо! губ та язика, положення i розмiри язика, вивчення кон-фiгурацi! пiднебiння. Ортодонтичний дiагноз встановлювався у вiдповiдностi до класифшацш Калвелiса, Енгля та Хорошилкшо! [15].
■ 1 група вщ 6 до 9 (66 пацieнтiв)
■ 2 група - вщ 10 до 14 (98 пацieнтiв)
■ 3 група вiд 15 до 18 (75 пащенив)
Рис. 1. Розподш пацiентiв за вжом.
За допомогою антропометричних методiв дослщження проводили обстеження голови та обличчя, вивчення дiагностичних моделей щелеп з використанням 3D-сканування гiпсових моделей щелеп з подальшою дiагностикую графiчни-ми методами та бiометричними , фотометрда - за фотографiями, вивчення функцюнальних пору-шень дихання i дихальних систем органiзму (21,17). А тажож широко застосовували рентге-нолопчш методи дослiдження: ортопантомогра-фiю та телерентгенографда голови у боковiй та прямш проекцiях.
Результати. Дане дослщження грунтуеться на клiнiчному обстеженнi пащенпв iз звуженням верхньо! щелепи, лшування яких проводилось
знiмними та незшмними апаратами та пацiентiв, яким було попередньо проведено хiрургiчне втручання на носовш перегородцi запропонова-ним нами методом i на дослщженш лшувального ефекту на основi отриманих даних антропометричних та рентгенометричних вимiрiв.
При обстеженнi встановлено, що вш пащен-тiв коливався вiд 6 до 18 роюв i був сформова-ний у 3 групи: 1 група - пащенти вщ 6 до 9 рокiв, 2 група - вщ 10 до 14 роюв, 3 група - вщ 15 до 18 роюв.
Як видно з наведено! дiаграми, бiльшiсть об-стежених пацiентiв мали пiзнiй змiнний прикус 98 пащенпв (2 група - 41%). У 75 пащенпв спо-стерiгався постшний прикус, який формуеться (3
група - 31,3 %). 66 пащенлв мали раннш змш-ний прикус та перебували у вщ до 9 роюв (1 група ± 27,6%), (рис 1).
У Bcix вiкових групах переважали пацieнти
жiночоï статi, що у загальнш вибiрцi складали oci6 145 (61 %), а чоловiчоï стал - 94 (39 %)осо-би (рис. 2).
Рис. 2. Розподш пащенлв за статтю.
Всього було обстежено 85 осб, яю в залеж-ностi вiд вiку, стал, наявностi патологiï ЛОР-органiв, але 3i звуженням верхньоï щелепи були розподшеш на три групи:
I група - пащенти i3 звуженням верхньоï щелепи без ЛОР-патологи 30 осiб.
Розподiл пацieнтiв Ï3 звуження вiд наявностi ЛО
II група - пащенти iз звуженням верхньо1' щелепи та ЛОР патолопею 30 осiб.
III група - пащенти iз звуженням верхньо1' щелепи та ЛОР патолопею, яким проводилось лшування запропонованим методом 25 осб (табл. 1, 2).
Таблиця 1
1 верхньо'1 щелепи в залежносп -патологн та CTaTi
групи ЛОР- патолопя Стать Всього
чол. жш.
абс. % абс. % абс. %
1 немае 12 40 18 60 30 100,0
2 присутня 13 43,3 17 56,6 30 100,0
3 присутня 9 40 16 60 25 100,0
всього 34 40 51 60 85 100,0
Таблиця 2
Розподiл пащенлв Ï3 звуженням верхньо'1 щелепи у pi3H^ групах за bïkom
Роки I група(п=30) II група(п=30) III група(п=25)
вщ 6 до 9 роюв 8 8 6
вщ 10 до 14 роив 13 14 11
вщ 15 до 18 роюв 9 8 8
Даш таблиц 1 показують, що 1 група пащенлв перебувала на ортодонтичному лiкуваннi, без патологiï ЛОР-оргашв i складалась з 30 осб: 18 дiвчат i 12 хлопчиюв - у всiх було виявлено звуження верхньо1' щелепи. Друга група пащенлв у кшькосл 30 осб: 17 дiвчат та 13 хлопчиюв, знаходились на ортодонтичному лшуванш, з присутньою патологiею ЛОР-органiв, яким проводили лшування ортодонтичними апаратами без хiрургiчного втручання на перегородщ носа. Третя група пацiентiв складалася з 25 пацiентiв: 16 дiвчат та 9 хлопчикiв, у яких було звуження верхньо!' щелепи i виявлена патологiя ЛОР-
органiв, яким проводилося попередне хiрургiчне втручання на перегородщ носа.
Також пащенлв було подшено за класом аномалп' прикусу за Енглем, де ми бачимо, що даш у трьох групах суттево в^^зняються. Най-меншу частину при цьому займае перший клас аномалп оклюзи, яка становить тшьки 5,8 % за-гально1' кшькосл пащенпв (5 осiб). Пацiенти iз другим класом аномалiй складали бшьш чисель-ну кiлькiсть 51,7 % (44 особи), при третьому клас також збереглася подiбна тенденщя пащенлв 42,3% (36 осб) вщ кiлькостi пацiентiв iз звуженням верхньо!' щелепи (рис. 3).
«Iннoвaцiï в cmoмamoлoгiï», № l, 20l8
Риа 3. Рoзпoдiл aTOHanrn oклюзiï зa клacифiкaцieю Енгля, %.
У дaнiй cтaттi нaведено pезyльтaти лiкyвaн-ня пaцieнтiв 2 вiковоï групи вiд 10 до 14 pокiв тaк, як ця гpyпa бyлa нaйчиcельнiшою. Середнi знaчення змiн, щo виникгли при рoзширеннi вер-x^oï щелепи у пaцieнтiв у тpьох грyпaх реестру-вaлиcя дo витери^^н^ oртoдoнтичнoгo aпaрaтy (Т1), через 2 мюящ пicля фiкcaцiï oртoдoнтичнo-го aпaрaтy, пicля зняття aпaрaтa (Т3), тa через 6 мicяцiв зняття aпaрaтy (Т4) i пoкaзaнi у нижчета-веденiй тaблицi 3.
При oбcтеженнi i лiкyвaннi тщет^в 1 групи нaми прoведенo aнaлiз пoкaзникa ширини верх-ньoï щелепи в дшянщ 4 |4, 6 |6, cклепiння тдне-бiння i глибини cклепiння пiднебiння. Haми вегановлено, що ширинa верxньoï щелепи в д> лянцi 4 |4 дo лiкyвaння cтaнoвилa 32,12±1,7 мм, через 2 мюящ п^ля фiкcaцiï oртoдoнтичнoгo aпaрaтy ширинa дocтoвiрнo (р<0,05) зрocтaлa дo 34,34±1,48 мм, пicля зняття aпaрaтy пoкaзник cтaнoвив 38,42±1,32 мм (р<0,05). Через 6 мicяцiв пюля зняття aпaрaтy пoкaзник ширини верxньoï щелепи в дiлянцi 4 |4 cтaнoвив 36,73±1,32мм i був дocтoвiрнo вищим вiд пoкaзникa перед лшу-вaнням (тaбл. 3).
Покaзник ш^ини веpхньоï щелепи в дiлянцi 6 |6 пеpед оpтодонтичним лiкyвaнням cтaновив 43,51±1,33 мм i доcтовipно зpоcтaв (р<0,05) пicля 2 мюящв дiï оpтодонтичного aпapaтy до 45,66±1,23 мм. Пicля зняття aпapaтy дaний пош-зник доcягaв мaкcимaльного зшчення i cтaновив 50,25±1,57 мм, a чеpез пiвpокy пicля зняття оpто-донтичного aпapaтy був доcтовipно вищим (р<0,05) вiд покaзникa пеpед лiкyвaнням i craa-дaв 48,36±1,57 мм.
Ш^иш cклепiння пiднебiння y шщеш1в iз звуженням веpхньоï щелепи без поедшння з ЛОP-пaтологieю cтaновилa пеpед лiкyвaнням 36,74±1,51 мм. Чеpез 2 мюящ п^ля дiï оpтодон-
тичного aпapaтy цей покaзник доcтовipно збшь-шyвaвcя до 39,38±1,65 мм, a пюля зняття aпapaтy доcягaв мaкcимaльного знaчення 44,19±1,94 мм. Чеpез 6 мюящв пюля оpтодонтичного лiкyвaння ш^иш cклепiння пiднебiння cтaновилa 40,92±1,7 мм i бyлa доcтовipно вищою (р<0,05) вiд покaзникa пеpед лiкyвaнням.
Глибиш cклепiння пiднебiння y пaцieнтiв 1 ^упи пеpед оpтодонтичним лiкyвaнням craara 17,52±0,88 мм. Пiд чac оpтодонтичного лiкyвaн-ня цей покaзник доcтовipно покpaщyвaвcя до 17,15±0,1 мм i доcягaв нaйкpaщого зшчення mc-ля зняття оpтодонтичного aпapaтy - 16,05±0,39 мм. Глибинa телеп^ня пiднебiння збеpiгaлacь нa доcягнyтомy piвнi i чеpез 6 мicяцiв п^ля зaвеp-шення лiкyвaння пaцieнтiв I ^упи i цей покaзник був доcтовipно кpaщим (р<0,05) вiд почaткового piвня i cклaдaв 16,65±0,93 мм.
Що cтоcyeтьcя II гpyпи шщеш1в, то pезyль-тaти aнaлiзy моделей y piзнi чacовi пеpiоди ви-глядгли тaким чином. Покгзники ш^ини веpх-ньо1' щелепи в д^нщ 4 |4 дo пoчaткy лiкyвaння cтaнoвили 31,14±2,27 мм, пicля 2 мюящв витори-cтaння oртoдoнтичнoгo aпaрaтy ширинa в цiй дь лянщ збiльшилacь дo 33,61±2,27 мм, толя зняття aпaрaтy oтримaли резyльтaт рoзширення дo 36,69±2,26(р<0,05). При пoдaльшoмy cпocтере-женнi через 6 мicяцiв пюля зняття aпaрaтy шири-нa в дшянщ 4 |4 cтaнoвилa 34,0±2,3 мм, i бyлa доcтовipно вищою вщ покaзникiв пеpед лiкyвaн-ням.
Покaзник шиpини веpхньоï щелепи в дшянщ 6 |6 y тщеш!в II гpyпи пеpед оpтодонтичним лiкyвaнням cтaновив 43,11±1,69 мм, п^ля 2 мь cяцiв шиpинa доcтовipно збiльшилacь (р<0,05) дo 45,52±1,55 мм. Пюля зняття oртoдoнтичнoгo aпaрaтy шириш верxньoï щелепи в дiлянцi 6 |6 cтaновилa 48,48±1,11 мм. Чеpез 6 мicяцiв пicля
«Ыноваци в стоматологИ», № 1, 2018
Таблиця 3
Результати лiкування пащенлв 3 груп
Iгрупа II група III група
Т1 Т2 Т3 Т4 Т1 Т2 Т3 Т4 Т1 Т2 Т3 Т4
Ширина в д1-лянщ 4| 4 32,12± 1,7 34,34± 1,48* 38,42± 1,32* 36,73± 1,5* 31,14± 2,27 33,61± 2,16* 36,69± 2,26* 34,0± 2,3* 31,25± 1,61 33,8± 1,68* 38,54± 1,57* 37,33± 1,81*
Ширина в д1-лянщ б| 6 43,51± 1,33 45,66± 1,23* 50,25± 1,72* 48,36± 1,57* 43,11±1,6 9 45,52± 1,55* 48,48± 1,11* 45,79± 1,05* 43,0±1,87 45,81± 1,96* 50,28± 1,86* 48,8± 2,32*
Ширина пщне-бшного скле-пшня 36,74± 1,51 39,38± 1,65* 44,19± 1,94* 40,92± 1,7* 35,44± 1,65 37,99± 1,69* 41,02± 1,64* 38,16± 1,6* 35,55± 1,74 38,43± 1,78* 41,76± 1,6* 40,28± 1,75*
Глибина пщне-б1нного скле-п1ння 17,52± 0,88 17,15± 0,91* 16,05± 0,93* 16,65± 0,9* 17,99± 1,23 17,63± 1,27 16,86± 1,48 17,41± 1,29 18,25± 0,99 17,75± 1,0* 16,87± 0,99* 17,07± 1,01*
Примiтка : * р<0,05 - пор1вняно з показником перед лжуванням;
використання ортодонтичнних апарапв результат був достовiрно вищим 45,79±1,05 мм(р<0,05) вщ показника перед лшуванням.
Ширина склетння шднебшння у пащенпв II групи перед ортодонтичним лшуванням склала 35,44±0,48 мм, 1 достов1рно зростала (р<0,05) т-сля двох мюящв дп ортодонтичного апарату до 37,99±1,69 мм. Пюля зняття ортодонтичного апарату досягло максимального значення 41,02±1,64 мм,а через шв року тсля зняття ортодонтичного апарату ширина склетння тднебш-ня становила 38,16±1,6 мм, { була достов1рно вищою (р<0,05) вщ показника до початку лшу-вання.
Показники глибини склетння шднебшня у пащеипв ц1е! ж групи перед ортодонтичним ль куванням склали 17,99±1,23 мм. Пщ час ортодонтичного лшування через 2 мюящ показники до-стов1рно покращувались до 17,63±1,27 мм, { тс-ля зняття ортодонтичного апарату становили 16,86±1,48 мм. А через 6 мюящв шсля заюнчення лшування цей показник був достов1рно кращим (р<0,05) вщ початку лшування 17,41±1,29 мм.
Показники у пащеипв III групи iз звуженням верхньо! щелепи та ЛОР патолопею, яким проводилось лшування запропонованим методом були такими: ширина верхньо! щелепи в д^нщ 4 |4 дор1внювала 32,25±1,61 мм до лшування, т-сля 2 мюящв проведеного лшування ширина в щй дшянщ збшьшилась до 33,8±1,68 мм, шсля зняття апарату показник становив 38,54±1,57(р<0,05), а через твроку тсля закш-чення ортодонтичного лшування ширина верхньо! щелепи в д^нщ 4 |4 становила 37,33±1,81 мм.
Даш ширини верхньо! щелепи в д^нщ 6 |б у пащеппв перед ортодонтичним лiкуванням становили 43,0±1,87 мм, тсля 2 мюящв дп ортодонтичного апарату збшьшилося до 45,81±1,96 мм (р<0,05), а тсля зняття ортодонтичного апарату становив 50,28±1,86 мм. Через швроку тсля проведеного лшування ортодонтичним апаратом верхньо! щелепи в дшянщ 6 |бстановила 48,8±2,32 мм i була достовiрно вищою (р<0,05) вщ показника до лшування.
Ширина склетння шднебшня у пащеппв III групи становила перед лшуванням 35,55±1,74 мм I достов1рно зростала I становила через 2 мюящ 38,43±1,78 мм, а тсля зняття апарату досягла 41,76±1,6 мм(р<0,05). Через 6 мюящв тсля за-юнчення лшування ортодонтичними апаратами ширина склетння шднебшня становила 40,28±1,75 1 була достов1рно вищою (р<0,05) вщ показника перед лшуванням.
Глибина склетння шднебшня у пащеипв III групи перед ортодонтичним лшуванням склала
18,25±0,99 мм. Пiд час ортодонтичного лшуван-ня цей показник достовiрно покращувався до 17,75±1,0 мм i досягав найкращого значення пiс-ля зняття ортодонтичного апарату 16,87±0,99мм. Глибина склетння шднебшня дещо зменшилась через 6 мюящв тсля завершення лшування пащ-ентiв III групи i цей показник був достовiрно кращим (р<0,05) вiд початкового рiвня i складав 17,07±1,01 мм.
Висновки. Результати проведеного лшуван-ня пацiентiв трьох груп, вiком 10-14 рокiв iз звуженням верхньо! щелепи та ЛОР патолопею показали, що у III груш пащеипв, яким проведено лшування запропонованим комплексним методом досягли достовiрно кращого та стабшьного результату.
Показники ширини верхньо! щелепи в дшянщ 4 |4, 6 |б, склетння пiднебiння i глибини склепiння пiднебiння були достовiрно кращими в термiни пiсля зняття апарата та через 6 мюящв зняття апарату у порiвняннi з термшами до лшу-вання у пащеипв всiх груп, однак достовiрно вищими i найкращими вони були у пащеппв III групи.
Список лтератури
1. Образцов Ю. А. Взаимосвязь ротового дыхания и зубочелюстных аномалий у детей на севере/ Ю. А. Образцов, С. А. Ларионов, И.В. Вишнякова // Стоматология. - 2006. - №3. - С. 52-54.
2. Оценка размеров зубных рядов у пациентов 13-15 лет со скученным положением передних зубов /
H.В. Панкратова, А.Б. Слабковская, Л.Ф. Сидоренко [и др.] // Стоматология. - 1998. - №1. - С.20-24.
3. Персин Л. С. Стоматология детского возраста / Л. С. Персин, В. М. Елизарова // Медицина. -2006. -640 с.
4. Хороши, жима Ф.Я. Руководство по орто-донтии / Ф.Я.Хорошилкина - М., 1999. - 218 с.
5. Снагина Н.Г. Значение апикального базиса при сужении зубных рядов / Н.Г. Снагина // Стоматология. - 1966. - №4. - С. 75-77.
6. Prevalence of malocclusion and orthodontic treatment need in children and adolescents in Bogota, Colombia. An epidemiological study related to different stages of dental development. / B. Thilander, L. Pena, C. Infante [et al.] // Eur J Orthod. - 2001. - Apr; - № 23(2). Р. 153-67.
7. Cistulli P.A. Treatment of obstructive sleep apnea syndrome by rapid maxillary exspansion / P.A. Cistulli, R.G. Palmisano, M.D. Poole // Sleep. - 2011. - Vol. 21, - № 8. - P.831-835.
REFERENCES
1. Obrazcov Ju. A., Larionov S. A., Vishnjakova
I.V. The relationship of mouth breathing and maxillodental anomalies in children in the North. Stomatologija. 2006;3:52-54.
2. Pankratova N.V., Slabkovskaja A.B., Sidorenko L.F., Klimovich A.B., Nedbaj A.A. The
evaluation of the dentition in patients 13-15 years kuchennym position of the front teeth. Stomatologja.1998;1:20-24.
3. Persin L. S., Elizarova V. M. Stomatologija detskogo vozrasta [Pediatric dentistry] Medicina; 2006:640.
4. Horoshilkina F.Ja. Rukovodstvo po ortodontii [Guide to orthodontics]. M.; 1999:218.
5. Snagjna N.G. The value of apical basis in the narrowing of dentition. Stomatologija. 1966;4:75-77.
6. Thilander B., Pena L., Infante C., Parada S.S., de Mayorga C. Prevalence of malocclusion and orthodontic treatment need in children and adolescents in Bogota, Colombia. An epidemiological study related to different stages of dental development. Eur J Orthod. 2001 Apr;23(2):153-67.
7. Cistulli P.A., Palmisano R.G., Poole M.D. Treatment of obstructive sleep apnea syndrome by rapid maxillary exspansion. Sleep. 2011:21, 8:831-835.
Hagmm^a 13.02.18
