CC BY
52
УДК 338.242.2
1.М. Гринюк
УПРАВЛ1ННЯ ВАРТ1СТЮ П1ДПРИСМСТВА ЯК СКЛАДОВА ЗАГАЛЬНО1 КОНЦЕПЦП УПРАВЛ1ННЯ: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВ1Д
Проаналiзовано пiдходи до визначення мети пiдприeмства та ТТ вплив на загальну стратегiю управлiння. С позицiй теори управляя наведено передумови виникнення потреби в виокремлены показника вартостi пiдприeмства та його мюце в системi управляя, основнi параметри, за якими вЫ визначаеться. На пiдставi вивчення закордонного досвщу наведено основнi результати iмплементацiТ даноТ концепцiТ у дiяльнiсть пщприемств. Дж. 14.
Ключовi слова: управлшня, управлiння пiдприемством, вартiсть пiдприемства, управлшня вартiстю пiдприемства.
JEL G34
Постановка проблеми. Управлшня п1дприемством - складний та багатогранний процес. Поряд ¡з концепц1ями управл1ння майном п1дприемства, у ХХ ст. постае концепц1я управлшня вартютю п1дприемства. В час шформацшноТ' революц1Т та в1дкритост1 ринк1в питания формування вартост п1дприемства та вартост для його власниш виходить на перший план.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблемою сутносп та практичност використання концепци управлшня вартютю пщприемства займалися так1 iиоземиi науковц^ як Ф. Боулос [5], Е. Ф. Бр1хам [11], Л. С. Гапенск [11], Т. Грушевськi [1], З. Дреслер [7], Дж. бжак [13], С. Юм [9], К. Ланно [12], Д. С. Маер [9], Дж. Г. Марч [3], Дж. А. Найт [14], Т. Нодо [5], A. Раппопорт [4], П. Хаспеслах [5, 15], Е. А. Хелферт [10], Р. М. Циерт [з], Ш. Циферт [2], Дж. Чекай [7], A. Шаблевськ [6], А. Е. Шерман [9], П. Шиманьск [8].
Мета статт полягае у висв^ленш закордонного досвщу з управлшня вартютю пщприемства з метою його подальшого використання у вггчизнянш практицк
Виклад основного матерiалу. Визначення мети дiяльностi пiдприемства е одшею з иайбiльш суперечливих проблем теори пiдприемиицтва та екоиомiчиоТ теори [1, c. 155-250]. Вiдповiдио до неокласичноТ теори, метою пiдприемства е максимiзацiя прибутку, умовою якоТ е одночасне пор1вняння граничних витрат з граничними доходами. На практик ця мета розумiеться спрощеним способом, осктьки бухгалтерський прибуток е максимiзоваиим, а не економТчним. Проте, неокласична теорiя мае ряд застережень, а також мае багато альтернативних теорш; наприклад, теорiя управлiиия пiдприемством та поведшкова теорiя [2, c. 25-32].
Теори управлшня, найчаспше, головною метою д1яльносп пiдприемства ставлять:
- максимiзувати продаж^
- максимiзувати результат для власниш;
- максимiзацiя зростання - збтьшення активiв пiдприемства.
У поведiиковiй теори, з точки зору функцюнування пщприемства, можна видтити двГ основы тенденци. Перша стверджуе, що метою д1яльносп пiдприемства е досягнення мiнiмального прибутку, який би задовольнив власниш, тодГ як друга припускае, що у пщприемства е багато груп зацкавлених оаб з рГзними цГлями, як не можуть бути максимiзованими одночасно, тому "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 59
треба говорити про «сукупнють цтей», яких мае прагнути пiдприeмство. На думку Р. Саерта та Дж. Марча [3, с. 187], до «сукупност цiлей» належить:
- реалiзацiя запланованого рiвня виробництва;
- пiдтримка рiвня постачання, що забезпечуе плиннiсть виробництва та безпеку запаав;
- реалiзацiя планового рiвня продажiв;
- пщтримка та збiльшення частки ринку;
- прибуток.
Через зiткнення рiзних груп штерес на пiдприемствi (власникiв, менеджерiв, працiвникiв) та зовнiшнiх зацiкавлених сторш сформувалося твердження, що основною метою пщприемства е виживання, а по™ максимiзацiя прибутку.
Спроба узгодити дат три групи штереав на пщприемствГ вимагае вiд пiдприемства одночасно виконувати як економiчнi так i соцГальн завдання. На практицi це дуже важко. Багатограннiсть даних завдань серйозно обмежуе ефективне управлiння пiдприемством, одночасно стаючи основою для нескiнченних дискусш, щодо того, чи iнтереси повинн бути реалiзованi перш за все. Пщприемства, що працюють на основi цiеï моделi, мають проблеми iз складанням планiв та результатами дiяльностi. Багатограннiсть цiлей також створюе перешкоди для ефективного управлiння, такi як неможливють створення узгоджених та довгострокових стратепчних планiв, нечiткiсть системи оцшки ефективностi та, таким чином, створюе труднощiв у побудовi стимулюючих систем.
В процес багаторiчних дискусiй на тему основних цтей функцюнування пщприемства постала концепцiя управлiння вартiстю пщприемства, (англ. Value Based Management, VBM), згщно з якою основною метою функцюнування пщприемства е створення вартост для власниш пiдприемства.
Концепцiя управлшня вартiстю пiдприемства виникла в середин 80-х рокiв ХХ ст. у США. Ця концепцГя народилася пюля того, як було встановлено, що в «сукупност цiлей» найважливiшим е вартють для власникiв пiдприемства. Основними передумовами виникнення цГеТ концепци' е зростання та розширення приватного кашталу, глобалiзацiя ринкГв та iнформацiйна революцГя. Реалiзацiя цiеï концепци' створюе переваги для пщприемств i для економки в цГлому, як акцент на вартост для власникiв, що сприяе пщвищенню продуктивностГ i вивiльняе ресурси, як в перспективi е вигщним для всГх зацiкавлених сторГн: на нацюнальному рГвнГ можливостГ для працевлаштування зростають, оскГльки розподГл створеноТ вартост вивiльняе 6Гльшу частину чистого доходу в економщ^ завдяки цьому значна частина доходу може призначатися на споживчГ цл що, у свою чергу, дае компашям додатковi можливостГ для зростання.
КонцепцГя VBM отримала найсильнш позици' як у теоретичнш, так i в практичнГй сферГ в США. З часом (через ринки капгталу) дана концепцГя поширилася по бврош, а також досягла i Украши. Багато економГстГв бачать в нш одну Гз причин успГху економГки США. ВажливГсть цГеТ концепци' для ефективного функцГонування економГк окремих краТн пГдтверджуеться рядом науково-практичних дискусГй, якГ вГдбувалися в бврош щодо питань корпоративного управлшня на початку ХХ1 ст.
За словами А. Раппапорта [4, с. 3], концепцГя VBM в найближчГ роки стане свГтовим стандартом для вимГрювання та оцшки дтовоТ активностГ. РеалГзацГя цГе'Г концепци' дае пГдприемству можливють зменшити «розрив вартостГ», тобто рГзницю мГж ринковою вартГстю, яку пщприемство може досягти, i його поточною вартютю на ринку.
Дана концепцГя надзвичайно важлива для акцГонерних товариств вщкритого типу, якГ е активними учасниками фондового ринку та акци' яких втьно
60
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
котируються на фондовому ринку. Бтьшють практиш nepeKOHaHi, що основною вигодою для власниш е бухгалтерський фiнансовий результат (нерозподтений прибуток). Однак це не так, осктьки вiн не приводить ан до можливостi виплати дивiдендiв, анi до формування вартостi пщприемства. Проте, в практицi прибуток розглядаеться як основний параметр, який використовуеться при оцшц результат дiяльностi пщприемства, таким чином, нехтуючи тими параметрами, ям сприяють формуванню вартостi пщприемства, тим самим корист для власниш.
Поява концепци VBM е доброю можливютю для перегляду системи управлшня запасами, дебiторською заборгованiстю та грошовими коштами та Тх еквiвалентами. На думку П. Хаспеслера та його колег, концепцГя VBM позначае такий вид управлшня, центральним питанням якого е вартють пщприемства [5, с. 103]. А. Шаблевськ визначае дану концепцш як систему управлшня, яка мютить шструменти та процедури для прийняття стратепчних i операцшних рГшень, спрямованих на пiдвищення вартостi пщприемства i помноження багатства його власниш [6, с. 15]. Я. Чекай та його колеги вважають, що в кшцевому результату метою вах рГшень, прийнятих в компанГТ, е максимiзацiя ТТ ринковоТ вартостi, яка повинна призвести до збтьшення володшь його власникiв [7, с. 14]. Ця концепцГя популяризуе одну головну мету, яка дозволяе оцшити ефективнють роботи пiдприемства, будувати на основi схем стимулювання системи заохочення як для управлш^в, так i для шших спiвробiтникiв, зосереджуючи всю команду навколо одше'Т iдеТ. Концепцiя VBM забезпечуе, щоб вс функцГТ пщприемства об'едналися навколо процесу створення цшносп для власниш пщприемства. Як стверджуе П. Шиманськ [8], пiдприемство, яке бажае юнувати та мати здатнють залучати капiтал, мае дбати про зростання своеТ вартостi, при чому зрют вартостi пiдприемства повинен сприяти збтьшенню багатства його власникiв. Пщприемство збiльшуе свою вартiсть, коли зароблений ним в xодi дiяльностi залишок грошових коштiв перевищуе вартiсть залученого капгталу.
Збiльшення цiкавостi до концепци VBM пояснюеться такими причинами:
- загроза поглинання такими швесторами, ям шукають пiдприемства з поганою системою менеджменту;
- прийняття припущень концепци VBM керуючими компашями;
- переконання в тому, що традицшы способи вимiрювання, що базуються на даних бухгалтерського облку (наприклад, величина чистого прибутку, яка припадае на одну акцш (EPS) або рентабельнють швестицш (ROI)), не пов'язанi з пщвищенням цiни акцiй;
- iнформацiя про вартють пщприемства все часпше публкуеться разом з iншими результатами дiяльностi в професiйнiй пресi;
- збтьшення розумшня того, що системи довготермшовоТ' винагороди для менеджерiв повиннi бути тюно пов'язанi з цiннiстю, створеною для власниш [9].
Найпоширешшими причинами, задля яких реалiзуеться концепцiя VBM, е тиск з боку iнвесторiв або загроза поглинання шшою компашею.
1дея концепцiТ VBM проста i лопчна, що дозволяе оцiнювати ТТ майбутне оптимiстично. Щодо iнструментальноТ складовоТ, безумовно, будуть вiдбуватися великi змши, проявом яких е виникнення цтого ряду заxодiв, спрямованих на визначення ефекту створення вартостi пiдприемства. Головна перевага ^еТ' концепцГТ е ТТ комплексне вивчення пщприемства, що дозволяе комбшувати ТТ з шшими концеп^ями управлiння бiзнесом, за умови, що мета зазначеноТ компанiТ з6Гльшить його вартють.
Концеп^я VBM не стоТть в опозицГТ до Гнших концепцш управлiння, навпаки, ТТ унiверсальний характер дозволяе використовувати досягнення Гнших концепцш i, крГм того, дозволяе об'еднати Тх в едине цГле.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 61
Пpи yпpавлiннi ваpтicтю пiдпpиeмcтва немаe мюця для неpацiональниx витpачань, якi e cпiльною pиcою для концепцiй точно в офок (англ. just in time), pеiнженipiнгy i загального yпpавлiння якicтю (англ. total quality management). Пеpеоcмиcлюючи пpоцеcи, якi вiдбyваютьcя на пiдпpиeмcтвi з метою pеалiзацiï концепци VBM, повинш забезпечити cпiвпpацю згаданиx концепцiй, з метою ycyнення ™x облаcтей, якi не cтвоpюють цшнють. В маpкетинговiй концепцiï окpемi пiдpоздiли виcтyпають одночаcно як поcтачальниками, так i одеpжyвачами внyтpiшнix пpодyктiв та по^уг. Ïï pеалiзацiя також не cyпеpечить концепци' VBM, адже ва cпiвpобiтники повиннi pозyмiти, що на^дки ïx pоботи пеpеxодять на пpодyкт, вiд ycпixy якого залежить ваpтicть компани'. Пpийняття piшень y кожнш cтpyктypнiй одиницi пiдпpиeмcтва повинно cyпpоводжyватиcя вiдобpаженням того, як вони впливають на ваpтicть пiдпpиeмcтва. Важлива pоль в обмеженнi потpеб в капiталi може мати концепцiя just in time, ÏÏ pеалiзацiя yможливлюe зменшення величини запаciв (матеpiалiв, готово'Г пpодyкцiï та незавеpшеного виpобництва). Як на^док, залишаeтьcя обмеженою величина обоpотного капгталу пiдпpиeмcтв, в pезyльтатi чого, зменшення потpеби в капiталi та зменшення витpат (капiталy, збеpiгання тощо), що пpиводить до збiльшення ваpтоcтi пiдпpиeмcтва.
Упpавлiння ваpтicтю пiдпpиeмcтва - це фiлоcофiя миcлення, яка об'eднye ва функци' компани' та пpоцеcи в eдине цiле та зоcеpеджyeтьcя на доcягненнi однieï з найважливiшиx цтей, якою e ваpтicть. Такi функци' yпpавлiння, як закyпiвля, виpобництво, маpкетинг, фiнанcи та людcькi pеcypcи, повинш бути оpieнтованi на пpоцеci фоpмyвання ваpтоcтi пiдпpиeмcтва.
Концепцiя VBM повинна бути pеалiзована на вcix piвняx yпpавлiння пiдпpиeмcтвом вГд cтpатегiчного piвня до опеpацiйного. На cтpатегiчномy piвнi piшення повиннГ пpизводити до пщвищення ваpтоcтi пiдпpиeмcтва (фyнтyватиcя на ви^и^^ны методiв оцГнки iнвеcтицiйниx пpоектiв). На опеpацiйномy piвнi увага повинна бути зоcеpеджена на тиx пpоцеcаx, як cтвоpюють та знижують ваpтicть. Зв^и випливаe, що концепцiя маe зоcеpеджyватиcя на тpьоx оcновниx пpоцеcаx: постачанш, виpобництвi та pеалiзацiï. Результатом циx пpоцеciв e пpодyкт (y виглядГ готового пpодyктy, товаpy або потуги), ваpтicть якого cкладаeтьcя з матеpiалiв, cпожитиx y виpобництвi, pобочоï ^ли та економiчного cпоживання оcновниx заcобiв (амоpтизацi'0 та iнтелектyального капiталy - або одноча^о cтpyктypований капiтал ^офамне забезпечення, диcтpибyтивнi меpежi, cиcтеми постачання, коpпоpативна атpибyтика) так i люд^кий капiтал (людcькi pеcypcи, знання, доcвiд, нефоpмальнi cтpyктypи та зовнГшнГ pеcypcи: клieнти, поcтачальники).
Спpияти зpоcтанню ваpтоcтi пiдпpиeмcтва можна пicля визначення того, чим e ваpтicть пiдпpиeмcтва та що ïï фоpмye. lcнye багато пiдxодiв до визначення ваpтоcтi пiдпpиeмcтва. Адаптуючи номенклатypи, що cлyжить для визначення ваpтоcтi активiв вГдповГдно до Miжнаpодниx cтандаpтiв бyxгалтеpcького о6лГку та ф^н^во!' звiтноcтi (MСБО, MСФЗ), можна видтити чотиpи 'ïï типи:
- тепеpiшня ваpтicть cтановить cyмy гpошовиx коштГв, якГ, за очiкyванням cyб'eкта гоcподаpювання, виникнуть yпpодовж викоpиcтання активу i вГд його вибуття пюля закГнчення cтpокy його коpиcноï е^плуатаци' або якГ, за очГкуванням, виникнуть пpи погашеннГ зобов'язання (MСБО 38);
- балан^ва ваpтicть cтановить cyмy, за якою активи визнають y звт пpо фiнанcовий cтан пюля виpаxyвання будь-яко'|' накопичено'1 амоpтизацiï та накопичениx збиткГв вГд зменшення його коpиcноcтi (MСБО 38);
- економГчна ваpтicть вiдповiдаe чиcтiй ваpтоcтi пpодажy та являeтьcя попеpедньо оцГненою цшою пpодажy y звичайному xодi бiзнеcy мiнyc попеpедньо
62
"Упpавлiння пpоектами та pозвиток виpобництва", 2017, №2(62)
оцшеш витрати на завершення та попередньо оцшеш витрати, необхiднi для здшснення продажу (МСБО 2);
- справедлива вартють являе собою суму, за якою можна обмiняти актив або погасити заборгованють в операци мiж обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами (МСФЗ 1).
Набагато ширше класифкацш вартостi пiдприемства дае Е. Хелферт [10, с. 451-457], вирiзняючи вартють: економiчну, ринкову, бухгалтерську, лiквiдацiйну, часток, вщтворення, заставну, майна, оцiночну, функцюнуючого пiдприемства i для власникiв. 1снуе цiлий ряд дефшщи вартостi, але для потреб концепци VBM було прийнято економiчне визначення вартостi пщприемства в трактуваннi близькому до трактування Е. Хелферт, що вщображае економiчну ситуацiю пiдприемства на основi фундаментальних даних. Залежно вiд прийнятого визначення вартють пщприемства визначаеться рiзними способами. Вщповщно до теори Модiльянi та Мтлера, вартiсть пiдприемства залежить виключно вiд потоку його майбутнього доходу, який залежить вщ активiв пщприемства i не залежить вiд способу його фшансування [11, c. 32].
Концеп^я VBM супроводжуеться цiлим рядом вимiрникiв, якi дозволяють оцiнити процес створення вартост пiдприемства Серед широкого спектру вимiрникiв можна видiлити чотири основы модели EVA (англ. economic value added); CVA (англ. cash value added); SVA (англ. shareholder value added); CFROI (англ. cash flow return on investment).
Прототипом для двох перших вимiрникiв був накопичений прибуток. Модель SVA виходить iз дохщних методiв оцшки пщприемства - DCF (англ. discount cash flow), i CFROI в своТй ще'Т нагадуе внутршню норму прибутку IRR, використану при оцшц швестицшних проек^в.
Доцiльно розглянути практику впровадження концепци VBM. Пщприемства, ям впроваджують концепцiю управлiння вартiстю зауважують, що найшвидша, безпосередня перевага полягае в упорядкуванш сфер дiяльностi. 1ншим ефектом концепци VBM е дезшвестици.
Британський банк Lloyds TSB, який почав використовувати концепцш VBM ще в середин 1980-х ромв, завдяки Тй принiс своТм акцiонерам величезнi прибутки. Даний банк продав без коливань т об'екти, якi не створювали вартiсть або не давали впевненост в Тх прибутковостi в майбутньому. Зокрема банк Lloyds позбувся банку в КалiфорнiТ, який забезпечував 8% вщ норми прибутку, тодi як витрати на залучення кашталу були в два рази вищк В результату обмеження дiяльностi призвело до збтьшення вартостi банку. Вартiсть його акцш подвоюеться кожнi три роки протягом останшх 15 рокiв. Менеджери банку впевнеш, що це не було б можливо без впровадження ^еТ концепци [12, c. 269294]. 1нший приклад компанiТ, переконаноТ у перевагах концепци управлiння вартютю компани, е фiнська компанiя Nokia Corporation. Змши настали пiсля перюду величезних втрат, зниження продажiв, нестачi капiталу, прийняття управлiнцiв та вимог, висунутих Уолл-Стрiт. До iнших добре вщомих компанiй, якi реалiзовують концепцш VBM, належать британська фармацевтична компашя Boots UK, американська компанiя з виробництва двигушв Briggs and Stratton Corporation, британська кондитерська компашя Cadbury Schweppes, американська харчова компанiя The Coca-Cola Company, французька харчова компашя Danone, мiжнародна фармацевтична компанiя The Dow Chemical Company (штаб квартира знаходиться у США), французька нафтова компашя Elf Aquitaine, ггалшська нафтогазова компашя Eni S. p. A., американська компашя з виробництва електронного обладнання Enterprise Ventures Corporation (EVC), американська багатогалузева корпора^я General Electric, шмецька хiмiчна компашя Hoechst AG, британська хiмiчна компашя Imperial Chemical Industries
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 63
(ICI), британський банк Lloyds Bank, швейцарська харчова компашя Nestle S. A. , датськ фармацевтична компанiя Novo Nordisk, австршська нафтова компанiя Österreichische Mineralölverwaltung AG (OMV), американський харчовий конгломерат Quaker Oats, мiжнародне шформацшне агентство Reuters (штаб квартира знаходиться у Британи), нiмецький електротехнiчний концерн Siemens AG, швейцарське перестрахувальне товариство Schweizerische Rückversicherungs-Gesellschaft AG (Swiss Re), неприбуткова пенсшна страхова компанiя A Voluntary Employees Beneficiary Association Plan (VEBA) та польський паливно-енергетичний концерн Polski Koncern Naftowy Orlen Spotka Akcyjna (PKN „Orlen").
Згiдно з дослiдженнями, проведеними ПрайсвотерхаусКуперс (англ. PricewaterhouseCoopers, PwC), 93% керiвникiв великих акцюнерних товариств вважають зрiст вартостi для акцiонерiв своТм першочерговим прiоритетом [13, с. 161]. Думка, що основним завданням пщприемства е формування вартост для його власнимв е надзвичайно популярним в американськш лiтературi [14]. Фактично бтьшють компанiй реалiзували цю концепцiю поверхнево, а не повнютю. Згiдно з дослiдженнями, проведеними П. Хасплегахом, Т. Нодо i Ф. Боулосом, представниками бiзнес-школи INSEAD в Фонтенбло, Франтя, в яких було проаналiзовано дiяльнiсть 271 компани з оборотом понад 2 мтьярди доларiв США, з яких 117 формально впровадили концепцш VBM, встановлено, що ефективне використання ц1еТ концепци е набагато складнiшим, нiж передбачалося багатьма менеджерами i вимагае багато тершння, зусиль i витрат грошових кошлв [15, с. 33].
Висновки та пропозицп для подальших дослiджень. Концепцiя управлiння вартiстю пiдприемства наразi набувае популярность Як бачимо, дана концеп^я мае позитивний влив на дiяльнiсть пщприемств не тiльки з точки зору вартост пiдприемства чи вартосп для власникiв, а ще й пщвищуе ефективнiсть управлiння майном пщприемства. Не зважаючи на значну ктькють акцiонерних товариств, якими представленi основы галузi господарства УкраТни, у в^чизнянш практицi дана концепцiя недостатньо популярна та досить мало вивчена. Вважаемо доцтьним подальшi дослiдження проводити з метою iмплементацiТ даноТ концепци в дiяльнiсть вiтчизняних пiдприемств.
Л1ТЕРАТУРА
1. T. Gruszecki, Wspotczesne teorie przedsi^biorstwa, PWN, Warszawa, 2002.
2. Sz. Cyfert, Kreowanie wartosci przez organizaj w perspektywie teorii firmy, [w:] Nowe kierunki w zarzqdzaniu przedsi^biorstwem - mi^dzy teoriq a praktykq. Materiaty konferencyjne pod. redakcjq H. Jagody, J. Lichtarskiego, Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej we Wroctawiu, Wroclaw, 2004.
3. R. M. Cyert, J. G. March, A Behavioural Theory of the Firm, Blackwell Businss, Cambridge, 1992.
4. A. Rapapport, Wartosc dla akcjonariuszy. Poradnik menadzera i inwestora, WIG-Press, Warszawa, 2000.
5. P. Haspeslagh, T. Nodo, F. Boulos, Zarzadzanie wartosciq firmy to nie tylko sprawa liczb, „Harvard Business Review Polska" nr 7, 2003.
6. A. Szablewski, Strategia wzrostu wartosci firmy, Poltex, Warszawa, 2002.
7. J. Czekaj, Z. Dresler, Podstawy zarzqdzania finansami firm, PWN, Warszawa, 1996.
8. P. Szymanski, Zarzqdzanie majqtkiem obrotowym w procesie kreowania wartosci przedsi^biorstwa. Praca doktorska. Lodz, Wydawnictwo Petros, 2007.
9. C. Kim, D. C. Mauer, A. E. Sherman, The determinants of Corporate Liquidity: Theory and Evidence. "Journal of Financial and Quantitative Analysis", Vol. 33, nr. 3, 1998.
10. E. A. Helfert, Techniki analizy finansowej. PWE, Warszawa, 2004.
11. E. F. Brigham, L. C. Gapenski, Zarzqdzanie finansami, PWE, Warszawa, 2000.
12. K. Lannoo, A European Perspective on Corporate Governance. "Journal of Common Market Studies", Vol. 37, No. 2, 1999.
64
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
13. J. Jezak, Koncepcja Shareholder value oraz jej wplyw na proces zarzqdzania przedsiçbiorstwem, [w:] Nowe kierunki w zarzqdzaniu przedsiçbiorstwem - ciqgtosc i zmiana, Materialy konferencyjne pod red. H. Jagoda, J. Lichtarski, Torun, 2008.
14. J. A. Knight, Value based management, McGraw Hill, New York, 1997.
P. Haspeslagh, T. Nodo, F. Boulos, It's Not Just About the Numbers, "Harvard Business Review" nr 7-8, 2001.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статт _ . „_ о™-?
4 . _ публ1каци 16.06.2017 р.
д.е.н., проф. Заблодська 1.В. ' ^ г
UDC 005.8:005.954:005.22
Osakwe Ikenna
CREATING A PROJECT TEAM BASED ON THE SUBJECTIVE WELL-BEING AS A CRITERIA: PRACTICAL AND THEORETICAL PROSPECTS REVIEW
Concept of forming a project team based on the subjective well-being criteria is reviewed in practical and theoretical aspects. It is depicted that the subjective well-being of project team members has not been taken into consideration in the project activity nowadays despite the greate need to introduce it in conditions of modern knowledge economy. Thus it is expedient to restructure the methods of project team selection considering the subjective well-being of team members as individuals and as a group. Subjective well-being in teams is a less developed aspect of project team selection and that is why this topic actuality is vital. It will allow to develop alternative approach that takes into consideration the level of subjective well-being and in turn commitment of a project team, thereby getting the best out of them. Tab. 6, ref. 76.
Key words: project team, subjective well-being, forming, selection, approach, measuring, scale, individual.
Practical aspects of the project team formation by subjective well-being as a criteria. In this new age if technological developments and evolution trends in management in which change has remained the number one constant, it is vital that we take note of the key trends that change the environment in modern projects. We must first note that project management was introduced to solve a problem first within America. "As American workers return from World War II, businesses prepare for an unprecedented era of prosperity. Driven by the need to remain competitive during boom times, project management professionals are tasked with finding ways to keep employees engaged, efficient, and motivated" [1]. According to Toney Sisk towards the early 1960s, business organizations began to see the importance of putting together work done to be around understanding the critical need for communication and integrate work across multiple aspects of their organizations. Thus the expansion of the project management ideology further expanded. Project management gradually spread across every sphere of life and continued to evolve up till this day. To look at the modern trends of project management and how it has been in recent times and age, we will have to look a little more into environment factors, the external influences that shape up and affect project management in different ways. Some of these would be economies, uncertainties, changes, instability, complexities, and weather. Indeed they are way too many to mention, but we have to start somewhere and limit it for the
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 65
