CC BY
56
привтейованих акц1й отримують у вигляд| див1денд1в, а не вГдсоткГв. Кр1м того, в той час як облГгацГУ зазвичай мають конкретну дату погашення, б1льш1сть прив1лейованих акц1й е в1чними, тобто не мають строку погашення.
Розрахунок ринковоУ вартост1 прив1лейованих акц1й при наявност1 даних щодо розм1ру оч1куваних див1денд1в та ставки дисконтування, яка в1дображае необх1дну норму прибутку, може бути зд1йснений на основ1 формули:
V = I °2 I | °
(l + к)1 +(1 + к)2 + '"+(1 + £)
- = У- D<
(4)
'(!+*)''
де D1, D2, Dt - див1дендн1 виплати за певний пер1од, k -ставка дисконтування
0ск1льки див1денди за прив1лейованими акц1ями розгля-дають як дов1чну ренту, наведена формула може бути зве-дена до такого сп1вв1дношення:
П
(5)
V = * " к
Таким чином, ринкова варт1сть прив1лейованих акц1й е по-точною варт1стю вс1х i'i майбутн1х див1денд1в. 0ск1льки б1ль-ш1сть прив1лейованих акц1й мають дов1чну форму, для зна-ходження потр|бного значення потр|бно використовувати останню формулу (5) [2].
Висновки
Зростання економ1ки в ц1лому та окремих компан1й зокре-ма неможлив1 без кап1тальних вкладень. У практиц1 захГдно-го 1нвестиц1йного б1знесу давно використовуеться I пост1йно вдосконалюеться механ1зм первинного публ1чного розм1-щення. Найб1льш складним технолог1чно, орган1зац1йно I з точки зору юридичного супроводу е первинне публ1чне роз-мщення акц1й.
Досл1дження показало, що первинне публ1чне розмГщен-ня акц1й компанГУ, яка вперше виходить на фондовий ри-нок, пов'язане з рядом особливостей. Цими особливостями е: занижене ц1ноутворення (так званий ефект underpricing); в1дносно низька в1ддача в1д волод1ння розм1щеними акц1я-ми в довгостроков1й перспектив1 (так званий ефект long-run imderperformance); 1стотний розм1р комГсГйноУ винагороди андерайтерам.
Кр1м особливостей первинного публ1чного розм1щення основними його перевагами перед 1ншими стратег1ями за-лучення 1нвестиц1йних кошт1в е:
- доступ до довгострокового кап1талу на набагато б1льш виг1дних умовах, н1ж звернення до кредитних банк1вських ресурс1в, приватним позиках або венчурному кап1талу;
- покращення поточного ф1нансового стану компанГУ;
- отримання Гнструменту оцГнки поточноУ ринковоУ вартос-тГ компанГУ;
- додатковГ можливостГ податкового планування;
- пГдвищення престижностГ I зростання можливостей по просуванню бГзнесу;
- можливГсть залучити й утримати висококвалГфГкований персонал, першою чергою ключових менеджерГв.
З урахуванням наведеного аналГзу характеристик осно-вних ГнструментГв, за допомогою яких здГйснюеться меха-нГзм публГчного розмГщення, а саме акцГй компанГУ, виявлено, що Гз загальнотеоретичноУ точки зору акцГю можна визна-чити як неподГльну сукупнГсть майнових прав, вГдокремлену певним документом, що надае ряд безперечних прав Гнвес-тору, а саме: право на прибуток, право на активи, право голосу I переважне право. При чому першочергове право на певний визначений прибуток мають власники привелГйова-них акцГй, тодГ як право голосу при цьому не реалГзуеться.
У результат! узагальнення Гснуючих понять щодо методГв Г способГв оцГнки вартостГ акцГй зроблено висновок про те, що вони дозволяють оцГнювати вартГсть дГючих компанГй, при-чому при оцГнцГ вартостГ компанГУ об'ектами оцГнки е вигода акцГонерГв вГд володГння фГнансовим активом, зокрема ак-цГями компанГУ. При цьому процес оцГнки вартостГ акцГУ не-розривно пов'язаний з адекватнГстю Г коректнГстю застосо-вуваноУ методологГчноУ бази оцГнки, яка в даний час постГйно розвиваеться.
Список використаних джерел
1. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1997. - 1120 с.
2. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент. Т. 2. - СПб.: Экон. школа, С.-Пет. университет эк-ки и финансов, Высшая школа экономики, 1998. - 669 с.
3. ГрошГ та кредит: Подручник / Лютий 1.О., Версаль H.I., Любюна О.В., Рожко О.Д. / К.: Видавничо-пол^графиний центр «КиУвський университет», 2008. - 545 с.
4. Росс С. и др. Основы корпоративных финансов / Пер. с англ. -М.: Лаборатория базовых знаний, 2000. - С. 522.
5. Фабоцци Ф. Финансовые инструменты. - М.: «ЭКСМО», 2010.
- 864 с.
6. Цгннг папери: Пщручник за ред. Базилевича В.Д. - К.: Знання, 2011. - 1094 с.
7. Шелудько В.М. Ф^нансовий ринок: Пщручник. - 2-ге вид., стер.
- К.: Знання, 2008. - 535 с.
С.Ф. ЛАЗАРЕВА,
к.е.н., заст. зав'щувача кафедри ¡нформацмного менеджменту,
М.А. ТКАЧЕНКО,
аспрант кафедри ¡нформацмного менеджменту, Ки'вський нацюнальний економЫний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Управлшня ризиками 1Т-проеклв в Укра'|'ш в сучасних умовах
У статт розглянуто напрями удосконалення процесв управлння ризиками Т-проектв. Проаналiзовано сучаснi умови реалiзацií 1Т-проеклв в Укра¡нi та запропоновано пщхщ на основi структурноi схеми ризиюв, який дозволяе враховувати високу вагу факторiв зовн'имнього середовища в управлiннi ризиками проекту.
Ключов1 слова: проект, ризик, управлння, середовище.
© С.Ф. ЛАЗАРЕВА, М.А. ТКАЧЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 6 (169)/2015 169
С.Ф. ЛАЗАРЕВА,
к.э.н., зам. заведующего кафедрой информационного менеджмента,
М.А. ТКАЧЕНКО,
аспирант кафедры информационного менеджмента, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Управление рисками IT-проектов в Украине в современных условиях
В статье рассмотрены направления усовершенствования процессов управления рисками ¡Т-проектов. Проанализированы современные условия реализации ¡Т-проектов в Украине и предложен подход на основе структурной схемы рисков, позволяющий учитывать высокий вес факторов внешней среды в управлении рисками проекта.
Ключевые слова: проект, риск, управление, среда.
S.F. LAZARIEVA,
PhD of economic sciences Deputy Head of Department of information management,
M.A. TKACHENKO,
Post-graduate student of the Department of information management SOE KNEU named after Vadym Hetman ¡n the article, the ways of improving risk management processes of ¡T projects are reviewed. Current conditions for the implementation of ¡T projects in Ukraine are analyzed and the approach based on the structure scheme of risks considering the high weight of environmental factors in project risk management is proposed.
Keywords: project, risk, management, environment.
Постановка проблеми. В умовах CTpiMKoro розвитку íh-формацмних технолопй i збтьшення ïxHboï poni в ефектив-ному функцюнуваны сучасно' оргаызаци проекти з розроб-ки та впровадження програмного забезпечення набувають все бтьшого поширення. Останн статистичн дан свщчать про значне зростання свгтового ринку Ыформацмних технолопй. Обсяг piчниx витрат на Ыформацмы технологи у свЬ т з 2005 по 2013 рк зрю з $2,65 трлн. до $3,83 трлн. [1], з яких $922 млрд. було витрачено у сфеpi 1Т-послуг, $300 млрд. - на корпоративне програмне забезпечення.
За оцЫками фонду AVentures Capital, в Укра'Н на даний момент вже сформувалася потужна експopтoopieнтoвана IT—íh-дустpiя. У вгтчизняних компаыях працюе близько 100 тис. про-гpамiстiв, як е розробниками свiтoвoгo класу. Hаpазi Укра'на е лiдеpoм за ктькстю poзpoбникiв у Сxiднiй бвроп [2].
Разом iз тим протягом останых десяти poкiв успiшнo вико-нан IT—проекти становлять лише 30—40% вщ загально' кть-кoстi у свт [3], що свiдчить про необхщнють удосконалення метoдiв i моделей управлЫня ризиками IT—пpoектiв. Що сто-суеться IT—пpoектiв, якi pеалiзуються в Укра'У, то наpазi ста-тистична база щодо ¿х успiшнoстi вiдсутня у зв'язку з вщносно нетривалим розвитком вгтчизняно' IT—галузi. Kpiм того, остан-hí дoслiдження Грунтуються на даних стосовно великих проек-тiв, у той час як вартють вгтчизняних IT—проеклв нинi е вiднoснo невисокою. Незважаючи на це, питання щодо впровадження передових практик ризик—менеджменту в управлЫня укра'н-ськими IT—проектами також е надзвичайно актуальним.
Варто зазначити, що IT—проекти в Укра'н виконуються в до-сить нестiйкoму зовншньому сеpедoвищi. У зв'язку з нестабть-ною пoлiтикo—екoнoмiчнoю ситуацieю в кран наpазi спостерг гаеться посилення вщтоку квалiфiкoваниx кадpiв за кордон, а також зниження темпiв зростання ^—галуз^ що призводить до втрати конкурентних переваг на свгтовому ринку. ^м того, в рамках pеалiзацiï податково' реформи пiд питанням залишаеть-ся тльгове оподаткування IT—кoмпанiй, запровадження якого у свм час дало значний поштовх ¿хньому розвитку.
Tаким чином, на pеалiзацiю IT—пpoектiв в Укра'Н суттево впливають зoвнiшнi фактори ризику, керованють яких е до-вoлi низькою. У зв'язку з цим з метою устшного виконання проекпв у сфеpi iнфopмацiйниx теxнoлoгiй управлЫня ¿х ри-
зиками мае здмснюватися з урахуванням високо' ваги чин-никiв зoвнiшньoгo середовища.
Лнал13 досл1джень та публкащй з проблеми. Аналiз публiкацiй заxiдниx дoслiдникiв [4—6] свщчить про те, що осно-вними чинниками ризику IT—проекпв е неефективне управлЫ-ня, недoлiки планування, нерозумЫня вимог та брак кoмунiкацiï мiж зацiкавленими сторонами (стейкхолдерами) проекту. Базою для дослщжень слугували проекти, pеалiзацiя яких вiдбу-ваеться у вщносно стiйкиx умовах зoвнiшньoгo середовища.
В Укра'У питанню упpавлiння ризиками IT—проекпв наpазi присвячено невелику юльюсть наукових праць [7—9]. Бiль-шють автopiв у пpoпoзицiяx щодо пщвищення ефективнос-тi упpавлiння ризиками IT—проеклв значну увагу пpидiляють факторам зовышнього середовища. Зокрема, у публiкацiï Ю. Tеслi [7] запропоновано комплекс заxoдiв щодо створення системи протиризикового планування програми Ыформа-тизац^', яка мае забезпечити формування оптимальних пла-ыв poбiт в умовах турбулентного оточення.
На думку Tеслi, динамiку середовища проекпв важко пе-редбачати, у зв'язку з чим послйно виникають неспpиятливi для програм iнфopматизацiï впливи, яю ведуть до вiдxилень у проектах. Система управлЫня ризиками проекту повинна так реагувати на динамiчне оточення, щоб компенсувати вiдxилення, що можливо лише за умови оцЫювання не тiль-ки pизикiв, а й ¿хнього впливу на проекти Ыформатизаци.
Система будуеться на припущены, що ймoвipнiсть успiш-ного завершення проекту пiд впливом динамiчнoгo оточення збтьшуеться в pезультатi вжиття протиризикових захо-дiв. Математично система pеалiзуeться шляхом мiнiмiзацiï цiльoвoï функцп, яка вiдoбpажаe негативний вплив середовища на проект, з обмеженням фЫансових витрат на pеалi-за^ю протиризикових заxoдiв.
Система протиризикового планування передбачае створення системи мониторингу проекту, яка дозволяе отриму-вати Ыформа^ю про xiд його pеалiзацiï та про мoжливi нoвi ризики з метою оперативного реагування. ^м того, перед-бачаеться створення системи Ыформацмно' взаемод^' у процесах проекту, а також системи Ыформафйно' пщтримки pизикiв, яка дозволяе вiдoбpажати Ыформа^ю про неoбxiд-hí д^' в проекп.
170 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 6 (169)/2015
Taкi зaxoди, нa думку Tеcлi, cпpияють пiдвищенню ефек-тивнocтi yпpaвлiння pизикaми IT-пpoектiв. Paзoм iз тим, нa нaшy думку, зaпpoпoнoвaнa cиcтемa мae недoлiки. ^ипу-щення пpo те, щo ва пpoтиpизикoвi зaxoди y пpoектi е ефек-тивними, мoже не вiдпoвiдaти дiйcнocтi. Taкoж y пyблiкaцiï не вкaзaнo пpaктичнi шляxи щoдo oцiнювaння впливу pизикiв нa ймoвipнicть у^шного викoнaння пpoектy. Пpи цьoмy до-cлiдники не poзглядaють oкpемo пoзитивнi вiдxилення y пpo-ектi пщ впливoм зoвнiшнix фaктopiв.
У пyблiкaцiяx B. Piшнякa [B, 9] пpoпoнyeтьcя пoбyдoвa ™c-теми пiдтpимки пpийняття piшень, якa вpaxoвye дiю зoвнiшнix чинникiв нa yмoви pеaлiзaцiï пpoектy. Як i Tеcля, Piшняк ввa-œae, щo pеaгyвaння нa невiдoмi pизики пoв'язaне зi знaчними витpaтaми. Ha думку вченoгo, бiльш ефективним е зaпoбiгaн-ня виникненню pизикoвиx пoдiй шляxoм oтpимaння iнфopмa-цп пpo пoтенцiйне виникнення невiдoмoгo pизикy зaздaлегiдь. Для цьoгo в po6o^ пpoпoнyeтьcя poзpoбити iнфopмaцiйнy cиcтемy yпpaвлiння pизикaми пpoектy, якa rpyнтyeтьcя нa Ы-фopмaцiï пpo зoвнiшнi тa внyтpiшнi негaтивнi cитyaцiï тa впли-ви нa пpoект i нaдae oco6í, кoтpa пpиймae piшення, певн пpo-позици щoдo poзв'язaння пpoблемниx cитyaцiй.
Iнфopмaцiйнa cиcтемa yпpaвлiння пpoектними pизикa-ми пеpедбaчae введення iнфopмaцiï пpo мoжливi cтaни зо-внiшньoгo cеpедoвищa, yмoви, якi нaклaдaютьcя нa пpи-йняття piшення, бaжaнi нacлiдки вiд пpийняття piшення тoщo. Гнучкють cиcтеми зaбезпечyeтьcя мoжливicтю введення в ^стему дoдaткoвиx aлгopитмiв, метoдiв, мoделей, a тa-кoж вщомо': cтaтиcтичнoï iнфopмaцiï пo yxвaлениx piшенняx y вже вiдoмиx cитyaцiяx. Iнфopмaцiя пpo cеpедoвище пpoектy включae дaнi пpo пoтpеби pинкy, пoпит нa пpoдyкцiю, нaявнi тa пеpcпективнi теxнoлoгiï, кон^ен^ю, coцiaльнi тa пpиpoд-нi фaктopи, зaкoнoдaвчy бaзy.
Пicля здiйcнення aнaлiзy oтpимaнoï iнфopмaцiï poзpoбля-eтьcя мoдель cитyaцiï з метoю вcтaнoвлення типу, poзмipнocтi i дiaпaзoнy знaчень пapaметpiв, якi xapaктеpизyють пoтoчний cтaн пpoектy тa йoгo зoвнiшньoгo cеpедoвищa. Пщ чac моде-лювaння cитyaцiï здiйcнюeтьcя теcтoвa iмiтaцiя вибpaнoï мо-делi нa вcьoмy дiaпaзoнi знaчень пapaметpiв. Kpiм тoгo, оцЬ нюeтьcя ефективнють вибpaнoï мoделi тa вcтaнoвлюeтьcя вiдпoвiднicть pезyльтaтiв зaдaним знaченням кpитеpiïв.
Moдель IT-пpoектy пoдaeтьcя y виглядi меpежi, де кoжен пpoцеc пoзнaчaeтьcя дугою, opieнтoвaнoю зa нaпpямoм нa викoнaння пpoектy. Уcпiшнicть пpoектy poзглядaeтьcя з точки зopy дoтpимaння теpмiнiв йoгo викoнaння, aнaлiз якиx по-лягae в визнaченнi ймoвipнocтi, з якою пpoект буде викoнaнo в визнaчений чac. Пpи цьoмy тpивaлicть пpoектy мoже бути oбчиcленa шляxoм пiдcyмoвyвaння нaйдoвшoгo зa xpoнo-лoгiчним вимipoм шляxy (кpитичнoгo шляжу], який визнaчae мaкcимaльнy тpивaлicть pеaлiзaцiï пpoектy зaгaлoм.
Ha думку Piix^ra, зaпpoпoнoвaнa iмiтaцiйнa мoдель дae змoгy бyдyвaти poзпoдiли знaчень iмoвipнocтей для нaй-вaжливiшиx пapaметpiв pеaлiзaцiï пpoектy тa, вiдпoвiднo, ви-cyвaти тa пеpевipяти cтoxacтичнi гiпoтези. Taкий пдащ до-звoляe oцiнювaти вплив pизикiв, y тoмy чиcлi зoвнiшнix, нa ймoвipнicть ycпiшнoгo викoнaння пpoектy. Paзoм iз тим модель, яга викopиcтoвye метoд кpитичнoгo шляxy, допу^ кae неoбмежений oбcяг pеcypciв для pеaлiзaцiï пpoектy, щo в б^шо^л випaдкiв не вiдпoвiдae дiйcнocтi. У зв'язку з цим
oцiнки, oтpимaнi в pезyльтaтi iмiтaцiйнoгo мoделювaння, мо-жуть бути неaдеквaтними.
Hедoлiки poзглянyтиx вище пiдxoдiв дo пoбyдoви ^стеми yпpaвлiння pизикaми, нa нaшy думку, мoжyть бути ycyненi в paмкax метoдy кpитичнoгo лaнцюгa, зaпpoпoнoвaнoгo E. Гол-дpaттoм [1Q] тa poзвинyтoгo Л. Лiчем [11]. Mетoд футут^я нa ефективнoмy викopиcтaннi пoзитивниx вдаилень у пpoектi. Плaнyвaння poбiт пpoектy бyдyeтьcя нa пpипyщеннi, щo будь-якa oцiнкa тpивaлocтi викoнaння певно': oпеpaцiï мicтить у co6í pезеpв чacy нa випaдoк непеpедбaчyвaниx пoдiй. Якщo змен-шити oчiкyвaнy тpивaлicть poбoти нa 5Q%, ймoвipнicть и ycrnixi-нoгo викoнaння тaкoж cтaнoвитиме 5Q%. Bилyченi pезеpви чa-cy винocятьcя в тaк звaний «бyфеp» пpoектy, пpизнaчений для компен^^': чacy зa нaявнocтi негaтивниx вiдxилень.
Зaмicть кpитичнoгo шляxy, тoбтo нaйбiльш тpивaлoï пocлi-дoвнocтi poбiт в пpoектi, щo безпocеpедньo впливae нa йoгo тpивaлicть, пpoпoнyeтьcя викopиcтoвyвaти «кpитичний лaн-цюг». Piзниця мiж кpитичним шляxoм i кpитичним лaнцюгoм пoлягae в тому, що ocтaннiй, oкpiм фopмyвaння нaйдoвшoï пocлiдoвнocтi poбiт у пpoектi, дae змoгy вpaxyвaти oбмеження зa pеcypcaми (для IT-пpoектiв це дocтyпний чac викoнaвцiв]. Mетoд кpитичнoгo лaнцюгa пеpедбaчae, щo теpмiни викoнaн-ня poбiт е «плaвaючими» - негативы фaктичнi вiдxилення вiд пoпеpеднix oцiнoк тpивaлocтi викoнaння poбiт кoмпенcyютьcя бyфеpoм. Зaвдяки цьoмy пopyшення cтpoкiв oкpемиx зaвдaнь не ведуть дo пopyшення cтpoкiв викoнaння вcьoгo пpoектy.
Mетoд пpипycкae, щo нa фaктичнy тpивaлicть poбiт у пpoек-тi впливaють вapiaбельнicть тa невизнaченicть. Лiч poзглядae вapiaбельнicть як пoявy piзниx pезyльтaтiв у paмкax oднoгo i tord caмoгo пpoцеcy, a невизнaченicть - в яко^л oцiнки знaнь пpo pезyльтaт як мipy пеpедбaчyвaнocтi ступеня вapiaбель-нocтi. Якщо пpи oцiнювaннi тpивaлocтi oпеpaцiï вpaxoвyeтьcя icтopичний дiaпaзoн знaчень, a тaкoж iншi фaктopи невизнa-ченocтi (нaпpиклaд, зaвдaння можуть викoнyвaти нoвi пpaцiв-ники, пpo якиx немae дocтaтньoï iнфopмaцiï], невизнaченicть мae бути вищою, нiж icтopичнa вapiaбельнicть.
Пpи цьому Лiч пщфимуе точку зopy Демiнгa [12] щодо вaж-ливocтi poзпoдiлy вapiaбельнocтi rna тaкy, що oбyмoвленa зa-гальними пpичинaми, i тaкy, що винигае внacлiдoк ocoбливиx пpичин. Зaгaльнi пpичини пpитaмaннi caмiй cиcтемi i дозво-ляють ¿й вiдтвopювaти пoвтopювaний pезyльтaт у певниx paмкax. Ocoбливi пpичини вapiaбельнocтi виводять pезyльтaт poбoти cиcтеми пoзa цi paмки. Пpи цьому ocoбливi пpичини зaвжди oбyмoвленi зовншыми фaктopaми cиcтеми.
Biдпoвiднo до нaведениx вище положень кеpiвництвo му-^ть вдocкoнaлювaти cиcтемy, yникaючи двox помилок: (1] iнтеpпpетaцiя вapiaбельнocтi, викликaнoï зaгaльними пpичи-нaми, як пpoявy ocoбливиx пpичин; (2] iнтеpпpетaцiя вapia-бельнocтi, викликaнoï ocoбливими пpичинaми, як пpoявy зa-гaльниx пpичин. Зa дaними Демiнгa, для бiльшocтi пpoблем i можливостей для пoкpaщення cпpaведливим е тaкий poзпo-дiл: 94% е пpитaмaнними cиcтемi (знaxoдятьcя в межax вiд-пoвiдaльнocтi кеpiвництвa] i 6% - е ocoбливими випaдкaми.
Як уже зaзнaчaлocя, зapaз в Укpaïнi вiдcyтня cтaтиcтич-нa бaзa щодо pеaлiзaцiï IT-пpoектiв. Paзoм iз тим
мoжнa пpипycтити, що з ypaxyвaнням неcтaбiльнoгo зoвнiш-нього cеpедoвищa нaведений poзпoдiл буде вiдoбpaжaти бть-ший вiдcoтoк вiдxилень, oбyмoвлениx омбливими пpичинaми.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № б (169)/2015 171
Л1Ч включae дo cклaдy вимoг дo пpoектlв викopиcтaння знaнь пpo вaplaбельнlcть, яке пеpедбaчae cеpед lншoгo зa-безпечення cпocoбiв виявлення i pеaгyвaння нa вдоилен-ня, викликaнl ocoбливими пpичинaми. ^и цьoмy кoнкpетнl зaxoди щoдo вдаилень, як1 виникaють з ocoбливиx пpичин, вченим не oпиcyютьcя.
Метою стаiri е виклaдення кoнцептyaльниx пoлoжень yпpaвлlння pизикaми IT-пpoектlв нa ocнoвi пеpедoвиx пpaк-тик пpoектнoгo менеджментy з ypaxyвaнням виcoкoí' вaги фaктopiв зoвнlшньoгo cеpедoвищa, пpитaмaнниx Укpaïнl.
Виклад основного материалу. У зв'язку з ocтaннiми пoдl-ями в Укpaí'нi, як1 негaтивнo вlдoбpaзилиcя нa бaгaтьox гaлyзяx, IT-lндycтplя е ключoвoю для вiднoвлення зpocтaння вlтчизнянoï екoнoмlки. Aнaлiз pезyльтaтlв oпитyвaння пpoвlдниx yчacникlв yкpaïнcькoгo IT-pинкy щoдo пpoблем i пеpcпектив poзвиткy га-луз1 [1З] дoзвoлив виявити тaкl тенденци ïï poзвиткy:
1. У SO14 poцl IT-гaлyзь пpoдемoнcтpyвaлa зpocтaння. Pa-зoм 1з тим темпи зpocтaння 6ули нижчими, н1ж oчlкyвaлocя (10-30% пpoти 30-40% пpoтягoм ocтaннlx п'яти poкlв]. Ta чacтинa IT-^ycrpíí, щo пpaцюe нa мlжнapoднl pинки, не вщчу-лa cyттeвoгo пoгlpшення екoнoмlчнoí' cитyaцiï, в той чac як гам-пaнN, opleнтoвaнl нa внyтplшнlй pинoк, зaзнaли знaчниx втpaт.
Э. У SO14 poцl збlльшилacя кlлькlcть бaжaючиx здoбyвaти IT-cпецlaльнocтl, a caме cтyдентlв, як1 нaвчaютьcя зa отецН aльнlcтю пpoгpaмicтa тa cиcтемнoгo aдмlнlcтpaтopa, a тaкoж вlдвlдyвaчlв кypclв пpoгpaмyвaння. Це ^щчить пpo зpoc-тaння пoпyляpнocтl IT-^ycrpu в cycпlльcтвl. Oднoчacнo з цим пoгipшення екoнoмlчнoí' cитyaцíí у ^aml пocилюe пpo-цеcи вlдтoкy квaлiфiкoвaниx фaxlвцlв зa кopдoн (якщo pa-нlше зa кopдoн виïжджaлo 1-ö% пpaцlвникlв нa plк, тo нин1 - близькo б%]. Bеликl ^земы зaмoвники нapaзl oбеpежнo cтaвлятьcя дo пеpедaвaння пpoектlв в Укpaïнy. У вiдпoвiдь нa це з метою збеpеження клleнтcькoï бaзи yкpaïнcькl IT-гам-пaнíí вlдкpивaють oфlcи у Cx^M 6вpoпl тa Пlвденнlй Aмеpицl i вивoзять poзpoбникlв зa кopдoн.
З. IT-бiзнеc oчlкye зaкoнoдaвчиx lнlцlaтив з 6o^ деpжa-ви щoдo тдфимки гaлyзl, якa lcнye в бaгaтьox кpaïнax, щo кoнкypyють з Укpaïнoю нa мlжнapoднoмy pинкy. Ocкlльки IT-гaлyзь Укpaïни е екcпopтoopleнтoвaнoю, В1ТЧИЗНЯН1 бlзнеcи мoжyть втpaтити чacтинy пеpевaг у зв'язку з вичlкyвaльнoю пoзицieю пoтенцlйниx КЛ1ЕНТ1В тa виcoкими темпaми зpoc-тaння ocнoвниx кoнкypентlв (!НД1Я, Apгентинa, Бpaзилlя, Ál-лopycь, Pyмyнiя, Пoльщa тoщo].
Ocнoвним фaктopoм, i^o cтpимye poзвитoк IT-pинкy в Укpaïнi, е cклaдне тa неcтaбlльне зaкoнoдaвcтвo. Пocтlй-н1 ЗМ1НИ пpaвил фи пpизвoдять дo непocлlдoвнocтl впpo-вaдження дoвгocтpoкoвиx пpoгpaм, щo, cвoeю чеpгoю, пщвищуе pизики lнвеcтoplв i отвить п1д зaгpoзy ycпlшне ви-кoнaння IT-пpoектlв.
B Укpaïнl cпpoби пщвищення кoнкypентocпpoмoжнocтl, як пpaвилo, pеaлlзyютьcя у ВИГЛЯД1 пoдaткoвиx П1ЛЬГ тa пpефе-pенцlй. Taкl зaxoди, з oднoгo бoкy, е неoбxlдними, aле з 1н-шoгo - недocтaтнlми. Пopяд 1З пpефеpенцlями кoмпaнíí пo-тpебyють пpoзopиx пpaвил гpи, зниження aдмiнicтpaтивниx пеpешкoд тa здешевлення фlнaнcoвиx pеcypciв.
У SO1O poцl в Пoдaткoвoмy кoдекcl з'явилacя нopмa, якa звiльнялa в1д cплaти ПДB oпеpaцí'' з пocтaвки пpoгpaмнoгo зa-безпечення. Чеpез пlвpoкy нopмy бyлo cкacoвaнo, !o у чеpгo-
вий paз ^щчить пpo неcтaбlльнlcть y^a^^^o зaкoнoдaв-cma. B öOlö poцl бyлo зpoбленo ще oднy cпpoбy cтимyлювaти ^ycrpirci poзpoбки пpoгpaмнoгo зaбезпечення: IT-бlзнеc звтьнили в1д ПДB пpи викoнaннl oкpемиx oпеpaцlй з пocтaчaн-ня пpoгpaмнoï пpoдyкцí'', a тaкoж нaдaли йoмy пlльгoвy cтaвкy пoдaткy нa пpибyтoк у poзмlpl б%. Пpи цьoмy yчacники pинкy зaзнaчaють, щo 61льш вaжливим пoplвнянo з pежимoм oпo-дaткyвaння е cтвopення cпpиятливoгo бiзнеc-клiмaтy в кpaïнl, зoкpемa деpегyляцlя пlдпpиeмницькoï дlяльнocтl, зaxиcт пpaв lнвеcтoplв тa lнтелектyaльнoï влacнocтl [14, 1б].
^o^^ Укpaïнa пoclдae низьк1 пoзицíí у ^т зa yмo-вaми ведення бiзнеcy. Зoкpемa, зa дaними pенкiнгy Doing business-SOI 4, Укpaïнa пoclдae 76-у cxoдинкy у cвlтl зa легюстю pеecтpaцГ'' пlдпpиeмcтв, 1OB-y - зa oпoдaткyвaн-ням, 1б4-у - зa мlжнapoднoю тopгlвлею тa 4З-ю - зa зa-безпеченням викoнaння кoнтpaктiв [16]. Kplм тoгo, у дoпoвiдi Cвlтoвoгo екoнoмlчнoгo фopyмy Укpaïнa пociлa B1-y cxoдинy зa poзвиткoм iнфopмaцiйниx теxнoлoгlй [17].
Hезвaжaючи нa тaкi низьк1 пoкaзники, Укpaïнa мae шaнc пoкpaщити yмoви ведення бlзнеcy тa п1двищити пpивaбли-вlcть IT-cфеpи у paзi ycпlшнoï pеaлlзaцíí cтpyктypниx pефopм в екoнoмlцl. Paзoм 1з тим, як уже зaзнaчaлocя, нa дaний мo-мент IT-пpoекти чутлив1 дo впливу фaктoplв зoвнlшньoгo cеpедoвищa, ocнoвними з якиx е вlднocини 1з зaмoвникaми, плиннlcть кaдplв, зaкoнoдaвcтвo тa дlлoвий клlмaт.
З метoю пщвищення ефективнocтi yпpaвлlння pизикaми IT-пpoектlв у теpмiнax метoдy кpитичнoгo лaнцюгa ц1 фaк-тopи мoжнa вlднеcти дo ocoбливиx пpичин, щo зa певниx o6-cтaвин пpизвoдять дo вдоилень п1д чac pеaлlзaцГ'' пpoектy i, тaким чинoм, п1ДВИЩУЮТЬ вaplaбельнlcть pезyльтaтiв oкpе-миx oпеpaцlй. У зв'язку з цим aвтopoм пpoпoнyeтьcя кopигy-вaти вlдcoтoк чacy, який вилyчaeтьcя з пoпеpедньo oцlненoï тpивaлocтl po6^, з ypaxyвaнням мoжливoгo впливу ocoбли-виx пpичин нa ycпlшнlcть пpoектy. Пpи цьoмy п1Д ycпlшнlcтю мaeтьcя нa yвaзl дocягнення цlлей пpoектy, як1 в зaгaльнoмy випaдкy звoдятьcя дo викoнaння пpoектy в визнaченi теpмl-ни i в paмкax зaтвеpдженoгo бюджету.
Moжливий вплив зoвнiшнix фaктoplв нa ycпlшнlcть IT^po-екту пpoпoнyeтьcя oцlнювaти в paмкax cтpyктypнoï cxеми pи-зик1в (див. pиc.), poзpoбленoï aвтopaми вlдпoвlднo дo зaгaльнo-пpийнятиx кoнцептyaльниx пoлoжень yпpaвлlння pизикaми тa мlжнapoднoгo cтaндapтy pизик-менеджментy ISO 31000 [1B].
Blдпoвlднo дo зaпpoпoнoвaнoï cxеми джеpелaми pизикy е певы елементи cеpедoвищa пpoектy E¡ (кoмaндa пpoектy, пlдpядники, зaмoвники, теxнoлoгlчне зaбезпечення, чинне зaкoнoдaвcтвo, pегyлятopнa пoлlтикa деpжaви тoщo]. Bзae-мoдlя елементlв фopмye yмoви pеaлlзaцГ'' пpoектy, щo виpa-жaютьcя певними oбcтaвинaми S¡.
Пpи цьoмy в cеpедoвищl пpoектy пocтiйнo виникaють пев-н1 пoдíí, ЯК1 пpoявляютьcя у ЗМ1Н1 пoтoчниx oбcтaвин (S, -> S,'] aбo в пoявi нoвиx (S¡+1]. Бyдь-якa пoдiя мoже мaти певнl нa-^щки, як1, cвoeю чеpгoю, пoзитивнo aбo негaтивнo впливa-тимуть нa дocягнення цlлей пpoектy (A¡]. Pизикoм вiдпoвiд-нo дo cxеми е вплив невизнaченocтi нa ц1л1, щo виpaжaeтьcя cyб'eктивнoю oцlнкoю ocoби, якa пpиймae plшення (OПP], ймoвlpнocтl виникнення певниx пoдlй тa ïxнlx нacлlдкlв.
Зaпpoпoнoвaнa cxемa дoзвoляe виявляти пpичиннo-нa-cлiдкoвi зв'язки м1ж взaeмoдleю елементlв cеpедoвищa пpo-
172 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (169)/2015
Структурна схема ризимв проекту
екту та успшнютю його виконання, а також процеси, як е найбтьш чутливими до дм зовышнього середовища. 1н-формацмною базою для оцЫки впливу фактор1в середовища на реал1зац1ю проекту е база знань проекту, яка форма-ëiçye досвщ учасниюв проекту, статистичну ¡нформац1ю та результати прийнятих ршень. Kрiм того, iнформацiя з бази знань може бути використана для розподту факторiв варiа-бельностi на загальн та особливi.
Коригування вщсотку часу, який вилучаеться з оцЫок три-валостi робiт, своею чергою, сприяе пiдвищенню точностi планування проекту та знижуе витрати працiвникiв на введення ^формаци про стан готовност завдання, а також витрати керiвника проекту на обробку ^eï iнформацiï. 0скiльки не вс проектнi роботи можуть бути спланован за принципом 50/50, запропонований пщхщ дозволяе пiдвищити гнуч-кiсть виконав^в та знизити стyпiнь невизначеностi стосовно виконання окремих роб^.
Висновки
IT-проекти в Украïнi виконуються в досить нестмкому зо-внiшньомy середовищi. На даний момент IT-проекти чyтливi до впливу факторiв зовнiшнього середовища, основними з яких е вiдносини з замовниками, плиннють кадрiв, законо-давство та дтовий клiмат. У зв'язку з цим пропонуеться ко-ригувати вщсоток часу, який вилучаеться з тривалост робiт для формування буферу проекту, з урахуванням можливого впливу особливих причин на устшнють проекту.
Можливий вплив зовнiшнiх факторiв на успшнють IT-про-екту пропонуеться оцЫювати в рамках структурно!' схеми ри-
зикiв, яка дозволяе виявляти причинно-наслiдковi зв'язки мiж взаeмодieю елементiв середовища проекту та успшню-тю його виконання, а також процеси, як е найбiльш чутливими до впливу зовншнього середовища. Як Ыформафйну базу для оцiнювання впливу факторiв середовища на реалiзацiю проекту запропоновано використовувати базу знань проекту.
Перспективи подальших дослщжень включають розробку математичного апарату для структурно' схеми ризиюв, а також дослдаення практик управлЫня знаннями з метою ор-ганiзацiï бази знань проекту.
Список використаних джерел
1. Worldwide Information Technology (IT) spending forecast from 2005 to 2015 (in billion U.S. dollars) // Statista [Electronic resource]. -Mode of access: URL: http://www.statista.com/statistics/203935/ overall-it-spending-worldwide/
2. ИТ Пространство Украины. Обзор сектора // Slideshare [Electronic resource]. - Mode of access: URL:
http://www.slideshare.net/slideshow/embed_code/27159089
3. CHAOS MANIFESTO 2013 // Versionone [Electronic resource]. - Mode of access: URL: http://www.versionone.com/assets/img/ files/CHA0SManifesto2013.pdf
4. Demarco T., Lister T. Waltzing with Bears: Managing Risk on Software Projects. - Dorset House, 2003. - 106 p.
5. Salm D., Love G., Baccarini D. Management of risks in information technology projects / D. Salm, G. Love, D. Baccarini // Industrial Management & Data Systems. - 2004. - №4. - Pp. 286-295.
6 Smith D., Eastcroft M., Mahmood N., Rode H. Risk factors affecting software projects in South Africa / Smith D., Eastcroft M., Mahmood
Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 6 (169)/2015 173
N., Rode H. // South African Journal of Business Management. -г006. - №г. - Pp. 55-65.
7. ^нцепфя пoбyдoви ïa функци ^стеми пpoтиpизикoвoгo yпpaв-л1ння пpoектaми у пpoгpaмax iнфopмaтизaцiï / Ю.M. Tеcля, Л.Б. Ky-бявкa // Упpaвлiння poзвиткoм cклaдниx cиcтем. - £014. - Bип. 19. - C. 93-97.
B. Pion-™ I.B. ^crania yпpaвлiння pизикaми IT-пpoектiв / I.B. Pirn-няк // Iнфopмaцiйнi ^стеми ia меpежi: [зб. нayк. [^ць]. - Льв1в: Bидaвництвo Haцioнaльнoгo yнiвеpcитетy «Львiвcькa пoлiтеxнiкa», S011. - C. гб0-гб9.
9. Piшняк I.B. Зacтocyвaння iмiтaцiйниx мoделей для yпpaвлiння pизикaми IT-пpoектiв / I.B. Piшняк // Iнфopмaцiйнi cиcтеми ia ме-pежi: [зб. нayк. пpaць]. - Львв: Bидaвництвo Haцioнaльнoгo yнiвеp-cитетy «Львiвcькa пoлiтеxнiкa», г010. - C. 171-1B1.
10. Goldratt Eliyahu M. Critical Chain. - Great Barrington: The North river press-publishing corporation, 1997.
11. Лич Л. Boвpемя и в pan^ax бюджетa: Упpaвление пpoектaми no методу кpитичеcкoй цепи / Лoypенc Лич; Пеp. c arn^. - M.: Aль-пинa ^блио^з, S010. - 354 c.
12. Деминг У. Эдварде. Новая экономика. - М.: Эксмо, 2006.
13. IT in Ukraine: итоги 2014, перспективы 2015 // DOU [Electronic resource]. - Mode of access: URL: http://dou.ua/lenta/ articles/2014-summary/
14. Взгляд IT-компаний на налоговую реформу // Новое время [Electronic resource]. - Mode of access: URL: http://nv.ua/ publications/zheltaya-kartochka-kollektivnoe-obrashchenie-rukovoditeley-it-industrii-k-prezidentu-i-premeru-33892.html
15. Быть или не быть налоговым льготам для IT // Блог Imena.UA // [Electronic resource]. - Mode of access: URL: http://www.imena. ua/blog/about-tax-preferences-it-ua/
16. Рейтинг экономик // Проект «Ведение бизнеса» [Electronic resource]. - Mode of access: URL: http://russian.doingbusiness.org/rankings
17. The Global Information Technology Report 2014 // WORLD ECONOMIC FORUM [Electronic resource]. - Mode of access: URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ GlobalInformationTechnology_Report_2014.pdf
18. ISO 31000:2009 - Principles and Guidelines on Implementation. International Organization for Standardization, 2009.
174 Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № б (1б9)/2015
