Рiвень господарсько-цЫних ознак тетраплоТдних запилювачiв i триплоТдних пбривдв
буряка цукрового
М. Б. Мацук,
Л. М. Чемерис, кандидат
сльськогосподарських наук
Бтоцерювська дослщно-
селекцмна станцiя
М. О. Корнеева, кандидат
бюлог1чних наук
1нститут бiоенергетичних культур i цукрових бурякiв НААН
УДК 633.63:631.52:575.125
Рвемь господарськд-щши^озшк^ тгтржшдш^зжилювств
I тритдШщг^бридв буряка цукрового
У статт[ наведено р1вень господарсько-цнних ознак тетраплоТдних л1нш буряка цукрового, створених на Блоцерк1вськш досл1дно-селекцшнш станци. На 1хнш основ1 сформовано колек-цю високоврожайних / високоцукристихлнш, г1бридизащею з якими одержано трипло№н1 ЧС-г1бриди з достов1рним перевищенням групового стандарту за збором цукру на 15. ..28%.
Ключовi слова:
урожайысть, цукриспсть, лнп, енерпя проростання, схожiсть наання, пбриди.
Вступ. У Державному реестр1 сорт1в рослин УкраТни знач-не м1сце поадають ЧС-г1бриди буряка цукрового, створен1 за участю тетраплоТдних запилю-вач1в. Серед них Ылоцерюв-ський ЧС 57, Олександр1я, Каве-рось, КВ-Марта, а пбриди нового поколння Кварта та Злука за р1внем продуктивност1 переви-щують стандарти на 0,095-0,123 т/га I е конкурентоспроможними не лише на в1тчизняному, але й на св1товому ринках [1].
В1домо, що у формуван-н1 високоТ продуктивност1 п-брид1в на ЧС-основ1 важлива роль належить батьк1вському компоненту-запилювачу [2-4], причому тип запилювача (тоб-то направлен1сть добору за господарсько-ц1нними озна-ками) переважно вт1люеться у продуктивысть г1брид1в [5]. При створены сорт1в-популяц1й ви-р1шальне значення мае власна продуктивысть, при створенн1 пбрид1в - комб1нац1йна ц1нн1сть батьк1вських компонент1в. Про-те, як зазначали деяк в1тчизнян1 вчен1, компоненти пбридиза-цп (л1ни) повинн1 мати певний р1вень значень господарсько-ц1нних ознак (не нижче 90% в1д стандарту), тобто не мають бути надм1рно депресивними, осюль-ки лише за таких умов у пбрид1в
можна очикувати не лише 1стин-ний гетерозис як перевищення кращоТ батьювськоТ форми, але I гетерозис конкурсний - перевищення групового стандарту, до якого входять кращ1 сорти та пбриди р1зних напрям1в добор1в в1тчизняноТ I заруб1жноТ селекц1Т [6, 7].
Метою нашоТ роботи було оц1нити р1вень господарсько-ц1нних ознак тетраплоТдних л1-н1й-запилювач1в буряка цукрового бшоцерювськоТ селекци та в1д1брати кращ1 з них для форму-вання експериментальних три-плоТдних г1брид1в на Тх основ1.
Матерiали та методи до-слiджень. Досл1ди проводили на Б1лоцерк1вськ1й ДСС у 20092011 рр. Об'ектом дослщжень слугували 48 тетраплоТдних л1-н1й, попередньо стабкшзованих за р1внем плоТдност1. У цих л1н1й та г1брид1в на Тхнм основ1 визна-чали р1вень таких господарсько-ц1нних ознак як енерпя проростання, схож1сть нас1ння, цукриспсть I врожайн1сть. Пос1вн1 якост1 нас1ння визначали за продуктивн1стю - у станцмному сортовипробуванн1 за методикою [8-10]. Статистичну оброб-ку даних проводили з викорис-танням Statistica 6,0 [11].
Результати дослщжень та Тх обговорення. На Бшоцерюв-
ськ1й ДСС упродовж тривалого часу проводиться селекцмне опрацювання тетраплоТдних л1-н1й за ознакою енерг1я проростання наання. Ця ознака харак-теризуе дружн1сть появи сход1в, важливкть п покращення зу-мовлена тим, що л1нп з висо-ким ТТ показником мають подов-жений вегетацмний пер1од, що впливае на накопичення цукру та збшьшення маси коренепло-ду цукрових буряк1в. За даними в1тчизняних автор1в, сила почат-кового росту е одним з бюлопч-них показник1в, який найповы-ше характеризуе життездатн1сть рослини I значно залежить в1д якост1 наання. Кр1м того, до-сл1дженнями встановлена його кореляц1я з к1нцевою врожай-н1стю [12]. Як показали досш-дження, енерг1я проростання нас1ння у 48 тетраплоТдних лшм коливалася в межах 55...80% 1з середн1м значенням 71%, а та-кож модальним класом 70.75% (рис. 1). Коефщ1ент асиметрп (As) становив 0,39 I свщчив про незначне зм1щення вл1во вер-шини виб1рковоТ середньоТ в1д-носно вершини нормального розпод1лу. Коеф1ц1ент ексцесу (Е) був вщ'емним I становив 1,07. Лнп були в1дносно вир1вняни-ми, осюльки коеф1ц1ент вар1ацп (V = 8,7%) вказував на незначне
Рiвень господарсько-цЫних ознак тетраплоТдних запилювачiв i триплоТдних пбрищв
буряка цукрового
варiювання показника мiж ли нiями. Коефщент кореляцiT мiж енерпею проростання насiння i врожайыстю становив + 0,35, а мiж енерпею проростання та цукристiстю корелятивна за-лежнiсть була достовiрною, але слабкою (г = 0,29).
За ознакою схожостi модаль-ний клас припадав на значен-ня 80...85%, змщення вершини вибiрковоT' середньот вщносно вершини нормального розпо-дiлу було бiльш вираженим по-рiвняно з ознакою енергiя проростання наання (As = 0,85), а значення ексцесу було незна-чним i додатнiм (Е = 0,15) (рис. 2). Загальновизнаним е той факт, що тетраплоTднi лнп мають по-нижену схожiсть наання. Кла-сична концепцiя щодо причини понижено'' плодовитост фунту-еться на даних з цитологи мейо-за в аутополтлот^в, на основi якот встановлена мультивалент-на асоцiацiя гомолопчних хромосом, унаслiдок чого виника-ють гамети з незбалансованим набором хромосом. Проте по-ряд з цитолопчними причинами зниження схожостi може бути спричинено i генетичними факторами, оскiльки перехiд на те-траплотдний рiвень може бути пов'язаним з порушеннями рiз-ного типу генного балансу [13]. Проте, як показуе селекцмна практика, тривалими доборами можна тдвищити значення ознаки. Так, 18 лнм (або 37,5% вщ усiх, що були залучен в експе-римент) мали високу схожiсть -вщ 85 до 90%.
У таблицi 1 наведено кращi ЧС-гiбриднi комбнацп за учас-тю тетраплотдних лнм, що ха-рактеризувалися одночасно високими показниками енергп проростання i схожост насiння, а також високими продуктивни-ми властивостями.
Збiр цукру у кращих пбрид-них комбiнацiй коливався в
Таблиця 1 Рiвень господарсько-цшних ознак триплоГдних ЧС-гiбридiв, створених за участю тетрапло-Гдних запилювачiв бтоцерюв-ськоГ селекцГГ, 2009-2011 рр.
Пбридна комб1нац1я Енерпя пророс-тання,% - а н л т и * £ он х.Е и С Зб1р цукру, до стандарту,%
ЧС 1354-20778/1007 75 86 115
ЧС 1355-02460/1009 78 90 108
ЧС 1367-20776/1033 77 90 118
ЧС 1480-Н-2х/1069 73 89 112
ЧС 1398-24402/1068 72 88 109
ЧС1395-26433/1434 75 90 111
ЧС 1383-27529/1013 79 89 116
ЧС 1381-27906/1012 80 90 121
ЧС 25796-06/1006 77 88 108
ЧС 1379-27922/1013 79 90 119
межах 108.121% до групового стандарту. Таку високу продук-тивнiсть можна було отрима-ти завдяки цiлеспрямованим ндивщуально-родинним реку-
0 55 60 65 70 75 80 Класи
Рис. 1. В1дпов1дн1сть емп1ричного розпо-дглу значень енерги проростання наання теоретичному у тетраплоГдних л1н1й буряка цукрового, 2009-2011рр.
Класи
Рис. 2. В1дпов1днкть емп1ричного розпо-д1лу значень схожосп нас1ння теоретичному у тетраплоГдних л1н1й буряка цукрового, 2009-2011рр.
рентним доборам у тетраплотдних популящях запилювачiв.
Дослiдження розподiлу 48 тетраплотдних лнм за урожай-нктю i цукристiстю показало, що серед них зустрiчалися як високоврожайнi (13 шт.), так i високоцукристi форми (13 шт.) (рис. 3 i 4). Середне значення врожайностi становило 41 т/га з незначним вар^ванням по лни ях (V = 4,8%) i незначними кое-фiцiентами змiщення (As = 0,67, Е = 0,59). Цукристiсть лiнiй була у межах 14,3.17,8 з невисоким вар^ванням по л^ях (V = 6,9%) i бiльш вираженим порiвняно з ознакою врожайностi тх змщен-ням вiдносно кривот нормального розподшу (As = 0,75, Е = 0,87).
Кращi тетраплотдн лнп-запи-лювачi слугували компонентами триплотдних ЧС-гiбридiв цукро-вих бурякiв. У станцмному сор-товипробуваннi 2011 р. iз 54 п-бридних комбiнацiй 30 гiбридiв
Рис. 3. В1дпов1дн1сть емшричного розпо-д1лу значень урожайност1 теоретичному у тетраплоГдних лшш буряка цукрового, 2009-2011рр.
Рис. 4. В1дпов1дн1сть емшричного розпо-д1лу значень цукристост1 теоретичному у тетраплоГдних лшш буряка цукрового, 2009-2011рр.
PiBeHb господарсько-цЫних ознак тетрапло'щних запилювачiв
буряка цукрового
Таблиця2
Продуктивнкть триплоТдних ЧС-гiбридiв буряка цукрового, рекомендованих до державного сортовипробування, 2011 р.
Пбридш комбшацп Абсолюты показники % до групового стандарту
урожай-нкть, т/га цукрис- ткть, % зб1р цукру, т/га урожай-нкть, т/га цукрис- ткть, % зб1р цукру, т/га
1536ЧС 1ван. 25796/Зап. 1038(4х) 41,2 16,3 6,7 116 101 117
1398 ЧС 1ван. 26405/Зап. 1038 (4х) 41,2 16,9 7,0 111 104 115
1534 ЧС Улад. 20784/Зап. 1066 (4х) 42,8 16,4 7,0 121 102 123
1532 ЧС 02460/2х/Зап.1006 (4х) 45,2 16,2 7,3 128 100 128
Н1Р05 4,26 0,34 0,74
(55,5%) показали врожайысть, що перевищувала 105% до гру-пового стандарту. Видшено 26 (48,1%) триплоТдних ЧС-гiбридiв з високою цукристiстю в межах 101.105% до стандарту, а також 15 (або 27,8% вщ уах дослщжу-ваних), якi перевищували стан-
дарт бiльше, нiж на 105%. Чотири пбридних комбiнацiй, як про-йшли через екологiчне сортовипробування, було рекомендовано для державного. 1х оцнки у станцмному сортовипробуваннi 2011 р. наведено у табл. 2.
1з табл. 2 видно, що завдяки
i триплоТдних гiбридiв
використанню тетраплоТдних ли нм на основi специфiчного пщ-бору батьювських пар для пбри-дизацп отримано гiбриди, у яких збiр цукру становить 6,7.7,3 т/га i на 15.28% перевищуе групо-вий стандарт.
Висновки. На Бшоцерюв-сьюй дослiдно-селекцiйнiй стан-цiТ створено колекщю тетраплоТдних лiнiй буряка цукрового урожайного та цукристого напрямiв добору. На Тх основi створено експериментальн п-бриди, якi дост^рно переви-щують стандарт як за елемента-ми продуктивностi, так i за нте-гральним показником - збором цукру. Кращi гiбриди передано до еколопчного та державного сортовипробування.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Чемерис, Л. М. Селекц1я цукрових буряк1в Бто-церювсько'Т достдно-селекцмно'Т станцГТ /
Л. М. Чемерис, В. М. Зм1евський, М. Б. Мацук / Зб. наук. пр. 1БКЩБ, у вип. 13. - К., 2012. - С. 36-41.
2. Кравцов, Ю. Ф. Продуктивность гибридов односемянной свеклы при использовании различных опылителей / Ю. Ф Кравцов, В. В. Добросот-сткова. // Научные разработки в свекловодстве Центрально-Черноземной полосы. - 1985. - С. 10-18.
3. Булин, В. Н. Роль многосемянного опылителя при создании односемянных гибридов / В. Н. Булин, А. А. Бакир. // 1981. Сахарная свекла, № 12. - С. 33-35.
4. Herzog, K. Vorstellung und Vereinheitlichung der Zuchtungsmehtoden unter besonder Berücksichtigung der Prufung auf Kombinationseignung / K. Herzog, G. Pfeiffer // Материалы заседания селекционного совета ГДР. - 1987. - 20 с.
5. Букс, А. Влияние опылителей на продуктивность гибридов сахарной свеклы / А. Букс, В. Фюрсте, М. Цинекер// Материалы совещания координационного сонета по сотрудничеству СССР и ГДР. -Рамонь, 1984. - 15 с.
6. Балков, И. Я. Значение комбинационно-ценных опылителей для получения высокопродуктивных МС-гибридов сахарной свеклы / И. Я. Балков,
М. А. Корнеева // Достижения и перспективы в селекции сахарной свеклы. - К.: ВНИС, 1987. - С. 23-31.
7. Андреева, Л. С. Вплив багатонаанних запилювач1в на продуктивысть пбрид1в на ЧС-основ1 /
Л. С. Андреева // Висновки науково-дослщних ро-б1т за 1993 р. - К.: 1ЦБ. - С.16-17.
8. Наання цукрових буряюв. Методи визначення схожосп, одноростковосп та доброяюсносп: ДСТУ 2292-93. - [Чинний в1д 1996-01-01]. К.: Держспо-живстандарт УкраТни, 1996. - 12 с. (Державний стандарт УкраТни).
9. Методика исследований по сахарной свекле. - К.: ВНИС, 1986.-294 с.
10. Методика I технка проведення роб1т у селекцм-н1й с1возм1н1. - К.: Науковий св1т, 2000. - 29 с.
11. Ермантраут, Е. Р. Методика наукових дослщжень в агрономп: навчальний поабник / Е. Р. Ермантраут, М. А. Бобро, Т. I. Гопцм, £. М. Огурцов [та ншм] // ХНАУ 1м. В. В. Докучаева. - Х., 2008. - 64 с.
12. Белогородская С. П. Цитогенетические и цитоэмбриологические особенности самофертильных и самостерильных линий
О типов и их МС-аналогов / С. П. Белогородская, Л. С. Борисова // Цитогенетические и цитоэмбриологические исследования в селекции сахарной свеклы: зб. науч. трудов. - К., 1988. - С. 78-89.
13. Дубинин, Н. П. Теоретические вопросы и достижения при использовании полиплоидии в селекции растений / Н. П. Дубинин, В. К. Щербаков // Полиплоидия и селекция. - М., - Л.: Наука, 1965. - С. 18-55.