CC BY
22
УДК 636.2.085.52.
Швторак я.1., д.с.-г.н., професор, Слобода о.М., к.с.-г.н., доцент,
Голодюк 1.п., к.с.-г.н., доцент, Матеуш в.л., к.с.-г.н., асистент ©
використання мшералбн01 к0рм0в01 добавки при силосно-жомов1й в1дгод1вл1 молодняку велико! рогато!
худоби
Выкладет результаты дослгдженъ вплыву сульфату зал1за (ГеБ04^7Н20) в тлъкостг 120 / 160 мг/кг сухог речовыны рацюну на ттенсывтстъ росту та морфобюх1м1чш показныкы кровг. Встановлено, що сульфат зал1за найбыъш ефектывныы в кглъкостг 160 мг/кг сухог речовыны рацюшв, якг пошыреш в захгднгы бюгеох1м1чшы зонг Украгны. В даты кглъкостг вгн ттенсыфшуе р1ст у пгддослгдных тварын на 9,4%.
Основною причиною низько! штенсивност1 росту тварин на вщгод1вл1 е недостатня кшькють корм1в та погана !х яюсть, що зменшуе доступшсть складових частин корму для оргашзму тварин \ знижуе коефщент перетравност1 поживних речовин згодовуваних корм1в [1, 2].
Головним фактором, що забезпечуе пщвищення продуктивное^ сшьськогосподарських тварин, е повноцшна год1вля. Зоотехшчна наука з год1вл1 сшьськогосподарських тварин нагромадила багато дослщного матер1алу про вплив р1зних поживних речовин, а також макро- I м1кроелемент1в на обмш речовин, ефектившсть використання корм1в I утворення продукци [2, 7].
Як вщомо ¿з вс1х мшеральних речовин оргашзму тварини бшя 99% припадае на макроелементи (Са, Р, К, М^, 8, С1, тощо). Але це зовс1м не применшуе рол1 м1кроелемент1в (Бе,Си, 2п, Со, Ми тощо), яю становлять тисячш1 менш1 дол1 вщсотка але ввдграють в оргашзм1 тварин важливу роль [1,
2, 4, 7].
Проблема мжроелементного живлення тварин постшно набувае все бшьшого значения. Встановлено участь мжроелемешгв в утворенш таких високоактивних речовин, як ферменти, в1тамши, гормони, дихальш тгменти. Вони суттево впливають на процеси росту I розмноження, кровотворення, на д1яльшсть серцево-судинно! та травно! систем, а також на ¿мунобюлопчну реактившсть оргашзму.
Знания законом1рностей обмшу мжроелемешпв, розкриття 1х бюлопчно! рол1 на кл1тинному I молекулярному р1вш вщкривае перспективу спрямовано! 1х на продуктившсть сшьськогосподарських тварин I якють продукци [3].
Захщна геох1м1чна зона Льв1вщини, зокрема Явор1вщина, бщна на доступш форми зал1за [6]. Тут спостер1гаеться деякий дефщит даних форм зал1за, оскшьки рослини не можуть засвоювати ¿з мюцевих грунт1в гщрат окису зал1за. Його пор1вняно мало у злаках I бшьше у бобових I р1знотрав'1 [4, 6].
Зал1зо, як один ¿з найважливших м1кроелемент1в в год1вл1 тварин
© Швторак Я.1., Слобода О.М., Голодюк 1.П., Матеуш В.Л., 2012
153
становить до 0,005% вщ !х маси. Воно переважно дислокуеться у гемоглобш1, ферритиш, мюглобш1, цитохромах, каталаз1, пероксидазг Потреба жуйних в зал1з1 становить бшя 50мг/кг сухо! речовини корму [7].
Повноцшна год1вля тварин можлива лише за наявност1 в рацюнах уЫх поживних та бюлопчно активних речовин в оптимальних кщькостях I сшввщношеннях. Низька яюсть корм1в рацюну призводить до недогод1вл1 тварин, знижуе !х продуктившсть, сприяе виникненню р1зних захворювань. Тому, особлива увага повинна надаватися пщвищенню якост1 та збалансованост1 рацюшв [4].
Метою наших дослщжень було вивчити вплив додавання до загальноприйнято! кормово! добавки, сульфату зал1за в кшькост1 120 та 160 мг/кг сухо! речовини рацюну молодняку велико! рогато! худоби при силосно-жомовш вщгод1вл1, на продуктившсть та деяю морфобюх1м1чш показники кров1 пщдослщних бичюв.
Дослщ проводився в ПОП «Нива» с. Прилбич1 Явор1вського району Льв1всько! облает! та в лабораторп кафедри год1вл1 тварин I технологш корм1в ЛНУВМ та БТ ¿м. С.3. Гжицького протягом 2007-2008 роюв в зимово-ст1йловий перюд (з 28 жовтня по 30 березня).
Для дослщу за принципом аналопв було вдабрано 45 гол1в бичюв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи у вщ1 12-14 мюящв, I сформовано три групи пщдослщних тварин по 15 гол1в у кожнш. Дослщ проводився за наступною схемою (табл. 1).
Таблиця 1
Схема дослщу, п=15_
Група Перюд дослвду
Контрольна Зр1вняльний (30 дшв) Основний (120 дшв)
ОР* ОР
I дослщна ОР ОР + 120 мг сульфату зал1за на кг сухо! речовини рацюну
II дослщна ОР ОР + 160 мг сульфату зал1за на кг сухо! речовини рацюну
* ОР - основний рацюн
Умови год1вл1, догляду I утримання пщдослщних бичюв були однаковг Корми задавались тваринам з урахуванням щомюячних прироста живо! маси, згщно кнуючих норм, розрахованих на отримання 800-900 г середньодобових прироста [3, 4].
До складу основного рацюну на початку дослщу входили: сшо конюшини - 1,5 кг, солома ячмшна - 2,0 кг, силос кукурудзяний - 20 кг, буряки кормов! - 5 кг, дерть ячмшно-горохова (1:1) - 2,4 кг. Загальна енергетична пожившсть становила - 7,5 кормових одиниць та 780 г перетравного протешу. Протягом дослщного перюду рацюн коригувався концкормами.
На 1 кг сухо! речовини рацюну вводили додатково мшеральний прем1кс, як в зр1вняльний так I в основний перюд дослщу, в кшькост1, мг: окису марганцю 280, карбонату магнш 260, сульфат мщ1 140, сульфат цинку 100, хлорид кобальту 10, йодид калш 8.
В основний перюд дослщу тваринам I дослщно! групи додавали 120 мг,
154
а II дослщно! групи 160 мг сульфату зал1за иа 1 кг сухо! речовини рацюну. Мшеральну кормову добавку згодовували у вигляд1 водного розчину, щоденно, в сум1ш1 ¿з концкормами.
Протягом дослщу щомшячно 28 числа шдив1дуально зважували пщдослщних бичюв, теля 8-годинно! голодно! витримки - вранщ до год1влг На основ! отриманих даних вираховувались середньодобов1 прирости.
Вплив мшерально! кормово! добавки на ф1зюлопчний стан тварин вивчався шляхом дослщження кров1, температури тша, частоти пульсу та дихання. Показники кров1 визначались на початку \ в юнщ основного перюду дослщу на 3 тваринах-аналогах ¿з кожно! групи. Кров для дослщжень брали ¿з яремно! вени в ранков1 часи до год1влг Дослщження морфолопчних \ бюх1м1чних показниюв кров1 проводились за загальноприйнятими методиками [1]. Отримаш даш оброблялись статистично [5].
Анал1з змши живо! маси вщгод1вельного молодняку (табл. 2) показав, що жива маса тварин ус1х дослщних груп в зр1вняльний перюд була практично однаковою.
Таблиця 2
Динамжа живо! маси пщдослщних бичюв на силосно-жомовш вщгод1вл1,
кг (М±т, п=15)
Група Перюди дослвду Отримано приросту за 120 дшв
зр1вняльний (30 дшв) доелвдний (120дшв)
початок шнець 30 дшв 60 дшв 90 дшв 120 дшв
Контрольна 323,1±14,5 343,0±15,1 363,4±17,6 382,4±14,8 402,8±16,1 423,1±17,2 80,1±14,9
I доелвдна 323,6± 13,3 343,7±13,7 367,8±15,8 391,4±17,2 415,7±19,5 437,1±16,6 93,4±16,2
II доелвдна 323,7±13,9 345,0±15,4 368,4±15,3 390,9±25,7 422,4± 18,6 453,0±18,4 108,0±22,7
В основний перюд дослщу, введения 120 мг сульфату зал1за сприяло збшьшенню живо! маси бичюв в I дослщнш груш в пор1внянш ¿з контрольною на 13,8 кг, або 16,6%. Додавання до рацюну 160 мг сульфату зал1за на 1 кг сухо! речовини рацюну збшьшило живу масу бичюв в другш дослщнш груш пор1вняно з контрольною на 27,9 кг, або на 47,3%.
Найвищий середньодобовий приркт - 983 г, за основний перюд дослщу, спостеркався у вщгод1вельних бичюв друго! дослщно! групи (табл. 3).
Таблиця 3
Динамжа середньодобових приростов тддослщних бичюв на _вщгод1вл1, г (М±т, п=15)__
Група Перюди дослвду Середньодобовий прир1ст за 120 дшв
зр1вняльний (30 дшв) доелвдний (120дшв)
30 дшв 60 дшв 90 дшв 120 дшв
Контрольна 663,3±19,5 680±21,4 633±23,5 680±20,6 676±19,1 667±16,1
I доелвдна 670±19,7 803±17,6 786±18,4 810±25,9 713±18,7 778±18,3
II доелвдна 710±14,4 780±19,6 750±15,2 1015±17,1 1033±17,8 983±19,2
У тварин першо! дослщно! групи середньодобовий приркт становив 778 г, ау контрольнш - 667 г.
Суттево! р1знищ в морфолопчних \ бюх1м1чних показниках кров1 м1ж
155
пщдослщними трупами тварин не виявлено (табл. 4).
Таблиця 4
МорфолоНчш 1 бюх1м1чш показники кров! тддослщних бнчкт
( М±т, п=3)
Показник Трупа
Контрольна I доелвдна II дослщна
Початок в1дгод1вл1
Еритроцити, млн./мм3 6,08±0,19 6,11±0,16 6,11±0,17
Лейкоцити, тис/мм3 8,07±0,66 8,22±0,59 7,13±0,61
Гемоглобш, г% 11,45±0,49 11,39±1,23 11,34±1,27
Загальний бшок сироватки кров1, г% 8,11±0,18 7,81±0,21 7,93±0,19
Альбумши, г% 2,66±1,19 2,69±1,24 2,71±1,28
Глобулш, г% 5,13±1,78 4,17±2,45 5,13±2,39
Кальцш, мг% 12,88±0,29 13,31±0,41 13,57±0,21
Фосфор загальний, мг% 15,73±0,88 15,81±0,80 16,68±0,81
Фосфор неоргашчний, мг% 4,55±0,09 4,68±0,17 5,09±0,13
Кшець в1дгод1вл1
Еритроцити, млн./мм3 5,76±0,14 6,11±0,19 6,41±0,23
Лейкоцити, тис/мм3 10,62±0,69 10,81±1,09 10,31±1,39
Гемоглобш, г% 10,11±0,98 11,27±1,37 12,42±1,59
Загальний бшок сироватки кров1, г% 7,09±0,14 7,38±0,17 7,69±0,17
Альбумши, г% 2,49±0,91 2,58±0,89 3,18±0,99
Глобулш, г% 5,48±0,81 5,89±0,77 5,98±0,76
Кальцш, мг% 9,09±0,11 9,24±0,17 9,34±0,16
Фосфор загальний, мг% 18,23±0,72 18,31±0,61 18,93±0,58
Фосфор неоргашчний, мг% 5,32±0,19 5,39±0,21 5,75±0,25
Як видно ¿з даних табл. 4, до юнця вщгод1вл1 у обох дослщних трупах збшьшились показники концентраци еритроциив, гемоглобшу, загального бшку та кальщю, що свщчить про збшьшення з вшом окисно-вщновних процеЫв I пщтверджуеться показниками росту тварин. Кшьюсть лейкоцшгв в кров1 збшьшилась, при цьому !х бшьше у бичюв II контрольно! труп.
В той же час встановлено р1зницю м1ж дослщними трупами у кшькост1 альбуммв I глобулмв, а також тенденцш до збшьшення фосфорних сполук, що може характеризувати штенсившсть проходження азотистого I фосфорного обммв, та р1вень окисно-вщновних процеЫв.
Температура тша, частота дихання 1 пульсу у пщдослщних тварин на протяз1 вщгод1вл1 знаходились у межах ф1зюлопчно! норми.
Таким чином, як свщчать наведен! даш, згодовування сульфату зал1за в кшькост1 160 мг на 1 кг сухо! речовини рацюну в умовах захщно! бюгеох1м1чно! зони сприяе пщвищенню продуктивное^ молодняку велико! рогато! худоби при силосно-жомовш вщгод1вл1, суттево не впливаючи на !х ф1зюлопчний стан.
Л1тература
1. Аликаев В.А., Петухова В.А., Халенова Л.Д. Руководство по контролю качества кормов и полноценности кормления животных. - М.: Колос, 1967. - 424 с.
156
2. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. - М.: Колос, 1960. - 497 с.
3. Калашников А.П., Клейменов Н.И., Баканов В.Н. и др. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных // Справочное пособие. -М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.
4. Ковальский В.В., Луцкий Д.Я. Биохимия высокой продуктивности животных. - М.: Колос, 1966. - 106 с.
5. Меркурьева Е.К. Биометрия в животноводстве. - М.: Колос, 1970. -
357 с.
6. Паенок С.М., Калачнюк Г.1., Лагодюк П.З. та ш. Кормов1 i бюлопчно-активш добавки для с.-г. тварин. Довщник. - Льв1в: Каменяр, 1983. - 172 с.
7. Хеншг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлений сельскохозяйственных животных. - М. Колос, 1976. - 560 с.
Summary
Pivtorak Y., Sloboda O., Golodyuk I., Mateush V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj USE OF MINERAL FEED ADDITIVE IN SILAGE-PULP FATTENING
YOUNG CATTLE
The results of studies of the impact of iron sulfate (FeSO4*-7N2O) the 120 and 160 mg/kg of dry matter intake on the rate of growth and morphological and biochemical blood parameters. Found that sulfate is most effective in an amount of 160 mg/kg dry matter diets are common in the western zone biogeochemical Ukraine. In this number he intensifying growth in experimental animals by 9,4%.
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
157
