CC BY
17
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
Основш недолши маркетинговой пол1тики дослщжуваних шдприсмств
Недолги маркетинговой пол1тики шдприсмств Шляхи удосконалення маркетинговой' пол1тики шдприсмств
1. Виробники недостатньо !нформують споживач!в про своТ технолог!' виробництва, що виг!дно в!др!зняються в!д конкурент!в 1. Необх!дно в реклам! та маркуванн! товару прид!ляти осо-бливу увагу технолог!ям виробництва, що виг!дно в!др!зняють досл!дн! п!дприемства в!д !нших (наприклад, технолог!я виробництва хл!ба «Б!лоруський»), тим самим займаючи позиц!ю л!дера в област! високот якост! товару та кращих смакових характеристик. 0собливу увагу необх!дно прид!ляти сортам хл!ба, рецептура яких розробляеться та покращуеться технологами п!дприемств, як ф!рмовот продукц!т, яку може виробля-ти т!льки п!дприемство, що мае високу як!сть товару та прагне до його пост!йного покращення
2. Недостатня реклама новинок продукц!' в засо-бах масовот !нформац!Т. Пов!домлення про випуск новот продукцп пост!йно проводиться т!льки на оф!ц!йних сайтах п!дприемств, через це нов! сорти хл!ба не сприймають-ся б!льшою частиною населення (так як !нформац!я на маркуванн! не в!дображае принципових особливостей нового сорту хл!ба, а також не м!стить вказ!вки на те, що це новинка) та не користуеться високим попитом. Це може призвести до невиправданого зниження виробництва окре-мих сорт!в хл!ба як реакц!т виробника на споживчий попит 2. В!дображення особливостей нових вид!в хл!ба на марц! товару, при цьому вони повинн! бути вид!лен! на загальному фон! для кращого сприйняття споживачами. На клейм! впер-ше розроблених вид!в хл!ба доц!льно розм!щувати яскраву на погляд цитату «Н0ВИНКА», що буде допомагати прояв-ляти б!льшу зац!кавлен!сть з! сторони споживач!в
3. Недостатню увагу в реклам! та на клейм! товару прид!лено корисним властивостям хл!ба. Серед вироб!в досл!джуваних п!дприемств галуз! вплив хл!ба на життед!яльн!сть людини в!дм!чено т!льки на проф!лактично-л!кувальних видах хл!ба та частково на ел!тних видах сортах. Хл!ба основного асор-тименту не мають такот !нформац!т 3. Клеймо товару мае в!дображати корисний ефект в!д споживання хл!ба, м!стк!сть в ньому в!там!н!в, м!неральних та !нших властивостей. На нашу думку, таке маркування мае бути притаманним на основних видах хл!ба, оск!льки хл!б -це основне джерело в!там!н!в та м!неральних характеристик, про як! необх!дно !нформувати споживач!в
Авторська розробка.
Запропонован! заходи вплинуть на покращення маркетин-говот пол!тики п!дприемств, п!двищення попиту на продукц!ю.
У комплекс! запропонован! заходи охоплюють вплив основних засад на як!сть х^бопекарськот продукцп ! дозволять п!дприемствам п!двищити и р!вень й закр!пити отрима-ний ефект на майбутн!й пер!од.
Висновки
Досл!дження управл!ння як!стю продукцп на пщприемствах х^бопекарськот галуз! дозволило виявити проблеми, що потребуюсь удосконалення системи управл!ння як!стю. Внасл!-док цього розроблено систему напрям!в для вдосконален-ня системи управл!ння як!стю хл!бобулочними виробами, що охоплюють так! напрямки: пщвищення р!вня матер!ально-техн!чнот бази виробництва; удосконалення орган!зац!т ви-
робництва ! прац! та вдосконалення маркетингово' пол!тики п!дприемства.
Список використаних джерел
1. Глнев А.В. 0снови управляя яюстю продукцп [2-ге видав., пе-рероб. ! доп]. - М.: «Стандарти та яюсть», 2001. - 424 с.
2. Львов Д.С. Качество та эффективность производства / Львов Д.С. - М.: «Знание», 1974. - 64 с.
3. Львов Д.С. Стандарт \ яюсть (економлчний аспект проблеми). -2-ге видав., допов. ! перероб. / Львов Д.С., Седов В.1., Сиськов В.1. -К.: Видавництво стандарта, 1975. - 368 с.
4. 0гвоздин В.Ю. В дебрях терминологии / В.Ю. 0гвоздин // Стандарты и качество. - 2005. - №7. - С. 79.
5. С1рохман В.1. Яксть \ безпечнють зерноборошняних продукта / В.1. С1рохман, Т.М. Лозова. - К.: Центр навчально-видавничоТ лггератури.
УДК 622.013:553 (477)
А.В. БОДЮК,
к.е.н., с.н.с., в.о. завкафедрою, Кивський университет управления та п>дприемництва
Варлсш аспекти надро-ресурсного виробництва
Дано обгрунтування сут та складових надро-ресурсного виробництва. Проанапзовано економ'нн! та технология! особ-ливост вивчення надровихресурйв ! ¡хвилучення з природного середовища. Подлено на види виробнич! процеси з пошуку ! розв!дки в природному середовищ! автогенезних ресурав. Запропоновано облковувати види витрат на орган!зоване над-ро-розвщувальне виробництво.
Ключов! слова: потреби, сусп!льне виробництво, надра, ресурси, надрокористування, процесори, витрати.
А.В. БОДЮК,
к.з.н., с.н.с, и.о. завкафедрой, Киевский университет управления и предпринимательства
Стоимостные аспекты недро-ресурсного производства
Дано обоснование сути и составных недро-ресурсного производства. Проанализированы экономические и технологические особенности изучения ресурсов недр и их извлечения из природной среды. Разделены на виды производственные
© А.В. БОДЮК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (172)/2015 1 09
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
процессы по поиску и разведке в природной среде автогенезных ресурсов. Предложено учитывать виды затрат на организованное недро-разведывательное производство.
Ключевые слова: потребности, общественное производство, недра, ресурсы, недропользование, процессоры, расходы.
A. BODYUK,
c.e.s., s.r.w., head of department of the Kiev university of management and entrepreneurship
Cost aspects of subsurface fossil resource production
The substantiation of the essence and components of subsurface fossil resource production. Analyzed the economic and technological features of a subsurface fossil resource production and their removal from their natural environment. Divided into types of production processes for prospecting and exploration environment emerging resources. Proposed account types of costs on organized subsurface fossil resource production intelligence production.
Keywords: needs, social production, mineral resources, resources, subsoil, processors, costs.
Постановка проблеми. Формуванням BapTicHoi ¡нфор-мацп супроводжуеться будь-яке виробництво. Результати геолопчного вивчення надр (ГВН) вщображаються геоло-пчною ¡нформа^ею. Тому i здмснюються певн ¡нформа-цмы операцп, формуються дан для визначення piзниx ви-дiв витрат на вивчення в надрах, видобування, перемщення корисних копалин у пpocтopi та чаа, багатоциклову 1'хню обробку в процес виготовлення пpoдукцií, придатно' для ви-робничого чи побутового споживання.
lнфopмaцiйнi операцп з oцiнки вартост надрово'' речови-ни здiйcнюютьcя на вах процесах: нaдpo-poзвiдувaльнoгo виробництва (НРВ), за нашим тлумаченням, у бтьш широкому розумЫы, нiж геолопчне дocлiдження надр; пщготов-ки родовищ до експлуатаци; видобування корисних копалин; pеaлiзaцií видобуто'' продукцп; переробки корисних копалин; збут продукцп переробки; з вщходами та ¡н. Але поняття НРВ вужче, ыж поняття надро-ресурсне виробництво, як пропо-нуеться його називати. Останне включае ще й процеси ви-лучення корисних копалин, господарське використання пщ-земного простору, дослщження експлуатованих родовищ, екoлoгiчнi заходи та ¡н. За проблему також необхщно визна-ти створення нового мехашзму формування фicкaльниx ре-сурав вiд нaдpoкopиcтувaчiв та мобозацп коотв до державно'' cкapбницi.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблеми. У вЬ домих нам лтературних джерелах з екoнoмiчнoí i прикладное теорп вживаються поняття виробничо' дiяльнocтi, мaтеpiaль-ного та немaтеpiaльнoгo виробництва i т.д. Cуcпiльне виробництво структурно складаеться з таких елеменлв (фаз): власне виробництво, poзпoдiл, обмЫ, споживання [3, с. 22]. Фази можна видтити i на процесах ГВН та по них здмсню-вати певн нaтуpaльнi та вартюы oцiнки.
Вiдoмi пpaцi О.Б. Боброва, М.М. Коржнева, М.Д. Красно-жона, М.М. Курило, Б.1. Малюка, В.А. Михайлова, В.С. Mi-щенка, Г.1. Рудька та ¡нших нaукoвцiв, як пpиcвяченi дослЬ дженням геoлoгo-екoнoмiчниx оцЫок poзвiдaниx родовищ [2, 4, 6, 7]. Але нам не вiдoмi лтературы джерела, в яких би дослщжувалися iнфopмaцiйнo-вapтicнi та фicкaльнi аспекти надро-ресурсного виробництва.
Метою статт'1 е розробка теоретико-фюкальних поло-жень про надро-ресурсне виробництво та лопчне його вЬ дображення у вартюних oцiнкax. Для досягнення визначено' мети нами пpoaнaлiзoвaнo нормативноНнформацмы аспекти opгaнiзoвaниx пpoцеciв пщготовки i виконання пошу-кoвo-poзвiдувaльниx дослщжень i poбiт, а також, як ix продо-вження, пpoцеciв видобутку корисних копалин за потребами.
Виклад основного материалу. Отже, нами пропонуеть-ся розглядати надро-ресурсне виробництво як наскр1зний, поеднаний у складний ланцюг, багатоетапний процес дослЬ дження надр, вилучення з надр корисних копалин i створення з них конкретних матерiальних благ для задоволення ними певних потреб сусптьства. Цей процес включае, зокрема, по-шуково-розвщувальы дослiдження i роботи у надрах, господарське надрокористування, тимчасове збергання, збут, пе-реробку видобутих корисних копалин, комерцмы процеси й т. к Наприклад, НАК «Нафтогаз Укра'ни» здiйснюe наскрiзне: розвiдку, видобування, збергання i продаж вуглеводнiв спо-живачам тощо. Але такi процеси як наскрiзнi в цiлому, на наш погляд, науковцями не дослдауються. Не розглядаються вони i з позицм, що надровi ресурси, за Конститу^ею УкраУни, е власнiстю народу УкраУни. Виходячи з фактора власност вар-тостi цих ресурсiв також мають бути оцЫеы для народу. Таким чином, взаемозв'язок рiзних етапiв поеднаного надро-ресурсного виробництва очевидний, але вЫ не дослщжений у вартiсному його вiдображеннi, осктьки надто складний.
Послiдовнiсть проведення геолого-економiчноï оцiнки (ГЕО) дiлянки надр наведена в [7, с. 37]. Вона включае тага етапи: визначення геолопчноУ моделi дтянки надр; за-стосування параметрiв кондицiй на мЫеральну сировину; оконтурювання i пiдрахунок геолопчних, промислових, екс-плуатацiйних запасiв; створення геолого-промисловоУ моделi родовища; моделювання техычних i технологiчних показникiв експлуатаци родовища; економiчне моделювання реалiзацiï гiрничого проекту, яке включае визначення капггаловкладень, експлуатафйних втрат доходiв i прибутку; встановлення про-мислового значення вартостi запаав корисних копалин. Але вона, на наш погляд, не повна навггь для дтянки. Будь-якому виду НРВ передуе процес придбання виробничих ресурав для конкретних видiв дiяльностi пщприемств, зокрема, сировини, матерiалiв, технiчних засобiв тощо. Закiнчуeться вiн пщготов-кою та поширенням звiтноï, комерцмно''' та ЫшоУ Ыформаци.
Отже, виробничi процеси по ГВН пропонуеться подiлити на види: планово-оргаызацмы заходи; геологорозвiдувальнi дослщження i роботи; бурильн роботи, розкопки (визнача-еться вартiсть цих робгг по затратах) та iн. Окремо видтяемо iнформацiйнi процеси: проектно-пошуковi роботи (вартють мае проектна документацiя про стан надр); ГЕО дтянки надр; складання звггнос^; розробку ТЕО-кондицм; затвердження ¿'х результатiв та iн.
Виробничi процеси по промисловому вилученню з природного середовища автогенезних ресурав пропонуеться подтити на види: створення матерiально-технологiчноï бази; вилучен-
110 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 9 (172)/2015
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛБНОСТ1
ня мЫеральних ресурса (видобуток корисних копалин); вико-ристання водних ресурса, вггру як силового засобу (для потреб силовоУ ¡ осв1тлюваноУ енергетики); використання водного чи повггряного басейну як середовища (для потреб дорозвщ-ки); вилучення ресурсв (для виробничих потреб, безповорот-не промислове використання водних ресурсв); використання природних сил, полв (магытних, гравггацмних) та ¡н.
Виробнич1 процеси по перетворенню ресурсв надр подЬ ляемо на так¡: перетворення речового ресурсу в ¡нший речо-вий (вуплля у брикети, нафти у бензин); перетворення речового ресурсу в енерпю (вуплля у тепло); перетворення одного виду енергп в ¡нший (енергп в¡тру в мехаычну силу привода, енерг¡í сонця в електричну) тощо. Продукти перетворення у вартюних оцЫках отримують так звану додану вартють, яка, як вщомо, оподатковуеться аналог¡чно з ¡ншими продуктами виробництва при ''хый реал^ацп.
Крм того, ми вважаемо, що до виробничих процесс з над-ровими ресурсами слщ також в¡дносити ¡нфраструктуры (на-дання супутн¡х послуг (вартють послуг, ц¡на послуг); передача ресурсу у простор¡ й чаа, з глибин земл¡ на поверхню, на вщстань (варт¡сть ресурс¡в); виконання допомжних ф¡зичних роб¡т (вантажно-розвантажувальн¡ роботи, тимчасове збе-р¡гання) та ¡нол (варт¡сть по затратах або за тарифами). Вс ц¡ процеси супроводжуються варт¡сними оц¡нками затрат ¡ результата, ф¡нансовими операц¡ями.
Проведення фЫансових операц¡й у надро-ресурсному ви-робництв¡ нами також розглядаеться як наскрвний процес. На практиц¡ ф¡нансов¡ операцп здмснюються з метою за-безпечення, за потребами, виробничими та трудовими ресурсами, започаткування ¡ продовження процесс розвщки родовищ, або створення геолопчно''', дозв¡льноí, проектно'' чи ¡ншо'' документацп, або видобутку корисних копалин, або 'х переробки, ¡нфраструктурних процесв (складування, тимча-сового збер¡гання, транспортування, охорони). Тобто ц операцп зд¡йснюються для створення матер¡альних благ або 'х ¡нформац¡йного в¡дображення.
Вартють ресурс¡в розраховуеться як сума дохода, одер-жаних за весь розрахунковий пер¡од, за такою формулою:
Я
к.
ы (1+ Е)' ы(1 + Е)'
де Вр - вартють ресурс¡в на дату оцЫки;
Е - норма дисконту;
Дс - р¡чний дох¡д в¡д реалвацп товарно' продукцп в Ь-у роц^
Вс - експлуатац¡йн¡ витрати в Ь-у роц^ за виключенням амортизацмних в¡драхувань;
ПЬ - розм¡р податкв ¡ платеж¡в у Ь-у роц^ що не входять до експлуатацмних витрат;
КЬ - кап¡тальн¡ вкладення в промислове будвництво в Ь-му роц¡, включаючи придбання геолопчно''' ¡нформацп;
Т - строк використання родовища або дтянки надр для геолопчного вивчення та/або видобування корисних копалин до виведення родовища з експлуатаци;
Е - знак суми [8].
На практик прничих робгг видтяють два головн¡ способи розробки родовищ твердих корисних копалин: пщземний ¡ вщ-критий. Ц способи в¡др¡зняються ¡ варт¡сними показниками. Для розробки родовищ пщземним способом необхщно розро-
бити документац¡ю для трьох стадм г¡рничих роб¡т: розтину, пщготовки та очисного вилучення. Ця документаци передбачае ¡ заходи з енергозабезпечення, водовщведення, санггарп тощо.
Для стадп розтину документац¡я регламентуе технологи ¡ засоби для забезпечення доступу з поверхы земл¡ до родовища (або його частини) за допомогою проведення прничих виробок ¡ створення умов з пщготовки родовищ до вилучення корисних копалин.
Рвы показники вартост родовищ ¡ корисних копалин ви-значаються параметрами цих об'ектю. До таких, наприклад, належать: геолопчы ¡ промислов¡ запаси руди; виробнича потужн¡сть кар'еру на добу; виробнича потужн¡сть кар'еру по г¡рськ¡й мас¡; виробнича потужысть кар'еру по г¡рськ¡й руд¡; рнна продуктивн¡сть кар'еру по вскриш¡; промисловий кое-ф¡ц¡eнт вскриш¡; р¡чна продуктивысть кар'еру по руд¡, т/р¡к; собвартють видобутку 1 куб. м руди пщземним (або вщкри-тим) способом; термЫ розробки родовища; техыко-еконо-мны показники в¡двальних роб¡т та ¡н.
Виробнич¡ процеси по перетворенню надрових ресурса под¡ляeмо на так¡: перетворення речового ресурсу в ¡нший речовий ресурс (вуплля у брикети, нафти у бензин); перетворення речового ресурсу в енерпю (вуплля, газу в тепло); перетворення одного виду енерги в ¡нший (енергп в^ру в механнну силу привода, енергп сонця в електричну для роботи силових установок) тощо. Продукти перетворення у вартю-них оцЫках отримують так звану додану вартють, яка, як вЬ домо, оподатковуеться, аналопчно з ¡ншими продуктами виробництва при ''х реалвацп.
Якщо розглядати аспект геологорозвщки або вилучення корисних копалин, то слщ видтяти наступи природы складо-в^ що забезпечують цей процес: ресурс природний - об'ект розвщки або вилучення (наприклад, нафта, вуплля, вода мЬ неральна); середовище природне, де розмщуються природы ресурси взагал^ - надра; ресурсы об'екти, тобто частина середовища, де здмснюеться безпосередне використання (вщ-б^, зб^, видобуток) ресурсу (свердловина, шахта); ресурсо-носи (руда). В окремих випадках ресурсы об'екти можуть бути одночасно ресурсоностми (поклади вуплля). Кожен з цих об'ектв оцЫюеться у варт¡сних показниках за вщображува-ною його натурально-варт¡сною ¡нформацвю.
Дал¡, з цими об'ектами здмснюються певн¡ процеси створення або перетворення вартостей: разове вщокремлення ресурсу вщ природного середовища (на етапах геолопчного вивчення надр); формування геолопчно''' ¡нформаци про корисы копалини або 'х родовища; систематичне вщокремлення ресурсу вщ природного середовища (видобуток нафти, газу, заб^ мЫерально' води); процес вщокремлення ресурсу вщ ресурсоност (виплавка стал¡ з руди).
Результати даних процесс також оц¡нюються у варт¡сних показниках. Встановлення видв ¡ значення цих показниюв взагал¡ належить до економнно''' науки. Кр¡м того, певни-ми засобами (буровими установками, комбайнами), назва-ы нами процесорами, з надровими ресурсами здмснюють-ся в¡дпов¡дн¡ п¡дготовч¡ операцп, дал¡ виконуються видобувн¡ операцп, застосовуеться тара (р¡зних форм, призначення) тощо. В цьому напрям¡ також необхщно визначати надроко-ристувача (ф¡зичну чи юридичну особу), його економнне се-редовище (банки, контрагенти, держава).
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (172)/2015 1 1 1
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
Пeвнi зaтpaти виpoбничиx pecypciв здiйcнюютьcя нa po-6o™ пo yтвopeнню poзвiдyвaльниx тa eкcплyaтaцiйниx np-ничиx виpoбoк. Ix poзpiзняють в зaлeжнocтi вiд пpизнaчeн-ня. Пepшi викopиcтoвyють для пoшyкiв i poзвiдки poдoвищ кopиcниx кoпaлин, дpyгi - для poзpoбки poдoвищ, тобто для виймaння кopиcниx кoпaлин iз нaдp. Eкcплyaтaцiйнi виpoбки, cвoeю Hep^^i, в зaлeжнocтi вiд пpизнaчeння пoдiляютьcя нa виpoбки, щo poзкpивaють, пiдгoтoвлюють, i oчиcнi.
Гipничi виpoбки, i^o, зoкpeмa, нaзивaютьcя poзтинaючими aбo ^п^тальними (cтвoли, штoльнi], якi мaють бeзпocepeднiй виxiд нa зeмнy пoвepxню, тaкoж нeoбxiднo oб'eктивнo oцiню-вaти y вapтicниx пoкaзникax. Цi пoкaзники знaчимi, o^^-ки в пepioд eкcплyaтaцiï poдoвищ пo виpoбкax тpaнcпopтyють кopиcнi кoпaлини, пycтi пopoди, людeй, тexнiкy, кoнcтpyк-цп, мaтepiaли. Чepeз ниx вeнтилюють cepeдoвищe, poблять вoдoвiдлив, кaнaлiзaцiю, пoдaють eнepгiю тoщo. Toбтo мae мicцe цiлa низкa мaтepiaльниx зaтpaт. Oцiнюють витpaти i нa poзкpиття зaпaciв кopиcниx кoпaлин, для poзpoбки якиx npo-вeдeнi вci нeoбxiднi виpoбки poзтинy.
Bиcнoвки
Haдpo-pecypcнe виpoбництвo, як шиpoкe пoняття, cлiд po-зyмiти в cyкyпнocтi aвтoгeнeзнoгo (cтиxiйнoгo) чи opгaнiзoвa-нe yтвopeння (нaпpиклaд, збaгaчeння] нaдpoвиx pecypciв, op-гaнiзoвaнoгo гeoлoгiчнoгo ïx вивчeння, вилyчeння i дoвeдeння дo кopиcтyвaчa (пoкyпця, пepepoбнoгo пiдпpиeмcтвa]. Ôic-кaльнa вapтicть пpoдyктiв цьoгo виpoбництвa визнaчaeтьcя пo фicкaльниx oцiнникax i фicкaльниx нopмaтивax.
Bmpa™ нa гipничi виpoбки, нaзвaнi poзтинaючими aбo ra-пiтaльними (cтвoли, штольы], якi мaють бeзпocepeднiй виxiд нa зeмнy пoвepxню, тaкoж oцiнюютьcя y вapтicниx пoкaзникax. Цi пoкaзники знaчимi, ocкiльки в пepioд eкcплyaтaцiï poдoвищ тaкi виpoбки викopиcтoвyютьcя для piзниx пoтpeб ^a^op-тyвaння peчoвин, людей, тexнiки, кoнcтpyкцiй, мaтepiaлiв, пpи-CTpoï вeнтиляцiï, вoдoвiдливiв, кaнaлiзaцiï, пoдaчi eнepгiï тoщo]. Oцiнюють витpaти нa poзкpиття зaпaciв кopиcниx кoпaлин, для poзpoбки якиx пpoвeдeнi вci нeoбxiднi виpoбки poзтинy.
Bиpoбничi пpoцecи пo пpoмиcлoвoмy вилyчeнню з пpиpoд-нoгo cepeдoвищa aвтoгeнeзниx pecypciв пpoпoнyeтьcя пoдi-лити нa види: cтвopeння мaтepiaльнo-тexнoлoгiчнoï бaзи для ГБИ, видoбyвaння (бyдiвництвo виоюк, ycтaнoвкa бypoвoгo oблaднaння, нacociв]; вилyчeння мiнepaльниx pecypciв (ви-дoбyвaння кopиcниx кoпaлин]; викopиcтaння зacoбiв cилoвoï i ocвiтлювaнoï eнepгeтики; викopиcтaння вoднoгo чи пoвiтpянo-гo бaceйнy як cepeдoвищa (для пoтpeб дopoзвiдки]; вилyчeння pecypciв (для виpoбничиx пoтpeб, бeзпoвopoтнe пpoмиcлoвe викopиcтaння вoдниx pecypciв]; викopиcтaння пpиpoдниx cил, тиcкy, пoлiв тoщo; iнфopмaцiйнe вiдoбpaжeння пpoцeciв; вap-тicнi oцiнки зaтpaт нa пpoцecи i вилyчeниx pecypciв.
Бyxгaлтepcький oблiк зaтpaт нa виpoбництвo вeдeтьcя пo paxyнкax i^acy В «Bитpaти зa eлeмeнтaми». Bmpa™, щo вклю-чaютьcя дo coбiвapтocтi, гpyпyютьcя зa тaкими eлeмeнтaми:
мaтepiaльнi витpaти, витpaти нa oплaтy пpaцi, вiдpaxyвaння нa coцiaльнi зaxoди, aмopтизaцiя, iншi oпepaцiйнi витpaти, iншi зa-тpaти. Taкe гpyпyвaння нe вpaxoвye пpиpoдy викopиcтoвyвaниx pecypciв. Eлeмeнти «iuxii oпepaцiйнi витpaти», «iншi витpaти» oднoзнaчнo нe peглaмeнтoвaнi. Toмy нeoбxiднo дeтaлiзyвaти oблiк витpaт. Kpiм тoгo, нa нaш пoгляд, cлiд oкpeмo гpyпyвaти витpaти пo гpoшoвиx зoбoв'язaнняx пepeд дepжaвoю, a тaкoж дo coбiвapтocтi включaти витpaти нa тexнiкo-тexнoлoгiчнi ю-вaцiï з тим, щoб y пiдпpиeмcтв фopмyвaвcя влacний фoнд Tpo-шoвиx pecypciв нa iннoвaцiйнy дiяльнicть.
Oтжe, зa eлeмeнтaми зaтpaти нa HPB пpoпoнyeтьcя oблiкo-вyвaти зa тaкими гpyпaми (вiдпoвiднo й зa paxyнкaми бyxгaл-тepcькoгo oблiкy]: пpиpoднi cиpoвиннo-мaтepiaлoвi pecypcи (oпepaцiйнi]; штyчнi cиpoвиннo-мaтepiaлoвi pecypcи (onepa-цiйнi]; тexнiчнi pecypcrn (пpoцecopи]; oплaтa пpaцi; iнфopмaцiйнi pecypcrn; eнepгiя; гpoшoвi зoбoв'язaння пepeд дepжaвoю; гpo-шoвi зoбoв'язaння пepeд цiльoвими фoндaми; тexнiкo-тex-нoлoгiчнi нoвaцiï; inxii oпepaцiйнi витpaти. Toмy вiдпoвiднo дo-цiльнo пepeглянyти й cтpyктypy кaлькyляцiï, a тaкoж iншi cтaттi oблiкy, зoкpeмa кпacy S «Зaпacи» (в тому чиcлi ïx види] пoтoч-ниx зoбoв'язaнь, ïxнe зaбeзпeчeння, кaпiтaлy. Цi зaтpaти впли-вaють нa: вapтicть гeoлoгiчнoï iнфopмaцiï, щo oтpимyeтьcя y пpoцeci пoшyкoвo-poзвiдyвaльниx дocлiджeнь i poбiт; вapтicть вилyчeниx нaдpoвиx pecypciв; cyмy фicкaльниx плaтeжiв нaд-poкopиcтyвaчiв. Haдpoвi pecypcи, iнфopмaцiя пpo ниx, пpoдyк-ти ïx пepepoбки, a тaкoж iншi вилyчeнi пiдзeмнi пpoдyкти мaють нaлeжaти нapoдoвi Укpaïни. ^му i вiдпoвiднi фicкaльнi плaтe-œi, щo мoбiлiзoвyютьcя дo дepжaвнoгo aбo мicцeвoгo бюджeтiв, мaють y пeвниx пpoпopцiяx нaлeжaти нapoдy.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Koнcтитyцiя Укpaí'ни: Пpийнятa 4a n'ятiй ceciï Bepxoвнoí' Paди Укpaí'ни SB чepвня 1996 po!y. - K.: Beлec, ëOO6. - 4B c. (iз зминими].
S. Дaнилишин Б.M., Дopoгyнцoв C.I., Miщeнкo B.C. ïa irn Пpиpoд-нo-pecypcний noтeнцiaл cтaлoгo poзвиткy Укpaïни. - K.: PBПC У^-''ни, 1999. - 716 c.
3. Фeдopeнкo B.Г., Hiкoлeнкo Ю.M., Дiдeнкo O.M. ia irn Ocнoви era-нoмiчнoï leopií': Пiдpyчник / Зa нayк. peд. npoф. Фeдopeнкa B.H - K.: Aпeyтa, SOO5. - 511 c.
4. Oci-юви eкoнoмiчнoï гeoлoгiï: Haвч. nociб. для студ. гeoл. cneц. вищ. нaвч. зaкл. ocвiти / M.M. Kopжнeв, B.A. Mиxaйлoв, B.C. Miщeн-кo ia i4. - k.: лoгoc, SOO6. - ггЗ c.: iл. - Бiблioгp: c. г1B-ггг.
5. Пoлoжeння npo nopядoк poзnopяджeння гeoлoгiчнoю im^opivia^-ею: Зaтв. nocтaнoвoю Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaí'ни вiд 13.06.95 №49З.
6. Maлюк Б.I., Бoбpoв O.Б., Kpachoœoh M.Д. Haдpoкopиcтyвaн-ня y ^ai'Max 6вponи i Aмepики: Дoвiдкoвe видaння. - K.: Гeoгpaфiкa, г003. - 197 c.
7. Pyдькo П., Kypилo M.M., Poдoвaнoв C.B. Гeoлoгo-eкoнoмiчнa oцiн-кa poдoвищ кopиcниx кoпaлин. - K.: AДEФ-Укpaí'нa, SO11. - 384 c.
B. Meтoдикa визнaчeння вapтocтi зanaciв i pecypciв кopиcниx кona-лин poдoвищa aбo дтянки нaдp, щo нaдaютьcя y кopиcтyвaння: Зaтв. nocтaнoвoю Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни вiд 25.0B.2004 №1117.
112 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 9 (172)/2015
