CC BY
85
УДК 658.512.4
УДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ТЕХН1ЧНОГО РОЗВИТКУ
тдириемств буд1вельного комплексу
Т. С. Кравчуновська, д. т. н., доц.
Ключовi слова: планування, буд1вельний комплекс, оргатзацтний розвиток, техмчний розвиток
Постановка проблеми та н зв'язок iз науковими i практичними завданнями.
Економiчm трансформаций створення ринкових засад функцюнування i розвитку, змiни форм власносп пiдприeмств та !х реструктуризащя iстотно розширили можливостi розвитку шдприемств. Проте проведенi реформи не змшили технолопчно! складностi промисловостi.
У промисловосп домiнують третiй i четвертий технолопчш уклади, 1х частка у промисловому виробнищи становить 95 %. Основу цих укладiв складають металургiйна, хiмiчна, легка промисловiсть, паливно-енергетичний комплекс, бшьшють галузей машинобудування. Частка п'ятого i шостого технологiчних укладiв не перевищуе 5 %. Основою цих укладiв е електронна промисловiсть, обчислювальна, волоконно-оптична техшка, програмне забезпечення, телекомушкацп, роботобудування, шформацшш послуги, бютехнологи.
У промисловому комплекс iснують проблеми, зумовленi такими чинниками: недосконалютю складу промисловостi, низьким рiвнем переробки та високою ресурсозатратшстю виробництва, консервативним технологiчним укладом ^ як наслiдок, -обмеженою платоспроможнютю суб'ектiв внутрiшнього ринку, недостатньою потужшстю фшансово-кредитно! системи, великим загальним податковим навантаженням та недосконалим нормативно-правовим забезпеченням.
Проте науково-техшчний, виробничий та ресурсний потенцiал промисловосп дае змогу реалiзувати спектр переваг мiжнародного економiчного спiвробiтництва, зокрема, участь втизняних пiдприемств у здiйсненнi великомасштабних мiжнародних проектiв, розвиток трансферу високих технологш та продажу лiцензiй, створення спшьних пiдприемств iз виробництва продукци, що належить до п'ятого i шостого технологiчних укладiв, та транснацюнальних корпорацiй, а також участь наших фахiвцiв у роботi мiжнародних оргашзацш з питань розвитку промисловостi.
Перетворення промислового комплексу на високоефективну систему на засадах самовщтворення та стабiльного прискореного розвитку потребуе широкого запровадження нових технологiй з полшшеними технiко-економiчними показниками, зменшеною енерго- i ресурсоемнiстю виробництва, комплексною автоматизащею та iнформатизацiею виробничих процесiв, ютотним пiдвищенням продуктивностi працi [3].
Зпдно з [1; 2], промисловiсть будiвельних матерiалiв вiднесено до прiоритетних виробництв, якi можуть сприяти досить швидкому пiдвищенню рiвня промислово-технолопчно! переробки та посиленню конкурентоспроможносп продукци. Прюритетами е забезпечення конкурентоспроможностi будiвельних матерiалiв на внутрiшньому та зовнiшньому ринку, а також техшчне переоснащення шдприемств на основi ресурсозберiгальних технологiй.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Аналiзу ефективного функцiонування будiвельних органiзацiй, проблем розробки та реалiзацil планiв шдприемств будiвельного комплексу присвяченi праць I. В. Афонша [4], В. М. Васильева [5], В. Ф. Залунша [6], Ю. М. Казанського [8], Б. М. Литвина [9], I. В. Мандрищ [10], Ю. П. Пашбратова [5], В. О. Поколенка [13], О. А. Тугая [13], С. А. Ушацького [13], А. К. Шрейбера [11] та багатьох шших.
Проте до цього часу юнуе об'ективна потреба в теоретично обгрунтованш та вщповщнш сучасним тенденщям розвитку економiки Украши концепци планування оргашзацшно-технiчного розвитку пiдприемств будiвельного комплексу.
Пiдвищення наукового рiвня планування повинне сприяти штенсифшаци виробництва, його збалансованому i пропорцiйному розвитку, ефективному використанню виробничого та науково-технiчного потенщалу, що впливатиме на реальнiсть виконання плашв пiдприемствами будiвельного комплексу.
Метою статт е аналiз умов та тенденцiй оргашзацшно-техшчного розвитку пiдприeмств будiвельного комплексу, що забезпечать !х успiшне функцiонування та стшкий розвиток.
Виклад матерiалу. Будiвництво за сво1ми технiчними, органiзацiйними та економiчними характеристиками об'ективно вiдрiзняеться вщ iнших галузей матерiального виробництва.
Специфша будiвельноl галузi полягае:
- у вщсутносп серiйного виробництва однотипно! продукцп, а також у зведеннi на одному майданчику рiзних типiв будiвель i споруд, що зумовлюе збшьшення номенклатури необхiдних матерiальних ресурсiв;
- у змш кiлькостi й асортименту необхщних матерiалiв, конструкцiй, деталей i виробiв на рiзних етапах зведення об'екпв;
- у нерiвномiрностi обсяпв виконуваних будiвельно-монтажних робiт за перюдами року пiд впливом клiматичних умов, унаслщок чого спостерiгаються значнi коливання в споживаннi матерiалiв;
- у розосередженш об'ектiв будiвництва на великш вiдстанi вiд центру управлiння, що зумовлюе труднощi в оргашзацп постачання;
- у постiйних перемiщеннях будiвельникiв з одного майданчика на шший, що зумовлюе необхiднiсть зведення тимчасових складських примiщень i змiни транспортних схем перевезень матерiальних ресурсiв.
Забезпечення успiшного функцiонування та стiйкого розвитку [15] тдприемств будiвельного комплексу потребуе врахування особливостей виробництва будiвельноl продукцп при плануваннi !х дiяльностi (рис. 1), зокрема, при плануванш оргашзацшно-техшчного розвитку.
Соцшьно орiентованi ринковi умови господарювання Iнновацiйнi технологiчнi умови
зовн1шне
Власники Держава
Управлiнцi Персонал Успiшне функцiонування та стшкий розвиток тдприемств будiвельного комплексу Постачальники Конкуренти
Контактш аудиторп Кредитори СЕРЕДОВИЩЕ
Демократичний сустльний устрiй Охорона навколишнього середовища
Рис. 1. Умови та складовi устшного функщонування та стШкого розвитку тдприемств
будiвельного комплексу
Основою оргашзацшно-техшчного розвитку тдприемств будiвельного комплексу е прюритетш напрями науково-техшчного прогрессу, оскшьки шдвищення ефективносп дiяльностi тдприемств грунтуеться саме на новiтнiх досягненнях науки i технiки [14]. До основних напрямiв науково-технiчного прогресу в будiвництвi можна вiднести: - впровадження прогресивних матерiалiв i конструкцiй;
- впровадження новiтнiх технологiй виконання будiвельно-монтажних робiт;
- впровадження ново! техшки, засобiв мало! мехашзацп, пiдвищення рiвня мехашзацп будiвельно-монтажних робгг;
- вдосконалення оргашзацп виробництва й управлшня будiвельним виробництвом.
Реалiзацiя цих заходiв забезпечуе пiдвищення органiзацiйно-технiчного рiвня роботи та
показникiв виробничо-господарсько! дiяльностi будiвельних органiзацiй, пiдприeмств будiвельних матерiалiв та будшдустрп [9].
Оскшьки пiд впливом науково-технiчного прогресу вщбуваеться технiко-економiчне, екологiчне й соцiальне старшня бущвельно! продукцп, одним з основних роздшв плану дiяльностi пiдприeмства е план органiзацiйно-технiчного розвитку, який пов'язаний з планом швестицш, причому цей зв'язок мае двостороннш характер: шновацшш органiзацiйно-технiчнi заходи визначають необхiдний обсяг швестицш та напрями !х використання, а наявнiсть iнвестицiйних ресурсiв являе собою обмеження щодо ресурсiв при вiдборi до реатзаци в плановому перiодi органiзацiйно-технiчних заходiв (рис. 2) [7; 14].
Таким чином, план оргашзацшно-техшчного розвитку виробництва шдприемств будiвельного комплексу вiдображае такi аспекти:
- впровадження нових прогресивних технологiй виробництва;
- реалiзацiя заходiв, спрямованих на економда сировини, матерiалiв та енергетичних ресурсiв;
- здiйснення науково-дослiдницьких та проектно-конструкторських робiт;
- капiтальний ремонт та модершзащя основних засобiв;
- тдвищення якостi продукцп, яка випускаеться пiдприемством.
Рис. 2. Структура тактичного плану дгяльностг шдприемств [14]
Планування органiзацiйно-технiчного розвитку шдприемств бущвельного комплексу передбачае:
- визначення головних завдань шдприемств у плановому перiодi та комплексний анатз поточного оргашзацшно-техшчного рiвня виробництва;
- обгрунтування можливостi реалiзацiï органiзацiйно-технiчних заходiв, спрямованих на розвиток виробництва шдприемств бущвельного комплексу;
- включення схвалених органiзацiйно-технiчних заходiв до планiв шдприемств.
Техшчний розвиток е чинником, що безпосередньо визначае зростання ефективностi
виробництва за рахунок удосконалення технiко-технологiчноï бази шдприемств, а оргашзацшний розвиток забезпечуе реалiзацiю створених технiчних можливостей щодо iнтенсифiкацiï виробництва [14].
Планування техшчного розвитку пiдприемств будiвельного комплексу мае бути спрямоване на:
- зниження собiвартостi будiвельно-монтажних робiт, зростання продуктивност працi;
- пiдвищення рентабельностi бущвельного виробництва;
- скорочення строкiв бущвництва та полiпшення якостi будiвельно-монтажних робгг [9].
План технiчного розвитку шдприемства мiстить такi змiстовнi роздши:
- науково-дослiдницькi i проектно-конструкторськi роботи ^з зазначенням мети розробок, мюць упровадження, виконавцiв, термiнiв початку та завершення дослiджень, вартостi розробок, очшуваних нових результатiв);
- розробка та освоення випуску новоï продукцiï, шдвищення ïï якостi та сертифiкацiя;
- впровадження прогресивних ресурсо- та енергозбершальних технологiй виробництва, ix модернiзацiя та автоматизащя;
- результати здiйснення заxодiв теxнiчного розвитку (скрочення матерiальниx витрат, зниження собiвартостi будiвельноï продукци, прирют виробничоï потужностi тощо) [14].
Основними показниками плану техшчного розвитку е:
- обсяг упровадження окремих заxодiв iз визначенням строкiв i вщповщальних за ïx виконання, включаючи вих виконавцiв iз освоення i впровадження ново1' теxнiки;
- ефективнiсть заxодiв за формами ïï прояву на одиницю вимiру, яка вiдповiдае характеру планових оргашзацшно-техшчних заxодiв, i на весь обсяг упровадження;
- плановi витрати на впровадження заxодiв iз теxнiчного розвитку виробництва;
- преми за виконання завдань щодо новоï теxнiки [9].
Оцiнку техшчного рiвня пiдприемств потрiбно здiйснювати перюдично в процесi аналiзу системи показниюв, якi вiдбивають ступiнь теxнiчноï оснащеност працi персоналу, рiвень прогресивностi застосовуваноï технологи, теxнiчний рiвень виробничого устаткування, рiвень меxанiзацiï та автоматизаци виробництва.
До найважливших показникiв, що характеризують теxнiчний рiвень пiдприемства, можна вщнести:
- рiвень прогресивностi технологи (структура технолопчних процесiв за трудомiсткiстю, частка нових технологш за обсягом або трудомютюстю продукци, середнш вiк застосовуваних теxнологiчниx процесiв, коефiцiент використання сировини i матерiалiв);
- теxнiчний рiвень устаткування (потужнiсть, надiйнiсть, довговiчнiсть, середнш термш експлуатацп, частка прогресивних видiв обладнання в загальнiй кiлькостi, частка техшчно та економiчно застарiлого обладнання в загальному парку);
- рiвень меxанiзацiï та автоматизаци виробництва (стушнь охоплення робiтникiв меxанiзованою працею, частка обсягу продукци, що виробляеться за допомогою автоматизованих засобiв працi);
- стушнь теxнiчноï оснащеностi працi (фондоозброешсть, енергоозброенiсть працi) [12].
Органiзацiйний розвиток являе собою узагальнену характеристику процесу використання
оргашзацшних факторiв розвитку i шдвищення ефективност виробництва та управлшня. Органiзацiйний розвиток виявляеться в удосконаленш iснуючиx та застосуваннi нових методiв i форм органiзацiï виробництва, пращ та елеменпв господарського меxанiзму.
До факторiв, за якими дослiджуеться оргашзацшний розвиток шдприемства, належать:
- рiвень спецiалiзацiï виробництва (вартiсть рiчного обсягу профiльноï продукц^ до загального обсягу продукци);
- рiвень кооперування виробництва (обсяг комплектуючих виробiв до загального обсягу);
- стабiльнiсть номенклатури продукцп;
- прогресивнiсть застосовуваних технiчних 3aco6iB в управлiннi пiдприeмством;
- piBeHb пiдготовки виробництва, його обслуговування та оперативне управлшня.
Ефективне управлiння оргашзацшним розвитком потребуе врахування основних тенденцш,
зокрема:
- прискорення темпiв розвитку окремих та посилення взаемопов'язаних форм оргашзацп виробництва, що забезпечуе конкурентоспроможшсть на ринку, ефективнiсть дiяльностi шдприемств;
- розвиток колективно! форми оргашзацп пращ, що за умов прискорення НТ П, якiсного вдосконалення й ускладнення техшко-технолопчно! бази виробництва е об'ективно необхвдним i економiчно доцiльним;
- збшьшення гнучкостi виробництва, що сприяе зменшенню втрат часу та ресуршв, пiдвищенню продуктивностi працi, прискоренню оновлення бущвельно! продукцп;
- формування нових тишв комбшацп виробництва, науки та техшки у виглядi спiльних мiжгалузевих пiдприемств, науково-технiчних комплексiв;
- удосконалення оргашзацп функцiонування господарського механiзму шдприемств, що збшьшуе вiдповiдальнiсть за кiнцевi результати дiяльностi, конкурентоспроможнiсть на ринку, фшансову стiйкiсть i прибутковiсть;
- активiзацiя людського чинника шляхом реалiзацil тако! кадрово! полiтики, яка вщповщае сучасним вимогам правильного пiдбору керiвникiв усiх рiвнiв, пiдвищення !х компетентносп й вiдповiдальностi, забезпечення належно! оргашзованост та виконавчо! дисциплiни [14].
Головним недолгом процесу розробки планiв оргашзацшно-техшчного розвитку пiдприемств будiвельного комплексу е недостатня !х iнтеграцiя в единий цiлеспрямований комплекс заходiв. Усунення цього недолшу може забезпечити конкурсний вiдбiр конкретних об'ектiв i напрямiв оргашзацшно-техшчного розвитку шдприемств [12].
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Прискорення оргашзацшно-техшчного розвитку шдприемств бущвельного комплексу потребуе розвитку перерахованих вище тенденцш у галузi виробничо-трудових процесiв та функцюнування господарського механiзму.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра!ни «Про шновацшну дiяльнiсть» [Електронний ресурс] - Режим доступу : http: //www. zakon. rada.gov .ua.
2. Закон Укра!ни «Про прюритетш напрями розвитку науки i технiки в Укра!ш» [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
3. Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 28 липня 2003 р. № 1174 «Про схвалення Державно! програми розвитку промисловост на 2003 - 2011 роки» [Електронний ресурс] -Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
4. Афонин И. В. Управление развитием предприятия : Стратегический менеджмент, инновации, инвестиции, цены : учеб. пособ. / И. В. Афонин. - М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2002. - 380 с.
5. Васильев В. М. Управление строительными инвестиционными проектами : учеб. пособ. / В. М. Васильев, Ю. П. Панибратов. - М. : Изд-во АСВ, 1997. - 307 с.
6. Залунин В. Ф. Проблемы управления строительством в условиях рынка / В. Ф. Залунин, Р. Б. Тян. - Д. : Наука i освгга, 1990. - 96 с.
7. Ильин А. И. Планирование на предприятии / А. И. Ильин. - Минск : Новое знание, 2002. - 635 с.
8. Казанский Ю. М. Опыт организации и управления строительными фирмами в США / Ю. М. Казанский. - М. : Стройиздат, 1985. - 268 с.
9. Литвин Б. М. Планування дiяльностi будiвельного шдприемства : навч. пошб. / Б. М. Литвин. - К. : Центр навчально! лггератури, 2007. - 310 с.
10. Мандрица И. В. Теория и методология стратегического планирования развития строительного предприятия : автореф. дисс. на соискание учен. степени докт. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством : экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами (строительство)» / И. В. Мандрица. -
СПб., 2008. - 35 с.
11. Организация и планирование строительного производства / А. К. Шрейбер, Л. И. Абрамов, А. А. Гусаков и др.; под ред. А. К. Шрейбера. - М. : Высш. шк., 1987. - 368 с.
12. Покропивный С. Ф. Экономика предприятия: учебник / Под общ. ред. С. Ф. Покропивного. - К. : КНЭУ, 2002. - 608 с.
13. Системно-управлшсью та iнжинiринговi засади впровадження шновацш в оргашзащю будiвництва : моногр. / [С. А. Ушацький, В. О. Поколенко, О. А. Тугай та ш.]. - К. : Вид-во Свропейського ун-ту, 2003. - 216 с.
14. Тарасюк Г. М. Планування дiяльностi шдприемства / Г. М. Тарасюк, Л. I. Шваб. - К. : Каравела, 2005. - 312 с.
15. Тян Р.Б. Планирование и контроль деятельности предприятия / Р. Б. Тян, В. А. Ткаченко. - Д. : Наука и образование, 2003. - 300 с.
УДК 621.317
РАЗРАБОТКА МЕТОДИКИ МОНИТОРИНГА СТРОИТЕЛЬНЫХ
КОНСТРУКЦИЙ АЭС
И. В. Рыжков, к. т .н., доц., Е. А. Пономарева, асс., Е. А. Бауск, зав. лабораторией исследования атомных и тепловых электростанций
Ключевые слова: мониторинг, АЭС, безопасность, крен здания, реакторное отделение
Постановка проблемы. После событий на японской станции «Фукусима-1» безопасности атомной энергетики много внимания уделяют все страны мира, которые имеют атомные станции. В Украине безопасность и стабильность эксплуатации АЭС стала краеугольным камнем еще после Чернобыльской аварии. Но в последнее время был разработан и воплощен в жизнь ряд мер, которые должны предотвратить любые аварии в украинской атомной энергетике. Работами в данной области занимается и лаборатория исследования атомных и тепловых электростанций ГВУЗ «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», которая совместно с Приднепровским научно-образовательным институтом инновационных технологий в строительстве провела анализ безопасности стабилизации (ликвидации) крена здания реакторного отделения энергоблока № 3 и уклона фланца главного разъема реактора Запорожской АЭС.
Цель статьи - разработать методику мониторинга крена здания реакторного отделения АЭС, которая позволит получать полную информацию о техническом состоянии элементов, конструкций и здания в целом, началах изменения состояния, деформационных и деградационных процессов, своевременное принятие соответствующих мер по поддержанию работоспособного состояния, оптимизировать планирование и ведение технического обслуживания и ремонта строительных конструкций, а также зданий и сооружений АЭС в целом.
Анализ публикаций. Неравномерные осадки грунтового основания здания реакторного отделения вызывают крен сооружения и самого реакторного аппарата. Особенностью ядерных реакторов является ограничение наклонов в период эксплуатации допустимыми значениями. По нормам проектирования оснований реакторных отделений атомных станций предельное значение совместной деформации основания и сооружения не должно превышать 0,001 (без учета сейсмических воздействий) с момента начала строительства. Деформации (т. е. средние осадки и общие крены) здания реакторных отделений атомных электростанций ввиду технологических особенностей производства электроэнергии ограничиваются проектом и нормами допустимыми значениями. При этом рассчитанные с использованием принятых в настоящее время нормативных документов средние осадки и крены реакторных отделений, как правило, существенно разнятся от наблюдаемых в натуре. Указанное связано, в первую очередь, с особенностями формирования сжимаемой зоны грунтового основания под большеразмерными в плане фундаментами. Имеющиеся исследования, в основном, ограничивались изучением сжимаемой зоны при послойных измерениях в основании жестких штампов площадью 1... 2 м2. В процессе эксплуатации всех без исключения реакторных отделений происходит нарастание во времени их средних осадок и кренов, однако в нормативных документах нет достаточно четких расчетных схем, позволяющих определять
