CC BY
28
© Шохова М. О. УДК 613.6: 622 Шохова М. О.
УМОВИ ПРАЦ1 В Г1РНИЧОРУДН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
УкраГнський НД1 промислово'Г медицини (м. Кривий Pir)
Представленi дослiдження виконан в Укра!н-ському науково-дослщному ШституП промислово! медицини i е частиною комплексних клiнiчних та ппеычних дослiджень, здiйснених у рамках на-уково-дослiдноI роботи «Гiгiенiчна оцiнка умов ви-робничого середовища», № державно! реестраци 0113U000661, 2013 р., 0114U002693 2014 р.
Вступ. За оцЫкою U. S. Geological Survey (2012) Укра!на входить до першо! десятки кра!н свiту по виробництву залiзорудноI сировини. На !! терито-ри розташовано близько 6% свiтових запасiв цього продукту, балансовi запаси з покладiв залiзноI руди складають 32 млрд. тон, причому основы запаси (70%) i добича (бтьше 80%) припадае на Криво-рiзький залiзорудний басейн, розташований у Ды-пропетровсько! областi [1,2,9,16].
В рейтингу iнвестицiйноI привабливостi Днтро-петровська область за жорсткими факторами (природы та трудовi ресурси, шновацмний потенцiал, географiчне розташування, споживчий сегмент, iнфраструктура) посщае друге мiсце пiсля Хар-ювсько'!, однак в сегментах - здоров'я населення та екологiя рейтинг швестицмно! привабливостi залишаеться низьким [14,18].
За даними експертiв ВООЗ (2002), зi всiеí су-купностi рiзноманiтних факторiв, якi впливають на людину та стан !! здоров'я, 60-80% припадае на фактори оточуючого середовища (шкiдливi умови у побут та на виробництв^ несприятливi клiматичнi умови, порушення екологiчного стану) та спосiб життя (вщсутнють рацiонального режиму життедiяльностi, стреси, гiпо- або гiпердинамiя) [6,18,20,21,22] тому ключовим завданням гiгiенi е профтактика, яка включае оздоровлення оточуючого середовища (у тому чи^ i полiпшення умов працi на робочому мюц^ та попередження розвитку захворювань.
Аналiз структури захворюваностi в цтому по Украíнi показуе, що провщною патологiею у працю-ючих, незалежно вщ статi е хвороби оргаыв дихан-ня, якi посiдають перше мюце (на 44,0% формують захворюванють), хоча по поширеностi на другому. Для чоловiчоí статi другим за показником захворю-ваностi е травми та отруення, що пов'язан з осо-бливостями умов працi [4,18,21].
Вщомо, що нинi на прничодобувних та металур-гiйних пiдприемствах Укра!ни спостерiгаеться стм-ке старiння основних виробничих фондiв, вiдносно низька ефективнють iснуючих потужностей та низь-юй рiвень механiзацií (50-60%), внаслiдок цього
майже кожен другий пра^вник працюе в шюдли-вих, важких та небезпечних умовах [3,8,15,17].
За даними Державно! служби статистики Укра!-ни на грудень 2013 р. найвища юльюсть пра^вниюв (бiльше 60% вщ загально! кiлькостi), якi працюють в умовах, що не вщповщають саытарно-ппеычним нормам, припадае на п'ять областей: перше мюце займала Донецька (263,5 тис. оЫб), друге - Ды-пропетровська (182,7 тис. оЫб), трете - Луганська (126,3 тис. оЫб), четверте - Запорiзька (71,5 тис. оЫб) та п'яте - Харювська (58,3 тис. осiб) [17]. Враховуючи поди, як вiдбуваються на сходi Доне-цько! та Лугансько! областей, де майже припинено виробництво, можливо припустити, що на перше мюце в 2014-2015 рр. вийшла Днтропетровська область.
До професм, якi зазнають впливу високих кон-центрацiй пилу переважно фiброгенно! дм, що сприяе розвитку професмно! патологи легень вщ-носяться прохщник, гiрничий робiтник очисного забою (ГРОЗ), кртильник, машинiст навантажу-вально! машини, вибуховик [7,8,10-13,19].
Мета роботи. Визначити сучасн гiгiенiчнi умови прац на шахтах з видобутку залiзно! руди, для встановлення найбiльш важливих шкiдливих виробничих факторiв, що сприяють розвитку патологи легень професмного ^енезу.
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження були виконанi у клiнiцi та вимiрювальнiй лабораторi! умов прац та трудового процесу ДП «Укра!нський науково-дослiдний iнститут промислово! медицини».
Для ппеычно! оцiнки умов прац та виробничого середовища на дев'яти шахтах з видобутку залiз-но! руди проведено аналiз результатiв до^дження повiтря робочо! зони, параметрiв мiкроклiмату; ек-вiвалентних рiвнiв шуму та вiбрацi!, важкостi та на-пруженост працi за стандартними методиками приборами та приладами, що своечасно проходять метролопчну повiрку.
Загальна гiгiенiчна оцшка умов працi та характеру трудового процесу виконана за Державними саытарними нормами та правилами «Ппеычна кла-сифiкацiя працi за показниками шкщливост та не-безпечностi факторiв виробничого середовища, важкостi та напруженост трудового процесу» наказ № 248 вщ 08.04.2014 (далi - ДСНтаП) [5].
Статистичну обробку результа^в до^джень проведено параметричними методами з ураху-ванням мiнiмальних, максимальних, еквiвалентних та середых рiвнiв шкiдливих факторiв виробничого
середовища в залежност вiд 1х гiгieнiчного норму-вання.
Результати дослщжень та Ух обговорення.
Основними типами залiзних руд Криворiзького басейну е залiзистi кварцити (джеспЫти), з вмю-том залiза 30-45%, багат залiзнi руди (з вмютом 46-67% залiза), важкозбагачувальнi залiзистi окис-ленi кварцити й бурi залiзняки [2,9,16] тому, вна-слiдок велико! мщност порiд корисних копалин, видобуток залiзноI руди проводять буровибуховим способом, який включае в себе таю основы проце-си: бурiння, вибуховi роботи, завантаження руди, доставки i вивантаження гiрничоI маси.
Бурiння проводиться перфораторами рiзного типу: ПП50В, ПТ48, ПТ36 та ш., вага яких може ся-гати до 50 кг
Виймання рудно! маси проводиться наванта-жувальними машинами (ППН3, ППН2Г та ш.) та скреперними лебщками ЛС 30, ЛС 50, ЛС 100 та ш. До ствола руда доставляеться вагонетками на електровозах.
При пщземному видобуванн залiзноI руди при проходц виробок що пiдiймаються, запиле-нiсть повiтря робочо! зони складае 4,8 ± 1,96 мг/ м3, та може сягати при виконаны окремих операцiI 6,0 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3, при проходц гори-зонтальних виробок 4,25 ± 1,96 мг/м3, при скре-пируваны - 4,3 ± 0,25 мг/м3, з максимальною кон-центрацiею 8,2 ± 2,6 мг/м3. При кртлеы виробок запиленiсть повiтря робочо! зони складае 3,7 ± 1,25 мг/м3.
Е^валенты рiвнi шуму при прохщц висхiдних виробок можуть сягати 110-120 дБА, горизонталь-них виробок при використаы переносних перфо-раторiв - 108-115 дБА, при використаы бурових кареток - 115-117 дБА. Скреперування супрово-джуеться шумом 97-102 дБА при ГДР 80 дБА.
Е^валенты кореговаы рiвнi вiброшвидкостi вище за допустимi нормативнi значення на 1-20 дБ на частиы прничо! технки в залежностi вiд !! типу та технолопчних особливостей !! застосування. Сюди вiдносяться робота перфоратора без вiброзахисту, на важелях скреперних лебщок (111-115 дБ), пнев-матичних навантажувальних машин (до 120 дБ). При цьому роботи ведуться в несприятливому м^ кро^мат^ а саме, температура пов^ря колива-еться у межах вщ 10,20С до 26,10С, складаючи в се-редньому 19,2 ± 2,03, при нормативному значеннi 16-190С. Швидкiсть руху повiтря на робочих мюцях коливаеться вiд 0,1 до 1,5 м/сек., а в вщкаточних штреках сягае 3-4 м/сек., при нормативному значены 0,1-0,5 м/с.
За результатами ппеычних до^джень вста-новлено, що 69,8% працiвникiв пщземного видо-бутку залiзно! руди зазнають впливу пилу, пере-важно фiброгенно! дм, 40% - шкiдливих хiмiчних речовин (ангiдрид сiрчистий, амiак, вуглецю оксид, азоту дiоксид та ш.). В умовах впливу вiбрацi!, що перевищуе ГДР працюе 54,7% пра^вниюв, а шуму -38,9%. В умовах впливу несприятливого мiкроклi-мату - майже 90%. Важка та напружена праця мае мюце у 11,7% та 11,5%, вщповщно, пра^вниюв пщземного видобування залiзно! руди.
Оцшка умов працi за профеЫями у забмно! групи.
До функцюнальних обов'язкiв прохiдника вщ-носиться доставка матерiалiв i бурового устатку-вання в забм, прибирання породи до 20% робочо! змши, пiдготовка робочого мюця до бурiння та бу-рiння шпурiв. Проведення бурових роб^ пов'язане iз значним статичним навантаженням м'язiв спини, верхнiх i нижых кiнцiвок. Основна робота займае 86% змЫи.
Рiвень температури на робочому мюц прохщ-ника може коливатися вщ 18,20С до 22,40С при се-редньому значеннi 20,3 ± 2,210С. Рiвень вiдносно,|, вологостi коливаеться вщ 84% до 92% та в серед-ньому складае 88,00 ± 3,12%. Швидкiсть руху пов^ тря коливаеться вiд 0,2 м/с до 0,7 м/с.
Концентра^я пилу переважно фiброгенно! дм на робочому мюц прохiдника коливаеться вiд 3,2 до 6,2 мг/м3, при середньому значены 4,7 ± 0,75 мг/м3.
Е^валентний рiвень шуму складае 114,00 ± 5,00 дБА.
До функцюнальних обов'язюв вибуховика входить виконання вибухових роб^, зарядка шпурiв, свердловин, виписування, отримування, завантаження, розвантаження вибухових матерiалiв, пе-ревiрка вщповщност розташування, глибини та напрямку шпурiв, монтування вибухово! сiтки, пе-ревiрка !! справностi, перевiрка опору електрично! сiтки, огляд робочого мiсця пюля вибухових робiт, лiквiдацiя заряду, що не вибухнув, ведення журналу вибухових робт Несприятливим показником на-пруженост працi е наявний особистий ризик та вщ-повiдальнiсть за безпеку шших осiб.
Рiвень температури на робочому мющ вибуховика пщземного може коливатися вщ 16,40С до 20,00С та в середньому становить 18,2 ± 0,750С. Рiвень вщносно! вологостi коливаеться вiд 90% до 99% та в середньому складае 94,5 ± 4,36%. Швидюсть руху пов^ря коливаеться вiд 0,2 м/с до 0,25 м/с.
Концентра^я пилу переважно фiброгенно! дi! на робочому мюц вибоховика пiдземного коливаеться вщ 2,8 до 4,8 мг/м3, при середньому значены 3,8 ± 0,99 мг/м3.
Е^валентний рiвень шуму складае 76,00 ± 1,10 дБ, (пщ час вибуху не знаходиться в вибуховм зонi, тривалiсть вибуху складае долi секунд, пiд час вибуху рiвень шуму 105 дБ.).
Кртильник. Завантажуе, доставляе, розванта-жуе кртильы, будiвельнi, матерiали, устаткування, а також виконуе рiзнi види роб^ (приймання i на-правлення вагоыв, зчiпка й розчеплення, переклад стрток, супровiд складiв й окремих вагоыв, очищення машин, механiзмiв, вщкаточних виробок i шляхiв, площадок, водос^чних канавок вiд породи й шших стороных предметiв). Доставка матерiалiв й устаткування здмснюеться на вiдстанi вщ 30 до 50 метрiв. Вантаж доставляеться волоком або на плечг При ремонт гiрських виробок виробляеться перемичка з демонтажем старого кртлення. При кртильних роботах використаеться перфоратор i пневмопилка.
Рiвень температури на робочому мюц кртиль-ника може коливатися вщ 16,30С до 25,50С та в се-редньому становить 20,9 ± 1,150С. Рiвень вщносно! вологостi коливаеться вiд 81% до 99% та в серед-ньому складае 90,00 ± 2,96%. Швидюсть руху повг тря коливаеться вщ 0,3 м/с до 0,9 м/с.
Концентра^я пилу переважно фiброгенно! дм на робочому мiсцi крiпильника пщземного коливаеться вiд 2,2 до 8,6 мг/м3, при середньому значены 5,4 ± 1,98 мг/м3.
Е^валентний рiвень шуму складае 97,00 ± 2,00 дБ.
До функцiональних обов'язюв гiрничого роб^-ника очисного забою (ГРОЗ) вщноситься допомо-га пра^вникам основних професiй при виконаннi технолопчних операцiй з використанням в процес роботи гiрничого обладнання та матерiалiв, при-ймання участi в ремонтних роботах: виконання кртлення гiрничих виробок вЫма видами крепiв, ремонт, затяжки креыв, замiну елементiв мета-левого кртлення та !х вилучення, встановлення та демонтаж прничого обладнання. Доставка руди iз пiд дучок до рудоспуску за допомогою скреперних лебщок та ш.
Рiвень температури на робочому мющ ГРОЗ коливаеться вщ 180С до 23,50С, при середньому 21,5 ± 2,160С.
Рiвень вщносно! вологост коливаеться вiд 83% до 99% та в середньому складае 91,00 ± 2,98%. Швидюсть руху повггря коливаеться вщ 0,2 м/с до 0,75 м/с при середньому значены 0,47 ± 0,1 м/с.
Концентра^я пилу переважно фiброген-но! дi! на робочому мiсцi ГРОЗ коливаеться вщ 2,38 до 9,2 мг/м3, при середньому значены 5,79 ± 1,2 мг/м3.
Е^валентний рiвень шуму складае 99,00 ± 7,00 дБА.
Робота машинiста навантажувально! машини обумовлена тривалим знаходженням у робочм позi «стоячи» (координоване положення частин тта машинiста щодо елементiв робочого мюця й ор-ганiв керування), у яюй вiн перебувае бтьше 70% робочо! змiни. Голова повертаеться на кут до 180°, руки вщведеы вiд корпусу й витягнут на рiвнi гру-
дей i розташованi на важелях керування. При пщ-тримуваннi робочо! пози бтьша група м'язiв спини, верхнього плечового поясу, нижых кiнцiвок зазнае значы статико-динамiчнi навантаження. Статична напруга м'язiв призводить до напруги й перена-пруги нервово-м'язового апарату й швидкому роз-витку стомлення м'язiв, що беруть участь у пщтри-муваны вимушено! пози.
Рiвень температури на робочому мюц машиыс-та навантажувально! машини може коливатися вщ 15,20С до 21,30С та в середньому становить 18,25 ± 1,960С. Рiвень вiдносно! вологостi коливаеться вiд 76% до 87% та в середньому складае 81,5 ± 3,01%. Швидюсть руху повггря коливаеться вщ 0,1 м/с до 0,3 м/с.
Концентра^я пилу переважно фiброгенно! дм на робочому мюц машинiста навантажувально! машини коливаеться вщ 1,3 до 5,4 мг/м3, при середньому значены 3,35 ± 0,98 мг/м3.
Е^валентний рiвень шуму складае 100,00 ± 3,00 дБА.
Еквiвалентний рiвень загально! вiбрацi! за вг брошвидюстю становить 108 дБ при нормативному 101 дБ, локальною 99 дБ при ГДР 112 дБ.
Враховуючи вище наведене, можливо говорити, що умови прац в прничорудый промисловост на сьогоднiшнiй момент за загально! ппеычно! оцiнки е важкими та шюдливими (табл.)
Висновки
1. При загальый гiгiенiчнiй оцiнцi умов прац встановлено, що близько 90% пра^вниюв основних професiй працюе у шюдливих, важких та на-пружених умовах працг
2. Встановлено, що високий рiвень пилу переважно фiброгенно! дi!, що сприяе розвитку пилово! патологi! легень професiйного ^енезу, мае мiсце майже для вЫх основних професiй сучасного пщ-земного видобування залiзно! руди i згщно ппе-нiчно! класифiкацi! працi вщносяться до 3 класу
2 ступеня шюдпивост^ i тiльки у машиыста навантажувально! машини та вибуховика вщносяться до
3 класу 1 ступеня шкщливостг Найбтыхн рiвнi пилу переважно фiброгенно! дi! мають мюце на робочих мiсцях прохiдника, ГРОЗ, кртильника.
№ п/п
Профес1я
Фактор виробничого середовища та трудового процесу
пил, ф1броге-ноТ д1Т
м1кро-кл1мат
шум
в1брац1я
важк1сть прац1
напру-жен1сть прац1
Загальна оцшка умов прац1
прох|дник
3.2
3.1
3.3
3.1
3.2
3.3
прничий роб1тник очисного забою
3.2
3.1
3.3
3.2
3.2
3.3
вибуховик
3.1
3.1
3.2
3.2
3.2
машинют навантажувально! машини
3.1
3.1
3.3
3.2
3.2
3.1
3.3
кртильник
3.2
3.1
3.3
3.3
3.2
3.3
2
3
2
4
5
Таблиця.
Загальна ппешчна оц1нка умов прац1 прац1вник1в основних профес1й сучасного пщземного видобутку зал1зно'Г руди за ступенем шк1дливост1 та небезпечност1
(за ДСНтаП, наказ № 248, в1д 08.04.2014)
3. Не менш важливим шкiдливим виробничим фактором у розвитку патологи легень професй ного ^енезу е параметри мiкроклiмату, за яким вс професiI характеризуеться як 3 клас 1 ступеня шюдливостг Також важливим шюдливим виробничим фактором у розвитку патологи легень профе-смного ^енезу е важка фiзична праця, яка майже у вЫх працiвникiв основних професiй згщно ппеыч-но! класифiкацiI працi вщноситься до 3 класу 2 ступеня шюдливостг У крiпильника характеризуеться 3 класом 3 ступенем шюдливост^ а у прохщника -3 класом 1 ступенем шюдливостг
4. При загальый оцiнцi умови прац працiвникiв основних професiй сучасного пщземного видобу-вання залiзноI руди, згщно ппеычноТ класифкаци працi, вiдносяться до 3 класу 3 ступеня шкщли-востк
Перспективи подальших дослiджень. Визна-ченi особливостi в умовах прац основних професiй пiдземного видобутку залiзноI руди е пщфунтям для подальшого дослiдження етiологiI та патогенезу професмно! пилово! патологiI легень у прничо-добувнiй галузi.
Лiтература
1. Гавриленко О. П. Екогеограф1я УкраУни: навчальний пос1бник / Гавриленко О. П. - К, 2008. - 646 с.
2. Прничий енциклопедичний словник / [за ред.: В. С. Бшецького]. - Донецьк: Схщний видавничий д1м, 2004. - Т. 3. - 752 с.
3. Головкова Н. П. Условия труда и профессиональная заболеваемость на предприятиях горно-металлургического комплек-
са / Н. П. Головкова, А. Г. Чеботарев, Л. М. Лескина // Медицина труда и промышленная экология. - 2006. - № 12. - С. 6-11.
4. Демограф1чна та сощальна статистика. Охорона здоров'я. / Режим доступу:ИИрз://икг81а1.огд/ик/орегайу/орега11у2007/
oz_rik/oz_u/zahvor_06_u.html.
5. Державы саштарш норми та правила «Ппешчна класифкащя прац1 за показниками шк1дливост1 та небезпечност1 фактор1в
виробничого середовища, важкост1 i напруженост1 трудового процесу»: Наказ МОЗ УкраУни № 248 вщ 08.04.2014 -К, 2014. - 52 с. - (Видання офщшне).
6. Здоровье и окружающая среда / пер. с англ. А. С. Долецкого; ред.: Дж. Ленихен, У. Флетчер. - М.: Мир, 1979. - 232 с.
7. Карнаух Н. Г. Актуальные вопросы профессиональной пылевой патологии легких: пособие для врачей / Н. Г. Карнаух, Т.А. Ко-
вальчук. - К.: Книга, 2004. - 104 с.
8. Ковальчук Т. А. Проблеми професшноУ захворюваност в УкраУш / Актуальш проблеми дiагностики, лкування та профшактики
професшних захворювань в УкраУш: збiрник матерiалiв науково-практичноУ конференцп (7 червня 2013 р.). - Кривий Pin 2013. - С. 25-30.
9. Комплексная разработка рудных месторождений / [Черных А. Д., Колосов В. А., Брюховецкий О. С. [и др.]; под ред. А.Д. Чер-
ных. - К.: Технка, 2005. - 376 с.
10. Косарев В. В. Профессиональные болезни. Руководство для врачей / В. В. Косарев, С. А. Бабанов. - М.: Бином, 2011. -422 с.
11. Кундiев Ю. I. Професшне здоров'я в УкраУш та шляхи його покращення / Ю. I. Кундiев, А. М. Нагорна, В. I. Чернюк // Журнал АМН УкраУни. - 2007. - Т. 13. - С. 464-475.
12. Кундiев Ю. I. Професшне здоров'я в УкраУш. Епщемюлопчний аналiз / Ю. I. Кундiев, А. М. Нагорна. - К.: Авщенна, 2007. -396 с.
13. Профессиональная патология: национальное руководство / под ред. И. Ф. Измерова. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2011. - 777 с.
14. Рейтинг швестицшноУ привабливост регюшв / Ыститут економiчних дослщжень та полiтичних консультацш; КиУвський мiжнародний шститут соцюлогп. - КиУв, 2014. - 389 с.
15. Семенихин В. А. Профессиональная патология у шахтеров Кузбасса: автореф. дис. ...докт. мед. наук / В. А. Семенихин. -Кемерово, 2005. - 37 с. - Режим доступа: http: // www.dissercat.com
16. Справочник горного мастера / ПАО «ЕВРАЗ СУХА БАЛКА». - Кривой Рог, 2014. - 80с.
17. Стан умов пращ найманих пращвниюв у 2013 роцк статистичний бюлетень / Державна служба статистики УкраУни; вщповщальна за випуск I. В. Сеник. - КиУв, 2014. - 24 с.
18. Стрес i хвороби системи кровооб^у / пщ редак^ею Коваленка В. М., Корнацького В. М. - КиУв, 2015. - 356 с.
19. Ткач Л. А. Проблемш питання професшноУ захворюваност пращвниюв промислових пщприемств Кривбасу / Л. А. Ткач // Актуальш проблеми дiагностики, лкування та профшактики професшних захворювань в УкраУш: збiрник матерiалiв науково-практичноУ конференцп (7 червня 2013 р.). - Кривий Рг, 2013. - С. 169-175.
20. Флетчер Р. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины / пер. с англ.; Р. Флетчер, С. Флетчер, Э. Вагнер. - М.: Медиа Сфера, 1998. - 346 с.
21. Shaikh R. A. Occupational variations in obesity, smoking, heavy drinking, and non-adherence to physical activity recommendations: Findings from the 2010 National Health Interview Survey / R. A. Shaikh, A. Sikora, M. Siahpush, G. K. Singh // American Journal of Industrial Medicine. - 2015. - Vol. 58, Issue 1. Р. 77-87.
22. Word Health Organization. The word health report 2002. - Reducing Risks, Promoting Healthy Life. - Geneva, 2002.
УДК 613.6: 622
УМОВИ ПРАЦ1 В Г1РНИЧОРУДН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Шохова М. О.
Резюме. Основы пщприемства прничорудно1 промисловост Укра'ши з видобутку залiзноI руди роз-ташован в Днтропетровсько1 област^ де найвища юльюсть пра^вниюв, як працюють в умовах, що не вщ-повщають саытарно-ппеычним нормам.
Мета. Визначити сучасн ппеычы умови прац на шахтах з видобутку залiзноI руди, для встановлення найбтьш важливих шюдливих виробничих факторiв, що сприяють розвитку патологи легень професмного ^енезу.
На дев'яти шахтах з видобутку залiзноí руди проведена ппеычна оцiнка умов працi та виробничого середовища.
Встановлено, що 69,8% пра^вниюв пiдземного видобутку залiзноí руди зазнають впливу пилу, пере-важно фiброгенноí дií, 40% - шюдливих хiмiчних речовин (ангiдрид сiрчистий, амiак, вуглецю оксид, азоту дiоксид та ш.). В умовах впливу вiбрацií, що перевищуе ГДР працюе 54,7% пра^вниюв, а шуму - 38,9%. В умовах впливу несприятливого мiкроклiмату - майже 90%. Важка та напружена праця мае мюце у 11,7% та 11,5%, вщповщно, пра^вниюв пщземного видобування залiзноí руди.
При загальнм гiгiенiчнiй оцiнцi умов прац встановлено, що близько 90% пра^вниюв основних профе-сiй працюе у шюдливих, важких та напружених умовах прац^ яю згiдно гiгiенiчноí класифкаци працi, вщ-носяться до 3 класу 3 ступеня шкiдливостi, що е пщфунтям для формування професмно'| пиловоí патологií легень у прничодобувнм галузi.
Ключовi слова: умови прац^ гiрничорудна промисловiсть.
УДК 613.6: 622
УСЛОВИЯ ТРУДА В ГОРНОРУДНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ
Шохова М. А.
Резюме. Основные предприятия по добыче железной руды в Украине расположены в Днепропетровской области, где работает наибольшее количество работников в условиях, не отвечающих современным санитарно-гигиеническим нормам.
Цель. Изучить современные условия труда на шахтах по добыче железной руды для установления наиболее важных вредных производственных факторов, способствующих развитию профессиональной пылевой патологии легких.
На девяти шахтах по добыче железной руды проведена гигиеническая оценка условий труда и производственной среды.
Установлено, что 69,8% работников подземной добычи железной руды работают в условиях воздействия пыли, преимущественно фиброгенного действия, 40% - вредных химических веществ (серный ангидрид, аммиак, оксид углерода, оксид азота и др.). В условиях воздействия вибрации, превышающей ПДУ работает 54,7% работников, а шума - 38,9%. В условиях неблагоприятного микроклимата - почти 90%. Тяжелый и напряженный труд имеет место у 11,7% и 11,5% соответственно работников подземной добычи железной руды.
При общей гигиенической оценке условий труда установлено, что около 90% рабочих основных профессий горнодобывающей промышленности работает во вредных, тяжелых и напряженных условиях труда, что согласно гигиенической классификации условий труда относятся к 3 классу 3 степени вредности, что является основой для формирования профессиональной пылевой патологии легких в горнодобывающей промышленности.
Ключевые слова: условия труда, горнодобывающая промышленность.
UDC 613.6: 622
WORKING ENVIRONMENT IN ORE MINING INDUSTRY NOWADAYS
Shokhova M. O.
Abstract. The main Ukrainian ore mining enterprises of ore cropping are located in Dnipropetrovsk area, where is the biggest number of employees who work in inappropriate sanitary-hygienic standard conditions.
Objectives. Identify modern hygienic working conditions at the ore cropping mines, for finding of the most important harmful production factors which upregulate development of lungs pathology professional genesis.
Materials and methods. Hygienic estimation of working conditions and production environment according to State sanitary standards and rules 'working hygienic classification according to harmfulness and danger of working environment factors indices' Statistics elaboration of researches was made with parametric technique including minimum, maximum, equivalent and average working environment harmful factors depending on their hygienic rating.
Results. It's established that 69,8% of ore deep-mining employees are influenced by dust, mostly of fibrogen-ic action, 40% is harmful chemical substance (sulfuric acid anhydride, ammonia, carbon oxide, nitrogen dioxide etc.). 54.7% of employees work in conditions of vibration influence which is higher than the threshold level (TL), and noise is 38.9%. Almost 90% employees work in conditions of unfriendly environment influence. There is hard and stressful work among 11.7% and 11.5% of ore deep-mining employees properly.
Conclusions
1. It was established during general hygienic estimation of working environment that almost 90% employees of essential professions work in harmful, hard and stressful working conditions.
2. It was established that dust high level of fibrogenic action mostly, that upregulates developing of dust pulmonary pathology genesis, takes place for all main modern ore deep-mining professions and according to hygienic working classification they are included in the 3rd class of the 2nd harmfulness grade, and only a lorry-load operator and a shot-firer is included in the 3rd class of the 1st harmfulness grade. The highest dust levels of fibrogenic action take place at a shaft man, a refining front miner and a timber man working place.
3. No less important harmful working factor in pulmonary pathology professional genesis is environment criteria, according to that all the professions are characterized as the 3rd class of the 1st harmfulness grade. Also an important working factor in pulmonary pathology professional genesis is hard manual work, that is included in the 3rd class of the 2nd harmfulness grade according to the hygienic working classification. A ripper is included in the 3rd class of the 3rd grade and a front miner is included in the 3rd class of the 1st harmfulness grade.
4. During the general working environment employees' estimation of the main ore deep mining professions they are included in the 3rd class of the 3rd harmfulness grade according to the hygienic working classification.
Established characteristics in the working environment of the main ore deep mining professions are a basis for further researches of the professional pulmonary dust pathology etiology and pathogenesis in ore mining industry.
Keywords: working environment, ore mining industry.
Рецензент - к. мед. н. Павленко О. I.
Стаття надшшла 16.12.2015 року
