CC BY
25
УДК 636.2:636.033:636.085.55
Фурманець Ю.С., к.с.-г.н. ©
1нститут сыъсъкого господарства Захгдного Полжся НААН
ЕФЕКТИВШСТЬ ЗГОДОВУВАННЯ КОМБ1КОРМ1В ВЛАСНОГО
ВИРОБНИЦТВА МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ
Встановлено, що включения до рацюну в складг комбторму высокобглковых корм1в / туф1в ¡стотно тдвыщуе ефективтстъ вгдгодгвлг молодняку великог рогатог худоби та знижуе соб1варт1стъ виробництва яловичини.
Ключое1 слова: бычки, рацюн, комбжорм, туфы, м'ясна продуктывшстъ, соб1варт1стъ яловычыны.
Вступ. У розвитку высокопродуктивного тваринництва важлива роль належить мшеральному живленню. Нестача або надлишок мшеральних елеменив, неправильне !х сшввщношення в рацюнах призводить до порушення обмшу речовин, виникнення р1зних захворювань та зниження продуктивное^ тварин. На жаль, виробництво мшеральних добавок для тварин в Укра!ш обмежене, а бшьшють солей м1кроелемент1в не виробляеться взагалг Тому пошук нових джерел мшеральних речовин е актуальним. На думку багатьох дослщниюв, альтернативним доповнювачем мшеральних елементам для тварин можуть бути цеол1товмкш туфи [1, 2, 3, 9].
Дослщники стверджують, що цеол1товмюш туфи у шлунково-кишковому тракт1 жуйних сприяють уповшьненню проходження кормових мае, адсорбують екзо- I ендотоксини та сприяють 1х виведенню з оргашзму, знижують процеси бродшня I гниття в кишечнику. Завдяки високим юнообмшним властивостям туфи при певних умовах спроможш вщдавати ряд макро- I м1кроелемент1в, необхщних для життед1яльност1 оргашзму тварин, регулювати склад I концентрацию електролтв у шлунково-кишковому траки, а вщ так впливають на мшеральний обмш I кислотно-лужний стан оргашзму полшшуючи в цшому процеси травления. В результат! цього пщвищуеться засвоювашсть поживних речовин корму, що позитивно вщбиваеться на ф1зюлопчному сташ I здоров 'I тварин та продуктивное^ [4, 5, 6, 7].
Украша волод1е потужною сировинною базою цеол1товмюних порщ, родовища яких на сьогодш вщкрит1 у Закарпатськш, Хмельницькш та Р1вненськш областях [8].
Метою доелвджень було визначити ефектившеть використання в склад1 комбжорму цеол1товмкних туф1в Берестовецького родовища Р1вненсько! област1 в силосно-концентратних рацюнах бичюв абердин-ангусько! породи у зимово-стшловий перюд.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили в умовах племшного заводу ДПДГ "Тучинське" Гощанського району Р1вненсько! област1 в ст1йловий
© Фурманець Ю.С., 2013
220
(лютий - травень) перюд на погол1в'1 бичюв абердин-ангусько! породи, яких було роздшено за принципом аналопв на групи.
При nifl6opi аналопв враховували походження молодняку, в1к, живу масу, стан здоров'я, штенсившсть росту у зр1вняльний перюд. Було проведено два науково-пошукових та один науково-виробничий дослщ. Для науково-пошукових дослщ1в сформували 4 групи бичюв 12-мюячного вшу - одну контрольну i три дослщш, по 8 гол1в у кожнш. Перша група тварин у дослщах була контрольною i з И даними пор1внювали показники шших груп для встановлення статистично в1рогщно! р1знищ результат дослщжень. Для науково-виробничого дослщу було сформовано дв1 групи бичюв, по 50 гол1в у кожнш.
У Bcix дослщах умови утримання тварин були щентичш, а комбжорми залежно вщ груп р1знилися лише за набором компонент.
У першому дослвд в пщготовчий перюд (30 дшв) yci тварини знаходилися на рацюш першо! контрольно! групи (с1чка пшенично! соломи, силос кукурудзяний i комбжорм такого складу: пшенична дерть - 40%, ячмшна дерть - 30%, пшеничш вис1вки - 8%, Горохова дерть - 15%, ршакова макуха -5%, кухонна ешь - 2%). Бички II, III i IV дослщних груп протягом дослщного перюду одержували аналопчний рацюн, у якому в склад1 комбжорму 15% зерна гороху замшили екв1валентною юльюстю зерна 6o6iB кормових; со! та люпину. Зерно дослщжуваних бобових культур перед згодовуванням просмажували на спещальнш жаровш за температури 120 - 150 0С впродовж 60 хв в умовах господарства з наступним подр1бненням та перемшуванням з шшими компонентами комбжорму на ДКУ-5М.
Другий дослщ проводили у зимово-стшловий перюд за схемою, аналопчною до першого, де вивчали оптимальний вмкт у склад1 комбжорму для вщгод1вельних бичюв зерна со! та цеол1товм1сних туф1в (2-5%).
У третьому дослщ1 було проведено виробничу перев1рку результапв попередшх дослщжень, у яких встановлено оптимальну юльюсть зерна со! та цеол1товмкних туф1в у склад1 комбжорму для вщгод1вельних бичюв.
Отримаш в експериментах даш обробляли бюметрично за методикою М. О. Плохшського (1969) з використанням комп'ютерних програм Microsoft Excel.
Результата дослщжень. Загальна пожившсть добових рацюшв бичюв ycix груп у першому дослда була практично однаковою: кожнш твариш I, II, III i IV груп згодовано вщповщно 791,0; 803,2; 807,1; 803,2 кг кормових одиниць i 74,4; 77,9; 79,2; 78,4 кг перетравного протешу. Поживна цшшсть 1 кг сухо! речовини рацюшв становила 0,96 корм. од. в контрольнш rpyni та вщповщно 0,96; 0,97; 0,97 корм. од. у II, III, IV дослщних. Вмкт сирого протешу в сухш речовиш у контрольнш rpyni дор1внював 11,6% i у дослщних групах вщповщно 11,9%; 12,1%; 12,2%. Вмкт сирого жиру в сухш речовиш рацюшв у групах вщповщно становив 3,1; 3,1; 3,5; 3,2%. Вмкт сиро! кл1тковини в сухш речовиш рацюну у групах був у межах 25,1 - 25,2%. На одну кормову одиницю рацюну бичюв у контрольнш rpyni припадало 94 г перетравного протешу, а в II, III i IV дослщних - 97, 98, 98 г.
221
У першому дослда в бичюв Ш групи, яким згодовували у склад1 комбшорму 15% зерна со!, середньодобов1 прирости живо! маси були на 101 г, або 12,2%, вищ1 вщ контролю, де тварини отримували екв1валентну кшькють гороху. Введения до комбжорму тварин II I IV дослщних груп зерна кормових боб1в та люпину сприяло збшьшенню середньодобових прирост1в живо! маси на 6,53 I 6,96% пор1вняно з контролем. Р1зниця у даних показниках м1ж бичками дослщних та контрольно! груп була в1рогщною (Р<0,001) (табл.1).
Таблиця 1
Середньодобов1 прирости шддослщних бичкзв, г_
Дослвд Групи тварин
I II III IV
Перший 836 ± 9,5 890 ± 7,1*** 937 ± 6,9*** 893 ± 6,3***
Другий 930 ± 0,04 959 ± 0,03*** 1029 ± 0,05*** 995 ± 0,03***
Третш 835 ± 0,7 1034 ± 0,9*** - -
У другому дослвд бички III групи, як1 споживали комбжорм 3 включениям 15% подр1бненого i прожареного зерна со! та 3,5% туф1в, мали на 10,7% вищ1 вщ контролю середньодобов1 прирости, а введения до комбшорму тварин II i IV груп туф1в (2,0 i 5,0%) зумовило збшьшення цих показник1в вщповщно на 3,1 i 7,0%.
Ми встановили, що молодняк, який при вщгод1вл1 вщзначався вищою штенсившстю росту, мав також i кращ1 показники м'ясно! продуктивности Найвищий забшний вихщ виявлено у бичюв, як1 споживали комбжорм з включениям 15% прожареного i подр1бненого зерна coi i 3,5% туф1в - 60,8% проти 59,9%.
Згодовування бичкам абердин-ангусько! породи високобшкових корм1в та туф1в у склад1 комб!корм!в (3-й дослщ) сприяло збшьшенню валового приросту на 23,8% пор1вняно з контрольною групою (табл. 2).
Таблиця 2
Еконо1\пчна ефектившсть використання комбшорм1в при вщгод1вл1 бнчкт
(в середньому у rpyni)
Показ ник Групи
I II
Прир1ст живо! маси, ц 37,58 46,55
Витрати комбжорму, ц 135,0 135,0
Витрати кормових одиниць:, ц 333,55 332,10
на 1 ц приросту, кг корм. од. 8,9 7,1
Всього витрат, грн 62040 62645
варпсть корм1в, грн 44330 44935
з них варлсть комбжорму, грн 21285 21780
Соб1варт1сть 1 ц приросту, грн 1651 1346
% до контролю 100,0 81,5
Виручка в1д реал1зацп продукцп, грн 60128 74480
Чистий прибуток, грн -1912 11835
Р1вень рентабельности % -3,1 18,8
Поряд з цим результати науково-виробничого дослщу показують, що використання у рацюш вщгод1вельних бичюв комбжорму з bmIctom 15%
222
просмаженого i подр1бненого зерна coï i 3,5% туф1в збшьшуе виручку вщ реал1зовано1 продукци та пщвищуе чистий прибуток пор1вняно з тваринами контрольно! групи.
Висновки. Таким чином, анал1з розрахунк1в економ1чно1 ефективност1 використання комб1корм1в у рацюнах вщгод1вельних бичюв абердин-ангусько! породи у зимово-стшловий перюд утримання показуе, що введения до зерново! основи взамш гороху 15% прожареного i подр1бненого зерна coï та 3,5% цеол1товмкних туф1в Берестовецького родовища Р1вненсько1 област1 îctotho пщвищуе ефектившсть вщгод1вл1 та знижуе соб1варт1сть виробництва яловичини.
Л1тература
1. Абуяров P. X. Цеолитосодержащие добавки - стимулятор шерстной продуктивности овец / P. X. Абуяров // Мат. Межд. науч. -произв. конф. по актуальным проблемам АПК. - Казань.- 2003. - Ч. II.- С. 282-284.
2 .Буцяк В. Використання цеолтв у год1вл1 дшних кор1в / В. Буцяк // Тваринництво Укра1ни. - №4. - 2005. - С. 27-28.
3. Грабовский И. И. Цеолиты и бентониты в животноводстве / И. И. Грабовский, Г. И. Калачнюк.: Ужгород: Карпати, 1984. - 72 с.
4. Засшн Д. А. Природнш цеол1т як фактор зниження р1вня важких метал1в в оргашзм1 тварин / Д. А. Засшн // Ветеринарна медицина Укра1ни. -2000.- № 3. - С.36-37.
5. Засуха Т. В. Hobî десперс1йн1 м1нерали у тваринництв1 / Т. В Засуха. -Вшниця: Арбат, 1997. - 224 с
6. Переста М. Цеол1товому борошну - зелену вулицю в тваринництв1 / М. Переста, I. Чонка // ВетеринарнамедицинаУкра1ни. - 1998. - № 6. - С. 6-7.
7. Традицшш i нетрадицшш мшерали у тваринництв1 / М. Ф. Кулик, Т. В. Засуха, I. М. Величко [та1н.]. - К.: Сшьгоспосвп-а, 1995. - 248 с.
8. Цеол1товмкш базальтов! туфи Р1вненщини [методико-б1олог1чн1 аспекти використання / [В. Л. Романюк, О. Б. Грицик, М. С. Мандигра, В. Л. Шоломщький]. : Методичн1 рекомендацИ'. - Р1вне, 2002.- 26 с.
9. Щадрин А. М. Природные цеолиты Сибири в животноводстве, ветеринарии и охране окружающей среды / Щадрин А. М. - Новосибирск, 1998. - 116 с.
Summary Furmanets Yu.
Institute of Agriculture of Western Polissya NAAS of Ukraine EFFECTIVENESS OF FEEDING FODDER OWN PRODUCTION YOUNG
CATTLE / YU. FURMANETS.
Found that inclusion in the diet of high-protein animal feed composition of feed and tuffs significantly increases the effectiveness of fattening young cattle and reduce the production cost of beef.
Key words: bull-calves, ration, mixed fodder, feeding, tuff, meat producing ability, prime cost of beef.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
223
