CC BY
11
УДК 69.06:658.012.2
0. М. ПШШЬКО, I. Д. ПАВЛОВ, А. В. РАДКЕВИЧ (ДПТ),
1. А. АРУТЮНЯН (Запорiзька державна iнженерна академiя)
УПРАВЛ1ННЯ ЛОГ1СТИЧНИМИ СИСТЕМАМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ БУД1ВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ОСНОВ1 П1ДТРИМКИ СДНОСТ1 МОДЕЛЮЮЧИХ УМОВ
Моделювання лопстично! системи, а саме взаемозв'язк1в лопстичних 1 оргашзацшно-техшчних заход1в щодо полшшення розвитку буд1вельних процес1в з урахуванням мгжсистемних зв'язк1в на стиках 1 шчийних зонах. Шд лопстичною системою розглядаеться адаптована система управлшня заходами в процес вироб-ництва.
Ключовi слова: лопстика, лопстизащя буд1вництва, лопстичш заходи, оргашзацшно-техшчний розвиток буд1вництва, квазшншне програмування, макролопстика, мжролопстика, лопстичш системи, оргашзацш-но-техшчш заходи, буд1вельш процеси, матер1альш потоки, шформацшш потоки, оптим1защя
Постановка проблеми
За роки реформ буд1вельна галузь стала од-шею з багатьох, що динам1чно розвиваються серед шших галузей економши. Проте, за цей перюд вщбулася дезштегращя господарських зв'язюв м1ж вс1ма учасниками буд1вельного комплексу, скорочення кшькосп волод1ючих необхщним оргашзацшним { ресурсним потен-щалом буд1вельно-монтажних оргашзацш { до-мобуд1вних комбшат1в, попршились умови ви-робничо-технолопчно1 комплектаци об'екпв в результат певно1 прим1тив1зацп економ1чних вщносин м1ж тдприемствами будшдустри, по-середниками, субтдрядниками, тдрядними структурами. Широкомасштабне житлове будь вництво за потоковою технолопею значно ско-ротилося. Житлове буд1вництво останшми роками почало стикатися з падшням платоспро-можност населення. Перехвд до ринкових вщ-носин пов'язаний з глибокими перетвореннями як в самих буд1вельних системах, так { в сере-довищ1 1х функцюнування. Сощально-економ1чш перетворення що вщбулися, стали причиною р1зкого зростання невизначеносп зовшшнього економ1чного середовища. Сього-дш для багатьох буд1вельних оргашзацш немае гарантованих постачань I фонд1в. Централ1зо-ваний розподш здшснюеться тшьки за окреми-ми видами продукци.
Все це говорить про необхвдшсть бшьш комплексних дослщжень теоретичних основ { практичного застосування дш, направлених на розвиток буд1вельного виробництва, на збшь-шення його виробничих можливостей { конку-рентоспроможносп продукци, а також еконо-м1чних показниюв. Потребуе уточнення специ-ф1ки поняття «Розвиток виробництва», визна-
чити особливост { сфери розвитку, найбшьш значущ1 для тдвищення економ1чно1 ефектив-носп буд1вельного виробництва. Разом з тим виникае питання про прюритетшсть, напрям1в розвитку для нього, яю види д1яльносп стд розвивати в першу чергу. Безперечно, очевид-ним е той факт, що операцшна, швестицшна 1 фшансова д1яльшсть повинна актив1зуватися синхронно. Але в сучасних умовах господарю-вання головш резерви розвитку криються в операцшнш д1яльност1, яка охоплюе виробни-чий процес 1 формуе визначальне значення комплексу дш оргашзацшно-техшчного розвитку (ОТР), направлене на використання резер-в1в саме виробничого процесу.
У зв'язку з цим виникае необхщнють ви-вчення чинниюв вдосконалення процесу управлшня оргашзацшно-техшчним розвитком, ощ-нка юнуючого р1вня { розробка направлених на його тдвищення заход1в та анал1з 1х впливу на економ1чш показники д1яльносп шдприемства. Виршення такого завдання передбачае деталь-ний розгляд теоретичних основ поняття оргашзацшно-техшчного розвитку, його специфши в буд1вельному виробнищта, системи показниюв оцшки р1вня оргашзацшно-техшчного розвитку. Ще важлившим е питання визначення р1вня оргашзацшно-техшчного розвитку { показниюв економ1чно1 ефективносп д1яльносп шдпри-емств, а також питання розробки проекпв ор-гашзацшно-техшчного розвитку, 1х обл1ку при побудов1 прогнозних моделей.
Аналiз
Необхщною умовою використання оптимального тдходу до планування { управлшня (принципу оптимуму) е гнучюсть, альтернати-
© Пш1нько О. М., Павлов I. Д., Радкевич А. В., Арутюнян I. А., 2012
внють виробничо-господарських ситуацiй, в умовах яких приймаються управлiнськi ршен-ня. Розробка лопстичних систем по полшшен-ню, оптишзаци будiвельного виробництва е складним завданням для будь-яко! будiвельно! оргашзаци [1].
Аналiз оргашзацшно-техшчно! проблематики будiвельно! науки i напрямiв розвитку шно-вацiй в областi будiвництва i iнформацiйних технологiй дозволили виявити потребу i актуа-льнiсть нових теоретичних i методологiчних передумов (ново! парадигми) до розробки оптимально! стратеги оргашзацшно-техшчного розвитку (ОТР) будiвельного виробництва в умовах змш зовшшнього середовища.
Пошук адекватних методiв привiв до потреб управлiння лопстизацп будiвельного виробництва, якi успiшно функцюнують в аналогiчних умовах, що представляе науковий i практичний iнтерес для анатзу закономiрностей розвитку органiзацiйно-технiчного розвитку будiвницт-ва, де б передбачалася едина лопка, единий почерк, единий погляд [2,4].
У зв'язку з цим практика будiвельного виробництва потребуе адекватного оргашзацшно-техшчного i систематизованого економiчного шструментарда - лопстики, що дозволяе ефек-тивнiше використовувати науковий потенщал, i в подальшому розвитку i розробцi iнструментiв аналiзу методiв i моделей формування оргашзацшно-техшчного розвитку будiвельного виробництва. Оцшка стану питання i традицшних моделей розробки ОТР набувае особливо! акту-альностi з урахуванням методiв i принципiв аналiзу дослiджень ОТР, яким присвячеш працi Е. К. 1вакина, В. Н. Стаханова, Е. П. Жаворон-кова, В. Т. Вечерова, В. М. Кирноса, В. Р. Мла-децкого, О. М. Пшшька, I. Д. Павлова, А. В. Радкевича, В. I. Торкатюка та ш. Незва-жаючи на високий рiвень професiоналiзму на-званих авторiв, ще iснуе широкий комплекс проблем щодо удосконалення управлiння ОТР будiвельного виробництва на базi лопстики.
Важливою складовою частиною пошуку ефективних рiшень в областi матерiально-технiчного забезпечення е побудова рацюналь-них логiстичних систем по управлшню оргаш-зацiйно-технiчним розвитком будiвельного ви-робництва.
Ефект лопстичних систем локалiзуеться в основнш ланцi економiки (стосовно сфери ка-пiтального будiвництва - у замовниюв, швес-торiв i шдрядчиюв), складаеться на мiкрорiвнi (мiкрологiстична система - будiвельна оргаш-зацiя) шд впливом макроекономiчних процесiв
(макрологiстична система). Макролопстична система - це система управлшня матерiальни-ми потоками, що охоплюе пiдприемства i оргашзаци промисловостi, посередницькi i транс-портш органiзацi!, органiзацi!, якi можна вщне-сти до будiндустрi! [1].
Мета дослщження
Розглянути сутнiсть зв'язку лопстичних систем та оргашзацшно-техшчного розвитку бу-дiвельного виробництва за рахунок пошуку оп-тимальних обсягiв лопстичних заходiв на мак-рорiвнi з виробничими процесами оргашзацш-но техшчного розвитку на мiкрорiвнi, що дае полшшення результатiв функцiонування опе-рацшно! дiяльностi будiвельних органiзацiй.
Основний матерiал
Ключовим елементом у визначеннi оргашзацшно-техшчного розвитку е лопстична система будiвельного виробництва. На сьогодш проведено безлiч наукових дослiджень, присвя-чених даному питанню. При цьому чимало з них дослiджень не розкривають аспекти розвитку виробничо! системи та не вiдображають !! прихильностi до постiйного генерування змш. У силу цього виробничу систему можна визна-чити як сукупшсть активних елемеш!в, пред-ставлених групами людей, об' еднаних, оснаще-них i взаемодiючих в рамках здшснення вироб-ничого процесу на основi узгоджених iнтересiв при постшному пiдвищеннi виробничих мож-ливостей. Таке шдвищення передбачае розви-ток двох шдсистем: органiзацiйно! та техшчно!.
Наявнiсть даних пiдсистем дозволяе визна-чити органiзацiйно-технiчний розвиток (ОТР), як комплекс активних оргашзацшних змiн, яю полягають у розробцi та реалiзацi! проектiв, що призводять до яюсних перетворень технiчних характеристик обладнання, технолопчних про-цесiв i до шдвищення виробничих можливостей пiдприемства. Виходячи з цього, можна зроби-ти висновок, що ОТР визначаеться не просто вимогами насичення шдприемства новими за-собами пращ та !х удосконаленням [2].
Основна щея - визначення чинниюв логiс-тично! системи, що впливають на плановi за-вдання, на узагальнювальш економiчнi показ-ники, що вщображають кiнцевi результати бу-дiвельного виробництва. Дiяльнiсть по управ-лшню матерiальними потоками в будiвельних оргашзащях, як правило, зв'язана з великими витратами. До них вщносяться, перш за все, зниження собiвартостi будiвельно-монтажних
робгг i вщносне зменшення чисельностi пращв-никiв в результатi пiдвищення автоматизаци процесiв. Як узагальнювальний показник тех-нiчного рiвня будiвельного виробництва реко-мендуеться використовувати ступiнь оновлення техшки i технологi!, вдосконалення оргашза-цшних пiдходiв [3].
Логiстична система - це адаптивна система iз зворотним зв'язком, що виконуе тi або iншi логiстичнi функцi!. Вона, як правило, склада-еться з декшькох пiдсистем i мае розвиненi зв'язки iз зовнiшнiм середовищем [5].
Глобальна мета лопстичних пiдходiв (рь шень) в будiвництвi - скорочення циклу, змен-
шення запашв. На стади будiвельного виробництва - за рахунок синхрошзаци процесiв орга-шзацшно-техшчних заходiв (ОТЗ); за рахунок визначення оптимальних об'емiв потреби ОТЗ; що потрiбний? коли? скiльки?; за рахунок са-морегулювання. Основне завдання лопстики -рацюнальне використання матерiалiв, енергп, iнформацi!, персоналу i засобiв виробництва при плануванш i управлiннi ОТР.
Тому зразкова модель системи штеграци д> яльностi будiвельно! органiзацi! може бути представлена спрощено, як сукупнють взае-мозв'язаних i взаемообумовлених оргашзацш-но-технiчних заходiв системи ОТР (рис. 1).
Лопстична система (ЛС)
- складна оргашзацшно завершена (структурована) економ1чна система, яка складаеться з елеменив-ланок (тдсистем), взаемозв'язаних в единому процес управлшня матер1альними i супутшми потоками, причому завдання функцюнування цих ланок об'еднаш внутршшми ц1лями орган1зацй' i (чи)
Рiвнi системи ОТР
Зв'язок на стиках "Нiчийних зон"
Мшролопстика
- сукупн1сть лог1стичних
дш (лог1стичних i орган1зац1йно-техн1чних заход1в), спрямованих на виршення локальних питань 6уд1вельно! организаци.
Макролог1стика
- сукупн1сть лог1стичних дш (заход1в), спрямованих на вир1шення питань, пов'язаних з анал1зом ринку постачальниюв i споживач1в, виробленням загально! концепцп закуп1вель i розпод1лу.
3 рiвень Макро- i мiкро-рiвнi
2 рiвень мiкрорiвень
1 рiвень макрорiвень
--II I I
Етапи тдготовки i реалiзацil програми ОТР
Етап 3
Етап 2
Етап 1
3
Системнють ОТЗ на м^о- i макро рiвнях
ОТЗ на мiкрорiвнi
__________i_____11______
* Оцшка зв'язку програм ОТЗ на мжро- i макро-р1внях. * Створення системи ОТЗ з урахуванням м1жсистемних зв'язк1в
* Оцшка програми ОТЗ * Визначення оптимального об'ему впровадження ОТЗ
ОТЗ на макрорiвнi _____
Характер вирiшуваних завдань
=3
* Оцшка програми ОТЗ
* Визначення оптимального об'ему впровадження ОТЗ
Початкова шформащя
Вiдомо:
- Фрагмент ОТЗ;
- Об'еми ОТЗ.
Вiдомо:
програми - Фрагмент програми ОТЗ; I - Об'еми ОТЗ.
Вщомо:
-ФраФгмраегнмтепнртогра ОТЗ;
- Об'еми ОТЗ.
програми
I
I
Рис.1. Модель лопстично! системи управлшня ОТР буд1вельно1 оргашзаци
Але е певш складнощi вирiшення поставлено! моделi на графах i сiтях. Тому нами запро-поновано використовувати нову архпектошку моделювання, яке базуеться на лшшному i не-лiнiйному програмуваннi i дозволить на основi основних чинникiв виробництва скомпонувати модель системи, яка вщображае ютоти дослi-джуваного питання вибору оптимального складу органiзацiйно-технiчного розвитку з ураху-ванням управлiння матерiальними, фшансови-ми, iнформацiйними i трудовими потоками, а в цшому управлiння лопстичними заходами.
Нами запропонованi модель, що враховуе i пов'язуе iнновацiйнi заходи на макрорiвнi з ви-робничими процесами оргашзацшно-технiчного розвитку на мiкрорiвнi, що вщобра-жае едшсть циклу: вибiр заходу - виробництво - об'еми розподiл - ефективносп вiд впрова-дження (див. рис. 1).
При будiвництвi об'екту з метою зменшення витрат працi, собiвартостi i збiльшення рiчного економiчного ефекту здшснюеться впрова-дження n заходiв органiзацiйно-технiчного розвитку (ОТР). При цьому кожний захiд ОТР вимагае додаткових каштальних вкладень.
Кожна одиниця ОТР (Xi ,1 < i < n) забезпе-чуе зниження собiвартостi робiт на ai грн., зниження трудовитрат при проведеннi робгг на bt чол.-дн., збiльшуе рiчний економiчний ефект на ci грн. i вимагае di грн. додаткових каштальних вкладень. При цьому максимальш обсяги впровадження ОТР складають mi одиниць. У розрахунку загального рiчного економiчного ефекту додатковi каштальш вкладення беруть участь з урахуванням нормативного коефщен-
та Еш .
Таким чином кожний захвд ОТР характеризуемся набором параметрiв Xi (ai, bi, ci, EKi * dt, mt), (при 1 < i < n).
Крiм того, кожен безпосередньо впровадже-ний захщ ОТР може модифiкуватися за рахунок проведення ki логiстичних заходiв (ЛЗ).
Кожна одиниця ЛЗ (Yij ,1 < i < n,1 < j < kt)
додатково забезпечуе для вiдповiдного заходу ОТР (Xi ,1 < i < n) зниження собiвартостi робiт на aij- грн., зниження трудовитрат при прове-деннi робгг на bj чол.-дн., збiльшуе рiчний економiчний ефект на ci}- грн. i вимагае dj грн. додаткових каштальних вкладень.
При цьому максимальш обсяги впровадження ЛЗ (Yj ,1 < i < n, 1 < j < kt) складають mtj
одиниць.
Таким чином кожне ЛЗ характеризуемся набором параметрiв Yj (aiJ, bj, cij, EKi
* dj, mj ), (при 1 < i < n, 1 < j < k).
Таке розширення оптимiзацiйноl моделi приводить до того, що параметри ОТР Xi (ai, bt, ci, EKi * dt, mt) перестають бути константами i виражаються як лшшш функцп вiд параметрiв ЛЗ (Yj ,1 < i < n, 1 < j < kt).
В цьому випадку цшьова функщя, що ви-значае сумарний рiчний ефект набувае вигляду (1)
n kt
X ((a, - EHldi) + £ (aj - EHldj )Yj )X. ^ max. (1)
i=1 j=1
Повний набiр обмежень на значення нев> домих квазiлiнiйнiй оптимiзацiйноl моделi умо-вно можна розбити на три групи:
1. Максимальш обсяги впроваджених заходiв ОТР, з урахуванням !х позитивностi
0 < Xi < mi для кожного i iз 1 < i < n .
2. Максимальш об'еми впроваджених ЛЗ для вщповщного заходу ОТР, з урахуванням !х
невiд'емностi 0 < Y < mj , для кожного i iз
ij ij
1 < i < n i j iз 1 < j < kt.
3. Додатковi обмеження на загальш параметри моделi:
3.1. Зниження собiвартостi по формулi (2)
n kt
X(a + XajYj)X, > A ; (2)
i=1 j=1
3.2. Зниження витрат працi по формулi (3)
n kt
X(bi +XbjYj)X > B ; (3)
i=1 j=1
3.3. Додатковi капiтальнi витрати по формул (4)
n kt
X(di +XdjYj)Xi > D . (4)
i=1 j=1
Сукупнiсть приведених вище обмежень у виглядi нерiвностей i цшьово! функци е загаль-ним формулюванням квазiлiнiйного оптимiза-цiйного завдання з обмеженнями.
Ця властивiсть рiшення квазшшйно! задачi дозволяе застосувати для його знаходження послiдовне знаходження рiшення лшшно! зада-
4i (зафшсувавши частину змiнних) симплекс-методом з подальшого коректування областi ршень i 3MÎHÎ набору шуканих змшних.
Пропонуеться наступний алгоритм пошуку ршення, який вiдображаеться в програмi «Ква-зiлiнiйна оптимiзацiя» на рис. 2.
Рис. 2. 1нтерфейс програми «Квазшншна оптимiзацiя»
Спочатку задаемо фiксованi значення дода-ткових змiнних. При цьому коефщенти при основних змiнних у цшьово'1 функцй i додатко-вих обмежень стають константами i завдання в цшому перетворюеться на лшшне. Цю задачу вирiшуемо стандартним симплекс-методом i знаходимо значення основних змшних, що дос-тавляють максимум цшьово'1 функцiï в областi, що en - мiрним перетином допустимо'1 област
загального завдання при фiксованих значеннях додаткових змшних.
На наступному крощ фшсуемо знайденi значення основних змшних i перераховуемо коефвденти цiльовоï функцй' i додаткових обмежень. Таким чином квазшншне завдання
n
знову перетворюеться на лшшну на ^ ki - мiр-
i =1
ному перетиш допустимо'1 областi при фшсова-них значеннях основних змшних. Обласл, на яких шукаеться ршення на першому i другому кроках ортогональш.
Отриману таким чином лшшну задачу та-кож вирiшуeмо стандартним симплекс-методом i знаходимо координати додаткових змшних, що доставляють максимум цшьово'1 функцй.
Максимум, знайдений на другому крощ, не може бути менше максимуму на першому кро-щ, оскшьки обидвi областi мають хоч би одну загальну крапку (крапку з координатами основних змшних, знайдених на першому крощ i координатами додаткових змшних, заданими по-чатковою точкою).
Процедуру завершуемо, якщо максимуми на двох послщовних кроках вiдрiзняються менше шж на задану величину.
Знайдене ршення може не доставляти абсолютного максимуму, а зштися в област локального. Для виключення подiбних випадкiв ви-користовуеться метод Монте-Карло для гене-рацi'í початково'1 точки. Для кожно'1 з них зна-ходиться максимум i з них вибираеться абсолютний.
Точнiсть i надшнють даного методу зале-жить щшьност початкових точок в допустимiй область
Таким чином, модель пов'язуе вЫ процеси в 1'х системнiй послщовност^ а системотехнiчний пiдхiд дозволяе створити модель, що враховуе «стики i шчийш зони».
При такому пiдходi е видимою едина логiка, единий почерк, единий погляд на стратегш i оргашзащю вироблення i ухвалення рiшень по впровадженню оптимальних об'eмiв шновацш-них заходiв при будiвельному виробництвi
Висновки
В результатi виконаного дослщження по розмiщенню, i розвитку, i штеграцп виробництва запропонований новий шдхщ до розробки моделi у складi пiдготовки будiвельного виробництва. З урахуванням чинниюв (швестици, матерiальнi потоки, трудовi ресурси, шформа-цiя, фiнансовi ресурси) при розробщ системи
оргашзацшно-техшчного розвитку будiвельно-го виробництва очшуеться результат ефектив-ного розподiлу i управлiння матерiальними, iнформацiйними i фшансовими потоками, що значною мiрою визначае ефективнiсть !х управлiння i необхщшсть скорочення тимчасо-вих iнтервалiв мiж придбанням будiвельних матерiалiв i введенням об'екпв в експлуатацiю.
Модель, що заснована на базi квазiлiнiйного програмування, забезпечуе еднiсть простору протiкання виробничих процесiв на макро- та мшро- рiвнях, наскрiзну iнформацiйну пiдтри-мку, дозволяе узгоджувати роботу автономних частин проекту, пов'язувати ус процеси в сис-темнiй послiдовностi, враховуючи «стики» та «нiчийнi зони». При такому пiдходi набувае актуальностi едина стратепя i органiзацiя виро-блення i ухвалення рiшень щодо впровадження оптимальних обсягiв iнновацiйних заходiв у будiвельному виробництвi.
Рiшення поставлено! задачi дозволить виб-рати варiант органiзацiйно-технiчного розвитку виробництва, при якому виконуються необхвдш умови функцiонування системи, - зниження матерiальних потокiв (трудовитрат i собiварто-
стi БМР) при обмеженому об'емi капiтальних вкладень (фiнансовi, потоки).
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Денисенко, М. П. Оргашзащя та проектування лопстичних систем [Текст]: тдручник / М. П. Денисенко та ш. - К.: Цент учбово! лгге-ратури, 2010. - 336 с.
2. Киевський, В. Г. «Планирование технического развития строительства - на уровень новых задач» [Текст] / В. Г. Киевський. - М.: «Экономика строительства», 1984. - № 11., - С. 8-12.
3. Лопстика [Текст]: навч. поаб. / О. М. Тридщ Г. М. Азаренкова, С. В. Мшина, I. I. Борисенко. - К.: Знання, 2008. - 566 с.
4. Павлов, И. Д. Модели управления проектами [Текст]: учебн. Пособие / И. Д. Павлов, А. В. Радкевич - Запорожье, ГУ «ЗИГМУ», 2004. - 320 с.
5. Стаханов, В. Н.,. Логистика в строительстве [Текст]: учебн. Пособие / В. Н. Стаханов, Е. К. Ивакин - М.: «Изд. Приор», 2001. - 176 с.
Надшшла до редколеги 01.03.2012. Прийнята до друку 19.03.2012.
А. Н. ПШИНЬКО, И. Д. ПАВЛОВ, А. В. РАДКЕВИЧ (ДИИТ),
И. А. АРУТЮНЯН (Запорожская государственная инженерная академия)
УПРАВЛЕНИЕ ЛОГИСТИЧЕСКИМИ СИСТЕМАМИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА НА ОСНОВЕ ПОДДЕРЖКИ ЕДИНСТВА МОДЕЛИРУЮЩИХ УСЛОВИЙ
Моделирование логистической системы, а именно взаимосвязи логистических и организационно-технических мероприятий по улучшению развития строительных процессов с учетом межсистемных связей на стыках и ничейных зонах. Под логистической системой рассматривается адаптированная система управления мероприятиями в процессе производства.
Ключевые слова: Логистика, логистизация строительства, логистические мероприятия, организационно-техническое развитие строительства, квазилинейное программирование, макрологистика, микрологистика, логистические системы, организационно-технические мероприятия, строительные процессы, материальные потоки, информационные потоки, оптимизация
A. N. PSHINKO, I. D. PAVLOV, A. V. RADKEVICH (Dniepropetrovsk National University of Railway Transport), I. A. ARUTYUNYAN (Zaporozhye State Engineering Academy)
LOGISTICS MANAGEMENT SYSTEMS OF THE CONSTRUCTION INDUSTRY BASED ON THE SUPPORT OF UNITY MODELING
Design of the logistic system, namely intercommunications of logistic and organizationally-technical measures on the improvement of development of build processes taking into account intersystem connections on joints and drawn areas. Under the logistic system adapted control the system by measures is examined in the process of production.
Keywords: Logistics, logistizatsiya construction, logistics activities, organizational and technical development of construction, a quasi-linear programming, makrologistika, mikrologistika, logistics systems, organizational and technical measures, construction processes, material flows, information flows, optimization
