CC BY
30
Посилання на статтю_
Тесля Ю.М. Управлiння знаннями в моделi несиловоТ взаeмодiï в проектах/Ю.М. Тесля// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2007. - № 1(21). - С. 5-15._
УДК 530.16:004
Ю.М. Тесля
УПРАВЛ1ННЯ ЗНАННЯМИ В МОДЕЛ1 НЕСИЛОВО1 ВЗАеМОДП В ПРОЕКТАХ
Запропонован1 п1дходи до використання теорп несилово!' взаемодп' для управлЫня знаннями в проектах. Сформульован базов1 визначення i запропонован1 напрямки розвитку шформацмноТ теорiï проектiв. Подано представлення середовища знань (шформацп) в проектах в атрибутах теорп несиловоТ взаемодп. Продемонстрований зв'язок ц^ей розвитку середовища знань (Ыформаци) з ц™ми проектiв. Рис. 6, дж. 3.
Ключовi слова: iнформацiйна взаемодiя, шформацмна технологiя, середовище знань, iнформацiйна теорiя проектiв.
Ю.М. Тесля
УПРАВЛЕНИЕ ЗНАНИЯМИ В МОДЕЛИ НЕСИЛОВОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В ПРОЕКТАХ
Разработаны подходы к использованию теории несилового взаимодействия для развития научных основ методологии управления проектами. Сформулированы базовые определения и предложены направления развития информационной теории проектов. Дано представление среды знаний (информации) в проектах в атрибутах теории несилового взаимодействия. Продемонстрирована связь целей развития среды знаний (информации) с целями проектов. Рис. 6, ист. 3.
U.N. Teslya
KNOWLEDGE MANAGEMENT IN THE NON-FORCED INTERACTION MODEL IN PROJECT
Approaches to application the theory of non-forced interaction for development the scientific bases of the project management methodology are developed. Base definitions are formulated and directions to develop the information theory of projects are offered. The project knowledge (information) environment in terms of the theory of non-forced interaction is presented. Connection between aims of knowledge (information) environment development and project aims is shown.
Постановка проблеми. Сучасна жорстка глобальна конкурен^я у свт призводить до необхщносп формування ¡нтелектуального базису розвитку та змш як в ^K^i оргашзацш, так i в Тх бiзнес-процесах. Такий штелектуальний базис, реалiзований у формi знань i вмшь пра^вниш, е основою розвитку в сучасному свт. Але питання не ттьки в створенн необхщного штелектуального потен^алу свтового розвитку. Питання ще полягае в тому, щоб фах1вц могли ефективно взаемодiяти мiж собою. Для цього необхщно розробити i впровадити
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
1
стандарти формування, необхщного для проведення професшноТ дiяльностi середовища знань (шформаци).
Анал'з останнiх досл'джень. З виникненням поняття «шформа^я» проходить постшне переосмислення того, що було рашше досягнуто в науцк Бiльшiсть учених вважають, що роль шформаци в природi не обмежуеться життeдiяльнiстю бiологiчних об'ектiв [1]. Так, наприклад, Х.Хармут дотримуеться погляду, що шформа^ею пронизанi всi матерiальнi об'екти i процеси реального св^у, якi е джерелами, носiями i одночасно споживачами шформаци, коли вс взаемодГТ в природi обумовлюються шформацшними причинами [2]. Розумiння загальностi шформаци приводить до необхщност перегляду результат, досягнутих в рiзних наукових дисциплшах. У зв'язку з цим багато питань виникае, зокрема, в управлшш проектами.
Постановка завдання. Дшсно, шформацшна суть проектiв випливае з шформацшноТ природи буття, з того, що все, що робиться в проекл, обумовлюеться iнформацiйними причинами - потребами i цiлями учасникiв i споживачiв результатiв проектiв (рис.1). Загальною властивютю продуктiв проектiв е Тх здатнють задовольняти потреби людей. Навiть якщо проект реалiзуеться для задоволення корпоративних штереав, вiн у будь-якому випадку забезпечуе «позитивний емоцiйний стан» груп людей або окремих оаб (зокрема, керiвникiв пiдприемства або держави).
Потреби завжди виявляються в сутi бажань «я цього хочу» (я цього не хочу). Пашка, очкування, нади, розчарування - це те, що формуе стан бiрж, стан св^ових ринш в цiлому. Це те ж вщчуття, що мають шформацшну природу. I саме цi вщчуття визначають несилову дiю на ринок. Адже, врештнрешт, навiть цiннiсть грошей виявляеться в задоволенн потреб тих, хто мае цi грошi, в розумшш можливостей, якi вони дають. Ц^ i завдання будь-якого проекту завжди полягають в задоволеннi потреб деякоТ частини суспiльства (у тепершньому або майбутньому часi). А осктьки «задоволення потреб» е iнформацiйною властивютю матери (вщчуттям е усвiдомлене або неусвщомлене спiввiдношення зовшшньоТ ди з наявними знаннями, шформа^ею), то загалом за ушверсальну мету будь-якого проекту можна прийняти «створення позитивних вщчутпв» (створення «потрiбноТ» шформаци).
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
У свою чергу виробництво шформаци залежить вщ процеав несиловоТ взаемоди вах учасникiв проектiв. I тодi е сенс пщшти до питань управлшня проектами не через моделювання процеав формування продуктiв проекту, а через моделювання шформацшних процесiв, процесiв управлшня знаннями, в результат яких формуються «позитивы вщчуття» учасникiв проектiв. Для цього скористаемося результатами, одержаними в теори несиловоТ (шформацшного) взаемоди [1].
Основний матер'ал досл'1дження. На вщмшу вщ силовоТ (фiзичного) дiТ, що приводить до змши поведiнки контрагента взаемоди без змiни його внутршнього (iнформацiйного) наповнення результатом несиловоТ дм е змiна внутрiшнього стану контрагента взаемоди, що приводить до змши в його поведшцк Об'ектом дослщження теори несиловоТ взаемоди е процеси формування i перетворення внутрiшнього (шформацшного) вмюту контрагентiв взаемоди.
У теори несиловоТ взаемоди шформа^я (що належить контрагентам взаемоди) визначае Тх стан. З цього виходить, що несилова взаемодiя е взаемодiя нематерiальноТ субстанци матерiальних об'ектiв - це обмш iнформацiею за допомогою проявiв контрагент взаемодiТ, що приводить до змши в Тх шформацшному наповненнi [1].
Застосуемо теорш несиловоТ взаемоди до опису процеав досягнення мети в проектах через управлшня знаннями контрагент взаемоди.
Визначення 1. Середовище проекту - сукупнють суб'еклв i об'еклв, що взаемодiють, стан (прояви в дiях) яких впливае на досягнення цтей проекту.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
3
Визначення 2. Суб'ект управлшня - менеджери проекту.
Контрагентами взаемоди в процесах управлшня проектами е pi3Hi суб'екти управлiння - менеджери групи управлшня проектами, менеджери учасниш проектiв, функцюнальш менеджери, задiянi в процесах реалiзацiТ проекту.
Передбачаеться, що в проектах мехашзм взаемоди побудований на принципах дискретизаци проявiв знань в дiях суб'ектiв управлiння Í3 змiною (поповненням) знань за наслщками проявiв.
Визначення 3. Проекты знання - це вщношення суб'ек^в управлiння до середовища проекту.
Знання - це суб'ективiзована здатнють формувати i проявляти ставлення до дшсносп, вiдповiдне як самш дiйсностi, так i ставленню до дшсносп iнших суб'ектiв, що володшть знаннями.
Визначення 4. Макроiнформацiйний об'ект (М1О) - елемент знань, який визначае одне ставлення до дшсносп (яке можна записати одним простим реченням).
Технолопя формування дш суб'ектiв управлшня, реалiзацiя етапiв якоТ визначаеться порядком використання MlO, являе собою управлшську iнформацiйну технологiю (одну з складових матричноТ шформацшноТ технологи) [2]. Процес наповнення MIO середовища знань (шформаци), етапнють якого визначаеться iнформацiйним ресурсом управлшня проектами, являе собою системну шформацшну технолопю [2] (також складову матричноТ шформацшноТ технологи) (рис.2).
1нформацшний продукт технологи
Рис. 2. Процеси наповнення i використання середовища знань
Визначення 5. Знання проявляються безлiччю дш суб'ектiв управлiння. Ha^idoK 1. Дiя суб'ектiв управлiння на середовище проек^в е прояв елементiв знань цих суб'ек^в управлiння.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
Визначення 6. Ставлення до дшсносп, що проявляеться, - дм cy6'SKTiB управлшня - е дiйснiсть npoeKTiB.
Визначення 7 (наказ). Дiя, що задаеться ззовж, вiдносно cy6'eKTiB управлiння, е абсолютна ютина для цих суб'еклв управлiння.
Визначення 8. Дiя суб'еклв управлiння е вiдносна iстина для шших суб'ектiв управлiння.
Якщо хтось з менеджерie ухвалюе певн рiшення (die), то це е ютина для нших менеджерie (ймов/'рнше, що i вони на мсц цього менеджера приймали б таке ж рiшення).
Прояв ставлення до дшсносп може бути виражений предикатами: «Сшвпадае» з ютиною («Згоден» стосовно шшоТ' шформаци, iншого ставлення до дшсносп) - не треба дiяти v «Не спiвпадае» з ютиною («Не згоден» стосовно шшоТ шформаци, iншого ставлення до дшсносп) - треба дiяти.
Ставлення до дшсносп може вимiрюватися в межах вщ «Завжди не спiвпадае» («Антагонютичний суб'ект») до «Завжди спiвпадае» («Дружнш суб'ект»). Якщо ставлення до дшсносп, що проявляеться в станi суб'екпв управлiння, завжди виражаеться поняттям «Згоден», то ц знання вважатимемо пасивними (що жчого не мiняють). Якщо ставлення до дшсносп, що виявляеться в стаж суб'еклв управлiння, завжди виражаеться поняттям «не згоден», то ц знання вважатимемо активними (що шщшють змши).
У загальному випадку ставлення визначаеться знаннями частково пасивними (для деякоТ частини дш менеджерiв виявляеться як згода з ютиною/дшснютю) i частково активними (для деякоТ частини дiй менеджерiв виявляеться як незгода з ютиною/дшснютю).
Визначення 9. Два суб'екти управлшня знаходяться в шформацшно-правильному стаж, якщо:
- частота проявiв Тх «Згоди» («Незгоди») з абсолютною iстиною вiдповiдае вщношенню суб'ектiв управлiння до дiйсностi;
- частота «Згоди» («Незгоди») з «шшим» суб'ектом управлшня вщповщае ставленню до вщносно'Т дiйсностi (що виявляеться знаннями цього суб'екта управлшня).
Два суб'екти управлшня взаемодшть i змiнюють свое ставлення до дшсносп, якщо частота Тх проявiв не вiдповiдае визначенню iнформацiйно-правильного стану.
Для кожного суб'екта управлшня його стан завжди ютинний (вш в тому станi, стосовно якого суб'ект управлшня завжди "Згоден", осктьки це "його" стан). Означае, що стосовно своТх стажв кожен суб'ект управлшня мае пасивн знання (сам себе не змшить). Якщо вс прояви двох суб'ектiв управлшня стосовно дшсносп завжди однаковi, то означае, що ц суб'екти управлшня мають однаковi знання - значить, вони (ц суб'екти управлiння) нероздтьж. Тодi, напевно, Тх можна вважати одним суб'ектом управлшня. Звщси ставлення до дшсносп визначае ступшь близькосл (подiбностi) суб'ектiв управлiння. Тому кожен суб'ект управлшня ¡дентифЫуеться в'дм'шн'стю в проявах. Можна вважати, що знання - це категор'т в'дм'тност'! суб'ект'в управлння.
Це можна протюструвати на прикладк
На нарадi необхдно ухвалити рiшення про початок робiт по проекту. Керiвник пiдприeмства заявляе: «Голосуемо за те, щоб розпочати роботи по проекту». Але я «за»/«проти». Bei голосують або «за», або «проти». Бтьшютю голосв ухвалюеться рiшення. А зараз уявимо, що голосування повторюеться безл1'ч раз'т. I уявимо, що частота голосування кожним учасником наради (за/проти) в'дпов'дае його упевненостi в необхдностi початку робiт. Деяк з учасниюв мають свою думку, яка не враховуе або слабо
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
5
враховуе думку кер'тника пiдприeмства. Тобто вони незалежн!' в'д нього. 1х частота голосування «за»/«проти» в'дпов'дае Ух знанням (iнформацiУ), Ух упевненост/ в правильност/ свого рiшення. 1нша частина не мае свое) думки / голосуе так само як керiвник. Щодо кер'тника пiдприeмства вони няк не виявляються. Вони так/ ж, як / вн. I, нарештi, третя частина учасниюв голосуе «всупереч» кер!внику. Щодо деякоУ зовн'шньоУ сили (вттеноУ в керiвнику) абсолютна стина е голосування кер/'вника, абсолютна хибнсть -протилежне. Учасники наради мають свою думку, вони коливаються м'ж цими крайнощами, вони близью до тих або iнших, але виходять з'! свого внутршнього стану (з своУх знань). Кр'ш того, завжди знайдуться групи «близьких» учасник'т наради, для яких важлива взаемна згода, у тому числ/ i при голосуванн'1 (в'дносна стина). Вони, звертаючи або не звертаючи увагу на кер'тника пiдприeмства голосують однаково. Це близьк однаков або майже однаков!, учасники наради.
Якщо уявити, що знання суб'екпв управлшня формують визначенють його прояву (визначенють тих або шших дш), то проявом ^еТ' визначеност е вiроriднють дш (як в наведеному прикладi вiропднють голосування «за»/»проти»). Значення вiрогiдностi ле'Т або шшо'Т дм е похщним щодо «визначеносп» суб'екта управлшня. У свою чергу визначенють формуеться знаннями суб'екпв управлшня. Як мiру знань можна прийняти одержану в рамках теори несилово'Т взаемоди мiру кшькост шформаци про дшснють.
Зв'язок мiж ктькютю iнформацiТ, визначенютю та iмовiрнiстю прояву в стаж «Згоден» в теори несилово'Т взаемоди задаеться такими рiвняннями:
де £ - визначенiсть станiв суб'ектiв управлшня.
Визначенють називатимемо позитивною, якщо ¡>0, / негативною, якщо ¡<0. Якщо мiра (1) використовуеться для оцшки кiлькостi шформаци (знань) у суб'еклв управлiння, то мiра (2) е мiрою самих суб'ектiв управлiння.
Тепер перейдемо безпосередньо до питань управлшня проектами. Розглянемо процес виконання проекту як процес приведення деякого середовища взаемоди до необхщного стану iз стану природного. Початковою точкою при створенн шформацшно'Т теори проеклв е розгляд суп шформацшних процесiв, що забезпечують перехiд вiд деякого початкового стану середовища проекту, що характеризуеться повною невизначенютю, до бажаного фшального стану, що вiдповiдае повному виршенню проблеми (рис.3).
Точка <1> (див.рис.3) характеризуеться повною розбiжнiстю мiж бажаним станом середовища проеклв i станом фактичним, що i формуе «задум» проекту (ставлення - «завжди не згоден»). У точц <0> (рис.3) вс бiльш або менш очшуваш результати проекту отриманi (ставлення до дшсност - «майже завжди згоден»). Вони е конкретними (продук^я, оргашза^я i iн.), або абстрактними (плани, знання, досвщ, емоцiйний стан та ш.) або обох типiв.
(1)
де I - кiлькiсть шформаци (знань) у суб'еклв управлiння; р - iмовiрнiсть згоди з ютиною проекту.
(2)
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
Рис.3. Виконання проекту як модель перетворення середовища проекту
Результати проекту можуть бути також класифковаш за приналежнютю до форм використання: енергетичн ресурси i матерiальна продукцiя (електроенергiя, машини, деталi та ш.); iнформацiя (знання, досвщ, умiння, документацiя) та ш.
Розглянемо суть проектiв i мехашзми управлiння ними з позицiй теори несилово'' взаемоди.
Визначення 10. Пiд матер'альним середовищем проекту розумiтимемо сукупнють конкретних об'eктiв проекту, що формуються або формують в процесi досягнення фшального (<0>) (див.рис.3) стану.
Такими об'ектами можуть бути:
- матерiали;
- ресурси (енергетичнi, фiнансовi, шформацшш i т.п.);
- машини i механiзми;
- матерiальнi об'екти середовища проектiв (у мiсцi 1х реалiзацN) та iн.
Матерiальному середовищу характеры силовi (у загальноприйнятому
фiзичному сена) взаемоди.
Крiм того, учасники виконання проекту складають свое середовище -середовище знань проекту, що складаеться iз структур, що моделюють закони несилово'' взаемоди.
Визначення 11. Пщ знаннями проекту розумiтимемо сукупнiсть абстрактних об'еклв (макроiнформацiйних об'ектiв) - елеменлв знань, властивих суб'ектам управлiння, наявнють яких забезпечуе такi ди в матерiальному середовищi проекту, якi приведуть до формування кiнцевого стану проекту (<0>)(див.рис.5).
Середовищу знань характернi силовi (у загальноприйнятому фiзичному сенсi) взаемоди.
Вщмшнють знань i даних. I л й iншi е формами представлення шформаци. Але якщо дат самi по собi не формують прояву в середовищi проекту, то знання - це активна шформа^я, що формуе прояви (дй) суб'еклв управлшня. Данi -пасивна шформа^я, що забезпечуе формування ставлення до дшсносп тих суб'ектiв управлiння, як одержують данi. В процесi взаемоди суб'екти управлшня обмшюються даними, що формують змши в 'х знаннях.
Даш накопичуються в рiзних екземплярах шформацшних представлень (документах, формах, повщомленнях й iн.). Знання накопичуються в штелектуальному апаратi учасникiв проектiв. Середовище знань складаеться з двох частин. До середовища пасивних знань належать знання тих суб'еклв "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21) 7
yпpaвлiння, ям впливaють нa пpоeкт, aлe caмi нe cпpиймaють (aбо cлaбо cпpиймaють) дм' iншиx cyб'eктiв yпpaвлiння. Нaпpиклaд - вищe кepiвництво, зaконодaвчi оpгaни кpaïни i т.д. До цього cepeдовищa нaлeжить iнфоpмaцiя пpо пpоeкт, нaявнa в докyмeнтax, ноpмaтивax, зaконax i.т.п. Середовище активних знань - ^ди нaлeжaть знaння ™x cyб'eктiв yпpaвлiння, нa якиx постшно виявляютьcя дiï piзними cyб'eктaми yпpaвлiння. Знaння циx cyб'eктiв yпpaвлiння постшно змiнюютьcя в пpоцeci взaeмодiï.
Нeобxiдною i доcтaтньою умовою виконaння пpоeктy e pозбiжноcтi мiж cepeдовищeм (фaктичним cтaном cepeдовищa пpоeктy) i cepeдовищeм знaнь пpоeктy (бaжaним cтaном cepeдовищa пpоeктy). Якщо тaкоï pозбiжноcтi нeмae, то вiдбyвaeтьcя пpиpодний pозвиток циx cepeдовищ. У зв'язку з цим мож^ уявити почaтковy фaзy виконaння пpоeктy як фaзy, в мeжax якоТ нaкопичyeтьcя pозбiжнicть y визнaчeннi peзyльтaтiв пpоeктy мiж cyб'eктaми yпpaвлiння i об'eктaми мaтepiaльного cepeдовищa пpоeктy. У точцi <1> (див. pиc. б) cпоcтepiгaeтьcя мaкcимaльнa pозбiжнicть в циx cepeдовищax.
З позицiй pозвиткy мaтepiaльного cepeдовищa i cepeдовищa знaнь життeвa лiнiя кожного пpоeктy включae тaкi вiдpiзки: 1 - пpиpодний pозвиток cepeдовищ -допpоeктний pозвиток; 2 - нaкопичeння pозбiжноcтeй мiж мaтepiaльним cepeдовищeм i cepeдовищeм знaнь - виникнeння потpeб в змн мaтepiaльного cepeдовищa - пiдготовкa пpоeктy; З - пpивeдeння cиcтeми «мaтepiaльнe cepeдовищe» - «cepeдовищe знaнь» до piвновaжного cтaнy - peaлiзaцiя пpоeктy aбо вiдмовa вiд пpоeктy; 4 - пpиpодний pозвиток мaтepiaльного cepeдовищa i cepeдовищa знaнь - пicляпpоeктний pозвиток (pиc. 4).
Дiя нa cepeдовищe пpоeктy виpaжaeтьcя в штучно cтвоpювaниx впливax, нaпpaвлeниx нa отpимaння пpодyктiв пpоeктy.
Кpитepieм eфeктивноcтi пpоeктy зaвжди e мipa зaдоволeння yчacникiв пpоeктiв. Очiкyвaння yчacникiв пpоeктy пpeдcтaвимо як дeякi eлeмeнти знaнь, що вiдповiдaють пpодyктaм пpоeктy. Зaдоволeння очiкyвaнь можe бути виконaнe в peзyльтaтi тaкоï змiни cepeдовищa знaнь пpоeктy, якa пpивeдe до виникнeння позитивно!' визнaчeноcтi тиx eлeмeнтiв знaнь, ям вiдповiдaють зaдоволeнню потpeб cпоживaчiв, виконaвцiв pобiт, iншиx yчacникiв пpоeктy.
Тодi змiни, якi нeобxiдно внecти в cepeдовищe пpоeктy, виpaжaютьcя фоpмyлaми [1]:
^финиш _ jdon _ ^старт ^старт _ jdon ^
дe iфиниш - оcтaточнa ктькють iнфоpмaцiï (знaнь) пpо зaдоволeння потpeб; iстарт - почaтковa ктькють iнфоpмaцiï (знaнь) пpо зaдоволeння потpeб; iдоп - нeобxiднa вeличинa дiï нa cyб'eкти yпpaвлiння; tстарт - почaтковa визнaчeнicть зaдоволeння потpeб; tдоп - нeобxiднa визнaчeнicть дiï нa cyб'eкти yпpaвлiння.
Як випливae з piвняння (З), для того щоб cтвоpити нecиловy дiю нa cyб'eкт yпpaвлiння для cтвоpeння позитивно! визнaчeноcтi peзyльтaтiв пpоeктy, нeобxiдно щоcь зpобити в пpоeктi (aбо обмaнyти, що цe зpоблeно).
i= Z*J. (4)
J
дз Ai J - iнфоpмaцiйнa дiя окpeмиx cyб'eктiв yпpaвлiння.
8
"Упpaвлiння пpоeктaми ïa pозвиток виpобництвa", 2007, № 1(21)
Визначешсть в середовищi проекту
Рис. 4. Життева лiнiя проекту з позицм управлiння знаннями
Мета проекту:
I I
т
ij dT ^ max ^
при обмеженнях:
J T=T
J ± ± старт
T < J,. : iT < iT+dT;
фгтш j j '
T > Th.. : iT > iT+dT;
фгнгш j j '
Т
старт ,
де ¡Т - знання про задоволення потреб у момент часу Т у суб'екта
управлшня }; Т - момент часу; Тстарт - час старту проекту; ТфМш -
директивний час завершення проекту.
Серед суб'еклв управлшня завжди знайдуться сукупносл, що належать рiзним учасникам. Звiдси локальнi ц^ учасникiв проекту вбачаються, як задоволення власних потреб:
if dT ^ max,
Jучастника T=Ta
при обмеженнях:
I
Jучастника T=T
3 <Л± ^ ШОЛ, (6)
^ участника
участшж 1 =1 старт
Т < Тл.. : ¡Т < 1Т+йТ
фш1ш ] участника J участника
Т > Т,.. : ¡Т > 1Т+аТ
ф1Н1ш ] участника 3 участника
• старт
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
9
дз iT - знaння пpо зaдоволeння потpeб y момзнт чacy T y cyб'eктa
yпpaвлiння j , що нaлeжaть до зaдaного yчacникa пpоeктy.
У зaгaльномy виглядi можливi конфлiкти «iнтepeciв». коли пpaгнeння до збiльшeння визнaчeноcтi peзyльтaтiв пpоeктy, що нaлeжaть до окpeмиx yчacникiв (6), можз cyпepeчити цiльовомy виpaзy (5).
Виpiшeння циx пpотиpiч можливз тiльки чepeз компpомicи. чepeз пошук pозyмного cпiввiдношeння y визнaчeноcтi ™x eлeмeнтiв знaнь, якi зaдовольняють piзнi гpyпи yчacникiв пpоeктy. Пошук компpомicy - цз фоpмa зaдоволeння як yчacникiв опepaцiйноï дiяльноcтi пiдпpиeмcтвa, тaк i yчacникiв пpоeктiв. Тeоpiя нecиловоï взaeмодiï дозволяe cпpоcтити зaвдaння пошуку компpомicy зa paxyнок iмiтaцiйно-iнфоpмaцiйного модeлювaння пpоцeciв взaeмодiï в пpоeктax. lмiтaцiйно-iнфоpмaцiйнi модeлi дозволяють пepeдбaчaти pозвиток cepeдовищa знaнь, a отжз. i pозвиток caмого пpоeктy. Для pозpобки оpieнтовaниx нa мeтодологiю yпpaвлiння пpоeктaми додaткiв тeоpiï нecиловоï взaeмодiï нeобxiдно pозpобити iнфоpмaцiйнy модзль дiй в cepeдовищi пpоeктiв.
Розглянзмо, як peaлiзyeтьcя мexaнiзм змiни eлeмeнтiв знaнь в модeлi нecиловоï взaeмодiï. Змiнa eлeмeнтiв знaнь, вiдповiдниx peзyльтaтaм пpоeктiв бaзyeтьcя нa peaлiзaцiï в cepeдовищi знaнь дш, нaпpaвлeниx нa змiни кiлькоcтi iнфоpмaцiï пpо peзyльтaти пpоeктy y ™x cyб'eктiв yпpaвлiння, якi cвоïми дiями можуть змiнити cтaн мaтepiaльного cepeдовищa (pиc.5).
Bизначенiсть
Риc. б. Змiнa визнaчeноcïi cïaвлeння до дiйcноcïi в мaтepiaльномy cepeдовищi пpоeкïy
Визнaчeнicть peзyльтaтiв пpоeктy змiнюeтьcя пiд впливом:
1. Змш в мaтepiaльномy cepeдовищi. Виконaння дiй (pобiт) в мaтepiaльномy cepeдовищi змiнюe цз cepeдовищe. З взaeмодiï мaтepiaльного cepeдовищa з cepeдовищeм знaнь (З) витiкae, що cтaн мaтepiaльного cepeдовищa повинзн мiнятиcя тaк, щоб вщповщж змiни в cepeдовищi знaнь мaкcимiзyвaли виpaзи (5) i (6). Змши в мaтepiaльномy cepeдовищi e peзyльтaтом виконaння дiй вiдповiдно до цтзй в cepeдовищi знaнь нaд мaтepiaлaми i pecypcaми в пpоцeci виконaння pобiт. В оcновi взaeмодiï лзжить змiнa cтaвлeння до дiйcноcтi вcix cyб'eктiв yпpaвлiння.
2. Дм в cepeдовищi знaнь пpоeктy (пepeоцiнкa peзyльтaтiв i витpaт). Meтa yпpaвлiння пpоeктaми - збiльшeння позитивно! визнaчeноcтi тиx cyб'eктiв
10
"Упpaвлiння пpоeктaми ïa pозвиïок виpобницïвa", 2007, № 1(21)
управлшня, ям «згодш» з вiдносною ютиною тих суб'eктiв управлiння, якi «згодш» з вiдносною iстиною суб'eктiв управлшня, що вщповщають результатам проекту (рис. 6). Завдання управлшня проектами - знайти те, що i коли треба змшити в матерiальному середовищк I змiнити так, щоб позитивна визначенють суб'eктiв управлiння вiдносно результалв проекту збiльшилася. При цьому бажано забезпечити такий порядок дм на суб'екти управлiння, який дозволить визначити результати проекту, i тим самим максимiзувати вирази (5) i (6). Наслщком цього е необхiднiсть проектування технологи (порядку) виконання дш виходячи зi ставлення до дiйсностi вах суб'ектiв управлiння. Наприклад, у виглядi продукцiй: «якщо змiнити це, то можна одержати те (по суп продукцп - «якщо, то)» (рис. 6).
Рис. 6. Модель реал1заци проект1в в середовищ1 знань
Висновки. Виходячи iз запропонованоТ моделi, можна по-новому трактувати поняття «проект», i всього, що з ним пов'язано. Традицшно пщ проектом розумiеться одноразова сукупнють дiй i завдань, що мають такi властивостi:
1. Ч™ цiлi, якi повиннi бути досягнул з одночасним виконанням ряду техшчних, економiчних й iнших вимог. - В данш робот/ iнформацiйна iнтерпретацiя цлей виражаеться формулами (5) / (6). I може бути перефразована таким чином: одержати знання, що одержано те, що хотлося. I при цьому не в'дбулося нiчого з того, чого б не хотлося.
2. Внутршш i зовншш взаемозв'язки операцш, завдань i ресурсiв, якi вимагають координаци в процеа виконання проекту. - 1нтерпретуються рисунком 3.
3. Певн термши початку i закiнчення проекту. - Задаються виразами (5) /
(6).
4. Обмеженi ресурси. - Див. рис. 5.
5. Певний ступшь ушкальносп цiлей проекту, умов здшснення. Якщо фунтуватися на сенс/ рисунку 1, то все життя людини складаеться з проект'в. Будь-який день життя - проект. Тому сфера д'яльност'!, на яку розповсюджуеться визначення проекту, виходячи з це!' модел¡, розширюеться. Питання в р'вн'! видлення взаемодючих суб'ект'в управл'1ння. Якщо цей р'вень вдображае конкретнi ди, матерiалu / ресурси, що використовуються для випуску автомобля, то на&ть виготовлення 1-го автомобля е ункальним процесом. Не говорячи вже про дн, направлен на буд'тництво автозаводу, що на вс'к рiвнях ункально.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
11
6. Неминучють рiзних конфлiктiв. - У наведенй моделi легко нтерпретуються розб'жностями в значеннях цльових виразв (5) / (6).
Запропонована модель управлшня знаннями дозволяе по-новому поглянути на процеси проекпв, вести розробку методiв управлiння проектами з позицiй побудови рацюнальноТ схеми несиловоТ взаемоди в середовищi знань проекту. Тепер можна перейти до формалiзацiТ матричноТ шформацшноТ технологи управлiння проектами та програмами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Тесля Ю.М. Несиловое взаимодействие//Монография. - К.: Кондор, 2005. - 196с.
2. Хармут Х. Применение методов теории информации в физике.- М.: Мир, 1989. - 347с.
3. Тесля Ю.Н. Методы проектирования матричных информационных технологий управления проектами// Радюелектрошка I шформатика, 1999. - №2. - С.111-115.
Стаття надмшла до редакцп 08.01.2007 р.
12
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
