CC BY
25
Висновок. Треба зауважити, що за рахунок плiвкового утеплення бшьш ефективно проявляеться гормональна дiя речовин. Сiянцi досягають бiльших розмiрiв не тiльки за рахунок бшьш штенсивного росту, але i бшьш довшого вегетацiйного перiоду порiвняно з вщкритим грунтом. Таким чином, нашi дослiдження показали, що дворазове обприскування однорiчних посiвiв гормонами росту шд плiвковими покриттями значно прискорюють рют Ыян-цiв, що дае змогу в поеднанш зi застосуванням повно! норми органо-мшераль-них добрив отримати високий вихщ стандартних сiянцiв в однорiчному вiцi.
Л1тература
1. Кефели В.И., Прусакова Л.Д. Химические регуляторы роста. - М.: Знание, 1985. -
63 с.
2. Косакчвська 1.В. Роль бiлкiв та ф^огормошв у загальнiй стратегп адаптацп рослин до стреав// Физиология и биохимия культурных растений. - 2003, т. 35, № 6. - С. 517-527.
3. Лихолат Т.В. Регуляторы роста древесных растений. - М.: Лесн. пром-сть. 1983. -
240 с.
4. Меняйло Л.Н. Гормональная регуляция ксилогенеза хвойных. - Новосибирск: Наука, 1987. - 185 с.
5. Муромцев Г.С., Чкаников Д.И., Кулаева О.Н., Гамбург К.З. Основы химической регуляции роста и продуктивности растений. - М.: Агропромиздат, 1987. - 384 с.
6. Полевой В.В. Роль ауксина в системах регуляции у растений. - Л.: Наука. 1986. - 79 с.
7. Полевой В.В. Внутриклеточные и и межклеточные системы регуляции у растений// Соросовский Обозревательный Журнал. - 1997, № 9. - С. 6-11.
8. Ракитин Ю.В. Химическая регуляция жизнедеятельности растений. - М.: Наука. 1983. - 259 с.
9. Rakowski K.J. Fiziologiczne i molekularne podstawy reakcji drzew na stresy srodowisko-we// Lesne Prace Badawcze. - 2004, № 3. - S. 107-117.
УДК 631.524+712.41 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб.
А. С. Мельник; мол. наук. ствроб. О. С. Панасюк - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ВЕЛИКОВ1КОВ1 ДЕРЕВА 1НТРОДУКОВАНИХ ТА Р1ДК1СНИХ ТАКСОН1В ШДПРЦЮСЬКОГО ПАРКУ
Видовий склад дерев старовинних парюв репону був значно багатшим, шж на об'екгах озеленення ХХ ст. В одному з таких парюв, Пщпрщвському, що на Стрийщи-ш, до цього часу збереглися Bi^Bi дерева 10 рщюсних таксошв, опис яких наведено.
Ключов1 слова: старовинний парк, штродуценти, великовiковi дерева
Senior research officer А.1. Ivchenko; senior research officer I.M. Patsura; senior research officer A.S. Melnyk; junior research officer O.S. Panasyuk -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Old trees of rare species in the park of Pidgirtsy village, which were introduction
Specific composition of trees was considerably richer in the age-old parks of region, than on the objects of planting of greenery of ХХ century. To this time age-old trees were saved 10 rare taxons in one of such parks - in the village Pidgirtsy, that on the Stryj district. Description of these trees is pointed.
Keywords: age-old park, introduction trees, trees of large age
1з середини минулого столггтя, а особливо в другш його половинi, в УкраАт спостерiгався своерщний "бум" озеленювальних робгг. Проте, незва-жаючи на це, номенклатурний склад деревних рослин особливою рiзномашт-нiстю не вiдзначався. Серед дерев, як висаджували у вуличш насадження i сквери, вiн, зазвичай, не перевищував кiльканадцяти таксонiв, а нерщко об-межувався лише кшькома видами. Досить обмеженою також була внут-рiшньовидова номенклатура.
Саме в цей час для швидкого отримання ефекту декоративного озеле-нення в мюта та селища були введет тисячi дерев кiлькох швидкорослих ви-дiв тополi. Вони стали головною ознакою благоустрою пролетарсько! держа-ви, яка цшком вiдповiдала лозунгу: швидко i дешево. Висадженi дерева добре приживалися, швидко росли, затрати на проведення таких робгг були значно меншими, шж за умови використання шших бiльш цiнних порiд. Перспектива щорiчного забруднення повiтря мют "пухом" тополь та виникнення у зв'яз-ку з цим алерпчно небезпечного перiоду до уваги тодi не бралася. Також не враховувалася можливiсть руйнування корiнням тополi тротуарiв та iншого твердого замощення земельних дшянок.
А такi негативнi явища не забарилися. На сьогоднi незважаючи на те, що кiлька останшх десятилiть види тополi майже не вводять у вуличш i пар-ковi насадження мiст, а великорозмiрнi дерева ще! породи при першш же на-годi намагаються вирубувати, вщдалет прямi i непрямi !х наслiдки ми спос-тер^аемо й досi. Теж доцiльно зауважити, що кошти, свого часу зекономленi на введенш в зеленi насадження цих дерев замють iнших порiд, тепер чи не в бшьших розмiрах потрiбно викладати на трудомiстке та затратне в умовах мюько! забудови зрiзування великогабаритних дерев тополi, яю швидко до-сягли сво!х максимальних розмiрiв. А до цих затрат було б цшком закономiр-но долучити витрати на профшактику та лжування алергiчно хворих, якi страждають вiд "пуху" тополь, та кошти на вщновлення поруйнованого ко-ршням замощення вулиць.
Дещо iнших ландшафтно-арх^ектурних та флористичних принципiв дотримувалися при створенш палацових чи присадибних магнатських парюв. У них, насамперед, був значно ширший i цiкавiший номенклатурний склад дендрофлори [2, 3, 5, 8]. Планування було добре аргументованим i виваже-ним. Його, як i наступнi безпосереднi роботи з практично! ре^заци паркобу-дування, виконували висококвалiфiкованi фахiвцi. Найцiкавiшi парки були започатковаш в перiод ХУШ-Х1Х ст. При !х закладаннi орieнтувалися не стiльки на отримання швидкого декоративного ефекту та низько! собiвартос-т робiт, як на створення високохудожнього та бюлопчно стiйкого паркового об'екту, який би виконував сво! функци протягом тривалого часу. Кiлька з тих, що збереглися у всш свош красi, й на сьогодш мають славу зразкiв паркового мистецтва Украши. Насамперед це "Софивка" в Уманi, "Олександрiя" в Бшш Церквi та "Тростянець" на Чершпвщиш. Створенi свого часу парковi шедеври, що призначалися для досить обмеженого кола оЫб, тепер доступнi для кожного вщв^вача. Цi парки добре доглянут та належно охороняються. А мистецтво паркобудування, що застосовувалося при !х закладцi та форму-
ванш, i pi3HOMarnTM наявно! в них дендрофлори вивчають цiлi HayKOBi колек-тиви. Проте е й iншi пaрковi об'екти, менш вiдомi, недоглянyтi (за них можна сказати: "tï, що знаходяться в стaнi запустшня"), мaлодослiдженi. Про неза-довiльний стан таких парюв та вiдсyтнiсть елементарного догляду в них свого часу звертали увагу ряд aвторiв [1, 4, 5]. Проте ситуаци це не змшило. Серед деяких з них на сьогодш ще можна бачити залишки колишнiх прекрасних елеменлв ландшафтних композицiй та рiдкiснi великовiковi особини штро-дукованих чи аборигенних деревних видiв [2, 6]. У окремих з них у бшьшш чи меншш мiрi збереглися елементи палацово! та ландшафтно! арх^ектури.
Один iз таких присадибних парюв знаходиться в селi Пiдгiрцi Стрий-ського району на Львiвщинi. Закладений у 1892 р. на плошд 74 га. У ньому було 279 видiв i декоративних вщмш хвойних i листяних деревних рослин. Згодом як площа, так i дендролопчна колекщя ютотно зменшилися. Статус пам'ятки садово-паркового мистецтва площею 17 га йому був наданий поста-новою Ради Мiнiстрiв УРСР (№ 105 вiд 29.01.1960 р.). Вщповщальним за дотримання охоронного статусу спочатку було закршлено школy-iнтернaт, згодом - облрибокомбшат.
На територiï парку збереглася вшла Брaнiцьких - колишнiх власниюв цього об'екту. При порiвняннi з пишними новобудовами так званих "нових украшщв" на околицях великих мют бyдiвля вiлли вражае своею колишньою скромною ошaтнiстю. Ïï коротка тслявоенна iсторiя така. Спочатку головний будинок вшли та допомiжнi слyжбовi примщення були передaнi для спещ-aлiзовaноï школи. Пiзнiше його використовували як Будинок охорони приро-ди, де регулярно проводили заходи з поширення еколопчних знань для yчнiв та громадськост району. Тодi стан бyдiвлi був зaдовiльний. Справжне ïï ни-щення почалося пiсля того, як у нш зробили риборозплiдник та запровадили вирощування мальюв цiнних порщ риби. Для цього до будинку тдвели про-точну воду. Наявшсть води та вологого повiтря зробили свою чорну справу. Зовш будинок ще видаеться щкавою спорудою, хоча вшна дивляться пусти-ми вжонницями, а в стiнaх проглядаються окремi трiшини. До центрального входу можна потрапити лише через густ зарост дерев i кyшiв. А весь процес нищення будинку найкраще видно саме всередиш. Там вс елементи бyдiвлi сильно врaженi грибком. Довiвши такою дiяльнiстю примiшення до руши, його кинули напризволяще. Навряд чи хтось зможе порятувати будинок. На-рaзi ще можна бачити зовшшнш вигляд будинку, вгадуючи колишню його красу. Але майбутня доля ще1* цiкaвоï в aрхiтектyрномy плaнi споруди практично виршена. Подальшим процесом, передуЫм, керуватимуть стихiйнi си-ли природи.
Близька до попередньо].', але все ж дещо шша ситyaцiя склалася з де-ревними насадженнями колись чудового дендропарку, що поряд з вшлою. Перелж yнiкaльноï дендрофлори цього парку на перюд пiсля Дрyгоï свiтовоï вiйни наводила О.А. Щербина [8]. За останш роки видовий склад парку значно скоротився. Зокрема, з рiзних причин випали дерева таких видiв як болот-ний кипарис, дуби бший i черепицевий, береза Максимовича, магноли кобус i Суланжа, декоративш вiдмiни ялини звичайног плетиста 'Viminalis' та
змiеподiбна 'Virgata', глiд одноматочковий рожево-повноквггково! Crataegus monogyna 'Roseoplena' та червоно-повноквггково! C. m. 'Rubroplena' вiдмiн, а також значна кшьюсть видiв красивоквiтучих чагарникiв. Частина дерев ден-дропарку - тодi чи не едиш маточнi особини в регюш для заготiвлi насшня i живцiв. Яскравим прикладом такого господарського використання е жiноча особина багряника японського Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., насш-ня якого послужило основою для впровадження цього виду в озеленення Львова та й всього захщного регюну Украши. Свого часу завдяки нашим сшвробггникам, що тодi працювали в Боташчному саду Львiвського державного ушверситету iменi 1вана Франка, вдалося зберегти цiкавi декоративнi вiдмiни ялини звичайно!, якi всi наступнi роки шляхом вегетативного роз-множення поширюються на об'екти озеленення регюну.
На час обстеження залишюв дендролопчно! колекцп колишнього Шд-гiрцiвського парку авторами публжаци виявлено вiковi рослини 10 таксошв (див. табл.).
Табл. 1. Таксацшна характеристика та стан найбтьших _великов'жових дерев Пiдгiрцiвського парку_
№ п.п. Назва таксону Приблиз-ний вш, роки Висота, м || £ 1 ° ■ ^ Стан
1. Platanus acerifolia Willd. 130 27 232 хороший
2. Tsuga canadensis (L.) Carr. 130 29 81 хороший
3. Chamaecyparis pisifera (Sieb. et Zucc.) Endl. 130 22 57 пригтчений
4. Chamaecyparis pisifera 'Plumosa' 130 22 69 пригтчений
5. Thuja occidentalis L. 130 24 64 задовшьний
6. Larix decidua Mill. 200 28 128 задовшьний, дерева безверхi
7. Abies alba Mill. 150 26 62 хороший
8. Pinus strobus L. 150 30 92 ознаки ввдмирання
9. Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 130 26 73 хороший
10. Fagus sylvatica 'Aureo-variegata' 100 24 54 строката вiдмiна наяв-на лише на окремих гiлках
При входi з боку школи-штернату на партерну поляну, що знаходить-ся перед вшлою, своею величчю i красою вражае букетне насадження платана. За експертною ощнкою авторiв, висадженi вони (як i ще ряд штродуцен-тiв) напередодш закладки Пiдгiрцiвського парку як такого. У Х1Х столiттi стало загально поширеним створювати однопороднi букетнi посадки. Таю елементи зелено! парково! арх^ектури збереглися в багатьох класичних парках того перюду. Висаджували !х з деревних видiв, якi в перспективi могли досягати значних розмiрiв - дуба, ясена, клена. У цьому випадку вибiр парко-будiвникiв зупинився на досить екзотичнiй на той час для Украши породi -платану лондонському або ж кленолистому. П'ять дерев цього класичного для Захщно! Свропи паркового виду, що висаджеш дуже близько одне вщ од-
ного, в свош нижнш чaстинi тiсно стулилися i в здебшьшого зрослися. Дь аметри цих окремих дерев-стовбyрiв коливаються вщ 75 до 110 см. Загаль-ний дiaметр зростку стовбyрiв становить 232 см. Верхш частини стовбyрiв взаемно вiддaлилися однi вiд одних, створивши таким чином досить об'емну спшьну крону з досить опущеними нижшми гшками, що внaслiдок дае велику пляму тiнi на партерний газон. Пщ цieю екзотичною групою дерев приемно вiдпочити лiтнього дня. Про це свдаать залишки споруджених десяток-другий роюв тому садових лавок та столу, що збереглися шд ними. Дуже можливо, що подiбнi елементи мало!" садово!" aрхiтектyри були тут i сотню роюв тому.
Неподалж вщ згадано1' букетно1' посадки збереглося дерево рщюсно1' тсуги канадсько1'. Воно виросло при вiльномy стоянш, тому крона низько опущена. Це дае змогу спостер^ати за фенофазами "цвтння" та плодоно-шення цього екзоту. Стовбур дерева середньозбiжистий та незначно вигну-тий. На нашу думку, за умови росту при наявност шдгону цi недолiки (з точки зору лiсiвникiв) були б усунеш, а дерева цього виду могли б мати певний штерес щодо продукування ушкально1' товарно1' деревини.
Заглибившись у пaрковi заро^ ми натрапляемо на дерева дещо мен-ших розмiрiв, але виду, для якого щ показники чи не нaйбiльшi в регiонi. Це кипарисовик горохоплодий та його периста вщмша. За вжом, передyсiм, вони ровесники дерев згаданих вище видiв. До того ж, ix особини на сьогоднi приг-нiченi, осюльки з yсix бокiв шiльно затиснет шшими вищими вiд них дерев-ними рослинами. Але все ж, досягнут ними таксацшт параметри варт уваги.
Кiлькa дерев Tyï зaxiдноï мають дещо бiльшi показники. Про особину з максимальними тaксaцiйними параметрами наведено в таблищ. Дерева ви-росли в умовах пiдгонy, ïx стовбури рiвнi, стрyнкi i добре очишенi вiд сyчкiв. Свого часу ми висловлювали думку, що лiсiвникaм доцiльно звернути увагу на види Tyï [7]. Виходячи iз стану дерев цього виду в Пщпрщвському парку можна говорити про доцшьшсть закладки ïx експериментальних люових дi-лянок для отримання товaрноï деревини.
Нaйбiльший вiк та нaйбiльшi розмiри мають кiлькa особин модрини европейсько]_'. Насамперед вражае товщина стовбyрiв. Нaйбiльший з них мае дiaметр 128 см. Передyсiм, цi дерева росли задовго до перюду закладки парку. Характерно, що практично вЫ вони безверхь Це, нaйвiрогiднiше, нaслiдок д^' навали мокрого сшгу. Нижнi частини стовбyрiв бiльш-менш прям^ верxнi переважно мають викривлення.
Особина ялицi бiлоï значно меншого розмiрy. Хоча для зони середньо-го Поднiстров'я подiбнi таксацшт показники у представниюв цього виду трапляються не так часто. Дерево здорове, явних ознак захворювань ми не виявили. Воно плодоносить. Хоча за вщсутност перехресного запилення сподiвaтися на висою показники схожосл насшня не варто. Сосна веймутова сформувалася красивим могyтнiм деревом з рiвним мaлозбiжистим стовбу-ром. Але воно вступило в перюд перестiйного вжу, почали всихати гiлки, з'явилися ознаки вщмирання.
Дерево багряника японського дещо менше. Поруч з ним розмютився спортивний майданчик школи-штернату. Тому одна його сторона вщкрита i
мае вшьний огляд. З цього боку воно видшяеться нiжним сизуватим вщтш-ком на rai темноï зеленi шших порiд. Особина служить прикладом довговiч-ностi та декорaтивностi багряника японського в умовах регюну.
Ще одне дуже рщюсне i цiкaве дерево - це золотаво-строката вщмша бука люового. Власне це i не дерево в повному розумшт цього слова, а лише його незначна частина. Декоративна вщмша на цш особиш була прищеплена, але поряд з прищепою, передуЫм, активно розвивалися пагони пiдшепи. Внaслiдок цього останш здобули домiнyюче становище. На сьогодш частина дерева iз золотаво-строкатою вщмшою мае не бiльше 10-15 % крони.
Пщсумовуючи, можна сказати, якщо не змшиться ставлення суспшь-ства до старих паркових об'екпв, що знаходяться в стaнi зaпyстiння, подаль-ша ïx дегрaдaцiя буде лише прискорюватися.
Лггература
1. Кармаз1иа Т.Р. Зберегти високодекоративш бюгрупи в парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва Львова та обласп// Охорона природи та рацюнальне використання природных ресурав у захщних областях УРСР: Тези доп. м1жобласно1 конф. - Льв1в, 1974. - С. 111-112.
2. Липа О.Л., Федореико А.П. Заповщники та пам'ятки природи Украши. - К.: Урожай, 1969. - 188 с.
3. Мельник А.С. Декоративш форми дендрофлори старовинних парюв// Старовинш парки i проблеми ïx збереження. - Умань, 1996. - С. 132.
4. Остапенко С.О. Дендропарки Льв1вщини та ïx охорона// Охорона природи та ращ-ональне використання природних ресурав у захщних областях УРСР: Тези доп. - Льв1в, 1974. - С. 117-119.
5. Приклад1вська Н.Ф. Про цшт, рщюсш та ушкальш дерева i чагарники Льв1вщини// Охорона природи та рацюнальне використання природних ресурав у Захщних областях УРСР: Тези доп. мiжоблaсноï конф. - Льв1в, 1974. - С. 109-111.
6. Стойко С.М. Заповщники та пам'ятки природи Украшських Карпат. - Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1966. - 142 с.
7. Шляхта Я.М., 1вченко А.1., Мельник А.С. Перспективи використання вид1в Tyï в ль совому господарств1 та озелененш на Заход1 Укра1ни// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.3. - С. 7-11.
8. Щербина А.А. Результаты акклиматизации декоративных деревьев и кустарников в г. Львове и его окрестностях/ Науч. зап. Львов. гос. ун-та: Сер. биол. - 1954, т. 26, вып. 7. - С. 105-112.
УДК 630*323.7 Acnip. 1.М. Скольський - НЛТУ Украши, м. Львiв
Р1СТ С1ЯНЦ1В ULMUS CARPINIFOLIA GLEDITSCH ПРИ Р1ЗНИХ СПОСОБАХ ПЕРЕДПОС1ВНО1 П1ДГОТОВКИ НАС1ННЯ
Розглянуто вплив рiзних методiв передпоавно! пщготовки насшня в'яза грабо-листого на pier однорiчних сiянцiв у вiдкритому групп.
Post-graduateI.M. Skolskuy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Growth of seedlings of Ulmus carpinifolia Gleditsch is at the different methods of preseed preparation of seed
Influence of different methods of preseed preparation of seed of Ulmus carpinifolia Gleditsch is considered, on growth of one-year seedlings in the opened soil.
