CC BY
51
8. Clemence R. G. Efficacy of selamectin in the prevention of adult heartworm (dirofflaria immitis) infection in dogs in northern Italy / [Clemence R.G., Sarasola P., Genchi C. et. al.]. - Vet. Parasitol. - 2000. - V. 91, № 3/4. - P. 251-258.
References
Pozhivil, A. I. (1998). Dirofiljarioz u sobak / [Pozhivil A.I., Kozachok V.S. ta in.]: Mater. I mis'koi. konf. z problem dribnih domashnih tvarin (Kiiv, 12-13 travnja). - K., 13-14. (in Ukrainian).
Potoc'kij, M. K. Omel'janenko, M. M. (2011). Dirofiljariozi / Veterinarna medicina Ukrainy. -
2011. - № 4. - S. 23-25. (in Ukrainian). '
Arhipova, D. R. (2005). Dirofiljarioz sobak / Veterinarija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. - M.,
9, 105-106. (in Russian). ' '
Vasilik, N. S. (2004). Dirofiljarioz - tropichnij gel'mintoz v Ukraini / Zdorov'ja tvarin i liki. 4, 45. (in Ukrainian).
Chernov, V. N., Ushakov, O. S. (2012). Dirofiljarioz / Mir veterinarii. 4, 4-15. (in Russian). Koltas, I. S., Ozcan, K., Duran, N. (2002). Subconjunctival infection with Dirofilaria repens / Ann.
Saudi Med. - V. 22. - N 1-2. - P. 75-76. ' Tarello, W. (2008). Autochthonous Dirofilaria (Nochtiella) repens infection in dogs in Kuwait /
Zoonoses and public health. Vol. 55, Issue: 6. - P. 328-330. Clemence, R. G. (2000). Efficacy of selamectin in the prevention of adult heartworm (dirofilaria immitis) infection in dogs in northern Italy / [Clemence R. G., Sarasola P., Genchi C. et. al.]. - Vet. Parasitol. - V. 91, № 3/4. - P. 251-258.
Стаття надшшла доредакцп 7.04.2016
УДК 619(47+57)(091)"19"
Стегней М. М., к. вет. н., доцент ([email protected])
Национальный утверситет б1оресурс1в и природокористування Украгни, м. Кигв
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА УКРА1НИ В РОКИ СТАНОВЛЕННЯ
РАДЯНСЬКО1ВЛАДИ
Дослгджували iсторт розвитку ветеринарног медицини в роки становлення радянськог влади. Проведеними до^дженнями встановлено, що Перша свтова вшна стала фактором руйнування ветеринара в крагт, що призвело до майже повного припинення дiяльностi ветеринарного персоналу.
Проте складна етзоотична ситуащя сприяла збтьшенню кiлькостi ветеринарного персоналу в крагт i розширенню мережi ветеринарних установ, дiяльнiсть яких була зосереджена на головному завданш - лiквiдацii заразних захворювань.
В цей перюд було оргатзовано тимчасовий уряд МШстерства внутрШтх справ, в розпорядженн якого було i ветеринарне управлтня. Нзтше тимчасовий уряд передав весь правлтський ветеринарний нагляд в розпорядження губернських земств i м^ьких самоуправ, як видтилися в самостшы земсьт одинищ.
У червы 1918 р в Мосmi Центральним ветеринарним вiддiлом Народного Комiсарiату внутрштх справ було скликано Всеросшську нараду представниюв ветеринарних оргатзацш, де були вироблен чтк форми оргатзацп ветеринарног справи i проведення заходiв в боротьбi iз заразними захворюваннями тварин
На нарадах ветеринарних лiкарiв визначали завдання ветеринара в галузi протиетзоотичног та лжувальног роботи, а також гг участь в зоотехтчних заходах. На нарадах схвалювалися принципи eдностi радянськог ветеринара та зосередження ваег ветеринарног справи в одному оргат, а також приймалися положення про оргатзацшну структуру губернських i обласних ветеринарних оргатзацш.
Ключов1 слова: iсторiя ветеринарног медицини, етзоотична ситуащя, ветеринарна служба, тваринництво, надзвичайна комШя, ветеринарна справа.
172
УДК 619(47+57)(091)" 19"
Стегней Н. М., к. вет. н., доцент
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
ВЕТЕРИНАРНАЯ МЕДИЦИНА УКРАИНЫ В ГОДЫ СТАНОВЛЕНИЯ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ
Исследовали историю развития ветеринарной медицины в годы становления советской власти. Проведенными исследованиями установлено, что Первая мировая война стала фактором разрушения ветеринарии в стране, что привело к почти полному прекращению деятельности ветеринарного персонала.
Однако сложная эпизоотическая ситуация способствовала увеличению количества ветеринарного персонала в стране и расширению сети ветеринарных учреждений, деятельность которых была сосредоточена на главной задаче -ликвидации заразных заболеваний.
В этот период было организовано временное правительство Министерства внутренних дел, в распоряжении которого находилось и ветеринарное управление. Позже временное правительство передало весь правленческий ветеринарный надзор в распоряжение губернских земств и городских самоуправлений, которые выделились в самостоятельные земские единицы.
В июне 1918 г. в Москве Центральным ветеринарным отделом Народного комиссариата внутренних дел было созвано Всероссийское совещание представителей ветеринарных организаций, где были выработаны четкие формы организации ветеринарного дела и проведения мероприятий в борьбе с заразными заболеваниями животных
На совещаниях ветеринарных врачей определяли задачи ветеринарии в области противоэпизоотической и лечебной работы, а также ее участие в зоотехнических мероприятиях. На совещаниях одобрялись принципы единства советской ветеринарии и сосредоточения всего ветеринарного дела в одном органе, а также принимались положения об организационной структуре губернских и областных ветеринарных организаций.
Ключевые слова: история ветеринарной медицины, эпизоотическая ситуация, ветеринарная служба, животноводство, чрезвычайная комиссия, ветеринарное дело.
UDC 619(47+57)(091)"19"
Stegney M. M., candidate of veterinarian sciences, docent National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine c. Kiev
VETERINARY MEDICINE OF UKRAINE IN THE FORMATIVE YEARS OF THE
SOVIET REGIME
The history of veterinary medicine in the formative years of the Soviet Regime was studied. Conducted studies have established that the World War I was a factor in the destruction of animal husbandry in the country, which led to almost full termination of the veterinary staff.
However, a complicated epizootic situation helped to increase the number of veterinary staff in the country and expand the network of veterinary institutions, whose activities were focused on the main task - the elimination of infectious diseases.
During this period, the interim government of Ministry of Internal Affairs was organized, in disposal of which was veterinary department. Later interim government transferred all veterinary administrative supervision to the disposal of provincial zemstvo and city self-gevernment that stood out in independent Zemsky unit.
In June 1918 in Moscow by Central Veterinary Department of Public Commissariat of Internal Affairs was convened the All-Russian conference of representatives of veterinary organizations that have made a clear form of organization of veterinary affairs and management of activities to control of contagious diseases of animals.
173
Veterinary tasks in the field of anti-epizootic and treatment work, as well as their participation in zootechnical events were defined at the meetings of the veterinarians.
At meetings principles of unity of Soviet veterinary medicine and concentration of all veterinary affairs in one authority were approved, also the provisions on the organizational structure of the provincial and regional veterinary organizations were taken.
Key words: History of Veterinary Medicine, epizootic situation, Veterinary Service, animal husbandry, Extraordinary Commission, Veterinary Affairs.
Вступ. Перша свгтова в!йна стала нищiвною не лише для европейських держав, а й для Росшсько! !мперп. Для украшщв наслвдки вшни були важкими, i особливих збитшв зазнало сшьське господарство, зокрема тваринництво. У цей перюд по всш територн Радянського Союзу особливого поширення мали шфекщйт захворювання тварин, боротьба з якими вимагала особливих зусиль. Через нечисленнiсть ветеринарного персоналу в перюд вiйни (1914-1917 рр.) боротьбу з етзоот!ями проводили спшьно сiльська влада i полiцiя, як не мали спецiальних знань. В цей перюд особливо поширеними були так! захворювання як сибipка, чума велико! рогато! худоби, сап, сказ тощо. Лише за перюд першо! свгтово! в!йни загальна захвоpюванiсть кшського складу збiльшилася в пор!внянт з довоенним пеpiодом в п'ять pазiв, загибель велико! рогато! худоби - в 4,5 раза. Значно знизилося погол!в'я худоби за деякими видами тварин (кон!, свит) майже в два рази [1].
Мета i завдання до^дження. Дослвдити особливост розвитку ветеринар!! в Укра!т в перюд становлення радянсько! влади. Для досягнення поставлено! мети визначенн наступт завдання: дослвдити етзоотичну ситуащю у досл!джуваний перюд; проанал!зувати чисельнють ветеринарного персоналу; визначити заходи що проводилися для покращання етзоотично! ситуацп у кра!ш.
Матерiал i методи дослiджень. Матер!алом дослвдження були видання перюдично! преси, арх!вн матер!али Державного арх!ву м. Киева. Основою методолопчного досл!дження е фундаментальн тдвалини наукового анал!зу -принцип юторизму та системности. При проведенш досл!джень використан хронолопчний, системний, пор!вняльно-юторичний та аналгтичний методи.
Результати дослщжень. Сап поширювався з прифронтових райошв вглиб кра!ни. У перюд вшни реестращя захворювання коней на сап не зменшилася, а, навпаки, ввдзначалося збшьшення прояви сапу. Сап реестрували двома способами: заявами господарем або полщп; амбулаторним обстеженням тварин. Поширення сапу обумовлювали продаж населенню вибракуваних вшськових коней. При виявленш сапу, на господарство накладали карантин на 7 дшв.
Кр!м сапу, значного поширення серед тварин набув сказ. Лише в Кшвськш губернп в 1914 рощ зареестровано 918 людей, укушених скаженими тваринами. У 1915 рощ в Ки!вський бактерюлопчний шститут звернулося 1372 особи укушен! тваринами [2]. В цьому ж рощ сказ поширився серед домашшх тварин: коней захворшо 9, велико! рогато! худоби - 60 i собак - 126 гол!в. Слад зазначити, що в попереднш рш цей показник рееструвався ввдповвдно: 10, 33, 85 гол!в.
Перша свгтова в!йна майже повшстю припинила д1яльнють ветеринарного персоналу. Прикордонн охоронно-карантинн пункти i транспорты ветеринары дшьнищ в бшьшост випадшв припинили свое юнування, що також погано позначилося на ветеринарному благополучч! кра!ни. Значна кшьшсть земських та мюьких ветеринарних лшарень, i пунктов не д!яли. У зв'язку з цим, у багатьох губершях кра!ни оргашзовувалися шеститижнев! курси тдготовки ос!б для проведения щеплення тваринам i для виконання деяких вид!в ветеринарно! роботи. При проходженн цих курав основна увага придшялася боротьб! з етзоотгями, як! тд час в!йни були особливо поширет. Особам, як пройшли тдготовч! курси, дозволялося проводити туберкулшзащю i мале!шзащю, проводити в!дб!р патолопчного матер!алу, дезшфекщю, термометрто, збирати дан! про поширення шфекщйних захворювань у вв!реному !м регюш.
174
У 1917 р, у зв'язку з недостатньою кшьшстю фуражу, почався масовий падiж коней на фронт! У листопадi 1917 р. смертнють шнського складу в лазаретах досягала 70 %. Поряд з цим значна частина коней (до 50 % загального поголiв'я) в армп була вкрай виснажена.
У березн 1917 р в Укра!ш було створено Укра!нську Центральну Раду, головою яко! був обраний М. Грушевський [2]. У зв'язку з цим було оргашзовано тимчасовий уряд Мшстерства внутрiшнiх справ у розпорядженш якого знаходилося i ветеринарне управлiння. Пiзнiше тимчасовий уряд передав весь правлшський ветеринарний нагляд в розпорядження губернських земств i мiських самоуправ, якi видiлилися в самостшт земськ одиницi. З проголошенням Укра!нсько! Народно! Республiки ветеринарне управлiння було консультативним органом i тдпорядковувалося Укра!нськш ветеринарнiй радi, до складу яко! входили делегати ввд губернських ветеринарних з'!здiв i ветеринарного ввддшення при Генеральному секретарiатi вiйськових справ. В обов'язки Укра!нсько! ветеринарно! ради входило: консультащя i забезпечення потреб укра!нсько! народно! республiки; видання плану ветеринарно! оргашзащ! в Укра!нi; об'еднання ветеринарно! справи громадських органiзацiй; оргашзащя ветеринарно-санiтарного законодавства в Укра!ш. Таким чином, була створена законодавча база ветеринарп в Укра!нi.
В травш 1918 р було затверджено положення про реорганiзацiю Ветеринарного управлiння у Ветеринарний вiддiл Народного Комiсарiату внутрiшнiх справ, на який покладено загальне керiвництво в«ею ветеринарною справою в кра!ш.
Цей документ мав велике значения для розвитку ветеринарп. Положенням визначався принцип об'еднання керiвництва ветеринарною справою в кра!нi в одному оргаш. Пропонувалося приступити до розробки ветеринарного Статуту та ветеринарно-сангтарних правил, створення колегi! ветеринарного ввддшу i Головно! ветеринарно! ради, а також створення обласних ветеринарних управлiнь або вiддiлiв при обласних i губернських Радах. Встановлено пiдпорядкувания 1нституту експериментально! ветеринарi! ветеринарному вiддiлу Народного Комiсарiату внутрiшнiх справ.
Проект зазначено! постанови був шдготовлений на нарадi ветлiкарiв i фельдшерiв, скликано! Комiсарiатом виутрiшнiх справ у квiтнi 1918 р в Москв У робот! наради взяли участь 56 ветеринарних фахiвцiв.
У травш 1918 р Головний вшськово-ветеринарний комiтет був реоргашзований в колегiю Вiйськово-ветеринарного управлiння армп. Головою ще! колегi! та начальником Вшськово-ветеринарного управлiння був призначений А. Р. Свграфов, колишнiй голова Ветеринарного фронтового комитету Захiдного фронту.
У першi роки молодiй Радянськiй республщ довелося провести велику роботу по змiцненню тваринництва i, в першу чергу, органiзувати комплекс державних заходiв, спрямованих на боротьбу з етзоотгями .
Для забезпечення матерiалами для щеплення (вакцинами та сироватками), необхвдними для боротьби iз заразними хворобами, були вжип заходи до збшьшення виробничо! потужност^ протичумних станц1й, бактерюлопчних лабораторiй та 1нституту експериментально! ветеринарп, а також заходи щодо полiпшення постачання бактерiологiчних iнститутiв необхiдними матерiалами. Тiльки в Киевi дiяло Окружне вшськово-ветеринарне управлiния (вул. Круглоунiверситетська, 13), директором яко! був окружний вшськово-ветеринарний шспектор, таемний радник А. К. Логшов; окружна ветеринарно-бактерiологiчна-лабораторiя Пiвденно Захвдного краю МВС (вул. Фундуклi!вська, 70) завiдувачем яко! був приват-доцент О. М. Максутов, Ки!вський бактерiологiчний шститут (Протасiв яр, 4) - директор В. К. Лшденман i Ки!вський ветеринарно-бактерiологiчний iнститут (вул. Кирилiвська, 107) ввдкритий в 1913 роц1, в якому працював майбутн1й академiк С. Н. Вишелеський. Слiд зазначити, що в окружнiй ветеринарно-бактерiологiчнiй лабораторi! з 1901 року виготовляли вакцину проти сибiрки способом, запропонованим Харк1вським ветеринарним
175
шститутом, а з 1913 року за способом Петербурзько! мшстерсько! лабораторп, так як вона давала менше ускладнень [3].
З метою тдвищення ефективност заходiв проти чуми велико! рогато! худоби Рада Народних Комiсарiв заснувала посади особливо уповноваженого з боротьби з чумою. У вересш 1920 року на Укра!ш була оргашзована Надзвичайна комiсiя по боротьбi з чумою велико! рогато! худоби. У 1921 рощ тшьки в Кшвськш губернп було виявлено 47 неблагополучних пункпв, де захворiло 973 тварин. Крiм того, у багатьох повiтах були оргашзоваш курси санiтарiв для боротьби з чумою велико! рогато! худоби, навчання на яких проводилося за спещальною програмою видано! Надзвичайно! комгаею. Щоб знайти чiткi форми оргашзащ! ветеринарно! справи i проведения заходiв у боротьбi iз захворюваннями тварин Центральний ветеринарний вiддiл Народного Комiсарiату виутрiшнiх справ скликав у червн 1918 р в Москвi Всеросшську нараду представнишв ветеринарних органiзацiй.
На проведенш нарадi був схвалений принцип едност радянсько! ветеринарi! та зосередження всiе! ветеринарно! справи в одному органц були затвердженi проекти положень про Центральний ветеринарний вiддiл Народного Комiсарiату внутрiшнiх справ, прийнято положення про органiзацiйиу структуру губернських i обласних ветеринарних органiзацiй, причому в завдання губернсько! ветеринарно! Ради входило «втшення в життя спшьних закошв i розпоряджень у галузi ветеринарп та тваринництва».
Слiд зазначити, що вшськова ветеринарiя була органiзована ще в 1851-1852 рр., Коли були введет посади корпусних ветеринарних лiкарiв, старших i молодших ветеринарних лiкарiв при полках, як пiдпорядковувалися корпусним ветеринарам. У 1864 р. посада корпусного ветеринарного лшаря i старших ветеринарних лiкарiв в полках була скорочена, проте введена посада окружного ветеринарного лшаря, який п1дпорядковувався медичному iнспектору i при цьому був повшстю позбавлений самостiйиостi [4].
Висновки.
1. Проведеними дослiджениями встановлено, що перша свггова вiйиа стала фактором руйнування ветеринарi! в кра!нi. Ршення нарад ветеринарних лiкарiв визначали завдання ветеринарп у сферi протиеп1зоотично! та лшувально! роботи, а також !! участь в зоотехнiчних заходах.
2. Складна етзоотична ситуацiя в до^джений перiод, супроводжувала вiдкриття нових посад i розширення ветеринарно! мережi в кра!ш. В першу чергу це бактерюлопчш лабораторi! та iнститути, робота яких була спрямована на знищення епiзоотичних вогнищ.
Перспективи подальших дослщжень. Бiльш ретельно вивчати iсторiю становлення i розвитку ветеринарно! медицини Укра!ни.
Л1тература
1. Никитин И. Н., Калугин В. И. История ветеринарии / Н. Никитин. - М.:, 1988. - 128 с.
2. Письмо ветеринарного управления временного правительства Министерства внутренних дел Губернским комиссарам №262 от 27.08.1917 г. // Державний архiв м. Киева. - Ф.163., Оп. 11., ЕД.хр. 11. - С. 11-12.
3. Верстюк В. Укра!нська центральна Рада. / В. Верстюк. - К.:, Залови. - 1977. - 344 с.
4. Евсеенко С. С. Сто лет назад и теперь / С. Евсеенко Вестник общественной ветеринарии. - 1913. - №6. - С. 271-286.
References
Nikitin, I. N., Kalugin, V. I. (1988). Istoriya veterinarii. - M., 128 s. (in Russian).
Pis'mo veterinarnogo upravleniya vremennogo pravitel'stva Ministerstva vnutrennikh del
gubernskikh komissara №262 ot 27.08.1917 g. // Gosudarstvennyy arkhiv g. Kiyev. -
F.163. , Op . 11. , YED.khr. 11. - S. 11-12. (in Russian). Verstyuk, V. (1977). Ukrainskaya Tsentral'naya Rada. - M.:, Zavet. - 344 s. (in Ukrainian). Yevseyenko, S. S. (1913). Sto let nazad i teper' / S. Yevseyenko Vestnik obshchestvennoy
veterinarii. 6, 271-286. (in Russian).
Стаття надшшла доредакцй28.04.2016
176
