CC BY
22
думку, за основу такого перелжу доцшьно взяти вщповщш класифiкацiйнi структури, що використовуються сьогоднi в статистичнiй практищ Укра1ни при 1х удосконаленнi, уточненш та утфшаци, мiжнароднi рекомендаци i за-рубiжний досвiд при 1х адаптаци до укра1нських реалiй.
Лггература
1. Costanza R. What is Ecological Economics?// Ecological Economics, 1989, v. 1, pp. 1-7.
2. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружение. - М.: Наука, 1965. - 324 с.
3. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку/ Переклад з англ.: 1нстиут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
4. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теорп: Монографiя. -Л^в: ЛНУ iм. 1в. Франка, 2001. - 240 с.
5. Васюта О. Проблеми еколопчно! стратегп Укра!ни в контекстi глобального розвитку. - Монографiя. - Тернопiль: "Гал-Друк", 2001. - 600 с.
6. Веклич О. Врахування екологiчного чинника в системi нацiональних рахункiв// Економка Украши. - 1997, № 12. - С. 53.
7. Комплексний еколопчний та економiчний облiк. Оргашзащя Об'еднаних Нацiй: 1994 i 2000.
8. Блам И.Ю. Методическое пособие по спецкурсу "Интеграция экологических показателей в традиционные системы учета". - Новосибирск, 1997.
9. Максим1в Л.1. Лiсовi ресурси як складова природного катталу: деяю пiдходи до розширення показника нацiонального багатства// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.1. - С. 160-167.
10. Комплексный экологический и экономический учет. Промежуточный вариант// Методологические исследования. Руководство по национальным счетам, серия F, № 61 -ООН, Департамент по экономической и социальной информации и анализу политики. Статистический отдел, 1994.
11. Integrated Environmental and Economic Accounting/ An Operational Manual/Studies and Metods, Handbook of National Accounting, Series F, № 78 - United Nations, № 4, 1999 (Draft 01/May/2000).
12. Bombana M., Femia A. Forest Integration Economic and Environmental Accounting: Ongoing Developments at EUROSTAT and ISTAT// In: Procеeding of the International Symposium on "Institutional Aspects on Managerial Economics and Accounting in Forestry" 15-18 April 1998. -Roma-Ostia-Italy. - P. 131-155. _
УДК 630*673.1 Доц. С. С. Дикий, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛ1КУ ВИТРАТ У Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Розглядаеться методика вдосконалення облшу витрат в люозаготсвельному ви-робницга, яка у сучасних умовах, коли стутнь використання люосировинних ресур-ав при оцшщ дiяльностi люозаго^вельних тдприемств тдвищуеться, стосовно пов-ного та рацюнального використання деревинно! сировини набирае винятково важли-вого значення.
Doc. S.S. Dykyj - USUFWT
Perfection of account of expenses in timber cutting production
The advanced technique of the account of expenses in forest-procuring manufacture which in modern conditions when the degree of use of a forest -source of raw materials at an estimation of activity of the forest-procuring enterprises raises concerning full and rational use of wood raw material, types exclusively great value is considered.
Необхiднiсть комплексного використання люоЫчного фонду в зв'язку зi зростанням потреби у деревиннш сировинi, а також значнi змши техшчно-го, технологiчного та агромшацшного характеру зумовлюють необхiднiсть уточнення, а в деяких випадках - i докоршного перегляду методики плану-вання, облжу та калькулювання собiвартостi продукцп лiсозаготiвельного ви-робництва. У сучасних умовах, коли стушнь використання люосировинних ресурсiв при оцiнцi дiяльностi люозаго^вельних шдприемств шдвищуеться, облiкова iнформацiя про повне та ращональне використання деревинно! си-ровини набирае винятково важливого значення.
Органiзацiя облшово1 роботи на пiдприемствi значною мiрою зале-жить вщ застосування методу облiку витрат на виробництво та калькулювання собiвартостi продукцп, правильност встановлення об'еклв облiку та об,ектiв калькулювання.
Чинна на сьогодш Iнструкцiя щодо планування, облжу та калькулювання собiвартостi продукцп люоексплуатацп передбачае ведення облжу витрат у лiсозаготiвельному виробнищш за переробним методом, тобто за фактом (стадiею) технологiчного процесу люозаго^вель (лiсосiчнi роботи, виве-зення деревини, нижньоскладськ роботи), якi виступають як об'екти вироб-ничого облжу.
Одначе диференщацп облiку витрат тшьки по дровах недостатньо. На-самперед при такому групуванш неможливо зютавити витрати на однаковi i тш же стадп виробництва у рiзних лiсогосподарствах. У зв'язку зi застосуван-ням рiзноl технологи заготiвель деревини в рiзних заготiвельних шд-приемствах, склад операцш в одних i тих самих фазах (стадiях) виробництва може бути неоднаковий. Так, наприклад, якщо вивозяться стовбури з кроною, то обрубування сучюв, розкряжування, розробка i штабелювання люоп-родукцп здiйснюеться на стадп нижньоскладських робгг. Цi ж операцп мо-жуть мати мюце на стадп люоЫчних робiт, якщо застосовуеться iнша техно-логiя. Фази вивезення деревини також можуть бути незютавними, оскiльки на шдприемствах застосовуеться рiзнi види транспорту для вивезення деревини з люосжи на нижнш склад (автомобшьним, залiзничним та iн.). Групу-вання видатюв на вивезення лiсу в цшому по фазi не дае об'ективно1 еконо-мiчноl шформацп про способи вивезення деревини на нижнш склад у рiзних кшматичних та дорожшх умовах, при рiзних вщдалях транспортування. Тому важливо встановити, який вид транспорту ефектившше застосувати для вивезення: залiзничний чи автомобшьний. Дотепер в цьому нема едино1 думки.
Крiм цього, найбiльш прийнятний для бригадного рiвня спосiб належ-ного облiку бригад, який формуеться на практищ, перебувае у глибокому протирiччi з прийнятою методикою вщображення видаткiв у поточному обль ку, орiентованому на одержання кiнцевих даних про собiвартiсть люопродук-цп в цшому по тдприемству. Об'ектами бригадного облжу е: для лiсосiчних робгг - окремi лiсосiки (дiлянки) з певним обсягом лжвщно1 деревини; для вивезення - певш запаси деревини, як пiдлягають розробцi, розкряжуванню, переробщ, навантаженню у вагони. Але облж витрат здiйснюеться по люоза-го^вельному процесу в цiлому. Данi про дiяльнiсть дiльниць та бригад не
274
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
випливають з peecTpÏB бухгалтерського облiку, а е лише результатом позасис-темних B^ip^Brn даних. При цьому правильшсть та складання практично не можливо перевiрити, що затрудняе виявлення внутршньовиробничих ре-зервiв i породжуе можливi помилки в оцiнцi результатiв окремих шдроздшв лiсогосподарств.
На сьогодш виробнича бригада iз лiсозаготiвель виконуе такий обсяг робгг, який в недалекому минулому був шд силу тшьки окремш дiльницi або люопункту. Вартiсть закрiплених за бригадою машин та обладнання часто-густо обчислюеться сотнями тисяч гривень. Багато комплексних бригад ма-ють у своему складi значну кiлькiсть людей. У цих умовах врай необхщний облж фактичних показникiв роботи бригади, зютавлення ix з плановими (ба-зовими) та визначення ступеня виконання завдання за кожним показником.
Групування витрат за фазами люозаго^вельного процесу в цшому не-достатньо ще i тому, що виникають певш трудношд в практичному впровад-женнi найбшьш передового для цiеï промисловостi попереробно-нормативно-го (пофазно-нормативного) облiку виробничих витрат.
К^м того, нормативи трудових i матерiальниx витрат за фазами (ста-дiями) лiсозаготiвельного процесу е середшми, знеособленими величинами. Вони не придатш для безпосереднього контролю за рiвнем фактичних видат-кiв. Пооперацiйнi ж спостереження за реалiзацiею теxнологiï практично не-можливе.
Для усунення перелiчениx недолтв необxiдно забезпечити облiк витрат не тшьки в розрiзi еташв виробничого процесу, але i "центрiв вщповь дальностiм. Основними положеннями щодо планування, облiку та калькулювання собiвартостi продукцiï на промислових шдприемствах передбачено, що поряд з групуванням витрат за етапами виробничого процесу, може застосо-вуватися i групування за мюцем виникнення витрат. Об'екти облжу витрат у лiсозаготiвельнiй промисловост мають бути такими, якi дали змогу б здш-снювати контроль за процесом формування собiвартостi вщповщно до впли-ву на не!" природних умов виробництва (середнього об'ему хлиста, середнього запасу деревини на одинищ площi, породного складу люонасаджень та ïx добротностi i т.д.).
Така деталiзацiя об,ектiв облiку витрат не зашкодить пофазному методу, оскшьки структура лiсозаготiвельного процесу е основою для подшу та кооперацп працi i визначае органiзацiйну структуру люового пiдприемства. Так, фази (стади) виробництва здiйснюються, як правило, вщповщними спе-цiальними пiдроздiлами пiдприемства: люоЫчш роботи - майстерними дшян-ками люопункпв чи самостiйними дiлянками шдприемства; вивезення деревини - транспортуванням цехом пiдприемства (лiсовозною дорогою) чи тран-спортними пiдроздiлами лiсового пункту i нижньоскладськ роботи - нижш-ми складами пiдприемств чи люопунгав. За такоï вiдповiдностi технолопч-но1' i органiзацiйноï структури стае можливим подальше заглиблення аналь тичностi i пофазного облжу, а органiзацiйнi шдроздши пiдприемства, чи мю-ця роботи, тобто окремi лiсосiки (дiлянки, квартали), лiсовознi дороги i нижнi склади вважати об'ектами облiку.
Облiк виробничих витрат у розрiзi мiсць виробництва робгг в окремих галузях добувно1 промисловостi вже знайшов застосування. Так, наприклад, на вугiльних шахтах не обмежуються пiдрахунком витрат на одну таку за-гального видобутку вугшля по шахтах в цiлому, а розраховують прямi витра-ти по процесах видобутку (пiдготовчi роботи, вшмка очисна, пiдняття вугш-ля на поверхшсть, навантаження вугiлля i т.д.), що важливо для контролю за витратами в розрiзi дiльниць та процеЫв виробництва, для оргашзаци внут-рiшньошахтного госпрозрахунку i т.д.
Аналопчний порядок встановлений у виробництвах iз видобутку рiз-них видiв руди, у нафтодобувнш промисловостi i т.д.
Групування витрат у розрiзi виробничих шдроздшв лiсових шд-приемств дае змогу найбiльш точно визначити собiвартiсть кiнцевих продук-тiв та забезпечити систематичний контроль за формуванням витрат за мюцем виникнення; ютотно спростити техшку виявлення результатiв роботи бригад на люошчних, транспортних та нижньоскладських роботах; створити умови працiвникам для послщовного здiйснення внутрiшньовиробничого вщшкоду-вання вартост лiсотрактами, лiсовозними дорогами та нижньоскладами, роз-ширити можливiсть спостереження за ефектившстю використання люозаготь вельного обладнання, люовозного транспорту, пального та мастильних мате-рiалiв, запасних частин i т.д.
Здана до розробки госпрозрахунковш комплекснiй бригадi лiсосiка дае змогу iндивiдуалiзувати витрати люоЫчно1 фази залежно вiд складу на-саджень, середнього об'ему хлиста, лiсових такс, вiддалi трелювання, типу звалювально-трелювального мехашзму i т.д. Систематизацiя витрат по люось ках дае змогу розчленувати виробничi видатки на такi, яю вiдповiдають тех-нологiчним нормам i вiдхиленням вiд них.
Бригадний шдряд екiпажiв лiсовозних автопоlздiв i нижньоскладських колективiв, якi обслуговують механiзованi потоковi лши, також полегшить виявлення вщхилень нормативних видаткiв з фiксацiею одних та других по еюпажах та бригадах. К^м того, планування та облж витрат за мiсцем !х виникнення найбiльш повно вiдповiдае вимогам комплексного використання ль соЫчного фонду.
Вiдомо, що показники собiвартостi точнiше вiдображають величину дiйсних витрат виробництва, коли бшьшу питому вагу в них займають прямi витрати. У зв'язку з цим найбшьш обгрунтованими даними показникiв собь вартост забезпечують цi об'екти калькулювання, яю одночасно е об'ектами облiку витрат. Одначе в сучасному люозаго^вельному виробнищш повне зiставлення цих об,ектiв неможливе в силу його комплексного характеру.
Необхщшсть повного та рацiонального використання деревинно! си-ровини викликае потребу включення до складу люозаго^вельно1 продукци не тiльки стовбурно1 деревини, але i всiх решта кореневих складових люоЫч-ного фонду (сучково1 маси, деревно1 зеленi i т.д.), яю вважалися ранiше вщ-ходами. Без правильного розподшу витрат на вс рiзновиди продукци люоза-готiвель неможливо визначити дiйсну собiвартiсть i стовбурно1 деревини. У цих умовах для ращонального управлiння лiсозаготiвельним пiдприемством
276
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш
вже недостатньо знати собiвартiсть заготiвлi одше1" лише стовбурно1' деревини. Щоби правильно визначити прибуток, рентабельнiсть, ефектившсть люо-заготiвель, калькулювання повинно вестися по всш номенклатурi лiсовоï продукцп. Використання кожного виду деревинно1' сировини як об'еклв калькулювання дасть змогу шдвищити достовiрнiсть обчислення витрат виробництва, а, отже, бшьш правильно визначити собiвартiсть стовбурно1' деревини. Оскiльки одержання устаткування деревинно1' сировини здiйснюеться в единому технолопчному процесi, виробничi витрати на ïx заго^влю з'являються одночасно.
Для обгрунтованого обчислення собiвартостi кожного люового продукту дуже важливо локалiзувати витрати за мiсцями ïx виникнення. Така ор-ганiзацiя облiку витрат дасть змогу забезпечити пряме вщнесення окремих видатюв безпосередньо на продукти процесу.
Натуральним завершенням облiкового процесу, який характеризував-ся би по-фазною реестращею виробничих видаткiв, стало би пофазне калькулювання собiвартостi продукцп люозаго^вель. Одначе, згiдно з ддачою 1н-струкцiею щодо планування, облжу та калькулювання собiвартостi продукцп люоексплуатацп, собiвартiсть продукцiï лiсоексплуатацiï, собiвартiсть товар-ноï продукцiï в калькуляцiï обчислюеться в цшому по люозаго^вельному процесу з врахуванням змш залишкiв незавершеного виробництва без подiлу за фазами виробництва.
Вiдсутнiсть даних про витрати на кожнш сучаснш лiсозаготiвельнiй фазi (лiсосiчним роботам, вивезенш деревини, нижньоскладським роботам) позбавляе шдприемства можливост впливу на рiвень витрат на окремих фазах, правильно оцшити економiчну ефективнiсть застосування новоï люоЫч-ноï теxнiки, рiзниx люовозних засобiв, автоматизованого нижньоскладського обладнання.
Необхщшсть пофазного калькулювання зумовлюеться комплексним характером сучасного люозаго^вельного виробництва. Калькулювання собь вартостi продукцiï по переробах наблизить витрати до об'екта калькулювання i таким чином створить сприятливi умови для обгрунтованого вщнесення ïx на конкретш лiсовi продукти.
УДК 332.33 П.Ф. Жолкевський1, канд. екон. наук
ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розглянуто проблеми економшо-еколопчно'х' ощнки люових ресурав, в умовах реформування економiки. Показано, що в економiчному вiдношеннi еколопчш i со-цiальнi функцп люу використовуються як засоби працi. Визначено об'екти економiч-но! оцiнки люових ресурсiв та економiчноi оцiнки еколопчних функцiй лiсу.
Ключов1 слова: економiчна оцiнка, економiко-екологiчна оцiнка, рента, землi ль сового фонду, екологiчнi i соцiальнi функци лiсу, споживча вартють ресурсу, територiя.
1 директор Украшського шституту сiльськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань, м. Бровари (candidate of economical science, director Ukrainian institute of aqricultural airophotoqeodeodesic research, Brovary)
