CC BY
11
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
необхщност змЫи стратеги, формування сигнальних ¡ндика-торв для виявлення проблем та ¡ншг
Впорядкування теоретичних основ орган¡зац¡í стратепч-ного управлЫського обл¡ку спонукае до подальшо' розробки методики ¡ органваци побудови системи стратепчного облЬ ку на пщприемствг
Так, наприклад, потр¡бно визначити перелк первинних до-кумент¡в, як м¡стять необроблену стратег¡чну ¡нформац¡ю, ¿'х форми, в¡дпов¡дальних за 'х складання. До первинних документа стратепчного управлЫського обл¡ку можна в¡днести наступнк анкети для опитування експерт¡в (пщ час застосу-вання методу експертного опитування), картки статистичних спостережень за динамкою певного показника (метод екс-траполяци тренд¡в) тощо.
Pег¡стри стратепчного облку призначенн¡ для зведен-ня показниюв ¡з первинних документ¡в та ¿'х ¡нтерпретаци. Склад рег¡стр¡в залежить вщ метод¡в калькулювання з метою стратепчного управлЫня, метод¡в стратепчного аналЬ зу та контролю, системи стратепчних план¡в ¡ може мютити наступн¡ документи: в¡дом¡сть (карта) збалансованих показ-ник¡в (необх¡дна для уточнення стратеги ¡ доведення и до вск ланок управл¡ння, дае повну картину дтльност органвацм-но'' одиницк п¡дрозд¡лу або стратепчно''' одиниц¡ б^несу), вЬ дом¡сть (картка) обл¡ку витрат життевого циклу продукци (для здмснення калькулювання життевого циклу), матриц¡ РЕБТ-анал¡зу, SWOT-анал¡зу, БКГ, Mак-K¡нс¡, БИе11/ОРМ, «то-вар-ринок» тощо; огляди пер¡одичноí л¡тератури.
Обрана стратег¡я мае бути оформлена у вигляд¡ стратепчного плану з ч¡тко визначеними пщконтрольними показ-никами, що дозволить протягом перюду реалваци стратеги проводити стратепчний анал¡з ¡ контроль. 1хн результати потр¡бно представляти у формах стратепчно''' управлЫсько' зв¡тност¡, наприклад: зв^-оцЫка виконання на основ¡ калькулювання вдосконалень, звгг-оцЫка виконання стратепч-них планв, стратег¡чний баланс тощо.
Висновки
Система стратег¡чного управл¡нського обл¡ку е основною складовою ¡нформацмно''' бази для стратепчного контр-
олЫгу i стратепчного менеджменту вщповщно. Своечасно одержана релевантна i достовiрна iнформацiя дасть змо-гу пiдприeмству отримати конкурентнi переваги; пщвищити ефективнiсть реалiзацiï тактики i стратеги розвитку пщпри-емства; пщтримати потенцiал успixу пiдприeмства.
Список використаних джерел
1. Про бухгалтерський обл1к та ф1нансову зв1тн1сть в Укран [Елек-трон. ресурс]: Закон Укра'ни в1д 16.07.99 №996-XIV. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14
2. Семанюк В.З. 0бл1к для стратег1чного управл1ння: проблеми теоретично''' концептуал1зац1Т" / В.З. Семанюк // Менеджмент та пщ-приемництво в Укран етапи становлення i проблеми розвитку: [зб. наукових праць] / Вщп. ред. 0.6. Кузьма. - Львiв: Видавництво ЛЬВГВСЬКО' полiтеxнiки, 2012. - С. 236-241.
3. Легенчук С.Ф. Проблеми розвитку стратепчного обл^ в Укран / С.Ф. Легенчук // Бухгалтерський облк, економiчний аналiз та контроль в умовах формування i розвитку сучасних концепцй управлння: тези висту-пiв XII Miжнар. наук. конф. - Житомир: ЖДТУ, 2013. - 388 с. - С. 224.
4. Плкус 1.Й. Стратегiчний обл^ як iнструмент стратегiчного управляя пiдприeмством / 1.Й. Плiкус // Журнал «Вюник УкраТнськоТ академп банювськоТ справи». - Суми, 2002. - №12. - С. 94-95.
5. Шевчук В.Р. Стратепчний управлЫський о6лГк: навч. посВн. / В. Шевчук; за ред. О.М. Ковалюка. - К.: Алерта, 2009. - 176 с.
6. Пушкар М.С. Креативний облк (створення ^формацп для ме-неджерiв): [монографiя] / М.С. Пушкар. - Тернопть: Карт-Бланш, 2006. - 334 с.
7. Шайкан А.В. Бухгалтерський облк в аспект стратегiчного управлiння промисловим пщприемством [Текст]: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.09 / Шайкан А.В.; Державний вищий навчаль-ний заклад «КиТвський нацiональний економiчний ун-т ¡м. Вадима Гетьмана». - К., 2009. - 33 с.
8. Фатенок-Ткачук А.О. Стратепчний облк у систем¡ управлЫ-ня пщприемством / А.О. Фатенок-Ткачук, К.П. Замойська. [Елек-трон. ресурс] - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ natural/ Vnulp/Menegment/2012_721/46.pdf.
9. Яхюнд В.П. Теоретико-методичн засади формування стратепчно]' ^формаци / В.П. Яхюнд // Вюник ДонбаськоТ державно)' ма-шинобудвно)' академи - 2014. - №2 (33). - С. 241-246.
УДК 553.042.622.3
A.B. БОДЮК,
к.е.н., с.н.с., в.о. зав\цувача кафедри, Кивський унверситет управлння та п1дприемництва
BapTicHO-pecypcHi аспекти господарського використання урану
Досл'джено природно-товарознавчi характеристики, дано обгрунтування теоретичним розробкам, вартсно-ресурс-ним оцнкам, приведено ряд визначень для формування понятйного апарату фiскально¡ геологи урану та урановой руди.
Ключов! слова: надра, уран, мiнерали, руди, родовище, геолопя, iзотопи, ресурси, показники вартосл.
A.B. БОДЮК,
к.з.н., с.н.с, и.о. зав. кафедрой, Киевский университет управления и предпринимательства
Стоимостно-ресусные аспекты хозяйственного использования урана
Исследованы естественно-товароведческие характеристики, дано обоснование теоретическим разработкам, стои-мостно-ресурсным оценкам, приведен ряд определений для формирования понятийного аппарата фискальной геологии урана и урановой руды.
Ключевые слова: недра, уран, минералы, руды, месторождение, геология, изотопы, ресурсы, показатели стоимости.
© A.B. БОДЮК, 2015
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 5 (168)/2015 137
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ PO3BÈTKY rAËY3EÉ TA ВИД!В EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
A.V. BODYUK,
c.e.s., s.r.w., head of department of the Kiev Management and Entrepreneurship
Cost-resource aspects of the economic use of uranium
Investigational naturally commodity expert descriptions, a ground theoretical developments is given, by a cost-resource to the estimations, the row of determinations is resulted for forming of concept vehicle of fiiskal geology of uranium and uranium ore.
Keywords: bowels of the earth, uranium, minerals, ores,
Постановка проблемы. Надров1 ресурси, зокрема урано-вих родовищ, за Конституцию УкраУни, е власнютю його народу. Тому для держави, що уособлюе народ, мають значимють й оцЫки вартост геолопчного вивчення родовищ, видобуван-ня, видобутого цього виду корисних копалин, як нацюнального багатства, та Ух використання за потребами народу.
Уран належить до числа поширених у земнм кор1 хмнних елементв. Середый вмют урану в земнм кор1 (кларк) - 2,7 *10-4 % (за Р. Тейлором). Число вщомих у ниышый час ура-нових мЫералв, а також мЫералв, що мютять цей метал, пе-ревищуе 200 [5]. Тому, до реч1, також перспективним е розши-рення промислового застосування й урановмюних мЫералщ рщюсних земель, урановмюних органнних сполук та ¡ншг
Рвномаыття ¡зотопност¡, м¡нерал¡в, безумовно, потребуе адаптованих геолог¡чних досл¡джень, технолопй видобуван-ня, вилучення, переробки, конкретизованих фЫансово-еко-ном¡чних оц¡нок тощо. Але, як показало вивчення лггератур-них джерел, в них немае теоретичних розробок з економнноУ геолог¡í урану та уранових руд. Хоча актуальнють досл¡джень в ус¡х аспектах урану визначаеться перш за все тим, що на атомних електростанцтх УкраУни вироблялося б¡льше 40% електричноУ енерги. Платеж¡ держав¡ за користування фею енерпею нами в¡дносяться до фюкальних.
Геолог¡чн¡ пошуки родовищ урану та його вивчення охо-плюе умови виникнення, склад руд, структуру, хмнш, фвич-н¡, технолог¡чн¡ властивост¡, якост урану та придатност¡ його для господарського використання. До того ж цей мЫерал поширений у природ¡ та е х¡м¡чним елементом з найбтьшим номером серед тих, що зустрнаються у великих юлькостях, тому важлив¡ варт¡сн¡ оц¡нки власне його ¡ практики вироб-ничого застосування.
Природний уран складаеться ¡з сум¡ш¡ трьох ¡зототв: 238u (99,2739 +- 0,0007%), 235u (0,7204 +- 0,0007%) ¡ 234u (0,0057 +- 0,002%). Перюди нап¡врозпаду цих ¡зотоп¡в вщ-повщно р¡вн¡: 4,51 х 109 роюв, 7,13 х 108 рок¡в ¡ 2,48 х 105 рок¡в. У результат рад¡оактивного розпаду ¡зотопи урану 238u ¡ 235u утворюють два рад¡оактивн¡ ряди: уранора-дювий ¡ актиноурановий. Якраз цей фактор ¡ визначае його виробниче застосування для генерування енерги, за використання якоУ, зокрема, надходять платеж¡ до зведеного бюджету УкраУни. Уран хмнно дуже активний елемент, тому швидко окиснюеться на повпр^ розкладае воду при 102 оС, легко реагуе з ус¡ма неметалами, утворюе ряд ¡нтерметале-вих сполук. Ц властивост¡ урану розширюють його виробниче поле промислового використання, а також пщвищують узагальнену вщповщну фЫансово-економнну ц¡нн¡сть.
Уранова промислов¡сть розвиваеться зг¡дно з Державною ц¡льовою економнною програмою «Ядерне паливо УкраУни», також е джерелом ф¡скальних платеж¡в. Видобуток власно-го природного урану на початку ХХ1 ст. становив 500-800 т на рк. Цим обсягом забезпечувалися потреби вггчизня-
deposit, geology, isotopes, resources, indexes, costs.
ноУ атомноУ енергетики на 30%. Решту потреб покривалася за рахунок ¡мпорту м¡нералу з РосУ. Отже, УкраУна витрача-ла ф¡нансов¡ ресурси. Тому були розроблен плани забез-печення до 201 5 року потреб енергетики ураном власно-го видобутку на 100%. Промислов¡ родовища урану УкраУни представлен ендогенними родовищами в альбггитах ¡ ек-зогенними родовищами у вщкладеннях платформного чох-ла УкраУнського щита. В УкраУн е 12 детально розв¡даних уранових ендогенних родовищ з такими сумарними запасами, що достать для забезпечення ураном потреби дю чих АЕС УкраУни на наступи 100 роюв. Основн¡ запаси урану зосереджен в К¡ровоградському ураново-рудному район (оц¡нюван¡ запаси понад 100 тис. т), а також у Централь-но-украУнському урановорудному район¡. Експлуатуються ВатутЫське, M¡чур¡нське ¡ Новокостянтин¡вське родовища, в резерв¡ знаходиться Северинське [19].
УкраУна займае перше м¡сце в европ ¡ шосте у св¡т¡ за роз-в¡даними запасами урану. До реч^ розробка Новокостянти-н¡вського родовища дозволить УкраУн зайняти друге мюце серед урановидобувних краУн св¡ту. Тому реал^а^ю товарного урану за кордоном слщ розглядати як перспективна джерело надходження ¡ноземноУ валюти. Тому уран слщ вщ-носити до валютоемних ресурс¡в краУни.
Пор¡вняно з видами органнного палива енергоeмн¡сть урану вища в соты, а то й тисяч¡ разв. «Кап¡тальн¡ вкладен-ня у розвиток уранодобувноУ промисловост у десятки ра-з¡в менол в¡д витрат, необх¡дних для адекватного розвитку вугле видобутку. Так, введення в експлуата^ю найбтьшо-го в европ Новокостянтин¡вського рудника дозволить ви-робляти з видобутого урану 46 ТВтг електроенерги щороку. Для пор¡вняння вщмггимо, що для виробництва такоУ ж юль-кост¡ електроенерги на теплових електростанцтх необх¡дна введення в д^ 28-30 вуг¡льних шахт з обсягом видобутку приблизно 1 млн. т вуплля на рк кожна» [19]. Тому за фЬ нансово-економ¡чних переваг господарсько-енергетич-не застосування уранових ресурса явно перспективне для УкраУни. Осктьки як сировина уран використовуеться для виготовлення ядерного палива та виробництва електричноУ ¡ тепловоУ енерги (АЕС, АСТ, АТЕЦ).
До ядерного палива належать природний ¡зотоп 235u (природне ядерне паливо) ¡ штучн ¡зотопи 239u ¡ 233u (вто-ринне ядерне паливо), що використовуються в ядерних реакторах на теплових та швидких нейтронах.
Тому перспективними е дослщження, зокрема, за результатами яких формуеться базова ¡нформацт, необх¡дна для теоретичних визначень економнноУ та фккальноУ геологи урану.
Аналз дослщжень та публкац/й з проблемы. Висвгглен-ню досл¡джень у р¡зних аспектах урану, зокрема його родовищ, присвячен прац В.1. Вернадського, Г.Г. Де-Метца, Я.Н. Белев-цева, В.В. Коваля, А.Х. Бакаржиева, О.В. емця, О.М. Пономарен-ка, М. Кюн¡, К.В. Петрненка, Д.М. Щербака та ¡н.
13S Формування ринкових вiднocин в ÓKpa'mi № б (168)/201б
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
BiflOMi, наприклад, досл1дження з металогени урану УкраУни Я.М. Белевцева, зокрема вивчення загальних (глобаль-них, регiональних) закономiрностей формування i розмЬ щення уранових родовищ в час та пpoстopi, в областях, що poзpiзняються за комплексом прських пopiд, за структурно-тектоычним характером та iстopieю геoлoгiчнoгo розвитку родовищ, встановлення його рудотворених процеав, впро-довж геoлoгiчнoгo розвитку земноУ кори тощо. Але безпосе-редньо вартюы вiдoбpаження pезультатiв дoслiджень ними у вщомм нам лiтеpатуpi не опублкованг
Дoслiдженням у piзних аспектах корисних копалин, зокрема в рамках екoнoмiчнoi' геологи', присвячен прац 1.Д. Ан-дpieвськoгo, О.Б. Боброва, М.М. Коржнева, 6.А. Kулiша, М.М. Курило, O.I. Левченка, В.А. Михайлова, B.C. Мщенка, О.В. Плотникова, О.М. СухЫо'У та Ы. [6-8, 10-12].
Г.1. Рудько, О.В. Плoтнiкoв, М.М. Курило, С.В. Радованов висвгглили теоретичн i пpактичнi аспекти екoнoмiчнoi' геологи родовищ залiзистих кваpцитiв [8]. Однак в Ухых публка-^ях не пpидiлялoся належноУ уваги об'ективност висвiтлен-ню теоретичних положень щодо товарознавчих визначень i фiскальних oцiнoк корисних копалин.
Отже, питання розробки прикладних положень щодо еко-нoмiчнoy та фiскальнoi' геoлoгii' урану потребуе, на наш по-гляд, системи дослщжень.
Метою crarri е розробка прикладних визначень для формування понятмного апарату фiскальнoi' геологи (ФГ), що стосуються товарознавчих i ваpтiсних oцiнoк урану й урано-во' руди.
Виклад основного материалу. Для досягнення визна-чено'У мети неoбхiднo уточнити пoнятiйний апарат щодо при-родно-вартюно'У характеристики урану. З метою формування теоретичних положень ФГ урану пpoаналiзуeмo природн1 oсoбливoстi урану та уранових руд. Властивють речовин щодо перетворення належить, на наш погляд, i до товарознавчих понять, вивчаеться iз застосуванням товарознавчих метoдiв. До цих метoдiв, що видтяються за piзними ознаками, належать: Ыструментальы методи дoслiджень (фiзичнi, хiмiчнi, фЬ зикo-хiмiчнi); суцiльних i вибipкoвих дoслiджень; pуйнiвних i неpуйнiвних дослщжень; оцЫки якoстi (квалiметpiя, диферен-^альы та кoмплекснi методи); експеpтнi методи та к
До реч^ квалiметpiя як наука (або, як вважають, науковий напрям) про вимipювання за певною методолопею, якост1 oб'eктiв, вивчае, iз застосуванням певних метoдiв i засoбiв, кiлькiснi oцiнки якoстi корисних копалин та продук^в ух пере-робки. Вивчаються також геoлoгo-технoлoгiчнi властивос-тi корисних копалин, гipничo-геoлoгiчнi умови, в тому чис-лi гщрогеолопчы, Ух залягання, видобування, тобто вщповщы показники родовищ, тощо.
Поряд iз дoслiдженнями урану використовуються i методи дoслiдження фiзичних пpoцесiв, що мають мiсце пщ час дoслiднo-poзвiдувальнoгo вивчення цих корисних копалин в надрах. За результатами дослщжень здмснюеться в еко-нoмiчних показниках вiдoбpаження перспектив видобування урану та його господарського застосування, а також прогно-зуються фюкальы платежг
За результатами вiдпoвiдних дoслiджень, руди подтеы за характером урановоУ мiнеpалiзацii' на такi oснoвнi типи: 1) на-стуpанoвi й уpанiнiтoвi; 2) кофУт-настуран-черыев^ 3) бра-
неpитoвi й настуpан-бpанеpитoвi (настуран-кофУт-бране-pитoвi); 4) руди зi складними уpанoвмiсними, тopieвмiсними й рщюсно-земельними мiнеpалами (монацит, лопарит, торит, евдiалiт, сфен, пipoхлop, гатчетoлiт й У); 5) настуран-апа-титoвi; 6) уpанoслюдкoвi [5]. Даний пoдiл визначае подаль-0i процеси i технологи переробки урану та Ух вартостк ВЫ мае враховуватися, як нами пропонуеться, й при визначенн нор-мативiв вiдpахування платежiв надрокористувачами до державного бюджету за видобування конкретних титв руд.
За вмютом урану видтяють пpoмислoвi сорти руд: бага-тi (бiльше 1%), pядoвi (0,1-1%), бiднi (0,03 - 0,1%), убог1 (менше 0,03%) [5]. Даний подт також потребуе дoслiдження вартюних oцiнoк названих сopтiв руд з врахуванням Ух товарознавчих характеристик. Виходячи з вщмЫностей у вмют урану в рудах, а також i в родовищах необхщы фюкальы сти-мули виpiвнювання умов надрокористування при експлуата-цii' джерел цих ресурав piзнoi' природноУ якoстi, потужноси дoступнoстi. Для oцiнки природноУ якост руд застосовуються якраз тoваpoзнавчi методи.
До товарознавчих характеристик корисноУ копалини, як природноУ речовини, на наш погляд, слщ вщнести якраз таки фiзич-нi параметри корисноУ копалини (наприклад, кoлip, компонен-ти, poзмip шматкiв руди, природно багат або бiднi руди, масова частка урану, Ыших речовин у рудах та к); фiзичнi властивост1 корисноУ копалини (густина, теплoпpoвiднiсть, пластичнiсть); хЪ мiчний склад корисноУ копалини (поелементний склад, корисн1 компоненти, хiмiчна чистота рудного мЫералу); кiлькiснi показ-ники (обсяг, маса, розподтення корисноУ копалини по терито-piях i за обсягами); яюсы параметри (наприклад, структурний склад хiмiчних елементiв або Ух сполук, вмкт корисного компоненту, склад i кiлькiсть дoмiшoк, фiзикo-механiчнi параметри); мiнливiсть мiнеpальнoгo складу, у тому чи^ масовоУ частки хЪ мiчних кoмпoнентiв, мiнливiсть iстиннoi' пружностк (Для пopiв-няння: основними параметрами якост залiзopудних корисних копалин названо: гомогеннкть рудного мiнеpалу; iзoмopфна чистота рудного мЫералу [8, с. 28].
Вщ товарознавчих пoказникiв залежать й екoнoмiчнi по-казники геoлoгiчнoi' розвщки, видобування урановоУ руди, ваpтoстi видобутого урану, його руд та У Тому поряд з това-рознавчими показниками та з Ух врахуванням дослдаують-ся й технолопчн властивост уранових руд, oскiльки вiд них залежать технологи видобування та засоби Ух застосування. До технолопчних властивостей уранових руд пoтpiбнo вщно-сити: фiзикo-механiчнi властивoстi руд, pудoвмiсних порщ, перекривних i пiдстильних вiдкладiв, що визначають характеристику УхньоУ мщност в природному й водонасиченому станах; Ыженерно-геолопчы oсoбливoстi масивiв пopiд родовища й Ухня анiзoтpoпiя; склад порщ, Ухня тpiщинуватiсть, тектoнiчна порушенють, текстуpнi oсoбливoстi, закарстова-нiсть у зон вивiтpювання; сучаснi геoлoгiчнi процеси, що мо-жуть ускладнити розроблення родовища.
Hайважливiшoю якiстю i властивiстю урану е його радю-активнiсть тобто здатнiсть спонтанно, а також пщ час захо-плення швидких i пoвiльних нейтpoнiв, розпадатися на iзo-топи з видтенням величезноУ енерги'. Ця якiсть визначае i виробничу потребу, i вартють даного мiнеpалу. Товарознав-чi та технолопчн oцiнки уранових руд вкрай необхщы для Ух ваpтiсних оцЫок.
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (168)/2015 139
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
Для opieнтaцiï y вapтicнo-pеcypcниx pезyльтaтax геoлoгiч-нoгo вивчення poдoвищ ypaнy, poзpaxyнкoвy вapтicть oдини-цi видoбyтoï кopиcнoï кoпaлини (Öp], зa Пoдaткoвим кoдекcoм Укpaïни, мoжнa oбчиcлювaти зa тaкoю фopмyлoю:
B + (B * K ]
мп 4 мп pмпеJ
Öp = -
V
де Вмп - oбчиcленi витpaти (y гpн.];
Kpмпе - ^еф^ент pентaбельнocтi гipничoдoбyвнoгo пщ-пpиeмcтвa, oбчиcлений y мaтеpiaлax геoлoгo-екoнoмiчнoï oцiнки зaпaciв кopиcниx кoпaлин дiлянки нaдp, зaтвеpдже-ниx Деpжaвнoю кoмicieю Укpaïни пo зaпacax кopиcниx кoпa-лин (деcяткoвий дpiб];
Vмп - кiлькicть ypaнy, видoбyтoгo зa пoдaткoвий (звiтний] пеpioд. (тoнни].
Bapтicть pyд ypaнy, aнaлoгiчнo зoлoтa, видoбyтиx з rap^-ниx poдoвищ, oбчиcлюeтьcя з ypaxyвaнням цЫи pеaлiзaцiï зa пoдaткoвий (звiтний] пеpioд (y paзi вiдcyтнocтi pеaлiзaцiï y цьoмy пеpioдi - зa нaйближчi пoпеpеднi пoдaткoвi пеpio-ди] xiмiчнo чиcтoгo метaлy без ypaxyвaння пoдaткy нa дoдaнy вapтicть, зменшенoï нa cyмy витpaт плaтникa нa збaгaчення (aфiнaж] тa дocтaвкy (пеpевезення, тpaнcпopтyвaння) rno-живaчy. Bapтicть oдиницi видoбyтиx пoклaдiв ypaнy визнaчa-eтьcя з ypaxyвaнням чacтки (в нaтypaльнoмy вимipi) вмюту xiмiчнo чиcтoгo метaлy в oдиницi видoбyтиx пoклaдiв [3].
У теopетичнo-метoдoлoгiчнoмy acпектi зacтocyвaння пpинципy плaтнocтi дo викopиcтaння ypaнoвиx pеcypciв нaй-тicнiше пoв'язaнo з фicкaльними вiднocинaми, якi влacтивi тoвapнoмy виpoбництвy, тa фopмyвaнням pинкoвoгo меxaнiз-му yпpaвлiння кopиcтyвaння нaдpaми пiд дieю зaкoнy вapтocтi.
У гipничo-видoбyвнiй дiяльнocтi неoбxiднa дифеpенцi-йoвaнa фicкaльнa плaтa як фiнaнcoвo-pеcypcнa кaтегopiя, якoю вiдoбpaжaютьcя виpoбничi вiднocини, щo виникaють внacлiдoк oбмеженocтi дocтyпниx джеpел ypaнoвиx pеcyp-ав i poзбiжнocтей y пpиpoдниx yмoвax ïx вивчення й ocвoeн-ня. Зa yмoв нapoднoï влacнocтi нa ypaнoвi pеcypcи в нaдpax фicкaльнa плaтa е чacтинoю дoxoдy деpжaви вiд нaдpo-pе-cypcнoгo cyб'eктa гocпoдapювaння, який дoдaткoвo вини-кae в piзниx пpиpoдниx yмoвax. Дифеpенцiйoвaнa фicкaльнa плaтa тaким чинoм, мoже виcтyпaти як дoxiд вiд викopиcтaн-ня poдoвищниx ypaнoвиx pеcypciв. Дo poдoвищниx ypaнoвиx pеcypciв неoбxiднo вiднocити пoклaди ypaнy, iншиx кopиcниx кoпaлин, пopoди, пiдземний пpocтip тoщo.
Ocнoвним джеpелoм pеcypciв для фiнaнcyвaння геoлo-гiчнoгo вивчення нaдp (ГBH] нa пpедмет нaявнocтi ypaнoвиx pyд е вiдpaxyвaння гipничиx пiдпpиeмcтв зa видoбyтi кopиcнi кoпaлини. Biдpaxoвaнi кoшти нaдxoдять дo деpжaвнoгo бюджету зa yзaкoненими нopмaтивaми вiдpaxyвaння плaтежiв, виxoдячи з фaктичнoгo oбcягy видoбyтиx кopиcниx кoпaлин. Taким чинoм здiйcнюeтьcя кoмпенcaцiя витpaт зa paнiше викoнaнi геoлoгopoзвiдyвaльнi po6o™ зa paxyнoк деpжaвнo-гo бюджету. Пpaктичнo зa тепеpiшнix yмoв тaкi вiдpaxyвaння являють coбoю едине джеpелo фiнaнcyвaння ГBH в Укpaïнi.
Cтвopення пеpcпективнoгo екoнoмiчнoгo меxaнiзмy га-pиcтyвaння нaдpaми зaлишaeтьcя oднieю зi cклaдoвиx пе-pебyдoви yпpaвлiння cycпiльним виpoбництвoм Укpaïни з пеpшoгo poкy iï незaлежнocтi. Biдпoвiдне кoлo питaнь вклю-чaлo i включae poзpoбкy меxaнiзм фopмyвaння фoндy га-
штiв нa фiнaнcyвaння ГPP, oпoдaткyвaння нaдpoкopиcтy-вaчiв, нaдaння Ум лiцензiй нa poзpoбкy нaдp, poзпopядження геoлoгiчнoю iнфopмaцieю, пpoведення екcпеpтизи зaпaciв, вcтaнoвлення квoт нa видoбyтoк, yклaдaння кoнтpaктiв н8 кopиcтyвaння нaдpaми, деpжaвнoгo cтимyлювaння пoвнoгo i кoмплекcнoгo викopиcтaння нaдp тoщo. Cтвopення нoвoгo екoнoмiчнoгo меxaнiзмy знaчнoю мipoю мae бути пoв'язaне з пеpеxoдoм дo децентpaлiзaцiï теpитopiaльнoгo yпpaвлiння плaтним кopиcтyвaнням нaдpaми.
Hoвoгo виpiшення пoтpебye i пpoблемa фopмyвaння плa-тежiв cyб'eктiв гocпoдapювaння пpивaтнoгo cектopa ега-нoмiки для вiдшкoдyвaння деpжaвi витpaт нa фiнaнcyвaння poзвiдки poдoвищ кopиcниx кoпaлин, зoкpемa ypaнy, як yo-coблювaчa влacникa нaдp.
Taкoж oбyмoвимo, щo ypaн y нaдpax е пpиpoднoю зa пoxo-дженням pечoвинoю, aле не cиpoвинoю, як пpийнятo ввaжa-ти. Áo пoняття cиpoвини зacтocoвyeтьcя в екoнoмiчнiй теopiï як пpедмети пpaцi, як pечoвини, з якoï вигoтoвляють пpoдyк-цiю, яку пеpетвopюють в енеpгiю тoщo.
Bиcнoвки
Пpи виpiшеннi питaння геoлoгiчнoï poзвiдки i пoдaльшoгo видoбyвaння poзвiдaниx ypaнoвиx pyд неoбxiднo пеpедбaчити: cтвopення джеpелa кoштiв для виплaт зa вивчення i poзpoбкy гipшиx зa яюстю poдoвищ, oбyмoвленy cycпiльними пoтpебa-ми y вiдпoвiднiй пpoдyкцiï; cтимyлювaння бтьш пoвнoгo i pa^-oнaльнoгo викopиcтaння пoклaдiв ypaнoвиx pеcypciв.
Пpи виpiшення питaння вiдкpиття poдoвищ ypaнy нa певнiй теpитopiï неoбxiдне yзгoдження зaгaльнoдеpжaвниx iнтеpе-ciв з iнтеpеcaми pегioнiв в екcплyaтaцiï тиx чи ^ix^x poдoвищ кopиcниx кoпaлин, y тому чиcлi iз вpaxyвaнням екoлoгiчнoгo фaктopa. Toмy зayвaжимo, щo дocлiдження пoкaзникiв ега-лoгiчнoгo oпoдaткyвaння тaкoж нaлежить дo зaвдaнь ФГ.
У дocлiджениx лiтеpaтypниx джеpелax виcвiтленa пpиpoд-нo-pеcypcнa бaзa, дocтaтня для вiдoбpaження вapтicниx o^-нoк ypaнy тa ypaнoвиx pyд, фopмyвaння екoнoмiчнoï геoлoгiï ïx poдoвищ. Toмy дo текcтy Деpжaвнoï цiльoвoï екoнoмiчнoï пpo-гpaми «Ядеpне пaливo Укpaïни» неoбxiднo включити poздiл «Eкoнoмiчнa геoлoгiя ypaнy». Для poзpoбки цьoгo poздiлy пo-тpiбнo opгaнiзyвaти твopчий кoлектив фaxiвцiв i зaплaнyвaти фiнaнcyвaння пpoведення дocлiджень нa тpи poки.
Питaння винеcти нa poзгляд Kaбiнетy мiнicтpiв Укpaïни з метою нaдaння ним вiдпoвiднoгo дopyчення Miнicтеpcтвy енеpгетики тa вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни.
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. ^o нaдpa: Koдекc У^ни вiд 27.07.94 №132/94-BP (зi змiн. i Дoп.).
2. Пpo видoбyвaння i пеpеpoбкy ypaнoвиx pyд: Зaкoн Укpaïни вщ 09.11.97 №645/97-BP.
3. Пoдaткoвий гаде^ Укpaïни. - K.: Bicник Miнicтеpcтвa дoxoдiв i збopiв Укpaïни, 2014, тень, №2-3. - 430 c. tei змн i дoп.].
4. Зaгaльнoдеpжaвнa пpoгpaмa poзвиткy мiнеpaльнo-cиpoвин-нoï бaзи Укpaïни нa пеpioд дo 2030: Зaкoн Укpaïни вiд 21.04.2011 №326B-VI.
5. Деpжaвнa цiльoвa екoнoмiчнa пpoгpaмa «Ядеpне пaливo У^-¿ни». Зaтв. пocтaнoвoю Kaбiнетy Miнicтpiв Укpaïни вiд 23.09.2009 №1004.
140 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 5 (168)/2015
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
6. 1нструкця ¡з застосування КласифкацУУ запаав i ресурав корисних копалин державного фонду надр до родовищ уранових руд. Затв. наказом ДержавноУ комо УкраУни по запасах корисних копалин 14.12.98 №100. Зареестрована в Мнстерста юстиц|У УкраУни 10.02.99 за №90/3383.
7. Основи економтноУ геологи: Навч. посй. для студ. геол. спец. вищ. закл. освти / М.М. Коржнев, В.А. Михайлов, В.С. Мщенко та ¡н. - К.: «Логос», 2006. - 223 с.: ¡л. - Бйлюгр.: С. 218-222.
8. Рудько Г.1., Плотн¡ков О.В., Курило М.М., Радованов С.В. Еко-ном¡чна геолог¡я родовищ зал^истих кварцит¡в. - К.: Вид-во «Ака-демпрес», 2010. - 272 с.
9. Сучасний тлумачний словник украУнськоУ мови: 50000 слв / За заг. ред. д-ра. фтол. наук, проф. В.В. Добтинського. - Х.: ВД «Школа», 2006. - 832 с.
10. Малюк Б.1., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надрокористуван-ня у краУнах европи ¡ Америки: Дов¡дкове видання. - К.: Географ^а, 2003. - 197 с.: ¡л. 90. - Бйлюгр: С. 196-197.
11. Реструктуризацт мЫерально-сировинноУ бази УкраУни та ГУ ¡нформафйне забезпечення / С.О. Довгий, В.М. Шестопалов, М.М. Коржнев та ¡н. - К.: Наукова думка, 2007. - 347 с.
12. Рудько Г.1., Литвинюк С.Ф., Лов¡нюков В.1. Геолого-економ¡чна оц¡нка вупльних родовищ УкраУни / M¡неральн¡ ресурси УкраУни. -2012. - №2. - С. 23-28.
13. http://library.if.ua/book/41/2716.html
14. Письменна О.Б. Економнна оцЫка видобутку урановоУ сиро-вини УкраУни. Дыпропетровський державний аграрно-економтний ун¡верситет: Електронне наукове фахове видання «Ефективна еко-номка», №10, 2012.
15. http://uk.wikipedia.org/wiki/Уранов¡_руди
1 6. https: //andrievskiy. wordpress. com/category/ державне-регулювання-користування-н/
17. емець О. Послщовнють м¡нералоутворення та механ¡зм формування уранового зрудеыння в натргёвих метасоматитах Ново-костянтин¡вського уранового родовища. - Вюник КиУвського нацю-нального унверситету ¡мен¡ Тараса Шевченка. Геолопя. - КиУвський нац¡ональний ун¡верситет ¡м. Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ «КиУвський унверситет, вип. 54. - 2011. - С. 44-54.
18. Макаренко М., Карли В., Степанюк В. та ¡н. Широкомасштабне застосування лпюгеохшнних пошук¡в уранових родовищ на Хмть-ницьк¡й площ¡. Вюник КиУвського нацюнального ун¡верситету ¡м. Тараса Шевченка. Геологи. КиУвський нацюнальний унверситет ¡ме-н¡ Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ «КиУвський унверситет, Вип. 52. - 2011. - С. 41-45.
1 9. http://www.xaec.org.ua/store/pages/ukr/art/2011 -07-20/all.html
УДК 330.3:631.11
О.В. ВЕЛИЧКО,
к.е.н., доцент, Нацюнальний унверситет 6iopecypciB i природокористування Украни
Теоретичш шдходи до структуризацм економ1чного потенщалу сшьськогосподарських шдприемств
У статт пpoаналiзoванo irn^ni теоретичн Шдходи до визначення структури eкoнoмiчнoгo потен^алу сльськогоспо-дарських п'!дприемств та розроблено його авторську модель. Доведено, що структурування eкoнoмiчнoгo потенц/алу п'!д-приемства е початковою умовою для вид/лення його основниххарактеристик щодо ефективного використання, розвитку, вщтворення i нарощування потенцалу, формування його стану вiдпoвiднo до поставлених цлей тдприемства.
Ключов! слова: eкoнoмiчний потенцал, структура, ресурси, ефективн'!сть, використання, аграрне п'!дприемство.
А.В. ВЕЛИЧКО,
к.э.н., доцент, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Теоретические подходы к структурированию экономического потенциала сельскохозяйственных предприятий
В статье проанализированы существующие теоретические подходы к определению структуры экономического потенциала сельскохозяйственных предприятий и разработана его авторская модель. Доказано, что структуризация экономического потенциала предприятия является начальным условием для выделения его основных характеристик относительно эффективного использования, развития, воссоздания и наращивания потенциала, формирования его состояния в соответствии с поставленными целями предприятия.
Ключевые слова: экономический потенциал, структура, ресурсы, эффективность, использование, аграрное предприятие.
O.V. VELICHKO,
Ph.D., аssociate professor, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Theoretical aproaches of economic potential structuring
of agricultural enterprises
The existent theoretical approaches of determination of economic potential structure of agricultural enterprises have been analyzed in the article and it is developed the author model of economic potential structure. It is well-proven that structuring of enterprise economic potential is an initial condition for the selection of its basic descriptions due to the effective using, development, recreation and increasing of potential, forming of its state in accordance with the aims of enterprise.
Keywords: economic potential, structure, resources, efficiency, use, agrarian enterprise.
Постановка проблемы. Складна економiчна ситуаци на сшьськогосподарських пщприемствах у перюд кризи, вщсут-
нють сталого розвитку вщображае нерацюнально використан ресурси, а в цтому - невикористаний економiчний потенцвл.
© О.В. ВЕЛИЧКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (168)/2015 141
