7. Мамыкова О. И. Методические рекомендации по иммунопрофилактике и комплексной терапии гельминтозов на основе сочетанного применения антгельминтиков и иммуностимулирующих средств (методические рекомендации) / О. И. Мамыкова // Труды ВИГИС. - М., 2001. - Т. 37. - С. 2662-270.
8. Саитбаталова А. И. Иммунодефициты собак на фоне инвазионных болезней / А. И. Саитбаталова, Р. Т. Маннапова, // Апитерапия сегодня - с биологической аптекой пчел в XXI век. - Уфа, 2000. - С. 315-316.
Стаття надшшла до редакци 5.03.2015
УДК 502.175
Прощв О. Р., головний спещалют © E-mail: [email protected]
1вано-Франювсъкого обласного управления л1сового та мислиесъкого господарстеа,
1вано-Франк1вськ, Украгна
ВЕТЕРИНАРН1 АСПЕКТИ У ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАНН1 МИСЛИВСТВА ТА РИБАЛЬСТВА У ГАЛИЧИН1 К1НЦЯ XIX - ПОЧАТКУ
XX СТОЛ1ТТЯ
Розглядаетъся праеоее регулюеання л1кування, профилактики захеорюеанъ дичини, риби та мислиесъких eudie собак у Галичиш ктця XIX - початку XX столття. Дослгджуються головт чинники, що мали вплив на формування ветеринарного законодавства та практики його правозастосування.
Проанал1зовано вплив м1жнародних оргамзацт на формування мислиесъкого законодавства Галичини. Проведено пор1вняльний анал1з ветеринарного законодавства Галичини з тшими крагнами. Проанал1зовано роль Льв1вськог ветеринарног академп та Сташслав1всъкого мислиесъкого институту в оргамзацИ методичного та практичного забезпечення ветеринарного нагляду у Галичиш. Проведено анал1з л1тературних джерел, що висв1тлювали питання державного регулюеання ветеринарного забезпечення у галуз1 мислиесъкого господарстеа. Особлиеуувагу придыено профыактиц1 захеорювання теарин та людей на сказ.
Ключовг слова: Галичина, мисливсъю теарини, державне регулюеання, ветеринар1я, рибалъство.
УДК 502.175
Процив О. Г., главный специалист
Иеано-Франковского областного управления лесного и охотничьего хозяйства,
Ивано-Франковск, Украина
ВЕТЕРИНАРНЫЕ АСПЕКТЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ОХОТЫ И РЫБОЛОВЛИ В ГАЛИЧИНЕ КОНЦА XIX - НАЧАЛА XX ВЕКА
Рассматривается правовое регулирование лечения, профилактики заболеваний дичи, рыбы и охотничьих видов собак в Галичине конца XIX - начала XX века. Исследуются главные факторы, влияющие на формирование ветеринарного законодательства и практики его правоприменения.
Проанализировано влияние международных организаций на формирование охотничьего законодательства Галичины. Проведен сравнительный анализ ветеринарного законодательства Галичины с другими странами. Проанализирована роль Львовской ветеринарной академии и Станиславовского
© Прощв О. Р., 2015
153
охотничьего института в организации методического и практического обеспечения ветеринарного надзора в Галичине. Проведен анализ литературных источников, освещают вопросы государственного регулирования ветеринарного обеспечения в области охотничьего хозяйства. Особое внимание уделено профилактике заболевания животных и людей бешенством.
Ключевые слова: Галичина, охотничьи животные, государственное регулирование, ветеринария, рыболовство.
UDC 502,175
Protsiv A., Chief Specialist
Ivano-Frankivsk Regional Forestry and Hunting, Ivano-Frankivsk, Ukraine
VETERINARY ASPECTS OF STATE REGULATION OF HUNTING AND FISHING IN GALICIA IN THE LATE XIX - EARLY XX CENTURY
There has been analysed the legislative regulation of treatment and prevention of rabies among game, fish and hunting dogs in Galicia in the late XIX - early XX century. The main factors that influenced veterinary legislation and its enforcement has been also analysed.
The influence of international organisations on forming hunting legislation of Galicia has been considered. The comparative analysis of veterinary legislation in Galicia and other countries has been conducted. The role of Lviv Veterinary Academy and Stanislaviv Hunting Institute in providing methodological and practical support of veterinary control has been analysed. There has been also conducted the analysis of literature that has highlighted state regulation of veterinary support in hunting. Particular attention has been paid to the prevention rabies among animals and humans.
Key words: Galicia, game species, state regulation, veterinary, fishing
Постановка проблеми. На даний час в Укра!ш мехашзм державного регулювання ветеринарного обслуговування у мисливських вид1в тварин потребуе вдосконалення. Дослщження зазначено! проблеми в юторичному контекст! дасть змогу врахувати мюцев! особливосп у виршенш цього питания.
Анал1з останшх наукових дослщжень i публжацш. Проблема правового регулювання ветеринарних аспекпв у мисливському та рибальському господарств1 Галичини дослщжуваного перюду висвгглювалась у стенограф1чних матер1алах Галицького сейму, у журналах «Ловець», «Ловець польський», «Окульник», календар! громадських оргашзацш, зб1рнику розпоряджень Сташслав!вського воеводства.
Мета дослщження - дослщити державне регулювання ветеринарних аспекпв у галуз1 мисливства та рибальства у Галичиш кшця XIX - початку XX стол1ття.
Для досягнення поставлено! мети потр1бно виршити таю завдання:
- провести анал1з ддачих нормативно-правових акпв Галичини, що врегульовували питания ветеринарп у галуз1 мисливського господарства;
- проанал1зувати практику правозастосування органами державно! влади, мюцевого самоврядування та громадськими оргашзац!ями у лшуванш та профшактищ захворювань дичини.
Результати дослщжень. Здоров'я мисливських вид1в тварин, риби, мисливських собак, споживач1в мисливсько! продукцп - головне завдання ветеринар!!. Як свщчить професшна лггература, питания актуальное^ ветеринар!! у мисливському господарств! розглядалось ще на початку XVII столггтя. Л1кування
154
мисливських собак та сокол1в, яю часто використовувались на полюванш, знайшло свое вщображення у мисливськш лггературь
Першою працею, в якш давались иоради щодо заход1в для заиоб1гання захворювання мисливських собак на сказ та rnmi хвороби, була книга «Мисливство з гончаком» Яна Остророга (1565-1622), яка вийшла виерше друком у 1608 рощ. В подальшому ця книги перевидавались в 1643, 1649, 1797, 1859, 1902 роках[1]. Настуиною великою ирацею по ветеринарп, з яко! черпали знания мисливщ, стае двотомна праця 1гнат1я Бобилянського «Наука мисливства» (1823). У роздш «Лшування собак» автор давав зокрема поради щодо лшування собак при Kopocri, дизентерп, щодо cnoco6ÍB вигнання 6nix, р1зних гельмштних захворюваннях. Давались поради про лшування ран, перелом1в та запалення очей [2]. Рубрику, присвячену ветеринар11, зустр1чаемо вже з першого номера журналу «Ловець Польський» (1899) [3].
Станюлав Камоцький - директор мисливського шституту в 1935 рощ написав шдручник з мисливства. 3 семи роздшв тдручника два були присвячеш ветеринар11, а саме: четвертой роздш присвячений головним захворюванням мисливських тварин, а шостий - захворюванням мисливських собак та способам !х лшування [4].
Не оминули розгляду ветеринарних аспекпв у мисливському господарств! i на м1жнародному píbhí. Питания захворювання дичини було на порядку денному нарад на мисливському KOHrpeci 1907 року, скликаного «Saint Hubert Club de France» [5]. В подальшому питания ветеринарп розглядалось i на м1жнародному мисливському KOHrpeci 1910 року у Вщш. У сво!й доповщ професор природничого музею в Париж! Троусер повщомив про ешзоотда серии в Штирп. Bíh вказував на ту обставину, що цьому можна було б запоб1гти, якби мисливський персонал був ознайомлений з методами боротьби Í3 захворюванням, а найефектившше, щоб за станом здоров'я мисливських тварин спостер1гали професшш ветеринари. KpiM того, на думку пана Троусера, потр1бно було розробити ¿нструкцй' з боротьби Í3 етзоот1ями диких тварин [6].
Одним Í3 головних гострих ¿нфекц1йних захворюваннях, на яю хвор1ють як люди, так i тварини, е сказ. Ведения мисливського господарства tícho пов'язане з цим захворюванням, оск1льки дик1 тварини, KOTpi е об'ектом полювання, так i мисливськ1 собаки, як1 застосовуються при полювання, хвор1ють на дане захворювання. За подолання захворювання брались не лише органи державно! влади, але й громадськ1 мисливськ! оргашзацп. Зокрема, Галицьке товариство охорони тварин та Галицьке мисливське товариство через пресу звертались про дотримання заход1в безпеки, щоб не заразитись сказом [7].
Органи державно! влади розробляли заходи з боротьби 3Í сказом. Зокрема, у 1902 рощ у KoponiBCTBi Польському були виписан! наступи! вимоги з боротьби Í3 сказом: у випадку виникнення симптом1в сказу у тварини, власник хворо! тварини повинен повщомити виконавчу владу, яка мае закрити хвору тварину i тримати !! в окремому примщенш до приходу ветеринарного л1каря (стаття 81). Собаки i коти, яю визнан! ветеринарним л1карем скаженими, п1длягають знищенню (стаття 82). Бродяч! собаки та коти, яю знаходяться на територИ' tmíhh з сиптомами сказу, noBHHHi бути в!дстр!лян1, а !х трупи заборонялось знищувати до приходу ветеринарного лшаря (стаття 83). Щдозрюваш на сказ собаки та коти шдлягали знищенню, але у виняткових випадках за побажанням власника собаки, тварина могла перебувати шд ветер инарним наг лядом, обов'язково на прив'яз! та у
155
наморднику на протяз1 трьох мюящв без права перебування у господарствах. Наслщком недотримання даних вимог буде !х знищення (стаття 84).
Власники мисливських собак повинш були дотримуватись таких ветеринарно-саштарних правил: без нагально! потреби не утримувати собак; собаки, покусан! скаженими тваринами, повинш бути безумовно знищеш; звертати увагу на стан здоров'я власного собаки, оскшьки власник собаки вщповщав за його дп та спричинеш шкоди матер1ально \ морально; собаку потр1бно водити поза його домом у наморднику та на поводку; якщо з'явились симптоми сказу \ собака когось покусав, не дозволялось його знищувати, а потр1бно було и закрити \ дочекатись приходу ветеринарного лшаря; уникати, щоб слюна скаженого собаки потрапила на тшо людини, а особливо не класти руки в пащу собаки, якщо д1агноз «сказ» дютав шдтвердження; покусану людину \ собаку слщ направити до найближчого Пастер1вського шституту разом ¿з одягом, який людина мала на соб1 на час покусання; якщо собака здох або був вщстршяний, потр1бно вислати до Пастер1вського шституту покусаного, а також частину мозку собаки в глщериш або половину мозку у спирту (краще доручити цю справу ветеринару); не слщ знищувати одяг покусаного та нищити мебл1, достатньо випрати одяг та промити мебл1 водою [8].
На жаль, ветеринарда використовували не лише за прямим призначенням, й для маншуляцп при виршенш конфл1кпв, пов'язаних ¿з торпвлею продуктами харчування. Показовим у цьому плаш був конфлшт у зовшшньо-торпвельнш д1яльносп. Щоб обмежити ввезення риби на територ1ю Кмеччини ¿, тим самим, пролобдавати власш штереси, шмецью рибоводи через засоби масово! шформацп розповсюджували недостов1рну шформащю про те, що у Галичиш розповсюджене небезпечне шфекцшне захворювання коропа. 3 шшого боку, галицью рибалки звертали увагу, що заморожена риба, яка у великих кшькостях експортувалась з Н1меччини, е шкщливою для здоров'я, 1 И потр1бно заборонити для споживання [9]. Також галицька преса повщомляла, що шмецька митниця спещально через довгу процедуру проходження митного контролю риби ¿з Галичини спричиняе псування риби, 1 використовуючи ветеринарний контроль, шдтверджуе цей факт 1 не допускае рибу на територ1ю Н1меччини [10].
Проблеми ¿з захворюванням риби у Австршськш ¿мперп спонукали до виршення цього питания. Зокрема, у Льв1вськш ветеринарнш академп у 1904 рощ почав працювати л1кар ветеринарно! медицини - доктор Станюлав Ф1б1х. За поданням Мшстерства осв1ти Австрп йому було видшено спещальну стипендда для вивчення захворювання риб у Мюнхеш, де була спещашзована кафедра. Слщ вщм1тити, що до того часу у всш Галичиш не було жодного науковця, який би м1г дати вщповщш поради у лшуванш риб. Для ширшого ознайомлення населения щодо ветеринарних аспектов розведення риби часопис «Окульник рибацький» регулярно публшував поради ветеринарного лшаря щодо ветеринарного нагляду [11].
3 першого вересня 1904 року ректором Льв1всько1 ветеринарно! академп вщкриваеться клшка з надання консультацш щодо розведення риби та !х захворювань, яка знаходилась за адресою м. Льв1в, вул. Личаювська 11. На анатз хвора риба повинна була направлятись живою у декшькох екземплярах, так як заразш захворювання найкраще виявляти лише у живш риб1. Давалась порада, що вщб!р хворо! риби потр1бно було проводити ввечерк кожну рибу слщ було окремо загорнути в тирсу.
156
До анал1зу необхщно було додати супровщний лист ¿з зазначенням тако! шформацп: з якого числа I як довго хвор1е риба; властивосп води (джерела, ставка, р1чки), шдекс чистоти води; вказати симптоми хворо! риби ! способи догляду за нею; шформащю про забруднешсть води, ! чим вона забруднена; чи було таке захворювання у господарств! попередньо. Кр!м того, за дослщження необх!дно було сплатити кошти.
За сумл!нну роботу та знания колепя професор!в ветеринарно! академ!! у Львов! призначила доктора Стан!слава Ф!б!ха доцентом з розведення риби ! !! захворювань. М!н!стр осв!ти Австрп сво!м рескриптом в!д 28 березня 1905 р. Ь. 9683 затвердив дане ршення колегп професор1в. Тож на територп Галичини у 1905 рощ розпочала свою роботу перша кафедра, яка займалась проблемами розведення та лшування риби [12].
В подальшому у Галичиш розпочав свою практику 1904 року в мют! Малець ветеринарний л1кар - Оскар Хемпель, який пройшов ветеринарну практику також у Мюнхен!. За консультацп вш кошт1в не брав, лише у випадках, коли необхщно було провести дослщження на мющ, то йому оплачували про!зд. Всього станом на 1904 р1к у Галичиш д1яло три ветеринарн! клшки по наданню допомоги при захворюванн! риби - у Краков!, Мальщ та Львов! [13].
Ветеринарний нагляд здшснювався також у мисливському собак!вництв!. Вагомий внесок у цю справу вше «Галицький клуб по догляду та дресируванню собак», офю якого знаходився у Львов! [14]. Зокрема, ним було укладено угоди з ветеринарними лшарями про ветеринарний нагляд за собаками, починаючи з часу заснування клубу у 1905 рощ [15]. На початку XX стол1ття у Львов!, якщо власник собаки не мав з ким його залишити, було оргашзовано ветеринарний заклад, в якому за кошти власника можна було залишити на деякий час собаку.
Не обходились без ветеринарного нагляду виставки мисливських вид1в собак. Зокрема, перед тим як брати участь у виставц! мисливських собак, оргашзовано! «Галицьким клубом по догляду та дресируванню собак» у Львов! 4-5 липня 1908 року ! яка проходила у виставковому павшьйош парку Кшшського (сучасний Стрийський парк) шд протекторатом князя Андр1я Любомирського, власнику собаки необхщно було представити !! на ветеринарний огляд [16].
Розведення дичини та полювання тюно пов'язан! з таким шфекцшними та паразитарними захворюванням як сказ, короста, фасцюльоз та багатьма шшими. Органи державно! влади повинн! врегульовували дане питания на законодавчому р1вш. Зокрема, у Польському Корол!вств1 постановок» Адмшютративно! ради в1д 14 жовтня 1834 року був створений фонд, який наповнювався за рахунок кошта, отриманих за дозволи на право носшня мисливсько! збро!. За кошти фонду фшансувались заходи щодо знищення хижак1в. Так, в!дпов!дно до ще! постанови за добування вовка, хворого на сказ, виплачувалась прем1я 50 злотих, за стару вовчицю - 36 злотих, за старого вовка - 25 злотих, за молодого вовка - 18 злотих, за щеня - 10 злотих [17].
Громадсью оргашзацп не лише Галичини були зад1яш у боротьб! з1 сказом, але й мгжнародн!. Так, на м1жнародному зас!данн1 ШвейцарИ' у справ! боротьби з1 сказом ухвалено р1шення - в ус1х крашах запровадити точну реестрац1ю собак, причому забезпечити кожного собаку в!дпов!дним значком [18].
Серед захворювань, яю завдавали збитки мисливському господарству, був ящур, на який у 1925 рощ хворши олеш у Жаб'ему [19]. Як евщчать дан1, через захворювання гинуло багато дичини. Так, у Долинському пов1т! (сучасний Долинський район) у мисливських упддях Велд1жа загинуло 72 оленя, з них 58 -
157
через захворювання, (50 - стронгшдоз, 8 - фасщольоз) [20]. На зменшення чисельносп лисищ бшя Станюлавова та яюсть И хутра негативно впливало поширення корости у 1929 рощ [21].
Тодшш органи державно! влади вживали ряд заход1в з боротьби Í3 захворюванням мисливських вид1в тварин. Зокрема, робота по оргашзацп державного управлшня та регулювання покладалось i на воеводську владу. У Стан!слав!вському воеводств! функцп були розподшеш на девять управлшь, а саме: загальне, безпеки, самоуправлшня, виконання, охорони здоров'я, вшськове, ршьництва, публ1чних po6ÍT, пращ та сощального забезпечення. Вщщл ветеринар!! в!дносився до ршьничого управлшня, до якого ще входили ршьничий та люовий вщщл [22]. Бшьше того, у 1928 рощ у Сташславов! був оргашзований перший у Польщ! мисливський шститут. Як дов!дуемось Í3 звпу шституту, за перюд з 01.05.1928 по 01.05.1930 року ним проводилась певна науково-методична допомога у профшактищ хвороб та лшуванш дичини. Про розмах роботи св1дчать проведен! у 1930 рощ ветеринарним лшарем Гордз!ловським 114 патолого-анатом1чних розтин!в [23].
KpiM орган!в державно! влади, певний вклад у л1куванн! тварин внесли i громадсью орган!зац!!. Ще починаючи з 1868 року у Варшав! утворюеться «Варшавська ф1л1я Рос1йського товариства оп1ки тварин». Для вир1шення питания догляду за тваринами товариство у Варшав1 3 червня 1887 року вщкривае ветеринарну кл1н1ку. В першу чергу приймались тварини в1д бщних власник1в, а л1кування проводили безплатно[24].
Висновок. Узагальнюючи вищесказане, сл1д вщзначити, що органи державно! влади вживали оргашзацшш заходи щодо проф!лактики шфекцшних захворювань серед дичини. Питания ветеринарного наг ляду за станом здоров'я диких тварин врегульовувалось на законодавчому píbhí, при чому велика увага придшялась гострим ¿нфекц!йним захворюванням, зокрема сказу, який поширювався серед мисливських вид1в собак. На другому м1сц1 стояв ветеринарний контроль за реал!зац1ею продукцп харчування, що виготовлялась з мисливських вид1в тварин. Велику роль в оргашзацп ветеринарного наг ляду в!д!гравали громадсью орган!зац!!, як1 зосереджували свою роботу на гумаштарних аспектах догляду за тваринами.
В подальшому досл1дження дано! проблеми сл!д продовжити в шституцшному аспект!.
Л1тература
1. Ostroga J. Mysliwstwo z ogary. - Warszawa: Redakcja «Lowca Polskiego», 1902. - S. 5-7.
2. Bobiatynski I. Nauka lowiectwa / Ignacy Bobiatynski: [we 2 tomach]. - Wilno: drukiem J. Zawadykiego, 1823. - T.I. - 245 s.
3. Orenski J. Z dziejów redakcyjno-wydawniczych «Lowca polskiego» (z powodu numeru 500-nego) // Lowiec Polski - 1928. - № 45. - S. 770-783.
4. Kamocki S. Podr^cznik lowiectwa / Stanislaw Kamocki. - Warszawa: Nowy swiat, 1935. - 240 s.
5. Krogulski S. Mi^dzynarodowy kongres mysliwski w Wiedniu // Lowiec . -1910. - № 20. - S.233-235.
6. Krogulski S. Mi^dzynarodowy kongres mysliwski w Wiedniu // Lowiec . -1910. - № 21. - S.245-247.
7. Odezwa gal. Towarzystwa ochrony zwierz^t//Lowiec . - 1909. - № 12. -S. 140-141.
158
8. Prawodawstwo o wsciekliznie // Lowiec Polski. - 1911. - № 13. - S. 201.
9. Clo od ryb // Okólnik. - 1901. - № 52. - S.121.
10 Clo od ryb // Okólnik. - 1901. - № 55. - S.232.
11. Nauka o chorobach rybich w c.k. Akademii weterynyryi we Lwowie // Okólnik. - 1904. - № 71. - S. 169.
12. Sprawozdanie z czynnosci krajowego towarzystwa rybackiego w Krakowie za czas ocl 1. stycznia 1904 r. do 31. grudnia 1904 r. // Okólnik. - 1905. - № 77. - S.187.
13. Badanie chorób rybich // Okólnik. - 1904. - № 73. - S.366.
14.Statut galicyjkiego Klubu dla hodowli i tresury psów mysliwskich//Lowiec. -1905. - № 12. - S.140-141.
15. Regulamin Galicyjskiego Klubu dla hodowli i tresury psów mysliwskich //Lowiec. - 1905. - № 12. - S.144-145.
16.Program wystawy psów mysliwskich i zbytkownych urz^dzanej przez galic. Klub hodowli i tresury psów mysliwskich we Lwowie w dniach 4. i 5. lipca 1908 roku //Lowiec. - 1908. - № 11. - S.127.
17.Reuman M. Gospodarstwo lowieckie z historic starozytn^ lowiectwa polskiego. - Warszawa: Drukarnia Orgelbranda, 1845.
18.Wadomoscs biez^ce //Lowiec Polski - 1929. - № 43. - S.750.
19. Z tegorocznego rykowaska//Lowiec - 1924. - № 11. - S.171.
20.Rykowisko jeleni w dobrach Weldzirz w latach 1932, 1931, 1930//Lowiec -1933. - № 5-6. - S.49-51.
21.Towarzystwo mysliwych w Stanislawowie: Pólwieku. Historia towarzystwa od r. 1880-1930. - Stanislawów, 1930. - S .26.
22. Stanislawowski dziennik wojewódzki. - 1932. - № 1. - S. 1-10.
23. Sprawozdanie z dzialalnosci instytutu lowiectwa za czas od dnia 1.V.1928r. do dnia 1.V.1930r. // Lowiec Polski - 1930. - № 22. - S.448-451.
24. Illustrowany kal^darz jubieleuszowy «Przyjaciela zwierz^t» (r. 1880) na rok 1931 /pod red. T. Sas-Jaworskiego. - W-wa: T-wo opieki nad zwierz^tami Rzplitej Polskiej, 1931. - S. 26-33.
Стаття надшшла до редакци 15.04.2015
УДК 57(063)
Рудь О. Г., к.вет.н., доцент, Куцоконь Л. П., старший викладач © E-mail: [email protected]
Пененсъкий державный гумамтарний утверситет, Пене, Украгна
ПАРАЗИТОФАУНА КОРОПОВИХ В УМОВАХ ВИРОЩУВАЛЬНО!
СИСТЕМИ ВАТ РМС «ОЛЕКСАНДРШСЬКА»
В сучастй науковт nimepamypi е багато Mamepianie, якг висв1тлюють основш шляхи тдвищення рибопродуктивност1 ставюв. Серед них еажлиее м1сце займае забезпечення етзоотичного благополуччя стаекоеих господарсте, шляхом профтактики та л1кв1дацИ' найбыъш небезпечних паразитарних захеорюеанъ риб. Метою наших досл1джень було еиечення динам1ки паразитофауни у малъюв i цьогол1ток коропа протягом вегетащйного nepiody еирощуеання, а також термти ix заражения паразитами. Для цъого на протяз1 еирощуеалъного nepiody коропа, один раз в м1сяць проводили паразитолог1чний розтин малъюв Í3 еирощуеалъних ставюв рибдыънищ «Волошки» рибоводно-мел1оративног станцИ'
© Рудь О. Г., Куцоконь Л. П., 2015
159