Усовершенствование организационной структуры управления промышленного предприятия Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 658.012.32(075)

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАШЗАЩЙНОÏ СТРУКТУРИ УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА

1.П. Продiyq, д.е.н., професор М.П. npicTyna, к.е.н., доцент

Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украша

Прод1ус 1.П., Пр1ступа М.П. Удосконалення оргатзацшног структури промислового тдприемства.

Розглянуто поняття оргатзацшно1 структури управлшня промислового тдприемства. Дослщ-жено поcлiдовнicть органiзацiйного проектування на пiдприемcтвi. Запропоновано напрямки удосконалення оргашзацшно1 структури yправлiння промисловим пiдприемcтвом.

Ключовi слова: оргашзацшна структура, yправлiння, пiдприемcтво, удосконалення

Продиус И.П., Приступа Н.Ф. Усовершенствование организационной структуры управления промышленного предприятия.

Рассмотрено понятие организационной структуры управления промышленного предприятия. Исследованы последовательность организационного проектирования на предприятии. Предложены направления совершенствования организационной структуры управления промышленным предприятием.

Ключевые слова: организационная структура, управление, промышленное предприятие, усовершенствование

Prodius I.P., Pristupa N.F. Improvement of the organizational structure of management of the industrial enterprise.

Considered the concept of organizational structure of management of the industrial enterprise. Studied the sequence of organizational design at the enterprise. Offered directions of perfection of organizational structure of management of the industrial enterprise.

Keywords: organizational structure, management, industrial enterprise, improvement

Cоцiально-економiчне середовище функ-цюнування промислових шдприемств характеризуеться високою динамiчнiстю та постшно зростаючим рiвнем конкурент!. Вщбуваеться поступове змщення прюри-тету матерiальних виробничих ресурав на користь шформацп та знань, як основних чиннишв вироб-ництва, що забезпечують збiльшення конкуренто-спроможностi та капiталiзацii пiдприемства.

Постановка проблеми

Шдвищення конкуренцii мiж виробниками, зменшення життевого циклу товарiв при шдвищенш вимог до !хньо! якосп, загальна нестабiльнiсть економiчних, технологiчних, полгшко-правових i соцiальних факторiв приводять до того, що структурно стшш оргашзацшш системи не в змозi вчасно адаптувати завдання й процеси, що вщбуваються на пiдприемствi, до сформованих умов, i таким чином, виявляються неефективними й нежитте-здатними. Трансформацшш змiни в економiцi Укра!ни вимагають оновлення органiзацiйних структур управлiння промислових шдприемств та формування структур, адаптованих до функцюну-вання в умовах глобалiзацii економiки. Проте абсолютна бшьштсть вiтчизняних промислових пiдприемств традицiйно використае лшшно-функцiональнi бюрократичнi структури й тому мають низький рiвень шновацшно! активностi. Пiдвищена увага керiвникiв придметься вироб-ництву, маркетингу, а питания управлшня персоналом й удосконалювання оргашзацшно! структури розглядаються в останню чергу, осшльки еко-номiчний ефект вiд цих заходiв е важко ошнюва-ним й, як правило, довго очшуваним [1].

Удосконалення системи i методiв управлiння -одна з найбшьш важливих умов забезпечення життедiяльностi пiдприемства i його прибуткового функцiонування. Ринковi вiдносини впливають безпосередньо на структуру управлiння тдприем-ством. При вiрному виборi оргашзацшно! структури управлiння пiдприемством, и ефективнiй по-будовi, пiдприемство мае можливють забезпечити максимальну прибутковiсть за рахунок тдвищен-ня продуктивностi виробництва. Вiд оперативнос-тi, економiчностi та надшносп управлiння залежить можливiсть тдприемства вижити в умовах ринку.

Аналiз досягнень i публiкацiй по TeMi дослiджeння

Проблемам проектування й удосконалювання органiзацiйних структур пiдприeмств присвячеш роботи багатьох вiтчизняних i закордонних авто-рiв, серед яких можна видiлити: I.A. Александрова, А.Н. Алшова, A.I. Амошу, I. Ансофа, Я.Г. Бер-суцького, С. Бiра, Б.В. Буркинського, П. Друкера, М. Менскона, Н.£. Рогозу [2, 3]. Водночас, за наявно! велико! шлькосп слушних думок, пропо-зицiй, узагальнень, висловлених у науковш лггера-тур^ поки що вiдсутнi комплекснi розробки щодо системного вирiшення проблеми оргашзацшного проектування на промисловому пiдприeмствi, що обумовлюе необхiднiсть комплексного аналiзу те! проблеми i визначае !! актуальнiсть.

Виклад основного матeрiалу дослiджeння

Удосконалення оргашзацшно! структури це безперервний процес, що диктуеться як внутрш-шми, так i зовнiшнiми чинниками, зокрема ринко-вими вiдносинами в народному господарсга, умо-вами i розширенням мiжгалузевих зв'язк1в всере-динi кра!ни i мiждержавних господарських кон-такпв, розвитком спецiалiзацi! та кооперування виробництва, розвитком науки i технiки. Особливого значения набувае ця проблема на промисловому тдприемстш, тому що вщ прийнятих рiшень i ефективностi оргашзацшно! структури управлшня залежить як1сть виробничо! дiяльностi.

Ефектившсть виробничо-господарсько! дiяль-ностi промислового тдприемства в першу чергу залежить вщ його системи управлiния, доскона-лють яко! визначаеться багатьма факторами, серед яких можна видшити наступнi: форма оргашзацшно! структури пiдприемства i И вiдповiднiсть умо-вам функцюнування й специфiцi виробництва, рiвень з координованосп системи управлiния й стутнь погодженостi цiлей окремих ланок управ-лiния один з одним, оптимальшсть складу ств-робiтникiв по шлькосп й професшних вимогах, зацiкавленiсть персоналу в результатах свое! роботи, рiвень оргашзацшно! культури.

Пiд структурою управлшня розумiеться упо-рядкована сукупшсть взаемопов'язаних елементiв, що забезпечують функцюнування i розвиток орга-нiзацü' як единого цшого. I! визначають також як форму розпод^ i кооперацп управлшсько! дiяль-ностi, в рамках яко! здшснюеться процес управлшня за вiдповiдними напрямами, спрямованими на виршення поставлених завдань. До структури управлшня юнуе низка вимог, що вщбивають и ключове значення для менеджменту. Головш з цих принцитв можуть бути сформульованi таким чином:

1) Оргашзацшна структура управлiння повинна вщповщати стратеги компанп, Г! масштабам i специфiцi дiяльностi.

2) Повинен бути передбачений оптимальний розподiл пращ мiж органами управлiния i окреми-ми працiвниками, що забезпечуе творчий характер

роботи i нормальне навантаження, а також належ-ну спецiалiзацiю.

3) Формування структури управлiння по-трiбно пов'язувати з визначенням повноважень i вiдповiдальностi кожного спiвробiтника й органу управлшня, зi встановленням системи вертикаль-них i горизонтальних зв'язшв мiж ними.

4) Мiж функщями i обов'язками, з одного боку, i повноваженнями та вiдповiдальнiстю з шшого, необхiдно пiдтримувати баланс, порушен-ня якого призводить до дисфункцп системи управ-лiння в цшому.

5) Органiзацiйна структура управлiння повинна бути адекватною сошально-культурним умовам оргашзацл, що виявляе iстотний вплив на ршення вiдносно рiвня централiзацii i деталiзацii, розпод^ повноважень i вiдповiдальностi, мiри самостiйностi i масштабiв контролю керiвникiв i менеджерiв.

Важливу роль у розбудовi органiзацiйноi' структури тдприемства вщграють життевий цикл та розмiр пiдприемства [4, 5]. Ефектившсть орга-нiзацiйноi структури управлiння, яка в кшцевому пiдсумку виявляеться в устшному функцюнуван-нi пiдприемства, може бути досягнута за умови, що при и формуваннi дотримуються таких вимог:

— чiтко формулюеться мета тдприемства;

— досягаеться максимальна простота структури. Чим проспше й читаше побудована структура, тим легше персоналу зрозумгги свое мiсце в нш, пристосуватися до даноi форми управлшня: i брати активну участь у реалiзацii цiлей пiдприемства;

— забезпечуеться, чiтка передача, шформацп i вiдповiдний зворотний зв'язок;

— встановлюеться едина пiдлеглiсть. Одержання наказу або розпорядження тiльки вiд одного начальника - необхщна умова едностi дш, координацii сил, поеднання зусиль. Подвшне командування не тiльки зайве, а й шквдливе;

— обмежуеться шльшсть пiдлеглих. Норма управ-лiння визначаеться дiапазоном контролю, який залежить ввд; типу виробництва, його склад-ностц

— обмежуеться к1льк1сть ланок управлшня: чим !х бiльше, тим довше йде iнформацiя знизу вверх i розпорядження зверху вниз, чим бшьше можливостей перекручування !х у процеа передачi;

— чiтко розрiзняються i координуються функцii лiнiйного керiвництва i функцiональних служб. Кожна ОСУ мае вщповщати вимогам зовшш-

нього середовища та особливостям функцюнуван-ня тдприемства, а також забезпечувати певнi реакцп на змiни, не втрачаючи керовашсть пiд-приемством.

Фактори опосередкованого та безпосереднього впливу пов'язанi з окремими елементами зовш середовища, як1 впливають на утворення фiрмою вiдповiдних шдроздшв, що вiдстежують змiну

цих елементiв i запобиають конфлiктам мiж ними та оргашзашею. Такими основними елементами е:

— споживачi продукци, поведiнку яких мають аналiзувати маркетинговi пiдроздiли;

— постачальники сировини та матерiалiв, зв'язки з якими пiдтримують пiдроздiли матерiально-технiчного постачання;

— акцiонери, для обслуговування яких потрiбно створити групу фахiвцiв для пiдготовки щорiч-них або квартальних звiтiв;

— урядовi установи, як1 зобов'язують кожну оргашзацш створювати пiдроздiли для статис-тично! звiтностi, виконання платеж1в до подат-кових органiв та iн.;

— мкцева влада, яка нерiдко залучае оргашзаци до участi в реалiзащ! мiсцевих проектiв;

— суспiльство, а саме засоби масово! шформаци, населения, полггичш парти, релтйт оргашзаци та громадсьш рухи, як1 вимагають створен-ня пiдроздiлiв для роботи з громадсьшстю;

— технолоriчне середовище, яке змушуе фiрми обирати завжди один iз альтернативних варiан-пв орrанiзацiйних рiшень, створювати власнi шдроздши дослiджень i розробок або залучати iншi оргашзаци до виконання таких розробок;

— економiчне середовище, яке змушуе фiрму створювати пiдроздiли для вивчення конкурен-тiв, змiни курав цiнних паперiв i валют, прогнозування кризи;

— правове середовище, яке змушуе кожну оргашзацш створювати юридичш служби для вивчення та дотримання закошв;

— еколоriчне середовище, яке потребуе створен-ня в багатьох оргашзашях пiдроздiлiв, що за-безпечують дотримання на виробництвi еколо-riчних вимог;

— мiжнародне середовище, для реалiзацi! вимог якого треба переорiентовуватись на мiжиарод-нi стандарти ведення бiзнесу. Визначальним серед внутрiшнiх факторiв по-

будови орrанiзацiйноl структури е виробничi процеси, що зумовлюють горизонтальний подш працi та структуру самого виробництва. Якщо виготовляеться один вид продукци, то це спрощуе орrанiзацiйну структуру, оск1льки можна створити систему управлшня за лоriкою виробничого про-цесу з метою дотримання таких вимог, як по-слщовшсть, пропорцiйнiсть, паралельнiсть, еконо-

мiчнiсть. Якщо ж виробляеться калька видiв продукци, то доводиться використовувати шлька технологш, що ускладнюе структуру управлiння. У цьому разi структура управлiння може бути побудована за технолопчними стадiями або ви-ходячи з под^ виробництва на основне i допо-мiжне.

Серед iнших внутршшх факторiв можна ви-окремити: обсяг виробництва. 1з зростанням обся-гiв виробництва доцшьно перейти вiд ушверсаль-них шдроздшв до спецiалiзованих; чисельнiсть i професiйна структура працюючих; щодо цих показнишв керiвництво мае обмеження у виглядi нормативiв пiдпорядкування. При великш шлькос-тi працюючих iнколи доводиться створювати до-датковi паралельнi шдроздши; терш^альне розташування [6, 7].

Метою вдосконалення оргашзацшно! структури системи управлшня промисловим шдприемст-вом е забезпечення прийняття та реалiзацu ефек-тивних управлiнських рiшень, як1 спрямоваш на забезпечення економiчного i сошального розвитку пiдприемства. Це передбачае необхщшсть вирь шення наступних завдань (рис. 1):

1) Забезпечення вщповщносп у межах оргашзацшно! структури управлшня прав розпоряд-ження всiма видами ресурав i вiдповiдальностi за !х рацiональне використання;

2) Закрiплення вщповщальносп за як1сть управлiнських рiшень за певним органом або суб'ектом управлшня, а за !х реалiзацiю - за конк-ретним вiдповiдальним виконавцем;

3) Скорочення числа суб'ектiв репонального управлiння, як1 ухвалюють вирiшення конкретно! репонально! проблеми;

4) Виключення можливосп (необхiдностi) виконання однакових функцiй рiзними органами (суб'ектами) регiонального управлiння;

5) Надання органам регiонального управлш-ня прав прийняття рiшень (вiдповiдних повнова-жень) при покладаннi вiдповiдальностi за контроль над !х виконанням;

6) Здiйснення спецiалiзацi! пiдроздiлiв щодо максимального виконання однорщних видiв управлшсько! дiяльностi;

7) Забезпечення едностi цшей i iнтересiв взаемозв'язаних пiдроздiлiв у межах структури управлшня.

Рис. 1. Схема процесу проектування орrанiзацiйно! структури управлшня промислового пiдприемства

У процеа побудови чи удосконалення оргаш-зацiйноi структури системи управлшня необхiдно враховувати фактори, що впливають на ii як1сть. До таких факторiв слiд вiднести:цiлi й завдання розвитку пiдприемства; склад i особливосп функ-цiй управлiння; обсяг i масштаби економiчноi та соцiальноi дiяльностi пiдприемства; ресурснi мож-ливостi управлшня тдприемством; склад струк-турних шдроздшв i тип дiючо!' органiзацiйно!' структури управлшня тдприемства; специфiку економiчного i соцiального розвитку пiдприемства [8, 9].

При формуванш стратегii органiзацiйних пере-творень необхiдно враховувати вплив таких чин-ник1в, анал1з яких дозволить зробити висновки про ступiнь радикальносп необхiдних змiн:

1) Особливостi кризово! ситуацii, що склала-ся на тдприемстш, ii причини та наслщки;

2) Характеристика зовнiшнього середовища, рiвня його стабiльностi;

3) Характеристика внутршнього середовища пiдприемства за наступними напрямами: ви-робничi фактори, оргашзацшна структура, кадро-вий потенцiал, методи управлшня тощо.

Органiзацiйна структура управлшня промисло-вим пiдприемством являе споаб оргашзацп та взаемодii елементiв системи управлшня, а також зв'язюв мiж ними, будучи певною характеристикою процеав, як1 вiдбуваються мiж елементами системи. Тому для и вдосконалення необхiдно формалiзувати iерархiю структури управлшня за допомогою економшо-математичних методiв, що дозволить моделювати ii поведiнку в процеа прийняття та реалiзацii управлшських рiшень.

Принципи та етапи ошгашзацп органiзацiйноi структури пiдприемства представлено на рис. 2.

Рис. 2. Принципи та етапи onraMÎ3amï оргашзацшно! структури промислового пiдприeмства

Можна видiлити основш принципи ефективно-го проведення оргашзацшних змiн на тдприемст-вi:

— комплексний тдхвд, який дозволяе розробити комплексний оргашзацшний проект, оргашзацшш змiни необхiдно проводити взаемодiйно по вах ланках керiвництва пiдприемством, починаючи з вищого керiвництва;

— розробка оргашзацшного проекту повинна базуватися на економiчнiй стратегii пiдприемс-тва;

— псний взаемозв'язок органiзацiйного проекту пiдприемства з тактичними планами тдпри-емства у сферi виробництва, карого забезпе-чення, iнновацiйноi дiяльностi тощо;

— оргашзацшш змiни не завжди мають позитивш наслiдки психологiчного та матерiального характеру для персоналу тдприемства, тому необхщно придiляти увагу можливостi свое-часного передбачення реакцii колективу для розробки заходiв щодо ii усунення через позицюнування позитивних результатiв для тдприемства при !х реалiзацii;

— оргашзацшш змши супроводжуються необхщ-нiсть тдвищення квалiфiкацii управлiнських кадрiв пiдприемства для створення умов !х вiдповiдностi новим функщям, а також необ-хвдтстю розробки органiзацiйних документiв, що !х пiдтверджують.

Ефективнiсть побудови органiзацiйноi структу-ри повинна бути оцiнена дешлькома показниками:

1) Рiвнем забезпечення органiзацiйноi струк-тури щодо забезпечення досягнення к1нцевих результатiв дiяльностi пiдприемства вщповщно до поставлених цiлей;

2) Рiвнем вiдповiдностi органiзацiйноi струк-тури управлшня здшсненню внутршшх функць ональних процеав з точки зору адекватностi

об'ективних вимог до !х змiсту, оргашзацл i властивостям.

Результативним критерiем ефективностi в ходi порiвняння рiзних варiантiв оргашзацшно!' струк-тури е найбiльш повне i стiйке досягнення цiлей при мшмшцц витрат на органiзацiю управлшня i функцюнування структур. Принципово важливе значення для оцiнки ефективностi системи управлшня мае вибiр базових показнишв для порiвнян-ня або визначення рiвня ii ефективностi, яш повиннi прийматися як нормативнi. Одним з тд-ходiв е розробка еталонного варiанту, за який може бути обрана дшча органiзацiйна структура управлшня, що забезпечуе прийнятний для конкретного тдприемства рiвень ефективносп управ-лiння.

Висновки

Таким чином, удосконалення оргашзацп управлiння пiдприемством передбачае викорис-тання рiзних методiв проектування органiзацiйноi структур управлiння залежно вщ специфiки поставлених завдань. Проведет дослщження юную-чих методiв проектування оргашзацшних структур управлшня показали, що для забезпечення ефективного функцюнування оргашзацшного мехашзму управлшня промисловим тдприемст-вом необхiдно використовувати комплексний метод розробки органiзацiйноi структури управлшня, котрий з'еднуе в собi кращi елементи кожного з юнуючих методiв. Це дозволить формувати оргашзацшну структуру, що забезпечуе реалiза-цш необхiдних функцiй управлiння за допомогою прийняття ефективних управлiнських рiшень, спрямованих на забезпечення поточно! дiяльностi промислового пiдприемства i на його розвиток.

Список л^ератури:

1. Шершньова З.£. CTpaTeri4He управлiння : пiдручник / З.£. Шершньова. - 2-ге вид. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 699 с.

2. Осовська Г.В. Основи менеджменту: тдручник / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. - Видання 3-е, перероблене i доповнене. - К.: Кондор, 2008. - 664 с.

3. Бобровник В.М. Теоретичт аспекти дослщження категорп «органiзацiйна структура управлiння пiдприемством» [Текст] / В.М. Бобровник // Вюник Хмельницького нацюнального унiверситету. Економiчнi науки. - 2007. - №2. - С. 166-170.

4. 1гнатьева I.A. 1нновацшш тдходи адаптацii органiзацiйних структур управлшня тдприемств до принципiв корпоративного управлiння / I.A. 1гнатьева, В.С. Кудлай, О.Ю. £влах // Вюник Хмельницького нацiонального унiверситету. Економiчнi науки. -2008. - Т.2, №3. - С. 108-111.

5. Калюжна Н.Г. Удосконалення органiзацiйноi структури управлшня машинобудiвного тдприемства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.е.н.; спец. 08.06.01 - економша, органiзацiя i управлiння пiдприемствами. - Луганськ: Схщноукрашський нац. ун-т iм. Володимира Даля, 2005. - 19 с.

6. Метеленко Н.Г. Формування органiзацiйноi' структури управлшня як складовоi' вн^трiшнього господарського мехашзму промислового тдприемства [Текст] / Н.Г. Метеленко // !нвестицп: практика та досвщ. - 2009. - № 10. - С. 46-49.

7. Бобровник В.М. Концепщя розвитку оргашзацшних структур управлiния пiдприемствами [Текст] / В.М. Бобровник // Вюник Хмельницького нацюнального унiверситету. Економiчнi науки. - 2007. - №2. - С. 65-70.

8. Хомяков В.1. Управлшня потенщалом пiдприемства / В.1. Хомяков, 1.В. Бакум. - К.: Кондор, 2007. - 400 с.

9. Хитра О.В. Проблеми оргашзацшного розвитку ^зь призму синергетики / О.В. Хитра // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. Економiчнi науки. Т.2. -Хмельницький. - 2008. - С. 188-195.

Надано до редакцп 28.04.2012 Продiус 1ван Прокопович / Ivan P. Prodius

Прютупа Микола Пилипович / Nikolaj F. Pristupa

patrik@eurocom. od. ua

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

Удосконалення оргатзацшно! структуры уnравлiння промыслового тдпрыемства [Електронный ресурс] / 1.П. Продiус, М.П. Пр^тупа // Економiка: реалН часу. Науковый журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 17-22. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html