ЕФЕКТИВНІСТЬ СТАБШІЗАЦІЇОПОРНИХЗУБІВВЕРХНЬОЇЩЕЛЕПИ ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛіКУВАННІЗ ВИДАЛЕННЯМ ПЕРШИХ ПРЕМОЛЯРІВ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© О. А. Кобцева

УДК 616. 314-21-089. 23:616. 314. 4-089. 87 О. А. Кобцева

ЕФЕКТИВНЮТЬ СТАБШ13АЦ|Г0П0РНИХЗУБ1ВВЕРХНЬСНЩЕЛЕПИ ПРИ

ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛiКУВАНН1Р ВИДАЛЕННЯ M ПЕРШИХ ПРЕМОЛЯР1П

Донецький нац¡онарьнпймсЕичнвУушнерсвтет (е. Донецьк)

Робота е фрагментом НДР кафедри стоматологи дитячого в1ку ДонНМУ ¡м. М. Горького «Розробка та апробац1я нових методик л1кування й профтактики основних стоматолопчних захворювань у д1тей Дон-басу», N° державно! реестраци 010911008706.

Вступ. Загальновизнаним стой факт, що стабть-нють опорних зуб1в у ход1 ортодонтичного л1кування зазнае впливу р1зних фактор1в та може залежати вщ виду прикусу, бюмеханки перем1щення зуб1в, довжини кореня опорного зуба, локал1заци екстра-кцмного пром1жку, юстковоТ структури щелепи, на-явност1 трет1х моляр1в, взаемоди патента з лкарем [4]. Одним з важпивихетатв при дистальному пере-мщены верхых постмних ¡кл¡в при ортодонтичному л^ваны з видаленням верхнiх перших пр емоляр1р е контроль положення опорних зубiв.

Мета дослiдження. ОцЫити стабшьнюаь поло-ження опорних перших постмних молярiв верхньо! щелепи при ортодонтичному л^ваннi рсз|Вмною технкою з урахуванням способу посилення опори, зокрема за використання розробленогялтзб ^зую-чого апарату.

Об'ект i методи дослщження. Перша група доогмдження (основна) - 30 молярiв; вiк пар1еня1в -22,7 ± 0,7 роюв. Друга група (контрольна) - 34 опорних молярiв; вiк пащетчв - 21,6±0,Р ря^1в. Пзяз етапу нiвелювання зубних рядiв виконували стабг лiзацiю опорних бiчних сегмен^в вярхньт!щелепт, яку проводили далi на вЫх етапах лiкування. У пацг ентiв основно! групи для стаб^заци положенняопр-рних верхнiх зубiв використовували знПлнпщнеЗш-ну пластинку власно! конструкцiI з встановленими на нм пластмасовими штучними зубам п,роммщениюи у створених тсля видалення верхнiх перших премоля-рiв промiжках (рис.).

Таким чином, мюце вiд видалених 14 i 24 зубiв було закрито пластмасовими зуба вр,люстабт iзр-вали положення перших постмних молярiв й других премолярiв пiд час ортодонтичного л^вання [1]. Мезiальну поверхню штучних зуР1вьоступово зiшлiфовували вiдповiдно до величини дисталiза-цi! iклiв верхньо! щелепи. Таким чипзм, пдостсл нж другими премолярами та ^ами поступово змен-шувався до закриття за рахунок дистального зсуву ^в. У пацiентiв контрольно! групи для стаб^за-цп опорних зубiв проводили лiгатурне зв'язування

Рис. Схематичне зображення верхньощелепноУ зшм-наУпласинню дпн чтнбЫзацГГположенря опарних бiчних 3y6iB верхньоУ щелепи: р- бапус нс^рату;2т шуучний чтрхнш першпспре-моляр; 3,4 - фiксyючi кламери.

бреке^в перших молярiв й других премолярiв, яке е клiнiчною реалiзацiею одного з традицмних спосо-6iB посилення стабтьност ортодонтично|' опори у виглядi збiльшення кiлькостi 3y6iB у опорнм дiлянцi. Стабiльнiсть положення опорних молярiв оцiнювали уаввшенням квв1влотанм та ангуляцн йоелинчмою сагiтального корпусного змiщення. Вимiр кутiв рота цпчн^р^н^ь^х мнляр1в зу метадоа E.P. Cyrayiaa, ле-личину сагiтального корпусного змщення молярiв за методом Р Ziegler проводили з фотографа ппсо-влх мцделейверхнтрИщелепи, оср hk^^i^l^b устоувм фотоаналiзу. Реестрацiю величини кута ангуляцн черхсх вершихсопар.в проводили м нвнатковах та юнцевих ортопантомограмах пацiентiв за методом J. S. Weber [3]. Отриману величину сантального

РОрПуСНОГО 3мЩУНУЯ СЛСЯрЛвОМ.УЮРЭЛи ВЩПОВЩРО

до авторсько|' ктькюно|' класифкацп ортодонтично|' ОЕчро вепхньоУ щелнпи-Н|: тлкниуааьна опонв-простiр пiсля видалення премоляра може бути за-1уатнй п.и^ирьрою опорлинб1вних свамант.сдо 1,9 м-.помета онууа - до 3,ПУЧ,4м м, м10рцльна опора - до 5,2 ± 0,6 мм. Аналiз отриманих резуль-татiв здiйснювали статистичними методами. У вЫх випадках порiвняння критичний рiвень значущос-тi а = 0,05. Для ктькюно|' оцiнки клiнiчного ефекту

Таблиця

Змши napaMeTpiB положення перших верхтх молярiв (U6) до та шсля ортодонтичного лiкувaння (M ± m)

Параметри Основна група Контрольна група Статистична значущiсть

Вщстань вiд U6 до референтно! точки, мм 1,0±0,2 2,5 ± 0,2 pD0,001

Кут мезiального нахилу U6, град. 1,3 ±0,4 5,2 ± 0,7 pD0,001

Кут мезiальноí ротаци U6, град. 2,5±0,3 4,8 ± 0,6 pD0,01

розраховували показник зниження абсолютного ри-зику (ЗАР) та його 95 % вiрогiдний iнтервал (95 % В1).

Результати дослiдження та 'Гх обговорення.

Порiвняння даних доогмдження в групах, представ-лених у табл., свщчить, що стабiльнiсть положення опорних перших молярiв верхньо! щелепи була кра-щою в пацieнтiв основно! групи за величиною корпусного зсуву молярiв (рП0,001), кутових показниюв мезiального осьового нахилу (рП0,001) та мезiаль-но! ротацiI (рШ0,01). У 100 % випадюв у основый групi величина мезiального зсуву опорних зубiв не перевищувала цифрових показниюв вимог до максимально! опори (0-1,9 мм). У той час як 82,4 ± 9,2 %

опорних зубiв пащен^в контрольно! групи мали ме-зiальний зсув, вщповщний до цифрових значень по-мiрно! опори, i тiльки в 5,9 ± 5,7 % випадкiв стабшь-нiсть положення опорних зубiв була максимальною.

Частота несприятливих наслщюв у виглядi корпусного мезiального зсуву перших молярiв верхньо! щелепи у па^ен^в контрольно! групи склала 94,1 % (95 % В1 76,8-100 %), основно! групи - 0 % (95 % В1 0-11,9 %).

Висновки. На пiдставi отриманих результа^в можна зробити висновок, що розроблена верхньо-щелепна знiмна пластинка для стаб^зацп положення опорних зубiв верхньо! щелепи успiшно пройшла клiнiчну апробацiю. Використання даного апарату в па^ен^в основно! групи дозволило знизити ризик (рП0,001) корпусного мезiального змiщення опорних молярiв, ЗАР = 94,1 % (95 % В1 64,8-99,0 %), мiнiмiзувати !х осьовi нахили й повороти (рП0,001), чим була доведена !! здатнють надiйно стабiлiзувати опорнi верхнi зуби, що, як наслщок, призвело до пщ-вищення ефективностi ортодонтичного л^вання.

Перспективи подальших дослiджень. Оцiнка стабтьност положення опорних перших постiйних молярiв верхньо! щелепи при ортодонтичному л^ куваннi незнiмною технiкою за використання роз-робленого стабiлiзуючого апарату в Ыших вiкових групах пацiентiв.

Л1тература

1. Декларацiйний патент на винахщ 43171А УкраУна, МПК 7 А61С7/20. Cnoci6 ортодонтичного лiкування зубощелепних аномалм верхньо! щелепи / Долгополов А. М., Кобцева О. А. - № 2001031871; заявл. 20.03.2001; опубл. 15.11.2001, Бюл. № 10.

2. Кобцева О. А. КУпьюсна класифка^я ортодонтично! опори верхньо! щелепи / О. А. Кобцева // Сучасна ортодон^я -шлях професмного розвитку: науково-практ. конф. : тези доп. - КиУв, 2012. - С. 49-52.

3. Кобцева О. А. Лабораторна дiагностика ортодонтичного анкоражу верхньо! щелепи / О. А. Кобцева // Вюник проблем бiологií i медицини. - 2011. - Т. 3 (89), № 3. - С. 173-175.

4. Urias D. Anchorage Control in Bioprogressive vs Straight-wire Treatment / D. Urias, F. Mustafa // The Angle Orthodontist. -2005. - Vol. 75, № 6. - P. 987-992.

УДК 616. 314-21-089. 23:616. 314. 4-089. 87

ЕФЕКТИВНЮТЬ CТАБiЛiЗАЦiТ ОПОРНИХ ЗУБiВ ВЕРХНЬОТ ЩЕЛЕПИ ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ Л^ КУВАННi З ВИДАЛЕННЯМ ПЕРШИХ ПРЕМОЛЯРiВ

Кобцева О. А.

Резюме. За допомогою фотометричних та рентгенолопчних методiв оцiнено стабiльнiсть положення опорних перших постмних молярiв верхньо! щелепи при ортодонтичному лкуваны незымною технiкою за використання розробленого стаб^зуючого апарату. В пацiентiв основно! групи (30 молярiв) для стабiлiзацi! опори використовували зымну пiднебiнну пластинку власно! конструкцi!, контрольно! групи (34 моляри) -л^атурне зв'язування брекетiв перших молярiв й других премолярiв. Встановлено, що змЫа положення опорних молярiв була меншою в пащен^в основно! групи за величиною корпусного зсуву молярiв (рП0,001), мезiального осьового нахилу (рП0,001) та мезiально! ротаци (рШ0,01). Використання даного апарату дозволило знизити ризик корпусного мезiального змщення опорних молярiв (ЗАР = 94,1 %), мiнiмiзувати осьовi нахили й повороти опорних молярiв (рП0,001), чим була доведена !! здатнють надмно стабiлiзувати опорнi верхнi зуби.

Ключовi слова: стабiлiзацiя, опорнi зуби, ортодонтичне лкування.

УДК 616. 314-21-089. 23:616. 314. 4-089. 87

ЭФФЕКТИВНОСТЬ СТАБИЛИЗАЦИИ ОПОРНЫХ ЗУБОВ ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ПРИ ОРТОДОНТИ-ЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ С УДАЛЕНИЕМ ПЕРВЫХ ПРЕМОЛЯРОВ

Кобцева Е. А.

Резюме. С помощью фотометрических и рентгенологических методов оценена стабильность положения опорных первых постоянных моляров верхней челюсти при ортодонтическом лечении несъемной техникой при использовании разработанного стабилизирующего аппарата. У пациентов основной группы (30 моляров) для стабилизации опоры использовали съемную небную пластинку собственной конструкции, контрольной группы (34 моляра) - лигатурное связывание брекетов первых моляров и вторых премоляров. Установлено, что изменение положения опорных моляров было меньшим у пациентов основной группы по величине корпусного смещения моляров (pD0,001), мезиального осевого наклона (pD0,001) и мезиаль-ной ротации (pD0,01). Использование данного аппарата позволило снизить риск корпусного мезиального смещения опорных моляров (САР = 94,1 %), минимизировать осевые наклоны и повороты опорных моляров (рП0,001), чем была доказана его способность надежно стабилизировать опорные верхние зубы.

Ключевые слова: стабилизация, опорные зубы, ортодонтическое лечение.

ийС 616. 314-21-089. 23:616. 314. 4-089. 87

The Stabilization Effectiveness of Upper Jaw Supporting Teeth in Orthodontic Treatment with First Premolars Extraction

Kobtseva O. A.

Abstract. Introduction. An important step in the distal movement of the upper permanent canines during orthodontic treatment with extraction of the upper first premolars is a control of the abutment teeth' position.

The aim of the study. Assess the stability of position of the supporting first permanent molars of the upper jaw in orthodontic treatment with nonremovable technique considering ways to reinforcement of anchorage, particularly in using the designed stabilizing appliance.

The object and methods. The first group of studies (basic) - 30 supporting molars, patients' age - 22,7 ± 0,7 years. The second group (control) - 34 supporting molars, patients' age - 21,6 ± 0,8 years. The position stabilization of the supporting upper teeth in the patients of the basic group was carried out using a removable palate plate (own design). In this plate there were mounted plastic artificial teeth, which were placed in created spaces after the extraction of the upper first premolars. Thus, the place of removed 14 and 24 teeth were closed with plastic teeth that stabilized the position of the first permanent molars and second premolars during orthodontic treatment. Mesial surface of the artificial teeth gradually grounded off according to the size of the distal movement of the upper permanent canines. Therefore, the space between the second premolars and canines gradually decreased due to the closure of the distal shift of canines. The position stabilization of the supporting upper teeth in the patients of the control group was performed using the ligature binding of the first molars' and second premolars' brackets. Stability of the supporting molars was assessed by the following indicators: change of rotation angles and angulation angles, a value of sagittal bodily shift of supporting molars. In the study V Tuharin's, R. Ziegler's, J. S. Weber's methods, photo analysis method were used. Assessment of rotation molar angles, value of the bodily mesial shift of first upper molars was performed from photographs of upper jaw models. The resulting value of the bodily mesial shift of first upper molars was evaluated according to the author's quantitative classification of orthodontic support of the upper jaw. Registration of the angulation angle of first upper molars was carried out at the initial and final panoramic X- ray of patients. Analysis of the results was performed by statistical methods.

Results and discussion. Comparison of data in the study groups suggests that the change of the position of the supporting first permanent molars of the upper jaw was lower in patients of the main group for the value of the bodily mesial shift of first upper molars (pD0,001), the angular parameters of mesial axial inclination (pD0,001) and mesial rotation (pD0,01). In 100 % of cases in the basic group the value of mesial shift of abutment teeth did not exceed the digital indicators of requirements for maximum anchorage (0-1,9 mm). While 82,4 ± 9,2 % supporting teeth in the control group's patients had mesial shift of molars corresponding to the digital values of moderate anchorage, and only in 5,9 ± 5,7 % of cases the stability of the abutment teeth was maximum.

Conclusions. The maxillary removable plate for upper jaw abutment teeth stabilization was developed and clinically tested. It was proved that clinical use of this appliance improves the efficiency of orthodontic treatment with fixed appliances and first upper premolar extraction by preventing complications of treatment such as the anchorage loss of supporting upper teeth.

Key words: stabilization, supporting teeth, orthodontic treatment.

Рецензент - проф. Куроедова В. Д.

Стаття надшшла 26. 01. 2014 р.