CC BY
12
ЕШшвршаатйВБИЕшш
ИВВВЙНИВЯЯИЯЙВБИИ И!бНН1В1БВВНДМВНВ1|
УДК 336.71
О.В. ЛИСЕНОК,
д.е.н., доцент, в.о. завщувача кафедри фнанав та ф1нансово-економ1чно1 безпеки, Укранський державний университет фнанав та м>жнародноí торпвл
Удосконалення сутнос-ri та процесу управлшня формуванням депозитних pecypciB банкiв
У статт дослщжуеться сутнсть депозитних ресурав та íхн рзновиди. У динам'щi анал'зуеться структура зобов'язань банкв Украни, де визначаеться, що основну роль для банюв вiдiграють залученi ресурси, удосконалення процесу управ-лння якими е необидною умовою стабльного розвитку економки Украни. За результатами доспдження подаються ви-сновки щодо можливих шляш збльшення суми депозитних ресурав в укранських банках.
Ключов1 слова: банк, зобов'язання, залученi (депозитнi) ресурси, методи управлння депозитними ресурсами.
А.В. ЛЫСЕНОК,
д.з.н., доцент, и.о. заведующего кафедрой финансов и финансово-экономической безопасности, Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Усовершенствование сути и процесса управления формированием депозитных ресурсов банков
В статье исследуется суть депозитных ресурсов и их разновидности. В динамике анализируется структура обязательств банков Украины, где определяется, что основную роль для банков играют привлеченные ресурсы, усовершенствование процесса управления которыми является необходимым условием стабильного развития экономики Украины. По результатам исследования подаются выводы относительно возможных путей увеличения суммы депозитных ресурсов в украинских банках.
Ключевые слова: банк, обязательства, привлеченные (депозитные) ресурсы, методы управления депозитными средствами.
O. LYSENOK,
d.e.s., associate professor acting Head of the Department of Finance and the financial and economic security
Ukrainian State University of Finance and International Trade
Improvement concepts and process management deposit formation resources of banks
The article examines the concept of deposit resources and their variety. The dynamics analyze the structure of liabilities of banks Ukraine, which determined that the main role played by banks attracted resources, improvement of management process which is a prerequisite for sustainable economic development of Ukraine. The study findings are submitted for possible ways of increasing the amount of deposit resources in Ukrainian banks.
Keywords: bank, liabilities, involved (deposit) resources, management of deposit resources
Постановка проблеми. Необхщнють прискорення розвитку вггчизнянсн економки в умовах нерозвиненосп фондового ринку спричиняе високий попит на банювсью кредити, а це,
в свою чергу, потребуе прискореного нарощування банюв-ських ресурав. Проте низький р1вень монетизаци економки, низька ефективнють виробництва, недостатнм р1вень життя
© О.В. ЛИСЕНОК, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 2 (177)/2016 43
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
населения та низька дов1ра до банювськоУ системи суттево ускладнюють виршення цього завдання. I у зв'язку з цим слщ зауважити, що особливо гостро стоУть проблема формування банками довгострокових депозитних ресурса.
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблемы. Теоре-тичним ¡ практичним аспектам формування ресурсного по-тенц^лу, методам управлЫня залученими ¡ позиченими ко-штами банюв присвячено прац таких заруб1жних автора: Г. Асхауер, Д. Полфреман, Ф. Форд, Дж. Оню, Е. Рщ, Р. Костер, Е. Плл, Р. Смгг; росмських учених - А. Лаврушина, Г. Па-новоУ, А. Тавааева, В. Усоскина, В. Чаусова та ¡н.; украУнських - 0. Васюренка, А. Вожжова, А. Герасимовича, М. Алексе-енка, 0. Дзюблюка, Ж. Довгань, 0. Заруби, А. бпфано-ва, В. Коваленко, С. Козьменка, Р. КоцовськоУ, А. Киричен-ка, I. Лютого, А. Мороза, С. Павлюка, Л. Примостки, I. Сала, М. Савлука, Т. Смовженко, Р. Тиркала, I. Федоск, В. Шелудь-ко та ¡н. Завдяки Ухым розробкам сучасного розвитку набу-ли теорт та практика мехаызму формування, розмщення й управл¡ння банювськими ресурсами.
Вир¡шення зазначеноУ вище проблеми вимагае вдоско-налення методолог¡чних пщходю до оргаызаци та управл¡ння формуванням депозитних ресурса, а отже ¡ обумовлюе не-обх¡дн¡сть Ух дослщження.
Виклад основного матер1алу. 0снову для ефективно-го функц¡онування банк¡вських установ становить необхщ-ний обсяг залучених (депозитних) та позичених (не депозитних) ресурса, осюльки саме вони сприяють можливост зд¡йснення банками свое'У ф¡нансово-економ¡чноУ д¡яльност¡ у повному обсязк
У зв'язку з цим слщ пщкреслити, що депозитн¡ ресур-си банку, як правило, перевищують суму власного капралу ¡ включають тимчасово втьн грошов¡ кошти фвичних та юридичних ос¡б, внесен¡ ними на поточн чи строков¡ депозиты рахунки. Позичен ж ресурси банювськоУ установи - це здебтьшого кредити, отриман¡ на м¡жбанк¡вському ринку, у центрального банку або ж шляхом випуску боргових цЫних паперю, як правило, облгацм.
Сл¡д також зазначити, що сптьним для залучених ¡ позичених ресурс¡в е те, що це чуж¡ гроол для банку, як¡ знаходять-ся у нього в тимчасову розпоряджены, використовуються для здмснення певних активних операцм з метою отримання доходу чи пщтримки л¡кв¡дност¡, але мж цими загальними видами ресурса, з метою Ух оцЫки та управл¡ння ними, необх¡дно враховувати ¡ деяк¡ особлив¡ в¡дм¡нност¡ (табл. 1).
Варто також зауважити, що обсяг залучених ¡ позичених ресурса банку першою чергою залежить вщ грошово-кре-дитноУ пол¡тики центрального банку, вщ зм¡н у доходах юри-
дичних ¡ ф¡зичних ос¡б, вщ можливост¡ банку купувати та перекуповувати ресурси на грошовому ринку. За рахунок депозитних ресурса реал^овуються можливост банку вщ-носно масштаб¡в фЫансово-економнноУ д¡яльност¡, тобто одержання переважноУ частини прибутюв.
У табл. 2 проаналвуемо питому вагу залучених ресурс¡в у зобов'язаннях вггчизняних банк¡в за останн десять рок¡в.
Як св¡дчать дан табл. 2, основою ф¡нансових ресурса банк¡в е строков¡ депозити та ¡ной зобов'язання, до складу яких входять позичен кошти. Найб¡льша питома вага стро-кових депозит¡в спостер^аеться на 01.01.2006 ¡ становить 43,55%, коштю на вимогу - також на початок 2006 року 27,43% ¡ мае тенден^ю до зниження, а частка позичених коштю найбтьша на 01.01.2009 та на 01.01.2010 - вщ-пов¡дно 55,73 ¡ 57,50%, що вочевидь пов'язано з наслщка-ми ф¡нансово-економ¡чноУ кризи 2008-2009 роюв, коли банки вимушен¡ були шукати ¡нш¡ джерела зб¡льшення своУх зобов'язань через значний в¡дт¡к коштю ¡з строкових депозитних рахунюв. Таким чином, завдання зб¡льшення достат-ност¡ ресурс¡в банку саме через зростання частки строкових депозита у зобов'язаннях е достатньо актуальною науковою та практичною проблемою, осюльки це дасть можливють для подальшого фЫансово-економнного розвитку банк¡вських установ ¡, як наслщок, забезпечить потребу економ¡ки краУни значними довгостроковими ф¡нансовими ресурсами.
0крм цього, залучен¡ кошти е основною складовою ре-сурсноУ бази банку, а джерелами формування таких ресурса е грош¡ населення та суб'ектв господарювання, як¡ забез-печують банк необхщними коштами для зд¡йснення повно-масштабноУ ф¡нансово-економ¡чноi' д¡яльност¡, ¡, як наслщок, е суттевим ф¡нансовим джерелом зростання прибутку бан-к¡вськоi' установи.
0тже, основне м¡сце в систем¡ ф¡нансових ресурс¡в банку належить строковим депозитам. За визначенням професо-ра С.М. Фролова, «депозиты залучен ресурси - це кошти, внесен в банк ф^ичними ¡ юридичними особами на пев-н¡ рахунки ¡ використан¡ ними в¡дпов¡дно до режиму рахун-ка ¡ банк¡вського законодавства» [2, с. 65]. 0.В. Васюренко зазначае, що депозитн¡ ресурси - це «сукупнсть залучених банком ресурса, як¡ забезпечують йому необх¡дн¡ резерви згщно з вимогами законодавства ¡ дають понад ц¡ резерви основний обсяг коштв для кредитування» [3, с. 117]. А вже у статп «Ресурсний потенц¡ал комерц¡йного банку» 0.В. Васюренко та 1.М. Федос¡к наводять ¡нше визначення депозитних ресурса, зг¡дно з яким «це кошти, розмщен у банку для збергання та використання з виплатою процента вкладни-
Таблиця 1. Основш вщмшност м1ж залученими та позиченими коштами
Вщмшшсть Залучен! (депозиты) кошти Позичен кошти
Iн¡ц¡атива В¡д кл¡eнт¡в Вщ менеджер¡в банку
Плата за користування Визначае банк з урахуванням ринкових чинниюв Визначае кредитор(банк-позичальник кошт¡в, ¡нвестор)
Строк користування Визначае кл¡eнт, виходячи ¡з пропозиц¡й банку Встановлюе власник кредитних коштю
Використання коштю Для зд¡йснення вах дох¡дних активних операц¡й Для зд¡йснення деяких дохщних активних операц¡й та для пщтримки лквщност
Витрати на залучення(позичення) Процент плюс маркетингов¡ витрати Процент плюс можлив¡ комюйн витрати
44 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (177)/2016
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
Taблиця 2. Зaгaльнa cтpуктуpa зoбoв'язaнь бaнкiв Ó^a'^*
Пoкaзник 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Зoбoв'язaння, млн. гpн. 188427 297613 529818 806823 765127 804363 898793 957872 1085496 1168829
Питoмa вaгa, % 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100
Cтpoкoвi дeпoзити, млн. гpн. 82064 119525 179814 248494 205712 261906 311677 381915 455501 421648
Питoмa вaгa, % 43,55 40,16 33,94 30,80 26,89 32,56 34,68 39,87 41,96 36,07
Koшти нa вимoгy, млн. гpн. 51692 63451 95663 108653 119498 152865 180741 184638 213173 256095
Питoмa вaгa, % 27,43 21,32 18,06 13,47 15,62 19,00 20,11 19,28 19,64 21,91
!ншл зoбoв'язaння, млн. гpн. 54671 114637 254341 449676 439917 389592 406375 391319 416822 491086
Питoмa вaгa, % 29,01 38,52 48,01 55,73 57,50 48,43 45,21 40,85 38,40 42,02
* Cклaдeнo та poзpaxoвaнo на omoâi даних [1].
гам» [4, c. 64]. У цьoмy визнaчeннi, нa вiдмiнy вiд пepшoгo, poбитьcя aкцeнт нa тoмy, щo кoшти внocятьcя нa збepiгaння.
Hayкoвeць H.A. Aбpaлaвa нaвoдить тaкe визнaчeння: <^e-пoзитнi pecypcи - цe cyкyпнicть гpoшoвиx кoштiв вклaдни-кiв, зaлyчeниx бaнкoм нa дoгoвipнiй ocнoвi нa пeвний cтpoк aбo бeз визнaчeння тaкoгo тepмiнy, якi пiдлягaють виплaтi вклaдникy, як пpaвилo, з вiдcoткoм, i^o зaбeзпeчyють бaнкy нeoбxiдний oбcяг гаш^в для здiйcнeння aктивниx oпepaцiй i викoнaння бaнкoм нopмaтивниx вимoг згiднo iз зaкoнoдaв-cтвoм» [5, c. 63].
Taw^ чинoм, нa ocнoвi зaзнaчeнoгo вищe мoжeмo зpoби-ти виcнoвoк, щo дeпoзитнi pecypcи - цe кoшти, зaлyчeнi бaн-гам дo йoгo зoбoв'язaнь шляxoм yклaдaння з клieнтaми rne-цiaльниx дoгoвopiв aбo випycкoм oщaдниx cepтифiкaтiв нa чiткo визнaчeний cтpoк з oбoв'язкoвoю yмoвoю cплaти пpo-цeнтa пюля зaкiнчeння тepмiнy дм дeпoзитнoï у^ди.
Cлiд тaкoж зaзнaчити, щo фopмyвaння зaлyчeниx бaнкiв-cькиx pecypciв чepeз пpoвeдeння дeпoзитниx oпepaцiй е oд-нieю з нaйвaжливiшиx cклaдoвиx фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï дiяльнocтi бaнкiв. Öe пoяcнюeтьcя й тим, !o дeпoзитним pe-cypcaм нaлeжить ocнoвнa poль y пoкpиттi пoтpeб бaнкy в гpo-шoвиx кoштax для здiйcнeння дoxiдниx aктивниx oпepaцiй.
У зв'язку з цим зayвaжимo, щo дeпoзитнi pecypcи бaнкy piз-нoмaнiтнi зa cклaдoм, aлe гoлoвним ïx видoм е гашти, зaлyчeнi нa пeвний тepмiн, тaк звaнi cтpoкoвi дeпoзити. З цьoгo пpивo-ду нeoбxiднo зaзнaчити, !o y вiтчизнянiй бaнкiвcькiй пpaкти-ц пpoтягoм тpивaлoгo пepioдy чacy викopиcтoвyвaлocь дeщo вiдмiннe вiд cвiтoвoï пpaктики тлyмaчeння тepмiнa «дeпoзит», згiднo з яким дeпoзитaми ввaжaлиcя лишe гашти, внeceнi нa paxyнки cтpoкoвиx вклaдiв. Kpiм тoгo, цe були внecки к^идич-ниx ocí6, тoдi як гашти, внeceнi дo бaнкiв нaceлeнням, пpи-йнятo бyлo нaзивaти «вклaдaми». У peзyльтaтi викopиcтaн-ня тaкoï тepмiнoлoгiï ввaжaлocь, щo дeпoзитнi pecypcz бaнкiв фopмyютьcя шляxoм мoбiлiзaцiï гаш^в нa дeпoзитнi paxyнки пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, ycтaнoв тa нa вклaднi paxyнки нace-лeння. Чepeз цe взaгaлi нe викopиcтoвyвaлocь тaкe зaгaльнo-пpийнятe в мiжнapoднiй бaнкiвcькiй пpaктицi пoняття, як <^e-пoзит дo зaпитaння» чи «пepeкaзний дeпoзит».
У зв'язку з цим ^д зaзнaчити, !o вiдпoвiднo дo вггчизня-нoгo зaкoнoдaвcтвa: «дeпoзит (вклaд] - цe гашти в гoтiвкoвiй aбo y бeзгoтiвкoвiй фopмi, y вaлютi У^Уни aбo в iнoзeмнiй вa-лютi, як poзмiщeнi клieнтaми нa ïx iмeнниx paxyнкax y бaнкy нa дoгoвipниx зacaдax нa визнaчeний cтpoк збepiгaння aбo бeз
зaзнaчeння тaкoгo crpo^ i пiдлягaють виплaтi вклaдникy вщ-пoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa Укpaïни тa yмoв дoгoвopy» [6].
Звepтaючиcь дo клacифiкaцiï дeпoзитниx pecypciв, cлiд зa-yвaжити, щo cyчacнa бaнкiвcькa тeopiя i пpaктикa xapaктepи-зyeтьcя вeликим piзнoвидoм дeпoзитiв тa дeпoзитниx paxyнкiв [7-9]. Öe зyмoвлeнo бaжaнням бaнкiв в yмoвax ceraem^^-нoгo виcoкoкoнкypeнтнoгo pинкy пoвнicтю зaдoвoльнити пoпит piзниx гpyп клieнтiв нa бaнкiвcькi пocлyги i зaлyчити ix^ кoшти для збepeжeння нa бaнкiвcькi paxyнки, пpoтe виxoдячи iз пpaк-тики дiяльнocтi вiтчизняниx бaнкiв yci дeпoзити пpийнятo пoдi-ляти нa: дeпoзити дo зaпитaння, cтpoкoвi дeпoзити тa oщaднi дeпoзити. Пpaктичнo вci iншi види дeпoзитниx pecypciв бaнкy зaлyчaютьcя пщ кoмбiнaцiю з oзнaчeниx дeпoзитiв.
Oтжe, фopмyвaння бaнкiвcькиx pecypciв зa paxyнoк дeпo-зитниx джepeл - нaйвaжливiшa ocнoвa opгaнiзaцiï фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï дiяльнocтi бaнкy в цiлoмy, a eфeктивнe yпpaвлiння зaлyчeнням pecypciв бaнкiвcькoï ycтaнoви е oднieю з пepeдy-мoв iï peнтaбeльнoï дiяльнocтi тa пoдaльшoгo фiнaнcoвo-eкo-нoмiчнoгo poзвиткy. Toмy дo ocнoвниx зaвдaнь пpoцecy зaбeз-пeчeння дocтaтнocтi дeпoзитниx pecypciв y бaнкy нaлeжaть:
- викopиcтaння тaкиx фiнaнcoвиx джepeл, щo дaдyть змo-гу мiнiмiзyвaти витpaти нa зaлyчeння гаш^в;
- oптимiзaцiя пpoцeнтниx cтaвoк зa дeпoзитaми зaлeжнo вiд cтpoкiв тa iншиx xapaктepиcтик;
- зaбeзпeчeння paцioнaльнoгo cпiввiднoшeння мiж piзни-ми джepeлaми дeпoзитниx pecypciв;
- пiдтpимкa oптимaльнoï cтpyктypи зaлyчeниx тa пoзичe-ниx кoштiв;
- aнaлiз тa пpoгнoзyвaння пoкaзникiв щoдo дocтaтнocтi дeпoзитниx pecypciв y бaнкiвcькiй ycтaнoвi.
У зв'язку з цим, ^д видiлити функци, якi пpитaмaннi пpo-цecy зaбeзпeчeння дocтaтнocтi дeпoзитниx pecypciв бaнкy:
- фунщя зaбeзпeчeння - бaнкiвcькa ycтaнoвa пoвиннa пoвнicтю зaбeзпeчити cвoю фiнaнcoвo-eкoнoмiчнy дiяль-нicть дeпoзитними pecypcaми для викoнaння aктивниx oпe-paцiй, oтpимaння мaкcимaльнoгo пpибyткy i пiдтpимaння фЬ нaнcoвoï cтiйкocтi;
- poзпoдiльчa фунщя - пpoцec викopиcтaння дeпoзитниx pecypciв для зaбeзпeчeння лiквiднocтi бaнкy i мaкcимaльнoï пpибyткoвocтi бaнкiвcькиx oпepaцiй;
- кoнтpoльнa фyнкцiя - зacтocyвaння тa poзpaxyнoк вiд-пoвiдниx пoкaзникiв, яю визнaчaють дocтaтнicть дeпoзитниx pecypciв щщ^ ïx фopмyвaння i викopиcтaння.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 2 (177)/2016 45
EK0H0MI4HI ПРОБЛЕМИ PÜЗBИTKУ ГАЛУЗЕЙ TA ВИД!В EKOHOMI4HÛÏ ДIЯЛЬHÜCTI
Cлiд тaкoж пiдкpеcлити, щo пpoцеc yпpaвлiння депoзитни-ми oпеpaцiями пеpедбaчae нaявнicть кoмплекcy cтpaтегiчниx i тaктичниx фiнaнcoвo-екoнoмiчниx зaxoдiв, як здiйcнюють бaнки з метoю aкyмyлювaння тимчacoвo вiльниx гpoшoвиx кoштiв кглен^в для cтвopення влacнoï депoзитнoï бaзи.
Cтpaтегiчне yпpaвлiння депoзитaми пеpедбaчae вpaxyвaн-ня вcьoгo кoмплекcy фaктopiв, |щэ cтвopюe зoвнiшнe cеpедo-вище для фiнaнcoвo-екoнoмiчнoï дiяльнocтi бaнкiв, тa мютить зaxoди, cпpямoвaнi нa збiльшення чacтки бaнкy нa pинкy де-пoзитниx pеcypciв. А дo тaктичниx iнcтpyментiв yпpaвлiння де-пoзитними oпеpaцiями бaнкiвcькoï ycтaнoви нaлежaть:
- yдocкoнaлення пopядкy тa швидкocтi викoнaння депo-зитниx yгoд;
- пiдвищення якocтi po6o™ пеpcoнaлy, щo зaймaeтьcя де-пoзитними oпеpaцiями;
- впpoвaдження нoвиx фopм poбoти з клieнтaми;
- зниження pизикy здiйcнення депoзитниx oпеpaцiй клieнтaми.
Taким чинoм, cтpaтегiчне yпpaвлiння депoзитнoю дiяльнic-
тю бaнкy пеpедбaчae дocлiдження депoзитнoгo pинкy тa дo-^дження пoпитy i пpoпoзицiï нa депoзитнi пocлyги. B ocнoвi тaктичнoгo yпpaвлiння депoзитними oпеpaцiями бaнкy ле-жить пеpшoю чеpгoю пpийняття чiткиx yпpaвлiнcькиx ф^н-coвиx piшень щoдo oбcягy тa якocтi депoзитнoгo пopтфеля. У зв'язку з цим з метою cтвopення ефективнoï cтpyктypи тa зaлyчення дocтaтньoгo oбcягy депoзитниx pеcypciв, пoви-ннi зacтocoвyвaтиcя piзнi метoди yпpaвлiння зaлyченими га-штaми, якi пpийнятo пoдiляти нa цiнoвi тa нец^вк
Цiнoвi метoди yпpaвлiння депoзитними pеcypcaми пе-pедбaчaють викopиcтaння вiдcoткoвoï cтaвки y бopoтьбi зa вiльнi гpoшoвi кoшти фiзичниx тa юpидичниx ocí6, ocкiльки пiдвищення пpoцентнoï cтaвки cтимyлювaтиме влacникiв фiнaнcoвиx pеcypciв пpинocити гpoшoвi кoшти дo кpедитнoï ycтaнoви, тoдi як зниження вiдcoткoвoï cтaвки нaвпaки, пpи-зведе дo cтpимyвaння пеpедaчi вiльниx фiнaнcoвиx pеcypciв дo бaнкy aбo й взaгaлi дo вилучення гpoшoвиx кoштiв iз вже вiдкpитиx клieнтaми депoзитниx paxyнкiв для пеpедaчi в iншy бaнкiвcькy ycтaнoвy, в яюй вiдcoткoвa cтaвкa е вищ^ю.
Для нецiнoвиx метoдiв yпpaвлiння депoзитними pеcypca-ми бaнкy xapaктеpним е зacтocyвaння piзнoмaнiтниx пpийo-мiв зaoxoчення клieнтiв, якi не пoв'язaнi зi змiнoю пpoцентнoï cтaвки тa включaють певнi мapкетингoвi зaxoди:
- pеклaмa;
- пiдвищення якocтi oбcлyгoвyвaння;
- poзшиpення acopтиментy бaнкiвcькиx пpoдyктiв;
- нaдaння дoдaткoвиx безкoштoвниx пocлyг;
- poзтaшyвaння фiлiй y мicцяx, нaближениx дo клieнтiв;
- пpoведення лoтеpей cеpед клieнтiв, зa дoпoмoгoю якиx poзiгpyeтьcя дoдaткoвa пpoцентнa cтaвкa зa депoзитoм;
- пpиcтocyвaння гpaфiкa po6o™ дo пoтpеб клieнтiв;
- безкoштoвнa poзcилкa випиcoк зa paxyнкaми;
- ви^итта депoзитiв нoвoнapoдженим з пiдвищенoю вщ-coткoвoю cтaвкoю як пoдapyнoк вiд бaнкy;
- пpoведення безгoтiвкoвиx poзpaxyнкiв зa дoпoмoгoю плacтикoвиx rapTO^ випyщениx пiд депoзитний paxyнoк;
- нaдcилaння клieнтaм пpивiтaнь i пoдapyнкiв дo cвят вiд iменi кеpiвництвa бaнкy тoщo.
У зв'язку з цим отщ зaзнaчити, щo викopиcтaння нецiнoвиx метoдiв пoтpебye знaчниx зaтpaт, тoмy вище кеpiвництвo бaн-
ку oбoв'язкoвo пoвиннo пopiвнювaти витpaти, пoв'язaнi з пщви-щенням пpoцентнoï cтaвки, з витpaтaми, якi будуть cyпpoвoджy-вaти впpoвaдження мapкетингoвиx зaxoдiв [10, c. 102-103].
Звеpтaючиcь дo icTOpii', cлiд зayвaжити, щo швидкий poз-витoк нецiнoвиx метoдiв yпpaвлiння cпocтеpiгaвcя y CШA пicля пpийняття в 1933 po^ Зaкoнy Глacca - Cтiгoлa, oкpе-мi пoлoження ягапэ були cпpямoвaнi нa жopcтке pегyлювaн-ня poзмipy вiдcoткoвиx cтaвoк зa бaнкiвcькими депoзитaми з метoю зaxиcтy бaнкiв вiд нaдмipнoï кoнкypенцiï y cфеpi зa-лучення кoштiв. Пpoте, як пoкaзaлa пpaктикa, тaкi дм не дa-ли бaжaниx pезyльтaтiв, a пpизвели дo вcтaнoвлення пpи-xoвaниx cтaвoк тa пoшyкy нoвиx метoдiв зaлyчення кoштiв - випу^у кoмеpцiйниx пaпеpiв. I лише y 19B0 po^ Koнгpеc CШA пpийняв Зaкoн пpo деpегyлювaння депoзитниx yCTa-нoв, яким знiмaлиcь oбмеження щoдo piвня виплaт зa депo-зитaми. Taким чинoм, oб'eктивнa неoбxiднicть пoшyкy нoвиx джеpел i cпocoбiв зaлyчення депoзитниx pеcypciв cпpиялa yдocкoнaленню нецiнoвиx метoдiв yпpaвлiння ними [11].
Ha вщмЫу вiд poзвинениx ^afa в Укpaïнi бaнки нaдaють пеpевaгy мме цiнoвим метoдaм yпpaвлiння, ocкiльки депo-зитнi cтaвки центpaлiзoвaнo не pегyлюютьcя i вcтaнoвлю-ютьcя caмocтiйнo менеджментом бaнкy зaлежнo вiд пoтpе-би в зaлyчениx кoштax. Toмy oчевидним е те, щo депoзитнi cтaвки знaчнo вiдpiзняютьcя мiж coбoю не лише в динaмiцi, a й вщ caмиx бaнкiв. Пpoте зaзнaчимo, щo в yмoвax зaгo-cтpення кoнкypентнoï бopoтьби в бaнкiвcькiй cфеpi нaлеж-ну yвaгy cлiд пpидiляти caме нецiнoвим метoдaм yпpaвлiння, тому !o пiдвищення депoзитниx cтaвoк мae певнi екoнoмiчнi oбмеження i зacтocoвyвaння цьoгo метoдy yпpaвлiння не зa-вжди дae бaжaнi pезyльтaти, o^^^ виcoкi пpoцентнi cтaв-ки, пopiвнянo з iншими бaнкiвcькими ycтaнoвaми, мoжyть cвiдчити пpo пoгipшення фiнaнcoвoгo cтaнy дaнoгo бaнкy i, як нacлiдoк, пiдвищення pизикy непoвеpнення кoштiв для мaй-бyтньoгo вклaдникa.
Bиcнoвки
Пiдcyмoвyючи виклaдене вище, cлiд зaзнaчити, !o депo-зитнi pеcypcи е ocнoвним джеpелoм cтaбiльниx зoбoв'язaнь бaнкiв, a yпpaвлiння депoзитними oпеpaцiями е oднieю з вaжливиx cклaдoвиx фiнaнcoвo-екoнoмiчнoï дiяльнocтi бaн-кiвcькиx ycтaнoв. Boднoчac нa фopмyвaння cтpoкoвиx депo-зитiв впливae бaгaтo мaкpoекoнoмiчниx i внyтpiшньoбaнкiв-^^x фaктopiв, якi пpямo не пoв'язaнi iз зaлyченням кoштiв (pепyтaцiя бaнкy, cтaн кopпopaтивнoгo yпpaвлiння тoщo).
Для зaбезпечення poзвиткy вiтчизнянoï екoнoмiки не-oбxiднoю yмoвoю е зpocтaння oбcягiв депoзитниx pеcypciв бaнкiв, викopиcтoвyючи piзнi метoди yпpaвлiння тa пpoгнo-зyвaння. Пpи цьoмy пpи визнaченнi дocтaтнocтi депoзитниx pеcypciв неoбxiднo вpaxoвyвaти зaвдaння й функци, якi вoни пoвиннi викoнyвaти з метoю зaбезпечення ефективнoï фЬ нaнcoвo-екoнoмiчнoï дiяльнocтi бaнкiвcькиx ycтaнoв.
Пpoведений aнaлiз зoбoв'язaнь бaнкiв пoкaзaв, щo пю-ля пaдiння ïx oбcягiв y 2009 poцi вiдбyвaeтьcя пocтyпo-ве зpocтaння, в ocнoвнoмy зa paxyнoк cтpoкoвиx депoзитiв. Бaнки вдocкoнaлюють шляxи зaлyчення кoштiв нacелення i cyб'eктiв гocпoдapювaння, щo дae мoжливicть збiльшyвaти зaгaльнi oбcяги aктивниx oпеpaцiй тa пеpшoю чеpгoю фе-дитyвaти пoтpеби вiтчизнянoï екoнoмiки.
46 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 2 (177)/2016
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛБНОСТ1
Отже, проведене дослщження дае змогу зробити загаль-ний висновок, що з метою забезпечення стабтьност розвитку банювськоУ системи УкраУни потр1бне подальше вдо-сконалення ресурсноУ бази банювських установ, а саме: забезпечення розширення використання вггчизняними банками коотв населення та домашнх господарств як основного джерела строкових фЫансових ресурав, осктьки так ресурси е стабтьними i прогнозованими (за умови вщсут-ност полiтичних потрясiнь), а також характеризуються ви-сокою швидкiстю та вщносно невеликою вартiстю залучен-ня i оформлення. Тому можна з упевненютю стверджувати, що строковi депозити, особливо в умовах нестабтьнос^ на зовншнх фiнансових ринках, залишаються основним i на-дiйним джерелом ресурсiв банку та забезпечують стабтьне здiйснення його фiнансово-економiчноУ дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Основы! показники д1яльност1 банюв УкраУни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://bank.gov.ua
2. Фролов С.М. Банювська справа i основи митного регулювання в УкраУнг теорiя та практика: навч. поиб. / С.М. Фролов. - К.: Унлвер-ситетська книга, 2004. - 368 с.
3. Васюренко О.В. Банювський менеджмент / О.В. Васюренко. -К.: Академiя, 2001. - 320 с.
4. Васюренко О. Ресурсний потен^ал комерцмного банку / О. Васюренко, I. Федоск // Банювська справа. - 2002. - №1. - С. 58-64.
5. Абралава Н.А. Депозитный потенциал коммерческого банка / Н.А. Абралава // Вюник УкраУнськоУ академп банювськоУ справи. -2004. - №2 (17). - С. 62-66.
6. Про банки i банювську д!яльн!сть: Закон УкраУни вщ 07.12.2000 №2121-III [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
7. бтфанов А.О. Операцп комерцмних банкiв: навч. поаб. / А.О. бтфанов, Н.Г. Маслак, I.В. Сало. - Суми: Уыверситетська книга, 2007. - 523 с.
8. Аналiз банювськоУ д!яльност!: п!дручник / [А.М. Герасимович, !.М. Парасiй-Вергуненко, В.М. Кочетков та 1н.]: за заг. ред. д-ра еко-ном. наук, проф. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2010. - 599 с.
9. Банювсью операцп: п!дручник - 3-те вид., перероб. i доп. / [А.М. Мороз, М! Савлук, М.Ф. Пуховюна та 1н.]: за заг. ред. д-ра еко-ном. наук, проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2008. - 608 с.
10. Примостка Л.О. ФЫансовий менеджмент у банку: пщручник. -2-ге вид., доп. i перероб. / Л.О. Примостка. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
11. Роуз П.С. Банковский менеджмент / П.С. Роуз. - [пер. с англ.] - М.: Дело ЛТД, 1995. - 768 с.
АО. ЗА1НЧК0ВСЬКИЙ, д.е.н., професор, Нацональний ун/верситет харчових технологий,
Т.М. 1ВАНЮТА,
к.е.н., доцент, Нацюнальний университет харчових технолог/й
Оцшка ефективност системи фшансово-економ1чно!
безпеки шдприсмств харчово! промисловост та обгрунтування управлшня можливими наслщками загроз i використання можливостей
У сучасних умовах господарювання усп'/шн'/сть ведення бизнесу багато в чому залежить вд ефективно1 системи фнан-сово-економ/чно1 безпеки п'/дприемства.
На сучасному етап/ науковцями та практиками пропонуються методи оц/нки ефективност стану безпеки п 'щприемства / не прид/ляеться увага оцнюванню саме системи безпеки.
Осктьки створення системи ф/нансово-економ/чно1 безпеки та налагодження ¡'¡' функцонування вимагае тривалого часу, затрат кошт/в та /ндив/дуального п/дходу, передбачаеться окремо розраховувати показники «ефективност/ створення» та «ефективност/ функцонування».
Якщо за певних умов неможливо кшыасно оц/нити ймов/рн/ збитки в/д реал'/зацп загроз або прибутки в/д використання можливостей та величину необх/дних ресурав для зд/йснення д/й, пропонуемо застосування матриц/ для обгрунтування управл/ння можливими насл/дками.
Ключов! слова: економ/чна безпека, п'/дприемство, харчова промислов/сть.
А.А. ЗАИНЧКОВСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальный университет пищевых технологий,
Т.Н. ИВАНЮТА,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий
Оценка эффективности системы финансово-экономической безопасности предприятий пищевой промышленности и обоснование управления возможными последствиями угроз и использования возможностей
В современных условиях хозяйственной деятельности успешность ведения бизнеса во многом зависит от эффективной системы финансово-экономической безопасности предприятия.
На современном этапе учеными и практиками предлагаются методы оценки эффективности состояния безопасности предприятия и не уделяется внимание оцениванию именно системы безопасности.
© А.О. ЗА1НЧК0ВСЬКИЙ, Т.М. 1ВАНЮТА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (177)/2016 47
