CC BY
11
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
яють шдвшценню урож-afinocTi сшьськогосподарських культур, дають техшчну i лжарську сировину, харчов1 продукта, е MicueM поселения й розмноження мис-ливськоУ фауни i базою для бджшьництва.
2. Лicoßi масиви зелено!' зони населених пункт1в вщзначаються високою естетичною привабливютю i позитивно вплнвають на стан людей, пщвищуючи ix працездатшсть i життсд1яльшсть.
3. Розширення асортименгу деревнях, кущових та kbïtkobmx рослин створить своерщний м!кроюнмат та естетичну привабливкть насаджень.
4. Благоустр1й зелених зон потребуе значних кагпталовкладень ¡, переду-ciM, на буд1вництво дорожно-алейноУ системи, рекреацшних пункпв, зон вщпочи-нку та дозвтля, м1сць стоянки транспортних 3aco6iB та ¡нше.
5. Еколог1чно-економ1чна ефектившсть зеленого буд1вництва безпосеред-ньо залежить вщ л1систост1 та бюлопчного р1зномашття деревних, кущових та грунтопокривних рослин. Адже це пов'язано, у першу чергу, з виконаними зеленим» насадженнями санггарно-ппетчних функцш по профшактищ захворювань, лЫуванню i розвитку культурного та освп-нього piBHÎB населения. Повне руйну-вання багатотпковоУ саморегулюючоУ jiicoBoV екосистеми спричиняе i негативно впливае на навколишне середовище - вирубування л!су, дедал! зростаюч1 рекреа-цшш навантаження, сшьськогосподарське виробництво, спорудження водоймищ, зрошувальних систем, використання мшеральних добрив, гербщид1в i пестицидов, монокультури, забруднення атмосфери, води i грунту шкщливими речовинами й рад1ац1йне випромшювання.
Лггература
1. Генсирук С.А., Шевченко C.B., Бондарь B.C. и др. Комплексное лесохозяисгвенное райо1шровшше Украины и Молдавии. - К.: Наук, думка, 1981.-360 с.
2. Шслиг-Сосонко Ю.Р. Розбудоваскомереж! Украши - К.: HAH Украши, 1999 - 127 с
УДК 638.8+65.11.44 Доц. С.С. Дикий - УкрДЛТУ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛ1КУ ПОКАЗНИК1В ВНУТР1ШНЬОВИРОБНИЧИХ П1ДРОЗД1Л1В Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬНОГО ГНДПРИеМСТВА
Висвгглгосться потреба оргашзацп облжу затрат за micucm ix вшшкнення з метою влоскоиалспия аналггнчносп та оперативное™ облжу затрат на виробництво i оргашзацп надежного управлшня соб1варт1стю продукци.
S.S. Dykij-USUFWT
Vervollkommnung der Borechnung von Kennziffetn der innerbetrieblichen Unterabteilungen des Helzaufbereitungsbetriebes
Es wird den Bedarf ал Organisation der Berechnung des Kostenaufnandes am Ort seiner Entstehung mit dem Ziel der Vervollkommnung analitischen und operativer Berechnung des Aufnandes je Erzeugniseinheit und Organisation entsprechender Fuhrung des Herstellungspreises erläutert
EKOHOMiMHi процеси та вщносини внутр1шньовиробничого вщшкодування BapTOCTi знаходять cßiii вираз в економ!чшй шформацп про хщ i результата д1яль-
256 Збфнмк иауково-1ех|Пчннх праць
HOCTi пщроздипв шдприемства. 1снування та функшонування системи вщшкоду-вання вартост! може здшснитися за умови повноцшного та своечасного обл1ку результате роботи госпрозрахункових п ¡дрозд ¡л ¡в та люозагот1вельного гмдприемс-тва в цшому. Правильне прогнозування i облж обсяпв виробництва, продуктивности npaui, 3apo6iTHoV платш, зниження соб1вартоспч продукцп, рацюнальне ви-користання виробничих фошив - умови пщвищення ефективносп сусшльного виробництва. Особлива роль при цьому вщводиться бухгалтерскому обл1ку.
Бухгалтерський ooniK в держлюгоспах може бути централизовании i децен-тралпованим. Найбшьш рацюнальним розподиюм облжовоУ роботи СЛ1Д вважати таке, при якому в люопунктах оформляють лише первинш документи i здають Ух в бухгалтер^ держшсгоспу, де ведеться централпований обл1к при розподий роботи М1Ж прашвниками бухгалтер!'! та максимальною мехашзащею облжових опе-pauirt. J1 ¡сопункти тернтор1альне В1ддшеш в1д бухгалтер1У лкопщприемства, тому бшышсть господарських операцш, приймання, контроль та оформления документе вони виконують самостшно. У зв'язку з цим найбитьш поширений децентраш-зованнй обл1к.
Первинний обл1к в лкопунктах пов'язаний з облжом в люгоспах i здшсню-еться за единими типовими чи спещал1зованими формами. Це свщчить про те, що в оргашзаци первинного обл!ку в люозаплчвельному виробництв1 ще не досягну-то належноУ ушфжаци. Нема такоУ i у зв1тносп люопункт1в перед бухгаптер1ею лкгоспу. Коло форм зв1тност1 незначне, тому що вони мютять вщомосгп тшьки про витрачання 3apo6iTnoi платш, MaTepianie i pyx Л1сопродукцн.
Основою для належного контролю i анашзу затрат на виробництво, контролю за дотриманням норм е нормативний метод, застосування елементш якого забезпечуе своечасне виявлення економп чи додаткових затрат за рахунок вщхи-лень вщ встановленого технолопчного процесу, систематичне виявлення вщхи-лень фактичних видатюв вщ встановлених норм. Елементи нормативного методу не знайшли поки що поширення при обл1ку затрат люозаготжельного виробництва, тому подальше вдосконапення бухгалтерського обл1ку на люозаготтельних шдприемствах повинно бути спрямоване на оргашзащю переробне (пофазно)-нормативного методу облику затрат.
Подш люозапгпвельного виробництва на фази за мюцем виробничого процесу дае можпивють вщповщно прогнозувати та обл1ковувати затрати на виробництво круглих люоматер1ал!в i дров на основ! переробного методу згрупуванням Vx по фазах (переробах) лкозаготтельного процесу вщповщно до прийнятоУ технологи. Таке групування необхщне для обл!ку затрат госпрозрахункових шдроз-дшв, для анал1зу виробничо-господарськоУ дмльносп uexie та шдприемства в ui-лому. Вщображення в систем! бухгалтерського облжу госпрозрахункових затрат кожного шдроздшу забезпечуе правильну оцшку його роботи при будь-якш систем! ошночних показнишв.
Однак, люозагот!вельш шдприемства не ведуть анал1тичного обл1ку затрат за фазами виробничого процесу в po3pi3i люопунк™. Зведений обл1к виробничих затрат зд1йснюеться по люопщприемству в щлому, затрати М1ж виготовленою продукцию i незавершеним виробництвом розподшяються пропорцшно Ух плановой соб1вартост1. М1ж тим, такий метод облжу не забезпечуе визначення дшсноУ соб1вартост1 виготовленоУ продукцп, не сприяе вдосконапенню госпрозрахунку в лесопунктах._
^'timiMik-a, iijiaiiyuainiu i у и |j;ih.i in н и в , limn пробннчомч комплекс! 267
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
У зв'язку з тим, що люозагтгпвельне виробництво вщноситься до добувноУ галуз!, переданий люовим господарством в експлуатащю лкоЫчннй фонд, як вар-т!сть сировини не включаеться в соб1варт1сть продукци. Виникають так1 специф1-чш затрати як попнева плата. Основним документом для розрахунмв люозаготов-лювач1в з бюджетом по попневж плат1 с люорубш бшети та ордери, видаш люоза-готовлювачам на рубання л1су, атакож акти обл1ку недорубж та переруб1в. У бух-гаптерському обл1ку попнева плата облжовуеться на забалансовому рахунку 002 в розрЫ дшовоТ деревини \ дров, а вщтак зараховуеться на рахунок 31 "Видатки майбутшх перюд1в" в мфу внескш платеж1в в бюджет або по фактичшй заготшл1 деревини, якщо вона (запгпвля) випереджуе граф1к платежш за попневу плату. Попнева плата за лк на пш входить в затрати основного виробництва 1 взноситься на соб1варт!сть продукци за цшьовою ознакою по статп "Попнева плата",
У люозаготшельних пщприемствах виникае необхщнють прогнозування та облжу специф1чних затрат видатюв майбутшх перюд1в, послуг лковозного транспорту, видатмв на утримання лковозних дор1г та ¡н. Уа вони щомкячно списуються в затрати основного виробництва лкоексплуатащУ за прямою ознакою.
Однак ш специф1чш затрати по-р1зному сшввщносяться до р1зних фаз л1-созапгпвельного виробництва. У зв'язку з тим виникае необхщшсть мати ¡нфор-мацпо про р1вень затрат за мюцем Ух виникнення. Завдання облжу та контролю собшартосп полягае не тшьки в перев1рц1 плану соб1вартост!, вивченш динамжи затрат виробництва, але 1 у виявленш причин 1 вннуватщв вщхилень вщ встанов-лених норм, визначенш резервт зниження соб1вартост1 ¡, отже, пщвищенш еко-номшноУ ефективносп виробництва. Цьому якраз 1 сприяе (як уже / зазначалося) застосування нормативного методу облжу затрат на виробництво та калькулю-вання соб1вартосгп продукци. Нормативний метод контролю перетворюе бухгал-терський облж з пасивного реестратора господарських операцж у важливий еко-ном1чний важшь, який використовуеться для виявлення перевитрат, прихованих резерв1в та 1 неухильного покрашення економжи шдприемства.
Вш дозволяе розширити сферу впровадження внутршньовиробничого вщшкодування вартост1 до дшьниш, бригади, робочого мюця I е важливим еконо-м1чним важелем шдприемства.
Подальшому вдосконаленню бухгалтерського облжу з1 застосуванням пе-реробно-нормативного методу вщповщае пофазна оргашзащя 1 технолопя лкоза-гот1вельного виробництва. Однак застосування як калькуляшйноУ одиниш кубометра знеособленоУдеревини не сприяе покращенню якосп 1 рацюнальному вико-ристанню деревини. Тим бшьше, що р1вень затрат по видах деревини на стад1У розробки ршшй, а основна продукщя люозапгпвель, круглий л ¡с, оцшюеться за-лежно вщ добротносп та якосп деревини з великою р!зницею м1ж окремими сортиментами та сортами: р1зниця в шш м1ж вищим 1 нижчим сортом у деяких сортименте може бути у 5 раз1в 1 бшьше, а в шнах окремих сортименте 1 бшьше.
Тому необхщно, на наш погляд, застосувати додатков! калькуляции^ одиниш для визначення соб1вартост1 окремих сортиметчв. а саме: одного знеособле-ного кубометра заготовлено! деревини; одного знеособленого кубометра вивезе-ноУ деревини; одного кубометра деревини, закшченоУ обробтшм на нижньому складь
268 Зб|рннк нэукопо-техшчннх праць
Вдосконаленню внутршньовиробничого вщшкодування вартост1 та визна-ченню госпрозрахунковоУ cooieapTocri найбшьшою vipoio в1дпов1дають так1 об'скти обл1ку затрат i об'скти капькуляцп (табл.)
Табл. Об'скти об.ику виробничих jantpam та калькулювпння coOieapmocmi продукцп
фаз и виробннчого процесу Об'скти обл¡ку затрат Об'ект калькулювання
1. JlicociHHi роботи О крем a nicociKa (бригада) чи майстерна дшьниця Деревина, заготовлена на вермм склади та навантажена на лково-зний транспорт
2. Вивезення деревини Окремий траиспортний шдроздш чи jiiconojiia дорога Деревина, вивезена на юнцев! екдади л1сгоспу
3. Нижньоскладсью роботи Окремий нижн1Й склад Л1соиродукц1я, закшчена як ви-робництвом i гндготовлена) для вщправлення споживачам
При калькулюванш собтартосгп по виробничих пщроздигах i фазах техно-лопчного процесу появляеться можлив!Сть для складання госпрозрахункових калькуляцж окремих шдроздшв.
УДК 630.4:658.2 Acnip. С.С. Дяшв - УкрДЛТУ
Л1СОВИЙ ФОНД ДОЛИНСЬКОГО АДМIНICTPАТИвного РАЙОНУ В СИСТЕМ1 НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
УКРА1НИ
Розглядасгься стан ;псового фонду Долинського адмпнстративного району, i його Micne у систем! народногосподарського комплексу Украши.
S.Ie. Dyakiv - USUFWT
The timber resources of Dolyna administrative district in the system of the Ukrainian national economy complex
Deals with the timber resources condition of Dolyna administrative district and its place in the system of the Ukrainian national economy complex.
Jlic - це ушкальне нацюнальне багатство держави. Jlicoei земл1 разом з л1-совою рослиншстю i тваринним cbitom е важливими факторами стабильности природного довкшля, яю займають чшьне Micue у склад! земель УкраУни [1]. Л ¡си ei-Д1грають важливу роль у народному господарств! нашоУ держави. Вони с джере-лом деревини, харчових та кормових pecypciB. Jlicoei насадження, завдяки своУм захисним якостям, запоб!гають ерозшним процесам, збер1гають вологу i шдви-щують багатство грунт1в, захищають береги pinoK i водойм вщ забруднення i руй-нування, виконують кл1маторегулююч1, саштарно-ппешчш, рекреацшш та есте-тичн1 функци |2|. Jlic також Biflirpae велике киснево-фггоцидопродуктивне значения, BiH здатен знижувати або поглинати окрем1 негативш явища природи (вес-няну пов1нь, сильж в1три, високу сонячну paflianiio, забруднення пов^ряного ба-сейну тощо).
Bci л1си в УкраУш утворюють единий державний л1совий фонд. Лковий фонд — одне з основннх нашональних багатств краУни. BiH мае вагоме значения у
*-м>иом1ка, илануванпи \ управлшни в лковнробиичому комплекс! 269
