CC BY
2success of verbal communication in the case of the dialogue depends on how partners provide the thematic focus of the information, as well as its bilateral character.
Verbal communication can be divided into two stages:
The first stage is the programming speech. At this stage, the construction of the semantic framework of the speech statements is formed. In other words, there is a selection of information that is the most important for human and information that is not so important is eliminated.
In the second step of verbal communication there can be noticed the construction of the syntactic structure of the sentence, forecasts of grammatical form that give opportunity to search for correct words, to choose sounds. Process of speaking is a codification of the information, by speaker (participant) and decoding it by interlocutor during the hearing which provides understanding of what participant wanted to say. In the dia-logical communication such roles alternate between interlocutors from which it can be seen the development of understanding.
In conclusion, it should be noted that communication process is a process of transferring information from one person to another, or between groups of people through various channels and by various means of communication (verbal, nonverbal, and others.). This process can take several forms depending on the number of participants, the purposes of the parts involved, used channels, means, and strategies. Verbal communi-
cation is carried out on the basis of a number of functions that are implemented speech. The man said to affect behavior, thoughts, feelings and consciousness of others by means of oral communication, but this statement is also true for writing, in case of compliance with a clear structure and formal organization of the text and a number of other conditions.
It is important to note that during the English language teaching it is necessary to achieve not only the ability to formulate oral statements, but it is necessary to implement a certain behavior in the process of communication. The main communicative purpose of a speaker is to attract attention of listener and to make his speech more understandable and so that he can perceive an answer.
References
6. Клюев, Е. В. Речевая коммуникация. — М.: Рипол Классик, 2002. — 320 с.
7. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам: базовый курс: пособ. для студ. пед. вузов и учителей / Е.Н. Соловова. - М.: АСТ; : Астрель, 2009. -240 с.
8. Лобанов, А. А. Основы профессионально-педагогического общения. — С. — Петербург, 2000-245 с.
9. T.V. Akhutina, The Theory of Verbal Communication in the Works of M.M. Bakhtin and L.S. Vygotsky, Journal of Russian and East European Psychology, vol. 41, no. 3, May-June 2003, pp. 96-114.
10. Вежбицкая, А. Язык. Культура. Познание. — М.: Русские словари, 1996. — 416 с.
Лакомська 1.В.
астрант кафедри укратськоХ мови Одеського нацiонального yHieepcumemy iMem 1.1. Мечникова УС1ЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ОДИНИЦЬ У ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКАХ
REDUCTION OF PHRASIOLOGICAL UNITS IN NEWSPAPER HEADLINES
Lakomska I. V., postgraduate of Department Ukrainian Language, Odessa 1.1. Mechnikov National University
АНОТАЦ1Я
Статтю присвячено аналiзу явища компонентного скорочення як одного з титв фразеолопчних тра-нсформацш у газетних заголовках. З'ясовано впливове навантаження такого прийому, скерованого на мне-мiчну фжсащю й необхщшсть суб'ективно! штерпретацп.
ABSTRACT
This article is devoted to the analyses of component reduction as one of the types of phraseological transformations in newspaper headlines. It was found the influencing power of this method, which directed to the mnemonic fixing and need of subjective interpretation.
Ключовi слова: газетний заголовок, трансформацiя, елшсис (уачення) фразеолопчних одиниць, вплив.
Keywords: headline, transformation, ellipsis (truncation) of the idioms, influence.
Образшсть, емоцшно-експресивне напов-нення, стилютичне забарвлення фразеологiзмiв, 1хня здатшсть до узагальненосп значення зумовлю-ють широке використання цих одиниць у засобах масово1 шформацп, де актуалiзацiя уваги та вплив на адресапв мають першочергове значення. На сьо-годш фразеолопзми активно вивчаються як компонента заголовкових комплекав, осшльки, за думкою дослщнишв, саме «виразовi якосп фразеолоп-змiв, афористичшсть, образшсть, експре^
зумовлюють 1хне використання в заголовнш функ-цд» [7,259]. Зауважимо, що фразеолопчш одинищ (ФО), що вживаються в газетних заголовках, детально вивчено в семантичному (О.А. Майборода, О.М. Медвщь, Г. Я. Солгашк, В.Д. Ужченко та Д. В.Ужченко), структурному (В.М. Вакуров, О. Д. Пономарiв, М. М. Шанський) та стилютичному (А. М. Григораш, А. А.Сафонов) аспектах, також дослщжуються фразеолопчш шновацп та модифь каци ФО (Л.В. Давиденко, Л.М.Пашинська, С. Б.
Пташник, Т. П. Свердан, А. К. Смерчко, О.А. Сти-шов), але впливовий аспект фразеологiзмiв, гхт су-гестiйнi потенцп, як1 е активаторами виражально! енерги в газетних заголовках, доа не розглядалися, що визначае актуальнiсть нашо! розвiдки.
Об'ектом дослвдження е фразеологiчнi оди-нищ в структурi медiйних заголовков, предметом -усчення структури ФО в таких моделях. Фактич-ним матерiалом слугували вiдповiднi заголовки (69 позицш) газет «Украша молода», «День», «Демократична Украша», «Лггературна Украша», «Урядо-вий кур'ер» за перiод 2009-2016 рошв.
Мета статтi - з'ясувати специф^ усiчення як способу трансформаци в заголовкових фразеолоп-змах у проекцп на !хню впливову функцш. Поставлена мета передбачае необхвдшсть вирiшення таких завдань:
1) виокремити масив заголовков iз фразеолоп-змами, що мiстять скорочення компонентного складу;
2) проанал1зувати шляхи уачення та з'ясувати мету такого прийому трансформаци фразеологiч-них одиниць;
3) виявити впливовий ефект елшсису (усь чення) в межах заголовкових фразеологiзмiв.
Для досягнення поставлено! мети у робот ви-користано так1 методи, як описовий; елементи компонентного анал1зу, за допомогою якого встанов-лювалася семантична структура значения фразео-логiзмiв; контекстуально-штерпретацшний,
скерований на з'ясування значеннево! динамiки ФО, та к1льк1сний, що дав змогу порiвияти й узага-льнити отримаиi результати.
Як зауважуе С. Коновець, «що бвдьше журна-л1ст використовуе фразеологiзми, то яскравiше його виступ, ефективнiшим е вплив на читача. Тому принципово важливим е те, якими прийомами вiн користуеться, коли вживае фразеологiчнi вирази, що нового привносить в 1х змют i склад» [3,144167]. У зв'язку з цим зазначимо, що ФО надзви-чайно широко використовуються в газетних заголовках у трансформованому виглядг Вживання видо-змiнених фразеологiзмiв порушуе стандарт, деавто-матизуе сприйняття заголовка та потужиiше впливае на адресата.
Так, автори медiйних повiдомлень нередко ви-користовують таку модель структурних перетво-рень ФО, як усчення (елiпсис), або скорочення 1х-нього компонентного складу. Як зазначае Т.П. Свердан, «уачення структури ФО як споаб трансформаци полягае у сввдомому зменшенш ко-мунiкаитом кiлькостi компонентiв фразеолопзму з метою надати йому додатково! експресп i досяг-нути потрiбного стил1стичного ефекту» [5, 5]. Вчена також зауважуе, що «уачеш фразеолопзми у рол1 заголовков статей чи назв рубрик е ушверсаль-ними, максимально шформативними комушкати-вно-прагматичними мовними засобами, як мiстять широку пресупозицш, що дозволяе розширити меж1 висловлювання, i виконують функцп: номша-тивну, привертання уваги, оцiниу, активiзацil фоно-вих знань, пiдсумку-резюме, текстотворчу тощо» [там само, 15 ].
Головною причиною елшсиса бiльшiсть мово-знавцiв вважае прагнення журналiстiв до економп мовних засобiв, до лакошчносп мовлення. У ство-реннi й сприйнятл фразеологiчного образу, побу-дованого на основi скорочення ФО, надто важливу (а iнодi й виршальну) роль вiдiграе контекст. Зде-б№шого випускаються у ФО тi компоненти, яш в певних контекстуальних умовах не е семантично стрижневими. Елiпсис мае важливе значения не тiльки як зааб лаконiчностi, а й як можливють ско-нцентрувати увагу на найважливших сегментах ш-формацп, де необхвдна максимальна мобiлiзацiя емоцiйно-експресивних засобiв.
У фактичному матерiалi нашого дослвдження елшсис фразеологiзмiв уживаеться iз значною час-тотнiстю. Усiчения компонентного складу ФО часто грунтуеться на внутршшх можливостях широ-коввдомих виразiв, доповнюваних можливостями контексту, який усувае потребу в тому, щоб наво-дити фразеологiзми повнiстю. Зменшуючи обсяг фразеолопчних одиниць, автор лишае достатньо ш-формацп, аби читач зрозумiв, про що йдеться. Най-часпше редукуеться друга частина вислову, що за структурою може бути реченням (76 %) або слово-сполученням (24%). Наприклад, заголовки: «Око за око?» (День, 23.03.12) пор. ФО око за око, зуб за зуб -«вживаеться для вираження прагнення помсти-тися за вчинене зло, несправедливють, образу [10, 462]» (звершмо увагу й на питальну штонащю, яка увиразнюе дiалогiчнiсть заголовку), «Хто рано встае» (Украша молода, 25.03.16), де автор розпо-ввдае про переведення годинник1в на лiтнiй час (пор. ввдоме прислiв'я Хто рано встае, тому Бог подае). Така недомовленють змушуе читача самому продовжити речення (з огляду на актившсть проце-сiв сприйняття) й сформулювати результат. Так само сприйматимуться й заголовки «На тобi, не-боже...» (Украша молода, 18.12.14) На тобi, не-боже, що менi не гоже [9, 46], мова йде про дару-нок мешканцям Житомира - новорiчну ялинку, що була не до вподоби городянам; «За двома зайцями» (День, 2-3.03.12) пор. За двома зайцями погонишся - жодного не уб'еш [ 6, 59]; «За що боролись...» (День, 31.03.11) - За що боролися, на те i напоро-лися [8, 91]; «Не плюй у криницю...» (Демократична Украша, 10.01.13) пор. паремш Не плюй у криницю, бо схочеш водицi. Деяш заголовки мають гуморис-тичне звучання, що також активно привертае увагу читача, наприклад «Пусти свиню за стш...» (Украша молода, 05.10.12), пор. ввдоме при^в'я Пусти свиню за сты - вона i ноги на стш. У статп йдеться про трьох парубшв, ктенпв британського ресторану, яш замовляли так багато 1ж1, що шшим шчого не залишалося, тому власникам закладу довелося ввдмовити в обслуговуванш таким смвдивим гостям. Так само привертае увагу й заголовок «Не мала баба клопоту... » (Украша молода, 11.03.10) - пор. Не мала баба клопоту - купила порося. Але в про-цеа прочитання статп iронiя змiнюеться на страх, осшльки йдеться про шахрая, який обiкрав 60-рiчну ж1нку.
Наведеш приклади сввдчать, що конденсацiя форми дае пвдстави впiзнати ввдомий ви^в i не
створюе перешкод для адекватного декодування ш-формаци. Проте в таких випадках динамiзуються процеси декодування, активуеться спiльний для автора й читача пресупозитивний фонд знань, що в щ-лому оптимiзуе процеси запам'ятовування як складники впливових стратегш.
Проаналiзувавши заголовки з компонентами, яш усiкаються у структурi ФО, вщмггамо, що вони здебiльшого мають структуру речення, де найчас-тше редукуеться друга частина вислову.
Уачений елемент може i не створювати сутте-вих змiн у висловлюванш через те, що так1 ФО легко вшзнаються, е загальновiдомими, а скоро-чення зазнае, як правило, лише один дiеслiвний компонент, наприклад «Сшь на рани» (Украша молода, 13.05.14), де редукуеться дiеслово посипати (пор. ФО посипати сгллю рану - «нагадувати про щось, що викликае тяжк1 спомини [10, 188]). У статп розповвдаеться про презентацiю книги-рек-вiем «Небесна сотня». Так само й заголовок «На власн! оч1» (Украша молода, 15.02.11), де редукуеться дiеслово бачити - пор. Бачити на власнi оч1. У заголовку йдеться про бронзову скульптуру геть-мана 1вана Мазепи, яка оч^е на встановлення у мь сп Полтава. Iнодi у випадках усiчення дiеслова ви-разнiсть заголовка компенсуеться емоцiйнiстю самого фразеолопзму та змiною комушкативно! настанови, напр.: «Шило на мило?» (09.09.10.) (пор. ФО - помiняти/промiняти шило на мило «одержу-вати замють чогось майже те саме» [10, 218]). У статтi йдеться про спортивнi новини, а саме про по-разку збiрноl Росп з футболу на £вро-2012. Ство-рення питально! штонацп мае привертати увагу читача i спонукати до прочитання статтi, у якш е мо-жливiсть знайти вщповщь. Цiкавий ефект досягаеться й тод^ коли ФО вживаеться у двох зна-ченнях - прямому i переносному, наприклад, у заголовку «Грошi на «втер» (Украша молода, 19.11.10) (пор. ФО кидати (пускати) на вiтер грошi - «легковажно, марно витрачати» [6, 19]), де автор засуджуе полггишв за марш витрати на сво! власш потреби, а саме кушвлю нового гелiкоптера тощо.
Отже, в сучасних газетних заголовках спосте-рiгаеться активне використання уачено! форми фразеологiзмiв, що зупиняе увагу читача, створюе iнтригу та, у свою чергу, оптимiзуе сприйняття ш-формаци. Неконкретизована адресованiсть таких
заголовкових фразеологiчних одиниць дае змогу звертатися до масово! аудитори та до кожного зок-рема. Скорочення компонентного складу фразеоло-гiзмiв мае на метi посилити експресивш можливо-стi заголовков, викликати емоцiйний ввдгук у адресата й здшснити вплив. Лаконiчнiсть таких фразеологiзмiв спрощуе декодування повщом-лення, а властива цим одиницям дидактична наста-нова, здатнiсть резюмувати, узагальнювати шфор-мацiю, створювати гумористичний настрш поту-жно уяскравлюе медiйне поввдомлення.
Список лiтератури:
1. Ковалевська Т.Ю. Комунiкативнi аспекти нейролiнгвiстичного
програмування: моногр., О.: «Астропринт», 2008. - 324с.
2. Колой Ж.В. Порушення фразеолопчних норм як один iз способiв штенсифжаци виразностi у мовi ЗМ1 // Мандрiвець., 2004, № 2. - С. 34-39.
3. Коновець С.П. Комушкативно-прагмати-чш особливостi актуалiзацil фразеологiзмiв у дис-курсi сучасно! преси (за матерiалами iспанських пе-рiодичних видань): Дис... канд. фшол. наук: 10.02.05 / Ки!вський нацюнальний ун-т iм. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 167арк.
4. Кунин А.В. Фразеологические единицы и контекст // Иностранные языки в школе, 1971, № 5.
- С. 2-15.
5. Свердан Т.П. Усчення як тип стуктурно-семантичного варшвання i споаб трансформацп у фразеологп [Текст] : Автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.01 / Прикарпатський ун-т iм. Василя Стефаника. - 1вано-Франшвськ, 2003. - 20 с.
6. Ужченко В.Д. Фразеолопчний словник ук-ра!нсько! мови. К.: «Освгга», 1998. - 224 с.
7. Ужченко В. Д. Фразеолопя сучасно! укра!н-сько! мови: [навч.поаб.], К.: «Знання», 2007. - 494 с.
8. Украшсьш прислiв'я та приказки / Упоряд-кування С. Мишанич, М. Пазяк, Ки!в: «Дшпро», 1984 - 390 с.
9. Ус прислiв'я, скоромовки, приказки. / Ук-ладач Н. Курганова. - Харшв: «Торсiнг плюс», 2011
- 352 с.
10. Фразеолопчний словник укра!нсько! мови: у 2-х книгах. Кн.2./ уклад. [В.М. Бiлоноженко та ш.], К.: «Наук. Думка», 1999. - 876 с.
